Команда науковців із Scripps Research (США) виявила ділянку мозку, яка змушує людину з алкогольною залежністю продовжувати пити – не заради задоволення, а щоб уникнути стресу та болю від абстиненції. Як повідомляє ScienceDaily, ключову роль у процесі відіграє паравентрикулярне ядро таламуса (PVT).
Під час експериментів на щурах учені з’ясували, що активність клітин у цій ділянці мозку різко зростає, коли тварини навчаються пов’язувати алкоголь із полегшенням симптомів абстиненції. Саме цей процес, за словами дослідників, є основою формування стійкої залежності, коли людина продовжує пити, щоб уникнути страждання.
“Залежність надзвичайно важко подолати, тому що люди шукають не лише “кайф”, а й прагнуть позбутися болісних станів – тривоги, напруги, депресії”, – пояснив професор нейронауки Фрідберт Вайс, співавтор дослідження. “Ми змогли показати, які саме мозкові системи відповідають за це навчання і чому воно робить рецидиви такими стійкими”.
Інша авторка роботи, Герміна Неделеску, додала, що у всіх щурів, які пережили період відміни від залежності, PVT “буквально засвітився”. Це вказує на те, що саме ця ділянка залучається, коли мозок пов’язує алкоголь із полегшенням стресу.
Науковці припускають, що відкритий механізм може мати значення не лише для лікування алкогольної залежності, а й для розуміння тривожних розладів, фобій і посттравматичних станів, коли поведінка формується на основі прагнення уникнути болю або страху.
У майбутніх дослідженнях команда планує вивчити цей процес у самок тварин і з’ясувати, які нейрохімічні речовини виділяються в PVT під час формування таких асоціацій, що може відкрити шлях до створення нових ліків, здатних блокувати ці патологічні механізми навчання.
Позначка: Вчені
-
Вчені виявили ділянку мозку, яка утримує алкоголіків у залежності
-
Оголошено лауреатів Нобелівської премії-2025 з фізики
У 2025 році Нобелівську премію з фізики отримали Джон Кларк з Великої Британії, Мішель Деворе з Франції та Джон М. Мартініс з США. Вони були відзначені за відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному ланцюзі. Кожен з вчених має значний науковий внесок у розвиток квантової фізики і квантових комп’ютерів. Докладніше про їх роботу можна дізнатися з пресрелізу Нобелівського комітету.
-
Іспанські науковці створили ін’єкцію проти хвороби Альцгеймера
Іспанські науковці зробили важливий крок у боротьбі з хворобою Альцгеймера. Вони створили ін’єкцію на основі наночастинок, яка відновлює природний захисний бар’єр мозку і може бути початком розробки вакцини проти деменції. Під час експериментів на мишах вчені використали наночастинки для ремонту гематоенцефалічного бар’єра, який порушується при хворобі Альцгеймера. Це допомогло мозку ефективно очищатися від токсичного білка бета-амілоїду, основного чинника розвитку хвороби. Після введення препарату мишам з хворобою Альцгеймера спостерігалося зменшення білка на 50-60%, а після півроку тварини повністю відновили поведінку, характерну для здорових особин. Вчені зараз перевіряють безпечність нанопрепарату, і якщо результати будуть успішними, клінічні випробування на людях можуть розпочатися вже через кілька років. Це відкриття може відкрити нові можливості в лікуванні нейродегенеративних хвороб шляхом активації природних захисних механізмів мозку.
-
Нобелівська премія-2025: оголошені лауреати з медицини та фізіології
Троє науковців – Мері Бранков, Фред Рамсделл та Шимон Сакакучі – отримали Нобелівську премію з фізіології та медицини за їхні відкриття в галузі периферичної імунної толерантності. Вони виявили регуляторні Т-клітини, які захищають організм від аутоімунних захворювань, запобігаючи атаці імунних клітин на власний організм. Ці відкриття важливі для розуміння роботи імунної системи, лікування раку та аутоімунних захворювань, а також полегшують трансплантації. Робота лауреатів веде до розвитку нових методів лікування, які вже проходять клінічні випробування.
-
В NASA зробили відкриття про хмари на Венері
Фахівці з NASA виявили, що хмари на планеті Венера складаються не лише з сірчаної кислоти, як раніше вважалося, але й на 60% з води. Вони виявили, що основу хмар Венери становлять гідрати – сполуки води з різними солями, такими як сульфат заліза та магнію. Хоча вміст води у хмарах складає 62%, вона не у вигляді крапель, а зв’язана з іншими речовинами. Крім того, у хмарах також присутня сірчана кислота, але лише на 22%. Вчені вважають, що сполуки заліза можуть потрапити в атмосферу Венери разом із космічним пилом.
-
Лід розчиняє залізо швидше, ніж вода – дослідження
Шведські вчені з Університету Умео провели дослідження, під час якого виявили, що лід ефективніше, ніж рідка вода, вивільняє залізо з мінералів. Це може пояснити зміну кольору арктичних річок, які останнім часом набули помаранчевого відтінку через танення вічної мерзлоти та викид заліза. Дослідження показало, що при низькій температурі лід виділяє більше заліза, ніж вода. Вчені пояснили, що під час замерзання утворюються мікроскопічні “кишені” рідини між кристалами льоду, які діють як реактори і сприяють вивільненню заліза з мінералів. Це може мати серйозний вплив на якість води та екосистеми в арктичних регіонах у зв’язку зі змінами клімату.
-
Вейпінг може підвищувати ризик переддіабету – дослідження
Нове дослідження показало, що вживання електронних сигарет може збільшувати ризик розвитку переддіабету. Учені з Університету Джорджії проаналізували дані понад 1,2 мільйонів учасників опитувань CDC у США і виявили, що користувачі вейпів мають вищий ризик переддіабету на 7%, ніж некурці. Для курців традиційних сигарет ризик зростає на 15%, але найбільша небезпека спостерігається у тих, хто вживає і те, і інше одночасно. Також встановлено, що люди з надмірною вагою або ожирінням, а також представники певних етнічних груп стикаються з більшим ризиком. Це дослідження, хоча й має обмеження, підкреслює, що вейпінг може негативно впливати не лише на легені, а й на загальне метаболічне здоров’я.
-
Китайські вчені створили батарею у шість разів місткішу за літій-іонні
Група науковців з Китаю розробила новий тип акумуляторної батареї, яка використовує гідрид-іони водню для зберігання енергії. Ця батарея є стабільною при кімнатній температурі і має ємність у 6 разів більше, ніж звичайні літій-іонні акумулятори. Вчені використовували спеціальний електроліт із рідкоземельних елементів для створення батареї, яка вдало живила світлодіод під час випробувань. Головним компонентом нової технології є комбінація гідриду церію з барієвим гідридом, які забезпечують високу провідність і стабільність батареї. Хоча після 20 циклів заряджання ємність дещо знизилася, вчені вважають, що цю проблему можна вирішити. Важливо, що використання гідрид-іонів може допомогти уникнути утворення дендритів, які можуть пошкодити літієві акумулятори.
-
Вчені виявили мікропластик у людських кістках
Вчені виявили, що мікропластик може шкодити кістковій тканині людини, впливаючи на стовбурові клітини кісткового мозку та сприяючи утворенню клітин, які руйнують кістку. Мікропластик може знижувати життєздатність клітин, прискорювати старіння, змінювати їх розвиток та сприяти запальним процесам. Дослідження показали, що мікропластик може призводити до ослаблення, деформацій і навіть патологічних переломів кісток. Вчені запускають проєкт, щоб вивчити, як саме мікропластик впливає на міцність кісток, використовуючи моделі на тваринах. Ці відкриття вказують на можливий ризик для здоров’я кісток людини і можуть мати наслідки для лікування та профілактики кісткових хвороб.
-
Вчені змогли відновити мозок після інсульту за допомогою стовбурових клітин
Вчені з Цюріхського університету виявили, що трансплантація стовбурових клітин може допомогти відновити пошкодження мозку після інсульту. Під час досліджень на мишах було показано, що клітини не лише створюють нові нейрони, але також сприяють процесам регенерації, включаючи відновлення рухових функцій. Після трансплантації клітин у мишей з інсультом через тиждень виявлено покращення рухових функцій, а також утворення нових нейронів, відновлення судин та зменшення запальних процесів. Дослідники підкреслюють важливість цих результатів для майбутнього клінічного застосування.