Експерти розповіли, яким буде врожай цього року. За їх прогнозами, цьогоріч буде зібрано найменший врожай за останні десять років. В чому причини? Прогнози щодо врожаю Цьогорічні погодні аномалії призвели до того, що, за прогнозами експертів, пшениця в Україні вродить найменше за останнє десятиліття. “Україна переживає найгірший врожай пшениці за останнє десятиліття через заморозки, град і зливи, що суттєво знизило обсяги збору зернових”,- каже голова Союзу українського селянства Іван Томич в коментарі “Новини.LIVE”. За словами експерта, весна принесла фермерам заморозки, які знищили десятки тисяч гектарів озимих. Після цього частину полів довелося пересівати. Однак невдовзі зливи з градом завдали додаткових збитків, особливо в південних регіонах країни. Через ці фактори значно знизився потенціал врожайності – не лише пшениці, а й кукурудзи, ячменю та інших культур.
Згідно оцінок Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), зернових та олійних культур буде зібрано менше, ніж торік.
В цьому році Україна може зібрати 55 млн тонн зернових і 19 млн тонн олійних культур. “У 2025/26 МР в Україні валовий збір зернових та олійних культур прогнозується на рівні 73,4 млн т (-5% до аналогічного показника 2024/25 МР). При цьому врожай зернових складе 54,6 млн т (-3%), а олійних культур – 18,8 млн т (-11%)”, – кажуть в УКАБ. Зокрема врожай пшениці цьогоріч очікується на рівні 21 млн т (-6 % до минулого року), попри збільшення посівних площ на 2%. Показник середньої врожайності знизився на 17% (минулого року була висока врожайність на рівні 5,06 т/га.).
Врожай соняшнику оцінюють на рівні 10,1 млн т (-7%) через суттєве падіння врожайності, попри збільшення посівних площ.
Так, консалтингова агенція УкрАгроКонсалт знизила прогноз щодо збору культури на серпень з 14,1 до 13,3 млн тонн. Експерти агенції кажуть, що посуха на півдні та сході України посприяла зменшенню врожаю соняшника в цьому році.
На відміну від соняшника, аналітики покращили прогноз по кукурудзі. Наприкінці минулого місяця його підвищили на 2 млн тонн – до 32,5 млн тонн.
За прогнозом члена Економічного дискусійного клубу Олег Пендзина по соняшнику навпаки можемо зібрати на 8-10% більше, ніж було минулого року.
В УКАБ збір кукурудзи прогнозують на рівні 26,7 млн т, що майже дорівнює показнику попереднього року.
Валовий збір ячменю очікується на рівні 5,2 млн т (-1% до 2024/25 МР).
Найбільше скорочення врожаю прогнозують для сої – до 5,4 млн т (-19%) через значне скорочення посівних площ (-16%) та невелике скорочення врожайності.
Врожай ріпаку цього річ прогнозують на рівні 3,3 млнт(-8%) через складні погодні умови, зокрема заморозки, що призвело до зниження врожайності. Причини падіння виробництва агропродукції Виробництво сільськогосподарської продукції в Україні з січня по липень 2025 р. сильно впало порівняно з минулим роком. “У 2025 р. виробництво сільськогосподарської продукції знизилося на 18,5% через несприятливі погодні умови та сезонність”,- кажуть в Державній службі статистики. Серед основних причин: сезонність виробництва продукції рослинництва; несприятливі погодні умови, наслідком яких стало більш пізнє збирання зернових і олійних культур і зниження їх врожайності.
За розрахунками фахівців, у січні – липні 2025 року індекс сільськогосподарської продукції в Україні становив 81,5% до січня – липня торік. За видами продукції найбільше постраждало рослинництво – скорочення до 74,5%, тоді як тваринництво продемонструвало стабільніший результат – індекс становить 95,3%. Врожай буде різним за регіонами Врожай буде найгіршим в Хмельницькій та Донецькій області, тоді як Запорізька, Закарпатська, Одеська та Миколаївська області показали зростання.
В Держстаті кажуть, що значне падіння обсягів сільгосппродукції зафіксоване на Хмельниччині (46,3% від відповідного показника торік) та на Донеччині (47,8%). Водночас окремі області демонструють зростання сільськогосподарського виробництва. Так, у Запорізькій, Закарпатській та Одеській областях аграріям вдалося перевищити рівень минулого року. Абсолютним лідером в Україні стала Миколаївщина, де індекс сільгосппродукції сягнув 106,7%.
Також, у службі зазначили, що спад більше зачепив сільгосппідприємства – там за сім місяців виробництво скоротилося до 77,7% від тогорічного рівня. У господарствах населення показники вищі – 89,7% торішнього обсягу за цей період.
Своєю чергою в УКАБ відзначають, що ситуація щодо врожаю відрізняється на півдні та сході, де зафіксовані великі втрати, в порівнянні з центральними, західними та північними областями, де ситуація стабільна.
Фахівці УКАБ зазначили, що як і торік, спостерігається суттєва розбіжність у врожайності сільгоспкультур на півдні та сході нашої країни в порівнянні з центральними, західними та північними областями. Причинами є різна кількість опадів, що випала протягом періоду вирощування, весняні заморозки, аномальна літня посуха тощо. На півдні та сході аграрії повідомляють про дуже низьку врожайність або ж навіть втрату посівів, водночас в інших регіонах – про стабільні показники або навіть вищу врожайність, ніж торік.
Своєю чергою в УкрАгроКонсалт сказали, що, приміром, соняшник краще себе почуває у північних і західних областях, де регулярно йшли дощі. При цьому аналітики відмічають, що якість насіння може викликати занепокоєння через захворювання, які саме дощі і спровокували. Як врожай позначиться на цінах Експерти кажуть, що через поганий врожай зернових, можуть зрости ціни на хліб. Так, вони прогнозують підвищення цін на хліб і борошняні вироби до 20% у середньому за рік.
Частка борошна в собівартості хліба становить близько 40%, тому його подорожчання автоматично збільшує ціну кінцевого продукту. Крім того, на ціни впливають такі фактори, як: зростання вартості енергоносіїв, підвищення заробітної плати працівникам, зростання цін на пальне. “На 2025 р. ми бачимо тенденцію до подорожчання продукції. Це зрозуміло, тому що зросли затрати, насамперед на сировину, тобто борошно, на енергоносії, заробітна плата зросла. До кінця року, гадаю, будуть кроки в бік подорожчання. Воно становитиме 15-20%”, – каже Юрій Дученко, директор ТОВ “Київхліб” в коментарі Інтерфакс-Україна. Крім того, знизиться й експорт. За словами Томича, експортний потенціал пшениці може впасти до 15 млн тонн, що значно нижче попередніх років.
Своєю чергою зменшення врожаю соняшника призведе до дефіциту пропозиції сировини для перероблювання. Хоча надлишок пропозиції соєвої олії на світовому ринку дещо стримує зростання цін на соняшникову олію, прогнози зменшення врожаю все одно підтримують ціни на високому рівні. Крім того, багато заводів перероблювання соняшника вже перейшли на сою, що призвело до дефіциту соняшникової олії на внутрішньому ринку. Це, своєю чергою, підштовхує ціни на соняшник до рекордних значень.
Водночас більший врожай кукурудзи забезпечить тварин і птахів недорогим кормом. “Кукурудза – це в тому числі комбікорм, для тваринництва, для птахівництва. Дешева кукурудза може посприяти здешевшанню м’ясо-молочної продукції”,– повідомив Пендзин у коментарі УНІАН. Вікторія Хаджирадєва
Позначка: Зерно
-
Цього року буде найгірший врожай за останнє десятиліття
-
Україна зберігає врожай зернових на рівні минулого року
У сезоні-2025 українські аграрії отримають близько 56 млн тонн ранніх зернових і 21 млн тонн олійних культур. Про це повідомив заступник міністра економіки, довкілля і сільського господарства Тарас Висоцькийв етері Українського радіо.
Так, з погляду ранньої зернової групи, то очікується виробництво близько 26 млн тонн, що незначно менше, ніж минулого року.
“Зменшення через те, що у південно-східних регіонах врожайність озимих пшениці та яменю, на жаль, нижче через посуху”, – пояснив Висоцький.
Окрім того, врожай кукурудзи також очікується непоганий. Водночас посіви цієї культури на південному сході – частині Дніпропетровщини, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській областях – фактично втрачені. Втім, основний кукурудзяний пояс України – Сумщина, Чернігівщина, Полтавщина, Київщина і далі на захід, попри пізній посів і пізні сходи, завдяки опадам та оптимальному температурному режиму, сформував гарні рослини.
“Можемо говорити про близько 28 млн тонн, що більше, ніж минулого року”, – зазначив Висоцький і додав, що кінцева прогнозована цифра в межах 56 млн тонн валового врожаю зернових відповідає минулорічному рівню.
Олійних культур аграрії в 2025 році отримають близько 21 млн тонн, що відповідає показнику 2024 року. У структурі виробництва буде дещо більше соняшника, менше сої.
Тоді як через холодну весну значних втрат зазнало садівництво у сезоні-2025.
“Так, були втрати по садах, по ранній групі, але по пізніх сортах показники, можливо, будуть трішки кращі і на рівні минулого року. На внутрішньому ринку України найближчим часом очікується зниження цін на яблука. Наразі вони тримаються, бо у реалізації знаходиться продукція минулорічного врожаю. В її вартість входить тривале зберігання. Але вже буквально з вересня ситуація буде змінюватися і до кінця жовтня стабілізується. Залежно від кінцевого врожаю, це будуть зовсім інші цінники”, – розповів Висоцький.
Аналогічною є ситуація із овочами. За його словами, овочі будуть доступнішими споживачам, але і з нормальним економічним ефектом для виробника.. -
В Німеччині працівник фабрики вкрав дві тонни кави
Жителя німецького Гамбурга звинуватили в крадіжці в особливо великих розмірах. Зокрема, 31-річного чоловіка підозрюють в тому, що він привласнив собі понад дві тонни кави з роботи. Про це повідомила в четвер поліція Гамбурга.
Фабрика в Гамбургу на початку серпня звернулась до поліції через підозру, що один з працівників краде каву і потім перепродає її. На початку тижня правоохоронці затримали 31-річного чоловіка, в автомобілі якого знайшли близько пів тонни свіжообсмаженої кави, розфасованої в однокілограмові мішки.
За запитом прокуратури Гамбурга поліцейські обшукали квартиру та два гаражі, що належать працівникові.
“Вони вилучили ще 1900 кілограмів кави, понад 20 тисяч євро готівкою та високоякісний наручний годинник як можливі доходи від злочину та докази”, – сказано в повідомленні.
Чоловіка на час слідства відпустили, але його автомобіль конфіскували.
Як ми вже писали, правоохоронні органи Німеччини екстрадували в Україну жителя Житомирської області, якого підозрюють у торгівлі людьми, вимаганні та шахрайстві.
Німеччина екстрадувала в Україну фальшивомонетників -
Росія втрачає позиції найбільшого агроекспортера – розвідка
Врожай у РФ 2025 року став найгіршим за понад 17 років через весняні заморозки, спеку та посуху, через що вона ризикує втратити статус найбільшого у світі аграрного експортера. Про це повідомляє це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у вівторок, 19 серпня.
Так, лише у червні експорт пшениці знизився у чотири рази – до 1,12 млн тонн; а в липні поставки зерна на зовнішні ринки були у 2,1 раза нижчими за показники аналогічного періоду 2024 року.
У СЗРУ нагадали, що 2016 року РФ була одним із найбільших у світі експортерів пшениці, тоді як її здатність експортувати зерно залишалася одним із небагатьох джерел економічної сили та міжнародних важелів після вторгнення в Україну.
“Щороку тільки з тимчасово окупованих територій нашої держави окупаційна влада вивозить, за різними оцінками, близько трьох мільйонів тонн зерна. 2025 рік і західні санкції викрили слабкі місця в економіці Росії воєнного часу: висока облікова ставка ЦБ РФ, зростання внутрішнього попиту, низькі світові ціни на зерно та висока вартість логістики призвели до скорочення експорту російської агропродукції за результатами І півріччя 2025 року на 14,6 %”, – додали у повідомленні.
Разом з тим, у країні відбувається нарощування продовольчого імпорту – він зріс на 14 % (до 20,6 млрд дол.), тоді як 2023 року ситуація була протилежною: експорт зріс на 4,3 % (43,1 млрд дол. США), а імпорт скоротився на 1,7 % (35,1 млрд дол.).
Зокрема через нестачу своєї агропродукції Росія вимушено закуповувала в Китаї картоплю – на 49,4 млн дол., що у шість разів перевищує рівень 2024 року, та яблука – на 12,4 млн дол. (+50 % проти 2024 року).
“Попри стабілізаційні заходи галузі та нульові нестійкі мита на експорт пшениці, ячменю та кукурудзи, прогнозується подальше збереження негативної динаміки експорту”, – свідчать розвіддані.
Тоді як скорочення валютних надходжень ускладнять виконання державних завдань РФ, зокрема плану збільшення експорту агропродукції до 55 млрд дол. до 2030 року, і, як наслідок, можуть позбавити Росію статусу глобаліста. -
ГУР опублікувало дані про 42 судна тіньового флоту Росії
Головне управління розвідки Міноборони України опублікувало на порталі War&Sanctions дані про 42 судна російського тіньового флоту, плавуче сховище Лукойлу та викрадачів зерна і вугілля з тимчасово захоплених територій України. Про це йдеться в повідомленні ГУР, опублікованому на його Facebook-сторінці.
У розділі Морські судна порталу War&Sanctions опублікована інформація, зокрема, про плавуче сховище, яке використовується підсанкційною нафтовою компанією Лукойл у Каспійському морі для перевалки нафти на танкери тіньового флоту.
“Під санкційним та дипломатичним тиском все більше держав скасовують або відмовляють у реєстрації під їх прапорами суден, причетних до обходу санкцій. У відповідь Росія застосовує шахрайські схеми: використовує фальшиві прапори, створює фейкові морські реєстри з підробленими сайтами, підроблює реєстраційні документи”, – зазначили в ГУР.
За даними Міжнародної морської організації (IMO), понад 300 суден у світі ходять під фальшивими прапорами та з підробленими документами.
Для протидії цим зловживанням на порталі War&Sanctions створений функціонал, що відображає підроблені реєстраційні дані суден. Досі була опублікована інформація про понад 100 танкерів російського та іранського тіньового флоту, які використовують фальшиві прапори Панами, Малаві, Коморських островів, Гвінеї, Палау та інших країн.
“На всі такі судна має поширюватись повна заборона на будь-які операції з ними: обслуговування, заходи в порти, територіальні води, вільні економічні зони і міжнародні протоки. Країни прапору та IMO мають посилити контроль, виявляти порушників і своєчасно інформувати міжнародну спільноту”, – наголосили в ГУР.
Розділ “Морські судна” порталу War&Sanctions сьогодні містить дані вже про понад 1000 суден та 155 капітанів, причетних до перевезення зброї, викрадену продукцію із захоплених територій України, обході санкцій та іншу протиправну діяльність.
Як відомо, Росія відкрито почала захищати “тіньовий флот” військовими силами, що може стати тестом для міжнародної спільноти щодо готовності посилювати санкції.
Додамо, російський тіньовий флот тепер перевозить понад 80% усієї російської сирої нафти.
Росія втроє збільшила свій “тіньовий флот” -
Україна продала мільйон тонн пшениці нового врожаю
За даними Мінагрополітики України, станом на 8 серпня 2025 року країна експортувала 2,135 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1 млн тонн становить пшениця. У порівнянні з попереднім роком, обсяг експорту цього періоду майже вдвічі менший. Також відомо, що цьогорічний урожай пшениці в Україні буде найнижчим за останні 13 років. Зібрано майже 20 млн тонн нового врожаю, що становить 47% від запланованої площі.
-
В Україні обмолотили половину засіяних площ ранніх зернових
На 8 серпня українські фермери зібрали понад 20 мільйонів тонн ранніх зернових та зернобобових культур. Обмолочено 47% від усієї посіяної площі. Лідирують за кількістю зібраного зерна Одеська, Кіровоградська та Полтавська області. Наприклад, пшеницю обмолочено з 3 713,4 тис. гектарів, намолочено – 14 914,1 тис. тонн; ячмінь обмолочено з 1 165,8 тис. гектарів, намолочено – 4 250 тис. тонн; горох обмолочено з 223,7 тис. гектарів намолочено – 541,2 тис. тонн. Решта зернових та зернобобових обмолочено на площі 195,1 тис. гектарів і намолочено 203,6 тис. тонн. Найбільше зерна вже зібрали в Одеській, Кіровоградській та Полтавській областях. Наприклад, у Одеській області обмолочено 1 070,4 тис. гектарів, намолочено – 3 089,1 тис. тонн; у Кіровоградській області – обмолочено 521 тис. гектарів, намолочено – 2 161,6 тис. тонн; у Полтавській області – обмолочено 361,3 тис. гектарів, намолочено – 1 636,5 тис. тонн. Ріпаку вже зібрали 2 538,2 тис. тонн на площі 1 023,4 тис. гектарів.
-
Зеленський ввів санкції за розкрадання зерна та надр на ТОТ
Президент України Володимир Зеленський підписав рішення РНБО про застосування санкцій щодо 39 фізичних та 23 юридичних осіб, переважно з Росії, які причетні до незаконного вивезення зерна з окупованих територій України та розробки надр у цих регіонах. Міністерству закордонних справ України доручено інформувати ЄС, США та інші держави про застосування санкцій. З 23 підсанкційних компаній одна з Оману, одна з Єгипту і решта російські, з яких 12 зареєстровані на тимчасово окупованих територіях України. Підсанкційні особи або пов’язані з цими компаніями, або є капітанами суден, які брали участь у викраданні зерна з окупованих територій. Одна особа має громадянство Оману, решта – російське.
-
Логістичні компанії Польщі скаржаться на відсутність українського зерна
Через зупинку транзиту українського зерна польські транспортні компанії, порти та перевантажувальні термінали несуть значні збитки. Бізнес застерігає: термінали пусті, витрати ростуть, тоді як влада зволікає з рішенням. Про це повідомляє Rynek infrastruktury.
“Ми маємо розрізняти дві речі: дозвіл на транзит, а отже, прибуток для польських портів та перевантажувальних терміналів, і дозвіл на введення товару в обіг. Ми вважаємо, що блокування перевалки продукції з України в Польщі є болісним для нашої економіки”, – заявила генеральна директорка групи CSL Лаура Головач.
Впродовж багатьох місяців на польських кордонах спостерігається відчутна нестача імпортних товарів, зокрема, перевалки зерна з України. Така ситуація призвела до відчутних витрат та загрози звільнень.
“Польські термінали, ймовірно, всі порожні, втім, несуть дуже високі експлуатаційні витрати. Ми також помітили, що деякі країни, такі як Румунія, Німеччина та Туреччина, мають у своїх портах велику кількість зерна з України. Ці країни здатні обробляти перевезення сировини, одночасно запобігаючи її розподілу на своїх внутрішніх ринках. На жаль, у Польщі цією ситуацією нехтують. У результаті транспортні компанії, порти та перевантажувальні термінали зазнають збитків”, – додала Головач.
Заборона на імпорт збіжжя (пшениця, кукурудза, ріпак, соняшник) з Українитриває з 15 квітня 2023 року.
Раніше польська асоціація виробників олії (PSPO), котра представляє 95% переробних заводів країни, звернулася до прем’єр-міністра Дональда Туска з проханням розблокувати імпорт сільськогосподарської продукції з України.
Фермери з ЄС знову протестують проти українського імпорту -
В Україні зібрали понад 10 млн тонн нового врожаю
В Україні вже зібрали10 347,2 тис. тонн ранніх зернових та зернобобових культур. Про це інформує пресслужба Міекономіки у п’ятницю, 25 липня.
Обмолочено вже 29% площ, засіяних зерновими і зернобобовими культурами.
Зокрема:- Пшениці – обмолочено 2 177,9 тис. га, намолочено – 7 088,8 тис. тонн;
- Ячмінь – обмолочено 838,7 тис. га, намолочено – 2 791,8 тис. тонн;
- Горох – обмолочено 190,9 тис. га намолочено – 412,4 тис. тонн.
Інші зернові та зернобобові обмолочено на площі 28,5 тис. га і намолочено 54,2 тис. тонн.
Серед лідерів, зокрема:- Одеська область – обмолочено 884,5 тис. га, намолочено – 2 501,4 тис. тонн;
- Кіровоградська область – обмолочено 368,7 тис. га, намолочено – 1 529,9 тис. тонн.
- Миколаївська область – обмолочено 577,3 тис. га, намолочено – 1 386,7 тис. тонн;
Ріпаку вже обмолочено на площі 535 тис. га і намолочено 1 040,3 тис. тонн.