Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з виконувачем обовʼязків премʼєр-міністра Нідерландів Діком Схоофом у суботу, 23 серпня. Сторони обговорили дипломатичні зусилля з припинення російської агресії. Про це голова української держави повідомив у соцмережі Х.
Український лідер подякував главі нідерландського уряду за привітання з Днем Державного прапора і допомогу Нідерландів з початку повномасштабного вторгнення Росії.
Він також наголосив, що Росія не показує жодних намірів до миру, тому потрібен тиск для зміни її позиції та “зустріч на найвищому рівні, щоб обговорити всі питання”.
Зеленський в розмові зі Схоофом також обговорив потенційні гарантії безпеки Україні і та додав, що Київ, Вашингтон та Брюссель працюють над ними.
“Усі напрацювання будуть готові в найближчі дні. Говорили про те, як Нідерланди можуть збільшити свою залученість до цього процесу та допомогти з гарантуванням безпеки”, – повідомив він.
Також, за словами Зеленського, з очільником уряду Нідерландів він говорив про спільні проєкти й інвестиції в українське оборонне виробництво, анонсувавши “важливі домовленості та зустріч найближчим часом”.
Як відомо, глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що у Москві начебто “підтримують” надання гарантій безпеки Україні. А державами-гарантами можуть виступити постійні члени Ради Безпеки ООН, серед яких Росія і Китай. За його словами, обговорення будь-яких гарантій безпеки без участі Росії – це “шлях у нікуди”.
Тим часом ЄС виключив участь Росії в гарантіях Україні. Про це сказала верховна представниця Євросоюзу із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас.
Зеленський відповів на “гарантії” з боку Росії
Позначка: ЄС
-
Зеленський виступив із заявою про гарантії безпеки
-
В Угорщині назвали строки відновлення нафтопроводу Дружба
Ремонт на пошкодженій ділянці нафтопроводу Дружба займе щонайменше п’ять днів. Про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто у соцмережі Х, поговоривши з першим заступником міністра енергетики РФ Павлом Сорокіним.
“Цей удар ще серйозніший, ніж попередні, оскільки Україна використовувала не тільки безпілотники, а й ракети. Мій російський колега запевнив мене, що вони відновлять маршрут постачання, якнайшвидше, але ремонт але ремонт триватиме щонайменше п’ять днів”, – пожалівся угорський чиновник.
Він також висловив надію, що Єврокомісія “нарешті скористається цим часом”, щоб виконати свою обіцянку та “дати відсіч” спробам України нібито “заблокувати постачання нафти” Угорщині.
У понеділок ЗМІ повідомили про нічний удар ЗСУ по одній із підстанцій нафтопроводу Дружба, що забезпечує прокачування нафти для Угорщини та Словаччини. Сійярто заявив, що відповідальність за призупинення постачань з Росії “лежить на Києві”. Він поскаржився, що нафтопровід зазнав атаки втретє за короткий проміжок часу.
Сійярто та голова МЗС Словаччини Юрай Бланар направили листа на адресу Європейської комісії із закликом гарантувати безпеку постачань.
Як відомо, ніч на 13 серпня ЗСУ вже атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. Тоді Мадяр заявляв, що перекачка нафти із Росії в Європу через нафтопровід Дружба зупинилася на невизначений термін.
Однак згодом пошкоджену діляну полагодили й Угорщина поспішила подякувати Росії “за оперативність”.
Утім, ремонт виявився марним, а подяка – завчасною, бо 21 серпня українські військові повторно атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. -
Україна отримала від ЄС транш у понад 4 млрд євро
Україна отримала від Євросоюзу транш у 4,05 млрд євро до Дня Незалежності. Про це повідомила Єврокомісія у п’ятницю, 22 серпня.
Вказано, що з цієї суми 1 млрд євро надано у межах програми ERA (Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine), профінансованих із заморожених російських активів, а 3,05 млрд євро – четвертий платіж у межах механізму Ukraine Facility.
“У той час, коли Україна святкує 34 річницю незалежності, ЄС надсилає чіткий сигнал: наша солідарність з Україною є непохитною. Сьогоднішнє виділення понад EUR 4 млрд демонструє нашу тверду прихильність. Це нове фінансування підкреслює нашу прихильність не тільки до відновлення України, але й до її майбутнього як суверенної та демократичної країни. Бо коли Україна сильна, то і Європа сильніша”, – заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Вказано, що з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року ЄС та його держави-члени мобілізували 168,9 млрд євро на гуманітарну, фінансову та військову допомогу Україні та її народу.
Як відомо, Україна мала отримати 4,5 млрд євро від ЄС у межах Ukraine Facility, але обсяг траншу зменшили, бо Київ не виконав необхідні для цього реформи.
Після цього в Кабміні запевнили, що виконають усі реформи для отримання повноцінного фінансування з боку ЄС. -
Євросоюз виключив участь Росії в гарантіях Україні
Країна-агрессор Росія не має права голосу на прийняття рішення про безпекові гарантії для України. Про це сказав верховна представниця Євросоюзу із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас в інтерв’ю естонському суспільному мовнику ERR, оприлюдненому в п’ятницю, 22 серпня.
Так, на прохання прокоментувати заяву росіян про те, що вони не погодяться на розгортання європейських сил в Україні в медах гарантій безпеки, Каллас відповіла: «Це не їхня справа».
“Коли я чую позицію, що європейські гарантії безпеки для України мають бути обговорені з Росією, цим ми надамо Росії ще більший вплив, ніж вона має зараз. Абсолютно не їм це вирішувати, але це знову ж таки показує, що вони жодним чином не серйозно ставляться до мети досягнення миру”, – заявила Каллас.
Вона нагадала, що зараз Європа та США докладають усіх зусиль, щоб президент України Володимир Зеленський міг сісти за стіл перемовин із російським правителем Володимиром Путіним, але зауважила, що главі Кремля не можна довіряти.
“Як ми знаємо, Путін грає в ігри, і йому насправді не можна довіряти. Зараз дуже чітко видно, що Росія насправді не бажає сідати за цей стіл переговорів чи вести будь-які предметні обговорення”, – сказала головний дипломат ЄС.
За її словами, нещодавня заява міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова про те, що мирний договір буде підписаний лише за участі легітимного представника України, є ще одним яскравим прикладом цього.
“У відповідь можна сказати, що Путін також не пройшов через вибори; принаймні в Росії протягом останніх 25 років не було справжніх виборів. Він не є легітимним лідером, і було б неправильно з його боку вести переговори щодо мирної угоди від імені Росії”, – вважає вона.
Каллас нагадала, що ЄС і США мають інструменти, щоб тиснути на Росію для припинення війни.
Для цього існують санкції. Якщо ми застосуємо їх так, щоб не було можливості їх обійти, і насправді великі держави – американці, європейці – застосують їх разом, тоді можна буде тиснути на Росію до такої міри, що вона також захоче миру. Зараз вони ще не на цьому етапі, – сказала дипломатка.
Вона додала, що “Росія досі не дотримувалася жодного договору чи зобов’язання, і з цієї причини ми повинні зробити все, щоб у них не було засобів для ведення цієї війни”. -
Євросоюз та США домовились стосовно майбутньої угоди про торгівлю
Євросоюз та США погодили спільну заяву щодо рамок угоди про взаємну, справедливу і збалансовану торгівлю. Про це свідчить заява опублікована на сайті Єврокомісії.
Сторони засвідчили, що мають намір зробити рамкову угоду, щоб “охопити додаткові сфери, а також продовжувати покращувати доступ до ринку та розширювати їхні торговельні та інвестиційні відносини”.
“Європейський Союз має намір скасувати тарифи на всі промислові товари США та забезпечити преференційний доступ до ринку для широкого спектру морепродуктів та сільськогосподарських товарів США”, в той час як США зобов’язуються застосовувати з 1 вересня або тарифну ставку в розмірі 15% (на більшість товарів із ЄС), або тарифну ставку “режиму найбільшого сприяння” на певні види товарів”, – ідеться в повідомленні.
Сполучені Штати та ЄС також зобов’язуються співпрацювати у забезпеченні безпечних, надійних та диверсифікованих поставок енергоресурсів, зокрема шляхом усунення нетарифних бар’єрів.
Серед іншого, в рамках цих зусиль Європейський Союз має намір закупити американський скраплений природний газ, нафту та продукти ядерної енергії з очікуваним обсягом споживання 750 мільярдів доларів до 2028 року.
Європейський Союз також має намір придбати американські чипи ШІ на суму щонайменше 40 мільярдів доларів для своїх обчислювальних центрів.
Щодо автомобілів, то Сполучені Штати та Європейський Союз мають намір прийняти та забезпечити взаємне визнання стандартів.
ЄС та США також зобов’язуються співпрацювати для вирішення питання нетарифних бар’єрів, що впливають на торгівлю продовольством та сільськогосподарською продукцією, включаючи спрощення вимог до санітарних сертифікатів на свинину та молочні продукти.
Щодо критично важливих мінеральних та інших ресурсів, Європейський Союз та Сполучені Штати зобов’язуються зміцнювати співпрацю та дії, пов’язані з введенням третіми країнами обмежень на їхній експорт. -
В ЄС зреагували на санкції США проти суддів МКС
Євросоюз вважає неприйнятними чергові санкції, запроваджені проти посадовців Міжнародного кримінального суду (МКС). Про це на брифінгу у четвер заявила офіційна представниця глави дипломатії ЄС Каї Каллас Анітта Хіппер, повідомляє Інтерфакс-Україна.
“Європейський Союз глибоко шкодує про це рішення запровадити санкції проти чотирьох суддів МКС. Суд є дуже важливим елементом боротьби проти безкарності, і ці санкції абсолютно неприйнятні”, – зазначила Хіппер.
Вона додала, що МКС повинен мати можливість працювати найбільш неупереджено.
Сполучені Штати запровадили санкції проти ще двох суддів і двох заступників прокурора Міжнародного кримінального суду, звинувативши у переслідуванні.
Мова про Кімберлі Прост (Канада), Ніколя Гійю (Франція), Нажат Шамім Хан (Фіджі) і Маме Мандіайє Ніанг (Сенегал).
“Ці особи є іноземцями, які безпосередньо брали участь у діяльності Міжнародного кримінального суду з розслідування, арешту, затримання або судового переслідування громадян США або Ізраїлю без згоди цих держав”, – мовиться у заяві Держдепу. Ізраїль, як і США, не є членом МКС і не визнає його юрисдикції у питаннях, пов’язаних зі своїми діями в конфліктах. МКС, заснований у 2002 році для переслідування за злочини геноциду, воєнні злочини та злочини проти людяності, не має власного механізму виконання своїх рішень і залежить від співпраці держав. -
Зеленський попросив Трампа допомогти з Орбаном
Президент Володимир Зеленський дійсно звертався до президента США Дональда Трампа з проханням вплинути на прем’єра Угорщини Віктора Орбана, щоб той не блокував вступ України до Євросоюзу. Про це глава держави сказав під час зустрічі з журналістами 20 серпня.
“Я попросив президента Трампа, щоб Будапешт не блокував наш вступ до Європейського Союзу. Президент Трамп пообіцяв, що його команда буде над цим працювати”, – розповів глава держави.
Зеленський зазначив, що прагнення України стати членом Євросоюзу є її суверенним правом, яке підтримують, зокрема, США.
“Вважаю, що це абсолютно справедливо, що Україна хоче в Європейський Союз. Має на це повне право. Це наше суверенне право. І тут Америка буде нас підтримувати. Це також дуже важливо. І наскільки я розумію, відповідні сигнали з Білого дому будуть іти до Будапешта”, – підкреслив Зеленський.
Він нагадав, що станом на сьогодні політика Угорщини “проти того, щоб ми стали членами ЄС”.
“Вони відкрито про це говорять. Але Україна заслуговує на свою незалежність і на те, щоби бути членом Євросоюзу. Ми відстояли свою незалежність, це факт, і це всі визнають. І ми хочемо справедливого закінчення війни, хочемо розуміти, коли будемо в Європейському Союзі, хочемо мати гарантії безпеки”, – резюмував президент.
Раніше ЗМІ повідомили, що днями Трамп зателефонував Орбану, щоб з’ясувати, чому прем’єр Угорщини блокує переговори про вступ України до Євросоюзу. Ця розмова відбулася після переговорів лідерів США, України та ЄС у Вашингтоні. -
Пентагон зробив заяву про гарантії безпеки України
Представник Пентагону повідомив, що Сполучені Штати мають намір обмежитися мінімальною участю в питаннях гарантування безпеки України. Про це в четвер, 21 серпня, пише Politico.
Це яскравий сигнал для європейських союзників про те, що саме їм буде необхідно взяти на себе основну відповідальність за забезпечення стабільного миру після завершення російського вторгнення, йдеться в публікації.
Заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі озвучив цю позицію під час зустрічі з невеликою групою союзників у вівторок ввечері. Захід проходив під головуванням генерала Дена Кейна, голови Об’єднаного комітету начальників штабів США. Представники Великої Британії, Франції, Німеччини та Фінляндії звернулися до американської сторони з проханням уточнити, яку саме підтримку Вашингтон готовий надати – як у контексті військових сил, так і авіації – для забезпечення потенційної мирної угоди між Україною та Росією. Таку інформацію передали європейський посадовець та джерело, що було обізнане із обставинами зустрічі.
Зазначається, що дві терміново організовані наради, проведені у Брюсселі та Вашингтоні, лише підсилили занепокоєння союзників щодо того, що президент Дональд Трамп очікує на активнішу участь Європи у справі довготривалого гарантування миру в Україні.
“Стає очевидним, що саме Європа забезпечуватиме це на місцях. США не взяли на себе жодних чітких зобов’язань”, – заявив представник НАТО.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, який брав участь у дискусіях у Білому домі, у середу поінформував 32 країни-члени Альянсу в Брюсселі, представивши головні напрямки майбутніх гарантій. Надалі очікується проведення більш детальної відеоконференції на рівні оборонних відомств.
Попередні плани Альянсу мають бути опрацьовані для подальшого розгляду політичними лідерами, повідомляє стаття.
“Військове планування в Європі зараз коригується на будь-який сценарій, паралельно з дипломатичними зусиллями”, – зазначив дипломат НАТО.
Нагадаємо, наприкінці серпня у Білому домі відбулася стратегічна зустріч за участю президента України та лідерів США, Франції, Німеччини, Великої Британії, Італії, Фінляндії, а також керівництва Єврокомісії й НАТО. Обговорювалися питання гарантування безпеки для України.
Дональд Трамп підтвердив готовність США долучитися до таких гарантій, однак наголосив на необхідності більшої участі європейських партнерів, при цьому виключивши можливість відправки американських військових до України.
Сьогодні повідомлялося, що прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні запропонувала альтернативний формат колективної допомоги Україні. Її план не передбачає членства у НАТО, але має сприяти посиленню безпеки країни в умовах воєнної агресії.
-
ЄС закликає Трампа розмістити винищувачі в Румунії
Європейські держави звернулися до президента США Дональда Трампа із закликом розмістити американські винищувачі в Румунії в рамках гарантій безпеки для України. Про це в середу, 20 серпня, повідомило видання The Times.
Як повідомляється у статті, йдеться про можливе базування літаків F-35 на території Румунії, де НАТО вже будує найбільшу авіабазу в Європі для стримування потенційних загроз із боку Росії.
Зараз НАТО вже здійснює повітряні патрулювання над Чорним морем із бази Міхайла Когальнічану у Румунії. Ця локація була важливим хабом для американських сил під час війни в Іраку і, як очікується, стане основним пунктом для розміщення винищувачів F-35.
Окрім розгортання винищувачів у Румунії, європейські країни шукають додаткових гарантій. Зокрема, йдеться про безперервний доступ до американських супутників GPS та розвідувальних даних, постачання систем протиповітряної оборони Patriot і Nasams, а також дозвіл на польоти розвідувальних літаків над Чорним морем.
Зазначається, що королівські ВПС Великої Британії вже проводять місії зі збору розвідувальної інформації на літаках Rivet Joint. Однак такі операції потребують американського схвалення. Велика Британія в рамках коаліції охочих запропонувала розгорнути винищувачі Typhoon на західній частині України та сформувати бригаду з 3-5 тисяч військовослужбовців для тренування української армії. Аналогічні пропозиції щодо військової підтримки розглядаються Францією, Канадою та Австралією.
Проте Росія виступила категорично проти будь-якого розгортання західних військ поблизу її кордонів. Міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Москва разом із Пекіном повинні отримати право вето на будь-які рішення щодо військової допомоги Україні.
Відомо, що Трамп у понеділок відкинув ідею розміщення американських сухопутних військ в Україні, однак заявив про готовність надавати авіаційну підтримку, яка б стала частиною гарантій безпеки США.
Нагадаємо, наприкінці серпня у Білому домі відбулася стратегічна зустріч за участю президента України та лідерів США, Франції, Німеччини, Великої Британії, Італії, Фінляндії, а також керівництва Єврокомісії й НАТО. Обговорювалися питання гарантування безпеки для України.
-
Україна готова відкрити всі переговорні кластери з ЄС до кінця року
Деякі кластери вже готові до відкриття, але остаточне рішення залежить від голосування 27 держав-членів ЄС. Коли можуть відкритися переговорні кластери з ЄС та як цьому може посприяти президент США Дональд Трамп? Україна вийшла на фінішну пряму До кінця року Україна спільно з ЄС планує завершити скринінг за всіма кластерами та підготувати національну програму імплементації законодавства ЄС.
За словами віцепрем’єра-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки, на сьогодні є план завершити все наступного року. Україна до кінця вересня планує провести заплановані скринінгові сесії щодо п’ятого кластера. Вже все підготовлено, всі презентації, всі репетиції проведені.
Наприкінці минулого тижня Україна направила Європейській комісії проєкт переговорної позиції ще й по третьому кластеру. “І також ми очікуємо, в принципі, в вересні-жовтні отримати звіт Європейської комісії й затвердити наші переговорні позиції. Тому така механіка підготовки, вона триває. В нас повністю готові кілька кластерів для відкриття. І перший, і другий, і шостий. Перший є найважливішим”, – наголосив він. Качка пояснив, що документація готова як з боку України, так і з боку Європейської комісії. Водночас остаточне відкриття переговорів залежатиме від голосування усіх 27 держав-членів ЄС. “Ми точно знаємо, що ми можемо отримати, маємо підтримку, зараз активно працюємо з 27 державами-членами. І сподіваюсь, що, власне, фаза переговорів глобальних щодо перемир’я в Україні й взагалі геополітична побудова світу вона теж вплине на те, щоб ми отримали одностайність і відкрили ці переговори. Це зараз більше питання політичне, ніж питання організаційне”, – зазначив посадовець. Наступний етап, як підкреслив Качка, матиме інший формат. Він буде пов’язаний не стільки з переговорами, скільки з виконанням національної програми прийняття законодавства ЄС. Уряд разом із парламентом має розробити її до кінця року. Йдеться про комплексний план законодавчих змін у всіх сферах державного управління, який забезпечить узгодженість із нормами ЄС та сприятиме розвитку України. Ця програма має враховувати вимоги міжнародних партнерів, щоб усі зобов’язання були зрозумілими та прозорими. Всі за, а Орбан проти Не секрет, що в ЄС, є як країни, які намагаються не допустити вступу Україну в ЄС, так і ті, хто нам допомагають.
Найзатятішим ворогом нашої інтеграції з ЄС є Угорщина.
Так прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан неодноразово заважав євроінтеграційним крокам України та виказував скептицизм щодо цього. “Ми не дозволимо Брюсселю змусити нас прийняти членство України в ЄС. Це надзвичайно важливе питання, яке має серйозні наслідки для нашої безпеки, економіки та сільського господарства”, – казав він. На його думку, Україна не повинна бути прийнята до ЄС – що також принесе війну – навіть якщо весь Брюссель перевернеться догори дригом.
Саме через вето Угорщини у лютому поточного року було заблоковано відкриття першого кластеру. Країна-сусідка тоді зажадала розширити перелік вимог до України, особливо стосовно захисту національних меншин. “Критичний перший кластер, що охоплює демократичні інституції, верховенство права, права людини, безпеку, судову систему та державні закупівлі, є передумовою для подальших переговорів. Відкриття цього кластера вимагає одностайності всіх 27 держав-членів ЄС”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. У березні-квітні 2025 р. Європейська комісія та Польща готові були відкрити кластер, але блокування з боку Угорщини лишилося незнятим.
ЄС продовжує працювати над відкриттям усіх шести кластерів у 2026 р., але визнає труднощі через опір Угорщини.
У червні 2025 р. 26 країн-членів (формат “ЄС мінус Орбан”) публічно підтвердили, що Україна виконала умови для відкриття першого кластера. Проте офіційне відкриття було заблоковано через відсутність згоди Угорщини, що Орбан використовує як політичну платформу. Ми зупинили вступ України до ЄС, – хизувався лідер Угорщини.
Аби не допустити Україну до ЄС, Орбан навіть ініціював національні консультації (опитування) серед угорських громадян щодо підтримки чи невподобання євроінтеграції України. Він використав цей політичний крок, аби легітимізувати вето.
Українська влада вважає, що це лише спосіб створити перешкоду, але не перешкода на шляху інтеграції. Зокрема, Ольга Стефанішина під час перебування на посаді віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, називала дії Орбана невеликим каменем спотикання, який не завадить відкриттю всіх кластерів у 2026 р.
Також напередодні зустрічі президента США Дональда Трампа й глави Кремля Володимира Путіна на Алясці, Орбан назвав причини, через які не підписав спільну заяву лідерів ЄС на підтримку України.
Орбан заявив, що його здивувало, що лише за чотири дні до історичної зустрічі між президентом Трампом і лідером РФ Путіним Європейська рада вирішила опублікувати заяву від імені всіх глав держав та урядів ЄС. “Перш ніж ліберально-мейнстрімовий хор почне своє нове виконання улюбленої мелодії “Маріонетка Путіна”, я вирішив пояснити, чому я не міг підтримати цю заяву від імені Угорщини”, – сказав він. По-перше, на думку Орбана, у заяві зроблено спробу “встановити умови для зустрічі, на яку не запросили лідерів ЄС”.
По-друге, за його словами, той факт, що ЄС залишився осторонь, і без того є досить сумним. Єдине, що може погіршити ситуацію, – це якщо ми почнемо давати вказівки з лави запасних, – додав Орбан.
А ще нещодавно Орбан заявив, що почув прохання щодо членства України в ЄС, але не планує змінювати свою позицію.
На його думку, членство України в ЄС не надає жодних гарантій безпеки. Тому пов’язувати членство з гарантіями безпеки є непотрібним і небезпечним.
Проти євроінтеграції України виступає ще один друг диктатора РФ Володимира Путіна прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо. Він зокрема сказав, що Україна ніколи не стане членом НАТО та зіткнеться зі значними труднощами на шляху до євроінтеграції. Трамп закликав Орбана не блокувати вступ України до ЄС Водночас питання блокування Угорщиною вступу до ЄС може бути зняте. Допомога прийшла з неочікуваного боку. Президент США Дональд Трамп після переговорів з європейськими лідерами 18 серпня зателефонував прем’єру Угорщини Віктору Орбану. Він закликав не блокувати переговори про вступ України в ЄС. Про це повідомляє Bloomberg.
За словами джерел видання, Трамп зателефонував Орбану після переговорів з президентом України Володимиром Зеленським та європейськими лідерами, а також розмови з диктатором Володимиром Путіним.
Трамп телефонував, щоб обговорити, чому прем’єр-міністр Угорщини блокує переговори України про вступ до ЄС.
Як зазначається, європейські лідери попросили Трампа використати свій вплив на Орбана, щоб той не накладав вето на вступ України до ЄС. Під час розмови з Трампом Угорщина також висловила зацікавленість у проведенні наступного раунду переговорів між Путіним та Зеленським.
Вікторія Хаджирадєва