Міністерство оборони скерувало додаткові 2,1 млрд грн на закупівлю бригадами ЗСУ дронів та іншої необхідної техніки через маркетплейс DOT-Chain Defence. Про це повідомив глава відомства Денис Шмигаль у четвер, 4 грудня.
Як відзначив міністр, загалом від запуску маркетплейсу Міноборони направило на ці закупівлі майже 6,3 млрд грн.
“Це означає реальні, швидкі поставки – без зайвої бюрократії”, – додав він.
Шмигаль додав, що DOT-Chain Defence дає змогу підрозділам обирати саме те, що їм потрібно для виконання завдань, а весь бюрократичний супровід залишається за Агенцією оборонних закупівель Міноборони.
Позначка: Виробництво
-
На дрони скерували додаткові 2,1 млрд – Шмигаль
-
Шмигаль розповів про грантову програму для виробників компонентів БпЛА
Міністр оборони Денис Шмигаль оголосив про запуск спеціальної грантової програми для українських виробників компонентів безпілотних систем. Про це повідомляє пресслужба відомства.
Міноборони кодифікувало вже понад 250 найменувань компонентів безпілотників. Серед них найбільшу частку становлять засоби автодонаведення та керування боєприпасами, елементи систем зв’язку й керування. Також кодифікуються елементи живлення, засоби запуску та посадки, окремі елементи корпусу та інші складові.
“Критично важливо забезпечити вітчизняний ОПК компонентами саме від українських виробників. І відтепер ринок комплектуючих стає одним із ключових пріоритетів оборонного кластеру Brave1”, – зазначив Шмигаль.
Він додав, що серед інших інструментів підтримки також працює:- проєкт “Бібліотека комплектуючих” – цифрова платформа, де українські компанії-виробники БпЛА, НРК, РЕБ/РЕР можуть знаходити виробників компонентів і налагоджувати партнерство. У “Бібліотеці” вже зареєстровано 230 користувачів та розміщено понад 150 найменувань продукції.
- грантова програма “Зроблено для Перемоги”, спрямована на підтримку підприємств, що виробляють компоненти озброєння та військової техніки.
- програма пільгового кредитування для масштабування критично важливих підприємств ОПК. Українські підприємства отримали кредитів на 5 млрд грн.
“Ми запускаємо нову ініціативу з підтримки виробників компонентів на базі Brave1. Наша стратегічна мета – досягнути незалежності у виробництві ключових комплектуючих, а згодом Україна має всі шанси стати компонентною базою для цивілізованого світу”, – додав міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Інструменти підтримки виробників сукупно мають дати той результат, який ворог відчує на полі бою, заявив Шмигаль.
“Розвиток компонентної бази України має значення не лише для України. Це важливо для всього вільного світу. Запросив іноземні компанії інвестувати в Україну, налагоджувати спільне виробництво та R&D. Розвиток українських компонентів – це інвестиція у нашу спільну безпеку”, – резюмував він. -
Росіян задумали масово пересадити на вітчизняні авто
Російська влада планує збільшити частку внутрішнього автомобільного ринку, яка припадає на російське виробництво, з 55% до 80% до 2035 року. Глава Мінпромторгу Антон Аліханов заявив про це, наголосивши на необхідності повернення до показників до кризи. Наразі в Росії випускають легкові автомобілі понад 20 брендів і більше 50 моделей, включаючи авто з двигунами внутрішнього згоряння, електромобілі та гібриди. Незважаючи на підтримку у розмірі 260 млрд рублів, російський автопром постраждав від санкцій, і у 2022 році на ринку залишились тільки вітчизняні та китайські бренди. Уряд РФ ввів утильзбір для обмеження імпорту автомобілів та стимулювання локалізації виробництва. Однак це призвело до зростання цін на авто, що знизило попит і вплинуло на виробництво.
-
Україна та Нідерланди запустили виробництво дронів
Міністр оборони Денис Шмигаль оголосив про старт спільного виробництва безпілотників між Україною та Нідерландами. Відповідну угоду підписав разом з міністром оборони Нідерландів. Згідно з угодою, дрони будуть виготовлятися на території обох країн та передаватися українським Силам оборони. Також було оголошено про виділення Нідерландами €250 млн на ініціативу PURL. Раніше Україна уклала угоду про спільне виробництво дронів з Норвегією.
-
Російські промисловці заявили про найбільше падіння виробництва з 2022-го
У російській економіці продовжується зниження ділової активності. У листопаді індекс PMI в оборонній промисловості склав 48,3 пункту, що вказує на спад у галузі. Зниження виробництва та скорочення нових замовлень призвели до найглибшого зниження виробництва з квітня 2022 року. Компанії пояснюють це нестачею замовлень, проблемами у ланцюгах постачання та слабким попитом. Логістика також погіршилася, строки постачання збільшилися, а закупівель стало менше. Витрати російських виробників зросли найшвидшими темпами з травня, що призвело до підвищення відпускних цін. Показники ділового клімату Банку Росії також фіксують зростання витрат і цінових очікувань. У жовтні промислове виробництво зросло на 3% порівняно з вереснем, але за 10 місяців зростання склало всього 1%.
-
Білорусь могла створити дешеву крилату ракету для РФ – ЗМІ
На виставці Dubai Airshow, що проходила в Об’єднаних Арабських Еміратах з 17 по 21 листопада, компанія E-System Solutions презентувала нову ударну систему на базі дешевої крилатої ракети LCCM (Low Cost Cruise Missile) Mk2. Про це у четвер, 27 листопада, повідомляє Defense Express.
Як йдеться у матеріалі, ракета призначена для знищення легкоброньованої та броньованої техніки, командних машин, літаків на аеродромах, пунктів управління й іншого обладнання, зокрема пускових установок ракетних комплексів.
Зазначається, що дальність її ураження становить від 500 до 1000 км, а бойова частина має вагу 25-50 кг залежно від дальності. Аналітики звертають увагу на тенденцію розробки недорогих крилатих ракет, яка активно розвивається на Заході, особливо у США.
За словами Defense Express, довжина ракети складає 3,15 метра, розмах крил – 2,5 метра. Її швидкість досягає 600 км/год, а максимальна висота польоту – 11 500 метрів. Тип системи наведення залишився нерозголошеним, зазначається в EDR Magazine.
Ракета розрахована на використання з різних платформ: наземних катапульт, пускових систем на шасі легкоброньованих машин і морських суден.
Виробництво комплексу вже завершене, і компанія планує найближчим часом провести його випробування.
Щодо виробника, то E-System Solutions заявлена як спільна білорусько-еміратська компанія. Але російські пропагандистські джерела описують її як нещодавно створену організацію фахівців із Білорусі та ОАЕ, яка поки не демонструвала значних успіхів. Аналітики Defense Express припускають, що це може бути та сама компанія, яка раніше представляла макет зенітного комплексу “Бук-МБ2К”.
Цікаво, що представники E-System Solutions зазначили у своїх коментарях про розробку ракети на основі досвіду українського воєнного конфлікту. Це дозволяє припустити можливу співпрацю з російськими інженерами.
“А публічну демонстрацію можна пояснити бажанням кинути “пил в очі” – мовляв, це спільна білорусько-еміратська розробка і РФ тут ні до чого”, – зазначають спеціалісти Defense Express.
Як повідомлялося раніше, в ГУР МО України оприлюднили тривимірну схему російського БпЛА Оріон, а також розкрили інформацію про 43 підприємства, залучених до його виробництва.
ГУР оприлюднило дані про 68 іноземних компонентів російських ракет і дронів
-
Україна та Британія зробили крок до виробництва перехоплювача шахедів
Україна та Британія підписали ліцензійну угоду про український дрон-перехоплювач Octopus – “мисливця на шахедів”. Це крок до його майбутнього виробництва БпЛА на території Сполученого Королівства. Про це оголосив міністр оборони України Денис Шмигаль у Facebook.
Делегації Міноборони України та Великої Британії підписали ліцензійну угоду щодо українського дрона-перехоплювача Octopus, зазначив урядовець.
“Це історичний прецедент і наступний важливий крок, що дозволить виробляти у Великій Британії українські перехоплювачі, які довели свою ефективність у боротьбі з шахедами”, – наголосив Шмигаль.
За його словами, планується масове виробництво перехоплювачів – до кількох тисяч на місяць.
“Виготовлені засоби будуть передані Україні для посилення захисту нашого неба”, – резюмував голова Міноборони. -
TSMC запустить виробництво чипів на заводі в Німеччині у 2027 році
Найбільший у світі контрактний виробник напівпровідників TSMC просувається у будівництві свого нового європейського виробничого комплексу: фабрика в Дрездені офіційно перейшла до стадії основного структурного зведення, пише TrendForce.
Після завершення цього етапу компанія планує розпочати монтаж ключових інфраструктурних систем – чистих приміщень, ліній подачі хімікатів, установок ультрачистої води та газопостачання. Уже у другій половині 2026 року на майданчик мають почати завозити виробниче обладнання та проводити його калібрування.
Дрезденський майданчик ESMC, спільного підприємства TSMC з Bosch, Infineon і NXP, стане першою в Європі фабрикою, здатною підтримувати технологічні процеси 28/22 нм і 16/12 нм. Запуск виробництва запланований на 2027 рік. Після виходу на повну потужність завод випускатиме до 40 тисяч 300-міліметрових пластин на місяць за FinFET-технологією.
Європейські плани TSMC не обмежуються лише виробництвом у Дрездені. У травні компанія оголосила про створення центру проєктування чипів у Мюнхені, який підтримуватиме розробку продуктивних рішень для автомобільної промисловості, штучного інтелекту та промислового IoT. Робота центру має стартувати у третьому кварталі 2025 року. Паралельно на базі Технічного університету Мюнхена відкрито дослідницький центр для розробки ШI-чипів – частину ширшої співпраці між TSMC і німецькою науковою спільнотою. -
В Україні масштабують виробництво антидронових набоїв
Міноборони кодифікувало антидронові набої одразу від декількох українських виробників, і вони готові до серійного виробництва. Про це 20 листопада повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль.
“Завдяки антидроновим набоям українські військові зможуть ефективніше протидіяти ворожим FPV і “мавікам”. Їх особливість у спеціальній бойовій частині, що в рази збільшує шанс збити російський дрон. Крім того, для таких набоїв не потрібне окреме озброєння – ними можна спорядити штатне. Працюємо над тим, щоб ще більше нової та дієвої зброї з’являлося в арсеналі наших військових”, – зазначив він. -
РФ при виготовленні зброї використовує японські і китайські верстати – ГУР
За інформацією ГУР МО України, Росія використовує японські і китайські верстати для виробництва обладунків, ракет та артилерійських боєприпасів. Цю інформацію зібрали учасники міжнародного хакатону за участю команд та розслідувачів з України та інших країн. Наприклад, вони виявили обробні центри в Японії та Китаї, які використовуються для виробництва авіабомб. Також було встановлено, що російські компанії отримали верстати з Китаю та Тайваню для виробництва різноманітної військової техніки. Отримані дані вже використовуються для введення санкцій та обмеження виробничих можливостей російського військово-промислового комплексу.