У Ісландії вперше виявили трьох комарів, що може свідчити про наявність цілої популяції. Ці комахи можуть пережити зиму у підвалах і господарських будівлях, де температура не опускається нижче нуля, і навесні знову стають активними. Цей вид комарів поширений у Європі, вони живляться кров’ю людей, птахів і тварин, і відомі своєю стійкістю до холоду. Етимолог вважає, що поява трьох комарів свідчить про наявність більшої кількості цих комах поблизу. Вчені передбачали, що комарі з’являться в Ісландії, особливо після появи мошок у 2015 році. Також наголошується, що рівень вуглекислого газу в атмосфері досяг рекордного показника, а кількість тварин у лісах зменшилася удвічі за останні 50 років. Липень став третім найспекотнішим за всю історію спостережень.
Позначка: Вчені
-
Британські лікарі частково повернули зір пацієнтам за допомогою мікрочипа
Британські лікарі з лондонської клініки Moorfields Eye Hospital спільно з колегами з інших європейських медичних закладів провели успішні випробування надтонкого електронного імпланту Prima, який дозволяє частково відновити зір у людей із макулодистрофією – головною причиною втрати зору після 50 років. Цей мікрочип розміром лише 2×2 міліметри встановлюють під сітківку ока пацієнта під час короткої операції. Підключають також систему окулярів доповненої реальності з камерою і мінікомп’ютером. Камера зчитує зображення, перетворює його на сигнал для мікрочипу, який активує клітини сітківки. Після операції 84% пацієнтів знову змогли розрізняти літери, цифри та слова. Лікарі вважають, що ця технологія може значно поліпшити якість життя людей із важкими зоровими порушеннями, дозволяючи їм повернути здатність читати та бути більш незалежними.
-
В Аргентині знайшли один із найдавніших у світі скелетів динозавра
Аргентинські вчені знайшли скам’янілі рештки одного з найдавніших видів динозаврів на планеті під назвою Huayracursor jaguensis. Знахідку зробили в горах Андах на висоті близько 3000 метрів. Палеонтологи виявили майже повний скелет невеликого динозавра, включаючи частину черепа, хребет, передні та задні кінцівки. Вчені вважають, що цей вид існував близько 230–225 мільйонів років тому, наприкінці тріасового періоду. Незважаючи на належність до родини травоїдних динозаврів, Huayracursor jaguensis був досить малим – до двох метрів завдовжки і приблизно 18 кілограмів ваги. Вчені вважають, що це відкриття допоможе краще зрозуміти еволюційні процеси на ранніх етапах розвитку динозаврів.
-
У США створили “супервакцину”, яка блокує розвиток раку
Американські науковці створили нову “супервакцину на основі наночастинок”, яка успішно зупиняє ріст та поширення деяких видів раку. Дослідження проведені на мишах показали, що до 88% тварин, яким вводили вакцину, залишалися без пухлин. Вакцина працює шляхом активації імунної системи та допомагає пригнічувати ріст ракових пухлин. Для цього вчені створили “суперад’ювант на основі ліпідних наночастинок”, який дозволяє ефективніше розпізнавати та знищувати ракові клітини. Вакцина показала успішні результати у лікуванні меланоми, раку підшлункової залози та раку молочної залози. Вчені вважають, що ця вакцина може стати універсальним методом лікування різних видів раку у майбутньому після проходження клінічних випробувань.
-
Мозок чоловіків старіє швидше, ніж у жінок – дослідження
Згідно з дослідженням опублікованим у журналі Nature, виявлено, що мозок чоловіків старіє швидше, ніж мозок жінок. Науковці проаналізували більше 12500 МРТ-знімків від 4726 людей і виявили, що об’єм сірої речовини в мозку чоловіків зменшувався швидше, ніж у жінок. Зазначено, що це може пояснити частково меншу тривалість життя чоловіків порівняно з жінками. Однак, навіть при повільнішому старінні мозку, жінки частіше стикаються з хворобою Альцгеймера. Дослідники вважають, що інші фактори, такі як тривалість життя, гормональні зміни і різна чутливість до захворювань, можуть бути ключовими у поясненні цієї різниці. Незважаючи на важливість цього дослідження, вчені закликають до подальших досліджень з більшими вибірками учасників для отримання більш точних результатів.
-
Вчені вперше внесли диких бджіл до списку зникаючих видів у ЄС
За останнє десятиліття в Європі кількість видів диких бджіл, яким загрожує вимирання, подвоїлася. Це вперше, коли ці види офіційно внесені до категорії видів, яким загрожує зникнення. Також зросла кількість видів метеликів у Червоній книзі. За даними вчених, з 1928 видів бджіл у Європі щонайменше 172 перебувають під загрозою зникнення. Причинами цього є руйнування природних місць існування через сільське господарство, використання добрив і пестицидів, а також кліматична криза. Експерти наголошують на необхідності термінових дій для збереження диких бджіл і метеликів, а також інших запилювачів.
-
Британські вчені винайшли штучний “лист”, який імітує фотосинтез
Вчені з Кембриджського університету представили інноваційний пристрій, який імітує процес фотосинтезу та перетворює вуглекислий газ, воду й сонячне світло на корисні хімічні сполуки, повідомляє Interesting Engineering.
Розробка являє собою гібридний пристрій, який поєднує світлозбиральні органічні полімери з бактеріальними ферментами. У результаті він здатен перетворювати сонячне світло, воду та вуглекислий газ у форміат – паливо, яке можна використовувати для подальших хімічних реакцій. При цьому пристрій не потребує зовнішнього джерела живлення і не містить токсичних напівпровідників, що робить його довговічнішим і безпечнішим для довкілля.
“Якщо ми хочемо побудувати сталу, циркулярну економіку, нам необхідно звільнити хімічну промисловість від копалин. Це величезна можливість, якщо ми зможемо реалізувати її правильно”, – зазначив керівник дослідження Ервін Райснер з Кембриджського університету.
Результати, опубліковані в журналі Joule, свідчать, що це перший випадок використання органічних напівпровідників як світлозбирального компонента у подібних біогібридних пристроях. Команда також продемонструвала, що отриманий формат можна безпосередньо застосовувати для синтезу сполук, які використовуються у фармацевтиці, з високою чистотою та виходом. -
Вчені створили уп’ятеро міцніший алюмінієвий сплав
Інженери з Массачусетського технологічного інституту розробили новий алюмінієвий сплав для 3D-друку, який виявився у п’ять разів міцнішим за традиційно виготовлений метал. Як повідомляє InterestingEngineering, матеріал також відзначається високою термостійкістю, що відкриває перспективи його використання в авіації, автомобілебудуванні та промислових системах охолодження.
Команда науковців застосувала машинне навчання для створення сплаву. Замість того щоб моделювати понад мільйон можливих комбінацій елементів, алгоритм проаналізував лише 40 варіантів і знайшов оптимальний склад.
“Якщо ми зможемо використовувати легші, але міцніші матеріали, це допоможе значно знизити енергоспоживання у транспортній галузі”, – пояснила керівниця дослідження Мохадесех Тахері-Мусаві, яка нині працює професоркою в Університеті Карнегі-Меллона.
Новий сплав виготовлений із комбінації алюмінію та кількох додаткових елементів, що забезпечують унікальне поєднання міцності, легкості й стабільності при високих температурах. Він може стати альтернативою дорогим і важким титановим деталям, зокрема для лопатей реактивних двигунів, а також знайти застосування у високопродуктивних вакуумних насосах, автомобілях преміумкласу та системах охолодження дата-центрів. -
Відправити на іншу планету. Оприлюднено останнє звернення Джейн Гудолл
Стримінговий сервіс Netflix оприлюднив останнє звернення Джейн Гудолл – видатної британської дослідниці, антропологині та захисниці природи, – записане за кілька місяців до її смерті. Воно прозвучало у документальному проєкті Famous Last Words (Останні слова знаменитостей), у якому відомі особистості залишають послання людству, що публікуються лише після їхнього відходу.
У своїй промові 91-річна Гудолл відверто зізналася, що мріяла би “очистити Землю” від кількох політичних лідерів, відправивши їх у космос. Серед тих, кого вчена хотіла б бачити на кораблі Ілона Маска, вона назвала самого Маска, Дональда Трампа, Володимира Путіна, Сі Цзіньпіна та Беньяміна Нетаньягу.
“Я хотіла би посадити їх на один із космічних кораблів Маска і відправити на планету, яку він впевнений, що відкриє. Він, до речі, був би одним із них. Разом із Маском там були б Трамп і його щирі прихильники. Я би посадила туди Путіна, президента Сі і відправила на іншу планету. Був би там і Беньямін Нетаньягу” – сказала Гудолл з властивим їй спокоєм і іронією.
Та попри гострі слова, головний акцент свого звернення вчена зробила не на політиці, а на людяності. Вона наголосила, що кожна людина має місію і здатна впливати на світ навколо себе.
“Ви можете вибрати, які саме зміни зробите. Я хочу, щоб ви зрозуміли, що ми є частиною природного світу. І навіть сьогодні, коли планета занурена в темряву, надія все ще є. Не втрачайте її. Якщо ви втратите надію, то станете апатичними і не будете нічого робити” – зазначила Джейн.
На завершення Гудолл закликала берегти довкілля та не залишатися байдужими до майбутнього Землі: “Робіть все, що в ваших силах, поки ще перебуваєте на цій прекрасній планеті Земля”. -
Стали відомі лауреати Нобелівської премії-2025 з хімії
Лауреатами Нобелівської премії в галузі хімії 2025 року стали японець Сусуму Кітагава, австралієць Річард Робсон і американець Омар Ягхі “за розробку металоорганічних каркасів”. Про це повідомляється на сторінці премії в соцмережі Х у середу, 8 жовтня.
“Лауреати Нобелівської премії з хімії 2025 року створили молекулярні конструкції з великими просторами, через які можуть проходити гази та інші хімічні речовини. Ці конструкції, металоорганічні каркаси, можуть бути використані для збору води з пустельного повітря, уловлювання вуглекислого газу, зберігання токсичних газів або каталізу хімічних реакцій. Завдяки розробці металоорганічних каркасів лауреати надали хімікам нові можливості для вирішення деяких проблем, з якими ми стикаємося”, – йдеться у пресрелізі Нобелівського комітету.
Розмір грошової частини Нобелівської премії у 2025 році становить 11 млн шведських крон ($1,1 млн). Ці гроші поділять порівну між трьома лауреатами.
“Металоорганічні сполуки мають колосальний потенціал, створюючи раніше небачені можливості для виготовлених на замовлення матеріалів із новими функціями”, – пояснив голова Нобелівського комітету з хімії Хайнер Лінке.