Українці найпозитивніше ставляться до країн, таких як Нідерланди, Канада, Норвегія, Латвія, Литва, Німеччина, Франція, Швеція, Велика Британія та Естонія, за результатами дослідження Центру Разумкова. Сполучені Штати зайняли лише 16-ту позицію в цьому рейтингу. Найвищий рівень позитивного ставлення спостерігається до Нідерландів, а найнижчий – до Угорщини. Відносини з Росією залишаються критичними через війну на Донбасі. Польща отримала високий рівень підтримки від українців. Українці також висловили свої симпатії до Данії, Фінляндії, Чехії, Японії, Туреччини та Румунії. У дослідженні взяли участь 1210 респондентів, а також було складено рейтинг політиків, де лідером став президент Франції Емманюель Макрон.
Позначка: Соцопитування
-
Рейтинг політиків світу: українці визначилися з друзями та ворогами
Українці відносяться досить позитивно до президента Франції Емманюеля Макрона, за результатами опитування Центру Разумкова. Його позитивна оцінка складає 80,5%, в той час як негативно ставляться до нього лише 14,2% опитаних. Українці також високо оцінили президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн та інших європейських лідерів, таких як прем’єр-міністр Італії, канцлер Німеччини та прем’єр-міністр Британії. З іншого боку, керівники авторитарних режимів, такі як президент Туреччини Реджеп Ердоган, прем’єр Словаччини та прем’єр-міністр Угорщини, отримали менш позитивні оцінки від українців. Найнижчі рейтинги показали глава Китаю, президент Білорусі та президент Росії, який став абсолютним аутсайдером. Опитування проводилося з 12 по 17 вересня 2025 року серед 1210 респондентів віком від 18 років, з похибкою не більше 2,9%.
-
Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики
За результатами опитування КМІС, виявлено, що більшість українців вибрали “стратегічну українізацію” як найбільш прийнятний підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає зміцнення української мови у державних та освітніх сферах, не тиснучи при цьому на російськомовних громадян. Радикальну українізацію підтримують меншість, а приховану русифікацію – ще менше. Серед українськомовних та російськомовних груп думки розділені, але стратегічна українізація забезпечує консенсус між регіонами та мовними групами. Українці вважають, що важливо зміцнювати українську мову без виклику конфліктів і поділу суспільства.
-
Українці визначилися з найприйнятнішим варіантом мовної політики
За опитуванням КМІС, виявлено, що більшість українців підтримують “стратегічну українізацію” як підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає зміцнення української мови у державних та освітніх сферах без тиску на російськомовних громадян. За цією стратегією виступають 87% респондентів, вважаючи її прийнятною. Також, в опитуванні були розглянуті інші варіанти мовної політики, такі як радикальна українізація та прихована русифікація. Результати показали, що стратегічна українізація є консенсусним вибором між регіонами та мовними групами, тоді як інші варіанти викликали більшу дискусію та розбіжності в думках. Ключовим висновком дослідження є те, що українці підтримують збалансований підхід до мовної політики, який сприяє розвитку української мови та толерантному спілкуванню у суспільстві.
-
Стало відомо, скільки українців хоче виїхати за кордон на постійно
Згідно з соціологічним дослідженням проведеним Rating Group, лише 11% українців виразили бажання поїхати за кордон на постійне місце проживання, в той час як 88% не хотіли б цього. У 2020 році перед очікуваним вторгненням Росії ця цифра становила 27%, але в 2022 році впала до 9%. Найбільше бажають виїхати на захід України (13%), найменше на сході (8%). Бідні виразили найбільше бажання виїхати (20%), в той час як малозабезпечені цього рідше хочуть (7%). Молодь у віці 18-25 років виражає бажання виїхати найчастіше (19%), у порівнянні з людьми старше 51 року (5%). Бажання виїхати не залежить від типу поселення або наявності родичів за кордоном, хоча ті, у кого є родичі за кордоном, виражають це бажання трохи частіше (14% проти 10%). Дослідження було проведено 20-22 липня, опитано 1000 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України. Похибка репрезентативності становить не більше 2,2%.
-
Українці визначилися, що нині для них найважливіше
Згідно з результатами соціологічного дослідження, проведеного Rating Group у липні, більшість українців вважають перемогу у війні найважливішою у житті (62%), після чого йдуть родина та близькі (53%). Також опитані вказали на здоров’я, незалежність України та її відновлення як важливі аспекти. Більшість українців відчувають оптимізм стосовно майбутнього країни та свого особистого майбутнього. Європейцями себе частіше ідентифікують мешканці заходу та центру України, а радянською людиною – бідні та старші за віком. Дослідження було проведено на 1000 респондентах у всіх регіонах України з використанням актуальних даних Державної служби статистики.
-
Українці незадоволені якістю життя, та відчувають в ньому сенс – опитування
Згідно з дослідженням добробуту в Україні, українці, незважаючи на війну, демонструють адаптацію до складних умов. Хоча якість їхнього життя оцінюється значно нижче за світові стандарти, середній бал задоволеності життям українців становить лише 5,4 з 10. За дослідженням, зменшилася частка респондентів з низькими оцінками якості життя та зросла частка тих, хто вважає своє життя задовільним. Однак рівень тривожності серед українців зростає, і більшість опитаних відчувають тривогу. Незважаючи на це, відчуття сенсу в житті залишається високим, що є психологічною опорою та ресурсом адаптації. Дослідження показало, що українці зберігають високе відчуття сенсу в житті навіть у кризових умовах, що свідчить про їхню суспільну згуртованість.
-
Атака дронів: більшість поляків відкидає версію Трампа про “помилку”
За результатами опитування, більшість громадян Польщі відхиляють заяву президента США Дональда Трампа про “випадковість” атаки російськими дронами в їх країні. 81,7% поляків вважають, що це не була помилка, як вважає Трамп, лише 10,6% погоджуються з його твердженням. Політики Польщі, зокрема віце-прем’єр-міністр Радослав Сікорський та лідер партії Право і справедливість (PiS) Ярослав Качинський, також відкинули цю теорію. Опитування показало різницю в поглядах між прихильниками різних політичних партій, де найбільша підтримка теорії “помилки” була серед виборців Конфедерації, Громадянської коаліції та Нових лівих. З іншого боку, виборці ПіС були найбільш скептичними до цього пояснення.
-
Українці визначилися, скільки часу готові терпіти війну
Більшість українців, згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), виявили готовність терпіти війну стільки часу, скільки це буде потрібно. 4% респондентів вказали, що готові терпіти приблизно рік, а 21% – пів року або кілька місяців. Показники залишаються стабільними порівняно з попереднім опитуванням у червні 2025 року. Тільки 18% українців сподіваються, що війна завершиться до кінця 2025 року. Опитані також висловили різні прогнози щодо завершення війни в наступні роки. Більшість українців вважають, що важливо завершити війну якнайшвидше шляхом переговорів.
-
Партія Санду перед виборами в Молдові поступається проросійській політсилі
За результатами опитування громадської думки, проведеного соціологічною компанією iData, виявлено, що популярність молдовської партії влади Дія і солідарність (PAS) поступається Патріотичному виборчому блоку, який очолює проросійський політик-соціаліст Ігор Додон. Якби вибори відбулися зараз, то Патріотичний виборчий блок отримав би 25,2% голосів, тоді як PAS – 24,3%. Зазначено, що результати опитування враховують реальну структуру виборців, які приймають участь у виборах. Також відзначено, що Наша Партія та блок Альтернатива також мають шанси пройти до парламенту. Потенційно Патріотичний блок може отримати 42 мандати, PAS – 40 місць, Наша Партія – 10 мандатів, а блок “Альтернатива” – 9 мандатів. Дослідження також не врахувало голоси діаспори, які, за деякими оцінками, можуть додатково підтримати PAS.