Президент США Дональд Трамп вважає, що шатдаун не завдає шкоди економіці країни, пояснюючи це тим, що економіка досить сильна. Проте, він визнав, що важливо відновити роботу уряду, щоб підтримати людей, які зараз залишаються без роботи та зарплати. Демократи та деякі республіканці в Сенаті продовжують переговори про можливу угоду, що дозволить уникнути подібних ситуацій у майбутньому. Шатдаун розпочався 1 жовтня, коли урядові установи припинили роботу через відсутність узгодженого законопроекту щодо фінансування. Це стало найтривалішим у історії країни шатдауном, який призвів до проблем для держслужбовців та мільйонів американців.
Позначка: Уряд
-
Антикризовий енергетичний штаб провів засідання
Кабінет міністрів провів засідання Антикризового енергетичного штабу за участі профільних міністерств та енергетичних компаній для оцінки стану енергосистеми та узгодження алгоритмів реагування на виклики війни у різних сценаріях. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у Телеграм у вівторок, 4 листопада.
“Серед головних тем – запуск опалювального сезону, збільшення імпорту енергоресурсів; нарощування генерації, зокрема розподіленої та потреби для швидкого відновлення і ремонту після пошкоджень. Опалювальний сезон стартував планово. Тепер наша задача – пройти з теплом всю зиму”, – написала вона.
За словами Свириденко, один із пріоритетів – розвиток розподіленої генерації.
“Адже це дозволяє громадам зберігати енергетичну стійкість навіть під час масованих атак. Уже введено в експлуатацію 1,8 ГВт розподіленої генерації, нарощуємо потужності і надалі”, – запевнила вона.
Свириденко наголосила, що уряд щоденно координує дії з обласними адміністраціями, громадами та профільними службами.
“Особливу увагу приділяємо прифронтовим регіонам, де Росія системно обстрілює енергетичні обʼєкти, намагаючись позбавити громади тепла. Перевірили готовність громад до кризових ситуацій. Постійно працює понад 8 тисяч пунктів незламності, ще 4 тисячі готові до розгортання у випадку відключень. Усі вони забезпечені пальним та засобами звʼязку”, – зазначила прем’єр.
Вона нагадала, що в межах програм Зимової підтримки буде збережено фіксовану ціну на газ і електроенергію для побутових споживачів.
Раніше стало відомо, що Кабмін виділив 8,4 млрд гривень на додатковий імпорт газу в межах підготовки до опалювального сезону. -
У США через шатдаун можуть припинити авіарейси
Ситуація із внутрішніми перельотами в Сполучених Штатах ускладнилася через безпекові питання, які виникли на тлі часткового припинення роботи федерального уряду. Нестача авіадиспетчерів та затримки рейсів стали серйозною проблемою. Міністр транспорту США Шон Даффі в інтерв’ю CNBC 3 листопада розповів про ймовірність закриття повітряного простору.
Він наголосив, що якщо ситуація стане критично небезпечною, американська влада буде змушена повністю закрити повітряний простір. Наразі вони працюють над тим, щоб цього не допустити, хоча вже є значні затримки авіарейсів.
Шатдаун у США триває 34 дні, і за цей час 13 тисяч авіадиспетчерів працюють без зарплати. Внаслідок цього було скасовано десятки тисяч рейсів, а найбільше постраждали пасажири на 30 найбільш завантажених аеропортах країни.
За даними Федерального авіаційного управління США, майже половина цих аеропортів має гострий дефіцит диспетчерів, що призвело до затримки понад 6200 рейсів та скасування майже 500.
Авіакомпанії заявляють, що ці проблеми вже відобразилися на понад 3,2 мільйонах пасажирів, чий графік польотів було зірвано через скасування або значну затримку рейсів. Криза спричинена збільшенням відсутності диспетчерів через шатдаун, пише Reuters.
Нинішній шатдаун став другим за тривалістю в історії США. З 21 жовтня 2025 року він перевершив попередній рекорд у 21 день, встановлений за часів президентства Білла Клінтона. У разі продовження нинішня ситуація може перетворитися на найдовшу в історії країни.
При цьому Адміністративно-бюджетне управління Білого дому наголосило, що військовослужбовці та правоохоронці продовжать отримувати зарплати навіть у разі часткової зупинки фінансування. Водночас адміністрація працює над новими скороченнями державного сектору. Як відомо, в США з 1 жовтня 2025 року триває призупинення роботи уряду – “шатдаун”. Причина – Конгрес США не затвердив відповідне фінансування для федеральних агентств.
-
У Сербії оголосили про дострокові вибори через протести
Президент Сербії Александар Вучич повідомив, що парламентські вибори відбудуться раніше запланованого терміну. Це рішення ухвалено на тлі суспільного невдоволення, яке виникло після обвалення навісу на залізничному вокзалі торік. Про це президент заявив під час свого виступу на будівельному майданчику Національного стадіону, зазначає видання Srbija Danas.
Вучич пояснив, що точну дату голосування визначатимуть відповідні державні органи Сербії згідно з Конституцією та чинним законодавством. Він додав, що задля виконання вимог протестувальників про скорочення термінів вибори пройдуть раніше запланованого графіка. Остаточне рішення залишається за компетентними установами, а громадяни, за словами президента, під час виборів визначать курс країни та політику, якій вони віддають перевагу.
“Але, поважаючи вимоги блокувальників щодо завчасних проведення виборів, ми їх задовольнимо, і вибори відбудуться до встановленого терміну. Коли? Це вирішить компетентна установа. А народ на виборах покаже, яку політику він підтримує”, – зазначив президент.
Чутки про дострокові вибори ширяться в Сербії вже декілька тижнів, і серед найімовірніших дат згадується кінець 2026 року.
Нагадаємо, у вересні цього року у Сербії прокуратура висунула звинувачення проти 13 осіб, включаючи колишнього міністра, за їхню роль у обвалі навісу залізничного вокзалу у місті Новий Сад минулого року.
Раніше повідомлялося, що у Сербії тривають антиурядові протести. Протестувальники звинувачують корупцію у цій трагедії та вимагають проведення дострокових виборів.
-
Новий уряд Молдови склав присягу
Уряд Молдови, очолюваний Александру Мунтяну, почав свою роботу після того, як він та його міністри склали присягу під час церемонії, що відбулась в онлайн форматі 1 листопада. Президент Маї Санду та спікер парламенту Ігор Гросу також були присутні на цій події. У своєму виступі президент наголосила на необхідності проведення реформ для вступу Молдови в ЄС та закликала до сміливих дій для розвитку економіки країни. Раніше Маї Санду висунула на посаду прем’єра Александру Мунтяну, який проживав україні більше 20 років. Парламент Молдови підтримав склад уряду, запропонований Мунтяну, голосів правлячої партії PAS виявилося достатньо для цього.
-
Мінкульту повернули стару назву
Кабінет Міністрів України прийняв рішення про перейменування Міністерства культури та стратегічних комунікацій на Міністерство культури України. Це рішення було ухвалено на основі постанови №1396 від 29 жовтня. До цього відомству дали двотижневий термін на підготовку пропозицій щодо внесення змін до законодавства відповідно до нової назви. Рада також підтримала це рішення під час призначення Тетяни Бережної віцепрем’єр-міністром з питань гуманітарної політики та міністром культури. Після цих змін під управління Кабміну перейдуть Держкомтелерадіо, Укрінформ, іномовлення, Центр стратегічних комунікацій та Єдині новини, тоді як інформаційна політика, безпека журналістів та євроінтеграційні процеси залишаться у віданні міністерства. Зазначено, що Міністерство культури України змінювало назву не менше семи разів з моменту свого створення у 1991 році.
-
Грузія спорядить генератори Україні
Уряд Грузії прийняв рішення передати Україні генератори електроенергії. Це вирішення було ухвалено на засіданні уряду, і Грузія планує придбати різні типи генераторів для України за суму понад 500 тисяч доларів. Незважаючи на те, що політичні відносини між країнами зараз напружені, Грузія регулярно надає гуманітарну допомогу Україні. Це рішення було ухвалено після того, як Грузія відмовилася вводити санкції проти Росії. Україна зазнає проблем з електропостачанням через російські атаки на енергетичну інфраструктуру, особливо у зимовий період.
-
Усупереч протестам: Сейм Латвії схвалив вихід зі Стамбульської конвенції
У Латвії після тривалих дебатів Сейм схвалив законопроєкт про вихід зі Стамбульської конвенції, яка спрямована на боротьбу з насильством щодо жінок. За це рішення проголосували депутати опозиційних партій, але деякі вважають конвенцію неефективною, а інші вважають її загрозою для традиційних цінностей. Дипломати з Європи висловили занепокоєння через цей крок Латвії. Президент має можливість підписати закон або повернути його на доопрацювання. Є можливість проведення референдуму за умови підтримки третини депутатів або за особистою ініціативою президента. Якщо країна остаточно вийде з конвенції, вона стане другою після Туреччини, яка зробила це раніше.
-
Зеленський визначив ключові цілі уряду на 100 днів
Президент Володимир Зеленський провів нараду з урядовцями щодо результатів Кабінету міністрів за сто днів роботи, а також ключових завдань на наступні сто днів. Про це глава держави повідомив у Telegram у вівторок, 28 жовтня.
“Оборона, захист та відновлення енергетики, підтримка наших людей, домовленості з партнерами, тиск на Росію і захист від її агресивного впливу – у кожного з урядовців мають бути чіткі результати за цими напрямами. Звітуватимуть регулярно і саме в такому широкому форматі спільної розмови”, – нагосив президент.Зеленський, зокрема, доручив забезпечити невідкладно 100% фінансування для імпорту газу – вже є 70%, розуміння, як акумулювати необхідну суму. Міністри закордонних справ та енергетики мають забезпечити повну реалізацію домовленостей з Німеччиною, Норвегією, Італією, Нідерландами та Єврокомісією щодо фінансування та постачання необхідного обладнання для генерації електрики.
Віцепремʼєр-міністр з відновлення Олексій Кулеба доповів щодо стану робіт у регіонах. “Важливо, що Україна навіть у надзвичайно складних умовах реалізовує такі інфраструктурні проєкти, як відновлення водопостачання для Миколаєва, міст Дніпровщини”, – заявив президент.
Премʼєр-міністерка Юлія Свириденко доповіла щодо роботи урядових програм підтримки прифронтових територій – і життя в громадах, і роботи бізнесу, оборонних заходів. Темп реалізації цих програм достатньо високий.
Міністру закордонних справ Андрію Сибізі президент доручив швидше працювати в напрямі синхронізації санкцій проти Росії. 19-й пакет санкцій Євросоюзу має бути синхронізований в усіх ключових країнах Європи поза ЄС, підкреслив глава держави.
Міністр оборони України Денис Шмигаль має до кінця року забезпечити повне виконання завдань по виробництву й постачанню дронів – FPV, дронів-перехоплювачів та дронів для дипстрайків. “Програму контрольованого експорту нашої зброї треба запустити вже наступного місяця. На кінець року маємо вийти на показник 50+ відсотків зброї українського виробництва в захисті нашої держави”, – сказав Зеленський.На нараді також обговорили наявну проблематику у сфері охорони здоровʼя, зокрема ситуацію з цінами на ліки та доступністю ліків. Міністру охорони здоровʼя Віктору Ляшко доручено забезпечити конкретні результати для того, щоб люди відчули, що ліки дійсно стають доступнішими.
“Непрості завдання у віцепремʼєр-міністра з гуманітарної політики – міністра культури, і головне – це залучення ресурсів та коштів у сферу культури в час війни. Є країни, які готові допомогти. МЗС та Офіс підтримають у міжнародній комунікації. Окремо й дуже детально працюємо щодо освітньої сфери, щоб наступного року забезпечити підвищення зарплати і вчителям у школах, і викладачам у закладах вищої освіти”, – зазначив Зеленський.
Президент також доручив міністру фінансів Сергію Марченко опрацювати конкретні суспільні потреби в Україні, на які мають спрямовуватись кошти від заморожених російських активів.
Перший віцепремʼєр-міністр Михайло Федоров доповів щодо заходів із цифровізації, і, зокрема, це стосується нових послуг для наших громадян у Дії, електронного нотаріату, а також нового напряму державної роботи – електронного судочинства.
“Домовилися з міністром соціальної політики проговорити окремо його сферу роботи – зустріч відбудеться цієї пʼятниці. Також після повернення з відрядження окремо доповідатиме віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції”, – додав Зеленський.
-
Вивезення мільйонів тонн зерна з України: урядовцю РФ повідомлено підозру
Понад чотири мільйони тонн зерна були вивезені з окупованих територій України. Заступнику міністра сільського господарства РФ повідомили про підозру у воєнному злочині. Про це повідомив Офіс Генерального прокурора в Telegram.
“Встановлено, що заступник міністра сільського господарства РФ організував незаконне привласнення зерна та майна українських агропідприємств на тимчасово окупованих територіях. Обсяг викраденого зерна – понад 4,1 млн тонн на суму понад 23 млрд грн”, – ідеться в повідомленні.
Викрадене українське зерно вивозили в Росію та в тимчасово окупований Крим, а потім експортували морем як “російське”.
Посадовцю повідомлено про підозру за статетю Порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України).
Прокурори нагадали, що раніше підозру оголосили міністру сільського господарства РФ та керівнику одного з департаментів.
Встановлення інших причетних триває.
Як ми вже писали, Україна готується звернутися до Європейського Союзу з закликом запровадити санкції проти компаній Бангладеш, які імпортують зерно, вивезене Росією з окупованих українських територій.
Розвідка розшукала 39 суден “зернового флоту РФ”