У німецькому місті Бремергафен вчені досліджують найстаріше з коли-небудь знайдених крижаних ядер Землі – зразок льоду завдовжки 2,8 км і віком понад 1,2 мільйона років.Про це повідомляє BILD.
Цей льодовий “архів” був добутий під час міжнародної експедиції в Антарктиді у 2019–2021 роках на висоті понад 3200 метрів, при температурах до –70°C.
Унікальне ядро доправили до Європи у 700 ящиках, зберігаючи температуру –50°C. Зараз його розпилюють у лабораторії Альфред-Вегенер-Інституту за –18°C для подальшого аналізу. Мета дослідження – з’ясувати, чому приблизно мільйон років тому змінилася періодичність льодовикових циклів: замість кожних 41 000 років вони стали траплятися кожні 100 000.
“Розуміння цієї зміни важливе не лише для вивчення минулого, а й для прогнозування кліматичного майбутнього”, – пояснює професор-глаціолог Франк Вільгельмс.
За словами іншого дослідника, професора Паскаля Болебера, команда застосовує всі можливі методи -від хімічного аналізу до вивчення структури кристалів. На підготовку до цієї роботи вчені витратили роки.
Окрім стародавнього льоду, вперше в історії досліджень зразків з Антарктиди вдалося дістати і основу материка -шматок граніту. Це відкриття може допомогти вченим точніше визначити, коли саме Антарктида вкрилася льодом.
Перші результати дослідження цього унікального кліматичного архіву очікують уже за рік.
Позначка: Вчені
-
В Антарктиді знайшли найдавніше крижане ядро Землі
-
Наймолодший ссавець: вчені розкрили еволюцію норвезького лемінга
Нове дослідження ДНК встановило, що норвезький лемінг – маленький мешканець тундри – еволюціонував лише близько 35 тисяч років тому.
Вчені виявили, що тварина сформувалася як вид якраз перед піком останнього льодовикового періоду. Це робить його одним із наймолодших ссавців на планеті.
Результати дослідження, опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences і описані на Phys.org, демонструють унікальний шлях формування цього виду. Завдяки секвенуванню ДНК та порівнянню геномів дев’яти сучасних і двох давніх лемінгів, науковці встановили, що норвезький і сибірський лемінги походять від різних еволюційних ліній, які не схрещувалися між собою. Це відрізняє їх від багатьох інших ссавців, які зазвичай мають сліди гібридизації.
Норвезький лемінг є ключовою ланкою екосистеми тундри Фенноскандії, слугуючи основною їжею для таких хижаків, як песець. Вчені також виявили сотні унікальних мутацій у його генах – вони можуть пояснювати характерне чорно-жовте забарвлення, адаптації до холоду та активність узимку, яка допомагає уникати хижаків.
“Робота є значним кроком для нашого розуміння видоутворення та еволюції лемінгів. Це прокладає шлях для захопливих майбутніх досліджень, зокрема давніх генів і точного датування виникнення унікальних генетичних адаптацій норвезьких лемінгів”, – зазначив співавтор роботи Лав Дален. -
Безпечного рівня споживання обробленого м’яса не існує – дослідження
За результатами глобального огляду понад 70 наукових досліджень було виявлено, що немає безпечної кількості споживання обробленого м’яса. Вчені з Університету Вашингтона у співпраці з міжнародною групою науковців дійшли висновку, що навіть невелике вживання обробленого м’яса може збільшити ризик розвитку діабету 2 типу, ішемічної хвороби серця та раку товстої кишки. Дослідники аналізували споживання ультраоброблених продуктів, таких як м’ясні вироби, солодкі газовані напої і трансжири, і встановили, що саме оброблене м’ясо має найгірші наслідки для здоров’я. Навіть невелика кількість обробленого м’яса на день може значно підвищити ризики захворювань. Дослідження показало, що споживання хот-догів асоціюється з підвищеним ризиком діабету та раку товстої кишки. Результати цього дослідження, опублікованого в Nature Medicine, наголошують на важливості обмеження споживання обробленого м’яса для збереження здоров’я.
-
Забруднення повітря пов’язали з мутаціями, що спричиняють рак легенів
Дослідження, опубліковане у журналі Nature та згадане у The Guardian, показує, що забруднене повітря може спричиняти мутації в ДНК, схожі на ті, що виникають від куріння. Вчені вивчали пухлини легенів у людей з різних регіонів світу, які ніколи не курили, і виявили, що в регіонах з вищим рівнем забруднення повітря спостерігається більше мутацій, які можуть викликати рак. Особливу увагу вчені приділили дрібнодисперсним часткам, які пов’язали з мутаціями гена TP53, відповідального за боротьбу з пухлинами. Такі зміни, як у курців, також виявлені у мешканців регіонів з високим забрудненням повітря. Дослідники також виявили коротші теломери у людей із забрудненим повітрям, що є ознакою прискореного клітинного розмноження, характерного для ракових захворювань. Вчені застерігають, що зростає випадків раку легенів серед некурців, особливо аденокарциноми. Дослідження також показало зв’язок між деякими китайськими травами та мутаціями в ДНК. Важливою висновок є те, що забруднення повітря може бути такою ж шкідливою для здоров’я, як і куріння, та що це потребує подальших досліджень.
-
У Британії розробили тест, що визначає ризик викидня у жінок
Британські вчені створили діагностичний тест, який дозволяє виявити у жінок підвищений ризик викидня ще до настання вагітност, повідомляє The Guardian. Розробка стала результатом масштабного дослідження, проведеного науковцями з Університету Ворика та лікарні NHS у Ковентрі.
За статистикою, викидень трапляється приблизно у кожній шостій вагітності, переважно до 12 тижня. І кожна наступна втрата плоду збільшує ризик повторного викидня. Досі увага дослідників була зосереджена переважно на якості ембріона, тоді як слизова оболонка матки залишалася “чорною скринькою” репродуктивної медицини.
Тепер же вчені виявили, що у частини жінок зі схильністю до викиднів слизова оболонка матки не проходить необхідну підготовку до імплантації ембріона. Це порушення так званої децидуальної реакції – процесу, який забезпечує утворення сприятливого середовища для розвитку плоду. Порушення цієї реакції створює нестабільні умови, що підвищують ризик кровотеч і ранньої втрати вагітності.
Команда проаналізувала понад 1500 біопсій слизової оболонки від 1300 жінок. Виявилося, що у жінок з історією викиднів часто спостерігається однакова аномальна реакція слизової оболонки матки з циклу в цикл. Це дозволило створити тест, який фіксує молекулярні сигнали здорової або порушеної реакції.
Один з авторів дослідження, доктор Джоанн М’ютер, зазначила: “Це – крок до запобігання викидням. Багатьом жінкам кажуть, що їм просто не пощастило, але ми показали, що проблема може полягати саме в матці – ще до зачаття”.
Тест уже випробували понад тисяча пацієнток у Ковентрі. Серед них – Голлі Мілікуріс, яка пережила п’ять викиднів. Новий підхід допоміг виявити проблему та призначити ефективне лікування. Після цього вона змогла успішно народити двох дітей.
Дослідники наголошують, що відкриття дозволяє не лише краще зрозуміти причини повторних викиднів, а й потенційно розробити ефективні методи лікування для жінок, які раніше не мали пояснень своїх втрат. -
У бурштині знайшли скам’янілості комах епохи динозаврів
Науковці знайшли вражаючі рештки комах, які стали жертвами паразитичного “зомбі-гриба” ще за часів динозаврів.
Скам’янілості, вік яких оцінюють у 99 мільйонів років, збереглися в бурштині, знайденому в М’янмі. Дослідження опубліковане в журналі Proceedings of the Royal Society B, повідомляє IFLScience.
Йдеться про рідкісне зараження мух і мурах грибом виду Ophiocordyceps unilateralis, відомим як “кордицепс однобокий”. Саме він надихнув творців гри та серіалу The Last of Us, де гриб мутує й починає заражати людей.
На відміну від вигаданого всесвіту, у реальності кордицепс вражає лише комах – він захоплює їхню нервову систему, змінює поведінку й буквально керує тілом, щоби поширити свої спори. У звичних скам’янілостях подібні зміни не зберігаються, тому бурштин, який чудово консервує м’які тканини, – унікальна знахідка.
“Оскільки інфікування є смертельними, Ophiocordyceps та його викопні родичі, ймовірно, відігравали важливу роль у контролі популяцій комах всередині крейдяного періоду – подібно до того, як це роблять їхні сучасні живі родичі”, – зазначив співавтор дослідження Едмунд Яржембовський.
Вчені також описали два нових викопних види паразитичних грибів:- Paleoophiocordyceps gerontoformicae – знайдений у тілі мурахи
- Paleoophiocordyceps ironomyiae – уражена муха
Це найдавніші з відомих науці слідів подібного зараження – і ще один доказ того, що природа створювала сценарії хорору задовго до людини.
-
У США знайшли новий вид динозавра
Науковці відкрили новий вид динозавра, який жив на території сучасних США приблизно 150 мільйонів років тому.
Його рештки знайшли ще у 2021–2022 роках у штаті Колорадо, проте лише нещодавно вдалося підтвердити, що це – окремий вид, якому дали назву Enigmacursor mollyborthwickae. Про це повідомляє CNN із посиланням на дослідження, опубліковане в журналі Open Science.
Новий вид був надзвичайно малим для динозаврів: близько пів метра заввишки і близько метра завдовжки – за розміром нагадував лабрадора. Динозавр був травоїдним і пересувався на двох довгих задніх лапах. Вчені припускають, що він був досить швидким, щоб утікати від хижаків.
“Цих дуже маленьких динозаврів, що харчувалися рослинами, знаходили вкрай рідко. Насправді знайти практично повний скелет, а не кілька фрагментів кісток – це рідкість. Тому ці динозаври досить маловідомі” – пояснив співавтор дослідження, палеонтолог Пол Баретт.
Назва динозавра також символічна: частина “enigma” означає загадку – адже науковці довго не могли визначити, до якого саме виду належить знайдений скелет.
У найближчий час Enigmacursor mollyborthwickae стане частиною експозиції в Музеї природничої історії в Лондоні. -
Китайські вчені винайшли мікророботів для лікування захворювань носу
Вченим з Китаю вдалося успішно протестувати на тваринах рої крихітних роботів, які здатні лікувати інфіковані носові пазухи. Як повідомляє The Guardian, ці пристрої настільки малі, що їх розмір не перевищує частку товщини людського волосся.
У дослідженні, опублікованому в журналі Science Robotics, йдеться про використання мікрочастинок із міддю, які вводяться в організм разом із оптоволоконним джерелом світла. Завдяки світловому нагріванню мікророботи можуть проникати в густий гній, руйнувати клітинні стінки бактерій і виробляти активні форми кисню, що знищують інфекцію.
Рої мікророботів вводять у пазухи за допомогою катетера через носовий хід, після чого керують їхнім рухом за допомогою магнітного поля. Потрапивши в зону інфекції, роботи можуть нагріватися та викликати хімічні реакції, знищуючи бактерії. Завдяки точному прицільному впливу технологія має потенціал зменшити залежність від антибіотиків та інших медикаментів широкого спектру дії.
Тести на тваринах, зокрема свинях і кролях, продемонстрували ефективне очищення інфікованих пазух без пошкодження тканин. Вчені розробили модель використання цієї технології в умовах операційної з можливістю стеження за її дією за допомогою рентгену. Вони вважають, що в майбутньому її можна буде застосовувати і для боротьби з бактеріями в шлунково-кишковому тракті, сечостатевій системі та дихальних шляхах.
Очікується, що впродовж 5-10 років подібні пристрої можуть з’явитися в клінічній практиці для лікування інфекцій не лише в пазухах, але й у сечовому міхурі, кишечнику та інших органах.
Однак у дослідженні визнається, що є ризики – зокрема, небезпека залишення частини мікророботів у тілі та можливі побічні ефекти. Також експерти прогнозують громадський скепсис щодо ідеї впровадження роботів у людське тіло, що може викликати хвилю теорій змов. -
Вчені навчилися створювати парацетамол із пластикових пляшок
Науковці з Единбурзького університету розробили нову технологію, яка дозволяє перетворювати пластикові відходи, зокрема пластикові пляшки, на знеболювальний препарат – парацетамол. Вони використали хімічні процеси та бактерії кишкової палички для цього. Спочатку пластик перетворили на проміжну речовину PABA, а потім з її допомогою створили парацетамол. Цей процес був енергоефективним та швидким, тривав менше доби і давав високий вихід готового препарату. Це відкриває нові можливості для переробки пластику та виробництва ліків, що може вплинути на фармацевтичну промисловість та проблему пластикових відходів.
-
Науковці з’ясували, як стрес погіршує сон і пам’ять
Науковці вперше виявили групу нейронів у гіпоталамусі, які відповідальні за вплив стресу на сон і пам’ять. Ці нейрони виділяють гормон кортикотропін і грають ключову роль у стресових реакціях. Дослідники виявили, що активація цих нейронів порушує сон і погіршує пам’ять, а блокування їх допомагає покращити сон і запам’ятовування. Експерименти на мишах показали, що стрес викликає проблеми зі сном та пам’яттю, але блокування цих нейронів може покращити ситуацію. Це відкриття вказує на можливість розвитку нових методів лікування стресових і психіатричних розладів, таких як депресія та посттравматичний стресовий розлад.