Країни Євросоюзу та Меркосур уклали велику угоду про зону вільної торгівлі, яка охоплює близько 700 мільйонів громадян. Угода була підписана у Парагваї після 25-річних переговорів. Це найбільша угода, яку коли-небудь укладав Євросоюз. Більшість країн ЄС підтримали угоду, хоча були заперечення з боку Франції та Польщі. Президентка Європейської комісії підкреслила важливість цієї угоди як для економіки, так і для геополітики. Церемонія підписання відбулася в Центральному банку Парагваю, де ж у 1991 році був підписаний договір, що створив блок Меркосур. У церемонії також брали участь керівники країн-учасниць обох союзів.
Позначка: ЄС
-
Лідери ЄС відреагували на нові мита Трампа
Посли країн Європейського Союзу планують провести екстрену зустріч після того, як США ввели нові мита для європейських противників анексії Гренландії. Лідери ЄС висловили свою солідарність з Данією та Гренландією, підкресливши важливість територіальної цілісності та суверенітету. Вони також попереджають, що мита можуть нашкодити трансатлантичним відносинам і спричинити небезпечну ситуацію. Європа обіцяє залишатися єдиною у захисті свого суверенітету та координації дій. Дипломати наголошують, що конфлікт між США та Європою не повинен відволікати їх від важливіших завдань, зокрема допомоги в припиненні війни Росії проти України. Кіпр скликав зустріч посадовців ЄС для обговорення цієї ситуації.
-
Цілий взвод. “Потужна” армія Європи в Гренландії
У четвер, 15 січня, країни ЄС відправили невелику кількість військовослужбовців до Гренландії після невдалих переговорів у Вашингтоні. Данія запросила допомогу, оскільки була обурена погрозами від президента США Дональда Трампа щодо можливого захоплення Гренландії. Трамп вважає острів ключовим для безпеки США і не виключає застосування сили для його здобуття. Данія та Гренландія відмовляються від продажу острова і вважають погрози силою нерозсудними.
Кілька європейських країн також відправили свої війська до Гренландії, щоб підтримати данійське владу. Наприклад, Норвегія, Німеччина, Швеція та Франція відправили свої військові частини для підтримки дійсних сил. Відповідаючи на це, Москва критикує західні країни за ескалацію напруги і вважає це несправедливим. Усі ці події відбулися після невдалих переговорів у Вашингтоні та загроз від Трампа щодо Гренландії.
-
В США відреагували на контингент ЄС в Гренландії
Речниця Білого дому заявила, що розміщення військових з європейських країн у Гренландії не вплине на плани президента США Дональда Трампа щодо контролю над островом. Вона зазначила, що європейські війська не впливають на процеси прийняття рішень президентом щодо Гренландії. Проте зустріч посадовців США, Данії та Гренландії була визнана “продуктивною”, і планується продовжувати діалог стосовно Гренландії. Було узгоджено створити робочу групу для технічних переговорів про можливе придбання Гренландії, які будуть проходити регулярно. Контроль над островом вважається важливим для національної безпеки США.
-
Франція анонсувала відкриття консульства в Гренландії
Франція планує відкрити консульство в Гренландії, яка є самокерованою територією Данії. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро оголосив цю новину на радіостанції РТЛ. Він наголосив, що цей крок є важливим політичним сигналом для підсилення присутності Франції в Гренландії. Барро також підтримав Данію та висловив обурення на адресу американського президента Дональда Трампа, який висловив бажання здобути контроль над Гренландією. Трамп вважає, що США можуть бути змушені вибирати між взяттям під контроль Гренландії та збереженням НАТО. Однак лише 17% американців, за даними опитування, підтримують такі амбіції президента Трампа.
-
ЄК оприлюднила план позики Україні на €90 млрд
Європейська комісія ухвалила пакет законодавчих пропозицій, які передбачають надання Україні кредиту на суму 90 мільярдів євро. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про це в Брюсселі. Кредит буде розподілений на дві частини: 30 мільярдів євро піде на бюджетну підтримку, а решта буде використана на військові потреби. Це рішення було ухвалене з метою забезпечити Україну фінансовою допомогою до 2027 року. Зазначено, що позика допоможе не лише українській армії, а й забезпечить функціонування державних органів та покриття бюджетних потреб країни. Також ухвалений законодавчий пакет передбачає підтримку виробництва озброєння в країнах Європейського Союзу, Україні та інших країнах.
-
ЄС обирає власного переговорника з Росією – ЗМІ
Країни Європейського Союзу розглядають можливість назначення спеціального переговорника, який представляв би інтереси ЄС у перемовинах з Україною. Франція та Італія виступають ініціаторами цієї ідеї. Європейські столиці хочуть активно брати участь у вирішенні конфлікту між Росією та Україною. Пропозиція вже отримала підтримку в Європейській комісії та деяких країнах-членках ЄС. Проте деякі країни висловлюють сумніви щодо доцільності цього кроку, оскільки це може створити неправильне враження про готовність Росії до переговорів. Дискусії також тривають щодо того, як саме ЄС буде представлений у переговорах та який буде рівень підзвітності цієї посади. Важливою темою є питання майбутнього членства України в НАТО. Це рішення обговорювалося вже на саміті ЄС у минулому році, але тоді рішення не було ухвалено.
-
ЄС готує 20-й пакет санкцій проти РФ на лютий
Євросоюз планує завершити підготовку 20-го пакета санкцій проти Росії у лютому. Про це заявила Верховна представниця ЄС із зовнішньої політики та безпеки Кая Каллас, передає Інтерфакс-Україна.
“Ми просуваємо 20-ий пакет санкцій і прагнемо завершити його наступного місяця. Путін поставиться до переговорів серйозно лише тоді, коли ми його змусимо”, – зазначила Каллас.
За її словами, нин відбувається “інтенсивний дипломатичний поштовх до миру”.
“Президент Трамп не єдиний, хто ненавидить війну. Українці теж. Ми всі теж. Але, як ми бачимо знову і знову, цей поштовх залишається абсолютно одностороннім. Щотижня російські бомби занурюють українські міста в темряву. Руйнування та смерть – це відповідь Росії на дипломатію. Гірка реальність полягає в тому, що ця війна може тривати довго, якщо ми колективно не чинитимемо більшого тиску на Росію, щоб вона її зупинила”, – наголосила вона.
Окремо Каллас висловила переконання, що “амбіції Росії виходять за межі України”.
“Європа повинна ще більше покращити свою оборонну готовність. Тут Німеччина також відіграє ключову роль як провідна країна у п’яти пріоритетних сферах можливостей, і я хочу подякувати міністру Пісторіусу за це. Підвищення європейської оборонної готовності полягає не в дублюванні того, що робить НАТО, а в тому, щоб зробити Європу сильнішою в межах НАТО”, – заявила вона.Раніше ЗМІ писали, що презентація 20-го пакета санкцій ЄС проти Росії запланована на початок 2026 року.
-
Фон дер Ляєн анонсувала нові санкції проти Ірану
Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС вже незабаром запропонує нові санкції через репресії проти протестувальників в Ірані. Про це вона повідомила на платформі Х у вівторок, 13 січня.
Очільниця Єврокомісії назвала “жахливим” зростання кількості жертв у країні та засудила надмірне застосування сили проти протестувальників.
“У тісній співпраці з високим представником ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки Каєю Каллас будуть швидко запропоновані додаткові санкції щодо осіб, відповідальних за репресії. Ми підтримуємо народ Ірану, який мужньо бореться за свою свободу”, – зазначила фон дер Ляєн.The rising number of casualties in Iran is horrifying. I unequivocally condemn the excessive use of force and continued restriction of freedom. The European Union has already listed the Islamic Revolutionary Guard Corps in its entirety under its human rights sanctions regime.… — Ursula von der Leyen (@vonderleyen) January 13, 2026
-
В ЄС зафіксували зростання числа українців з тимчасовим захистом
Тимчасовим захистом у Європейському союзі станом на 30 листопада 2025 року користувалися 4,33 млн осіб з України. Це на 30 600 (+0,7%) більше, ніж наприкінці жовтня, повідомляє Євростат 12 січня.
Найбільше українців під захистом перебували у Німеччині – 1,24 мільйона, у Польщі – 968,8 тисячі та в Чехії – 392,7 тисячі.
Протягом листопада кількість українців збільшилася у 21 з 26 країн ЄС, найбільший приріст зафіксовано у Німеччині, Польщі та Іспанії, а найбільше скорочення – у Франції та Литві.
Щомісячна кількість нових рішень стосовно надання тимчасового захисту українцям у листопаді знизилася до 53 735, що на 32,5% менше порівняно з вереснем і на 27,8% менше, ніж у жовтні.
Українці складали понад 98% усіх бенефіціарів тимчасового захисту.
Дорослі жінки становили 43,6% від загальної кількості, дорослі чоловіки – 25,7%, а неповнолітні – 30,7%.
Найвищі показники тимчасового захисту на тисячу жителів спостерігалися в Чехії, Польщі та Словаччині, тоді як середній показник по ЄС становив 9,6 на тисячу осіб.