Президент Чехії Петр Павел доручив сформувати уряд лідеру руху ANO Андрею Бабішу, який майже домовився про спільну платформу з правими партіями Чехії. Про це повідомляє ORF.
Зазначається, що чеський мільярдер та популіст, який вже очолював лівоцентристський уряд Чехії у 2017-2021 роках, за даними ЗМІ, наразі досяг “принципової” домовленості про спільну програму з вкрай правою партією Motoristen (Мотористи) та правопопулістською партією Свобода та пряма демократія (SPD).
Щодо формування уряду Чехії, за словами Бабіша, залишаються “два чи три” спірні пункти. Політик планує подати президенту Чехії свої пропозиції щодо майбутнього уряду у другій половині цього тижня. Павел має особисто провести консультації з усіма кандидатами на міністерські посади нового уряду Чехії.
Позначка: Уряд
-
Лідеру руху ANO доручено сформувати уряд в Чехії
-
Екс-посол в Україні стане віце-прем’єром з питань повернення Придністров’я
Колишнього молдовського посла в Україні Валеріу Ківеря в Молдові призначать віце-прем’єром з питань повернення Придністров’я. Про це оголосив номінований на посаду прем’єра Молдови Александру Мунтяну на своїй Facebook-сторінці.
Урядовець опублікував допис про останні кадрові рішення щодо своєї команди та додав, що Валеріу Ківеря, кадрового дипломата і посла Молдови в Україні у 2021 – 2025 роках, висувають на посаду віце-прем’єра з реінтеграції Придністров’я.
Головою Міністерства економічного розвитку і цифровізації пропонується зробити Євгена Осмоческу, який раніше протягом своєї кар’єри співпрацював у тому числі з установами ЄС, Світовим банком та ОЕСР.
Міністром фінансів пропонують Андріана Гавріліцу, якого Мунтяну описав як фахівця з 20-річним досвідом в економічній сфері.
Голова Молдови Мая Санду у п’ятницю, 24 жовтня, підписала указ про призначення Олександра Мунтяну кандидатом на посаду прем’єр-міністра країни.
Молдова і Румунія зробили Україні “подарунок” до опалювального сезону -
Німеччина надає €60 млн на підтримку енергетики України
Німеччина виділяє 60 млн євро на підтримку енергетики України, що допоможе пришвидшити постачання генераторів, обладнання та мобільних теплоелектростанцій. Про це повідомила глава уряду Юлія Свириденко на зустрічі з міністеркою енергетики Німеччини Катеріні Райхе.
“На зустрічі обговорили підготовку України до зими та зміцнення енергетичної стійкості. Домовилися створити спільну робочу групу з енергетики та розширити індустріальну співпрацю. У грудні в Берліні відбудеться українсько-німецький бізнес-форум, який може стати ефективним майданчиком для нових партнерств між нашими компаніями”, – зазначила Свириденко.
За словами прем’єрки, Німеччині запропонували укласти міжурядову угоду для підтримки інвесторів – за моделлю, яку вже реалізують Данія, Нідерланди, Франція та Швейцарія.
Окремо вона висловила вдячність Німеччині за активну позицію щодо використання російських активів.
“Сьогодні макрофінансова підтримка є особливо важливою, і наші німецькі партнери підтримують будь-який шлях, який дозволить використати ці активи для допомоги Україні та якнайшвидше завершити війну”, – резюмувала глава уряду. -
Санду визначилася з кандидатом на посаду прем’єр-міністра Молдови
Президентка Республіки Молдова Мая Санду у п’ятницю, 24 жовтня, підписала указ про призначення Олександра Мунтяну кандидатом на посаду прем’єр-міністра країни. Про це свідчить відповідний документ, оприлюднений на сайті президента.
Рішення ухвалили після консультацій із парламентськими фракціями.
“Бажаю успіхів у формуванні уряду, котрий здобуде довіру парламенту і виконає найважливіші очікування громадян: захист миру, підготовка країни до вступу в ЄС, зміцнення економіки та підвищення рівня життя людей”, – заявила глава держави.
Згідно з указом, Мунтяну має представити парламенту склад уряду та програму діяльності для отримання вотуму довіри.
Місцеві ЗМІ повідомляють, що фракція партії “Дія і солідарність” (PAS) офіційно запропонувала Мунтяну як кандидата на посаду прем’єра. Лідер партії Ігор Гросу після зустрічі із Санду заявив, що “після видання указу Олександру Мунтяну буде запропоновано кабінет міністрів і програму його діяльності”, після чого кандидат розпочне консультації з парламентськими фракціями.
Раніше видання Ziarul de Gardă повідомляло, що Мунтяну є бізнесменом, котрий понад 20 років проживає в Україні. -
Шатдаун в США став другим за своєю тривалістю
Уряд США вже 22 дні не працює через призупинення роботи, що перевищує тривалість будь-якого іншого шатдауну в історії країни. Спікер Палати представників Майк Джонсон назвав це “ганьбою” і звинуватив демократів у блокуванні законопроекту, необхідного для відновлення роботи уряду. Найдовший шатдаун був за часів президента Трампа і тривав 35 днів. Причина поточного шатдауну – відсутність фінансування для федеральних агентств через незатверджений Конгресом бюджет.
-
Уряд зберіг ціни на електроенергію для населення
Уряд України підтвердив, що ціни на електроенергію для населення залишаться незмінними цієї зими. Громадяни будуть платити 4,32 грн за кВт⋅год, але для споживачів з електроопаленням діятиме пільгова ціна – 2,64 грн за кВт⋅год при споживанні до 2 000 кВт⋅год на місяць. Це рішення уряду є частиною програми підтримки громадян узимку, спрямованою на зменшення фінансового навантаження на родини під час опалювального сезону.
-
Російський уряд свалив “націоналізацію” житла на ТОТ
Уряд Російської Федерації затвердив закон про націоналізацію нерухомості, яка вважається “безхазяйною” на окупованих територіях України. Це стосується житла у Луганській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях. Згідно з законопроєктом, якщо нерухомість не має документів або не можна виявити власника, вона буде передана у власність окупаційним адміністраціям або муніципалітетам. Мешканці окупованих територій, які втратили житло через бойові дії, а також деякі групи працівників, зможуть отримати цю нерухомість. Якщо з’являться справжні власники, житло може бути повернене. Закон також надає державі право на об’єкти, які не можуть бути приватною власністю, наприклад, критичну інфраструктуру та підприємства. Експерти вважають, що ці зміни відображають процес інтеграції окупованих територій в економічну та правову систему Росії, який планується завершити до 2028 року. Раніше подібні питання вирішувалися на місцевому рівні, але тепер будуть регулюватися на федеральному рівні. Росія також скоротила фінансування окупованих територій і намагається активізувати мобілізацію українців на цих територіях.
-
Російський уряд схвалив “націоналізацію” житла на ТОТ
Уряд Російської Федерації прийняв рішення націоналізувати “безхазяйне” житло на окупованих територіях України. Це означає, що будинки, квартири та кімнати, для яких немає власників або документів, перейдуть під контроль окупаційних адміністрацій. Це житло стане власністю мешканців окупованих територій, які втратили нерухомість через війну, а також деяких категорій працівників, таких як військові, поліцейські, вчителі та медичний персонал. У разі з’явлення власників житло може бути повернене. Також ухвалений закон закріплює право держави на об’єкти, які не можуть належати приватним особам, зокрема критичну інфраструктуру та підприємства. Експерти вважають, що ці зміни спрямовані на інтеграцію окупованих регіонів в систему Росії та мають завершитися до 2028 року. Росія також скорочує фінансування окупованих територій і намагається активізувати економіку в цих регіонах.
-
Жінка вперше очолила уряд Японії
У японському парламенті проголосували за обрання лідера Ліберально-демократичної партії Санае Такаїчі на посаду першої жінки-прем’єр-міністра країни. Вона отримала 237 голосів, перемігши свого головного суперника з опозиційної партії. Такаїчі об’єднала Ліберально-демократичну партію та Партію інновацій у коаліційний альянс, що допомогло їй стати прем’єр-міністром. Вона має підготуватися до візиту президента США Дональда Трампа до Японії та вирішення геополітичних питань та торговельних відносин зі Сполученими Штатами.
-
В Італії уряд Мелоні наближається до рекорду за тривалістю
Уряд прем’єр-міністра Італії Джорджі Мелоні став третім за тривалістю у післявоєнній історії країни. Його уряд протримався на посаді 1093 дні, що рівно стільки, скільки уряд соціалістичного прем’єр-міністра Беттіно Краксі в середині 1980-х років. Найтривалішими урядами за останні десятиліття в Італії були уряди Сільвіо Берлусконі у 2001-2005 роках (1412 днів) та 2008-2011 роках (1287 днів). Якщо Мелоні залишиться в посаді до вересня 2026 року, він стане найтривалішим прем’єр-міністром в історії Італії за останні вісім десятиліть. До цього середня тривалість урядів Італії з кінця Другої світової війни становила лише один рік і один місяць.