Життя у ритмі новин

Позначка: ЄС

  • В ЄС дискутують про буферну зону в Україні – ЗМІ

    В ЄС дискутують про буферну зону в Україні – ЗМІ

    Європейські лідери розглядають можливість створення 40-кілометрової буферної зони на території України між українськими та російськими військами, що може стати однією зі складових потенційної мирної угоди. Про це пише Politico, посилаючись на п’ятьох європейських дипломатів.

    Видання повідомляє, що ця зона обговорюється як варіант для післявоєнного врегулювання конфлікту або перемир’я в Україні. Проте є значні розбіжності серед країн щодо її глибини, а також відсутність гарантій того, що українська влада погодиться на подібні територіальні поступки. Також зазначено, що Сполучені Штати наразі утримуються від участі в цій дискусії.

    Сам факт розгляду ідеї створення зонування на українській території для забезпечення миру свідчить про скрутне становище НАТО, пишуть автори статті. Колишній посадовець Пентагону Джим Таунсенд висловив песимізм щодо ефективності такого підходу і зазначив, що Росія не сприймає європейські військові сили як серйозну загрозу.

    Дипломати не порівнюють цей розмежувальний варіант із сильно охоронюваною корейською демаркаційною лінією, а швидше бачать аналогію з розділом Німеччини періоду холодної війни. За словами чиновників, чисельність миротворчих сил для патрулювання зони може варіюватися від 4 000 до 60 000, але жодна країна ще не взяла на себе зобов’язання щодо їхнього формування. Президент США Дональд Трамп уже заявив про небажання залучати американські сили для таких місій.

    Окрім загальних обговорень демілітаризованої зони, йдеться про підготовку НАТО до іншого виклику – створення корпусу чисельністю до 300 000 військовослужбовців для захисту східного флангу Альянсу від потенційної атаки з боку Росії. Як зазначають джерела, будь-які миротворчі сили матимуть подвійні функції: патрулювання демілітаризованої зони та одночасне навчання українських військових.

    Серед інших ключових аспектів нинішніх переговорів є обговорення правил використання сили, сценаріїв ескалації конфлікту та можливу роль третіх країн у разі негативної реакції Кремля на присутність сил НАТО. Франція та Велика Британія ймовірно сформують основу іноземного військового контингенту в зоні. При цьому Польща й Німеччина висловлюють заперечення через побоювання підвищення ризику нападу Росії на ці країни.

    Європейські союзники ведуть переговори зі США щодо супутникової розвідки та авіаційної підтримки. Американські технологічні ресурси можуть стати критично важливими для моніторингу виконання умов Москвою. Водночас представники Пентагону повідомили європейським партнерам, що роль США в безпекових гарантіях Україні буде обмеженою.

    Європейські уряди очікують на визначення позиції американського Міністерства оборони щодо масштабу їхньої участі, водночас дозволяючи НАТО зайняти ініціативу в цих переговорах.

    Лідери ЄС оприлюднили заяву на підтримку України, Угорщина проігнорувала

  • США солідарні з ЄС щодо відновлення санкцій ООН проти Ірану

    США солідарні з ЄС щодо відновлення санкцій ООН проти Ірану

    США підтримують Європейський Союзу щодо ініціативи відновлення санкцій ООН проти Ірану. Цю пропозицію, яку висунули Німеччина, Франція та Велика Британія в рамках так званої Європейської трійки, США оголосили офіційно, про що держсекретар Марко Рубіо повідомив на платформі Х.

    Відновлення санкцій ООН розглядається як відповідь на систематичні порушення Тегераном умов ядерної угоди, а також його небажання виконувати міжнародні зобов’язання. За словами дипломатів, мета цієї ініціативи – посилити тиск на іранське керівництво, щоб спонукати його повернутися до переговорів щодо ядерної програми.

    Передбачувані санкції можуть включати наступні заходи:

    – заборона на постачання зброї до Ірану;
    – заморожування майна та активів;
    – обмеження на міжнародні поїздки іранських високопосадовців.

    Американська сторона закликала Іран обрати шлях дипломатії та відновити конструктивний діалог, оскільки інакше загрожує поглиблення його міжнародної ізоляції.

    Нагадаємо, у 2015 році Іран підписав з провідними світовими державами Спільний всеосяжний план дій (СВПД), спрямований на вирішення проблем, пов’язаних із його ядерною програмою. Проте у 2018 році адміністрація Дональда Трампа вирішила вийти з цієї угоди, відновивши всі американські санкції проти Ірану.

    Міністерство фінансів США 30 липня цього року оголосило про найбільший санкційний пакет щодо Ірану з 2018 року.

  • Наміри здичавілих: чому РФ виходить з конвенції про тортури

    Наміри здичавілих: чому РФ виходить з конвенції про тортури

    Російська система катувань Уряд Росії пропонує денонсувати Європейську конвенцію про запобігання катувань та нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання, пише The Moscow Times.
    Чи дивує ця російська “законодавча ініціатива”? Ні. Чи вчергове жахає та нагадує, з ким саме вже четвертий рік поспіль тяжко бореться Україна? Звичайно, так.
    Тож постанова про подання Путіну для внесення до Держдуми відповідної пропозиції вже підписана прем’єр-міністром РФ Михайлом Мішустіним. Після ухвалення документу РФ вийде зі згаданої конвенції та прийнятих до неї протоколів.

  • Фон дер Ляєн поговорила з Трампом після атаки на Київ

    Фон дер Ляєн поговорила з Трампом після атаки на Київ

    Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що провела розмову з президентом США Дональдом Трампом після нічної масованої атаки на Київ 28 серпня. Про це інформує Sky News.
    Внаслідок удару загинули щонайменше 18 осіб. Пошкоджено також будівлю представництва ЄС.
    Фон дер Ляєн не уточнила, що саме їй відповів Трамп. Водночас вона наголосила, що Росія повинна сісти за стіл переговорів.
    “Ми маємо забезпечити справедливий і тривалий мир для України з твердими й надійними гарантіями безпеки, які перетворять країну на сталевого дикобраза. Європа повністю виконає свою роль”, – заявила вона.
    Після цього, стало відомо про розмову Володимира Зеленського провів телефонну розмову з президенткою Європейської комісії.
    В Офісі президента зазначили, що фон дер Ляєн висловила співчуття та солідарність з українцями у зв’язку з російським обстрілом України цієї ночі. Глава держави подякував за підтримку й наголосив, що це був один із найбільших ударів по Україні, основною ціллю якого став Київ. Він додав, що пошуково-рятувальна операція в столиці досі триває.
    Лідери обговорили дипломатичну роботу для зупинення російської агресії та гарантування Україні справжньої безпеки.
    Зеленський акцентував, що, поки Росія не зробить реальних кроків до миру, тиск на неї має посилюватися.
    Своєю чергою, президентка Єврокомісії розповіла про підготовку 19-го санкційного пакета Європейського Союзу та координацію з іншими партнерами.
    Раніше Урсула фон дер Ляєн висловила обурення через російську атаку і пообіцяла чинити максимальний тиск на Москву.

  • Продажі Tesla у країнах ЄС різко скоротилися

    Продажі Tesla у країнах ЄС різко скоротилися

    Продажі автомобілів марки Tesla у країнах Європейського Союзу у липні знизилися на 42,4% порівняно з тим самим місяцем минулого року. Про це інформує Anadolu у четвер, 28 серпня.
    Як повідомляє Європейська асоціація автовиробників (ACEA), кількість нових реєстрацій автомобілів Tesla в Європі продовжує скорочуватися. Выдтак, падіння продажів американської компанії Ілона Маска триває вже сьомий місяць поспіль.
    У липні минулого року у країнах ЄС було продано 11 465 автомобілів Tesla, тоды як цього року – лише 6 600. Частка бренду на ринку нових автомобілів ЄС скоротилася з 1,3% до 0,7%.
    За січень-липень 2025 року продажі Tesla у країнах ЄС знизилися на 43,5% – з 137 071 до 77 446 авто. Ринкова частка компанії впала з 2,1% до 1,2%.
    У країнах ЄС, а також у Швейцарії, Норвегії, Ісландії та Великій Британії продажі Tesla у липні скоротилися на 40,2% – до 8 837 авто, а за перші сім місяців року – на 33,6%, до 119 013 авто.
    Продажі Tesla в Європі падають із початку року. Цьому сприяють як суперечлива поведінка Ілона Маска, його готовність співпрацювати з президентом США Дональдом Трампом, так і відкрита підтримка ультраправих політиків у Європі, що викликало негативне ставлення до компанії серед європейців.

  • ЄС вирішив посилити санкції після атаки РФ на Київ

    ЄС вирішив посилити санкції після атаки РФ на Київ

    Євросоюз посилить санкції прти Росії у відповідь на її масштабну атаку на Київ. Про це сказала президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у екстреній заяві в Брюсселі, повідомляє Європейська правда в четвер, 28 серпня.
    “Я обурена атакою на Київ, яка також зачепила наші офіси. Це була найсмертоносніша ракетна атака на столицю з липня”, – заявила фон дер Ляєн і додала, що саме тому “ми продовжуємо чинити максимальний тиск на Росію”.
    За її словами, “це означає посилення нашого режиму санкцій”.
    “Незабаром ми представимо наш 19-й пакет жорстких санкцій. Паралельно ми просуваємо роботу над замороженими російськими активами, щоб сприяти обороні та відновленню України”, – додала очільниця ЄК.
    Як відомо, 28 серпня в результаті нічної російської атаки на Київ була пошкоджена будівля представництва Євросоюзу, офіс Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) та інші установи.
    Станом на зараз у Києві відомо про 15 загиблих, серед яких четверо дітей. Також десятки людей отримали поранення.

  • В Євросоюзі назвали навмисним удар Росії по Представництву ЄС

    В Євросоюзі назвали навмисним удар Росії по Представництву ЄС

    Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн засудила нічну атаку РФ по Києву, внаслідок якої постраждала будівля представництва ЄС. Про це йдеться в її публікації в соцмережі Х.
    “Ще одна ніч безжальних бомбардувань Росії вразила цивільну інфраструктуру і забрала життя невинних людей. Вони також уразили наше Представництво ЄС у Києві. Співробітники нашого Представництва безпеці. Росія повинна негайно припинити свої безрозбірливі атаки на цивільну інфраструктуру та приєднатися до переговорів про справедливий і тривалий мир”, – написала вона.
    Верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас також засудила нічну атаку РФ по Києву та закликала Кремль припинити вбивства. Вона про це написала вона у соцмережі Х.
    “Поки світ шукає шлях до миру, Росія відповідає ракетами. Нічна атака на Київ демонструє навмисний вибір ескалації та глузування з мирних зусиль. Росія повинна припинити вбивства та вести переговори”, – йдеться в її повідомленні.
    Своєю чергою міністр закордонних справ Андрій Сибіга відповів на публікацію Каллас, подякувавши за чітку позицію. Він також підтвердив думку європейської чиновниці про те, що Росія робить це навмисно.
    “Потрібна скоординована трансатлантична відповідь і тиск на Москву, щоб довести, що вона не може уникнути покарання за таке жорстоке неприйняття мирних зусиль”, – заявив він.

  • ЄС не введе серйозних обмежень на енергоносії з РФ

    ЄС не введе серйозних обмежень на енергоносії з РФ

    Новий пакет санкцій ЄС проти Росії буде без серйозних обмежень на енергоносії з країни-агресора, а Індія лише трохи скоротить закупівлі російської нафти через мита США. Чому так важко злізти з російської “газової голки”? ЄС істотно не обмежить продаж енергоносіїв РФ 19-й пакет санкцій ЄС проти РФ не міститиме нових серйозних обмежень на продаж енергоносіїв, які фінансують війну Росії проти України. Про це стало відомо виданню Politico від європейських дипломатів. “Взявши на себе зобов’язання поступово відмовитися від імпорту нафти і газу, ЄС все більше усвідомлює, що саме Вашингтон, а не Брюссель, має найкращі можливості для посилення тиску”,- пише видання. За словами чотирьох європейських дипломатів, які на умовах анонімності розповіли про закриті переговори, новий раунд санкцій, як очікується, не включатиме нових серйозних обмежень на продаж російських енергоносіїв.
    19 пакет має бути оприлюднений наступного місяця і буде спрямований проти суден “тіньового флоту” РФ та компаній, які допомагають Росії обходити чинні правила
    Проте найболючіші наслідки для Москви настануть, якщо будуть введені вторинні санкції проти компаній або країн, які ведуть бізнес з Росією. Але реальний вплив цих санкцій буде відчутний саме з боку США. Чому ЄС не відмовляєтьсяповністю від енергоносіїв РФ В Україні хотіли б, аби ЄС відмовились від закупівель російської нафти через посередників. Тоді б країни ЄС завдали б економіці Росії більш нищівного удару. Але навряд чи вони це зроблять. “ЄС міг би, тобто комерційні підприємства ЄС могли б перестати купувати російську нафту через посередників. Але це призведе до істотного подорожчання нафтопродуктів на ринках країн ЄС”, – зазначив заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень В’ячеслав Потапенко в ефірі телеканалу FREEДOM. На жаль, ЄС має історичну залежність від енергоносіїв з РФ та відповідну інфраструктуру. Протягом десятиліть Росія була найбільшим постачальником газу, нафти та вугілля для ЄС. Ця залежність була обумовлена економічною вигодою та розгалуженою мережею трубопроводів, що з’єднують Росію з європейськими країнами. Швидко замінити таку інфраструктуру та знайти альтернативні джерела постачання в таких обсягах практично неможливо.
    Водночас не всі країни ЄС однаково залежать від російських енергоносіїв. Деякі країни, особливо в Східній та Центральній Європі (наприклад, Словаччина), є вкрай залежними від російського газу через історичні контракти та відсутність доступу до інших джерел. Повна відмова для них могла б спричинити колапс їхньої економіки та соціальну кризу.
    Відмова від російських енергоносіїв, особливо в умовах обмеженості альтернативних джерел, призведе до різкого зростання цін на енергію. Це, своєю чергою, викличе інфляцію, що боляче вдарить по кишенях європейських громадян та зробить європейську промисловість менш конкурентоспроможною. Уряди ЄС змушені балансувати між підтримкою України та забезпеченням економічної стабільності у своїх країнах.
    Навіть коли ЄС запроваджує санкції, Росія знаходить шляхи їхнього обходу завдяки “тіньовому флоту” танкерів, які перевозять нафту без західного страхування та перероблюванню російської нафти в Індії та Туреччині, які потім продають готові нафтопродукти до Європи.
    Також в середині ЄС існують внутрішні розбіжності. У деяких країнах-членах ЄС є політичні сили, які виступають проти повного ембарго на російські енергоносії, посилаючись на економічні ризики. Ці розбіжності заважають прийняттю єдиного, жорсткого рішення.
    Попри вищезазначені труднощі, ЄС не сидить склавши руки. Так, станом на 2024 р. ЄС повністю припинив імпорт російського вугілля, а частка нафти знизилася з 27% до 3%, частка газу – з 45% до 13%. Також європейські країни активно шукають альтернативних постачальників, таких як США (СПГ) та Норвегія.
    Крім того, ЄС інвестує у у вітрову та сонячну енергетику, щоб зменшити загальну залежність від викопного палива, в тому числі російського. ЄС розробив план REPowerEU. Вінпередбачає повну енергетичну незалежність від Росії шляхом прискорення енергетичного переходу. Індія лише трохи скоротить закупівлі російської нафти Нафтопереробні заводи Індії, які входять до числа найбільших покупців російської нафти, планують скоротити закупівлі найближчими тижнями. Про це повідомляє Bloomberg.
    Як зазначає агентство, це часткова поступка Вашингтону на тлі тиску і майбутнього підвищення тарифів США. Водночас Індія сигналізує, що не має наміру розривати зв’язки з Москвою.
    За даними джерел, державні та приватні переробники, включно з RelianceIndustries, закуповуватимуть від 1,4 до 1,6 млн барелів на добу з жовтня. Для порівняння, у першій половині року середній обсяг становив 1,8 млн барелів на добу.

  • ЄС розглядає введення вторинних санкцій проти РФ – ЗМІ

    ЄС розглядає введення вторинних санкцій проти РФ – ЗМІ

    Європейський Союз розглядає можливість введення вторинних санкцій проти третіх країн, які допомагають Росії в обході існуючих санкцій. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела.
    Зазначається, що міністри закордонних справ ЄС зустрінуться в столиці Данії Копенгагені наприкінці цього тижня і, як очікується, обговорять низку варіантів.
    Зокрема,міністри обговорять використання так званого інструменту проти обходу санкцій, який був прийнятий у 2023 році, але ще не застосовувався. Цей інструмент може заборонити експорт, постачання або передачу певних товарів до третіх країн, які, як вважається, сприяють обходу санкцій.
    Також розглядається можливість введення додаткових санкцій, спрямованих проти нафтогазового та фінансового секторів Росії, а також подальших обмежень на імпорт та експорт російських товарів, повідомили джерела. Ці обговорення відбудуться в неформальному форматі і не стосуватимуться конкретно нового пакету санкцій.
    Зараз ЄС працює над 19-м пакетом санкцій, який, як очікується, буде зосереджений на тих, хто викрадає українських дітей.
    Як пише видання, це питання викликало резонанс у президента США Дональда Трампа, коли він востаннє зустрічався з європейськими лідерами в Білому домі для обговорення закінчення війни.

  • Трамп вплинув на Орбана щодо України – ЗМІ

    Трамп вплинув на Орбана щодо України – ЗМІ

    Після дзвінка президента США Дональда Трампа прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може послабити свій опір щодо вступу України до Євросоюзу. Про це повідомляє Politico у середу, 27 серпня.
    Видання пише, що європейські посадовці розглядають можливість відкриття “переговорного кластера” для Молдови напередодні вересневих виборів у країні. Але без здійснення такого кроку щодо України.
    При цьому Україна та її союзники категорично проти такого кроку. Адже в Києві наполягають, що “це дало б українцям неправильний сигнал у розпал мирних переговорів за посередництва США”.
    А французький чиновник сказав виданню: “У контексті того, що зараз переживає Україна, є переваги як для кандидатури України, так і для кандидатури Молдови. Рішення в Брюсселі мають прийматися одностайно, і ми маємо діяти в рамках цих принципів”.
    “Те, що президент США Дональд Трамп переконав прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який виступає проти членства України в ЄС, але висловив готовність підтримати членство Молдови, зняти свої заперечення проти вступу Києва до блоку, змінило динаміку ситуації”, – пише видання з посиланням на двох дипломатів.
    У публікації вказано, що рішення будуть прийняті в “найближчі дні або тижні”. Двоє дипломатів також висловили надію, що в найближчі місяці, з огляду на тиск на Будапешт, вдасться вийти з глухого кута щодо вступу України.
    “Тепер у нього (Орбана – ред.) є можливість пом’якшити свою антиукраїнську позицію”, – сказав один дипломат.
    Видання нагадує, що Орбан добре знайомий із тим, як змінювати свою позицію. Ба більше, можна сказати, що “він майстер цього – особливо в контексті ЄС”.
    Раніше ЗМІ повідомили, що тиждень тому Трамп зателефонував Орбану, щоб з’ясувати, чому прем’єр Угорщини блокує переговори про вступ України до Євросоюзу. Ця розмова відбулася після переговорів лідерів США, України та ЄС у Вашингтоні.
    Після цього президент Володимир Зеленський підтвердив, що дійсно звертався до Трампа з проханням вплинути на Орбана.