Президент Дональд Трамп обіцяв прискорити виробництво зброї для задоволення потреб союзників. Він визнав, що деякі оборонні компанії США витрачають занадто багато часу на виготовлення високоточної зброї, через що союзним країнам доводиться чекати роками. Трамп заявив, що американські виробники почнуть виконувати замовлення у скорочені терміни, забезпечуючи союзників якісною зброєю швидше. Він обіцяв впровадити нові стандарти, які дозволять швидше виробляти літаки та гелікоптери, задовольняючи потреби союзників в більш короткі терміни. Трамп вважає, що ці заходи зміцнять оборонну здатність союзників і дозволять їм ефективніше реагувати на можливі загрози.
Позначка: Виробництво
-
Ford знімає з виробництва кросовер Escape
Компанія Ford завершила виробництво компактного кросовера Escape на американському ринку після 25 років виробництва. Це рішення викликало занепокоєння серед дилерів, які бояться втратити покупців на користь конкурентів. Escape був однією з ключових моделей для бренду Ford, але продажі останніх років поступово знижувалися. Наразі компанія робить ставку на інші моделі, такі як Bronco Sport і Maverick, а також планує випустити п’ять нових доступних моделей до 2030 року. Деякі дилери вважають, що відмова від Escape може коштувати бренду втрату покоління клієнтів, але в Ford впевнені в успіху своїх майбутніх моделей.
-
В США зняли з виробництва останнє авто дешевше за $20 тисяч
Nissan припиняє продаж субкомпактного седана Versa в США, що був одним з найдешевших автомобілів у країні. Виробництво завершилося у грудні 2025 року в рамках нової стратегії компанії. Nissan зосередиться на інших моделях, таких як Sentra, Altima і кросовер Kicks. Після припинення продажів Versa, можливо, титул найдешевшого автомобіля перейде до Kia K4. Це рішення відображає загальну тенденцію до відмови від дешевих автомобілів на користь дорожчих моделей і кросоверів, що приносять більший прибуток.
-
Мінськ вироблятиме снаряди для армії РФ – опозиція
У Білорусі йде масштабне будівництво заводу, який спеціалізуватиметься на виробництві артилерійських і реактивних боєприпасів, призначених для російської армії. Про це заявив представник білоруської опозиційної організації BELPOL Володимир Жигар в інтерв’ю Укрінформу, оприлюдненому в понеділок, 22 грудня.
За його словами, реалізація проєкту під назвою “Участок” стартувала в листопаді 2023 року. Цей проєкт передбачає створення повного циклу виробництва боєприпасів радянських калібрів 122 мм і 152 мм. Продукція заводу буде спрямована як на експорт, так і на використання у війні проти України.
Жигар зазначив, що завершення будівництва планується до грудня 2026 року. Він упевнений, що завод суттєво підсилить матеріально-технічну базу російських військ у війні проти України.
Проєкт, за словами опозиціонера, розробляється в суворій секретності за вказівкою білоруського лідера Олександра Лукашенка. Для його реалізації був створений спеціальний Завод корпусних виробів, який у майбутньому має стати центральною ланкою нової галузі з виробництва боєприпасів у країні. Засновниками заводу є компанія Волатавто та державне підприємство Завод точної електромеханіки, а загальне кураторство здійснює державний військово-промисловий комітет Республіки Білорусь.
На думку опозиції, цей проєкт – це не лише спосіб політичної підтримки Росії, але й пряме забезпечення матеріальними ресурсами її збройної агресії. Зважаючи на специфіку та масштаби проєкту, кінцевим споживачем бойових припасів виступить саме Росія.
За даними BELPOL, нове виробництво розташоване в Слуцькому районі Мінської області, на місці колишнього військового арсеналу поблизу населених пунктів Павлівка і Шищиці. Раніше висловлювалися припущення, що ця територія може бути використана для створення закритої військової бази або стратегічного ракетного комплексу. Але дослідження документів і креслень організації BELPOL свідчать про інший характер об’єкта – це буде саме завод із виробництва боєприпасів.
Представник опозиції наголосив, що цей об’єкт є промисловим підприємством, розрахованим на масове виробництво боєприпасів у співпраці з Росією та орієнтованим на потреби війни проти України.
Окремо він зазначив, що Білорусь не володіє власними критично важливими ресурсами для виготовлення вибухових речовин. Тому завод залежатиме від імпортних матеріалів і технологій. Основними партнерами в цьому питанні є Росія і Китай. Росія забезпечує технологічне обладнання, комплектуючі, підготовку персоналу та постачання вибухових речовин і пороху. Китай бере участь у постачанні обладнання для спорядження головних частин калібрів 122 мм, постачанні вибухових речовин і підготовці робітників. Також ведуться переговори з Іраном та Пакистаном.
Організація BELPOL оприлюднила повне розслідування цієї ситуації на своєму YouTube-каналі.
Нагадаємо, в Росії на тлі “високого попиту та позапланових зупинок нафтопереробних заводів” відновилися поставки бензину з Білорусі через Петербурзьку біржу. Це сталося після майже річної перерви, що розпочалася восени 2024 року, повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Обхід через Білорусь: Київ закликав посилити контроль за санкціями проти РФ
-
Розкрито вигляд нової української ракети Барс
Українську крилату ракету Барс, яка активно застосовується українськими військовими для ударів по позиціях російських окупантів, вперше показали публічно. Про це повідомив український військовий портал Defence Express.
Фахівці звернули увагу на інформацію, опубліковану 18 грудня на сторінці музею російсько-української війни при Національному університеті оборони України у Facebook.
У дописі зазначалося, що тривалий час полювали на “звіра”, і нарешті це вдалося. Завдяки одному знаному бригадному генералу було отримано унікальний експонат – БПЛА Барс. Цей дрон-ракета вже системно й ефективно нищить тилові позиції ворога.
Експерти порталу Defence Express уточнили, що Барс – саме крилата ракета.
Також було опубліковано відео моменту запуску Барса.
За даними видання, ракета створена за традиційною аеродинамічною схемою. Вона обладнана двоплощинним хвостом і має крила з розмахом близько двох метрів. Реактивний двигун розміщений над корпусом, виготовленим із композитних матеріалів.
Технічні характеристики ракети наразі залишаються частково невідомими. Однак експерти припускають, що її дальність складає близько 700–800 км. Вага бойової частини, ймовірно, вимірюється кількома десятками кілограмів, а в оптимальному варіанті може досягати приблизно 100 кг.
За інформацією Defence Express, виробництво та використання крилатих ракет Барс вже дійсно має масовий характер. Зокрема вже були випадки, коли одночасно по ворогу запускалось близько 100 самих Барсів.
Нагадаємо, 25 листопада українські військові вітчизняною зброєю уразили декілька стратегічних об’єктів російських загарбників. Були задіяні підрозділи Ракетних військ і артилерії, Сили спеціальних операцій, берегові ракетні війська ВМС та Сили безпілотних систем. Вони успішно застосували реактивні БпЛА Барс і крилаті ракети Нептун.
З’явилися нові фото української ракети Фламінго
-
Виробництво БПЛА: підписано угоду з Португалією
Президент України Володимир Зеленський у суботу, 20 грудня, повідомив про встановлення з Португалією партнерства для виробництва морських дронів.
“Сьогодні є спільна заява України і Португалії про встановлення партнерства для виробництва морських дронів. Підписали її разом із прем’єр-міністром Португалії, який сьогодні з першим візитом в Україні. Це один із найбільш перспективних напрямів в оборонній роботі зараз. Важливо, щоб були результати. І в усіх частинах нашої Європи має бути достатньо сили, щоб протидіяти будь-яким загрозам, і сучасні дрони – це реальний інструмент захисту”, – йдеться у повідомленні.
Зеленський подякував Португалії за внесок у програму PURL, яка дозволяє Україні купувати американську зброю.
“Португалія також підтримала спільне європейське рішення щодо фінансової гарантії безпеки для України на найближчі роки, і це 90 мільярдів євро для України – дуже відчутно. Дякую Луїшу Монтенегру за цей візит. Дякую Португалії за повагу та підтримку для української громади. І окремо хочу відзначити внесок у відновлення нашої освітньої інфраструктури – українських шкіл у Чернігові та Черкасах. Дякую, Португаліє!” – додав президент України. -
Rheinmetall відкрив гібридний завод в Угорщині
Німецький збройовий концерн Rheinmetall відкрив у місті Сегед (Угорщина) новий гібридний завод, що об’єднує цивільне виробництво та військові технології. Церемонія відкриття відбулася 12 грудня за участі угорського міністра закордонних справ та торгівлі Петра Сіярто, мера Сегеда Ласло Ботки, депутата парламенту Бели Міхальффі та керівництва Rheinmetall. Про це повідомляє пресслужба компанії.
Новий завод став першим великим гібридним майданчиком компанії за межами Німеччини і керуватиметься спільно підрозділами Power Systems та Electronic Solutions. Загальна площа об’єкта становить 84 тис. кв. м, площа виробничих приміщень – понад 15 тис. кв. м, зокрема 8,6 тис. кв. м виробничих цехів.
Інвестиції Rheinmetall у завод вже перевищують 34 млн євро, загальна сума проєкту оцінюється на рівні 69 млн євро.
На заводі передбачено створення понад 300 висококваліфікованих робочих місць до 2030 року, понад 60 позицій вже заповнено.
Основні напрями виробництва включають компоненти для електромобілів, водневої енергетики, двигунів для вантажівок та електронні компоненти для військових систем.
Сіярто заявив, що завод допоможе Угорщині стати одним із провідних центрів європейських технологій майбутнього. Своєю чергою, CEO Rheinmetall Кристоф Мюллер зазначив, що Сегед стане “домашнім ринком” для компанії, де об’єднані передові цивільні та військові технології.
Нагадаємо, Rheinmetall розширює виробничі потужності в кількох країнах Європи – компанія має заводи в Іспанії та Угорщині, будує підприємство у Литві та веде переговори з урядом Латвії. Нещодавно Папперґер також оголосив про створення боєприпасного заводу і порохової фабрики в Болгарії.
Раніше стало відомо, що Rheinmetall таамериканська корпорація LockheedMartin створять спільне підприємство для виробництва у Європі ракет, зокрема для системи ППО Patriot. -
Китай створив власний “Манхеттенський проєкт” для виробництва ШІ-чипів
У високозахищеній лабораторії в Шеньчжені китайські науковці побудували прототип машини, здатної виготовляти новітні напівпровідникові чипи для штучного інтелекту, смартфонів і військової техніки, яку поки що контролюють країни Заходу. Про це повідомляє Reuters.
Прототип завершили на початку 2025 року, зараз він проходить тестування і займає майже всю площу фабрики. Машину створили колишні інженери голландської компанії ASML, які зуміли відтворити технологію екстремального ультрафіолетового (EUV) літографічного обладнання, що лежить в основі найсучасніших чипів.
Поки прототип працює й успішно генерує ультрафіолетове світло, він ще не виробляє готових чипів. Китай планує отримати перші робочі зразки до 2028 року, але більш реалістичною датою називають 2030 рік.
Проєкт є частиною шести років ініціативи уряду Китаю з досягнення самозабезпечення у виробництві напівпровідників – однієї з головних пріоритетів президента Сі Цзіньпіна. Huawei координує роботу численних компаній та державних дослідних інститутів, залучаючи тисячі інженерів. Проєкт секретний і порівнюють його з американським Манхеттенським проектом.
Китай використовує компоненти старих машин ASML і комплектуючі з інших постачальників, включно з японськими Nikon та Canon. Працівники Huawei працюють на об’єкті цілодобово, часто ночуючи на території лабораторії.
Завдяки цьому прототипу Китай може наблизитися до незалежності у виробництві новітніх чипів раніше, ніж очікували аналітики, хоча технічні виклики, зокрема точні оптичні системи, ще залишаються.
Нагадаємо, компанія Nvidia розмістила замовлення на 300 000 чіпів H20 у тайванської TSMC минулого тижня через сильний попит з Китаю, який змусив американську компанію змінити своє рішення і не покладатися лише на наявні запаси.
У Китаї створили чип пам’яті завтовшки в один атом -
В Росії спрогнозували погіршення економічної ситуації у 2026 році
Усі ключові ризики розвитку російської економіки реалізувалися у 2024-2025 роках. Про це мовиться у преамбулі оновленого прогнозу Інституту народногосподарського прогнозування РАН (ІНП).
Експерти інституту зазначають, що через негативні демографічні тенденції в Росії загострюється дефіцит робочої сили, зростає технологічне відставання від розвинених країн і Китаю, скорочуються доходи від експорту вуглеводнів та сировинна рента. Водночас збільшується оборонне навантаження на бюджет і посилюється санкційний тиск.
За таких умов, вважають в ІНП, збалансувати бюджет РФ можливо лише шляхом обмеження видатків. У поєднанні з високою ключовою ставкою це, на думку аналітиків, “зумовлює погіршення економічної ситуації у 2026 році”.
Фахівці інституту заявляють, що період так званого “керованого охолодження” економіки завершився. У січні-вересні спостерігалася стагнація, а у вересні зростання ВВП у річному вимірі сповільнилося до нуля. Оцінка помісячної динаміки ВВП з урахуванням сезонності свідчить про фактичну зупинку економічного зростання з листопада 2024 року. Прискорення на початку четвертого кварталу експерти розглядають як разовий чинник, зокрема реакцію споживчого попиту на оголошене підвищення ПДВ і перенесення майбутніх покупок.
Структура економічного зростання суттєво звузилася. Якщо у 2024 році обробна промисловість, фінансовий сектор і державне управління забезпечували близько 60% зростання ВВП, то у першому півріччі їхній внесок сягнув 130%, що означає падіння в інших секторах. У промисловості зростають лише виробництва, пов’язані з ВПК, тоді як випуск товарів тривалого споживання та інвестиційної продукції стабільно скорочується.
Особливе занепокоєння в інституті викликає падіння інвестицій. У другому кварталі вони з урахуванням сезонності знизилися на 1,7% порівняно з попереднім кварталом, у третьому – ще на 1,4%. Непрямі індикатори вказують на продовження цієї тенденції.
У третьому кварталі Росстат уперше з 2022 року зафіксував реальне падіння інвестицій – на 3,1% у річному вимірі. Зниження відбулося у двох найбільших напрямах капітальних витрат: в інфраструктуру та в “машини й обладнання”, що, на думку аналітиків, свідчить про припинення зростання економічного потенціалу.
Експерти зазначають, що інвестиційна криза перейшла у відкриту фазу. За оцінками аналітичних центрів, інвестиційна активність продовжує знижуватися, а пропозиція інвестиційних товарів залишається близькою до мінімальних показників минулих років.
Своєю чергою, МВФ і Світовий банк прогнозують для Росії кілька років стагнації з темпами зростання близько 1% на рік.
-
Економіка Росії занурюється у воєнний режим
Дві третини зростання російської економіки у 2025 році забезпечив військово-промисловий комплекс, який у три зміни виробляє озброєння для армії. Згідно з підрахунками аналітиків Райффайзенбанку на основі даних Росстату, з 0,6% економічного зростання у третьому кварталі 0,4 відсоткового пункта припало на сектор “держуправління та забезпечення безпеки”.
Частка військово-промислового комплексу у ВВП за рік зросла майже утричі. Наприкінці минулого року ВПК забезпечував 1 відсотковий пункт із 4,3% зростання економіки.
Із 2022 року Росія спрямувала на армію, закупівлю озброєння та силові структури загалом 42 трлн рублів, або $542 млрд. За даними розвідки НАТО, виробництво артилерійських снарядів у країні зросло більш ніж у 11 разів – до 4,5 млн одиниць на рік. У листопаді глава Ростеху Сергій Чемезов заявляв, що Росія стала світовим лідером із виробництва авіаційних бомб.
Наукова співробітниця Carnegie Russia Eurasia Center Олександра Прокопенко зазначає, що роздутий ВПК перетворює Росію на “економіку одноразових товарів”. За її словами, заводи працюють на повну, зростає зайнятість і зарплати, однак уся продукція створюється для поля бою.
Вона також наголошує, що масштабні вливання у ВПК підтримують економічну активність, але не створюють довгострокових активів – таких як дороги, електростанції чи школи. У результаті економіка стає дедалі перевантаженішою та біднішою з кожним роком війни.
Дані Росстату свідчать про поглиблення спаду в цивільних галузях. У третьому кварталі виробництво одягу скоротилося на 5,4%, меблів – на 9,7%, у металургії спад сягнув 6,9%, у хімічній промисловості – 0,7%. Виробництво нафтопродуктів зменшилося на 3,5% після атак дронів на НПЗ. Уперше за 15 років почало скорочуватися виробництво продуктів харчування.
З 24 галузей промисловості 17 перебувають у рецесії, на них припадає майже 80% усіх товарів, що виробляються в Росії.
Раніше повідомляли, що в Росії скорочують соціальні програми та змушують витрачати кошти на армію. Війна в Україні почала бити по кишені росіян.
Економіка Росії тріщить: регіони не витримують тиску війни