Життя у ритмі новин

Позначка: Литва

  • Зеленський радився з Навроцьким та лідерами ЄС

    Зеленський радився з Навроцьким та лідерами ЄС

    Президент України Володимир Зеленський провів важливу бесіду з Каролем Навроцьким та чотирма іншими європейськими лідерами, де обговорювали координацію спільних дій напередодні ключових дипломатичних подій, підтримку України в умовах війни та посилення тиску на Росію. Про це президент України Володимир Зеленський повідомив на своєму Telegram-каналі увечері 28 серпня.

    У переговорах взяли участь президент Польщі, прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, президенти Литви Гітанас Наусєда, Естонії Алар Каріс і Латвії Едгарс Рінкевичс.

    Глава держави висловив подяку європейським партнерам за солідарність, зокрема за проявлену підтримку Україні у зв’язку із останнім масованим російським обстрілом. Крім того, Зеленський висловив співчуття Польщі через трагічну авіакатастрофу винищувача F-16, яка забрала життя польського пілота.

    Президент підкреслив, що для досягнення миру необхідно зберігати єдність і підсилювати тиск на Москву. Він акцентував на важливості санкційної політики та відповідній реакції на відмову Росії співпрацювати у форматі лідерів. Зеленський також наголосив на значенні постійної координації позицій між партнерами з Європи для формування єдиного і сильного голосу, який буде почутий у США.

    Слід зазначити, що раніше Зеленський анонсував перемовини з командою Трампа.

    Як повідомлялося раніше, президент США Дональд Трамп пообіцяв рішучі дії щодо РФ через чергові “два тижні”, якщо Володимир Путін не погодиться на зустріч із Зеленським.

  • Зеленський поговорив із Навроцьким та лідерами ЄС

    Зеленський поговорив із Навроцьким та лідерами ЄС

    Президент України Володимир Зеленський провів важливу бесіду з Каролем Навроцьким та чотирма іншими європейськими лідерами, де обговорювали координацію спільних дій напередодні ключових дипломатичних подій, підтримку України в умовах війни та посилення тиску на Росію. Про це президент України Володимир Зеленський повідомив на своєму Telegram-каналі увечері 28 серпня.

    У переговорах взяли участь президент Польщі, прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, президенти Литви Гітанас Наусєда, Естонії Алар Каріс і Латвії Едгарс Рінкевичс.

    Глава держави висловив подяку європейським партнерам за солідарність, зокрема за проявлену підтримку Україні у зв’язку із останнім масованим російським обстрілом. Крім того, Зеленський висловив співчуття Польщі через трагічну авіакатастрофу винищувача F-16, яка забрала життя польського пілота.

    Президент підкреслив, що для досягнення миру необхідно зберігати єдність і підсилювати тиск на Москву. Він акцентував на важливості санкційної політики та відповідній реакції на відмову Росії співпрацювати у форматі лідерів. Зеленський також наголосив на значенні постійної координації позицій між партнерами з Європи для формування єдиного і сильного голосу, який буде почутий у США.

    Слід зазначити, що раніше Зеленський анонсував перемовини з командою Трампа.

    Як повідомлялося раніше, президент США Дональд Трамп пообіцяв рішучі дії щодо РФ через чергові “два тижні”, якщо Володимир Путін не погодиться на зустріч із Зеленським.

  • Сейм Литви затвердив нового прем’єр-міністра

    Сейм Литви затвердив нового прем’єр-міністра

    Сейм Литви затвердив кандидатуру соціал-демократки Інги Ругінене на посаду прем’єр-міністра. Про це повідомляється на сайті литовського парламенту у вівторок, 26 серпня.
    Кандидатуру Ругінене, яку висунув президент Гітанас Науседа, схвалили 78 членів Сейму, 35 проголосували “проти”, 14 – утрималися.
    Формально Інга Ругінене стане прем’єр-міністром, коли президент видасть указ про призначення прем’єр-міністра і вона складе присягу в Сеймі.
    Також Ругінене матиме 15 днів, щоб винести свою програму уряду на голосування в Сеймі. Уряд офіційно розпочне роботу після затвердження парламентом нової програми.
    Голосування відбулося піля того, як напередодні у Литві сформували нову коаліцію. До її складу увійшли Соціал-демократична партія (LSDP), партія Зоря Німану (Nemuno aušra) і фракція Союз селян і зелених Литви та Спілки християнських родин (LVŽS-KŠS).

  • Україна і Литва спільно вироблятимуть далекобійні дрони

    Україна і Литва спільно вироблятимуть далекобійні дрони

    Україна і Литва спільно виготовлятимуть оборонну продукцію для зміцнення безпеки обох країн. Особлива увага приділятиметься створенню далекобійних безпілотників, повідомив міністр оборони Денис Шмигаль у понеділок, 25 ссерпня.
    Відповідний лист про наміри був підписаний у Києві разом із міністром національної оборони Литви Довілє Шакалєне.
    За словами Шмигаля, документ відкриває можливості для запуску спільних підприємств, розбудови українських компаній у Литві та обміну технологіями.
    “Зосередилися на залученні додаткового фінансування для закупівлі озброєння та розвитку української промисловості”, – зазначив він.
    Напередодні стало відомо, що Україна та Данія запускають спільний проєкт у межах ініціативи Build with Ukraine, котрий дозволить масштабувати виробництво українського озброєння.
    Також повідомлялося, що Україна і Швеція домовились про спільне виробництво оборонної продукції на території обох країн.

  • Литва викрила зухвалу схему обходу санкцій проти РФ

    Литва викрила зухвалу схему обходу санкцій проти РФ

    Литовські правоохоронці затримали 11 працівників компанії з Каунаса, серед яких – керівники, працівники та водії, громадяни Молдови та Болгарії. Ці дії відбулися в межах операції з припинення “особливо зухвалої схеми обходу міжнародних санкцій проти Росії”. Цю інформацію у суботу, 23 серпня, повідомило видання Euronews із посиланням на Кримінальну службу Митного департаменту Литви.

    Слідство встановило, що компанія розробила складну тіньову схему постачання до Росії обладнання для водоочистки. Це обладнання розробляли та виготовляли із компонентів, вироблених у країнах ЄС і Китаї, а його використовували російські підприємства нафтової промисловості. Офіційно продукція компанії отримувалася замовником у Португалії, однак насправді вантаж переміщувався через Болгарію до Туреччини, звідки він потрапляв до Росії.

    Як повідомила Кримінальна служба, каунаська компанія мала усталені зв’язки з підприємствами у Росії й активно брала участь у реалізації російських проєктів. Один із таких проєктів був пов’язаний із групою нафтохімічних компаній, що належить до найдинамічніших у світі за темпами розвитку.

    Під час обшуків вилучено кілька тонн обладнання загальною вартістю близько 2 мільйонів євро. Також затримано дві вантажівки з цим обладнанням: одну в Каунасі, іншу – на дорозі до литовсько-польського кордону. Третій вантаж було перехоплено в Болгарії.

    Раніше повідомлялося, що президент України Володимир Зеленський підписав два укази про санкції проти іноземних спонсорів війни Росії в Україні.

    ЄС планує схвалити 19-й пакет санкцій проти Росії

  • Литва отримала ізраїльські протитанкові ракети

    Литва отримала ізраїльські протитанкові ракети

    Збройні сили Литви отримали нову партію ізраїльських протитанкових ракет LR2 Spike вартістю 6 мільйонів євро. Про це повідомляє LTR з посиланням на Міноборони країни.
    Зазначається, що ракети Spike інтегровані з литовськими бойовими машинами піхоти типу Boxer під назвою Vilkas, на яких вже встановлені ізраїльські турелі.
    За словами міністра оборони Литви Довіле Шакалієне, це чіткий стратегічний сигнал і послідовний крок до збільшення бойової потужності країни.
    Як відомо, під час свого квітневого візиту до Ізраїлю міністр обговорила двосторонню співпрацю з компанією Rafael, ізраїльським виробником ракет Spike.
    Під час візиту обговорювали запуск виробництва ракет Spike в Литві, а також можливість виробництва 120-мм боєприпасів, безпілотників та антидронових засобів з ізраїльськими компаніями Elbit Systems та IAI (Ізраїльська аерокосмічна промисловість – ред.) відповідно.

  • Литва формує трирівневу лінію оборони на кордоні

    Литва формує трирівневу лінію оборони на кордоні

    Литва переходить від поодиноких інженерних рішень до створення трирівневої, глибоко ешелонованої оборонної системи з протитанковими ровами, блокпостами та інфраструктурою для протиповітряного захисту. Про це повідомив заступник міністра національної оборони Литви Томас Годляускас, передає УНН.
    “Сьогодні ми переходимо від ідеї індивідуальних інженерних контрмобільних заходів, яка була розроблена досі, до розробки єдиної лінії глибоко ешелонованої оборони”, – зазначив він.
    План передбачає три ешелони захисту. Перший – до трьох кілометрів від державного кордону з протитанковими ровами, “зубами дракона” та мінними полями. Другий – у радіусі до 20 км з укріпленими опорними пунктами та блокованими плацдармами. Третій – до 50 км із меліоративними ровами, мостами, підготовленими до бомбардування, та деревами вздовж шляхів, призначеними для вирубки.
    Литва інтегрує план із Балтійською оборонною лінією Латвії та Естонії. Польський проєкт Східний щит планується пов’язати на військово-оперативному рівні вже восени.
    Особливу увагу приділено протиповітряній обороні: системи ППО, боротьба з безпілотниками та радіоелектронна протидія отримають сотні мільйонів євро інвестицій. Загальна програма розрахована на десять років і потребує 1,1 млрд євро, з яких 800 млн призначено на будівництво шахт та укріплень.
    Раніше повідомляли, що уряд Литви ухвалив рішення про встановлення додаткового фізичного бар’єра на кордоні з Білоруссю та Росією в болотистій місцевості.
    Як ми вже писали, Литва встановлює фортифікаційні споруди на кордоні з Білоруссю.

  • Президент Литви подав до Сейму кандидатуру прем’єра

    Президент Литви подав до Сейму кандидатуру прем’єра

    Президент Литви Гітанас Найуседа підписав указ і подав до Сейму кандидатуру Інгриди Ругінене на посаду прем’єр-міністерки. Про це інформує LRT у четвер, 14 серпня.
    Ругінене, котра нині виконує обов’язки міністерки соціального захисту і праці та представляє Соціал-демократичну партію, після зустрічі з президентом повідомила, що конкретних прізвищ майбутніх міністрів чи змін у складі уряду не обговорювали. За її словами, це була “робоча розмова без попередніх висновків чи оцінок”.
    Вона може стати третьою жінкою на посаді прем’єр-міністерки в історії Литви. Її кандидатуру ще має затвердити парламент.
    Перший віцеспікер Сейму Юозас Олекас повідомив, що в понеділок парламентська президія вирішить, коли скликати позачергову сесію для затвердження кандидатури.
    Після схвалення парламентом новий прем’єр протягом 15 днів має представити узгоджений із президентом склад уряду та програму, яку також має затвердити Сейм.

  • Уряд Литви пішов у відставку

    Уряд Литви пішов у відставку

    Прем’єр-міністр Литви Гінтаутас Палуцкас оголосив про свою відставку разом з урядом на засіданні. Причиною його відставки стали питання щодо його підприємницького минулого, зокрема, отримання компанією, в якій він був співзасновником, субсидованого кредиту від Національного банку розвитку. Президент Литви повинен буде призначити виконавця обов’язків прем’єр-міністра до формування нового уряду. Потім президент має представити кандидатуру нового прем’єра до парламенту для затвердження, після чого новий уряд має бути утворений протягом 15 днів.

  • Польща продовжила прикордонний контроль з Німеччиною та Литвою

    Польща продовжила прикордонний контроль з Німеччиною та Литвою

    Польща продовжує перевірки на своїх кордонах з Німеччиною та Литвою щонайменше до початку жовтня через тиск нелегальної міграції з Білорусі та Росії. Польські прикордонники перевіряють паспорти та посвідчення особи усіх, хто перетинає кордон, зосереджуючи увагу на автобусах, легкових авто та мікроавтобусах з багатьма пасажирами. Прем’єр-міністр Польщі пояснив, що ці заходи призначені для обмеження нелегального потоку мігрантів, а міністр внутрішніх справ Польщі вважає, що стримування на кордонах змушує нелегальну міграцію шукати інші шляхи. Раніше у Польщі затримали українку за сприяння нелегальній міграції з Афганістану через білорусько-польський кордон.