За рік в Україні помітно змінилося ставлення до США і НАТО. Про це свідчать результати всеукраїнського опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), оприлюднені в понеділок, 15 грудня.
Так, США довіряють 21% опитаних (зниження з 41% у грудні 2024 року), не довіряють – 48% (зростання з 24% у грудні 2024 року), 32% не змогли визначитися. При цьому в травні 2025 року 90% українців добре ставилися до звичайних жителів США.
Окрім того, лише 34% українців довіряють НАТО, тоді як у грудні 2024 року довіряло 43%. Ще 41% не довіряють (зростання з 25%), а 25% не змогли визначитися.
Разом з тим стабільна довіра українців до Євросоюзу: йому довіряють 49% опитаних, не довіряють – 23% (у грудні 2024 року було 46% і 19%, тобто майже без змін). Решта 27% відповіли “важко сказати напевно”. Опитування проводилося 26 листопада – 13 грудня методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів серед 547 дорослих респондентів з усіх регіонів, які контролювалися урядом України. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 5,6% для показників, близьких до 50% та 2,5% – для показників, близьких до 5%, але за умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. У КМІС вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють надійно аналізувати суспільні настрої населення.
Позначка: Соцопитування
-
Україніці змінили ставлення до США і НАТО – опитування
-
Три чверті українців готові до миру із замороженням фронту – опитування
Майже три чверті (72%) українців готові схвалити мирний план, який, серед іншого, включатиме заморожування ситуації за нинішньою лінією фронту разом із гарантіями безпеки для України і без офіційного визнання окупованих територій частиною РФ. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
Зазначається, що 14% опитаних українців категорично відкидають такий план.Ще більше опитаних (75%) відкидають варіант, який би, серед іншого, включав відведення військ з Донбасу, обмеження на українську армію і разом з цим не містив конкретних гарантій безпеки. Лише 17% українців готові на таку версію мирного плану.
Лише 9% українців очікують, що війна завершиться до початку 2026 року (у вересні було 18%) і лише 14% очікують на завершення хоча би в першій половині 2026 року (у вересні було 15%). . Натомість 11% говорять про другу половину 2026 року (було 12%), 32% – про 2027 рік і пізніше (було стільки ж). Кожен третій респондент відповів “не знаю”.
При цьому більшість українців (63%) продовжують відповідати, що вони готові терпіти війну стільки, скільки потрібно (у вересні було 62%). Ще 1% відповіли, що готові терпіти близько року. Про більш короткий період (пів року чи декілька місяців) говорять 15% респондентів (у вересні було 21%, але при цьому з 13% до 21% стало більше тих, хто не зміг відповісти на запитання).
Опитування проводилося 26 листопада-13 грудня методом телефонних інтерв’ю серед 547 дорослих респондентів з усіх регіонів України, які контролювалися урядом України. Статистична похибка не перевищувала 5,6% для показників, близьких до 50% та 2,5% – для показників, близьких до 5%.
-
Нове опитування: рейтинг Трампа стрімко падає
Рівень підтримки Дональда Трампа серед американців суттєво знизився, свідчать дані останнього опитування від NBC News, оприлюднені у понеділок, 15 грудня.
З моменту квітня 2025 року рейтинг схвалення діяльності президента США упав на 3%, і станом на тепер його підтримують лише 42% населення країни.
Схвалення серед республіканських виборців також просіло: частка підтримки зменшилася з 38% до 35%. Особливо помітне падіння зафіксовано серед прихильників руху MAGA – підтримка Трампа серед них скоротилася на 8%, досягнувши позначки у 70%.
Зниження рейтингу пояснюють такими факторами, як економічна інфляція та скандал, пов’язаний із його ймовірними контактами із Джеффрі Епштейном.
До того ж, результати іншого опитування демонструють, що значна частина американців, включно із республіканцями, припускає, що Дональд Трамп міг бути в курсі незаконних дій Епштейна, не зважаючи на відсутність прямих доказів його причетності.
Дослідження агентств Reuters-Ipsos показало: лише 18% учасників опитування вважають, що Трамп не був обізнаний про злочини Епштейна. Натомість 60% респондентів переконані, що він про них знав.
Нагадаємо, економічну політику президента США Дональда Трампа підтримують лише 31% американців. Про це свідчить опитування Associated Press. Раніше рейтинг схвалення Дональда Трампа за підсумками 1-го кварталу його другого терміну на посаді президента США становив 45%.
-
Американці невдоволені економічною політикою Трампа – опитування
Опитування, проведене агентством Associated Press, показало, що лише 31% американців підтримують економічну політику президента США Дональда Трампа. Це число знизилося на дев’ять відсоткових пунктів порівняно з березнем цього року і є найнижчим за всю історію опитувань під час першого та другого президентських термінів Трампа. Також відзначено, що позитивне ставлення прихильників Республіканської партії до його економічної політики також зменшилося з 78% до 69%. У опитуванні, в якому брали участь 1,1 тис. осіб, вказано, що відбувалося від 4 до 8 грудня. Трамп наголошував на важливості мит, які він запровадив, стверджуючи, що вони приносять значні прибутки. Рейтинг підтримки президента впав до найнижчого рівня, але сам Трамп вважає опитування ЗМІ щодо його рейтингу “фейком”, тоді як 45% американців схвалюють його політику.
-
Опитування показало ставлення росіян до війни та її результатам
За даними жовтневого опитування дослідницького проєкту Хроніки, майже дві третини громадян Росії (64%) хотіли б, аби Кремль припинив військові дії проти України і підписав мирну угоду на основі взаємних поступок. Результати дослідження опублікувало видання Re: Russia.
Учасників опитування розділили на дві рівні групи. Одній групі ставили питання щодо їхніх очікувань від дій влади, а другу просили вказати особисті бажання стосовно майбутніх змін.
Результати побажань населення
Серед опитаних другої групи, окрім прагнення укладення мирної угоди, найважливішими пріоритетами називались:
– розв’язання внутрішніх соціальних і економічних проблем – 88%;
– скасування санкцій – 63%;
– нормалізація відносин із західними країнами – 58%;
– завершення спеціальної військової операції після досягнення її цілей – 88%.Експерти зазначили, що між очікуваннями дій влади і бажаннями респондентів у цій групі спостерігається середній розрив у 25 відсоткових пунктів.
Оцінка можливих рішень
У першій групі лише 36% опитаних вважають реалістичним варіант, за якого Кремль погодиться на компромісний мир з Україною. Водночас значна частка респондентів – 78% – очікують подальшого зростання військових витрат, а 35% прогнозують нову хвилю мобілізації.
Ставлення до військових дій
Половина респондентів висловила підтримку так званої спеціальної військової операції. Ще 38% утрималися від відповіді на це питання.
Серед чоловіків 38% заявили, що не готові брати участь у війні. Натомість воювати із наказу погодились би 28%, а добровільно – лише 9%.
Крім того, 55% опитаних негативно поставилися б до рішення своїх близьких укласти контракт для участі у бойових діях. Ще 30% заявили, що скоріше б підтримали такий вибір, а 15% не визначилися з відповіддю.
Згідно з даними травневого опитування Левада-центру, за мирний діалог із Україною висловлювалися також 64% росіян.
Більше половини росіян “дуже втомилися” від війни – опитування
-
Опитування показало ставлення росіян до війни та її результатів
За даними жовтневого опитування дослідницького проєкту Хроніки, майже дві третини громадян Росії (64%) хотіли б, аби Кремль припинив військові дії проти України і підписав мирну угоду на основі взаємних поступок. Результати дослідження опублікувало видання Re: Russia.
Учасників опитування розділили на дві рівні групи. Одній групі ставили питання щодо їхніх очікувань від дій влади, а другу просили вказати особисті бажання стосовно майбутніх змін.
Результати побажань населення
Серед опитаних другої групи, окрім прагнення укладення мирної угоди, найважливішими пріоритетами називались:
– розв’язання внутрішніх соціальних і економічних проблем – 88%;
– скасування санкцій – 63%;
– нормалізація відносин із західними країнами – 58%;
– завершення спеціальної військової операції після досягнення її цілей – 88%.Експерти зазначили, що між очікуваннями дій влади і бажаннями респондентів у цій групі спостерігається середній розрив у 25 відсоткових пунктів.
Оцінка можливих рішень
У першій групі лише 36% опитаних вважають реалістичним варіант, за якого Кремль погодиться на компромісний мир з Україною. Водночас значна частка респондентів – 78% – очікують подальшого зростання військових витрат, а 35% прогнозують нову хвилю мобілізації.
Ставлення до військових дій
Половина респондентів висловила підтримку так званої спеціальної військової операції. Ще 38% утрималися від відповіді на це питання.
Серед чоловіків 38% заявили, що не готові брати участь у війні. Натомість воювати із наказу погодились би 28%, а добровільно – лише 9%.
Крім того, 55% опитаних негативно поставилися б до рішення своїх близьких укласти контракт для участі у бойових діях. Ще 30% заявили, що скоріше б підтримали такий вибір, а 15% не визначилися з відповіддю.
Згідно з даними травневого опитування Левада-центру, за мирний діалог із Україною висловлювалися також 64% росіян.
Більше половини росіян “дуже втомилися” від війни – опитування
-
У РФ більшість молоді не підтримує блокування месенджерів
У Росії проведено опитування, згідно з яким молодше покоління громадян, народжене після 1992 року, відчуває негативні наслідки від блокування іноземних соцмереж та месенджерів у країні. За даними дослідження, більшість росіян після 2000 року та загалом не підтримують ці обмеження через ускладнення пошуку інформації, труднощі у спілкуванні з близькими та інші проблеми, такі як використання VPN або уповільнення YouTube. Також виявлено, що молодше покоління більш позитивно ставиться до обхідних засобів блокувань, ніж старші громадяни.
-
Більшість українців вірять у процвітання у складі ЄС за 10 років
За результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології виявлено, що віра українців у те, що їх країна за 10 років буде процвітаючою і в Європейському Союзі, зросла з 43% до 56%. Попередньо спостерігалася тенденція до зниження оптимізму у суспільстві, але на початку жовтня оптимістичні настрої почали відновлюватись. Особливо це помітно серед молодших українців, де більшість вірить у процвітання країни. Загалом оптимісти переважають над песимістами, що свідчить про позитивне ставлення до майбутності України.
-
В Україні суттєво зріс рівень стресу серед дітей
В Україні 37% дітей мають значний (високий або підвищений) рівень стресу, тоді як восени 2024 року цей показник складав лише 27%. Про це йдеться в результатах соціального дослідження, яке провела Rating Group.
“Зростання стресу в підлітків супроводжується певними (часто негативними) відчуттями. У кожної десятої дитини/підлітка, у якої виріс стрес, основним відчуттям останнім часом є розчарування. Натомість діти, у яких з 2024 року зменшився стрес, частіше відчувають радість, спокій, інтерес. У них менше хвилювання, суму, розчарування”, – йдеться в результатах дослідження.
У кожному п’ятому випадку основне відчуття дітей і батьків за останній час збігається, найчастіше йдеться про хвилювання. Хвилювання також є найчастішим відчуттям серед дітей із високим і підвищеним рівнем стресу.Суттєво кращу стресостійкість мають діти, у яких довірливі стосунки з батьками та діти, у яких є улюблена справа (хобі), за виключенням відеоігор. Близько 77% дітей, які відносно частіше спілкуються з батьками й близькими про свої почуття й переживання, мають гарну стресостійкість (серед тих, хто спілкується рідко, таких трохи більше половини). Рівень стресу в дітей, які часто спілкуються з батьками, вдвічі нижчий.
Діти, які часто займаються улюбленою справою, частіше (68%) мають низький або помірний рівень стресу, а серед тих, хто мало присвячується хобі, таких менше половини. Натомість гірше, коли умовно єдиним або основним хобі дитини є проведення часу за гаджетами про гаджети та відеоіграми. Також “сидіння” у телефоні є не дуже корисною реакцією на стресову подію: діти, які у відповідь на тригер, поринають у телефон чи комп’ютер, також мають низьку резильєнтність.
57% дітей, які мають спільне хобі з батьками, є добре адаптованими до стресу, це ж стосується 64% батьків, які мають з дітьми спільне хобі.
Більшість дітей, які часто займаються фізичною активністю, мають високу адаптованість до стресу (майже 60%). Серед тих, хто не займається спортом або робить це рідко, таких 38%. “Спорт і фізичні активності – надійні чинники зменшення стресу дитини”, – наголошують дослідники.
Опитування проводилося 3-7 жовтня серед батьків і дітей. Загалом був опитаний 2531 респондент, з них 1572 – діти 10-18 років, 959 – їхні батьки.
-
Третина росіян заявила про нестачу грошей на їжу – опитування
Практично третина росіян – 31% – скаржиться на те, що їй не вистачає грошей на їжу. Про це свідчить результати опитування американського інституту дослідження громадської думки Gallup.
Хоч такі показники трохи нижчі, ніж під час кризи пандемії коронавірусу (тоді було понад 40%), а проте вони суттєво переважають значення, які спостерігалися до анексії та Криму та початку протистояння із Заходом – 17% у 2013 році.
Соціологи зазначають: щораз більший процент росіян говорить про погіршення економічної ситуації у своїх регіонах. В 2025 році про це говорили 39% опитаних проти 33% роком раніше та 34% у 2023 році й 29% у 2022 році.
Продовольча інфляція випереджає загальне зростання цін, а роздрібні ціни на картоплю – ключовий елемент продовольчого кошика бідних – з початку 2024 року підскочили на 167%.
Песимізм щодо економіки став одним з рекордних за 20 років досліджень: гірше росіяни оцінювали стан справ лише під час глобальної фінансової кризи 2009 року (40%) та в роки Covid-19 (45-50%).
На початку 2010-х, коли нафта коштувала дорожче за 100 доларів за барель, а ідеї війни з Заходом були прерогативою маргіналів, на складне становище в економіці РФ скаржилися лишень 19-24% росіян, зазначили аналітики.
Накачана трильйонними витратами на держоборонзамовлення російська економіка додала 4,1% у 2023 році та 4,3% у 2024-му, а темпи зростання зарплат, згідно з Росстатом, встановили 16-річний рекорд.
Утім, військовий бум в РФ видихся в 2025 році, коли ЦБ був змушений різко підняти відсоткові ставки, щоб приборкати інфляцію та загальмувати зростання грошової маси.
Як ми вже писали, настрої в російському суспільстві стають скептичнішими на тлі четвертого року війни: надії на світ згасають, а економіка підходить до краю рецесії. Зокрема, частка росіян, які вірять, що майбутнє принесе покращення життя в країні, восени впала до мінімумів з 2021 року.
Опитування показало, як українці ставляться до Росії і росіян