У Литві до суду направили справу проти шести іноземців, яких звинувачують у плануванні терористичного акту проти компанії, яка надає допомогу Україні. За даними прокуратури, напад мав статися у вересні 2024 року на компанію UAB TVC Solutions у місті Шяуляй. Обвинувальний акт передали до суду 14 січня. Шістьох обвинувачених підозрюють у спробі вчинення терористичного акту та фінансуванні терористичної діяльності. Проводиться розслідування ще чотирьох підозрюваних. Зазначається, що група може мати зв’язки з російською воєнною розвідкою ГРУ. Найбільш серйозне обвинувачення передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від п’яти до 15 років.
Позначка: Литва
-
Ще одна країна НАТО розглядає можливість відправки військових в Україну
Литва розглядає можливість відправки своїх військових до України для сприяння гарантуванню безпеки після досягнення миру між Україною та Росією. Міністр оборони Литви Робертас Каунас повідомив, що обговорення цього питання тривають, проте жодних конкретних деталей чи остаточних рішень ще не ухвалено. Про це у середу, 7 грудня, пише видання LRT.
За його словами, у разі миру до України можуть скерувати кілька сотень литовських військовослужбовців.
“Я не можу вдаватися в подробиці. Ми ведемо таку дискусію. Ми, безумовно, сприятимемо гарантуванню безпеки, оскільки Литва бере участь у цьому процесі з самого початку, ми маємо власні зобов’язання, навіть на правовому рівні. Дискусії тривають до сьогодні. Я думаю, що в разі миру могли б взяти участь кілька сотень солдатів”, – розповів Каунас.
Міністр підкреслив, що цей процес перебуває у динамічному розвитку з огляду на швидкі зміни геополітичної ситуації. Він наголосив на важливості міжнародної співпраці між Литвою, Європою, США та Україною задля досягнення та підтримання миру в регіоні.
Нагадаємо, що 6 грудня, на саміті Коаліції охочих у Парижі лідери майже 30 країн узгодили запуск системи гарантій безпеки для України, котра включатиме підтримку ЗСУ, багатонаціональні сили та юридичні зобов’язання у разі нового нападу Росії.
За результатами переговорів прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, Еммануель Макрон та Володимир Зеленський підписали декларацію про наміри розгортання військ в Україні у разі досягнення мирної угоди.
ЗМІ назвали можливе число миротворців від партнерів
-
Пошкодження кабелю в Балтійському морі: в Литві повідомили деталі
Оптоволоконний кабель, який забезпечує інтернет-зв’язок між Литвою та Латвією, був пошкоджений у Балтійському морі. Цю інформацію повідомив керівник Національного центру управління кризами Литви. Пошкодження сталося біля порту Лієпая в територіальних водах Латвії. Литовські та латвійські спецслужби співпрацюють у розслідуванні цього інциденту. Кабель є важливою частиною інфраструктури обох країн, тому зараз інтернет-трафік перерозподіляється іншими каналами. Судно, яке підозрюється у пошкодженні кабелю, перебуває під наглядом латвійської поліції, але інформації про затримання поки немає.
-
Литва оновлює стратегію безпеки через загрозу з боку РФ
Литва оновлює стратегію нацбезпеки, попереджаючи, що країна стикається з загрозою з боку Росії, яка може бути здатна вести війну проти НАТО до кінця десятиліття. Про це повідомляє LTR.
У переглянутій стратегії зазначається, що безпекова среда Литви різко погіршилася, і наголошується, що основними опорами оборони країни є її військова сила, громадська стійкість та союзники.
Оновлена стратегія підкреслює необхідність підготовки держави та суспільства до оборони під час війни.
За словами заступника міністра оборони Литви Кароліса Алекси, повномасштабне вторгнення Росії в Україну чотири роки тому підтвердило оцінки, які вже були включені до попередньої стратегії безпеки Литви, яка була ухвалена лише за два місяці до вторгнення РФ.
Колишні та нинішні законодавці заявили, що попередній документ не втративши актуальності, зазначивши, що у ньому значний акцент робиться на комплексній обороні, включаючи створення підрозділів територіальної оборони та зміцнення добровільної воєнізованої громадської організації Литовський союз стрільців.
Оновлена стратегія відрізняється тим, що чітко визначає екзистенційну загрозу для держави.
Алекса зазначив, що оцінка відображає постійну готовність Росії використовувати військову силу та її здатність відновлювати бойові можливості, незважаючи на війну в Україні.
Він спрогнозував зростання ймовірності воєнного конфлікту до 2030 року.
Як йдеться в оновленій стратегії, витрати на оборону повинні сягати від 5% до 6% ВВП. Очікується, що оборонний бюджет Литви на наступний рік перевищить 5%. -
Литва вийшла з конвенції про заборону протипіхотних мін
Литва вийшла з Оттавської конвенції, яка забороняє використання, накопичення та виробництво протипіхотних мін. Це сталося після шести місяців від офіційного повідомлення генерального секретаря ООН про вихід країни з конвенції. Литва планує почати переговори щодо можливості закупівлі або виробництва протипіхотних мін після виходу. Ця ініціатива була підтримана Латвією, Естонією, Польщею та Фінляндією, а також схвалена Сеймом Литви в травні. Більшість країн Європейського Союзу є членами конвенції, але Китай, Росія, США, Індія та Пакистан до неї не приєдналися.
-
Литва засудила викрадення Росією українців на Сумщині
Литва зреагувала на викрадення понад 50 українців із села Грабовське на Сумщині російськими військами, закликавши РФ негайно їх звільнити. Про це повідомив міністр закордонних справ країни Кястутіс Будріс на платформі X.
“Ці напади, спрямовані переважно на літніх жителів, вкотре викривають повний цинізм Росії та показують, що вона не має меж. Це воєнний злочин, і Росія не уникне відповідальності за цей та всі інші злочини, які вона скоїла проти України”, – зазначив міністр.
Будріс наголосив, що на відміну від України, Росія не зацікавлена ані в припиненні вогню, ані у всеохопному, справедливому та тривалому мирі, а також робить усе, щоб зірвати міжнародні зусилля щодо досягнення миру, який би поклав край агресивній війні Росії проти України.
Глава МЗС закликав не розглядати терористичні дії Росії як нову норму, адже женевські конвенції та протоколи до них досі чинні, ніхто їх не денонсував.
“Мандати численних міжнародних організацій досі дійсні, ніхто їх не скасовував. Литва закликає кожну таку організацію бути вірною своєму мандату та не мовчати перед обличчям злочинних дій Росії проти міжнародного права, проти України та проти українських мирних жителів. Дії, а не мовчання, роблять вас актуальними як у часи війни, так і в мирний час”, – додав Будріс.
Як ми вже писали, ЗСУ в коментарях ЗМІ підтвердили, що російські війська перетнули державний кордон України поблизу села Грабовське в Сумській області на кордоні з Росією та вивезли звідти понад 50 цивільних. Згодом інформацію підтвердив омбудсмен Дмитро Лубінець.
Раніше ЗМІ писали, що людей вивезли на територію РФ для проведення так званих “фільтраційних заходів”. -
До України доправили теплову електростанцію з Литви
Європейська Комісія успішно здійснила найбільшу за свою історію скоординовану логістичну операцію з переміщення теплової електростанції з Литви до України. Про це інформує Міненерго у понеділок, 22 грудня.
Як зазначається, підтримка Польського урядового агентства стратегічних резервів відіграла важливу роль у забезпеченні складного транспортування компонентів.
Складна операція, що тривала 11 місяців, включала 149 постачань обладнання загальною вагою 2399 тонн. Серед них 40 були негабаритними вантажами, включаючи надзвичайно важкі трансформатори та статори вагою близько 172 тонн кожен.
Надане обладнання допомогло провести аварійні ремонти в кількох регіонах, де енергетична інфраструктура була істотно пошкоджена внаслідок російських ударів.
Єврокомісарка з питань готовності, кризового управління та рівності Хаджа Лахбіб наголосила: “Поставка цієї електростанції – це європейська солідарність у дії та наша найвимогливіша логістична операція на сьогодні. Я дякую Литві, Польщі, Румунії та всім партнерам, які забезпечили успіх цієї колосальної операції. Це потужна демонстрація непохитної відданості ЄС стійкості України, яка допомагає забезпечити світлом і теплом один мільйон людей, які стикаються з четвертою зимою російської агресивної війни”.
На сьогодні загальна підтримка ЄС енергетичного сектору України допомогла мільйонам людей, включаючи доставку 9500 генераторів та 7200 трансформаторів через Механізм UCPM.
Загалом Комісія виділила понад 1,2 мільярда євро на програми гуманітарної допомоги в Україні та доправила понад 160 000 тонн допомоги.
Раніше ЄС надав підтримку енергосистемі України на €3 млрд.
Україна цілодобово імпортує електроенергію -
Всі звільнені білоруські політв’язні виїхали з України в Польщу та Литву
Недавно звільнені 109 білоруських політв’язнів виїхали з України в Польщу та Литву. Про це повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими на своєму Telegram-каналі в п’ятницю, 19 грудня.
“За організаційної підтримки Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими 109 колишніх білоруських політв’язнів були успішно доставлені в Польщу та Литву. Ця гуманітарна операція стала можливою завдяки злагодженій співпраці української сторони з міжнародними партнерами. Серед тих, хто нарешті на волі, – відомі представники білоруської опозиції, журналісти та громадські діячі, які тривалий час перебували під репресіями”, – йдеться в повідомленні.
У Варшаві звільнених зустрічали родичі, волонтери, журналісти та дипломати.
“Координаційний штаб висловлює щиру вдячність Сполученим Штатам Америки, урядам європейських держав, міжнародним партнерам та всім залученим сторонам за підтримку, солідарність і сприяння у проведенні цієї гуманітарної операції”, – йдеться в повідомленні. -
Литва спростувала чутки про “360 тисяч військових РФ в Білорусі”
Публікації іноземних ЗМІ про “360 тисяч російських солдатів, дислокованих на території Білорусі”, не відповідають дійсності. Про це повідомило балтійське видання Delfi, посилаючись на литовську розвідку й армію.
“В інтернеті поширюється інформація, опублікована закордонним ЗМІ, про нібито розміщені в Білорусі більш ніж 300 тисяч російських військовослужбовців, які готові будь-якої миті напасти на НАТО. Словом, нічого навіть трохи подібного в Білорусі нема”, – наголошує армія Литви.
Російські сили “зосереджені в Україні, російські сили не розгорнуті біля кордонів Литви чи кордонів сусідніх країн НАТО”, наголосили військові.
За даними Другого департаменту оперативних служб (ВДОС) та Міністерства оборони Литви, Росія нині розмістила в Білорусі кілька тисяч військовослужбовців.
У ВДОС також стверджують, що Росія не має можливості для масштабного розгортання військ у Білорусі в найближчому майбутньому, бо всі її зусилля зосереджені на продовженні військової агресії проти України. -
Євросоюз розширив санкції проти Росії та Білорусі
Рада Євросоюзу ввела обмежувальні заходи щодо ще 12 осіб та двох організацій через подальші гібридні дії Росії, включно з маніпулюванням іноземною інформацією та кібератаками проти ЄС, його держав-членів та партнерів. ЄС також розширює межі санкційного режиму проти Білорусі, щоб він охоплював також гібридні недружні дії Білорусі проти її європейських сусідів. Про це йдеться в офіційній заяві Ради ЄС.
Рада ЄС внесла у список осіб, що просувають проросійську пропаганду, антиукраїнські та антинатівські наративи. Серед них є колишні військові та поліцейські з країн Західної Європи. Загалом тепер під обмежувальні заходи підпадають 59 осіб та 17 організацій.
Санкції накладені на Міжнародний русофільський рух за поширення дестабілізуючих наративів від імені російського уряду, а також на 142-й окремий батальйон електронної війни в Калінінграді, який проводить навчання та кібератаки, включно зі збоєм сигналу GPS у кількох державах-членах ЄС.
Під санкції потрапили члени російської військової розвідки (підрозділ 29155) та групи кіберзагроз Cadet Blizzard, які здійснювали атаки на урядові органи України, держави-члени ЄС та союзників НАТО для збору конфіденційної інформації та дестабілізації політичної ситуації.
Рада також запровадила новий критерій для накладання санкцій на компанії та на фізичних осіб, що “матимуть переваги, залучені чи сприяють діям або політиці, яку пов’язують з Республікою Білорусь, що спрямовані проти демократії, верховенства права, стабільності чи безпеки у ЄС та його країнах-членах”.
Рішення пов’язане передусім із системними нальотами метеозондів з контрабандою з Білорусі до Литви.
Новий критерій охоплює також втручання, пошкодження чи нищення критичної інфраструктури, або ж системні дії, що призводять до збоїв у роботі такої інфраструктури – під таке формулювання підпадає, зокрема, ситуація, що склалася для аеропорту Вільнюса через метеозонди з Білорусі.
В описі проблеми, з якою зіткнулася Литва, наголошують, що метеозонди з Білорусі вплинули вже на сотні рейсів і тисячі пасажирів та спричинили великі збитки для авіакомпаній.