США запропонували Німеччині шестимісячний термін, щоб урегулювати питання німецьких активів Роснефти. Таким чином це дасть змогу тимчасово звільнити їх від дії американських санкцій. Про це з посиланням на поінформовані джерела повідомило інформаційне агентство Bloomberg.
Адміністрація Трампа дала на здогад Берліну, що розглядає можливість видачі для Rosneft Deutschland обмеженої загальної ліцензії, яка не підлягає продовженню.
Влада ФНР оцінює ідею і найближчими днями відповість, заявили джерела. Міністр економіки та енергетики Німеччини Катерина Райхе має намір обговорити питання на зустрічі міністрів енергетики та екології G7 у Торонто цього тижня.
Міністерство економіки Німеччини повідомило, що перебуває в контакті з відповідною владою США і прагне якнайшвидше прояснити юридичні питання, але відмовилося коментувати деталі.
Уряд Німеччини взяв активи Роснефти під зовнішнє управління після початку українського конфлікту у 2022 році і з того часу кілька разів продовжував цей захід.
Берлін домовився з Москвою про продаж німецьких підрозділів, але переговори з Катаром як покупцем зірвалися через розбіжності стосовно ціни. Rosneft Deutschland має частки в трьох НПЗ Німеччини, на які припадає 12% загальної переробної потужності країни, включаючи завод PCK Raffinerie GmbH у Шведті під Берліном.
Їй також належить частка у Трансальпійському нафтопроводі.
Позначка: Роснефть
-
США дали Німеччині півроку, щоб вирішити питання з Роснефтью
-
ЗМІ пояснили, чи запрацюють нові санкції США проти Росії
Думка ринку нафти полягає в тому, що західні санкції проти російського експорту не дуже ефективні, бо ринок швидко знаходить способи зберігати потік поставок. Будь-які нові заходи лишень ненадовго підштовхують ціни нагору, після чого ефект розсіюється на тлі практично безперервних потоків. Про це повідомляє у своєму матеріалі інформаційне агентство Reuters.
Історія може повторитися і з санкціями Трампа проти Лукойлу та Роснефти, оголошеними на тому тижні.
Два нафтові гіганти РФ виробляють близько 5% світового видобутку нафти — приблизно 5,3 млн. барелів на добу, з яких на експорт йде близько 3,5 млн. б/с. Світовий бенчмарк Brent у моменті підскочив майже на 9% після оголошення нових заходів, досягнувши 24 жовтня 3-тижневого піку $66,78 за барель.
Стрибок відчутний, але не такий, яким міг бути, якби ринок серйозно чекав на ризик втрати до 3,5 млн б/д на морському ринку.
ЗМІ припускає, що російські експортери зможуть обійти нові санкції, задіявши тіньовий флот танкерів, посередників та банківські схеми, які не використовують долар США.
Водночас нові санкції підвищують ризики для переробників у Китаї та Індії – єдиних великих покупців російської нафти. Імовірно, вони вимагатимуть більших знижок, щоб продовжувати імпорт.
Крім того, використання тіньового флоту та трейдерів-посередників збільшує вартість доставки російської нафти. Відключення російських нафтових компаній від доларової банківської системи також накладає додаткові витрати.
Західні санкції поки що не помітно впливають на готовність президента Володимира Путіна завершити конфлікт, і навряд чи призведуть до істотного скорочення обсягів експорту. Але вони ускладнюють Росії продаж нафти, а прибуток на барель може знизитися.
Багато залежатиме від того, чи вдасться Трампу укласти торгові угоди з Індією та Китаєм і чи ввійде російська нафта до пакету переговорів.
Поки що російська нафта, швидше за все, продовжить текти на ринок. Головний ризик для ринку в тому, що вона все більше перетворюється на політичний інструмент в умовах широкої розбудови світової торгівлі при Трампі. -
Акції Роснєфті та Лукойла обвалилися після санкцій США
Акції найбільших нафтових компаній Росії Роснєфть та Лукойл різко впали на Московській біржі після введення санкцій США проти них. Про це у п’ятницю, 24 жовтня повідомляє The Moscow Times.
Зазначається, що за останні два дні – в четвер і п’ятницю – сукупна капіталізація компаній зменшилася на 424 мільярди рублів, що еквівалентно $5,2 мільярда.
Акції Роснєфті на 20:11 (за московським часом) торгувалися по 389,85 рубля за штуку, що на 3% нижче рівня до введення санкцій. Під час торгів ціна акцій знизилась до 383,15 рубля, що є мінімумом з травня 2023 року. В результаті ринкова вартість компанії скоротилася на 127 мільярдів рублів або $1,56 мільярда.
Акції Лукойла за два дні втратили 7,2% своєї вартості, що становить 297 мільярдів рублів (або $3,66 мільярда за офіційним курсом ЦБ).
Основний акціонер Лукойла, найбагатший російський мільярдер Вагіт Алекперов, який володіє 28% акцій компанії, за два дні втратив 83 мільярди рублів, що еквівалентно трохи більше ніж мільярд доларів.
Підсумки першого півріччя показали, що обидві компанії вже зазнали значних фінансових втрат: прибуток Роснєфті знизився втричі, а Лукойла – удвічі.
Введення санкцій Мінфіну США ще більше ускладнить ситуацію для цих нафтових гігантів: зменшиться кількість контрагентів через побоювання вторинних санкцій, а це може призвести до скорочення поставок на зовнішні ринки, вважають аналітики Альфа-банку.
Під санкції США потрапили не лише самі Роснафта та Лукойл, а й численні їхні дочірні компанії: 30 компаній, що належать Роснафті та 6 – Лукойлу. Американські санкції також можуть призвести до згортання торгових операцій Лукойла через його підрозділ в Дубаї (Litasco Middle East), а Роснєфть може зіткнутися з проблемами з постачаннями до Індії. Нагадаємо, США ввели нові санкції проти провідних російських нафтових компаній, закликавши Москву невідкладно погодитися на припинення бойових дій. Санкції спрямовані на дві найбільші нафтові компанії Росії – Роснєфть і Лукойл. Також до санкційного списку додано 30 дочірніх структур Роснефти та Лукойлу.Побачимо через пів року: Трамп висловився про санкції проти РФ
-
Мерц очікує, що США звільнять німецький підрозділ Роснефті від санкцій
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц очікує, що санкції США не торкнуться німецького бізнесу Роснефті. Про це повідомляє DW в п’ятницю, 24 жовтня.
“Ми обговоримо це (виключення з санкцій США – ред.) з американцями”, – заявив глава німецького уряду.
Німеччини прагне захистити німецькі дочірні фірми Роснефті від нових санкцій США. У низці банків вже повідомили, що американські санкції можуть завадити їм вести справи з “дочками” російської нафтової компанії в ФРН.
У міністерстві економіки та енергетики Німеччини повідомили, що санкції США не повинні торкнутися німецького бізнесу Роснефті, оскільки вони перебувають під державним управлінням.
Йдеться про дві німецькі фірми: Rosneft Deutschland та RN Refining & Marketing. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році влада Німеччини позбавила Роснефть контролю над ними і перевела їх під зовнішнє довірче управління Федерального агентства з мереж.
У вересні 2025 року довірче управління Rosneft Deutschland було продовжено ще на рік. На Rosneft Deutschland припадає близько 12% потужностей із переробки нафти у Німеччині. У компанії є частки у трьох великих німецьких НПЗ.
Нагадаємо, 22 жовтня США ввели санкції проти російських нафтових компаній Роснефть і Лукойл. Санкції забороняють транзакції з підсанкційними компаніями та усіма їхніми дочірніми структурами. Активи компаній в США будуть знерухомлені. “Втрати будуть”. Путін відреагував на санкції США
-
Побачимо через пів року: Трамп висловився про санкції проти РФ
Президент США Дональд Трамп вважає, що економічні обмеження, які вони ввели проти найбільших нафтових компаній Росії, можуть справити вплив протягом пів року. Він висловив таку думку під час спілкування з журналістами у прямому ефірі. Раніше президент РФ Володимир Путін стверджував, що санкції не зачеплять російську економіку. Трамп відповів на це, що цікаво почекати шість місяців і подивитися, як це все вплине. Міністерство фінансів США ввело санкції проти Роснєфті та Лукойлу, закликавши Росію припинити війну в Україні.
-
Ціни на нафту підскочили через санкції проти Росії
Нові санкції США проти російських компаній Роснєфть та Лукойл призвели до різкого зростання світових цін на нафту. Вартість нафти марки Brent на лондонській біржі зросла на 5,4%, до $65,97 за барель, тоді як ф’ючерси на американську нафту марки WTI підскочили на 5,7%, до $61,81 за барель. Аналітики вважають, що санкції можуть призвести до пошуку альтернативних постачальників нафти, так як Китай та Індія, які є великими покупцями російської нафти, можуть опинитися поза західною банківською системою. Індія, яка є найбільшим покупцем російської нафти, може різко зменшити імпорт через нові санкції. Проте деякі експерти залишаються скептичними щодо того, чи справді санкції призведуть до значних змін у ринку нафти.
-
Трамп знову вплинув на ціни на нафту
Ціни на нафту різко підскочили після того, як США ввели санкції проти двох великих російських нафтових компаній – Роснєфті і Лукойла. Це стало наступним кроком у тиску адміністрації президента Трампа на російського лідера Путіна для спонукання його до переговорів про закінчення конфлікту в Україні. Ціни на нафту піднялися, зокрема, ціна на WTI досягла майже $60 за барель, а Brent стабілізувався біля $63. США включили Роснєфть і Лукойл до чорного списку, що свідчить про зміну підходу Трампа. Попередньо обвалившись, ціни на нафту почали відновлюватися через зменшення запасів в США. Трамп також анонсував плани порушити питання закупівель російської нафти з Китаєм та Індією.
-
Британія вдарила санкціями по російській нафті
Британський уряд оголосив про розширення санкційного списку проти Росії, зокрема у сфері енергетики. Нові обмеження стосуються 90 осіб, серед яких російські нафтові компанії Роснєфть і Лукойл, а також нафтові термінали в Китаї та індійська компанія Nayara Energy Limited. Також до списку додали 44 танкери російського “тіньового флоту”. Окремо, було оголошено санкції проти семи танкерів для перевезення СПГ і китайського терміналу в місті Бейхай. Такі дії спрямовані на ускладнення фінансування Кремля, а також на заборону імпорту нафтопродуктів, що були перероблені з російської сирої нафти в третіх країнах.
-
Єдиний НПЗ Сербії залишився без нафти через санкції США
Санкції США проти сербської нафтогазової компанії NIS, котра на 55% належить Газпрому та Газпром нафті, перекрили постачання трубопровідної нафти на єдиний нафтопереробний завод Сербії. Хорватський оператор JANAF, котрий управляє єдиним нафтопроводом до Сербії, повідомив у четвер, що припиняє співпрацю з NIS, власником НПЗ у місті Панчево неподалік Белграда та мережею з 350 автозаправок по всій країні.
“JANAF отримав інформацію, що компанія NIS не отримала ліцензію Міністерства фінансів США, необхідну для продовження виконання договору про транзит сирої нафти, у зв’язку з чим від 8 жовтня 2025 року припинено подальшу діяльність за цим договором”, – мовиться у пресрелізі JANAF.
Потужність НПЗ NIS становить 4,8 млн тонн нафти на рік. Завод забезпечує приблизно 80% потреб Сербії у бензині та дизельному пальному і понад 90% – в авіакеросині та мазуті.
Без постачання нафти по трубопроводу завод зможе працювати до 1 листопада, заявив президент Сербії Александр Вучич. Американські санкції, які неодноразово відтерміновували, але все ж набрали чинності, є “поганою новиною, яку відчують всі громадяни”, і матимуть “надзвичайно тяжкі наслідки для всієї країни в політичному, економічному та соціальному плані”, наголосив Вучич.
За його словами, Сербія продовжить переговори зі США.
Він додав, що у країні створено резерв мазуту на 4 місяці, тоді як запаси бензину та дизельного пального становлять 66 тисяч тонн і 342 тисячі тонн відповідно, їх має вистачити до Нового року.
Міністерство фінансів США вперше запровадило санкції проти Газпром нафти та її дочірніх іноземних структур 10 січня, надавши компанії 45 днів на вихід з акціонерного складу NIS. Введення санкцій неодноразово відтерміновували, втім, вони набрали чинності у жовтні.
Як відомо, в липні США обіцяли, що востаннє відклали санкції проти сербської нафтової компанії NIS.
Проте вже 27 серпня вшосте відтермінували санкції проти сербської нафтогазової компанії NIS, що перебуває у власності Росії. -
Атака БпЛА зупинили головну установку найбільшого НПЗ Роснафти – ЗМІ
Рязанський НПЗ зупинив переробку на найпотужнішій з трьох своїх установок через удар безпілотника у ніч на 5 вересня. Про це повідомляє Reuters із посиланням на два джерела у галузі.
Внаслідок пожежі на заводі, який постачає пальне, зокрема, для московського регіону, постраждала установка АТ-6, на яку припадає 48% потужностей підприємства, або 23 тисячі тонн на добу.
АТ-6 була єдиною працюючою установкою на НПЗ, який вже зазнавав атак БпЛА на початку серпня. Тоді заводу довелося аварійно зупинити дві установки – АВТ-3 та АВТ-4.
Одна з них наразі повертається в роботу, повідомляють джерела Reuters, а це означає, що НПЗ працюватиме лише на 23% потужності. За словами одного зі співрозмовників агентства, очікується, що підприємство зможе відновити всі первинні потужності і повернутися до повного завантаження приблизно через два тижні.
З початку серпня завод Роснафти в Рязані, який входить до топ-найбільших у Росії та забезпечує близько 5% усієї нафтопереробки в країні, працював на половину потужності. Минулого року НПЗ випустив на ринок 2,3 млн тонн бензину і 3,4 млн тонн дизельного пального, а також понад 4 млн тонн мазуту.
Станом на кінець серпня, за підрахунками Reuters, атаки БпЛА вивели з ладу близько 17% потужностей російських НПЗ. Щонайменше п’ять із них повністю зупиняли виробництво — Куйбишевський, Новокуйбишевський, Саратовський, Волгоградський та Сизранський. Загальний простій потужностей НПЗ у серпні досяг 6,4 млн тонн, що стало історичним рекордом.
Раніше Генштаб підтвердив, що у ніч на п’ятницю українські військові уразили Рязанський нафтопереробний завод (НПЗ) та низку інших об’єктів російських агресорів.
До того, командувач СБС Роберт “Мадяр” Бровді повідомив про удари по НПЗ в Рязані і атаку на об’єкт в Луганську.Відразу повідомлялося, що в Луганську спалахнула нафтобаза.