Вартість оперативної пам’яті в Європі за останні місяці різко зросла, причому найбільше подорожчання зафіксовано у сегменті DDR5. Як з’ясували аналітики ресурсу 3DCenter, у німецькому роздробі середні ціни на модулі DDR5 з липня минулого року збільшилися у 4,4 рази.
За підрахунками дослідників, у період з липня до середини січня середнє зростання цін на DDR5 у Німеччині становило близько 340%. При цьому спостерігається чітка закономірність: чим дешевшим був модуль спочатку, тим сильніше він подорожчав з часом. Найбільш вибуховим місяцем став грудень – лише за цей період роздрібні ціни на DDR5 підскочили на 93%. У листопаді подорожчання було дещо скромнішим – приблизно у півтора раза, а січень, який ще не завершився, уже приніс зростання на 27,6%.
Пам’ять попередніх поколінь DDR3 і DDR4 дорожчала менше, але тенденція також викликає занепокоєння. У середньому ціни на ці типи модулів у німецькій роздрібній торгівлі зросли на 219%. При цьому саме з жовтня по січень темпи зростання помітно прискорилися: лише у січні вартість DDR3 та DDR4 збільшилася на 46,3%. Аналітики не виключають, що ці типи пам’яті ще можуть “наздогнати” DDR5 за масштабами подорожчання.
Схожа ситуація спостерігається і з модулями для ноутбуків у форматі SODIMM. Якщо DDR3 для мобільних систем подорожчала від 75% до 134%, то DDR5 у цьому сегменті показала приріст цін у межах від 216% до 344% – залежно від обсягу модуля. У середньому всі типи мобільної пам’яті з липня по січень у Німеччині стали дорожчими приблизно утричі.
Інші комплектуючі також не залишилися осторонь. Внутрішні твердотільні накопичувачі за пів року подорожчали в середньому на 79%, причому SSD формату M.2 зростали в ціні швидше, ніж моделі з інтерфейсом SATA. Класичні 3,5-дюймові жорсткі диски додали близько 53% до вартості, тоді як зовнішні накопичувачі (HDD та SSD) подорожчали лише на 11%.
На цьому тлі ігрові відеокарти AMD та Nvidia виглядають відносно стабільно: їхні середні ціни зросли приблизно на 14%. Водночас окремі моделі подорожчали значно сильніше- до 21% і навіть 33%, насамперед старші рішення Nvidia, які часто використовують і для обчислювальних задач.
Категорія: Новини бізнесу
-
Ціни на комп’ютерну пам’ять DDR5 у Європі злетіли у 4,4 рази за пів року
-
Asus остаточно виходить з ринку смартфонів
Компанія Asus офіційно підтвердила, що більше не планує випускати нові смартфони і фактично залишає цей сегмент ринку. Про це заявив голова ради директорів Asus Джонні Ши під час спеціального заходу в виставковому центрі Taipei Nangang, повідомляє GSMArena.
За словами Ши, надалі Asus зосередить фінансові та інженерні ресурси на комерційних комп’ютерах, а також на напрямах “фізичного штучного інтелекту” – зокрема робототехніці та розумних окулярах. Водночас компанія запевнила, що не залишить нинішніх користувачів без підтримки: сервісне обслуговування, програмні оновлення та гарантійні зобов’язання для вже проданих смартфонів збережуться.
Під час виступу керівник також підбив фінансові підсумки року. За його словами, виручка Asus у 2025 році сягнула приблизно $23,4 млрд, що на 26% більше, ніж роком раніше. Особливо швидке зростання показав бізнес із серверів для ШІ – цей напрям подвоївся та зріс на 100%, перевершивши власні прогнози компанії.
Останні роки присутність Asus на смартфонному ринку поступово скорочувалася. Компанія зменшила лінійку Zenfone та суттєво пригальмувала випуск ігрових ROG Phone. У 2025 році Asus представила лише дві моделі – ROG Phone 9 FE та Zenfone 12 Ultra, які, за неофіційними оцінками, не змогли показати високі продажі. -
Європа готує відповідь на мита: США зробили заяву
Відповідь країн Європи на американські мита була б “нерозумною”. Про це заявив міністр фінансів США Скотт Бессент на полях Світового економічного форуму в Давосі, передає в понеділок, 19 січня.
Відповідаючи на запитання про тарифи від США, Бессент повторив, що “Гренландія є необхідною для національної безпеки США”.
“Президент розглядає Гренландію як стратегічний актив для Сполучених Штатів. Ми не будемо передавати нашу безпеку в півкулі нікому іншому”, – заявив міністр.
Нагадаємо, 17 січня Трамп анонсував запровадження мит проти низки країн, які не згодні з його претензіями на Гренландію. У відповідь ЄС розглядає запровадження мит проти американських товарів. Варіанти планують обговорити на екстреному саміті в Брюсселі 22 січня. Європа має зосередитися на війні в Україні, а не на Гренландії – Трамп
-
Офіційні курси долара і євро почали знижуватись
Національний банк України помітно зміцнив курс гривні відносно долара і євро. Про це свідчать дані на сайті регулятора у понеділок, 19 січня.
Так, офіційний курс долара у вівторок становитиме 43,2678 гривень (-0,1452). Таким чином американська валюта відступала від рекордної позначки, встановленої 16 січня.
У свою чергу курс євро теж впав і завтра складатиме 50,3031 гривень (-0,1341).
На міжбанківському ринку американська валюта впала на 5 копійок і тепер перебуває на рівні 43,28-43,31 грн/долар купівля-продаж.
В обмінних пунктах середній курс продажу долара знизився на 8 копійок і тепер складає 43,59 гривні. Курс продажу євро знизився теж на 8 копійок – 50,76 гривні. -
Європа рекордно зменшила закупівлі російської нафти
Європейський Союз скоротив закупівлі російської нафти у листопаді 2025 року до історичного мінімуму в 127,5 мільйона євро, свідчать дані Євростату.
Європейські компанії зменшили імпорт нафти з Росії в 2,5 раза у порівнянні з попереднім місяцем – до 127,469 мільйона євро. Меншої суми закупівлі ЄС за місяць не досягав ніколи (дані відомства доступні з 1988 року).
Водночас у січні-листопаді постачання російської нафти до ЄС становили 3,8 мільярда євро проти 5,8 мільярда за аналогічний період минулого року. Відтак, обсяг експорту нафти до Євросоюзу зменшився в 1,5 раза.
Найбільше серед європейських країн, що входять до організації, у січні-листопаді скоротила закупівлі російської нафти Чехія – на 78%, до 288,3 мільйона євро. Тоді як повністю відмовилися від сировини Німеччина та Нідерланди, які у січні-листопаді 2024 року купили російської нафти на 6,9 мільйона та на 580,8 мільйона євро відповідно.
Єдиною країною ЄС, що збільшила імпорт російської нафти, стала Словаччина. Її закупівлі зросли у січні-листопаді 2025 року на 6,7% – до 1,9 мільярда євро. Як відомо, США запровадили санкції проти Роснефти і Лукойлу в жовтні в межах чергової спроби змусити Кремль завершити війну проти України, що різко змінило маршрути поставок російської нафти до Китаю та Індії.
Китайські “чайники” купують нафту з РФ за рекордними знижками – ЗМІ -
У Метінвесті назвали умови відновлення економічної потужності України
Відродження української промисловості має стати одним із ключових пріоритетів державної політики, оскільки без потужної індустрії неможливі стале економічне зростання, відбудова та інтеграція до європейського ринку. Про це написав генеральний директор групи Метінвест Юрій Риженков у колонці для спецпроєкту NV та The Economist Світ попереду.
Він зазначив, що до війни гірничо-металургійний комплекс формував близько 10 % ВВП, зараз – майже 6 %. Одне робоче місце в металургії створює ще вісім у суміжних галузях.
“Яким би не був сценарій 2026 року, промисловість це опора, на якій тримаються податки, продукція з доданою вартістю, відбудова та місце України на європейському ринку. Тому індустріальна політика вже зараз має бути в центрі уваги, стати предметом щоденної праці, яка об’єднає приватний бізнес і державу. Інакше, навіть завершивши війну, ми не зможемо відродити індустріальну міць нашої держави”, – заявив Риженков.
За його словами, повномасштабна війна стала для Метінвесту періодом втрати активів і боротьби за виживання: компанія втратила підприємства в Маріуполі та Авдіївці й була змушена зупинити роботу активів у Покровську. Але їй вдалося зберегти статус найбільшого промислового гравця країни та одного з ключових донорів Сил оборони.
Серед ключових умов для відновлення промисловості Риженков назвав доступ бізнесу до фінансування і ринків збуту, насамперед європейського, а також ефективний державний захист національного виробника. Зокрема, йдеться про усунення можливостей для постачання російської сталі на ринок ЄС.
Окремо він наголосив, що євроінтеграція відкриває для України нові можливості, зокрема в контексті “зеленого” переходу Європи. За його словами, вітчизняна переробна промисловість може стати важливою складовою цього процесу, а Метінвест готовий відігравати роль мосту між українською та європейською металургією.
“Визнавши значущість власного виробництва, держава зможе відродити промисловість. І, можливо, темою наступного спецвипуску Світ попереду буде не всесвітня мілітаризація, а позитивний ланцюговий ефект від індустріального відновлення України”, – резюмував Риженков. -
Китайські роботи Walker S2 з’являться на виробництві Airbus
Китайська компанія UBTech Robotics уклала угоду про постачання гуманоїдних роботів для виробничих потужностей європейського авіагіганта Airbus. Це черговий крок компанії з розширення промислового застосування своїх роботів за межами Китаю, повідомляє SCMP.
Airbus придбав робота Walker S2 у межах спільного дослідження можливостей роботизації у виробництві авіаційної техніки.
Ця угода стала продовженням такого партнерства минулого місяця з американським виробником мікросхем Texas Instruments (TI), що демонструє прискорене просування китайської компанії на закордонні ринки та впровадження гуманоїдних роботів у різні галузі, зокрема авіацію, виробництво електроніки, автомобілів і побутової техніки.
Робот Walker S2, представлений у липні 2025 року, має зріст 1,76 метра, оснащений гнучкими руками, системою зору для оцінки оточення і здатен переносити предмети вагою до 15 кг. Він працює на власній системі штучного інтелекту Co-Agent та має автономну систему заміни батарей, що дозволяє безперервну роботу на виробництві.
Модель вже використовують такі компанії, як автовиробник BYD та виробник електроніки Foxconn.
UBTech була заснована у 2012 році у Шеньчжені та стала першим китайським стартапом гуманоїдної робототехніки, що вийшов на публічний ринок у Гонконгу у 2023 році. Минулого року компанія отримала замовлень на $201 млн, а цього року планує відвантажити десятки тисяч промислових роботів.Акції UBTech у понеділок зросли на 6,76% до HK$142,20. Раніше повідомлялося, що вчені зі Стенфордського університету створили робота-папугу.
У Німеччині створили бойового робота
-
Статки світових мільярдерів рекордно зросли – Oxfam
Статки світових мільярдерів торік зросли до 18,3 трлн американських доларів – найвищого показника на сьогодні. Про це йдеться у пресрелізі міжнародного об’єднання для боротьби з бідністю у світі Oxfam, опублікованим 19 січня.
Зазначається, що статки мільярдерів у 2025 році зросли більш ніж на 16%, що втричі швидше, ніж середній показник за останні п’ять років, до 18,3 трлн дол. – найвищого рівня в історії.
Загалом сукупний статок мільярдерів минулого року зріс на 2,5 трлн дол., що майже дорівнює загальному статку біднішої половини населення світу – 4,1 млрд осіб. Збільшення статків мільярдерів на 2,5 трлн дол. було б достатньо для того, щоб викорінити крайню бідність 26 разів.
В об’єднанні також додали, що з 2020 року статки мільярдерів зросли на 81%.
Серед іншого, кількість мільярдерів минулого року вперше перевищила 3 тис. осіб, а найбагатший у світі, Ілон Маск, став першим, чиї статки перевищили пів трильйона доларів.
Також повідомляється, що мільярдери в 4 тис. разів частіше обіймають політичні посади, ніж звичайні люди.
Збільшення розриву між багатими та рештою створює політичний дефіцит, який є надзвичайно небезпечним та нестійким, – зауважив гендиректор Oxfam International Амітабх Бехар. -
Китай наростив закупівлі російської нафти – ЗМІ
Китай різко наростив імпорт російської нафти Urals наприкінці минулого – на початку нинішнього року на тлі скорочення попиту в Індії, а також падіння цін на цей сорт. Про це повідомляє Reuters з посиланням на галузеві джерела.
Посилення західних санкцій щодо Москви змусило індійські нафтопереробні заводи скоротити закупівлі Urals, тоді як пропозиція дешевої російської нафти для Китаю зросла, що дало змогу незалежним НПЗ країни отримувати підвищену маржу.
Згідно з даними Kpler, в останньому кварталі 2025 року постачання Urals до Китаю в середньому становили 259 тис. барелів на добу, що більш ніж утричі перевищує рівні перших трьох кварталів року. У січні 2026 року відвантаження зросли приблизно до 447 тис. барелів на добу – максимуму з квітня 2023 року.
З кінця січня Європейський Союз заборонить імпорт пального, виробленого з нафти російського походження.
Китай, на відміну від Індії, постачає небагато нафтопродуктів до Європи і не постає перед такими обмеженнями.
Постачання Urals до Індії у грудні скоротилися до 929 тис. барелів на добу – це найменший обсяг з грудня 2022 року, свідчать дані Kpler. У середньому Індія імпортувала 1,36 млн барелів Urals на добу у 2024 році та 1,27 млн барелів – у 2025 році.
Незалежні переробники в провінції Шаньдун на сході Китаю – основні покупці російської нафти – збільшили закупівлі після отримання нових імпортних квот на 2026 рік і на тлі зниження цін.
Згідно з даними Vortexa, морські постачання російської нафти до Китаю в грудні перевищили 1,5 млн барелів на добу порівняно із середнім показником близько 1,2 млн барелів на добу за перші 11 місяців 2025 року.
За оцінками джерел у галузі, нафта Urals пропонувалася китайським покупцям зі знижкою близько $10 за барель до ICE Brent для поставок у березні.
Як відомо, США запровадили санкції проти Роснефти і Лукойлу в жовтні в межах чергової спроби змусити Кремль завершити війну проти України, що різко змінило маршрути поставок російської нафти до Китаю та Індії.
Китайські “чайники” купують нафту з РФ за рекордними знижками – ЗМІ -
Китай наростив закупівлі російської нафти
Китай різко наростив імпорт російської нафти Urals наприкінці минулого – на початку нинішнього року на тлі скорочення попиту в Індії, а також падіння цін на цей сорт. Про це повідомляє Reuters з посиланням на галузеві джерела.
Посилення західних санкцій щодо Москви змусило індійські нафтопереробні заводи скоротити закупівлі Urals, тоді як пропозиція дешевої російської нафти для Китаю зросла, що дало змогу незалежним НПЗ країни отримувати підвищену маржу.
Згідно з даними Kpler, в останньому кварталі 2025 року постачання Urals до Китаю в середньому становили 259 тис. барелів на добу, що більш ніж утричі перевищує рівні перших трьох кварталів року. У січні 2026 року відвантаження зросли приблизно до 447 тис. барелів на добу – максимуму з квітня 2023 року.
З кінця січня Європейський Союз заборонить імпорт пального, виробленого з нафти російського походження.
Китай, на відміну від Індії, постачає небагато нафтопродуктів до Європи і не постає перед такими обмеженнями.
Постачання Urals до Індії у грудні скоротилися до 929 тис. барелів на добу – це найменший обсяг з грудня 2022 року, свідчать дані Kpler. У середньому Індія імпортувала 1,36 млн барелів Urals на добу у 2024 році та 1,27 млн барелів – у 2025 році.
Незалежні переробники в провінції Шаньдун на сході Китаю – основні покупці російської нафти – збільшили закупівлі після отримання нових імпортних квот на 2026 рік і на тлі зниження цін.
Згідно з даними Vortexa, морські постачання російської нафти до Китаю в грудні перевищили 1,5 млн барелів на добу порівняно із середнім показником близько 1,2 млн барелів на добу за перші 11 місяців 2025 року.
За оцінками джерел у галузі, нафта Urals пропонувалася китайським покупцям зі знижкою близько $10 за барель до ICE Brent для поставок у березні.
Як відомо, США запровадили санкції проти Роснефти і Лукойлу в жовтні в межах чергової спроби змусити Кремль завершити війну проти України, що різко змінило маршрути поставок російської нафти до Китаю та Індії.
Китайські “чайники” купують нафту з РФ за рекордними знижками – ЗМІ