Європейська комісія планує прийняти “дорожню карту” щодо готовності Європейського Союзу до оборонних питань. Головна речниця Єврокомісії, Паула Піньо, повідомила журналістам в Брюсселі про це. За її словами, цей план буде оприлюднений до 2030 року. Презентація “дорожньої карти” відбудеться після засідання колегії, де також виступлять висока представниця ЄС з закордонних справ і політики безпеки Каллас, виконавча віцепрезидентка Віркунен та єврокомісар Кубілюс.
Позначка: Євросоюз
-
Рада ЄС ухвалила нову торговельну угоду з Україною
Країни Європейського Союзу 13 жовтня погодили умови нової торговельної угоди з Україною, яка замінить “торговельний безвіз”, що закінчився у червні 2025 року. Ця угода є продовженням угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС, укладеної у 2025 році. Це рішення є підтримкою України з боку ЄС після військової агресії Росії. Угода сприятиме збільшенню торговельних потоків між сторонами та встановить умови для приведення українських стандартів у відповідність до стандартів ЄС. Деякі сільськогосподарські продукти залишаться під обмеженням, але для інших продуктів буде розглядатися повна лібералізація. Після схвалення Радою ЄС, угоду має ухвалити Комітет асоціації Україна-ЄС.
-
Рада ЄС схвалила нову торговельну угоду з Україною
Країни Європейського Союзу 13 жовтня погодили умови нової торговельної угоди з Україною, яка має замінити “торговельний безвіз”. Ця угода є продовженням попередньої угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Головна мета угоди – створення стійкої економічної стабільності та поглиблення торговельних відносин між сторонами. Це рішення є підтримкою України з боку ЄС після військової агресії Росії. Угода передбачає підвищення торговельних потоків, але також вимагає від України відповідності європейським стандартам. Деякі продукти, як цукор, м’ясо птиці та інші, залишаться обмеженими у доступі до ринку ЄС. Угода повинна бути ще схвалена Комітетом асоціації Україна-ЄС.
-
Тепер час грає на користь України – Каллас
Європейський Союз продовжує збільшувати тиск на Росію, щоб виснажити її військову економіку та підтримати Україну. Головний представник ЄС з закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас заявила, що кожен євро, який ЄС відбирає у Росії, утримує її від фінансування війни. Вона підтримала Україну та повідомила про надання додаткової фінансової допомоги та створення спеціального трибуналу для розгляду злочинів Росії. Каллас також зазначила, що ЄС має намір ужити нові заходи проти Росії, спрямовані на її енергетичні, фінансові та торговельні доходи, щоб ще більше підірвати військову економіку країни.
-
Каллас прибула з візитом до Києва
Кая Каллас, що є верховним представником ЄС з питань закордонних справ та політики безпеки, прибула до Києва. Вона заявила у соцмережі, що українці надихають світ своєю мужністю і потребують повної підтримки. Каллас зазначила, що перебуває в Києві для обговорення фінансової та військової підтримки, безпеки енергетичного сектору України та притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зустрів Каллас на столичному вокзалі після її прибуття потягом.
-
ЄС впровадив нову систему в’їзду
На зовнішніх кордонах країн Європейського Союзу та Шенгенської зони з 12 жовтня почали впроваджувати нову цифрову систему в’їзду та виїзду (Entry/Exit System, EES). Про це нформує пресслужба ДПСУ.
“Планується поетапний запуск функціонування системи вже з 12 жовтня 2025 року у пунктах пропуску, зокрема і на кордоні з країнами-членами ЄС – Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією”, – зазначили у повідомленні.
Діяльність системи EES стосуватиметься усіх громадян третіх країн (включаючи Україну), котрі перетинають зовнішні кордони Шенгенської зони для короткострокового перебування (до 90 днів протягом 180-денного періоду).
Система EES є автоматизованою централізованою базою даних, призначеною для електронного відстеження перетину кордону без проставлення штампів у паспортах.
Під час першого в’їзду до Шенгенської зони, після запуску EES, особа проходитиме розширену реєстрацію, яка включатиме збір біометричних даних: зображення обличчя та чотири відбитки пальців. При наступних перетинах кордону процес буде спрощено та прискорено, оскільки біометричні дані звірятимуться з уже наявною цифровою інформацією. Система автоматично фіксуватиме дату, час і місце в’їзду/виїзду.
Очікується, що прикордонні відомства країн-учасниць будуть поступово вводити систему в експлуатацію протягом шестимісячного перехідного періоду.
Як зазначається, провадження EES має на меті прискорення прикордонного контролю, підвищення рівня безпеки, точний облік термінів перебування громадян у країнах ЄС, протидію незаконній міграції тощо. EES – це передова технологічна система, яка буде цифровим чином реєструвати в’їзд і виїзд громадян країн, що не входять до ЄС, які подорожують до 29 європейських країн, включаючи країни, що входять до Шенгенської угоди, з метою короткострокового перебування. -
Союзники Києва в ЄС живлять воєнну машину РФ – ЗМІ
Попри чотири роки війни Росії проти України, коли ЄС суттєво підтримує Київ зброєю та гуманітарною допомогою, низка країн-членів блоку, включаючи деяких союзників України, у 2025 році наростила імпорт російської нафти й газу, порівняно з попереднім роком. Серед таких країн – Угорщина, Франція, Бельгія, Нідерланди, Румунія, Хорватія та Португалія. Про це повідомляє агенство Reuters.
У публікації йдеться, що з 2022 року Євросоюз зміг зменшити свою залежність від Росії в енергетичному секторі на 90%, проте значні комерційні платежі за енергоносії залишаються. Зокрема, на фоні цього сім країн збільшили витрати на імпорт. Франція у 2025 році наростила закупівлі на 40%, до €2,2 млрд, а Нідерланди збільшили на 72%, до €498 млн. Угорщина та Португалія також показали зростання – на 11% та рекордні 167% відповідно.
Критика такої залежності ЄС від російських енергоносіїв не є новою. Свого часу президент США Дональд Трамп під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН висловив незадоволення такою політикою ЄС, звинувативши європейських лідерів у подвійних стандартах. Він зазначав, що ЄС продовжує закуповувати нафту та газ у Росії, тим часом підтримуючи Україну.
8 жовтня посли країн Європейського Союзу погодилися рухати вперед план припинення імпорту російських енергоносіїв до 2028 року. Це рішення стало важливим кроком у рамках законодавчого процесу перед голосуванням урядів країн-членів.
Окремо варто згадати про Естонію, уряд якої вже ухвалив рішення повністю заборонити ввезення природного газу з Росії з 2026 року. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що країна прагне досягти повної заборони на постачання скрапленого природного газу з РФ.
Крім того, європейські держави підтвердили США готовність повністю припинити закупівлю газу, нафти та продуктів їх переробки з Росії до кінця 2026 року.
-
Три країни ЄС домовилися про заморожені активи РФ
Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини досягли згоди щодо використання заморожених російських активів для підтримки української армії. Вони також підкреслили важливість координації зі США для зміцнення міжнародної позиції та узгодження дій. Про це 10 жовтня повідомило агентство Reuters.
За інформацією агентства, ця домовленість була досягнута під час телефонної розмови, у ході якої обговорювалося активне просування механізму використання російських активів, заблокованих в європейських фінансових структурах. За оприлюдненою заявою уряду Німеччини, ці заходи спрямовані на посилення тиску на Росію та стимулювання її до мирних переговорів.
Європейські лідери акцентували увагу на необхідності глибокої співпраці зі Сполученими Штатами для забезпечення синхронізації міжнародних зусиль із ціллю максимального ефекту. Така спільна стратегія передбачає детальну оцінку та правильний розподіл заморожених активів, що, як вважають експерти, стане важливим елементом продовження економічного та політичного тиску на Росію в умовах триваючого конфлікту.
Окрім військової складової, під час перемовин було порушено питання гуманітарного аспекту. Лідери обговорили досягнення нової угоди про перемир’я в Газі, висловивши готовність поновити гуманітарну допомогу відразу після його вступу в силу.
Ці спільні кроки розглядаються в контексті ширшої стратегії тиску, яка включає застосування економічних санкцій і дипломатичних ініціатив. На думку аналітиків, взаємодія між ЄС і США суттєво підсилює здатність європейських країн впливати на глобальні політичні процеси, одночасно сприяючи підтримці України в протидії російській агресії.
Раніше президент України провів переговори з очільницею Європейського центрального банку (ЕЦБ) Крістін Лагард. Сторони обговорили, як справедливо використати заморожені російські активи заради захисту від російської війни та відновлення життя в Україні. Рішення, як це зробити, є, – підкреслив Володимир Зеленський.
-
ЄС виділяє 6,6 млн євро на підтримку українських медіа
Євросоюз запускає три нових проєкти загальною вартістю 6,6 мільйона євро, спрямованих на зміцнення незалежного медіасектору України. Про це повідомила пресслужба представництва ЄС в Україні.
З цієї суми 3 мільйони євро будуть спрямовані на проєкт Передові та розслідувальні ЗМІ в Україні, який реалізують InternewsInternationalта Фонд розвитку ЗМІ.
Проєкт надасть основні гранти 40 медіа, що працюють на передовій, індивідуальне наставництво та навчання для 20 інших медіа, а також інституційну підтримку командам журналістів-розслідувачів, які викривають корупцію та воєнні злочини Росії.
Ще 2 мільйони євро виділені на проєкт Зміцнення стійкості незалежної, вільної та плюралістичної медіаекосистеми в Україні, який очолює організація Репортери без кордонів (RSF). Ця ініціатива надасть екстрену допомогу та захисне обладнання 400 журналістам, сприятиме стійкості ЗМІ через Ініціативу журналістської довіри та Міжнародний фонд відновлення українських ЗМІ (IFRUM), а також виступатиме за включення ЗМІ до програми відновлення України.
Також 1,65 млн євро виділяють на проєкт Розширення можливостей українських ЗМІ для сталого майбутнього, який координується Інститутом масової інформації та Детектор медіа. Він сприятиме зміцненню регіональних та місцевих ЗМІ, протидії дезінформації та надаватиме юридичну, безпекову та професійну підтримку понад 500 журналістам через 15 новостворених регіональних медіахабів. -
ЄС інвестує €1 млрд у впровадження штучного інтелекту в десяти галузях
Європейська комісія оголосила про виділення €1 млрд на розвиток і впровадження технологій штучного інтелекту у десяти провідних галузях економіки, повідомляє Euronews. Ініціатива має на меті зменшити залежність Європейського Союзу від технологій США та Китаю.
У межах нової “Стратегії застосування ШІ” Єврокомісія прагне зробити штучний інтелект пріоритетом у таких секторах, як охорона здоров’я, фармацевтика, енергетика, промисловість, логістика, сільське господарство, оборона, будівництво, зв’язок і культура. Виконавча віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Вірккунен заявила, що компанії мають перейти від використання ШІ у рутинних офісних процесах до масштабного впровадження технологій у виробництві та промисловості.
Реальний ефект від нової програми може бути обмеженим через недостатній рівень фінансування. У 2024 році ЄС витратив близько €256 млн на підтримку передових технологій, тоді як США спрямували на ті самі цілі понад €5 млрд. Загальні інвестиції у ШІ також демонструють суттєвий розрив: ЄС – €7 млрд, США – €58,5 млрд, Китай – €12,9 млрд.
Щоб підвищити ефективність програми, до кінця року Єврокомісія планує зменшити регуляторний тиск на бізнес, спростивши звітність і переглянувши чинне законодавство. Під перевірку потрапить і ухвалений раніше “Акт про штучний інтелект”, який має повністю набути чинності у 2027 році. Пропозиції щодо відтермінування цього терміну було відхилено.
Єврокомісія не виключає, що в майбутньому до програми буде додано й інші напрямки, зокрема фінансові технології, туризм та електронну комерцію.