Американські вчені з Університету Східного Теннессі зробили унікальне відкриття, яке дозволяє по-новому поглянути на еволюцію земноводних, повідомляє Interesting Engineering.
Під час розкопок у відомому своєю кількістю скам’янілостей місці Gray Fossil Site дослідники ідентифікували новий, нині вимерлий вид гігантської саламандри – Dynamognathus robertsoni.
Цей вид належить до родини плетодонтид і став найбільшим представником цієї групи, а також одним із найбільших наземних саламандр у світі. Середня довжина особин могла сягати 40 см.
“Сьогодні вони трапляються тільки в кількох округах на півдні Алабами, і дослідники вважали їх високоспеціалізованим тупиковим родом, який не має особливого відношення до еволюції темних саламандр”, – пояснив Девіс Ганнін, помічник менеджера колекцій музею при місці розкопок.
Однак нова знахідка спростовує попередні уявлення. Виявилося, що ці істоти мали набагато ширший ареал і відіграли важливу роль у формуванні екосистем Північної Америки. За оцінками науковців, Dynamognathus robertsoni жили мільйони років тому, залишивши по собі безцінні свідчення давнього біорізноманіття регіону.
Позначка: Вчені
-
У США виявили новий вимерлий вид саламандри
-
Вчені зможуть друкувати мережі кровоносних судин для штучних органів
Вчені зі Стенфордського університету зробили прорив у створенні штучних органів, розробивши обчислювальну модель, яка дозволяє за лічені хвилини проєктувати мережі кровоносних судин для 3D-друку будь-якого органу, повідомляє NewScientist. Цей підхід може допомогти подолати один із головних бар’єрів у трансплантації штучних органів – відсутність системи живлення тканин.
Лише 10% пацієнтів у світі отримують необхідні органи для пересадки. 3D-друк органів розглядається як потенційне вирішення проблеми, проте штучні тканини без судин швидко гинуть. Дотепер створення таких мереж займало дні або тижні. Новий підхід, запропонований командою під керівництвом Елісон Марсден, базується на математичному законі, що описує природне розгалуження судин у тілі.
Дослідники протестували модель, створивши судинну мережу з 25 каналів для кільцеподібної структури діаметром 1 см, надрукованої з клітин нирки. Структуру надрукували з використанням частинок холодного желатину, а потім нагріли до температури тіла – 37°C, що дозволило утворити порожнисті канали діаметром 1 мм. Через них безперервно прокачували рідину з киснем і поживними речовинами, імітуючи кровотік.
Через тиждень у структурі з судинами кількість живих клітин була у 400 разів більшою, ніж у контрольній версії без судин, хоча обидві занурювалися в однакове поживне середовище. Марсден пояснює, що клітини виживали лише поблизу судин, бо поки що неможливо надрукувати менші, тонші капіляри, необхідні для живлення віддалених ділянок. Команда вже працює над вирішенням цієї проблеми.
За словами Х’юґа Тальбо з Університету Париж-Сакле, дослідження “відсуває межі можливого” й може дозволити створення судин для повнорозмірного органа не за тиждень, а за кілька годин. У майбутньому такі мережі можуть доповнити або навіть замінити донорські органи.
Наступний етап – друк повноцінних судинних систем у великих органах. Якщо все піде за планом, перші випробування надрукованих органів на свинях можуть відбутися вже протягом п’яти років. -
Астрономи вперше в історії отримали фото південного полюса Сонця
Вперше в історії науковцям вдалося отримати чіткі знімки південного полюса Сонця. Це стало можливим завдяки космічному апарату Solar Orbiter, повідомляє Європейське космічне агентство (ESA) з посиланням на The New York Times.
Протягом десятиліть полюси Сонця залишалися загадкою – жоден апарат раніше не міг зазирнути під потрібним кутом. Це вдалося зробити лише після серії гравітаційних маневрів Solar Orbiter поблизу Венери. Завдяки ним зонд зміг вийти за межі площини орбіти планет і побачити зорю з нового ракурсу.
У березні 2025 року апарат пролетів на відстані близько 51,5 мільйона кілометрів над південним полюсом Сонця, під кутом 17 градусів. І зробив історичні кадри – на них видно плямисту магнітну активність, спричинену складною взаємодією сонячних магнітних полів.
“Коли Сонце перебуває в мінімумі, є північний і південний полюси – кожен зі своєю магнітною полярністю. Зараз магнітне поле є своєрідним “безладом”, – пояснює керівниця місії Анік Де Гроф.
Ці знімки важливі не лише з наукової цікавості. Вони допоможуть краще розуміти 11-річні цикли сонячної активності – і, можливо, прогнозувати космічну погоду, яка впливає на супутники, комунікації та навіть електромережі на Землі.
Крім того, вчені прагнуть з’ясувати, чому заряджені частинки з полюсів Сонця рухаються швидше, ніж ті, що надходять з екватора. Це одна з ключових загадок, над якою Solar Orbiter працює просто зараз. -
Вперше отримано фото південного полюса Сонця
Вперше в історії науковцям вдалося отримати чіткі знімки південного полюса Сонця. Це стало можливим завдяки космічному апарату Solar Orbiter, повідомляє Європейське космічне агентство (ESA) з посиланням на The New York Times.
Протягом десятиліть полюси Сонця залишалися загадкою – жоден апарат раніше не міг зазирнути під потрібним кутом. Це вдалося зробити лише після серії гравітаційних маневрів Solar Orbiter поблизу Венери. Завдяки ним зонд зміг вийти за межі площини орбіти планет і побачити зорю з нового ракурсу.
У березні 2025 року апарат пролетів на відстані близько 51,5 мільйона кілометрів над південним полюсом Сонця, під кутом 17 градусів. І зробив історичні кадри – на них видно плямисту магнітну активність, спричинену складною взаємодією сонячних магнітних полів.
“Коли Сонце перебуває в мінімумі, є північний і південний полюси – кожен зі своєю магнітною полярністю. Зараз магнітне поле є своєрідним “безладом”, – пояснює керівниця місії Анік Де Гроф.
Ці знімки важливі не лише з наукової цікавості. Вони допоможуть краще розуміти 11-річні цикли сонячної активності – і, можливо, прогнозувати космічну погоду, яка впливає на супутники, комунікації та навіть електромережі на Землі.
Крім того, вчені прагнуть з’ясувати, чому заряджені частинки з полюсів Сонця рухаються швидше, ніж ті, що надходять з екватора. Це одна з ключових загадок, над якою Solar Orbiter працює просто зараз. -
Австралійські вчені створили простий тест для виявлення целіакії
Науковці в Австралії розробили новий тест для швидкого та легкого діагностування целіакії – реакції на глютен. Тест виявляє специфічний імунний маркер, який з’являється в організмі після споживання глютену. Це дозволяє уникнути тривалого процесу споживання глютену перед аналізами. Дослідження, проведене на майже 200 учасниках, показало, що новий тест має точність у 97% випадків. Вчені рекомендують змішувати кров з глютеном в лабораторії, щоб виявити цей імунний маркер. Тест виявився технічно простим і може бути легко впроваджений в рутинні лабораторні дослідження. Однак експерти застерігають, що у людей, які приймають імуносупресанти, тест може бути менш ефективним і потребує додаткового вивчення.
-
Кислотність океану сягнула критичних рівнів: під загрозою цілі екосистеми
Науковці попереджають, що стан світових океанів гірший, ніж раніше вважалося. Нові дослідження показали, що рівень кислотності морської води досяг критичного рівня, що загрожує морським екосистемам і економіці прибережних регіонів. Вчені стверджують, що “планетарна межа” кислотності океану була перетнута близько п’яти років тому. Це може призвести до серйозних наслідків для морського життя, зокрема для коралових рифів, які можуть вимирати. Єдиний спосіб зупинити цей процес – зменшення викидів CO2. Необхідні термінові заходи для захисту найбільш вразливих регіонів та видів.
-
Астрономи виявили найпотужніші вибухи у Всесвіті з часів Великого вибуху
Астрономи зафіксували новий тип надпотужних космічних вибухів – екстремальні ядерні транзієнти (ENT), які стали найпотужнішими із зафіксованих після Великого вибуху. Як повідомляє Space, ці явища виникають, коли зірки, щонайменше втричі масивніші за Сонце, розриваються під дією надмасивних чорних дір у центрах далеких галактик.
“Ми вже понад десятиліття спостерігаємо, як чорні діри розривають зірки внаслідок приливних збурень, але ці ENT – зовсім інші звірі. Їх яскравість майже в десять разів перевищує все, що ми бачили раніше”, – зазначив Джейсон Хінкл з Інституту астрономії Гавайського університету, який очолював дослідження.
Хінкл виявив ці незвичайні явища під час аналізу тривалих світлових спалахів, що надходили з центрів галактик. Особливу увагу він звернув на два спалахи, зафіксовані космічним апаратом Gaia у 2016 і 2018 роках, а також на подібний спалах 2020 року, виявлений обсерваторією Zwicky Transient Facility.
На відміну від звичайних наднових або приливних подій, ці ENT не тільки мають значно більшу енергію, а й залишаються яскравими протягом років. Один з таких вибухів, названий Gaia18cdj, випроменив у 25 разів більше енергії, ніж найпотужніша наднова в історії, – більше, ніж 100 Сонць за весь час їхнього існування.
Окрім своєї унікальної яскравості, ENT можуть дати вченим нові знання про надмасивні чорні діри у віддалених галактиках. Завдяки їхній потужності, їх видно на величезних відстанях, що дозволяє спостерігати процеси у Всесвіті, коли йому було лише пів його нинішнього віку.
Дослідження було опубліковане в журналі Science Advances. -
Айсберг розміром з Хрещатик дрейфує біля української станції в Антарктиді
Поблизу української антарктичної станції Академік Вернадський, що на острові Галіндез, зʼявився гігантський айсберг.
Його довжина -1285 метрів, що приблизно відповідає довжині головної вулиці Києва – Хрещатика. Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр на своїй Facebook-сторінці.
Айсберг має ширину близько 90 метрів і підноситься над водою на висоту до 80 метрів. За формою це так званий столовий айсберг – з плоскою верхівкою та майже вертикальними боками, схожий на крижаний острів посеред океану.
“Зараз моя шоста зимівля на Вернадському, і я ще ніколи не бачив тут таких величезних айсбергів. Ми спостерігаємо за ним прямо з вікон станції, хоча він дрейфує за кілька десятків кілометрів від нашого острова”, – розповів керівник 30-ї Української антарктичної експедиції Олександр Полудень.
Науковці припускають, що айсберг міг відколотися від одного з шельфових льодовиків південніше – Георга VI або Вілкінса. Зараз за його переміщенням уважно спостерігають.
Такі льодові гіганти зазвичай відриваються від шельфових льодовиків і можуть мати вражаючі розміри. Наприклад, найбільший відомий айсберг В-15 мав площу понад 11 000 квадратних кілометрів, а нині найбільшим вважається айсберг A23a -його площа дорівнює приблизно чотирьом Києвам. Він теж розпочав рух лише в 2020 році, хоча відколовся ще в 1986-му, і наразі поступово руйнується біля Південної Джорджії. -
Японські науковці розробили пластик, що зникає у морі
Японські науковці розробили пластик, який здатен повністю розчинитися у морській воді всього за декілька годин -без шкоди для довкілля, повідомляє Reuters.
Цей прорив може стати важливим кроком у подоланні одного з найгостріших викликів сучасності -забруднення океанів.
Над створенням нового матеріалу працювали дослідники з Центру нових речовин RIKEN та Токійського університету. Вони стверджують, що цей пластик не лише біорозкладний, а й унікальний за своїми властивостями: він міцний, як звичайний нафтовий пластик, але розкладається значно швидше і не залишає по собі слідів.
Керівник проекту Такудзо Аїда каже, що новий матеріал настільки ж міцний, як і пластик на нафтовій основі. Водночас він розпадається на вихідні компоненти під впливом солі. Пізніше бактерії в навколишньому середовищі зможуть їх переробити, що допоможе уникнути утворення мікропластику, який шкодить водним мешканцям.
Оскільки сіль також присутня в ґрунті, матеріал може розкладатися і на суші -хоча на це потрібно більше часу, близько 200 годин для шматочка завбільшки 5 см.
Ще одна перевага -новий пластик не горить, нетоксичний і не виділяє вуглекислий газ під час розпаду.
“Діти не можуть обрати планету, на якій житимуть. Наш обов’язок як вчених – забезпечити їм найкраще можливе довкілля” – додав Аїда. -
Льодовики тануть: вчені попередили про незворотні втрати
Світові льодовики втратять близько 40% своєї маси навіть за умови, що глобальна температура більше не зростатиме. Такий невтішний прогноз опублікували вчені у журналі Science, повідомляє CNN.
У найгіршому сценарії, якщо потепління продовжиться без змін, втрати можуть сягнути майже 80%, що призведе до різкого підвищення рівня Світового океану і спричинить серйозні наслідки для мільйонів людей.
За оцінками науковців, льодовики втратять 39% своєї маси у порівнянні з 2020 роком.Ці зміни вже не зупинити: льодовики тануть, і цей процес вплине на підвищення рівня моря приблизно на 113 мм.
При цьому чинна кліматична політика не дає шансів утримати потепління нижче за 1,5℃. Якщо людство й надалі буде діяти в такому ж руслі, до кінця століття світ втратить до 76% льодовиків.
За словами дослідника льодовиків Джеймса Кіркхема, до втрати 39% маси можна пристосуватися, але до 76% – неможливо.
Найбільше постраждають ті регіони, які залежать від талої води -для зрошення, енергетики та водопостачання. Це, зокрема, частини Південної Америки, Азії та Європи.
Автори дослідження підкреслюють, що кожне зменшення потепління навіть на 0,1℃ дозволяє зберегти близько 2% льодовикової маси. Тож боротьба за кожну десяту градуса має критичне значення.
Науковці змоделювали майбутнє льодовиків за вісьмома сценаріями, охопивши широкий діапазон даних. Найоптимістичніший з них передбачає втрати в межах 15%, найгірший -до 55%.
Втім, усі моделі демонструють одну закономірність:чим більше потепління -тим менше шансів врятувати льодовики.