У Токіо 20 жовтня Ліберально-демократична партія Японії та Партія інновацій уклали коаліційну угоду. Санае Такаїчі, нова лідерка ЛДП, може стати першою жінкою-прем’єркою Японії. Ця угода сталася після розпаду коаліції ЛДП з Комейто та після обрання Такаїчі новим лідером. Це рішення закінчить політичну кризу і відкриє дорогу для Такаічі на посаду прем’єр-міністра.
Позначка: Уряд
-
Глава проросійської партії Румунії пригрозила Зеленському “переламати ноги”
Євродепутатка з ультраправими поглядами від Румунії, Діана Йованович-Шошоаке, яка очолює партію S.O.S. Romania, налаштована радикально щодо президента України Володимира Зеленського. Гучну заяву про те, що вона “переламає ноги” Зеленському, якщо той матиме намір виступити в румунському парламенті, політикиня оприлюднила через допис у Facebook у неділю, 19 жовтня.
Йованович-Шошоаке відвідала Москву на запрошення Міжнародної асоціації Друзі Росії, яку очолює пропагандист П’єтро Страмецці. У рамках візиту вона взяла участь у відкритій зустрічі цієї організації.
Виступаючи, євродепутатка торкнулася подій жовтня 2023 року, коли Зеленський перебував у Бухаресті, та наголосила, що саме завдяки її діям вдалося зірвати його звернення до румунських парламентарів. За її словами, президент України не має права виступати в румунському парламенті.
Вона заявила, що захист незалежності Румунії, а також реакція на тих, кого вважає ворогами народу, є її пріоритетним завданням.
“Якщо він наважиться прийти до мого парламенту, я йому ноги переламаю! Нехай не наважується виголошувати промову в моєму парламенті. Чому я кажу “мій парламент”? Тому що Конституція Румунії говорить, що ми, парламентарі, є представниками румунського народу, єдиними, хто може представляти суверенітет румунського народу. Я зобов’язана перед румунами захищати суверенітет і незалежність моєї країни й реагувати на ворогів мого народу”, – заявила вона.
У своїх коментарях депутатка також торкнулася питання румунської громади в Україні, згадуючи про “понад мільйон” румунів, чиї права, на її думку, систематично порушуються. Вона звинувачує українську владу в забороні використання румунської мови і практикування православ’я для представників цієї громади.
Йованович-Шошоаке зазначила, що її виступ викликав захоплення і отримав оплески присутніх на зустрічі. Учасники заходу нібито високо оцінили її позицію, яку вона доповнила християнськими та націоналістичними аргументами.
Лідерку S.O.S. Romania неодноразово звинувачували в тісних зв’язках із Москвою. Улітку 2024 року, під час свого першого виступу в Європарламенті, вона критикувала ЄС, заявивши, що допомога Україні призводить до “руйнування Румунії”, і закликала припинити постачання зброї для Збройних сил України.
Як повідомляли ЗМІ у 2023 році, запланований виступ президента України Володимира Зеленського в парламенті Румунії було скасовано через депутатів із проросійськими поглядами. Тоді саме Йованович-Шошоаке виступила проти промови українського лідера, назвавши його нацистом, про що писало G4Media. У день, коли Зеленський мав з’явитися у парламенті, вона прийшла зі своєю версією карти Великої Румунії.
Уже в 2025 році політикиня звернулася до президента Росії Володимира Путіна з листом, який назвала “посланням миру”. У ньому вона порушувала питання про повернення територій, які, на її думку, Україна утримує незаконно.
Згодом, у березні того ж року, Служба безпеки України заборонила Йованович-Шошоаке в’їзд до України терміном на три роки.
Нагадаємо, міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою різко висловилась щодо російських провокацій, пов’язаних із запуском безпілотників, які порушили повітряний простір її країни. Вона заявила про намір звернутися до Генеральної Асамблеї ООН із закликом про суворе дотримання санкцій проти Росії.
-
Захист критичної інфраструктури посилять – уряд
Уряд на позачерговому засіданні прийняв рішення про захист та відновлення критичних об’єктів, щоб зробити цей процес більш ефективним. Було ухвалено створення Координаційного центру інженерного захисту, який буде відповідати за визначення пріоритетів фінансування та відновлення об’єктів. Також уряд оновив перелік видатків, які фінансує держава у пріоритетному режимі, щоб швидше забезпечити захист енергетичних об’єктів. Крім того, прийнято рішення прискорити будівництво інженерного захисту навколо об’єктів енергетики, транспорту та систем життєзабезпечення. Такі кроки допоможуть покращити кризове реагування на наслідки обстрілів та забезпечити безперебійну роботу енергетики навіть під час війни.
-
Китай шпигував у британському уряді десятиліттями – ЗМІ
За інформацією видання Bloomberg, Китай протягом десятиліть здійснював шпигунську діяльність проти Великої Британії, отримуючи доступ до урядових систем і отримавши конфіденційні матеріали. Хакери з Китаю намагалися проникнути в системи, але найвищий рівень секретної інформації залишився недоторканим. Представник британського уряду підкреслив, що критично важливі дані вдалося зберегти в безпеці. Також розкрито порушення у центрі обробки даних у Лондоні, де зберігалася урядова інформація. Ця ситуація набула політичного забарвлення на фоні тиску на прем’єр-міністра Кіра Стармера у зв’язку зі справою про шпигунство на користь Китаю. Експерти підкреслюють серйозну небезпеку, яку Китай становить для Великої Британії. Колишній керівник апарату Бориса Джонсона Домінік Каммінгс підтвердив великі обсяги скомпрометованої інформації. Китайське посольство у Лондоні утримується від коментарів. Також відомо про затримання китайських шпигунів у Києві.
-
Шатдаун: міністр фінансів США висловився про економічні наслідки
Глава Міністерства фінансів США Скотт Бессент заявив, що закриття уряду у Сполучених Штатах ускладнює позитивну динаміку економіки. Він наголосив, що кожен день шатдаун коштує економіці до 15 мільярдів доларів через зниження рівня виробництва. Бессент також відзначив, що інвестиційна активність в країні залишається сильною, але закриття уряду стає серйозною перешкодою для розвитку цієї тенденції. Він зазначив, що раніше запроваджені ініціативи, такі як податкові реформи та мита, сприяли економічному зростанню, але зараз ситуація ускладнюється політичними непорозуміннями щодо бюджету. Також у новинах вказано, що президент Трамп готовий скоротити програми та звільнити федеральних службовців у разі продовження кризи урядового фінансування.
-
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
Уряд Латвії прийняв рішення про зміни у законі щодо підтримки громадян України, які включають скорочення допомоги, зокрема, відмову у одноразовій підтримці для початку трудової діяльності та самозайнятості. Кількість українців, які отримують статус тимчасового захисту, залишається стабільною, але зменшилася кількість прибулих. У 2025 році зросла кількість українців, яким скасували статус тимчасового захисту через невчасне подання документів на проживання. Ситуація на ринку праці для українців покращується, і вже було працевлаштовано майже 10 тисяч українців у Латвії. Уряд виділив 65 мільйонів євро на підтримку українців у 2025 році, але в 2026 році ця сума скоротиться. Переглянуті будуть послуги та заходи підтримки для українців. Також змінено умови надання допомоги у сфері охорони здоров’я та інших галузях. Кабінет міністрів Латвії також виділив п’ять мільйонів євро на підтримку України за ініціативою НАТО та США.
-
Макрон назвав умову для розпуску парламенту Франції
Президент Франції Емманюель Макрон вирішив, що якщо уряд Себастьяна Лекорню втратить довіру, то він не буде призначати нового прем’єр-міністра, а розпустить парламент. Цю інформацію повідомила речниця французького уряду Мод Брежон. Є пропозиції висловити недовіру уряду Лекорню від декількох партій, але для цього потрібно отримати підтримку 25 голосів від соціалістів. Прем’єр-міністр Лекорню запропонував призупинити пенсійну реформу та ввести податок для найбагатших. Він також відмовився від поправки до Конституції, яка дозволяє ухвалювати рішення без більшості голосів депутатів. Ці кроки були зроблені для подолання політичної кризи в країні.
-
В Україні змінили терміни опалювального сезону
Уряд в Україні встановив нові дати опалювального сезону з 1 листопада по 31 березня замість попередніх термінів з 15 жовтня по 15 квітня. Ця інформація стала відома у понеділок, 13 жовтня. Зміни внесені до урядової постанови, яка регулює питання постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам. Таким чином, опалювальний період у країні тепер триватиме з листопада до березня.
-
У Франції оголосили новий склад уряду
Прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню оголосив склад нового уряду лише через два дні після перепризначення. Про це увечері в неділю, 12 жовтня, повідомило Politico.
Перепризначений прем’єр-міністром Франції Себастьян Лекорню залишив на своїх посадах міністра закордонних справ Жана-Ноеля Барро і міністра юстиції Жерара Дарманіна.
Найпомітнішою зміною стало призначення на посаду міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса – префекта поліції Парижа, який замінив на посаді Бруно Ретайо, лідера консервативної Республіканської партії, що має власні президентські амбіції.
Колишній прем’єр-міністр Елізабет Борн втратила посаду міністра освіти, її замінив державний службовець Едуард Жеффрей.
Ветеран правоцентристського табору Катрін Вотрен, замінила Лекорню на посаді міністра оборони. Раніше вона була міністром праці в уряді колишнього прем’єра Франсуа Байру, а також обіймала міністерську посаду за колишнього президента Жака Ширака.
На своїх посадах залишилися кілька важливих міністрів, зокрема міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро та міністр фінансів Ролан Лескюр.
Проте, майбутнє цього уряду є вкрай невизначеним. Ультраправе “Національне об’єднання” та ліворадикальна “Франція нескорена”, які разом контролюють понад третину місць у парламенті, вже заявили, що голосуватимуть за вотум недовіри уряду. Таким чином, доля кабінету Лекорню залежатиме від позиції Соціалістичної партії. Соціалісти заявили, що ухвалюватимуть рішення на основі конкретних політичних пропозицій прем’єра, зокрема щодо можливого призупинення суперечливої пенсійної реформи, ухваленої президентом Макроном. -
У Чехії домовились про коаліційний уряд
У Чехії переможець парламентських виборів партія АNО досягла згоди з Партією свободи та прямої демократії (SPD) та партією Автомобілісти (Motoristé) щодо форми потенційного уряду з 16 членів. Про це напередодні повідомило Radio Prague International.
Так, лідер партії АNО Андрей Бабіш оголосив у соціальних мережах, що угоди щодо нового уряду було досягнуто приблизно після п’яти годин переговорів.
Згідно з цим планом, ANO матиме дев’ять місць у новому кабінеті міністрів, включаючи посаду прем’єр-міністра, SPD – три, а Motoristé – чотири.
SPD також висуватиме наступного спікера Палати депутатів, йдеться у спільній заяві партій.
АNО очолить міністерства фінансів, промисловості, охорони здоров’я, праці, освіти, внутрішніх справ, регіонального розвитку та юстиції.
SPD візьме на себе відповідальність за оборону, сільське господарство та транспорт.
Motoristé контролюватимуть МЗС, культуру, навколишнє середовище та нове міністерство спорту, профілактики та охорони здоров’я.
Не буде міністрів європейських справ, законодавства, науки, досліджень та інновацій.
Переговори коаліції щодо політичних пріоритетів продовжаться наступного тижня. Очікується, що новий уряд приступить до роботи 3 листопада.