Опитування в Німеччині показало, що думки прихильників різних політичних партій щодо можливості військового конфлікту з Росією розходяться. Згідно з результатами опитування від Ipsos, близько чверті виборців Union, SPD, Зелених та Лівих вважають війну ймовірною протягом наступних шести місяців, в той час як дві третини не очікують такого розвитку подій. Серед прихильників AfD 31% вважають війну можливою, а серед виборців BSW погляди розділилися майже порівну – 41% вважають конфлікт можливим, а 40% – малоймовірним. Жінки та молодші громадяни більше хвилюються щодо можливості війни з Росією, зокрема 33% жінок вважають конфлікт ймовірним порівняно з 21% чоловіків. Результати опитування були зібрані онлайн серед 1000 громадян Німеччини віком від 18 до 75 років. Нагадаємо, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив необхідність запровадження загальної служби для молоді, включаючи жінок, через дефіцит солдатів у країні.
Позначка: Соцопитування
-
Росіяни масово бояться повернення військових РФ з війни – опитування
За результатами опитування, проведеного Левада-центром, близько 40% росіян вважають, що російські військові, які повертаються з фронту, мають душевні проблеми. Ці люди вважають, що їхнє повернення може призвести до зростання злочинності і конфліктів. Більшість респондентів стверджують, що війна залишила вразливість у серцях тих, хто брав у ній участь, а також зазначають, що російські солдати стали жорсткішими та насильницькими. Молодь та люди середнього віку найчастіше висловлюють негативне ставлення до військових. Також в опитуванні було вказано, що значна частина опитаних чекає на сплеск злочинності через повернення військових з фронту. Однак деякі вважають, що це може сприяти покращенню правопорядку та соціальної згоди. Опитані також визнали, що відчувають до цих військових негативні емоції, навіть ті, хто підтримує війну і дивиться пропагандистські ТБ-канали.
-
Зросло число білорусів, що вважають Росію небезпечнішою за США – СЗР
За даними дослідження, кількість білорусів, які вважають Росію більшою загрозою, ніж Сполучені Штати Америки, зросла. Жителі Білорусі все частіше відчувають відмінність своєї ідентичності від російської. Також відзначено, що погляди на спільність мови та минулого між білорусами та росіянами поступово відрізняються. Багато білорусів підтримують ідею мирних переговорів у відносинах з Росією. Також відзначається зростання патріотизму серед населення Білорусі, яке вважає патріотизм рівним любові до культури, історії та турботи про майбутнє країни. Тим не менш, у зовнішній політиці більшість висловлюються за нейтралітет або орієнтацію на Росію, а не на Європу.
-
Майже 70% американців підтримують зброю для України – опитування
У США майже 70% громадян підтримують військову допомогу США Україні та посилення санкційного тиску на Росію. Про це свідчать результати опитування Harvard CAPS / Harris poll, збір даних для якого проводили у перші дні жовтня серед понад 2400 зареєстрованих виборців, передає Європейська правда.
Серед респондентів на запитання про те, чи мала б адміністрація Трампа далі надавати Україні зброю та накласти додаткові санкції на Росію, якщо Кремль ухилятиметься від переговорів, ствердно відповіли 68%, тоді як 32% підтримали думку, що цього не варто робити, щоб не сваритися з РФ.
Серед республіканців підтримка надання зброї та санкцій навіть вища на один процентний пункт, ніж серед демократів. 79% підтримали думку, що Європа має припинити купувати російські енергоресурси і натомість купувати їх у США. Серед республіканців підтримка такої думки на десять процентних пунктів вища.
Додаткові економічні санкції США проти Росії їх підтримали 77%, при цьому серед виборців-республіканців підтримка на 15 процентних пунктів вища. 57% схвалюють ідею підвищених тарифів чи іншого покарання для третіх країн, які продовжують купувати російські нафту й газ. -
Французи назвали винного в нинішній політичній кризі
Більшість французів вважають, що президент Емманюель Макрон відповідальний за відставку прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню і за поточну політичну кризу в країні. Опитування показали, що 57% опитаних вважають Макрона повністю винним, а ще 30% – частково винним. Згідно з результатами дослідження, менше людей вважають винними парламентську більшість або самого Лекорню. Є заклики до відставки президента та його імпічменту в парламенті. Прем’єр-міністр Лекорню вже подав у відставку після того, як президент запросив його визначити плани дій на майбутнє. Інвестори вважають, що для вирішення кризи можуть знадобитися нові вибори.
-
Французи назвали винуватого в нинішній політичній кризі
Більшість французів вважають, що президент Емманюель Макрон несе відповідальність за політичну кризу у країні після відставки прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню. Опитування показало, що 57% респондентів вважають Макрона повністю винним у цій ситуації. Запитання про імпічмент президента постає на порядку денному. Лекорню підав у відставку після того, як Макрон запросив його скласти “платформу дій і стабільності”. Ця ситуація спричинила падіння французьких ринків, а інвестори вважають, що можливі нові вибори для вирішення кризи.
-
До яких країн українці ставляться найкраще: опитування
Українці найпозитивніше ставляться до країн, таких як Нідерланди, Канада, Норвегія, Латвія, Литва, Німеччина, Франція, Швеція, Велика Британія та Естонія, за результатами дослідження Центру Разумкова. Сполучені Штати зайняли лише 16-ту позицію в цьому рейтингу. Найвищий рівень позитивного ставлення спостерігається до Нідерландів, а найнижчий – до Угорщини. Відносини з Росією залишаються критичними через війну на Донбасі. Польща отримала високий рівень підтримки від українців. Українці також висловили свої симпатії до Данії, Фінляндії, Чехії, Японії, Туреччини та Румунії. У дослідженні взяли участь 1210 респондентів, а також було складено рейтинг політиків, де лідером став президент Франції Емманюель Макрон.
-
Рейтинг політиків світу: українці визначилися з друзями та ворогами
Українці відносяться досить позитивно до президента Франції Емманюеля Макрона, за результатами опитування Центру Разумкова. Його позитивна оцінка складає 80,5%, в той час як негативно ставляться до нього лише 14,2% опитаних. Українці також високо оцінили президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн та інших європейських лідерів, таких як прем’єр-міністр Італії, канцлер Німеччини та прем’єр-міністр Британії. З іншого боку, керівники авторитарних режимів, такі як президент Туреччини Реджеп Ердоган, прем’єр Словаччини та прем’єр-міністр Угорщини, отримали менш позитивні оцінки від українців. Найнижчі рейтинги показали глава Китаю, президент Білорусі та президент Росії, який став абсолютним аутсайдером. Опитування проводилося з 12 по 17 вересня 2025 року серед 1210 респондентів віком від 18 років, з похибкою не більше 2,9%.
-
Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики
За результатами опитування КМІС, виявлено, що більшість українців вибрали “стратегічну українізацію” як найбільш прийнятний підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає зміцнення української мови у державних та освітніх сферах, не тиснучи при цьому на російськомовних громадян. Радикальну українізацію підтримують меншість, а приховану русифікацію – ще менше. Серед українськомовних та російськомовних груп думки розділені, але стратегічна українізація забезпечує консенсус між регіонами та мовними групами. Українці вважають, що важливо зміцнювати українську мову без виклику конфліктів і поділу суспільства.
-
Українці визначилися з найприйнятнішим варіантом мовної політики
За опитуванням КМІС, виявлено, що більшість українців підтримують “стратегічну українізацію” як підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає зміцнення української мови у державних та освітніх сферах без тиску на російськомовних громадян. За цією стратегією виступають 87% респондентів, вважаючи її прийнятною. Також, в опитуванні були розглянуті інші варіанти мовної політики, такі як радикальна українізація та прихована русифікація. Результати показали, що стратегічна українізація є консенсусним вибором між регіонами та мовними групами, тоді як інші варіанти викликали більшу дискусію та розбіжності в думках. Ключовим висновком дослідження є те, що українці підтримують збалансований підхід до мовної політики, який сприяє розвитку української мови та толерантному спілкуванню у суспільстві.