Команда науковців з Бірмінгемського університету вперше довела, що флаваноли, природні сполуки, які містяться у какао, блокують шкідливі ефекти сидячого положення на кровоносну систему, повідомляє New Atlas.
Щоб перевірити це, дослідники залучили 40 здорових чоловіків віком від 18 до 45 років і розділили їх на групи за рівнем фізичної підготовки. Половина учасників у кожній групі отримала напій із високим вмістом флаванолів (695 мг у порції), інша – напій із мінімальною кількістю цих сполук (лише 5,6 мг). Після цього всі учасники сиділи протягом двох годин.
Під час експерименту вимірювали стан судин за допомогою ультразвукового тесту, який вимірює ступінь розширення артерії у відповідь на тимчасове збільшення кровотоку. Результати показали: у тих, хто спожив напій із високим вмістом флаванолів, не було погіршення кровообігу, тоді як учасники, які отримали низькофлаванольний напій, продемонстрували зниження функції судин, вищий діастолічний тиск та гірше насичення м’язів киснем.
Дослідники зазначають, що ці сполуки можна отримати не лише з какао, а й із яблук, ягід, чаю, горіхів, червоного вина, томатів, персиків та капусти.
“Оскільки сидячий спосіб життя стає дедалі поширенішим, споживання продуктів, багатих на флаваноли, у поєднанні з короткими перервами на рух може бути простим способом покращити здоров’я судин”, – підсумувала співавторка дослідження Катаріна Рендейро.
Позначка: Вчені
-
Какао захищає судини від наслідків сидячого життя – дослідження
-
У Німеччині створили найменший у світі піксель
Дослідники з Університету Юліуса-Максиміліана у Вюрцбурзі (Німеччина) створили найменший у світі піксель, розміром лише 300 на 300 нанометрів – у понад десять разів менше, ніж у найсучасніших microOLED-панелей, повідомляє Tom’s Hardware. Якби такі пікселі використати для створення дисплея стандартної роздільної здатності 1080p, його діагональ становила б усього 1 міліметр.
Розробка базується на новій версії органічного світлодіода (OLED). Учені створили металевий контакт, який одночасно впорскує струм і підсилює випромінювання світла, що дозволило отримати яскравість, еквівалентну звичайному OLED-пікселю 5×5 мікрометрів. Про це повідомив професор Берт Хехт, один із авторів дослідження/
Такі нанопікселі можуть революціонізувати розробку ультракомпактних дисплеїв для окулярів доповненої реальності, смарт-гаджетів і медичних пристроїв, адже вони не лише зменшують вагу та енергоспоживання, а й забезпечують небачену щільність зображення – потенційно у тисячі разів більшу, ніж у сучасних екранів.
Щоб досягти стабільності роботи, команда внесла зміни в структуру OLED: навколо золотої антени, яка є серцем кожного діода, дослідники додали спеціальний ізолюючий шар. Це дозволило уникнути витікання металу в органічний матеріал і запобігти коротким замиканням. У такому вигляді нанодіоди стабільно працювали протягом двох тижнів експериментів.
Наступним кроком стане розширення кольорової гами до повного спектра RGB і підвищення ефективності – наразі вона становить лише 1%, що робить технологію занадто енергоємною для практичного використання.
Втім, якщо науковцям вдасться вдосконалити технологію, це може стати проривом у створенні надлегких дисплеїв з надщільним зображенням, які можна буде вбудовувати буквально в будь-які пристрої. -
Вчені створили унікальні самозарядні імплантати для хребта
Науковці з кафедр цивільного будівництва та нейрохірургії Піттсбурзького університету представили інноваційний імплантатдля спини, який здатен самостійно виробляти енергію та передавати дані про загоєння хребта після операції без використання батарей чи електроніки, повідомляє Interesting Engineering.
Щороку мільйони людей проходять через операцію спондилодезу – процедуру, під час якої суміжні хребці з’єднуються для стабілізації хребта. Зазвичай лікарі контролюють процес загоєння за допомогою рентгенівських знімків і фізичних оглядів, однак нові сенсори можуть суттєво спростити цей процес.
Ідея пристрою належить доценту Амiру Алаві, який раніше створював датчики для моніторингу стану мостів. Ті пристрої працювали автономно, надсилали сигнали при виявленні пошкоджень і не потребували зовнішнього живлення. Вчений зрозумів, що подібний принцип можна застосувати й до медичних імплантатів.
Нові метаматеріальні імплантати одночасно стабілізують хребет і контролюють його стан під час відновлення. Вони складаються з чергуючих провідних і непровідних шарів, які збирають енергію та генерують сигнали під тиском – без будь-яких батарей чи електронних компонентів.
Сигнали з імплантата передаються на електрод, розташований на спині пацієнта, а звідти -у хмарне сховище, де лікарі можуть аналізувати дані у реальному часі. Під час загоєння сила сигналу знижується, що дозволяє фахівцям спостерігати динаміку процесу без рентгенівського опромінення.
Наразі імплантати успішно пройшли лабораторні випробування, а наступним етапом стане тестування на тваринах. Якщо результати будуть позитивними, вчені планують розпочати клінічні випробування на людях, відкриваючи нову еру у відновленні після операцій на хребті. -
Карієс і хвороби ясен можуть майже подвоїти ризик інсульту – дослідження
Проблеми з ротовою порожниною, зокрема карієс і захворювання ясен, можуть суттєво підвищити ризик ішемічного інсульту, повідомляє ScienceDaily.
У дослідженні взяли участь 5986 дорослих віком у середньому 63 роки, які не мали історії інсульту на початку спостереження. Усі вони пройшли стоматологічний огляд і були поділені на три групи – із здоровими яснами, із хворобами ясен та з поєднанням карієсу й пародонтиту.
Спостереження тривало 20 років, під час яких дослідники фіксували випадки інсультів через телефонні інтерв’ю та медичні записи. Серед учасників із здоровими зубами інсульт трапився у 4% людей, із хворобами ясен – у 7%, а серед тих, хто мав і карієс, і пародонтит – у 10%.
Після статистичного аналізу виявилося, що поєднання двох проблем підвищує ризик інсульту на 86%, а лише хвороби ясен – на 44%. Крім того, у цих людей також зростав ризик серцевих нападів та інших серцево-судинних подій.
Регулярні візити до стоматолога суттєво знижували ризики: ті, хто доглядав за зубами, на 81% рідше мали обидві проблеми і на 29% рідше страждали на хвороби ясен.
Дослідники підкреслюють, що хоча дослідження показує лише зв’язок, а не пряму причину, результати підтверджують важливу роль грамотної гігієни ротової порожнини у зниженні ризику інсультів і серцевих захворювань.
Дослідження було опубліковане в журналі Neurology Open Access – офіційному виданні Американської академії неврології. -
Вчені створили суперсплав, який майже неможливо розплавити
Німецькі вчені розробили новий металевий сплав, який може витримувати дуже високі температури і майже не піддається окисленню. Цей винахід може бути корисним для розвитку нових авіаційних двигунів і турбін, які будуть працювати ефективніше і мають менші викиди CO2. До цього часу метали, які витримують високі температури, були крихкими і швидко окислюються, тому використовувалися у вакуумних умовах. Однак новий сплав, розроблений командою вчених з Інституту прикладних матеріалів KIT, поєднує в собі високу термостійкість і гнучкість. Цей матеріал може спрацювати при температурі плавлення близько 2000°C і повільно окислюється, що робить його корисним для використання в турбінах у авіації та енергетиці. За словами вчених, підвищення робочої температури турбіни на 100°C може зменшити споживання палива на 5%, що дуже важливо для авіаційної промисловості та енергетики.
-
Науковці вперше створили “універсальну” нирку для трансплантації
Науковці вперше створили “універсальну” нирку, яку можна трансплантувати пацієнтам незалежно від їх групи крові. Вони модифікували орган з другою групою крові до першої і успішно пересадили його людині. Цей прорив дозволить уникнути відторгнення нирки імунною системою та покращити результати трансплантації. Дослідження показало, що нирка з “новою” групою крові працювала без проблем протягом двох днів, а після цього зазнала лише мінімальних ушкоджень. Науковці готуються до клінічних випробувань, які можуть привести до створення універсальних органів для трансплантації.
-
Вчені створили кібер-око для людей із вадами зору
Група міжнародних дослідників розробила новий очний імплантат, який може частково відновлювати центральний зір у людей, які втратили його через важку форму вікової макулодистрофії. Експеримент показав, що технологія дійсно допомагає пацієнтам – 81% учасників відчули покращення, що дозволило їм краще бачити та виконувати повсякденні завдання, такі як читання тексту чи розпізнавання облич. Імплантат розміром лише 2×2 мм вшивається безпосередньо у сітківку ока і отримує сигнали від спеціальної камери, вбудованої в окуляри. Ця нова технологія є першою у своєму роді і може стати значним проривом у лікуванні важких стадій вікової макулодистрофії. Виробництвом імплантату займається американська компанія Science Corporation, яка вже подала заявки на отримання дозволів для клінічного використання пристрою у США та Європі.
-
В Ісландії вперше виявили комарів
У Ісландії вперше виявили трьох комарів, що може свідчити про наявність цілої популяції. Ці комахи можуть пережити зиму у підвалах і господарських будівлях, де температура не опускається нижче нуля, і навесні знову стають активними. Цей вид комарів поширений у Європі, вони живляться кров’ю людей, птахів і тварин, і відомі своєю стійкістю до холоду. Етимолог вважає, що поява трьох комарів свідчить про наявність більшої кількості цих комах поблизу. Вчені передбачали, що комарі з’являться в Ісландії, особливо після появи мошок у 2015 році. Також наголошується, що рівень вуглекислого газу в атмосфері досяг рекордного показника, а кількість тварин у лісах зменшилася удвічі за останні 50 років. Липень став третім найспекотнішим за всю історію спостережень.
-
Британські лікарі частково повернули зір пацієнтам за допомогою мікрочипа
Британські лікарі з лондонської клініки Moorfields Eye Hospital спільно з колегами з інших європейських медичних закладів провели успішні випробування надтонкого електронного імпланту Prima, який дозволяє частково відновити зір у людей із макулодистрофією – головною причиною втрати зору після 50 років. Цей мікрочип розміром лише 2×2 міліметри встановлюють під сітківку ока пацієнта під час короткої операції. Підключають також систему окулярів доповненої реальності з камерою і мінікомп’ютером. Камера зчитує зображення, перетворює його на сигнал для мікрочипу, який активує клітини сітківки. Після операції 84% пацієнтів знову змогли розрізняти літери, цифри та слова. Лікарі вважають, що ця технологія може значно поліпшити якість життя людей із важкими зоровими порушеннями, дозволяючи їм повернути здатність читати та бути більш незалежними.
-
В Аргентині знайшли один із найдавніших у світі скелетів динозавра
Аргентинські вчені знайшли скам’янілі рештки одного з найдавніших видів динозаврів на планеті під назвою Huayracursor jaguensis. Знахідку зробили в горах Андах на висоті близько 3000 метрів. Палеонтологи виявили майже повний скелет невеликого динозавра, включаючи частину черепа, хребет, передні та задні кінцівки. Вчені вважають, що цей вид існував близько 230–225 мільйонів років тому, наприкінці тріасового періоду. Незважаючи на належність до родини травоїдних динозаврів, Huayracursor jaguensis був досить малим – до двох метрів завдовжки і приблизно 18 кілограмів ваги. Вчені вважають, що це відкриття допоможе краще зрозуміти еволюційні процеси на ранніх етапах розвитку динозаврів.