Вчені зробили важливий крок у створенні універсальної вакцини від раку, яка здатна боротися з різними типами пухлин, повідомляє ScienceAlert. Дослідження команди з Університету Флориди показало, що новий підхід може активізувати імунну систему так, щоб вона атакувала навіть ті пухлини, які зазвичай залишаються упущеними з різних причин.
Препарат створено на основі мРНК, яка виробляє сигнальні білки, що пробуджують імунну систему та роблять пухлинні клітини вразливішими до атаки. Важливо, що ці білки не були специфічними до певного виду раку, а діяли як “сигнал тривоги” для організму, залучаючи до боротьби навіть ті імунні клітини, які зазвичай не реагують на онкологію.
“Ми виявили, що використання вакцини, яка стимулює потужну імунну реакцію без прив’язки до конкретного виду раку, здатне викликати дуже сильну протипухлинну відповідь”, – пояснив невролог Дуейн Мітчелл. За його словами, це відкриває перспективу створення “універсальної” вакцини, яку можна було б застосовувати до широкого кола пацієнтів.
Ще одним ключовим елементом терапії стали інгібітори контрольних точок імунітету – протиракові препарати, які знімають обмеження з імунної відповіді. У поєднанні з вакциною вони дали найбільш виражений ефект: у мишей спостерігалася сильна протипухлинна реакція навіть проти тих новоутворень, які вважалися стійкими до лікування. У деяких випадках пухлини повністю зникали.
Фахівці підкреслюють, що будь-яке втручання в імунітет несе ризики побічних ефектів, але перші результати виглядають обнадійливими. Команда вже працює над новими формулами препарату та готується до клінічних випробувань на людях, які допоможуть оцінити ефективність і безпеку підходу. Вчені також хочуть перевірити, чи може вакцина не лише лікувати, а й запобігати рецидивам раку.
Позначка: Вчені
-
Нова універсальна вакцина від раку показала ефективність у мишей
-
У Патагонії знайшли скам’янілі рештки крокодилоподібного хижака
Аргентинські науковці повідомили про відкриття унікальної скам’янілості – добре збережених решток великої крокодилоподібної рептилії, яка мешкала близько 70 мільйонів років тому на рівнинах Патагонії. Новий вид отримав назву Kostensuchus atrox.
Знахідку зробили у відкладеннях геологічного утворення Чоррільйо. У пізньому крейдовому періоді цей регіон був теплим і вологим, з багатими заплавами, де жили динозаври, перші ссавці та інші тварини.
Найбільшою особливістю відкриття є надзвичайно добре збережений скелет, який включає череп, щелепи та частину тулуба. Це дає вченим рідкісну можливість детально вивчити будову й спосіб життя стародавнього хижака.
За оцінками дослідників, Kostensuchus atrox сягав до 3,5 метра в довжину та важив близько 250 кілограмів. Потужні щелепи з великими зубами дозволяли йому полювати навіть на середніх за розміром динозаврів.
Назва виду має символічний сенс: “Kosten” мовою техуельче означає “вітер Патагонії”, “Souchos” відсилає до крокодилоголового божества в єгипетській міфології, а “atrox” латинською перекладається як «лютий».
Новий вид належав до групи пейросавридів -давніх родичів сучасних крокодилів та алігаторів, які почувалися комфортно як у воді, так і на суші. Він став другим за розміром хижаком у формації Чоррільйо та першим виявленим у цих відкладах представником крокодилоподібних. Це відкриття свідчить про більш складну екосистему Патагонії, ніж вважалося раніше.
Палеонтолог Фернандо Новас з Аргентинського музею природничих наук зазначив, що це відкриття не тільки описує новий вид, але й надає більше знань про взаємодію між хижаками та їхньою здобиччю в цьому регіоні. -
Гарячі напої виявилися головним джерелом мікропластику – дослідження
Нове дослідження Бірмінгемського університету показало, що одним із найбільших джерел мікропластику є гарячі напої.Про це повідомляє The Independent.
Вчені перевірили 155 популярних безалкогольних напоїв, серед яких кава, чай, енергетичні та газовані. Виявилося, що найбільше мікропластику містять гарячий чай і кава, особливо у разі використання одноразових стаканчиків. У середньому одна порція гарячого чаю з стаканчика містила близько 22 мікропластикових частинок, тоді як зі скляного -14. Дорожчі чайні пакетики показали ще вищі показники -від 24 до 30 частинок на чашку.
У випадку гарячої кави вчені дійшли висновку, що основним джерелом мікропластику є саме матеріал одноразових стаканчиків. Для порівняння, холодні напої -чай і кава -містили значно менше пластикових домішок.
“Ми споживаємо мільйони чашок чаю та кави щоранку, тому це питання, на яке точно варто звернути увагу. Уряд і міжнародні організації повинні вжити законодавчих заходів, щоб обмежити вплив мікропластику на людину… він є всюди”-зазначив професор Бірмінгемського університету Мохамед Абдалла.
Науковці наголошують, що результати дослідження мають стати підставою для перегляду підходів до оцінки ризиків і вироблення нових законодавчих норм, аби зменшити вплив мікропластику на здоров’я людей. -
Вчені відкрили новий спосіб перетворення сонячного світла на паливо
Дослідники з Університету Базеля у Швейцарії створили унікальну молекулу, натхненну процесом фотосинтезу в рослинах. Як повідомляє ScienceDaily, це відкриття є ключовим кроком на шляху до штучного фотосинтезу та виробництва вуглецево-нейтрального палива.
У природі фотосинтез дозволяє рослинам перетворювати енергію сонячного світла на багаті енергією молекули цукру з вуглекислого газу. Тварини та люди споживають ці сполуки, виділяючи назад СО2 та замикаючи природний цикл. Науковці прагнуть відтворити цей механізм, щоб створювати так зване “сонячне паливо” – водень, метанол чи синтетичний бензин, які під час спалювання виділятимуть лише ту кількість вуглекислого газу, що була використана для їх виробництва. Таким чином, паливо буде вуглецево нейтральним.
Команда професора Олівера Венгера описала у журналі Nature Chemistry молекулу, яка здатна одночасно накопичувати два позитивні та два негативні заряди. Це ключова умова для того, щоб перетворювати світло на хімічну енергію, адже саме заряди запускають реакції -наприклад, розщеплення води на водень і кисень.
Структура молекули побудована із п’яти частин, розташованих послідовно. Два сегменти з одного боку віддають електрони та набувають позитивного заряду. Два інші на протилежному кінці приймають електрони й стають негативно зарядженими. Центральний компонент поглинає світло й ініціює процес перенесення електронів.
Щоб накопичити чотири заряди, дослідники застосували двоступеневий підхід. Перший спалах світла запускає формування одного позитивного та одного негативного заряду, які розходяться до протилежних кінців молекули. Другий спалах повторює реакцію, у результаті чого молекула вже містить чотири заряди.
Новий метод дозволяє працювати з набагато слабшим світлом, наближеним за інтенсивністю до природного сонячного випромінювання. Раніше подібні експерименти вимагали потужних лазерів, що робило їх далекими від практичного застосування. Крім того, заряди в молекулі залишаються стабільними достатньо довго, аби їх можна було використати для подальших хімічних реакцій.
Однак, нова молекула ще не створила функціонуючу систему штучного фотосинтезу. Але, як стверджують дослідники, вони вже створили ключову частину такої системи. -
Вчені довели, що теплові хвилі пришвидшують старіння
Тривалий вплив теплових хвиль пришвидшує процеси старіння організму так само, як куріння, алкоголь чи неправильне харчування. До такого висновку дійшли науковці, результати яких опубліковані у журналі Nature Climate Change, пише The Guardian.
Протягом 15 років учені спостерігали за понад 25 тисячами людей на Тайвані, щоб з’ясувати, як спека впливає на біологічний вік – показник, що відображає не лише роки життя, а й стан здоров’я. Для цього враховували рівень холестерину, тиск, роботу легенів, печінки та нирок, а також маркери запалення.
Результати виявилися тривожними: кожні чотири додаткові дні спеки за два роки “додавали” людині дев’ять днів біологічного віку. Особливо вразливими виявилися люди, які працюють просто неба – у них старіння прискорювалося ще більше, до 33 днів.
“Якщо вплив спеки накопичується десятиліттями, наслідки для здоров’я будуть набагато серйознішими, ніж ми вже бачимо”, – наголосив керівник дослідження доктор Цуй Го з Гонконзького університету.
Науковці підсумували: повторюваний вплив теплових хвиль становить довгострокову небезпеку для всього населення, оскільки поступово прискорює старіння організму та підвищує ризик передчасної смерті. -
Українські науковці вперше отримали сперматозоїди зі стовбурових клітин
Українські науковці зробили значний крок у репродуктивній медицині – вперше отримали людські сперматозоїди з мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку. Про це під час пресконференції в Укрінформі повідомив завідувач відділення ембріології та біотехнології I.D. Clinic, кандидат наук Юрій Лесняк.
“Спільними зусиллями наша наукова команда 18 листопада 2023 року вперше отримала сперматозоїди людини з мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку. Ці клітини були виділені за спеціально розробленим нами протоколом”, – зазначив Лесняк.
За його словами, вченим вдалося стимулювати появу активних клітин кісткового мозку у кров’яному руслі пацієнтів, після чого зібрані клітини лабораторно оброблялися. Отримані сперматозоїди використали для запліднення яйцеклітин, у результаті чого були створені ембріони.
Про це досягнення українська команда під керівництвом Іслама Альдабасеха доповіла на Міжнародному конгресі з репродуктивної медицини у травні 2024 року.
Зараз методика проходить апробацію та готується до клінічних досліджень. У перспективі її планують застосовувати для лікування чоловічого безпліддя. -
Вчені створили жилет, що допомагає відновити рухливість після інсульту
Дослідники Гарвардського університету представили інноваційний пристрій, схожий на жилет, який допомагає людям із хворобами опорно-рухової системи або тим, хто відновлюється після інсульту. Про це повідомляє Popular Science.
Розробку називають “роботом, який потрібно носити”. Пристрій виконаний із тканини, виглядає як жилет із довгими рукавами та живиться від акумулятора. Під пахвами розташовані надувні актуатори, які змінюють об’єм залежно від руху користувача. Керування відбувається завдяки датчикам та алгоритмам машинного навчання, які відрізняють свідомі рухи від випадкових.
“Технологія досить проста за своєю суттю. Це сорочка з надувними, схожими на повітряні кульки, актуаторами (виконавчими механізмами) під пахвою. Під тиском куля допомагає користувачеві протидіяти гравітації та підіймати верхню частину руки та плече” – пояснив професор Гарварду Томаззо Проєтті.
Остання модель здатна обчислювати мінімальний тиск для підтримки кінцівки, що робить рухи більш природними. У тестуванні пристрій показав точність у 94% випадків, тоді як попередня версія – лише 32%.
Розробку вже випробували на п’ятьох пацієнтах, які пережили інсульт, та чотирьох із бічним аміотрофічним склерозом. Результати свідчать, що такий “жилет-робот” може стати важливим інструментом у фізичній терапії й допомогти людям із тяжкими порушеннями відновити базові навички – наприклад, чистити зуби чи тримати склянку. -
У Великій Британії відкрили новий вид динозавра з “парусом” на спині
Вчені ідентифікували новий вид динозавра з виразною парусоподібною структурою вздовж спини та хвоста, яка, ймовірно, слугувала для привернення уваги партнерів під час шлюбного періоду, повідомляє The Guardian.
Динозавр належить до групи ігуанодонтів, а його скам’янілості були знайдені на острові Вайт (Велика Британія). Відкриття зробив доктор Джеремі Локвуд, аспірант Університету Портсмута та співробітник Лондонського Музею природознавства. Він дав знахідці назву Istiorachis macarthurae – поєднавши слова “парусний хребет” та прізвище британської яхтсменки Еллен МакАртур, яка у 2005 році встановила світовий рекорд найшвидшого навколосвітнього самостійного плавання без зупинок.
До цього аналізу рештки, вік яких сягає 125 мільйонів років, вважалися частиною одного з двох раніше відомих видів динозаврів, знайдених на острові. Однак після детального порівняння з базою даних схожих скам’янілостей стало зрозуміло, що йдеться про унікальний екземпляр. Локвуд пояснив, що кістяк був не настільки повним, як деякі інші знахідки, проте саме ця особина мала незвично видовжені нейронні остисті відростки хребців – ознаку, що виділяє її серед інших.
За його словами, ці кісткові відростки формували своєрідний “парус” на спині. Локвуд зазначив, що у сучасних рептилій подібні елементи часто виражені сильніше у самців, що вказує на їхню роль у привабленні самиць або відлякуванні суперників. “Еволюція іноді віддає перевагу ефектності над практичністю. Призначення таких структур довго було предметом дискусій -від терморегуляції до зберігання жиру, але найбільш ймовірним поясненням у цьому випадку є візуальні сигнали, можливо, пов’язані з демонстрацією під час шлюбного періоду”, – додав дослідник. -
Австрійський вчений назвав новий вид молі на честь дружини
Австрійський ентомолог Петер Гуемер виявив новий вид молі, яку понад століття вважали поширеною Carcina quercana.
Науковець назвав його Carcina ingridmariae – на честь своєї дружини Інгрід Марії, присвятивши відкриття 42-й річниці їхнього весілля, повідомляє Phys.org.
“Це, без сумніву, найгарніший вид, який я зустрічав за всю свою наукову кар’єру”, – сказав він
Міль має яскраве рожево-жовте забарвлення, розмах крил близько 2 см і мешкає у східному Середземномор’ї – в Хорватії, Греції та Туреччині. Її личинки, ймовірно, живляться різними видами дуба.
Від близького родича новий вид відрізняється понад 6% у ДНК та особливостями морфології, зокрема в будові статевих органів. Відкриття стало можливим лише після генетичного аналізу.
За 35 років роботи Гуемер описав понад 200 нових видів комах у Європі. Статтю про Carcina ingridmariae опублікували в журналі Alpine Entomology. -
Часте використання ШІ знижує уважність лікарів – дослідження
Постійне використання штучного інтелекту під час колоноскопії може призводити до зниження якості обстежень без його допомоги. До такого висновку дійшли польські вчені після багатопрофільного дослідження, проведеного у чотирьох медичних центрах та опублікованого в медичному журналі The Lancet.
Дослідження охопило період із вересня 2021-го по березень 2022 року. У цих клініках наприкінці 2021-го запровадили систему ШІ для виявлення поліпів, після чого колоноскопії проводили як із її допомогою, так і без неї, залежно від дати обстеження.
Науковці порівняли якість стандартних колоноскопій (без ШІ) за три місяці до та після впровадження технології. Вони проаналізували дані 1443 пацієнтів, серед яких 58,7% були жінки, а медіанний вік становив 61 рік.
Результати виявилися несподіваними: показник виявлення аденом під час стандартних процедур знизився з 28,4% до 22,4% після того, як лікарі почали регулярно працювати з ШІ, тобто показник впав на 6%.Статистичний аналіз також показав, що на показник також впливали стать пацієнта (вищий у чоловіків), вік понад 60 років і сам факт попереднього використання ШІ.
Вчені наголошують, що ці результати не ставлять під сумнів користь ШІ для виявлення поліпів, але підкреслюють необхідність додаткових тренувань для збереження навичок лікарів.