Уряд України готує зміни у нарахуванні пенсій через існуючі викривлення в пенсійній системі. Про це поінформувала міністр соціальної політики Оксана Жолнович у подкасті Центру економічної стратегії.
Одним з викривлень є ситуація, коли люди виходять на пенсію в різні роки з однаковим обсягом прав і мають різні суми виплат. Нині над виправленням ситуації працюють.
“Ми вже пропрацювали повністю механізм, який дозволить уникати цього викривлення. Побачили, де були баги, і вирішили цю проблему”, – сказала міністр.
Поточний рівень пенсійного забезпечення недостатній для більшості пенсіонерів. І справа не тільки у фінансовому ресурсі, який необхідно зробити сталим.
Викривлення є і в обсягу спеціальних прав щодо нарахування пенсій. За її словами, є три типи пільг, які можуть застосовуватися для різних категорій людей: це зменшення віку виходу на пенсію, зменшення кількості років страхового стажу, який треба відпрацювати для отримання пенсії, і відсоток заміщення заробітку.
“Якщо в загальному до 40% заміщення заробітку покривається державою для солідарної пенсії, то у спецпенсіонерів таке покриття сьогодні мінімум 70%, а в окремих випадках за рішенням судів – 90%. І всі спецпенсіонери користуються усіма трьома привілеями: менший страховий стаж, менший вік досягнення і вищий відсоток. Тому ми так само підходимо до реформи пенсій”, – сказала чиновниця.
Вона звернула увагу, що індексація пенсій на рівень інфляції діє для всіх пенсіонерів. Однак спецпенсіонери мають ще одну одну перевагу, яку вона назвала беззмістовною.
Міністерство також підготувало законопроєкт, який передбачає єдиний формат індексації. Мова про те, що обраховані пенсії будуть індексуватися з рівнем інфляції за єдиними стандартами і правилами.
Позначка: Уряд
-
Уряд України анонсував зміни в нарахуванні пенсій
-
Стармеру загрожує відставка – ЗМІ
У британському прем’єр-міністра Кіра Стармера загрожує втрата посади через погані результати роботи уряду. Два видатних депутати від Лейбористської партії висловили побоювання, що Стармер може бути змушений піти у відставку, якщо ситуація не покращиться. Є заяви про великий рівень незадоволення всередині партії і можливість кінця його керівництва. Лейбористи стикаються з втратою підтримки на виборах в Уельсі, Шотландії та Лондоні. Також виникли проблеми через зміни у бюджеті та інцидент з нападом на будинок прем’єр-міністра.
-
У Південній Кореї затвердили нового прем’єра
Національна асамблея Південної Кореї затвердила Кіма Мін Сока на посаду прем’єр-міністра. Більшість парламентаріїв проголосували за його призначення, хоча опозиційна партія бойкотувала голосування через звинувачення щодо статків та сім’ї Кіма. Після підтвердження Кім пообіцяв дотримуватися волі народу та пріоритетом визначив подолання економічної кризи, спричиненої “силами тиранії”. Президент Лі офіційно призначив Кіма прем’єр-міністром після голосування. Опозиція критикує Кіма за сумніви у походженні доходів, розбіжності між майном та витратами, а також скандали зі зарахуванням сина до університету. Провладна партія провела голосування навіть без підтримки опозиції. Крім того, парламент ухвалив зміни до закону про воєнний стан, що забороняють військовим та поліції заходити до асамблеї під час його введення.
-
В Україні запрацювало нове держагентство
В Україні стартувало Державне агентство з управління резервами України (ДАУР), як повідомило Міністерство економіки. Це абсолютно новий орган, який був створений з нуля. Діяльність агентства буде контролювати уряд через першого віце-прем’єр-міністра-міністра економіки. Основне завдання ДАУР – забезпечити державну політику у сфері державних резервів. Агентство буде формувати державні резерви, необхідні для країни та населення, для швидкого реагування на поточні виклики. Також йому доручено контроль за формуванням, зберіганням, оновленням та використанням державних резервів. ДАУР вже зареєстроване, має затверджену структуру і штат. Наразі у ньому працює 20 держслужбовців, що становить 30% від усіх планованих вакансій. Фінансування агентства передбачено з державного бюджету на 2025 рік. За словами заступника міністра економіки, агентство працюватиме за сучасними принципами і не пов’язане з радянською системою. Уряд призначив тимчасовою голову ДАУР Наталію Кінчук.
-
Київ просить КНР переглянути умови зернового кредиту часів Януковича
Уряд України ініціював переговори з Ексімбанком Китаю щодо реструктуризації боргу за державними гарантіями на 1,5 мільярда доларів, який був залучений ще у 2012 році. Відповідна ініціатива зафіксована у проєкті змін до державного бюджету на 2025 рік (№13439), поданому до Верховної Ради.
Мова про кредит, наданий АТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України” (ДПЗКУ) під гарантії уряду в межах міжурядової угоди між Україною та КНР. За класифікацією китайської сторони, борг визнаний офіційним двостороннім зобов’язанням.
У документі зазначено, що кредитор ще у грудні 2024 року погодився на переговори, однак повідомив, що процес може бути тривалим. У зв’язку з цим уряд України пропонує тимчасово зупинити платежі за зобов’язаннями до моменту досягнення домовленостей про нові умови запозичення.
“Тимчасове зупинення здійснення платежів планується запровадити за гарантійним зобов’язанням держави щодо відповідних боргових зобов’язань ДПЗКУ на строк до вчинення такого правочину (правочинів) та зміни умов відповідного запозичення”, – мовиться у пояснювальній записці.
У 2012 році Україна та Китай уклали угоду про кредитну лінію на 3 млрд доларів, яка передбачала поставки 5 млн тонн зерна щорічно. У 2013 році ДПЗКУ отримала 1,5 млрд доларів під державні гарантії. Зобов’язання виконувались частково: за понад десять років Україна поставила лише близько 6 млн тонн зерна, що стало підставою для китайської сторони подати позов до Лондонського арбітражу.
Станом на початок 2022 року залишок боргу становив близько 900 млн доларів.
У червні повідомлялося, що переговори України з приватними кредиторами щодо реструктуризації боргу у понад 20 млрд доларів не дали результату. Якби компромісу не вдалося досягнути, то вже у серпні Україні могла оголосити дефолт. 18 липня Верховна Рада схвалила зупинку виплат за зовнішнім боргом.
Реструктуризація боргу України: оприлюднено деталі -
Кабмін звільнив Кременя з посади мовного омбудсмена
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про звільнення Тараса Кременя з посади Уповноваженого із захисту державної мови у зв’язку із завершенням п’ятирічного строку його повноважень. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук у середу, 2 липня.
Згідно з рішенням уряду, звільнення набуде чинності 8 липня. Саме тоді спливає каденція Кременя, котрий перебував на посаді мовного омбудсмена з липня 2020 року.
Відповідно до законодавства, кандидатури на посаду Уповноваженого із захисту державної мови можуть подавати Міністерство культури та інформаційної політики, Міністерство юстиції та Уповноважений Верховної Ради з прав людини.
Призначення здійснює Кабмін на основі відкритого рейтингового голосування.
Раніше у Раді закликали Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця повторно подати Кременя для призначення на новий термін.
Як ми вже писали, Володимир Зеленський також анонсував зміни деяких кадрових позицій, зокрема, в дипломатичному корпусі.
Мовний омбудсман заявив про уповільнення українізації -
Уряд Франції пережив черговий вотум недовіри
Спроба оголосити вотум недовіри уряду Франції під керівництвом Франсуа Байру провалилася. У Національній асамблеї не знайшлося необхідної кількості голосів за вотум, який ініціювали соціалісти через невдалі переговори щодо пенсійної реформи. Про це у вівторок, 1 липня, повідомили BFMTV.
Вотум підтримали 189 депутатів при мінімально необхідних 289.
Зазначається, що соціалісти без підтримки Національного об’єднання Марін Ле Пен, не змогли оголосити недовіру уряду. У партії дали зрозуміти, що готові розглядати такий крок не раніше осені, щоб мати важіль тиску на прем’єра під час дебатів стосовно бюджету.
Соціалісти закидали прем’єр-міністру, що він не запропонував парламенту законопроєкт для обговорення питання про підвищення пенсійного віку до 64 років, щодо якого депутати так і не змогли висловитися.
Це вже не перший вотум недовіри уряду Байру, який провалився. Так, 10 лютого провалився вотум, який ініціювали ультраправі. Перед цим Національна асамблея провалила другий вотум недовіри уряду Франції, який використав спецпроцедуру для ухвалення бюджету в обхід депутатів. Так само провалився вотум недовіри за проєкт бюджету на 2025 рік. Попередник Байру на посаді прем’єра Мішель Барньє, який теж застосував спецпроцедуру для ухвалення бюджету, не зміг пережити вотуму недовіри та пішов у відставку, пропрацювавши рекордно короткий термін на посаді глави уряду. -
В Італії планують зарахувати зведення мосту до військових витрат НАТО
Італійський уряд запропонував вважати багатомільярдний проєкт мосту на Сицилію військовими витратами в межах цілей НАТО. Про це повідомляє Politico у понеділок, 30 червня.
Будівництво мосту, вартість якого оцінюється у 13,5 мільярда євро, розглядається як спосіб наблизити Італію до нового стандарту НАТО – 5% ВВП на безпеку до 2035 року. Торік Рим витрачав лише 1,49% ВВП на оборону.
Міст мав би з’єднати материкову Італію з Сицилією й стати найдовшим підвісним мостом у світі. Проєкт обговорюється десятиліттями, втім, постійно постає перед технічними, фінансовими та політичними перепонами.
Міністр закордонних справ Антоніо Таяні та міністр інфраструктури Маттео Сальвіні – обидва заступники прем’єрки Джорджи Мелоні – наголошують на “стратегічному значенні мосту для НАТО”.
“Ми пояснимо італійцям, що безпека – це ширше поняття, ніж просто танки”, – зазначив Таяні у коментарі виданню Milano Finanza. – “Ми зробимо ставку на інфраструктуру, яка має і цивільне, і оборонне значення – наприклад, міст через протоку, адже Сицилія є платформою НАТО”, – додав він.
Офіційного рішення про класифікацію мосту як військового проєкту ще не ухвалили, одначе, Сальвіні заявив, що “незабаром можуть відбутися подальші консультації, аби з’ясувати, наскільки це реально”.
Частину витрат, відповідно до стандартів НАТО, можна спрямовувати на “стратегічну інфраструктуру”. Це може допомогти Риму обійти бюрократичні та юридичні труднощі, які гальмували проєкт у минулому.
Італія також просить включити проєкт до плану фінансування ЄС для мобільності військових, вважаючи, що він “ідеально вписується у стратегію переміщення сил НАТО з Північної Європи до Середземного моря”.
Втім, офіційно Мессінська протока не входить до коридору військової мобільності НАТО, який починається в портах Апулії, веде через Адріатику до Албанії, Північної Македонії та Болгарії.
У вівторок Сальвіні повідомив, що остаточне схвалення проєкту очікується в липні. Тим часом Таяні запропонував назвати міст на честь Сільвіо Берлусконі. -
В Італії плануютьзарахувати зведеннямосту до військових витрат НАТО
Італійський уряд запропонував вважати багатомільярдний проєкт мосту на Сицилію військовими витратами в межах цілей НАТО. Про це повідомляє Politico у понеділок, 30 червня.
Будівництво мосту, вартість якого оцінюється у 13,5 мільярда євро, розглядається як спосіб наблизити Італію до нового стандарту НАТО – 5% ВВП на безпеку до 2035 року. Торік Рим витрачав лише 1,49% ВВП на оборону.
Міст мав би з’єднати материкову Італію з Сицилією й стати найдовшим підвісним мостом у світі. Проєкт обговорюється десятиліттями, втім, постійно постає перед технічними, фінансовими та політичними перепонами.
Міністр закордонних справ Антоніо Таяні та міністр інфраструктури Маттео Сальвіні – обидва заступники прем’єрки Джорджи Мелоні – наголошують на “стратегічному значенні мосту для НАТО”.
“Ми пояснимо італійцям, що безпека – це ширше поняття, ніж просто танки”, – зазначив Таяні у коментарі виданню Milano Finanza. – “Ми зробимо ставку на інфраструктуру, яка має і цивільне, і оборонне значення – наприклад, міст через протоку, адже Сицилія є платформою НАТО”, – додав він.
Офіційного рішення про класифікацію мосту як військового проєкту ще не ухвалили, одначе, Сальвіні заявив, що “незабаром можуть відбутися подальші консультації, аби з’ясувати, наскільки це реально”.
Частину витрат, відповідно до стандартів НАТО, можна спрямовувати на “стратегічну інфраструктуру”. Це може допомогти Риму обійти бюрократичні та юридичні труднощі, які гальмували проєкт у минулому.
Італія також просить включити проєкт до плану фінансування ЄС для мобільності військових, вважаючи, що він “ідеально вписується у стратегію переміщення сил НАТО з Північної Європи до Середземного моря”.
Втім, офіційно Мессінська протока не входить до коридору військової мобільності НАТО, який починається в портах Апулії, веде через Адріатику до Албанії, Північної Македонії та Болгарії.
У вівторок Сальвіні повідомив, що остаточне схвалення проєкту очікується в липні. Тим часом Таяні запропонував назвати міст на честь Сільвіо Берлусконі. -
Німецькі соціал-демократи відхилили запуск Nord Stream
Соціал-демократична партія Німеччини під час з’їзду у Берліні виступила проти відновлення будь-яких постачань природного газу з Росії газопроводами Північний потік та Північний потік-2, чим відхилила пропозицію, озвучену представниками блоку ХДС/ХСС та Республіканської партії США. Про це інформує DW у неділю, 29 червня.
Згідно з рішенням керівництво СДПН та її фракції на усіх рівнях керуватимуться цією позицією у своїй подальшій політичній діяльності.
Рішення підтримала переважна більшість делегатів – лише одна особа проголосував проти та кілька делегатів утрималися.
У Німеччині тривають обговорення з боку консервативного блоку ХДС/ХСС, партнера СДПН у чинній коаліції, щодо можливості у перспективі за певних умов відновити імпорт російського газу. Це викликало публічну дискусію у країні.
Уряд канцлера ФРН Фрідріха Мерца розглядає можливість законодавчо унеможливити запуск потоків. Про це 27 червня повідомила газета Financial Times, посилаючись на письмову відповідь Міністерства економіки Німеччини депутатам від партії Союз-90/Зелені.
У документі зазначається, що обговорюється внесення змін до законодавства про контроль за інвестиціями, аби не допустити зміни власника трубопроводів, яка могла б призвести до їх повторного запуску.
До цього міністр економіки та енергетики ФРН Роберт Габек підтвердив, що Німеччина не розглядає можливість відновлення газопроводів Nord Stream.
Раніше стало відомо, що у США розробляють проект перезапуску російського газопроводу Північний потік-2 до Європи за підтримки американських інвесторів.
Та вже згодом з’явилася інформація, що німецька влада розглядає варіанти запобігання поверненню до експлуатації газопроводу Nord Stream 2 після повідомлень про таємні переговори між США та Росією щодо його продажу американським інвесторам.