На Полтавщині масштабна пожежа знищила 130 гектарів ранніх зернових культур. Про це повідомляє ГУ ДСНС Полтавщини у середу, 9 липня.
Так, у селі Абазівка Полтавського району вигоріло поле ранніх зернових культур. Пожежу класифікували як надзвичайну ситуацію.
Вогнеборці ліквідували пожежу на площі близько 130 га.
До гасіння залучалися 25 осіб особового складу ДСНС та п’ять одиниць техніки.
Нині причина пожежі встановлюється.
Тоді як у Миргородському районі вогонь знищив лісову підстилку на площі 2,1 га та суху рослинність на площі 2 га.
Позначка: Зерно
-
На Полтавщині пожежа знищила поле зернових
-
Аграрії наблизилися до збору першого мільйона тонн зерна
На 4 липня 2025 року аграрії дев’яти областей України вже закінчили обмолот зернових культур на площі 331,9 тис. гектарів і зібрали 865,7 тис. тонн ранніх зернових та зернобобових культур. Лідером за обсягами збору є Одеська область. Всього жнива відбуваються у дев’яти областях, з них Миколаївська, Одеська, Запорізька та Херсонська вже зібрали 71,6 тис. тонн ріпаку. У порівнянні з попереднім роком, темпи жнив у 2025 році відстають у 4,3 раза.
-
Україна пригрозила санкціями Бангладеш
Україна готується звернутися до Європейського Союзу із закликом запровадити санкції проти компаній Бангладеш, які імпортують зерно, вивезене Росією з окупованих українських територій. Про це повідомляє Reuters у п’ятницю, 27 червня.
Зазначається, що посольство України в Нью-Делі надіслало до МЗС Бангладеш щонайменше чотири листи, в яких вказало судна та їхні реєстраційні номери, які перевозили понад 150 тисяч тонн зерна з російського порту Кавказ. Російські компанії змішують пшеницю з окупованих територій з російським зерном, щоб приховати її походження.
“Це злочин. Ми поділимося нашим розслідуванням з нашими колегами з Європейського Союзу та люб’язно попросимо їх вжити відповідних заходів”, – заявив посол України в Індії Олександр Поліщук.
Українські дипломати попередили Бангладеш про можливі “серйозні наслідки”, включно з санкціями не лише щодо компаній-імпортерів, а й щодо чиновників, які сприяють торгівлі викраденим зерном.
Представниця ЄС Анітта Хіппер заявила, що будь-яка доведена причетність до перевезення краденого українського зерна може стати підставою для санкцій.Нагадаємо, Служба зовнішньої розвідки України має докази 39 суден і понад 80 капітанів, залучених до незаконного вивезення українського зерна з окупованих територій. Затримала депутата, який вивозив зерно під час окупації Херсону
-
Темпи жнив-2025 відстають від минулорічних у 3,8 раза
Аграрії чотирьох областей України розпочали збирання ранніх зернових і зернобобових культур і намолотили 188 тис. тонн ранніх зернових і зернобобових культур із площі 74 тис. га. Про це повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства в п’ятницю, 27 червня.
В Одеській, Херсонській, Миколаївській і Дніпропетровській областях намолочено ячменю 151 тис. тонн (проти 33,9 тис. тонн тижнем раніше) із площі в 55 тис. га (13,6 тис. га) за врожайності 27,4 ц/га, гороху – 14 тис. тонн (0,9 тис. тонн) із 0,6 тис. га (8,4 тис. га) за врожайності 16,9 ц/га, пшениці – 22 тис. тонн із понад 10 тис. га за врожайності 22,3 ц/га.
Аграрії Миколаївської та Одеської областей також розпочали збір ріпаку, якого намолотили 4,6 тис. тонн із 4,2 тис. га за врожайності 10,9 ц/га.
Станом на 28 червня 2024 року в Україні жнивували аграрії 16 областей, які намолотили 721,4 тис. тонн зерна з 209,8 тис. га, зокрема, 36,2 тис. тонн пшениці з 36,2 тис. га за врожайності 31,2 ц/га, 545,7 тис. тонн ячменю з 145,8 тис. га за врожайності 37,4 ц/га, 56,3 тис. тонн гороху з 25,9 тис. га за врожайності 21,7 ц/га.
Крім того, сім областей збирали ріпак, якого було намолочено 63,6 тис. тонн із 31,7 тис. га.
Відтак темпи жнив у сезоні-2025 відстають від минулорічних у 3,8 рази, врожайність зернових суттєво нижча.
-
В Україні зібрали перші 35 тис. тонн зерна
У регіонах Одеській, Херсонській та Миколаївській областях України почалося збирання врожаю ранніх зернових і зернобобових культур. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, з площі 14,2 тис. гектарів вже намолотили 34,8 тис. тонн зерна. Найбільше збирають ячмінь, якого уже намолотили 33,9 тис. тонн. Прогнозується, що пік збору врожаю відбудеться наприкінці червня – на початку липня у інших областях. Цього року площа посівів ранніх зернових та зернобобових культур складає понад 11 млн гектарів. Проте, через несприятливі погодні умови, врожайність може бути нижчою, що може вплинути на врожай наступного року.
-
В Україні засіяно 5,6 млн га ярих зернових та зернобобових культур – Шмигаль
В Україні засіяно 5,6 млн га ярих зернових та зернобобових культур. Про це повідомив прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Ми досягли рівня минулого року. Найвищі темпи сівби в Полтавській, Чернігівській, Вінницькій, Черкаській та Сумській областях”, – зазначив Шмигаль.
За його словами, особливість цьогорічного сезону – збільшення площ під ярою пшеницею, площа посіву якої станом на сьогодні становить майже 220 тис. га. Це зумовлено попитом з боку переробних підприємств та експортерів.
Також засіяно 7,7 млн га технічних культур, з яких переважає соняшник – 4,9 млн га та соя 2,3 млн га.
“Загалом засіяних площ достатньо, щоб забезпечити внутрішні продовольчі потреби та сформувати експортний потенціал”, – додав Шмигаль. -
У Росії експорт зерна обвалився на чверть
Постачання російської пшениці на світові ринки у 2024/25 сільгосп році скоротиться на 20-25% через падіння врожайності, проблеми з логістикою та зниження посівних площ. Про це пише Коммерсант у четвер, 5 червня.
Зазначається, що експорт російської пшениці зменшиться на 25,2% – до 41,5 млн т. Це різке зниження порівняно з минулорічними 55,5 млн т. Для країни, де зерно входить до основних експортних статей, такий обвал – серйозний удар по економіці і бюджету.
У січні-квітні 2025 року обсяги поставок впали на 40% до минулого року, а в березні-квітні – на 60%.
Серед головних причин скорочення експорту – слабкий урожай, малі запаси у регіонах-експортерах та висока вартість залізничних перевезень із Поволжя. За оцінкою Союзу експортерів і виробників зерна, цьогорічний урожай пшениці складе 82,6 млн т – це на 16% менше, ніж торік.
Президент Російського зернового союзу Аркадій Злочевський нагадав: торік 10 млн тонн пшениці просто згнило через брак складських потужностей. Причиною зниження виробництва також стало скорочення посівів. Площі під пшеницею скоротились до мінімуму за шість років – з 36,5% до 35,4%, або на 1,2 млн га. У 2023 році експорт зерна приніс Росії 15,5 млрд доларів. Нині цей потік стрімко вичерпується. Наслідки – зниження валютних надходжень, дефіцит у бюджеті, можливе зростання цін на хліб і борошно всередині країни. В умовах санкційного тиску це перетворюється на системну кризу.Нагадаємо, виробництво пшениці в РФ скорочується вже третій рік поспіль. Вперше за багато років Росія ризикує втратити свої лідерські позиції на світовому ринку зерна. Росія почала постачати зерно новій владі Сирії – ЗМІ
-
Україна наростила експорт жита
Станом на 2 червня українські зернові виробники експортували 38,3 млн тонн своєї продукції у межах поточного маркетингового року 2024/2025. Це на 22,5% менше, ніж у попередньому сезоні, коли експортували майже 47 млн тонн. Особливо зменшилися поставки кукурудзи, пшениці та ячменю, але зріс експорт жита. Також зафіксований зріст експорту борошна, зокрема пшеничного.
-
Весняна сівба: аграрії виконали 97% плану
Україна станом на 30 травня поточного року засіяла яровими зерновими та зернобобовими культурами 5,5 млн га, або 97% плану, що фактично відповідає минулорічним показникам – 5,5 млн га, або 98%. Про це повідомило Міністерство аграрної політики і продовольства у п’ятницю, 30 травня.
За тиждень було засіяно 0,2 млн га, а відставання від графіку 2024 року скоротилося.
Кукурудзою наразі вже засіяно 3,94 млн грн (3,76 млн га тижнем раніше), ячменем – 744,4 тис. га (743,6 тис. га), ярою пшеницею – 217,1 тис. га (215,3 тис. га), горохом – 212,1 тис. га (212 тис. га), вівсом – 158,6 тис. га (158,4 тис. га), гречкою – 66,0 тис. га (49,7 тис. га), просом – 66,1 тис. га (43,9 тис. га).
Відповідно до плану посіви кукурудзи досягли 98%, ячменю – 96%, ярої пшениці – 95%, гороху – 98%, вівса – 98%, гречки – 75%, проса – 87%.
У минулому році на 31 травня кукурудзою було засіяно 3,895 млн грн, ячменем – 782,6 тис. га, ярою пшеницею – 252,5 тис. га, горохом – 162,5 тис. га, вівсом – 163,7 тис. га, гречкою – 97,7 тис. га, просом – 63,6 тис. га.
За темпами сівби лідирують Полтавська область – 557,3 тис. га, Чернігівська – 489,7 тис. га, Вінницька – 393,8 тис. га, Сумська – 390,6 тис. га та Черкаська – 387,7 тис. га.
Технічні культури засіяні на площі 7,38 млн га (93%) порівняно із 6,8 млн га тижнем раніше та 7,05 млн га торік на цю ж дату. У тому числі посіви під соняшником досягли – 4,73 млн га (3,9 млн га тиждень тому та 5,12 млн га торік), сої – 2,23 млн га (2 млн га та 1,93 млн га) та цукрових буряків – 0,22 млн га (0,22 млн га та 0,25 млн га).
У Мінагрополітики зазначили, що посіви соняшнику наразі складають 93% від плану, сої – 92%, тоді як цукрового буряку – 99%, але його сівба вже завершена. Раніше писав, що окрім воєнних ризиків фермери стикнулись з несприятливими погодними умовами. Це може вплинути на врожай 2025. Україні прогнозують найнижчий за 13 років урожай пшениці
-
Зерновий експорт впав майже на 9 млн тонн
З початку 2024/25 маркетингового року Україна експортувала 37,722 млн тонн зернових і зернобобових культур до 26 травня. У травні було відвантажено 2,454 млн тонн. Проти аналогічного періоду минулого року це менше, коли загальний обсяг експорту становив 46,353 млн тонн, з них 4,947 млн тонн у травні. Зокрема, було експортовано пшениці – 14,635 млн тонн, кукурудзи – 20,234 млн тонн, ячменю – 2,293 млн тонн і жита – 10,8 тис. тонн. Також було експортовано 63,7 тис. тонн борошна, з яких у травні – 5,1 тис. тонн. У порівнянні з показниками на 14 квітня, коли було експортовано 33,89 млн тонн зерна, видно, що експорт суттєво скоротився.