“Найнапруженішу” ніч протягом листопада Литва пережила через масований наліт повітряних куль із Білорусі. Деякі ааеростати фіксували у сусідній Латвії, повідомляє литовський мовник LRT.
Очільник Національного центру кризового управління (NKVC) Вільмантас Віткаускас заявив, що протягом останніх 24-х годин Вільнюський аеропорт двічі призупиняв роботу через загрозу контрабандних повітряних куль з Білорусі.
“Ми мали, мабуть, найінтенсивнішу ніч за весь листопад, оскільки запуск метеорологічних куль почався близько 17:00 (23 листопада, – ред.) з Білорусі і тривав до 02:00 (24 листопада, – ред.)”, – сказав службовець.
В NKVC зазначили, що було скасовано 13 рейсів, а шість рейсів було перенаправлено до Каунаса.
“Понад тисячу пасажирів довелося перевезти з Каунаса до Вільнюса і навпаки. Деякі пасажири, які мали вилетіти з Вільнюса, були перевезені до Каунаса і змогли продовжити свою подорож звідти”, – зазначив він.
За останні 24 години повітряні кулі, яких було зафіксовано понад 40, також були виявлені в повітряному просторі Латвії. Поки що не ясно, як контрабандні повітряні кулі потрапили в повітряний простір Латвії.
“Важливо також зазначити, що, ймовірно, ця атака поширилася на ширшу географічну територію, і, за нашою інформацією, наші латвійські сусіди також отримали понад 30 сигналів на своїх радарах”, – сказав голова NKVC.
За його словами, Білорусь “розширює свою географію”, і тепер це не лише національна проблема, а й регіональна.
Станом на понеділок, 24 листопада, було знайдено шість повітряних куль, пошуки тривають. Рішення щодо реакції регіону мають бути ухвалені сьогодні.
Як відомо, останнім часом в Литві фіксують випадки появи гелієвих куль у небі. Через виявлення таких об’єктів аеропорт Вільнюса тимчасово закривали кілька разів.
Згодом уряд Литви 20 жовтня ухвалив рішення на місяць закрити прикордонні пункти Медінінкай і Шальчинінкай на кордоні з Білоруссю.
Однак вже 19 листопада Вільнюс вирішив достроково відкрити пункти пропуску на кордоні з Білоруссю, бо нібито “змінилися обставини”
Позначка: Литва
-
В Литві заявили про “найнапруженішу” ніч через аеростати з Білорусі
-
У Литві виявили найбільшу в історії партію героїну
У Литві неподалік Вільнюса митники затримали рекордну партію героїну – майже 500 кг загальною вартістю до €40 млн. Про це повідомляє LRT.
Наркотики виявили співробітники Митної кримінальної служби Литви (MKT) у співпраці з Європейським бюро з боротьби з шахрайством (OLAF) та Латвійським податковим і митним поліцейським департаментом.
Кількаденна перевірка вантажівки, що прямувала транзитом через Литву, дозволила виявити 498 кг героїну, упакованого у пластикові мішки по 10-12 кг. Наркотики знайшли 14 листопада під час детальної інспекції у вантажному посту Žirmūnai у Вільнюському районі.
Правоохоронці зазначають, що маршрут вантажівки викликав підозру, оскільки через цей напрям уже неодноразово перевозили великі партії наркотиків до Західної Європи. За попередніми даними, героїн ймовірно походить з Афганістану та був призначений для ринку Західної Європи, адже в Литві споживання цього наркотику є мінімальним.
Митники затримали двох водіїв вантажівок. Суд обрав їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Розпочато досудове розслідування щодо контрабанди та незаконного обігу особливо великої кількості наркотиків.
Це найбільша партія героїну, коли-небудь вилучена в Литві. Раніше такі затримання обмежувалися кількома кілограмами – зокрема, 5,5 кг у 2010 році та 1,9 кг у 2012-му.
Як ми вже писали раніше, в Нідерландах митники виявили 250 кілограмів кокаїну в порту Роттердама. Наркотики були заховані серед винограду.
У порту Болгарії виявили рекордну партію героїну на 35 млн євро -
Названо ім’я екстрадованого до Литви бійця РФ, підозрюваного у катуваннях
Полоненого росіянина, якого Україна наприкінці жовтня екстрадувала до Литви за підозрами в причетності до катувань литовського волонтера, звуть Марген Гаджимагомедов. Про це 21 листопада повідомили в СБУ.
Зазначається, що він був інспектором військової поліції 177-го окремого полку морської піхоти Каспійської флотилії РФ, та, за даними слідства, брав участь у жорстоких катуваннях полонених у тюрмі, облаштованій російськими силами на території окупованого аеродрому в Мелітополі на Запоріжжі.Серед постраждалих від його дій був волонтер з Литви, який допомагав Силам оборони України з перших днів повномасштабної війни.
Росіянин згодом потрапив у полон під час боїв у районі Роботиного у серпні 2024 року.
Вільнюський міський суд визнав фігуранта підозрюваним у порушенні Женевських конвенцій, законів та звичаїв війни.
За запитом Генеральної прокуратури Литви наприкінці жовтня Україна провела процедуру екстрадиції для його притягнення до відповідальності у Литві, де йому загрожує від 10 років до довічного ув’язнення. У перших повідомленнях про екстрадицію не згадували ім’я підозрюваного.
З даними СБУ, це перший за час повномасштабної війни випадок, коли Україна видала полоненого військовослужбовця РФ іншій іноземній державі. -
В НБА передбачається продаж франшиз для європейської участі
Національна баскетбольна асоціація (НБА) прийняла рішення почати продаж франшиз НБА-Європа.
Укладання угод варто очікувати найближчим часом, згідно з повідомленням SBJ, у якому наведено слова заступника комісара організації Марка Тейтума, який повідомив, що НБА має намір продавати франшизи в Європі і почне продажі в першому кварталі 2026 року.
Одна франшиза може обійтися охочому її придбати орієнтовно в 0,5-1 млрд доларів.
Проєкт НБА-Європа розраховує на те, що знайдеться 10-12 постійних учасників.
Пріоритетними в цьому разі є учасники з Греції, Іспанії, Італії, Німеччини, Туреччини та Франції.
Серед можливих приєднаних клубів можуть бути команди з Литви та Сербії.
Наразі керівництво НБА очікує на вердикт ФІБА. У разі погодження, проєкт НБА-Європа можуть запустити у 2027 році, при цьому всі, хто стане власниками такої франшизи, будуть зобов’язані вкладати посильні інвестиції в розвиток інфраструктури.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-
МЗС Литви попередило про небезпечну фазу ескалації гібридної війни РФ
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс назвав останні диверсійні акти, організовані російськими спецслужбами в Європі, тривожним індикатором загострення гібридної війни Москви.
Таку оцінку він висловив у своєму інтерв’ю для Politico.Будріс вважає, що активізація підривної діяльності Кремля свідчить про наближення до серйозної фази напруження. Він наголосив, що ситуація досягає критичного рівня.
“Йдеться про дуже небезпечну фазу ескалації, і ми повинні поставитися до неї дуже серйозно, тому що ми за лічені хвилини від великої кількості жертв”, – сказав глава литовського МЗС.
Міністр зазначив: якби диверсії, зокрема на польській території, були успішними, наслідки могли б включати значну кількість загиблих і радикально інший контекст обговорень.
Будріс також підкреслив, що підривна діяльність Росії охоплює значно ширші масштаби, ніж прийнято вважати. За його словами, хоч багато хто вважає, що основний тиск зосереджений на східноєвропейському напрямку, факти свідчать інакше.
“Усі думають, що на східному фронті завжди інтенсивніше, але це не так. Якщо порахувати реальні випадки саботажу в інших частинах континентальної Європи, їх було більше, ніж у Балтії та Польщі”, – сказав він.
Нагадаємо, 18 листопада прем’єр Польщі Дональд Туск повідомив, що двоє громадян України фігурують у розслідуванні диверсій на залізниці, які польська влада асоціює з впливом російських спецслужб. Ці інциденти розглядаються як частина масштабного кампанії з порушення роботи критичної інфраструктури країни.
Диверсія у Польщі: українцям-виконавцям терактів світить довічне
-
У Литві провели масштабну операцію проти контрабанди метеокулями
У Литві відбулася операція правоохоронних органів, спрямована на запобігання контрабанді з Білорусі. Під час операції були затримані чотири особи, але кількість затриманих може збільшитися. Понад 100 співробітників правоохоронних органів провели обшуки в декількох районах та виявили GPS-навігатори, засоби зв’язку та інші пристрої для контрабанди повітряним шляхом. Також була виявлена зброя, наркотики, контрабандні сигарети та інші предмети, пов’язані зі злочинами.
-
Литва планує створення новітньої системи знешкодження повітряних загроз
Литва активно розробляє нові технології для протидії повітряним загрозам після недавніх інцидентів із проникненням повітряних куль і дронів з території Білорусі. Про це повідомляє LRT.
За словами віцеміністра економіки Паулюса Петраускаса, кілька десятків литовських компаній вже подали свої ідеї щодо інноваційних рішень для виявлення, моніторингу, ідентифікації та нейтралізації таких загроз. Найкращі пропозиції уряд планує відібрати протягом найближчих двох тижнів, а розробку технологій очікують завершити упродовж шести місяців.
Петраускас зазначив у коментарі LRT RADIO, що влада готує додаткові заходи для підтримки розробників. Паралельно Міністерство внутрішніх справ формує технічні вимоги для майбутніх закупівель, що дозволить провести випробування й інтегрувати нові рішення у наявні системи. На це, за його оцінками, знадобиться від трьох до шести місяців.
Частина запропонованих систем уже випробовувалася в Україні в інших сферах, але може бути адаптована й для литовських потреб. Інші пропозиції є абсолютно новими, і їхнє поєднання, за словами урядовця, може забезпечити ефективну відповідь на загрози.
Петраускас додав, що аналогічні проблеми раніше фіксували переважно лише Південна Корея та Ізраїль, що ускладнює пошук готових рішень: їх фактично доводиться створювати з нуля.
На початку місяця уряд отримав 35 заявок із пропозиціями щодо захисту повітряного простору, після того як контрабандні повітряні кулі та інші об’єкти спричинили перебої в роботі Вільнюського аеропорту. Автори найперспективніших рішень отримають премії загальною сумою 1 мільйон євро. -
РФ провела десантні навчання біля кордонів Литви й Польщі
Підрозділ спецпризначенців Балтійського флоту РФ провів у Калінінградській області навчання із висадкою парашутного десанту та відпрацюванням захоплення полонених. Військові десантувалися з вертольота Мі-8. Про це повідомляє TMT з посиланням на пресслужбу флоту.
Після приземлення спецпризначенці відпрацьовували “навички захоплення полонених, ведення розвідувальних дозорів та способи виведення з ладу комунікацій умовного противника”. Десантування виконували групами до 20 військових із висоти 800 метрів у повній бойовій екіпіровці.
Також під час навчань застосовували приціли нічного бачення та коптерні безпілотники.
Маневри відбуваються на тлі зростання занепокоєння західних країн через військову активність Росії в регіоні. Раніше глава Федеральної розвідувальної служби Німеччини попереджав, що Москва може вдатися до провокації у країнах Балтії за сценарієм, схожим до анексії Криму – із використанням сил без розпізнавальних знаків.
У лютому данська розвідка заявляла, що Росія теоретично здатна розпочати широкомасштабну війну в Європі протягом п’яти років. Генсек НАТО Марк Рютте та начальник Генштабу Франції Фаб’єн Мандон також попереджали про можливість агресії РФ у найближчі роки.
Росія тим часом нарощує військову інфраструктуру вздовж кордонів із Фінляндією та країнами Балтії, модернізує залізничні шляхи та будує оборонні споруди. За оцінками західних спецслужб, відновлений у 2024 році Ленінградський військовий округ розглядають як потенційний плацдарм для протистояння з НАТО.
Раніше РФ та Білорусь спільні військові навчання Захід-2025, які з-поміж іншого мали стратегічну мету – відпрацювання захоплення так званого Сувалкського коридору – території між Польщею та Литвою, що з’єднує Білорусь із Калінінградською областю.
-
Вісім країн Європи домовилися про покращення військової мобільності
Протокол про наміри щодо забезпечення військової мобільності в центральному, північному і східному регіонах підписали Литва разом із Бельгією, Чехією, Німеччиною, Люксембургом, Нідерландами, Польщею та Словаччиною. Про це повідомляє Міноборони Литви.
Зазначається, що створення Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону (CNE MMA) спрямоване на уніфікацію правил перетину державних кордонів, забезпечення спільного контролю та координації засобів пересування, ефективний обмін інформацією та синхронний розвиток інфраструктури.
На основі наявного модельного коридору Нідерланди-Німеччина-Польща та з метою формування єдиного Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону планується розширити цю мережу на заході через Бельгію та Люксембург, а на сході – через Литву, Чехію та Словаччину.
“Злагоджена військова мобільність є національним пріоритетом Литви. Вона забезпечується постійним розвитком інфраструктури та координацією переміщень, що дає змогу союзним силам швидко, безпечно та безперебійно пересуватися”, – зазначив міністр оборони Робертас Каунас.
За його словами, головна мета Литви – зміцнити інфраструктурну взаємодію на східному фланзі НАТО, особливо в тісній співпраці з сусідніми союзниками Польщею і Латвією. Для реалізації цієї стратегічної мети використовуються різні джерела фінансування, як національні, так і фонди розвитку ЄС.
Як відомо, Литву запросили приєднатися до Центрально-Північноєвропейської зони військової мобільності після участі як спостерігача в пілотному проєкті з військової мобільності Нідерландів, Німеччини та Польщі.Наразі в Литві реалізуються важливі інфраструктурні проєкти для забезпечення зручного пересування військових частин. Серед них – стратегічна адаптація Via Baltica для військових цілей і запланований дорожній проект Лаздіяй-Алітус-Вільнюс для збільшення пропускної здатності в Сувалкському коридорі. Значні інвестиції також спрямовуються на поліпшення внутрішньої транспортної мережі, яка необхідна для з’єднання територій місць постійної дислокації з основними полігонами країни.
Для подальшого зміцнення регіональної безпеки і забезпечення стратегічної безперервності пересування Литва разом з іншими країнами Балтії планує створити Трибалтійську зону військової мобільності. Ця ініціатива розширить Центрально-Північноєвропейський регіон військової мобільності на північ, створивши безперервний простір для безперешкодного пересування військ, що має вирішальне значення для ефективного стримування і регіональної безпеки. -
У Литві затримали бойовика РФ, який під виглядом біженця втік до ЄС
На території Європейського Союзу затримали бойовика Росії, який, будучи громадянином України, перейшов на бік ворога та воював проти нашої держави. Про це повідомила пресслужба СБУ у четвер, 13 листопада.
Затримання відбулося на кордоні з Литвою, куди чоловік намагався втекти як біженець. Затриманим виявився 33-річний оператор БпЛА, який запускав російські ударні дрони по Херсону.
Чоловік є уродженцем Сумщини, але після тимчасової анексії Криму, виїхав на територію півострова, оформив там російський паспорт, вступив до путінської партії Єдина Росія і добровільно уклав контракт з Міноборони Росії.
Згодом фігурант пройшов тренувальні збори на полігоні та склав присягу на вірність РФ. У лавах російської армії його призначили оператором безпілотних систем та відправили воювати на південний фронт України.
Оцінивши ризики участі в боях проти Сил оборони України, бойовик втік з вогневих позицій, а потім – до Євросоюзу. На території ЄС чоловік планував за допомогою свого українського паспорта оформити статус біженця і “залягти на дно”.
За матеріалами контррозвідки СБУ та Департаменту карного розшуку Нацполіції литовські колеги викрили бойовика на кордоні і передали українській стороні для здійснення правосуддя.
Слідчі повідомили затриманому про підозру в державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Зловмисник перебуває під вартою. Йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.