Литва обіцяє виділити 30 мільйонів євро, оскільки деякі європейські країни планують закупити для України американські далекобійні системи ППО Patriot. Про це заявила міністр оборони Литви Довіле Шакалієне в п’ятницю після зустрічі міністрів оборони країн Балтії з міністром оборони США Пітом Гегсетом, повідомляє LRT.
“Литва висловила свою позицію, що вона сприятиме закупівлі зброї, виробленої Сполученими Штатами для України, і зокрема закупівлі систем Patriot”, – сказала Шакалієне .
Литва планує внести до 30 мільйонів євро на цю закупівлю і таким чином надіслати стратегічний сигнал про те, що ми справді позитивно сприймаємо це рішення президента Трампа”, – заявила Шакалієне.
Як ми вже писали, Литва надасть Україні 21 млн євро, які будуть спрямовані на відновлення інфраструктури, покращення навчальних результатів та модернізацію освітніх послуг для дітей та молоді.
У Литві стартувала кампанія зі збору коштів на дрони для ЗСУ
Позначка: Литва
-
Литва виділить кошти на закупівлю систем Patriot для України
-
Мера латвійського міста поранено в Україні під час обстрілу росіян
Голова муніципальної ради міста Огре в Латвії, Еґілс Хелманіс, отримав поранення українському російському обстрілі під час доставки гуманітарної допомоги для Збройних сил України. Він перебуває на відрядженні разом з іншими активістами, які регулярно доставляють транспортні засоби та іншу допомогу в Україну з 2022 року. Цього разу вони привезли приблизно 20 автомобілів. За даними українських джерел, стан здоров’я Хелманіса стабільний. Деталі обстрілу та місце події поки що невідомі, оскільки маршрут був утриманий в таємниці з міркувань безпеки.
-
Сибіга розпочав візит до Любліна
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга здійснив робочий візит до Любліна, Польща, з нагоди п’ятої річниці створення Люблінського трикутника між Україною, Литвою та Польщею. В рамках візиту відбулася церемонія пам’яті полеглих воїнів УНР на Православному кладовищі. Міністр підкреслив важливість зміцнення регіональної безпеки, протидії російській агресії та співпраці для вступу України в ЄС та НАТО. Важливі переговори відбудуться з польським та литовським колегами з метою ухвалення спільної заяви. Сибіга також зазначив, що потрібно шукати дипломатичне вирішення для досягнення тривалого миру в Україні, оскільки Росія відкинула пропозиції миру.
-
Перша партія БТР уже прибула в Україну – прем’єр Латвії
Прем’єр-міністр Латвії, Евіка Сіліня, заявила, що Латвія передасть Україні 42 одиниці бронетранспортерів та іншої техніки на суму близько 70 млн євро. Це стало відомо під час зустрічі прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з представником Латвії у Києві. Шмигаль висловив подяку за підтримку Латвії в різних сферах, включаючи військову, політичну та гуманітарну допомогу. Сторони також домовилися про співпрацю у сферах оборонної промисловості, інновацій та спільного виробництва техніки. Обговорено й можливість використання європейського інструменту SAFE для фінансування спільних проєктів. Крім того, було обговорено санкційну політику та можливу співпрацю з латвійськими компаніями у галузі критичної інфраструктури.
-
У Литві стартувала кампанія зі збору коштів на дрони для ЗСУ
У Литві розпочалася кампанія Dronaton, яка триватиме два місяці і має на меті зібрати 1 мільйон євро для закупівлі дронів для українських захисників. Організація Blue/Yellow збиратиме кошти на різні типи дронів та необхідне обладнання для них. Ініціатори акції вважають, що дрони є важливим інструментом для захисту українських міст від нападів. З початку вторгнення Росії в Україну, Blue/Yellow вже передала понад 5000 дронів різних моделей на підтримку України.
-
Литва запровадить загальний військовий обов’язок до 2030 року
Заступник міністра оборони Литви Томас Годляускас оголосив, що Литва не зможе ввести загальну військову повинність до 2030 року. Він пояснив, що для цього потрібно підготувати інфраструктуру, персонал та інструкторів. З 2026 року у Литві запрацюють зміни до закону про військовий призов, які дозволять збільшити кількість призовників. Також починаючи з наступного року, до списків призовників включатимуть молодих людей віком від 18 до 22 років, які закінчили школу. Це допоможе зменшити відстрочки від служби, зокрема серед студентів. Також у Данії з 1 липня почали діяти закони, які передбачають призов жінок на рівних з чоловіками.
-
У Польщі відбудеться зустріч глав МЗС Люблінського трикутника
В польському Любліні 16 липня відбудеться зустріч міністрів закордонних справ України, Польщі та Литви з нагоди п’ятої річниці створення Люблінського трикутника. Про це у п’ятницю, 11 липня, повідомляє Міністерство закордонних справ Польщі.
Як зазначили у відомстві, участь у заході візьмуть глави зовнішньополітичних відомств України Андрій Сибіга, Польщі Радослав Сікорський та Литви Кястутіс Будріс.
У межах візиту передбачено покладання вінка до пам’ятника Люблінської унії – символу історичної співпраці між народами регіону. Після церемонії глави МЗС проведуть спільну пресконференцію для представників медіа.
Люблінський трикутник створений 28 липня 2020 року у Любліні як тристороння платформа співпраці України, Польщі та Литви. Його мета – посилення політичної, економічної, культурної та соціальної взаємодії між державами та підтримка євроатлантичної інтеграції України.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що співпраця між Києвом і Варшавою щодо спільного виробництва БпЛА має бути взаємовигідною, і що вона вже триває “на технічному й організаційному рівнях”.
Литва надасть Україні 21 млн євро, які будуть спрямовані на відновлення інфраструктури, покращення навчальних результатів та модернізацію освітніх послуг для дітей та молоді. -
Литва виділить 21 млн євро на відновлення освіти в Україні
Литва надасть Україні 21 млн євро, які будуть спрямовані на відновлення інфраструктури, покращення навчальних результатів та модернізацію освітніх послуг для дітей та молоді. Про це повідомила пресслужба Міністерства освіти і науки України.
На Конференції з питань відновлення України в Римі 10 липня міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс та перший заступник міністра освіти і науки України Євген Кудрявець підписали Меморандум про взаєморозуміння. Угода спрямована на відбудову та модернізацію освітньої системи України, що зазнала руйнувань через війну.
Литва виділить 21 млн євро. Ці кошти будуть інвестовані у відновлення освітньої інфраструктури, підвищення результатів навчання та оновлення освітніх послуг для української молоді. Основна увага приділятиметься створенню безпечних, інклюзивних та інноваційних навчальних просторів.В основі угоди – інвестиція в розмірі 17 млн євро, яку буде спрямовано на будівництво сучасної багатофункціональної школи-хабу в Житомирі за проєктом Школа майбутнього для України, розробленим італійськими й українськими архітекторами. Будівництво школи стане першим освітнім проєктом в Україні, створеним за принципами Нового європейського Баугаузу (NEB).
Меморандум також передбачає виділення 3 млн євро на встановлення сонячних енергетичних систем для шкіл і дитячих садків. Системи встановлять для 14 закладів освіти в Київській, Одеській, Дніпропетровській, Житомирській, Чернігівській, Харківській та Чернівецькій областях.
Додатковий один мільйон євро від Литви й Тайваню спрямують на підтримку програми Catch-up та STEAM в Одеській області, розробленої CPVA та українським партнером savED.
Програму спрямовано на подолання освітніх втрат, спричинених тривалим дистанційним навчанням. Проєкт передбачає додаткові уроки для учнів, які відстають від навчальної програми, та STEAM-заняття для учнів із вищими показниками.
-
Керівництво Литви спускалося в укриття через невідомий дрон з Білорусі
У Литві в четвер, 10 липня, підняли по тривозі винищувачі через невідомий дрон з Білорусі. Керівництво країни ховалося в укриттях. Про це повідомляє інформагентство країн Балтії BNS та Збройні сили Литви.
Зазначається, що у Литві зафіксували порушення повітряного простору з боку Білорусі. Спочатку припускали, що над країною пролетів дрон типу “шахед”, однак пізніше прикордонники встановили, що це був невеликий саморобний безпілотник, виготовлений із фанери та пінопласту.
Через порушення повітряного простору прем’єр-міністра Гінтавтаутаса Палуцкаса та спікера Сейму Саулюса Скверняліса перевели до укриття за рішенням служби безпеки.
Дрон впав за кілометр від білоруського кордону, біля закритого пункту пропуску Шумськ.
За попередньою інформацією, безпілотник не мав вантажу та не становив прямої загрози. На місце прибули чергові підрозділи литовської армії, які мають забезпечити безпеку території. -
Литва відтермінувала для українських біженців вимогу щодо знання мови
Уряд Литви схвалив відтермінування на пів року вимоги, згідно з якою від українських біженців, які планують влаштувалися на роботу або вже працюють, вимагатимуть знання литовської мови.
Про це у середу, 9 липня, повідомляє литовський мовник LRT.“Згідно з рішенням, мовна вимога буде призупинена ще щонайменше на шість місяців – до закінчення статусу тимчасового захисту, наданого українцям”, – йдеться у повідомлені.
Зазначається, що спочатку Міністерство освіти, науки та спорту Литви пропонувало не застосовувати мовну вимогу протягом чотирьох років від набуття статусу тимчасового захисту. Пізніше відомство запропонувало скасувати відстрочку у 2028 році, але відмовилося від цієї ідеї після тиску з боку інших міністерств.
Міністр культури Литви Шарунас Бірутіс раніше стверджував, що відстрочка мовної вимоги не виправдана. А у письмовій заяві, яку опублікував у середу його прессекретар, посадовець сказав, що нова пропозиція міністерства – це “баланс між необхідністю та реальною можливістю”.
“Володіння литовською мовою є ключовим фактором успішної інтеграції у литовське суспільство. Відтермінування не прискорюють цей процес, а також не допомагають людям ефективніше отримати доступ до ринку праці або державних послуг”, – сказав він.
За даними Департаменту міграції, з лютого 2022 року в Литві зареєстровано приблизно 96 тисяч українських біженців. Станом на вересень минулого року працевлаштованими в країні були близько 33 900 українців.