Згідно з соціологічним дослідженням проведеним Rating Group, лише 11% українців виразили бажання поїхати за кордон на постійне місце проживання, в той час як 88% не хотіли б цього. У 2020 році перед очікуваним вторгненням Росії ця цифра становила 27%, але в 2022 році впала до 9%. Найбільше бажають виїхати на захід України (13%), найменше на сході (8%). Бідні виразили найбільше бажання виїхати (20%), в той час як малозабезпечені цього рідше хочуть (7%). Молодь у віці 18-25 років виражає бажання виїхати найчастіше (19%), у порівнянні з людьми старше 51 року (5%). Бажання виїхати не залежить від типу поселення або наявності родичів за кордоном, хоча ті, у кого є родичі за кордоном, виражають це бажання трохи частіше (14% проти 10%). Дослідження було проведено 20-22 липня, опитано 1000 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України. Похибка репрезентативності становить не більше 2,2%.
Позначка: Соцопитування
-
Українці визначилися, що нині для них найважливіше
Згідно з результатами соціологічного дослідження, проведеного Rating Group у липні, більшість українців вважають перемогу у війні найважливішою у житті (62%), після чого йдуть родина та близькі (53%). Також опитані вказали на здоров’я, незалежність України та її відновлення як важливі аспекти. Більшість українців відчувають оптимізм стосовно майбутнього країни та свого особистого майбутнього. Європейцями себе частіше ідентифікують мешканці заходу та центру України, а радянською людиною – бідні та старші за віком. Дослідження було проведено на 1000 респондентах у всіх регіонах України з використанням актуальних даних Державної служби статистики.
-
Українці незадоволені якістю життя, та відчувають в ньому сенс – опитування
Згідно з дослідженням добробуту в Україні, українці, незважаючи на війну, демонструють адаптацію до складних умов. Хоча якість їхнього життя оцінюється значно нижче за світові стандарти, середній бал задоволеності життям українців становить лише 5,4 з 10. За дослідженням, зменшилася частка респондентів з низькими оцінками якості життя та зросла частка тих, хто вважає своє життя задовільним. Однак рівень тривожності серед українців зростає, і більшість опитаних відчувають тривогу. Незважаючи на це, відчуття сенсу в житті залишається високим, що є психологічною опорою та ресурсом адаптації. Дослідження показало, що українці зберігають високе відчуття сенсу в житті навіть у кризових умовах, що свідчить про їхню суспільну згуртованість.
-
Атака дронів: більшість поляків відкидає версію Трампа про “помилку”
За результатами опитування, більшість громадян Польщі відхиляють заяву президента США Дональда Трампа про “випадковість” атаки російськими дронами в їх країні. 81,7% поляків вважають, що це не була помилка, як вважає Трамп, лише 10,6% погоджуються з його твердженням. Політики Польщі, зокрема віце-прем’єр-міністр Радослав Сікорський та лідер партії Право і справедливість (PiS) Ярослав Качинський, також відкинули цю теорію. Опитування показало різницю в поглядах між прихильниками різних політичних партій, де найбільша підтримка теорії “помилки” була серед виборців Конфедерації, Громадянської коаліції та Нових лівих. З іншого боку, виборці ПіС були найбільш скептичними до цього пояснення.
-
Українці визначилися, скільки часу готові терпіти війну
Більшість українців, згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), виявили готовність терпіти війну стільки часу, скільки це буде потрібно. 4% респондентів вказали, що готові терпіти приблизно рік, а 21% – пів року або кілька місяців. Показники залишаються стабільними порівняно з попереднім опитуванням у червні 2025 року. Тільки 18% українців сподіваються, що війна завершиться до кінця 2025 року. Опитані також висловили різні прогнози щодо завершення війни в наступні роки. Більшість українців вважають, що важливо завершити війну якнайшвидше шляхом переговорів.
-
Партія Санду перед виборами в Молдові поступається проросійській політсилі
За результатами опитування громадської думки, проведеного соціологічною компанією iData, виявлено, що популярність молдовської партії влади Дія і солідарність (PAS) поступається Патріотичному виборчому блоку, який очолює проросійський політик-соціаліст Ігор Додон. Якби вибори відбулися зараз, то Патріотичний виборчий блок отримав би 25,2% голосів, тоді як PAS – 24,3%. Зазначено, що результати опитування враховують реальну структуру виборців, які приймають участь у виборах. Також відзначено, що Наша Партія та блок Альтернатива також мають шанси пройти до парламенту. Потенційно Патріотичний блок може отримати 42 мандати, PAS – 40 місць, Наша Партія – 10 мандатів, а блок “Альтернатива” – 9 мандатів. Дослідження також не врахувало голоси діаспори, які, за деякими оцінками, можуть додатково підтримати PAS.
-
Понад 50% поляків проти, щоб Варшава підтримувала вступ України в НАТО
Частка поляків, які виступають проти підтримки Польщею євроатлантичної інтеграції України, зросла до майже 53%. Про це свідчить опитування від IBRiS на замовлення польської газети Rzeczpospolita.
На запитання, чи має Польща підтримувати вступ України в НАТО, тільки 33,5% відповіли “так”. Водночас 52,7% виступили проти підтримки, а ще 13,8% не визначились з думкою.
ЗМІ зазначає, що думка респондентів здебільшого залежить від їхніх політичних симпатій. Наприклад, серед прихильників керівних партій схвальні відповіді дали 59%, а проти висловлювалися переважно виборці, які підтримують опозиційні Право і справедливість, ультраправу Конфедерацію та Разом (у цій групі проти висловились 74%).
Частка противників підтримки Польщею вступу України в НАТО суттєво вища серед людей віком за 50 років, жителів сільської місцевості (62%), людей без вищої освіти (71%) і в основному тих, хто вважає своє матеріальне становище незадовільним (91%). В опитуванні, що проводилося IBRiS у серпні 2023 року на замовлення Rzeczpospolita з невідкладним прийняттям України в НАТО не погоджувалися 47,7% опитаних, а схвалили б таке рішення 40%. В межах дослідження опитали 1069 респондентів. -
Понад 50% поляків проти підтримання вступу України до НАТО
Частка поляків, які виступають проти підтримки Польщею євроатлантичної інтеграції України, зросла до майже 53%. Про це свідчить опитування від IBRiS на замовлення польської газети Rzeczpospolita.
На запитання, чи має Польща підтримувати вступ України в НАТО, тільки 33,5% відповіли “так”. Водночас 52,7% виступили проти підтримки, а ще 13,8% не визначились з думкою.
ЗМІ зазначає, що думка респондентів здебільшого залежить від їхніх політичних симпатій. Наприклад, серед прихильників керівних партій схвальні відповіді дали 59%, а проти висловлювалися переважно виборці, які підтримують опозиційні Право і справедливість, ультраправу Конфедерацію та Разом (у цій групі проти висловились 74%).
Частка противників підтримки Польщею вступу України в НАТО суттєво вища серед людей віком за 50 років, жителів сільської місцевості (62%), людей без вищої освіти (71%) і в основному тих, хто вважає своє матеріальне становище незадовільним (91%). В опитуванні, що проводилося IBRiS у серпні 2023 року на замовлення Rzeczpospolita з невідкладним прийняттям України в НАТО не погоджувалися 47,7% опитаних, а схвалили б таке рішення 40%. В межах дослідження опитали 1069 респондентів. -
Більшість населення ЄС підтримує розширення – опитування
ГромадяниЄС підтримують подальше розширення ЄС, опитування громадської думки в країнах-кандидатах вказують на загальну підтримку вступу до ЄС. Про це свідчать результати нещодавно опублікованого спеціального опитування Eurobarometer.
Зазначається, що 56% громадян ЄС підтримують подальше розширення ЄС. Підтримка особливо висока серед молоді: близько двох третин респондентів віком від 15 до 39 років вважають, що (потенційні) кандидати повинні приєднатися до ЄС, щойно вони виконають необхідні умови.
Більшість (56%) також вважає, що їхня власна країна виграє від майбутнього розширення ЄС. Найбільш визнаними перевагами називають сильніший глобальний вплив, більший ринок для підприємств ЄС, більше можливостей працевлаштування та більша солідарність і безпека.
Разом з тим, респонденти висловлюють занепокоєння щодо міграції, корупції та злочинності, а також фінансових витрат на розширення. Вони підкреслюють важливість забезпечення того, щоб країни-кандидати дотримувалися верховенства права, боролися з корупцією та захищали основні права, що є важливими елементами надійного та заснованого на заслугах процесу вступу.
67% громадян зазначають, що вони недостатньо поінформовані про розширення. Єврокомісія у цьому зв’язку прагне підвищити обізнаність громадськості, надаючи чітку та доступну інформацію та взаємодіючи з громадянами по всьому ЄС.
Результати показують, що громадяни ЄС, і особливо молодь, підтримують розширення. Євробарометр надсилає ще один чіткий сигнал: люди хочуть надійного процесу, заснованого на цінностях, який керується реальними реформами. Разом з державами-членами ми будемо безпосередньо взаємодіяти з громадянами, вирішувати їхні проблеми та показувати, як розширення забезпечує мир, процвітання та більш об’єднану Європу, – зазначила єврокомісар з питань розширення Марта Кос.
Опитування показують загальну підтримку вступу до ЄС на Західних Балканах, за винятком Сербії. Підтримка вступу до ЄС є помітно високою в Албанії (91%) та Північній Македонії (69%), причому громадяни очікують таких переваг, як покращення якості життя та відкриті кордони. Натомість, Сербія демонструє найнижчу підтримку вступу до ЄС у регіоні – 33%. У Східному сусідстві країни-кандидати Грузія та Україна лідирують із відповідно 74% та 68% підтримки членства в ЄС. Загалом, ентузіазм щодо вступу до ЄС залишається сильним, водночас на нього впливають конкретні економічні та геополітичні проблеми кожної країни.
На Західних Балканах позитивний імідж ЄС найвищий в Албанії (82%), де громадяни цінують підтримку ЄС економічного розвитку та зусиль боротьби з корупцією. Тим часом імідж ЄС у Сербії (38%) спричинений низьким рівнем довіри. У країнах-кандидатах країн Східного сусідства імідж ЄС також неідеальний: Молдова (55%), Україна (49%) та Грузія (43%).
Загалом, імідж ЄС, як правило, більш позитивний на Західних Балканах, ніж у державах на схід від ЄС, за винятком Сербії, визнає Єврокомісія. Низький рівень обізнаності про Європейський Союз та політику розширення є спільною проблемою для всіх країн-кандидатів та потенційних кандидатів, при цьому значна частина громадян відчуває себе недостатньо поінформованою. Лише 48% у Молдові та 39% у Чорногорії вважають себе «добре» або «дуже добре» поінформованими, тоді як в Україні ці показники впали до 23%, та до 20% – у Сербії. Це вказує на необхідність активніших, більш адаптованих до місцевих умов комунікаційних зусиль ЄС.
У Туреччині 50,7% громадян повідомляють про позитивне ставлення до ЄС, проте лише 40,6% вважають себе добре поінформованими про ЄС та його політику. Підтримка членства в ЄС становить 49,9%. За словами респондентів, основними перешкодами для вступу Туреччини залишаються відсутність політичної волі, недоліки у верховенстві права та поширена корупція.
Опитування проводилося з лютого по березень 2025 року серед понад 26300 громадян у 27 державах-членах ЄС. Опитування сприйняття були проведені в Албанії, Боснії та Герцеговині, Косово, Грузії, Молдові, Чорногорії, Північній Македонії, Сербії та Україні. Вибірка з 1000 осіб була відібрана за допомогою двоетапного стратифікованого методу вибірки; а особисті інтерв’ю (метод CAPI) були проведені з травня по червень 2025 року. -
Більшість росіян не змогли назвати досягнень РФ за каденції Путіна
Росія за останні 10-15 років під керівництвом глави Кремля Володимира Путінане мала досягнень, які б запам’яталися більшості громадян. Тільки 42% респондентів спромоглися назвати конкретні успіхи країни, тоді ж як 51% було важко відповісти, а ще 7% заявили, що жодних приводів для гордості не побачили. Про це свідчать результати опитування ВЦВГД.
Показово, що фактичну окупацію Криму серед “значних досягнень та успіхів” вказали лишень 6% опитаних, а ще сумарно 3% вважають такими війну з Україною, рішення Путіна приєднати захоплені території Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та “захист” Донбасу.
Окрім того, 8% росіян звернули увагу на “розвиток промисловості” з імпортозаміщенням. Стільки ж назвали приводом для гордості виробництво зброї та те, що в країні “зрозуміли армію”.
На додачу до цього, 7% громадян вважають, що Росія досягла досягнень у науці, а 5% — у медицині. Інші відповіді на відкрите питання набрали менше 5%. Наприклад, 3% респондентів назвали успішною зовнішню політику, наголосивши, що Росію “почали боятися”, а ще 2% навіть побачили “підвищення рівня життя” в країні.
Згідно з опитуванням, 61% громадян за останній рік стали більше пишатися Росією, проте більшість з них навіть не знає чому. Найчастіше це почуття будять досягнення та багатства країни (49%). Росіяни вважають, що вони живуть у “великій державі” (13%), із “сильною армією” (8%), “великою територією” (6%) та “різноманітними природними ресурсами” (6%).
У 39% викликає гордість народ та його якості, а у 20% — ситуація в країні загалом.
Утім, рівнем життя в країні незадоволені 48% росіян. У громадян цей фактор навіть викликає образу, стверджує гендиректор ВЦВГД Валерій Федоров.
Водночас пишатися якістю життя готові тільки 40% респондентів.