У Чехії переможець парламентських виборів партія АNО досягла згоди з Партією свободи та прямої демократії (SPD) та партією Автомобілісти (Motoristé) щодо форми потенційного уряду з 16 членів. Про це напередодні повідомило Radio Prague International.
Так, лідер партії АNО Андрей Бабіш оголосив у соціальних мережах, що угоди щодо нового уряду було досягнуто приблизно після п’яти годин переговорів.
Згідно з цим планом, ANO матиме дев’ять місць у новому кабінеті міністрів, включаючи посаду прем’єр-міністра, SPD – три, а Motoristé – чотири.
SPD також висуватиме наступного спікера Палати депутатів, йдеться у спільній заяві партій.
АNО очолить міністерства фінансів, промисловості, охорони здоров’я, праці, освіти, внутрішніх справ, регіонального розвитку та юстиції.
SPD візьме на себе відповідальність за оборону, сільське господарство та транспорт.
Motoristé контролюватимуть МЗС, культуру, навколишнє середовище та нове міністерство спорту, профілактики та охорони здоров’я.
Не буде міністрів європейських справ, законодавства, науки, досліджень та інновацій.
Переговори коаліції щодо політичних пріоритетів продовжаться наступного тижня. Очікується, що новий уряд приступить до роботи 3 листопада.
Позначка: Уряд
-
У Чехії домовились про коаліційний уряд
-
Лекорню пояснив своє несподіване повернення на посаду
Новопризначений прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню, який нещодавно подав у відставку, а згодом повернувся на посаду очільника уряду, розповів про мотиви свого несподіваного рішення. Про це у суботу, 11 жовтня, повідомляє РБК-Україна з посиланням на DPA.
Лекорню обійняв посаду прем’єра лише чотири тижні тому, проте 6 жовтня подав у відставку через напружену ситуацію в новому уряді. Цей крок спровокував серйозну політичну кризу в країні. Утім, вже 10 жовтня стало відомо, що він повертається до виконання своїх обов’язків.
Пояснюючи своє рішення, глава уряду зазначив, що його головною метою є подолання непростої ситуації, яка впливає на країну.
“Моїм єдиним пріоритетом є допомога у виході з цього важкого становища,” – зазначив Лекорню.
Прем’єр-міністр наголосив, що першочергово планує представити державний бюджет на наступний рік, аби уникнути додаткових ускладнень. Лише після цього він зосередиться на вирішенні внутрішніх проблем уряду.
Себастьєн Лекорню також уточнив, що має сформувати новий склад кабінету міністрів до 13 жовтня та не виключив можливості співпраці з лівими політичними силами.
“І тоді або політичні сили допоможуть мені в цьому, і ми будемо працювати разом, або ні”, – підсумував він.
Раніше, 6 жовтня, Себастьян Лекорню подав заяву про відставку. У відповідь на це президент попросив його організувати останній раунд переговорів з політичними силами.
Втім, уже 10 жовтня Франція знову пережила значні кадрові зміни в керівництві. Президент Макрон прийняв рішення повернути Лекорню на пост глави уряду, хоча той раніше висловлював бажання залишити виконавчу владу. Лекорню погодився залишитися на посаді прем’єра.
-
В Японії розпалась правляча коаліція
У п’ятницю правляча коаліція Японії, яка майже безперервно керувала країною протягом 25 років, розпалась після виходу партії Комейто з альянсу, повідомляє AFP.
Така ситуація поставила під загрозу затвердження кандидатури 64-річної Санае Такаїчі, як першої жінки на посаді прем’єр-міністра країни.
Такаїчі стала головою Ліберально-демократичної партії (ЛДП) менше тижня тому, і очікувалося, що парламент призначить її прем’єром цього місяця. Однак рішення Комейто розірвати союз викликало нову політичну кризу.
Лідер Комейто Тецуо Сайто пояснив розрив коаліції нездатністю ЛДП реагувати на дволітній скандал із політичним фінансуванням. Водночас партія пообіцяла підтримувати бюджетні плани та інші законопроєкти, але не голосуватиме за Такаїчі на парламентських слуханнях у другій половині жовтня.
Такаїчі назвала розпад коаліції “надзвичайно прикрим” і заявила, що вихід партії з альянсу був “одностороннім”. Частково конфлікт зумовлений консервативною політикою Такаїчі, зокрема її візитами до храму Ясукуні, де вшановують загиблих японських військових, включно з воєнними злочинцями, що викликає занепокоєння Китаю, Південної Кореї та США.
ЛДП втрачає підтримку на тлі зростання популярності менших партій, зокрема антиімміграційної Сансеїто. Якщо Такаїчі стане прем’єром, їй доведеться вирішувати складні внутрішні та зовнішні проблеми – старіння населення, геополітичні виклики, нестабільну економіку та питання імміграції. Одним із перших офіційних обов’язків на посаді стане прийом президента США Дональда Трампа, який планує візит до Японії наприкінці жовтня. -
Президенту Перу оголосили імпічмент на тлі масової злочинності в країні
Конгрес Перу проголосував за усунення з посади непопулярної глави держави Діни Болуарте в п’ятницю вранці, 10 жовтня. Імпічмент президента країни оголошено на тлі хвилі злочинності, яка охопила Перу, повідомляє АР.
Законодавці організували в четвер увечері, 9 жовтня, дебати та процес імпічменту в однопалатному Конгресі, який складається зі 130 членів, щодо усунення Болуарте з посади через те, що, на їхню думку, її уряд не здатний зупинити злочинність.
Вони вимагали, щоб Болуарте прибула до Конгресу до кінця доби, щоб захистити себе, але вона не з’явилася, і після опівночі 124 законодавці проголосували за її імпічмент, який перуанські конгресмени підтримали одноголосно.
На відміну від восьми попередніх спроб усунути Болуарте, майже всі законодавчі фракції висловили підтримку цьому рішенню.
Тимчасовим президентом призначили 38-річного юриста і голову Конгресу Хосе Хері. Він буде виконувати обов’язки Болуарте до кінця її терміну. Вибори заплановані на квітень наступного року, а термін повноважень Болуарте мав закінчитися 28 липня 2026 року.
Болуарте була шостою главою держави Перу за останні майже десять років. Звичайний термін повноважень президента становить п’ять років.
Вона прийшла до влади в 2022 році, щоб добути термін повноважень тодішнього президента Педро Кастільо, якого усунули з посади лише через два роки після початку його п’ятирічного терміну. До того, як стати президентом, вона обіймала посаду віцепрезидента Кастільо.
Протягом перших трьох місяців її президентства відбулося понад 500 протестів з вимогою її відставки. Скандали та нездатність її адміністрації боротися з безперервною злочинністю в Перу стали причиною її поразки.
Вона частково звинуватила в цій ситуації іммігрантів, які проживають у країні нелегально. -
Ле Пен заявила, що блокуватиме усі спроби призначити прем’єра
Лідерка ультраправої французької партії Національне об’єднання Марін Ле Пен заявила, що її політична сила буде постійно блокувати роботу призначених голів уряду, поки президент Емманюель Макрон не погодиться провести ще одні дострокові вибори. Про це у середу, 8 жовтня, повідомляє Politico.
Зазначається, що Ле Пен висловила впевненість, що ультраправим вдаться збільшити кількість мандатів у потенційному новому скликанні. Натомість усі інші партії “налякані до смерті” перспективою виборів, бо розуміють, що втратять портфелі.
Згідно з опитуваннями, Національне об’єднання справді є лідером електоральних симпатій. Але складна система виборів з двома турами не дає можливості надійно спрогнозувати, чи справді Ле Пен здатна сформувати більшість. -
Хаос у Франції. Під Макроном хитке крісло
У Франції знову пішов у відставку прем’єр-міністр. Себастьєн Лекорню обіймав посаду менше місяця, не встиг провести жодного засідання уряду і подав у відставку. Країна так і не змогла подолати затяжну політичну кризу.
Кінця кризи не видно
Влітку 2024 року, після перемоги ультраправого Національного об’єднання, Еммануель Макрон вирішив розпустити Національні збори і оголосити нові вибори. Відтоді у Франції триває політична криза, кінця якій так і не видно.
У липні 2024 року подав у відставку з посади прем’єр-міністра ставленик Макрона Габріель Атталь (фактично він керував урядом до вересня).
Його змінив на початку вересня 2024 року представник правої партії Республіканці Мішель Барньє. Рівно через два місяці Барньє пішов у відставку, отримавши від Національних зборів вотум недовіри.
Після Барньє прийшов Франсуа Байру, найбільш компромісний кандидат для всіх сторін. Він протримався до вересня цього року: Байру не зміг проштовхнути проєкт бюджету і сам ініціював вотум недовіри своєму уряду в парламенті.
Коли з усіх можливих кандидатур Макрон обрав Себастьяна Лекорню, реакція на його рішення була досить байдужею. Політики і журналісти говорили, що цього разу президент вирішив сам очолити уряд: Лекорню вважається одним із найвідданіших соратників Макрона, у всьому наступним його волі.
Лекорню встановив одразу кілька антирекордів. На посаді прем’єр-міністра він провів 27 днів (до цього найкоротшим головою уряду був Мішель Барньє з 99 днями). При цьому Лекорню рекордно довго формував свій кабінет — 26 днів (той же Барньє займався цим 17 днів). Міністри навіть не встигли розпакувати свої речі.
Що далі?
З кожною новою відставкою все складніше знайти відповідь на це питання. Уже у вівторок, 7 жовтня, наближається термін подання проєкту бюджету. Цього, очевидно, не станеться: немає уряду — немає бюджету.
Ще одне важливе питання — чим у цей час буде займатися Національні збори. У вівторок до депутатів мав звернутися Лекорню, але уряду більше немає, і парламентаріям нема що обговорювати.
Якісь заяви зі стін Національних зборів послідують, але без виконавчої влади законодавцям особливо нема чим займатися. Очевидно, що ситуація буде лише погіршуватися: з кожною відставкою опозиція стає радикальнішою, компромісу з питання бюджету так і немає, Макрона закликають піти у відставку або оголосити дострокові вибори.
Бюро Національної асамблеї у середу відхилило ініціативу про імпічмент президента Макрона, яку внесли ультралеві з Непокірної Франції за підтримки всього 104 депутатів лівих партій.
На етапі розгляду в бюро проти винесення питання на розгляд проголосували 10, тоді як за — лише 5, і 5 утрималися, зокрема представники від правопопулістів Національного об’єднання.
Рейтинг довіри до Макрона впав на тлі політичної нестабільності, викликаної зміною прем’єр-міністрів. За опитуванням, лише 14% французів довіряють здатності Макрона ефективно вирішувати проблеми, що стоять перед Францією — на 3 процентних пункти менше, ніж місяць тому.
В цілому рейтинг довіри до президента Франції обвалився на 7 пунктів за два місяці і на 13 — з березня 2025 року.
З рейтингом довіри в 14% Емманюель Макрон побив свій рекорд непопулярності і зрівнявся з рекордом свого попередника Франсуа Олланда, якого колишній соціалістичний глава держави досяг у листопаді 2016 року. -
Услід за премʼєром: міністр оборони Франції подав у відставку
Міністр оборони Франції Брюно Ле Мер вирішив після одного дня на посаді піти у відставку. Він зазначив, що приєднався до уряду з почуттям обов’язку, але його рішення викликало негативні реакції. Ле Мер сподівається, що це допоможе вирішити політичну кризу у країні. Президент Франції прийняв його відставку. Раніше відставку подав прем’єр-міністр. Ці події спричинили падіння французьких ринків, інвестори вважають, що можливі нові вибори для вирішення кризи.
-
Прем’єр Франції несподівано подав у відставку
У понеділок вранці прем’єр-міністр Франції Себастьян Лекорню заявив про свою відставку, після чого президент країни прийняв його рішення. Лекорню проробив на посаді лише 27 днів, що стало найкоротшим терміном у історії Франції. Вчора він завершив формування свого уряду, який, за його словами, мав об’єднати суспільство та знайти компроміс з опозицією. Себастьян Лекорню планує скоро виступити з публічною заявою.
-
У Франції сфомовано новий уряд
Новий прем’єр-міністр Франції Себастьян Лекорню представив президентові Еммануелю Макрону список свого нового уряду. У списку 18 членів, з яких 12 – це перепризначені міністри з попереднього уряду. Деякі зі старих міністрів, як Елізабет Борн, Брюно Рітайо, Жеральд Дарманен та Рашида Даті, продовжать свою роботу на тих самих посадах. Також в уряді будуть нові призначення, зокрема Брюно Ле Мер стане міністром збройних сил і ветеранів. Новим міністром економіки та фінансів стане Ролан Лескюр. Уряд Лекорню має складатись з 25 міністрів, остаточний список обіцяно оприлюднити на початку наступного тижня. Президент Макрон проведе засідання Ради міністрів у понеділок, а Лекорню зробить програмну промову перед Національною асамблеєю у вівторок, де він планує обговорити політичні орієнтири нового уряду та підтримку у парламенті. Одним із важливих завдань нового уряду буде ухвалення бюджету країни до кінця року.
-
Шатдаун: компромісу в уряді США знову не знайдено
Сенат США не зміг домовитися про компроміс, щоб припинити урядовий параліч, і шатдаун триватиме до наступного тижня. Представники обох партій провели переговори, але не знайшли спільного рішення. Демократи пропонували тимчасове фінансування до 31 жовтня, щоб продовжити тиск на республіканців у питанні субсидій на медичну допомогу. Республіканці відхилили цю пропозицію, але готові до переговорів за умови припинення шатдауну. Партії не змогли досягти прогресу через глибокі політичні розбіжності, і обидві сторони залишаються на своїй позиції. Урядовий шатдаун розпочався 1 жовтня, і адміністрація президента Трампа може використати цю ситуацію для звільнення держслужбовців.