Європарламент не підтримав два подання про вотум недовіри Єврокомісії на чолі з президентом Урсулою фон дер Ляєн. Про це стало відомо під час пленарного засідання у четвер, 9 жовтня.
В обох голосуваннях взяли участь 594 депутати Європарламенту. За подання щодо вотуму недовіри ЄК від політичної групи Ліві проголосували 179 євродепутатів, 378 – проти, 37 – утрималися.
А за подання від ультраправої групи Патріоти для Європи проголосували 133 депутати, проти – 383, утрималися – 78.
Таким чином, обидві пропозиції набрали значно менше від необхідних для результативного голосування двох третин голосів членів ЄП, які беруть участь у засіданні. Чинний склад Єврокомісії на чолі з Урсулою фон дер Ляєн залишився на посадах.
Позначка: Євросоюз
-
ЄП відхилив два вотуми недовіри фон дер Ляєн
-
ЄС змінює правила в’їзду та виїзду: що варто знати
Нова біометрична система перевірки в’їзду-виїзду на кордонах Євросоюзу почне діяти з неділі, 12 жовтня. Вона має назву EES і буде стосуватися усіх громадян третіх країн (включно з Україною), які не є членами ЄС та не входять до Шенгенської зони. Чому ЄС вводить зміни Нова електронна система скасує вимогу проставляти штампи в паспортах вручну, а натомість створить цифрові записи.
ЄС хоче модернізувати управління своїми зовнішніми кордонами, запобігти нелегальній міграції, боротися з шахрайством з особистими даними та ідентифікувати осіб, які перевищили термін перебування.
Таким чином в блоці переконані, що зможуть стежити за тим, чи дотримуються люди, які подорожують до ЄС без візи, правил перебування до 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду. Що передбачається З 12 жовтня під час в’їзду та виїзду з країн Шенгенської зони тепер буде:- Заміна штампів у паспортах на цифрові записи та фіксацію біометричних даних на в’їзді та виїзді.
- Потрібно надавати персональні дані щоразу, коли ви перетинаєте зовнішні кордони європейських країн, які використовують EES.
- Зберігатись дані біометричного документа (закордонного паспорта), дату і місце кожного в’їзду та виїзду; фото обличчя і відбитки пальців; попередні випадки відмови у в’їзді.
- Створена база біометричних профайлів на кожну людину, які мають поновлюватися кожні три роки.
Getty Images/Кіоск EES у Євротунелі в Англії Де будуть проводитись перевірки: після прибуття до міжнародних аеропортів, портів, залізничних терміналів та автомобільних пунктів пропуску через кордон у Шенгенській зоні. Строки реалізації Нова система впроваджується поступово. Зокрема, EES є попередником іншої системи, яка має запрацювати наприкінці 2026 року – Європейської системи інформації та авторизації подорожей (ETIAS).
Громадянам країн, що не входять до Шенгенської зони, необхідно буде подати заявку на отримання авторизації ETIAS, надати особисту інформацію та деталі про свою поїздку, а також сплатити збір у розмірі 20 євро перед поїздкою.
Дозвіл буде дійсним протягом трьох років або до закінчення терміну дії паспорта, залежно від того, що настане раніше. -
ЄС погодив план щодо російських енергоносіїв – ЗМІ
Посли країн Євросоюзу погодилися передати на розгляд міністрів план щодо припинення імпорту російської нафти та газу до 2028 року. Про це повідомило агентство Reuters з посиланням на дипломатичні джерела в середу, 8 жовтня.
Зазначається, що цей крок означає подолання першої політичної перепони на шляху ухвалення закону, за який уряди держав-членів голосуватимуть пізніше цього місяця.
ЄС веде переговори щодо законодавчих пропозицій, які передбачають поетапну відмову від російської нафти та газу до січня 2028 року, намагаючись позбавити Кремль доходів для фінансування війни проти України, – йдеться у публікація.
Сьогодні під час закритої зустрічі посли ЄС домовилися передати запропонований законопроєкт на розгляд міністрів для схвалення на засіданні 20 жовтня, повідомили агентству три дипломати.
За їхніми словами, майже всі країни блоку висловили підтримку плану, що свідчить про його високу ймовірність ухвалення – попри критику з боку Угорщини та Словаччини. Переговори щодо технічних деталей напередодні голосування 20 жовтня ще тривають.
Одне з питань, яке ще не вирішено, це чи потрібно, щоб поставки скрапленого природного газу (СПГ) до Європи отримували попередній дозвіл перед відвантаженням і проходили перевірку походження митними органами під час прибуття в порти ЄС, щоб гарантувати, що газ не має російського походження.
Згідно з планом, імпорт російського газу за новими контрактами має припинитися з січня 2026 року, за короткостроковими чинними контрактами – з червня 2026 року, а за довгостроковими – з січня 2028 року.
Наразі такі країни, як Угорщина, Франція та Бельгія усе ще імпортують російський газ, який становить близько 12% від загального імпорту газу до ЄС. Закон зобов’яже Угорщину та Словаччину розробити національні плани з припинення цих поставок до 2028 року.
Для ухвалення плану буде потрібна кваліфікована більшість держав-членів ЄС – 55%. Після цього країни ЄС та Європарламент розпочнуть переговори щодо остаточного тексту закону.
Окремо ЄС також веде переговори щодо нового пакета санкцій проти Росії, який передбачає заборону на імпорт скрапленого природного газу на рік раніше – з січня 2027 року. -
Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову
Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.
Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.
“З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.
Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.
Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.
Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.
Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит
-
Європарламент спростив позбавлення безвізу країн
Європейський парламент прийняв законопроєкт, який упростить процедуру призупинення безвізового режиму для країн, що можуть становити загрозу безпеці ЄС або порушувати права людини. Нові правила передбачають, що Єврокомісія може ініціювати або прийняти запит на призупинення безвізового режиму для громадян певної країни, спочатку тимчасово, а потім безстроково. Цей закон стосується 61 держави, які мають право подорожувати до Шенгенської зони без віз на короткий термін. Зараз цей законопроєкт повинен бути затверджений Радою ЄС, щоб набути чинності. До цього моменту лише для однієї держави, Вануату, було скасовано безвіз ЄС.
-
З Орбаном і без. Тернистий шлях України до ЄС
Представники Європейського Союзу, які відвідали Україну минулого тижня, надали суворий сигнал Києву про необхідність робити більше для отримання членства в ЄС. Вони також повідомили про роботу над подоланням опору Угорщини щодо вступу України. Комісар ЄС Марта Кос ствердила, що Україна повинна дотримуватися верховенства права на 100% перед тим, як може вступити до ЄС. Європейці підкреслили, що якщо Україна буде проводити реформи та дотримуватися норм права, то вони зможуть прийняти країну до ЄС, обійшовши опозицію з боку Угорщини.
-
Євро “ослаб” через політичну кризу у Франції
Прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню несподівано подав у відставку, що спричинило падіння французьких ринків. Інвестори переконані, що для вирішення політичної кризи в країні потрібні нові вибори. На це вказує інформація від Bloomberg. Прибутковість французьких облігацій зросла, а премія за їхнє володіння порівняно з німецькими досягла максимального рівня цього року. Ринок акцій CAC 40 втратив 2%, особливо постраждали банки. Євро ослабло на фоні цих подій. Політична криза в Франції триває вже довгий час і стала причиною відставок декількох прем’єр-міністрів, що негативно вплинуло на економіку країни. Найбільша проблема полягає в ухваленні бюджету через розбіжності у парламенті. Аналітики попереджають, що французька економіка може постраждати від падіння довіри бізнесу, що може вплинути на всю Єврозону. Кредитний рейтинг Франції знижувався, і Moody’s та S&P планують оновити прогнози щодо нього у майбутньому.
-
ЄC готує правові підстави для зупинки танкери “тіньового флоту” – ОП
Європейський союз готує законодавчі основи для припинення руху нафтових танкерів з так званого “тіньового флоту” Росії у Балтійському морі. Цю інформацію оприлюднив Андрій Єрмак, керівник Офісу президента, у своєму повідомленні в Телеграмі. Згідно з міжнародним правом, є можливість зупинити принаймні 16 суден, які плавають “без прапору”. Євросоюз планує додати до “чорного списку” ще 120 нафтових танкерів із російського “тіньового флоту”, загальна кількість суден в цьому списку становитиме 568. Це рішення має на меті обмежити можливості Росії транспортувати нафту через Балтійське море. Влада Європи вважає, що такий крок буде ключовим сигналом для Росії, що її спроби обійти санкції будуть припинені.
-
ЄС залишив Медведчука під “гібридними” санкціями
Європейський союз вирішив продовжити індивідуальні санкції проти Росії ще на один рік – до 9 жовтня 2026 року через гібридні загрози. Це означає, що обмежувальні заходи, які були введені через дестабілізуючу діяльність Росії, залишаються в силі для 47 осіб фізичних та 15 юридичних осіб, включаючи українського політика і бізнесмена Віктора Медведчука. Ці санкції включають замороження активів та заборону на надання фінансової допомоги. Також особам, які увійшли до списку, заборонено в’їзд на територію ЄС.
-
Нідерланди проти прискореного вступу України до ЄС
Нідерланди виступили проти швидкого вступу України до Європейського Союзу, вказавши на важливість дотримання принципу одностайності при ухваленні рішень. Прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схооф відкинув ініціативу про скасування принципу одноголосності для прискорення переговорів з Україною. Він підтримав ініціативу глави Європейської ради Антоніу Кошти, але вважає, що важливо дотримуватися існуючих правил. Нідерланди також залишаються проти скасування права вето. Україна завершила фінальний етап скринінгу на відповідність законодавства ЄС, але Угорщина продовжує блокувати переговори. Прем’єр України закликав Єврокомісію прискорити підготовку для вступу, наголошуючи на можливості отримати фінансову підтримку від ЄС.