Позначка: Євросоюз

  • Вступ Молдови в ЄС: переговори розпочнуться 4 липня

    Вступ Молдови в ЄС: переговори розпочнуться 4 липня

    Європейський Союз відкриє перший кластер про переговори про вступ Молдови до ЄС 4 липня. Про це повідомив президент Румунії Нікушор Дан під час саміту лідерів Євросоюзу в четвер, 26 червняя.

    За його словами, це відбудеться під час саміту ЄС – Молдова у Кишиневі. А переговори будуть відкриті за кластером Фундаментальні цінності.

    “Як ви знаєте, в процесі приєднання є переговори за 33 розділами, і на саміті, який відбудеться в Кишиневі 4 липня за участю представників Європейської комісії, буде відкрито перший розділ”, – сказав Дан.

    Нагадаємо, саміт Європейської ради відбудеться у Брюсселі 26-27 червня. Серед ключових тем зустрічі – оцінка прогресу України на шляху до членства в ЄС. Українська сторона вже передала Єврокомісії документи для початку переговорів щодо трьох кластерів: Основи процесу вступу, Внутрішній ринок і Зовнішні відносини. Процедура ЄС визначає 35 переговорних розділів. За ними Єврокомісія спочатку проводе офіційний скринінг відповідності законодавства України праву ЄС. 33 з 35 переговорних розділів згруповані в шість тематичних кластерів, тоді як розділи 34 Інституції та 35 Інші питання розглядатимуть окремо, поза кластерами. Що вже виконала Україна, аби стати членом ЄС, що ще треба зробити

  • Фон дер Ляєн загрожує вотум недовіри: деталі

    Фон дер Ляєн загрожує вотум недовіри: деталі

    Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн постала перед ініціативою вотуму недовіри через скандал, пов’язаний із закупівлею вакцин проти COVID-19. Про це повідомляє Financial Times у четвер, 26 червня.
    Депутат Європарламенту від ультраправих Георге Піперя повідомив, що у четвер подасть офіційний запит про вотум недовіри Єврокомісії. За його словами, йому вдалося зібрати понад 72 підписи.
    Підставою для ініціативи став так званий скандал Pfizergate – рішення суду ЄС, що Єврокомісія незаконно відмовилася оприлюднити текстові повідомлення між фон дер Ляєн та главою Pfizer Альбертом Бурлою під час перемовин про постачання вакцин у 2021 році. Суд визнав, що комісія “порушила принцип належного управління”.
    Шанси на відставку комісії мізерно малі, адже для цього потрібно понад дві третини голосів усіх присутніх депутатів. Втім, ініціатива стала платформою для критики з боку як правих, так і лівоцентристських партій. Деякі з них звинувачують фон дер Ляєн у надмірній покірності урядам країн-членів та нехтуванні парламентом.
    Крім того, Єврокомісію звинувачують у спробі згорнути законопроєкт щодо заборони “гринвошингу” – безпідставних екологічних заяв бізнесу. Соціалісти та ліберали направили листа голові Європарламенту Роберті Мецолі з вимогою викликати відповідальних комісарів для пояснень.
    Додатково юридичний комітет парламенту проголосував за ініціативу подати до суду на Єврокомісію за ухвалення рішення про новий борг без погодження з Європарламентом.
    У проєкті резолюції Піперя закликає Єврокомісію подати у відставку через нібито “неспроможність забезпечити прозорість, системне ігнорування демократичного контролю та верховенства права”.
    Раніше Фон дер Ляєн нагадала, що Брюссельвже розподілив 400 млн доз COVID-вакцинта планував підписати контракт з компаніями Pfizer і BioNTech на поставку 1,8 млрд доз вакцини.
    Фон дер Ляєн відзначили премією Карла Великого

  • Попри блокаду 18 пакету санкцій, в ЄС хочуть його затвердити

    Попри блокаду 18 пакету санкцій, в ЄС хочуть його затвердити

    В ЄС очікують, що цього тижня під час саміту затвердять 18-й пакет санкцій проти РФ, який заблокували Словаччина та Угорщина. Словаччина вже не така категорична та назвала умову для підтримки нових санкцій проти РФ. Що буде далі? Пакет заблоковано Словаччина та Угорщина заблокували затвердження нових обмежень проти Росії до засідання Європейської Ради. “Ми зробили це, тому що Європейський Союз… хоче заборонити державам-членам, включно з Угорщиною та Словаччиною, купувати дешевий російський природний газ і дешеву російську нафту, як вони робили раніше”,- сказав міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. Раніше, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан закликав ЄС зняти з порядку денного питання про заборону на постачання російських енергоносіїв через очікуване зростання цін на енергоносії після бомбардувань Ірану США.
    Своєю чергою прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо підтримав Угорщину. “Словаччина не підтримає пакет санкцій, якщо Європейська комісія не знайде рішення ситуації, з якою Словаччина зіткнеться, якщо блок поступово відмовиться від імпорту російських енергоносіїв”, – сказав він. Є надія на угоду Для схвалення пропозицій щодо санкцій потрібна одностайність у блоці. Тому ЄС намагається переконати Угорщину та Словаччину змінити точку зору.
    За інформацією Reuters, дипломати ЄС очікують, що зможуть досягнути угоди щодо 18-го пакета санкцій проти країни-агресора Росії під час саміту ЄС цього тижня.
    Лідери ЄС обговорять вето двох країн на засіданні Європейської Ради в четвер, 26 червня, і п’ятницю, 27 червня, в Брюсселі. “Ми чекаємо на результати саміту в четвер, і я вірю, що розмова після четверга буде набагато легшою. Ми залишаємося оптимістами”, -заявив польський міністр у справах ЄС Ігнацій Нємчицький. Цікаво, що у Брюсселі розраховують, що Вашингтон змусить Орбана, не руйнувати санкційний тиск на Росію. Такий досвід у США вже є, і це відповідає політиці Білого дому. Словаччина “дає задню” Як було сказано вище, спочатку Словаччина підтримала Угорщину, проте згодом заявила про готовність підтримати 18-й пакет санкцій ЄС проти Росії. Водночас вона просить “гарантій”, що вони не зашкодять її економіці. “Переговори все ще тривають, але виходячи з того, що обговорювалося досі, очевидно, що пакет не матиме негативного впливу на економіку Словаччини, і ми готові його підтримати”,- заявивміністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар. Однак він додав, що Словаччина проситиме “гарантій” та підтримки для пом’якшення наслідків відключення від російських джерел енергії.
    За його словами, існують також арбітражні ризики, які вплинуть на Словацьку Республіку – можливо, вони сягатимуть 20 млрд євро. Ось чому словаки вимагають гарантій щодо того, як ці негативні наслідки будуть усунені.
    Бланар також наголосив, що обговорення має перейти на рівень Європейської ради та бути пов’язаним з ініціативою RePowerEU. Саме тому прем’єр Роберт Фіцо та Бланар прагнуть зустрічі з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.
    Як пише Euractiv, попри схожі заяви з боку Угорщини, яка виступила проти пакета, Словаччина не планує блокувати санкції. Дипломати в ЄС вірять, що позиції Братислави та Будапешта можна буде узгодити. Що містить 18 пакет санкцій На сайті Єврокомісії опубліковано, що містить 18 пакет санкцій. Зокрема він передбачає обмеження для енергетичного та банківського секторів Росії.
    Так, ЄС пропонує заборону на транзакції для “Північного потоку-1” та “Північного потоку-2”. Це означає те, що жоден оператор ЄС не зможе прямо чи опосередковано брати участь у будь-яких транзакціях щодо трубопроводів “Північний потік”.
    Крім цього, пропонується знизити граничну ціну на нафту з 60 до 45 дол. за барель. Як сказано в заяві, знижуючи граничну ціну на нафту, її адаптують до ринкових умов, що змінилися з 2023 р., коли була запроваджена верхня межа ціни на сировину.
    Також до санкційного списку, в якому знаходиться 342 судна, додали ще 77 суден, що входять до російського “тіньового флоту”. До того ж передбачається заборона імпорту нафтопродуктів, вироблених з російської сирої нафти.
    У банківському секторі ЄС пропонує повну заборону на проведення транзакцій через систему SWIFT. Таку заборону транзакцій пропонується застосувати ще до 22 російських банків.
    Також новий пакет санкцій передбачає заборону на транзакції для фінансових операторів у третіх країнах, які торгують з РФ в обхід санкцій. Пропонується ввести обмеження на Російський фонд прямих інвестицій, його дочірні компанії та інвестиційні проєкти.
    Санкційний пакет передбачає і подальші заборони експорту на суму понад 2,5 млрд євро. Йдеться про обмеження експорту товарів для машинобудування, металів, пластмаси та хімікатів, що використовуються як сировина в промисловості. Планується обмеження експорту технологій і товарів подвійного призначення, які Росія використовує для виробництва безпілотників, ракет та іншого озброєння.
    ЄС також додав до санкційного списку 22 російські та іноземні компанії, які надають пряму чи опосередковану підтримку російському військово-промисловому комплексу. “Цим пакетом ми посилюємо тиск на Росію. Наша мета дуже чітка: ми повторюємо заклик до повного, безумовного припинення вогню щонайменше на 30 днів. Ця пауза в бойових діях могла б стати життєво важливим кроком до зменшення страждань цивільного населення і створити простір для змістовних переговорів про справжній мир”, – йдеться в заяві Єврокомісії. ЄК хоче заборонити імпорт російського газу Крім того, в ЄС шукають і інші способи боротьби з блокуваннями з боку Угорщини та Словаччини.
    Європейська комісія має намір запропонувати заборону на імпорт російського газу і скрапленого природного газу в ЄС до кінця 2027 р. Будуть використані правові заходи для того, щоб цей план не був заблокований членами ЄС Угорщиною і Словаччиною.
    У пропозиціях буде викладено, як ЄС планує закріпити в законі свою обіцянку припинити десятирічні енергетичні відносини з колишнім найбільшим постачальником газу в Європу. З Росією не хочуть мати справи після повномасштабного вторгнення в Україну 2022 р.
    У внутрішньому резюме Єврокомісії щодо майбутньої пропозиції, з яким ознайомилося агентство Reuters, ідеться про те, що воно закріпить у законі заборону на імпорт російського трубопровідного газу і СПГ із 1 січня 2026 р, а також продовжить терміни для деяких контрактів.
    У повідомленні йдеться, що короткострокові газові угоди з Росією, підписані до 17 червня 2025 р., матимуть перехідний період тривалістю в один рік – до 17 червня 2026 р.
    Імпорт за наявними довгостроковими російськими контрактами буде заборонено з 1 січня 2028 р., що фактично покладе край використанню російського газу ЄС до цієї дати, ідеться в резюме.
    Словаччина та Угорщина, як і раніше імпортують російський газ трубопроводом і кажуть, що перехід на альтернативи призведе до зростання цін на енергоносії. Вони пообіцяли заблокувати санкції на російські енергоносії, які вимагають одноголосного схвалення всіх країн ЄС, і виступили проти заборони.
    Щоб обійти це обмеження, пропозиції Комісії використовуватимуть правову основу ЄС, яку можна буде ухвалити за підтримки більшості країн і більшості Європейського парламенту, заявили представники ЄС.
    Вікторія Хаджирадєва

  • ЄС пом’якшив правила заповнення газосховищ

    ЄС пом’якшив правила заповнення газосховищ

    Рада Європейського Союзу та Європейський парламент досягли попередньої угоди щодо продовження ще на два роки чинних зобов’язань держав-членів ЄС із накопичення газу перед опалювальним сезоном. Про це поінформувала пресслужба Єврокомісії напередодні, 24 червня.
    Зміни до регламенту про зберігання газу спрямовані на зменшення залежності ЄС від нестабільних цін і зовнішніх енергетичних загроз, спричинених агресією Росії проти України.
    Міністерка промисловості Польщі Мажена Чарнецька назвала домовленість “стратегічною перемогою”.
    “Сьогоднішня угода є стратегічною перемогою для нашого енергетичного суверенітету та європейської стійкості до маніпуляцій на газовому ринку. Забезпечуючи достатні запаси газу перед зимою, ми не лише захищаємо наших громадян і бізнес від цінових шоків та перебоїв із постачанням, але й надсилаємо чіткий сигнал, що ми не дозволимо тримати себе в заручниках зовнішнього енергетичного тиску”, – наголосила вона.
    Згідно з домовленістю, обов’язкова ціль у 90% заповнення сховищ зберігається, однак тепер її можна досягти у гнучкіший спосіб – у період з 1 жовтня до 1 грудня, а не лише до 1 листопада.
    Крім того, проміжні цілі заповнення сховищ носитимуть рекомендаційний характер, що дозволить учасникам ринку закуповувати газ у найвигідніші періоди протягом року.
    Це рішення дозволить державам-членам ЄС швидше реагувати на мінливі ринкові умови, забезпечуючи стабільність внутрішнього ринку та енергетичну безпеку напередодні кожного зимового періоду.

  • В Словаччині висунули умови для підримання санкцій проти РФ

    В Словаччині висунули умови для підримання санкцій проти РФ

    Міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар заявив, що їхня країна готова підтримати 18-й пакет санкцій проти Росії, якщо Євросоюз надасть гарантії енергетичної безпеки та допоможе у вирішенні потенційних арбітражних ризиків у розмірі до 20 млрд євро. Бланар підкреслив, що пакет санкцій не повинен негативно вплинути на економіку Словаччини, але країна просить гарантії та підтримку для пом’якшення можливих наслідків від відключення російських енергоносіїв. Також він зазначив, що існують арбітражні ризики, які можуть коштувати Словаччині до 20 млрд євро, тому країна вимагає гарантій стосовно усунення цих негативних наслідків.

  • Євросоюз готує “потужні” санкції проти Росії

    Євросоюз готує “потужні” санкції проти Росії

    Європейський Союз готується введенням рекордного пакету санкцій проти Росії через її “безмежну жорстокість”. Міністр закордонних справ Франції вважає, що Росія нанесла смертельні удари по цивільних об’єктах, показавши свою жорстокість. Ці санкції мають виснажити російську економіку та посилити тиск на Путіна для припинення війни в Україні. ЄС сподівається ухвалити пакет санкцій на наступному засіданні Європейської Ради у червні.

  • В ЄС заявили про майже повне постачання обіцяних снарядів

    В ЄС заявили про майже повне постачання обіцяних снарядів

    Глава дипломатичної служби Європейського союзу Кая Каллас повідомила, що ЄС вже виконав 80% обіцянки поставити українським військовим два мільйона снарядів до 2025 року. Вона зазначила, що на засіданні Ради ЄС обговорюється ситуація в Україні, де продовжується війна з Росією, та важливо продовжувати тиск на Москву. Каллас зауважила, що незважаючи на події в Ірані та на Близькому Сході, конфлікт на Сході України триває, і необхідно підтримувати Україну в цьому важкому часі.

  • Канада і ЄС без Трампа готують договір з оборони

    Канада і ЄС без Трампа готують договір з оборони

    Європейський Союз і Канада підписали угоду про партнерство в галузі безпеки та оборони. Це відкриває можливості для тіснішої співпраці між ними, зокрема участь Канади в SAFE – спільному фонді ЄС для фінансування військових закупівель. Угода дозволить Канаді та країнам ЄС об’єднати зусилля у військових закупівлях, що прискорить та здешевить доступ до боєприпасів і оборонних систем. Канадські підрядники отримають можливість продавати свою продукцію в рамках цього проєкту, що розширить їх ринки збуту. Уряди Канади та ЄС також планують обговорити можливості спільних дій у різних сферах.

  • Відомо, скільки біженців з України живе в країнах ЄС

    Відомо, скільки біженців з України живе в країнах ЄС

    За даними Євростату, станом на початок поточного року майже 4,3 мільйона українців отримали тимчасовий захист у країнах Європейського союзу через російську агресію на Україну. Найбільше українських біженців наразі знаходиться в Німеччині, Польщі та Чехії. Загалом, у січні цього року кількість біженців у країнах ЄС зросла на 25 530 осіб. Серед українських біженців найбільше жінок (44,8%), дітей (31,8%) та чоловіків (23,4%). Найвища концентрація українців в ЄС зафіксована у Чехії, Польщі та Естонії. У першому кварталі 2025 року Євросоюз надав статус захисту 66 315 шукачам притулку, серед яких найбільше такого статусу отримали афганці, венесуельці та українці. Нагадаємо, що 20 червня відзначається Всесвітній день біженців, який призначений для привертання уваги до проблеми людей, які мусять залишати свої домівки через конфлікти та переслідування.

  • Країни ЄС домовилися збільшити витрати на оборону – ЗМІ

    Країни ЄС домовилися збільшити витрати на оборону – ЗМІ

    Країни Європейського союзу домовилися збільшити річні витрати кредитного підрозділу Європейського інвестиційного банку до 100 млрд євро цього року. Ці кошти будуть використані для потроєння фінансування оборонної промисловості ЄС. Рішення було ухвалено на засіданні правління банку у Люксембурзі перед офіційним схваленням міністрами фінансів ЄС. Це рішення дозволить більш ніж потроїти фінансування проектів, пов’язаних із обороною, в тому числі для будівництва армійських баз і систем подвійного призначення, таких як системи GPS. ЄІБ також отримав дозвіл на фінансування однієї з армійських баз у Литві, де будуть розташовані німецькі війська. Ця ініціатива є відповіддю на заклики до збільшення витрат на оборону, зокрема від США, які заявили, що більше не можуть гарантувати безпеку Європи та закликають союзників по НАТО до збільшення оборонних витрат.