Життя у ритмі новин

Позначка: Роснефть

  • Україна ввела санкції проти Роснєфті та Лукойлу

    Україна ввела санкції проти Роснєфті та Лукойлу

    Президент Володимир Зеленський підписав укази, якими ввів у дію рішення РНБО, які стосуються синхронізації санкцій зі США й запровадження обмежень проти фізичних та юридичних осіб, пов’язаних із виробництвом та експлуатацією російських дронів. Про це глава держави повідомив у Telegram у неділю, 30 листопада.

    Одним указом у межах пакета, синхронізованого зі США, Україна застосувала санкції проти 26 юридичних осіб Росії, що пов’язані з енергетичним сектором. Серед них – компанія Роснєфть, її підприємства, а також компанії, що входять до групи Лукойл. Американські санкції вдарили по тих частинах галузі, які дають близько 55 % видобутку російської нафти.
    Загалом із початку року Україна синхронізувала вже 13 пакетів санкцій із партнерами: Великою Британією, Канадою, США, Японією та Європейським Союзом.

    Другим указом запроваджені санкції проти 36 фізичних і 13 юридичних осіб, які пов’язані з виробництвом, навчанням та експлуатацією російських дронів. Серед них – особи, що причетні до діяльності злочинного центру Рубікон, який випробовує нові зразки озброєння та бере участь у бойових діях проти України.

    Також санкції запроваджені проти російських компаній, які залучені до розробки й виробництва розвідувальних та ударних БпЛА, FPV-дронів і безпілотних авіаційних комплексів.

    Крім того, обмеження застосовані проти так званих російських благодійних фондів і добровольчих рухів, які надають підтримку російським загарбникам, і проти російських мобільних операторів, що забезпечують БпЛА Shahed sim-картками для навігації та керування. “Визначив і ключові пріоритети нашої санкційної політики до кінця року: подальша синхронізація санкцій із партнерами, підготовка 20-го санкційного пакета ЄС, посилення обмежень проти тіньового флоту, російського воєнного виробництва, колаборантів і пропагандистів. Скоро нові наші санкційні кроки”, – наголосив Зеленський.

  • Роснєфть урізала виплати акціонерам піля санкцій США

    Роснєфть урізала виплати акціонерам піля санкцій США

    Роснєфть, найбільша нафтова компанія Росії, різко скоротила дивіденди на тлі падіння прибутку та санкцій США. Про це пише TMT у п’ятницю, 21 листопада.
    Так, рада директорів російської компанії схвалила проміжні дивіденди за перше півріччя на рівні 11,56 рубля на акцію. Загальна сума виплат складе близько 122 млрд рублів, приблизно половина яких дісталася державі. Це найнижчий показник з 2020 року, коли компанія постраждала через пандемію та обвал цін на нафту.
    Порівняно з минулим роком (36,5 рубля на акцію), дивіденди зменшаться у 3,1 раза.
    Як зазначається, чистий прибуток Роснєфті за перше півріччя впав на 68% – до 224 млрд рублів. На падіння вплинули збільшення видобутку ОПЕК, низькі світові ціни на нафту та санкції ЄС і США.
    Очікується, що за результатами року дивіденди компанії можуть опуститися нижче 300 млрд рублів, тоді як державні компанії загалом скоротять виплати у бюджет-2026 до 703 млрд рублів.

  • Бюджет Росії втрачає сотні мільярдів рублів через санкції Трампа – ЗМІ

    Бюджет Росії втрачає сотні мільярдів рублів через санкції Трампа – ЗМІ

    Санкції проти Роснефти та Лукойлу, через які виявилося паралізовано понад половину нафтового експорту в країни Азії, загрожують новими втратами російському бюджету. Через падіння цін на нафту Urals та знижки, які перевищили 20 доларів за барель, російська скарбниця не добере близько 300 млрд рублів нафтогазових доходів у листопаді та грудні, вважають російські економісти, повідомляє The Moscow Times.
    Середня ціна російського нафтового експорту опустилася до 46 доларів за барель, а на тім тижні вартість Urals у західних портах падала до 36 доларів за бочку. Тільки через це падіння бюджет недоотримуватиме близько 150 млрд рублів на місяць.
    Станом на початок листопада російський бюджет вже втратив 21% нафтогазових доходів порівняно з рівнем минулого року, або 2 трлн. рублів у вартісному обчисленні.
    Нижче за план виявилися збори всіх ключових податків: ввізного ПДВ – на 1,3 трлн рублів, ввізних мит і акцизів – на 328 млрд рублів, податку на прибуток – на 160 млрд рублів, ПДФО – на 36 млрд рублів, утильзбору – на 888 млрд рублів,
    Мінфін прогнозує дефіцит бюджету за підсумками року на рівні 5,7 трлн рублів – у 5 разів більше від початкового плану. За фактом “дірка” в скарбниці РФ може бути ближчою до 6 трлн рублів, попереджають аналітики Газпромбанку.
    Попри погіршення бюджетної ситуації, гроші на війну у Володимира Путіна найближчим часом не закінчаться, вважають в Carnegie Russia Eurasia Center у Берліні.

  • Атака дронів зупинила роботу Саратовського НПЗ – ЗМІ

    Атака дронів зупинила роботу Саратовського НПЗ – ЗМІ

    Саратовський НПЗ припинив переробку нафти 11 листопада після атаки дронів, яка повторилася 14 листопада. Про це повідомило інформаційне агентство Reuters, цитуючи два джерела в галузі.
    За їхніми даними, завод повністю зупинено орієнтовно до кінця місяця.
    Повідомлення про наліт БПЛА з’явилося в ніч на 11 листопада у соцмережах губернатора Саратовської області Романа Бусаргіна, проте він не уточнив характер ушкоджень.
    “Внаслідок атаки БПЛА є пошкодження об’єктів цивільної інфраструктури. На місці працюють усі екстрені служби”, – написав губернатор.
    На думку джерел у галузі, 11 листопада через пожежу, що виникла внаслідок падіння БПЛА, могло бути пошкоджено встановлення первинної переробки нафти АВТ-6 номінальною потужністю 20.000 тонн на добу – єдина на підприємстві.
    Роснефть не відповіла на запит журналістів про коментарі.

  • Строки доставки російської нафти в Китай зросли через санкції – ЗМІ

    Строки доставки російської нафти в Китай зросли через санкції – ЗМІ

    Влада Росії вже давно зробила пріоритетом розвиток Північного морського шляху (ПМШ) з метою скоротити час доставки вантажів між Азією та Європою. Втім, для самої Росії, яка возить в Китай нафту з Арктики і портів Балтійського моря, весь виграш у часі цього року звівся нінащо – через санкції, під які потрапили судна, що її експортують. Строки доставки в російських нафтових танкерів зросли майже на три тижні порівняно з 2024 роком та перевищили сім тижнів, повідомляє Bloomberg за результатами аналізу даних про пересування суден.
    Всі танкери, що ходять ПМШ з Мурманська і балтійських портів Приморськ і Усть-Луга, перебувають під санкціями США. Адміністрація Джо Байдена перед своїм відходом 10 січня 2025 року внесла до списку санкцій близько 180 суден, які працювали в тому числі на арктичних маршрутах, тому термін доставки нафти до Китаю з Мурманська зріс з 27 днів минулого року до 48 у цьому, а з Балтики – з 31 до 50 днів.
    Тим часом термін доставки навколо Європи через Суецький канал майже не змінився: з Балтики танкери йдуть у середньому 53 дні замість 51. Більшість судів на західному маршруті не підпадають під американські санкції.
    Везти ним нафту з Мурманська тепер навіть швидше, ніж ПМШ: це займає 42 дні. Щоправда, це все одно набагато довше, ніж через Арктику торік.
    Після того, як Вашингтон у жовтні запровадив санкції проти Роснефти та Лукойлу, під обмежувальні заходи підпадає близько 70-80% російського нафтового експорту, а також сотні суден, включених до чорних списків США, Євросоюзу та Великобританії.
    З 18 нафтових танкерів, які пройшли ПМШ цього року, 11 потім перевантажили нафту на інші судна біля тихоокеанського узбережжя Росії, вимкнувши транспондери з метою утруднити їх відстеження.
    Також танкерам, імовірно, потрібно більше часу на пошук покупця, але в результаті вони привозять її в китайські порти.

  • Більшість НПЗ Індії відмовились від нафти з Росії – ЗМІ

    Більшість НПЗ Індії відмовились від нафти з Росії – ЗМІ

    Більшість індійських нафтопереробних заводів вирішили припинити закупівлю нафти з Росії через антиросійські санкції та почали переговори з США. П’ять компаній відмовилися від російської нафти на грудень. Індія зобов’язалася купувати більше нафти від американських постачальників. Тільки дві індійські компанії планують продовжити закупівлю російської нафти. Топ-менеджери індійських НПЗ також провели зустрічі з представниками нафтових компаній Саудівської Аравії та ОАЕ для пошуку альтернативних постачальників.

  • Індія купує мільйони барелів нафти у США і на Близькому Сході – ЗМІ

    Індія купує мільйони барелів нафти у США і на Близькому Сході – ЗМІ

    Два індійські державні нафтопереробні заводи закупили 5 мільйонів барелів нафти на спотовому ринку через тендери, шукаючи альтернативи постачанням з Росії. Один із заводів купив американську нафту West Texas Intermediate та Murban з постачанням у січні, а інший придбав нафту Basra Medium із постачанням на початку січня. Індійські НПЗ шукають альтернативи після введення США санкцій проти двох найбільших нафтових компаній Росії. Одне з індійських підприємств вже призупинило закупівлю російської нафти через пов’язані ризики. Усього п’ять найбільших НПЗ Індії відмовилися від нафти російського походження, що спричинило втрати для Росії від експорту енергоресурсів.

  • Вплив санкцій: експорт з Китаю в РФ рекордно обвалився

    Вплив санкцій: експорт з Китаю в РФ рекордно обвалився

    В жовтні експорт товарів з Китаю до Росії різко зменшився, що сталося через вплив західних санкцій, проблем з логістикою та зменшенням попиту. Постачання в Росію скоротилося на 22% у порівнянні з попереднім роком. Це вже сьомий місяць поспіль, коли експорт з Китаю в Росію зменшується. У той же час, імпорт російських товарів до Китаю виріс лише на 2,5% у жовтні. Це стало уповільненням порівняно з вереснем. Китайська митна адміністрація не розкрила деталей щодо товарних категорій, які найбільше постраждали. Стосовно загального експорту Китаю, він також спадає, особливо через нові тарифи та обмеження на технологічний імпорт. Росія теж стикається зі складними санкціями через конфлікт з Україною. Прем’єр-міністр Росії відвідав Китай для переговорів про спільну боротьбу проти санкцій. Нові санкції США проти російських нафтових компаній створюють додаткові труднощі для російських експортерів.

  • США відмовили “маріонетці Кремля” в купівлі активів Лукойлу

    США відмовили “маріонетці Кремля” в купівлі активів Лукойлу

    Уряд США відмовив Gunvor, міжнародному нафтотрейдеру, у дозволі на покупку закордонних активів російської компанії Лукойл. Причиною цього стало продовження війни в Україні та зв’язки Gunvor з Росією. Gunvor відкликав пропозицію про купівлю активів Лукойлу, але вважає заяву Мінфіну США дезінформацією. Компанія стверджує, що завжди діяла прозоро та дистанціювалася від Росії. Після введення санкцій у 2014 році Gunvor змінив власників, але після нового наміру купити активи Лукойлу, США провели додаткове розслідування.

  • Китай і Туреччина “бойкотують” нафту з Росії – ЗМІ

    Китай і Туреччина “бойкотують” нафту з Росії – ЗМІ

    Найбільші нафтопереробні заводи Туреччини почали купувати більше неросійської нафти у відповідь на останні західні санкції проти Росії. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на знайомі з ситуацією джерела.
    Туреччина, Індія та Китай купують майже всю сиру нафту, яку експортує Росія. Морські поставки в КНР цього року тримаються близько 1-1,5 млн. барелів на день, в Індію – 1,2-1,8 млн. барелів на день, до Туреччини – близько 300 тисяч барелів. Четвертим покупцем залишається Сирія, проте постачання досить мізерні – 35 тисяч барелів на добу, свідчать оцінки Bloomberg.
    Турецькі нафтопереробні заводи тепер роблять кроки, аналогічні китайським та індійським, що свідчить про результати зусиль США, Європейського союзу та Великобританії щодо обмеження продажів російської нафти.
    На додачу до цього, китайські нафтопереробні заводи згортають імпорт російської нафти через санкції адміністрації Дональда Трампа, під які потрапили Роснефть та Лукойл, зазначає Bloomberg.
    Китайські державні Sinopec та PetroChina вже скасували серію закупівель сировини з РФ і продовжують залишатися осторонь. До них приєдналися невеликі приватні НПЗ, які побоюються потрапляння під санкції, як це вже сталося з Shandong Yulong Petrochemical.
    “Страйк покупців” торкнувся майже 45% російського нафтового експорту до Китаю, оцінює Rystad Energy. Під “бойкот” потрапив далекосхідний сорт ESPO, через що ціни на нього падають.
    Через американські санкції, які торкнулися двох найбільших нафтових компаній Росії, закупівлі російської нафти призупинили кілька індійських НПЗ, включаючи Mangalore Refinery and Petrochemicals, HPCL-Mittal Energy та Reliance Industries. Проте найбільший у країні нафтопереробник Indian Oil після короткої паузи відновив імпорт сорту Urals у компаній, які не потрапили під санкції.
    Слідом проблеми у нафтовиків виникли на ринку Туреччини. За словами джерел, один із найбільших турецьких нафтопереробних заводів, SOCAR Turkey Aegean Refinery, що належить азербайджанській компанії SOCAR, нещодавно закупив чотири партії сирої нафти в Іраку, Казахстану та інших неросійських виробників з постачанням у грудні.
    У січні-жовтні Туреччина імпортувала близько 669 тис. барелів сирої нафти на добу, з яких 47% припали на російську нафту.
    Тим часом після заяви ОПЕК+ про припинення зростання видобутку наступного року нафту почала дорожчати.