На острові Барбадос науковці знову знайшли барбадоську ниткоподібну змію (Tetracheilostoma carlae) -найменшу змію у світі, яка, як вважалося, зникла ще 20 років тому. Про це повідомляє Associated Press.
Несподіване відкриття зробив під час весняної експедиції 2025 року Коннор Блейдс, керівник природоохоронного проєкту Міністерства навколишнього середовища Барбадосу. Піднявши камінь у лісі, він помітив крихітну змію, схожу на черв’яка, й узяв її з собою до лабораторії.
У мікроскоп вчений побачив характерні для цього виду ознаки: бліді жовті лінії на спині, очі, розташовані збоку голови, та особливу луску на носі. Це стало доказом, що вимерла рептилія насправді жива і досі мешкає у дикій природі.
Організація Re:wild офіційно оголосила вид “заново відкритим”.
Барбадоська ниткоподібна змія -сліпа, неотруйна і завдовжки до 10 см. Вона риє нори в ґрунті, харчується термітами та мурахами, відкладає лише одне яйце.
Втім, науковці занепокоєні: скорочення лісів на Барбадосі може поставити цей рідкісний вид під загрозу зникнення.
Змію вперше ідентифікували у 2008 році за музейними зразками. Її відкрив професор Університету Темпл С. Блер Хеджес і назвав на честь своєї дружини -Carlae.
Позначка: Вчені
-
Змія, яку вважали вимерлою, знову з’явилася на Барбадосі
-
У Шотландії виявили військовий корабель XVIII століття
У Шотландії на Оркнейських островах під час пробіжки школяр помітив дерев’яні ребра корабля, що стирчали з піску на пляжі. Про це повідомляє Associated Press.
Відкриття зробив у лютому 2024 року, коли шторм змив верхній шар піску. Знахідка привернула увагу археологів, які за допомогою місцевої громади провели розкопки та дослідження. Як з’ясувалося, на пляжі могли виявити військовий корабель XVIII століття.
За попередніми оцінками науковців, це – британський фрегат “Граф Чатем” (Earl of Chatham), який брав участь у війні за незалежність США у 1770-х роках. Судно мало 24 гармати і було збудоване на південному узбережжі Англії.
Після завершення служби у Королівському флоті, корабель у 1784 році продали. Відтоді він використовувався в арктичних водах поблизу Гренландії для вилову китів – у той час китовий жир був стратегічно важливим ресурсом.
Експерти провели аналіз деревини, використавши методику датування за річними кільцями. Результати підтвердили, що матеріал походить із середини XVIII століття з півдня Англії. Завдяки точності британської бюрократії того часу археологам вдалося звузити коло ймовірних суден, які могли затонути біля Оркнейських островів.
“Для мене одним з найважливіших здобутків цього проєкту стало усвідомлення того, настільки минуле в Сандеї постійно з вами – або видиме, або злегка приховане під поверхнею”, – поділилася враженнями місцева жителька Рут Піс.
Фахівці також зазначають, що зміни клімату сприяють ерозії берегової лінії, тож подібні знахідки можуть траплятися частіше. -
Вчені виростили водорості в умовах Марса
Вченим з Гарвардського університету вдалося виростити водорості всередині біорозкладної пластикової камери, що функціонувала в умовах, максимально наближених до марсіанських.
Результати дослідження опублікували в журналі Science Advances, повідомляють Space та Phys.org.
Команду очолив кліматолог і планетолог Робін Вордсворт. У лабораторії науковці створили спеціальну камеру з полілактидної кислоти – біопластику, який виготовляється з відновлюваних ресурсів і повністю розкладається. Всередині цієї камери вони культивували водорості виду Dunaliella tertiolecta.
Камера була надрукована на 3D-принтері та спроєктована так, щоб відтворити атмосферу Марса: низький тиск (менше 1% земного) і підвищений вміст CO₂. Попри екстремальні умови, водорості не тільки вижили, а й ефективно здійснювали фотосинтез.
“Якщо у вас є середовище, зроблене з біопластику, і в ньому ростуть водорості, то ці водорості можуть виробляти ще більше біопластику. Таким чином починає формуватись система із замкненим циклом, яка здатна підтримувати себе саму й навіть зростати з часом”, – пояснив Вордсворт.
Ключову роль зіграв біопластик: він захищав водорості від шкідливого УФ-випромінювання, але водночас пропускав світло, необхідне для фотосинтезу. Крім того, інженери створили в камері градієнт тиску, що дозволив зберегти рідку воду – хоча за звичайних марсіанських умов це неможливо.
У перспективі біопластик може стати основою для побудови екологічних, “живих” конструкцій на інших планетах. Його легко виготовляти на місці, а отже, не потрібно транспортувати з Землі.
Проте вчені наголошують: попереду ще чимало досліджень. Для створення стабільної позаземної екосистеми знадобляться роки, але ці перші успіхи вже прокладають шлях до автономного життя за межами планети. -
На краю Сонячної системи виявили унікальний об’єкт
На самому краю Сонячної системи вчені зафіксували космічний об’єкт, який наче “танцює” разом з Нептуном у рідкісному орбітальному ритмі.
Це перший в історії відкритий об’єкт, що робить один оберт навколо Сонця на кожні десять обертів восьмої планети.
Про незвичайне відкриття повідомляє The Planetary Science Journal, посилаючись на дослідження, проведене міжнародною командою науковців. Кам’яне тіло, яке отримало назву 2020 VN40, рухається по сильно нахиленій орбіті, і середня його відстань від Сонця – близько 140 астрономічних одиниць (це у 140 разів далі, ніж Земля).
Особливість руху цього об’єкта в тому, що він наближається до Сонця одночасно з Нептуном, хоча й перебуває значно нижче площини Сонячної системи – на відміну від інших транснептунових тіл, які зазвичай залишаються в межах цієї площини.
“Цей новий рух схожий на пошук прихованого ритму в пісні, яку, ми думали, що знаємо. Це може змінити наше уявлення про те, як рухаються віддалені об’єкти” – коментує співавторка дослідження Рут Мюррей-Клей.
На думку авторів, 2020 VN40 тимчасово “захоплений” гравітацією Нептуна, що й зумовлює такий синхронний “танець”. Його відкриття свідчить, що тіла з нахиленими орбітами можуть мати досі невідомі типи руху, які ще належить вивчити.
“Це великий крок для розуміння зовнішньої частини Сонячної системи. Це показує, що навіть дуже віддалені регіони під впливом Нептуна можуть приховувати об’єкти. Це дає нам нові підказки про те, як еволюціонувала Сонячна система” – зазначає керівниця роботи Розмарі Пайк. -
Вчені розробили ефективний та екологічний метод переробки батарей
Команда науковців з Політехнічного інституту Вустера (США) розробила методику переробки літій-іонних батарей, яка є одночасно ефективною та безпечною для довкілля, повідомляє Techxplore.
Нова гідрометалургійна технологія орієнтована на переробку зношених катодів з низьким вмістом нікелю – матеріалів, які зазвичай складно відновити стандартними способами. На відміну від традиційної переробки, новий метод дозволяє відновити понад 92% важливих металів – нікелю, кобальту та марганцю – та перетворити їх на високопродуктивний катодний порошок.
Випробування показали, що акумулятори, виготовлені з використанням перероблених матеріалів, демонструють ефективність, аналогічну батареям з первинної сировини: вони зберігають 88% ємності після 500 циклів заряджання та понад 85% після 900 циклів у комерційних акумуляторах.
Окрім цього, новий метод споживає на 8,6% менше енергії, ніж звичайна гідрометалургія, і зменшує викиди CO2 на 13,9%, що робить його ще більш привабливим з екологічної точки зору. -
В Албанії знайшли найдавніше озерне поселення на континенті
Науковці зі Швейцарії та Албанії знайшли підводне поселення віком 6–8 тисяч років у водах Орхидського озера. Про це повідомляє Reuters.
Археологи вважають, що це найстаріша озерна громада, відома в Європі, і що саме її жителі першими почали активно розвивати сільське господарство на континенті.
Знахідки включають дерев’яні палі, які слугували основою для будинків, кістки диких і свійських тварин, мідні інструменти та кераміку з витонченим різьбленням. Ці артефакти вказують на високий рівень організації та адаптації до життя в приозерному середовищі.
“Органічний матеріал дуже добре зберігся, оскільки воно розташоване під водою. Це дозволяє нам з’ясувати, чим ці люди харчувалися та що садили” – розповів професор Альберг Гафнер з Бернського університету.
Загальна площа поселення – приблизно 6 гектарів. Проте після шести років досліджень археологи встигли вивчити лише близько 1% території. Для датування знахідок учені використовують радіовуглецевий аналіз і дендрохронологію.
“Вони досі займалися полюванням та збиральництвом, але стабільні надходження для харчування отримували від сільського господарства” – зазначив албанський археолог Адріан Анастасі.
Орхидське озеро, яке межує з Албанією та Північною Македонією, вважається найстарішим озером Європи – йому понад мільйон років. -
Китайські вчені навчилися перетворювати вуглекислий газ на цукор
Китайські вчені розробили технологію, яка дозволяє перетворювати вуглекислий газ на складні вуглеводи, такі як цукор, фруктоза, глюкоза та інші корисні речовини. Це допомагає зменшити викиди парникових газів і вирішити проблему продовольчої безпеки. Вченим вдалося розробити простий і ефективний спосіб виробництва складних вуглеводів з вуглекислого газу. Після синтезу метанолу з CO2, вони отримують різні корисні сполуки, серед яких фруктоза та інші. Ця технологія дозволяє досягти високого коефіцієнта корисної дії та зменшує енергетичні витрати. Це особливо важливо для Китаю, який імпортує великі обсяги цукру через обмежену посівну площу. Технологія вже успішно протестована в лабораторії, і вчені планують її комерціалізацію.
-
Роботи-хірурги самостійно провели операції
Автономні роботи-хірурги зуміли самостійно провести повноцінні операції на органах мертвих свиней – без участі людей.
Це перший випадок, коли машини виконали всю процедуру від початку до кінця, адаптуючись до особливостей тканин.
Результати опубліковано в журналі Science Robotics, повідомляє The Guardian. Дослідження провела команда Університету Джона Гопкінса у США. Вони провели вісім операцій зі 100% успішністю.
У ході експерименту роботи за 5 хвилин виконували 17 кроків: від’єднання жовчного міхура від печінки, встановлення шести затискачів і видалення органа. В середньому під час кожної операції вони самостійно вносили корективи шість разів.
Системи працюють на базі глибоких нейронних мереж – таких, як ті, що використовують ChatGPT або Google Gemini. Роботів навчали за допомогою відео з реальними хірургічними втручаннями.
“У попередній роботі ми змогли виконати деякі хірургічні завдання, як-от накладання швів. Те, що ми зробили цього разу, – це справді повна процедура. Ми провели її на восьми жовчних міхурах, де робот зміг точно виконати кріплення та відсікання органу без будь-якого втручання людини”, – зазначив один з авторів, Аксель Крігер.
Попри те, що роботи працювали повільніше за людей, їхні рухи були м’якшими та точнішими. Вони також могли просити інструменти та реагувати на індивідуальні анатомічні відмінності.
Однак експерти застерігають: реальні операції на живих пацієнтах значно складніші. Роботи ще не вміють реагувати на кровотечі, рухи тіла, дихання чи неочікувані ускладнення. -
Науковці хочуть “оживити” птаха, що вимер 600 років тому
Американські вчені хочуть відродити вимерлий 600 років тому вид птахів моа, які сягали 3,6 метра заввишки та важили понад 200 кг.Про це повідомляють CNN та IFLScience.
Ініціатива належить біотехнологічній компанії Colossal Biosciences, яка також працює над “оживленням” шерстистого мамонта, птаха додо та тасманійського тигра. Тепер у фокусі – гігантський моа (Dinornis robustus), нелітаючий птах, що колись мешкав на Південному острові Нової Зеландії.
Вчені вже зібрали зразки ДНК із понад 60 кісток, уламків яєчної шкаралупи та пір’я, й аналізують геноми дев’яти видів моа. Першим успіхом стала майже повна розшифровка ДНК менших родичів -кущових моа (Anomalopteryx didiformis).
За словами незалежного експерта Скотта Макдугалла-Шеклтона з Канади, моа зникли після прибуття полінезійців, які масово на них полювали, а також через зміни середовища існування. До цього в регіоні майже не було хижаків.
Colossal Biosciences також планує працювати над відновленням природного середовища для можливого повернення виду та підтримкою існуючої екосистеми.
Втім, чимало науковців скептично ставляться до таких експериментів. Вони вважають, що повноцінно відродити вимерлий вид неможливо, і в результаті може з’явитися лише генетично модифікований гібрид, а не справжній моа. -
Глобальне потепління може “розбудити” сплячі вулкани
Глобальне потепління здатне спровокувати виверження вулканів. Танення льодовиків зменшує тиск на підземні магматичні камери, що може викликати активізацію вулканічної діяльності.
До такого висновку дійшли вчені, які представили свої дослідження на конференції Goldschmidt 2025 у Празі. Про це пише The Guardian.
Як приклад вони навели вулкан Мочо-Чошуенко в Чилі. Під час останнього льодовикового періоду (близько 26-18 тисяч років тому) 1500-метровий шар льоду стримував накопичення магми на глибині 10-15 км. Проте приблизно 13 тисяч років тому льодовик розтанув – тиск зменшився, гази у породі розширилися, і це спричинило виверження.
Науковці також виявили, що після танення льоду магма стає більш в’язкою і, відповідно, вибухонебезпечною.
Особливої уваги, за словами дослідників, заслуговує Західна Антарктида, де під льодовиками приховано понад 100 потенційно активних вулканів. У зоні ризику також Північна Америката Нова Зеландія.
Хоча виверження можуть тимчасово охолоджувати Землю через викид частинок, що блокують сонячне світло, довготривалі виверження лише прискорять глобальне потепління – через викиди парникових газів. Це створює ризик замкнутого кола: тепло – танення льоду – виверження – ще більше тепла.