Позначка: Зерно

  • Українські аграрії засіяли 74% озимих культур

    Українські аграрії засіяли 74% озимих культур

    На початку жовтня українські фермери вже засіяли понад 4,8 мільйони гектарів озимих культур, що становить 74% від запланованих площ. Зокрема, було посіяно озимої пшениці, ячменю та жита. Лідерами за посівами зернових стали Дніпропетровська, Миколаївська та Кіровоградська області. Полтавська та Тернопільська області вже завершили сівбу озимого. Щодо озимого ріпаку, його посіяли на понад 1 мільйон гектарів, найбільше в Вінницькій, Одеській та Хмельницькій областях. У 13 областях сівбу озимого ріпаку також вже завершили.

  • Швеція закупить резервні запаси зерна на випадок війни

    Швеція закупить резервні запаси зерна на випадок війни

    Уряд Швеції вирішив закупити резервні запаси зерна для чотирьох стратегічних районів на півночі країни, які мають важливе значення в разі війни. Зокрема, будуть підготовлені зерносховища у чотирьох ленах – Норрботтен, Вестерботтен, Вестерноррланд і Емтланд. На цю мету з бюджету виділять 575 мільйонів шведських крон. Запаси зерна будуть постійно оновлюватися, щоб завжди мати придатне для використання зерно. Міністр цивільної оборони наголосив, що північна Швеція має важливе військове значення і є пріоритетом для системи загальної оборони. У майбутньому планується створити аналогічні зерносховища по всій країні.

  • Аграрії завершили збір пшениці в Україні

    Аграрії завершили збір пшениці в Україні

    В Україні закінчилося збирання пшениці, ячменю, гороху та інших зернових культур. За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, станом на 26 вересня 2025 року вже зібрано близько 30 423 тис. тонн зернових на площі понад 7 000 тис. га. Найбільше зернових зібрали сільгоспвиробники Одеської області. Також вже завершили збір ріпаку, а сою, соняшник та цукрові буряки збираються планово.

  • На Запоріжжі окупанти зібрали рекордно низький урожай

    На Запоріжжі окупанти зібрали рекордно низький урожай

    На тимчасово окупованих територіях Запорізької області цього року врожайність зернових культур виявилася найнижчою за останні 18 років. Середня врожайність соняшника раніше становила 15-17 центнерів на гектар, а зараз впала до 1-5 центнерів на гектар. Однією з причин такого падіння є примусова здача продукції за низькими цінами окупантам. Також впливає субсидії за лояльність, які надають лише тим фермерам, які співпрацюють з окупаційною владою. Недоступність сучасних агротехнологій через окупацію також має великий вплив на врожайність. У цілому, в Україні на 19 вересня зібрано понад 62% усього врожаю зернових культур, що складає 29,77 мільйонів тонн.

  • В Україні зібрали понад 3,3 млн тонн ріпаку

    В Україні зібрали понад 3,3 млн тонн ріпаку

    Україна завершила кампанію зі збирання ріпаку, під час якої було зібрано понад 3,3 мільйона тонн продукції з площі 1,27 мільйона гектарів. Також триває збір соняшнику, де вже обмолочено 1,37 мільйона гектарів та зібрано 2,41 мільйона тонн продукції, а також сої – 945 тисяч тонн з 484 тисяч гектарів. Крім того, розпочався збір кукурудзи. Загалом українські фермери вже обмолотили 90 тисяч гектарів та зібрали 389 тисяч тонн зерна. На 19 вересня в Україні обмолочено врожай з майже 7,1 мільйона гектарів, що становить понад 62% усіх площ під зерновими та зернобобовими культурами, і намолочено 29,77 мільйона тонн збіжжя. Найвищі показники обсягів збору зерна показують південні області України, зокрема Одеська область, Вінницька, Кіровоградська та Хмельницька області.

  • “Зерно за авто”: ЗМІ дізнались про бартер між Росією та Китаєм

    “Зерно за авто”: ЗМІ дізнались про бартер між Росією та Китаєм

    Російські компанії, які стикаються з західними санкціями, вирішили використовувати бартерні угоди з китайськими партнерами, щоб уникнути банківських транзакцій. Це стало необхідним, оскільки китайські банки бояться попасти під вплив санкцій і уникають приймання грошей з Росії. За останні два роки було укладено вісім таких угод, а їх кількість збільшується. Бартерні угоди часто базуються на обміні сільськогосподарською продукцією, такою як зерно, на різноманітні китайські товари. Китайські компанії також висловлюють проблеми з грошовими розрахунками та локалізацією у співпраці з Росією. На бізнес-форумі в Казані китайські підприємці обговорювали можливість використання спеціального сертифікату китайської митниці для здійснення бартерних угод.

  • В Україні зібрали майже 30 млн тонн зерна нового врожаю

    В Україні зібрали майже 30 млн тонн зерна нового врожаю

    Аграрії в Україні вже зібрали близько 29,15 мільйонів тонн зернових та зернобобових культур на площі понад 7 мільйонів гектарів. Це становить 62% від усієї засіяної площі. Найбільше пшениці намолотили – понад 22,18 мільйона тонн, ячменю – 5,29 мільйона тонн, гороху – 611,6 тисяч тонн і кукурудзи – 192,2 тисяч тонн. У лідерах за збором зернових є Одеська область. Також активно збирають олійні культури, зокрема ріпак, сою та соняшник. Збір кукурудзи уже розпочали в шести областях України.

  • Україна експортувала понад п’ять мільйонів тонн зернових

    Україна експортувала понад п’ять мільйонів тонн зернових

    Пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства повідомила, що з початку 2025/2026 маркетингового року, Україна експортувала 5,028 млн тонн зернових та зернобобових культур. Зокрема, було експортовано 3,42 млн т пшениці, 685 тис. т ячменю та 890 тис. т кукурудзи. Поставок жита поки не було. Також Україна поставила 11,3 тис. т борошна, що менше, ніж у попередньому маркетинговому році.

  • Росіяни вдарили по складах із зерном на Одещині, є поранений

    Росіяни вдарили по складах із зерном на Одещині, є поранений

    Війська РФ атакували двома балістичними ракетами фермерське господарство у Білгород-Дністровському районі Одеської області, внаслідок удару зазнав поранень 53-річний чоловік. Про це повідомила Одеська обласна прокуратура.
    Зазначається, що пошкоджено майно фермерського господарства, а саме складські приміщення із зерном.

  • Болгарія забезпечила третину зброї для України від ЄС

    Болгарія забезпечила третину зброї для України від ЄС

    Болгарія передала Києву третину загального обсягу озброєння, поставленого ЄС з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Що ще робить ця країна для України, які у нас з нею взаємовідносини? Боєприпаси та вибухівка для України З початку війни третина зброї, яку використовує Україна, походить з Болгарії. Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
    За її словами, ця країна має надзвичайно сильні традиції в оборонній промисловості. “Тут виробляється велика кількість боєприпасів та вибухівки, які підтримують Україну та її боротьбу за свободу. З початку війни третина зброї, що використовується Україною, походить з Болгарії”,- йдеться у заяві президентки ЄК. За її словами, фактично, у Болгарії найвищий обіг кадрів відносно ВВП в ЄС і вона є єдиною країною, де найбільшим приватним роботодавцем є компанія оборонної промисловості.
    Президентка ЄК додала, що виробничі потужності в Болгарії мають зрости до 2 млн снарядів до кінця року. “Ви плануєте розширити виробництво боєприпасів, що відповідають стандартам НАТО. Це нове виробництво створить понад 1000 робочих місць тут, у регіоні, що означає сталий розвиток“,– сказала фон дер Ляєн. Згідно з планами, в Болгарії буде збудовано два заводи концерну Rheinmetall, один із яких – на базі VMZ.
    Фон дер Ляєн зазначила, що Болгарія активно сприяє обороні та безпеці як України, так і Європи. “Ваша галузь є джерелом національної та європейської гордості, за що я вам дякую”,- резюмувала Урсула фон дер Ляєн. Також вона заявила, що російський диктатор Володимир Путін не змінився за свої 25 років правління. Саме тому необхідно посилити оборонні позиції перед загрозою з боку Москви. Проукраїнський прем’єр та проросійський президент На політичній арені Болгарії існує протистояння між проукраїнськими (проєвропейськими) та проросійськими силами, що значно впливає на внутрішню і зовнішню політику країни.
    Наразі у Болгарії діє уряд на чолі з прем’єр-міністром Росеном Желязковим. Він є представником правоцентристської партії “Громадяни за європейський розвиток Болгарії” (ГЕРБ), яка сформувала уряд у широкій коаліції з іншими партіями, включаючи ліві та центристські. Це сталося після тривалої політичної кризи та низки дострокових виборів, які були спричинені розбіжностями між ключовими політичними силами. Цей блок є одним із найбільш послідовних прихильників України. Саме його уряди були ініціаторами передачі військової допомоги Києву.
    До проросійських сил, своєю чергою, відноситься президент Болгарії Румен Радев. Його позиція є найбільш помітною серед проросійських сил. “Військового вирішення конфлікту немає. Це Україна винна в затягуванні війни”, – говорив він. Він також блокував призначення прозахідного посла в Києві.
    Таким чином, у Болгарії спостерігається чіткий розкол між урядом, який підтримує Україну, і президентом та опозиційними партіями, які займають проросійську позицію. Таємна військова допомога Цікаво, що довгий час постачання болгарської зброї до України трималося в секреті. Так було через розкол у внутрішній політиці, зокрема через проросійські ухили частини її еліти. Офіційна Софія з початку повномасштабного вторгнення намагалася наголошувати, що вона не озброює Україну. Однак згідно з розслідуванням німецької щоденної газети WELT, це була димова завіса. Виявилося, що Болгарія втрутилася і за допомогою посередників забезпечила Києву життєво важливі постачання зброї, боєприпасів і дизельного пального на критичному етапі бойових дій 2023 р.
    Також відомо, що минулого року Болгарія надіслала 150 бронемашин і самохідних гаубиць “Гвоздика” радянського виробництва. А на початку цього року передала Україні свою стару військову техніку, виготовлену за радянськими стандартами.
    Уряд Болгарії тримав це в таємниці, щоб не накаляти ситуацію в країні та не викликати гнів проросійських сил. Тоді достеменно не було відомо, що саме надсилалось Києву, але відомо, що основна допомога – це боєприпаси, а також ракети для ключових зенітно-ракетних комплексів С-300.
    Болгарія передає зброю Україні не даром, а за гроші, які вона отримує від союзників по НАТО і ЄС. Завдяки цьому вона може інвестувати в закупівлю нового західного озброєння. Попри вигоди для болгарської армії, яка отримує хороші гроші за старе озброєння, проросійські сили в країні залишаються противниками військової допомоги Україні. Гуманітарна та фінансова допомога Крім того, що Болгарія забезпечує Україну зброєю, вона ще надає тимчасовий захист та допомогу українським біженцям. Уряд країни продовжив програму гуманітарної підтримки, що передбачає безкоштовне розміщення та фінансову допомогу до 4 березня 2026 р. Ця програма забезпечує розміщення, покриваючи витрати на проживання. Згідно з програмою дорослі з тимчасовим захистом мають право на оплачувану медичну страховку протягом перших 90 днів. Діти, вагітні жінки, пенсіонери та особи з інвалідністю отримують безоплатну медичну допомогу на весь період дії статусу. Українські діти також мають право на безкоштовне навчання в державних школах та відвідування дитячих садків.
    За даними УВКБ ООН (Управління Верховного комісара ООН у справах біженців), станом на кінець 2024 р. в Болгарії перебувало близько 74 740 українців, які мали дійсний статус тимчасового захисту.
    Крім того, Болгарія виділяєкошти на гуманітарні потреби через міжнародні організації, такі як Управління ООН з координації гуманітарних питань та Червоний Хрест.
    Приміром, минулого року Болгарія схвалила фінансову допомогу Україні в розмірі 60 тис. євро. Кошти пішли на участь у чотирирічній програмі Організації економічного співробітництва та розвитку. Історія з зерном Попри загальну підтримку, відносини між країнами були ускладнені ситуацією з експортом українського зерна.
    Після повномасштабного вторгнення Росії та блокування чорноморських портів, значна частина українського зерна почала експортуватися через країни-члени ЄС, зокрема через Болгарію. Це призвело до надлишку зерна на внутрішньому ринку Болгарії, що, своєю чергою, викликало падіння закупівельних цін для місцевих фермерів.
    Болгарські аграрії влаштували масові протести, блокуючи дороги та вимагаючи відновлення заборони на імпорт українського зерна. Ці протести були схожі на аналогічні акції в Польщі, Угорщині, Словаччині та Румунії.
    Водночас уряд Болгарії зайняв більш проукраїнську позицію, ніж деякі сусідні країни. У вересні 2023 р. парламент Болгарії скасував заборону на імпорт українського зерна, що викликало різку критику з боку фермерів.
    Тодішній прем’єр-міністр Болгарії Ніколай Дєнков вкрай гостро відреагував на позицію місцевих аграріїв.
    Він назвав дії протестувальників “терористичними”. “Болгарія не може йти проти європейських цінностей, особливо враховуючи, що місцеві фермери отримують значні субсидії від ЄС”, – підкреслював він. Загалом, попри внутрішні політичні та економічні суперечки, офіційна позиція Болгарії залишається на боці України, а її внесок у військову підтримку є одним із найвагоміших серед країн ЄС.
    Вікторія Хаджирадєва