Національна енергетична компанія (НЕК) Укренерго оприлюднила проєкти нових тарифів на передачу електроенергії на 2026 рік. Пропонується збільшити тариф на 24%, з 686,23 до 848,52 грн/Мвт·год, повідомляє видання Українські новини.
Журналісти проаналізували структуру тарифу і у них “виникає багато питань до обґрунтованості розрахунків”.
За їхніми даними, в тариф без жодних пояснень закладаються фінансові витрати Укренерго у розмірі 7,2 млрд грн і ще 3,9 млрд грн на погашення боргів компанії. Матеріальні витрати підвищено на 31%, хоча прогнозований рівень інфляції втричі нижче.
“НЕК Укренерго не дуже приховує перекладання своїх проблем на плечі споживачів. В пояснювальній записці до тарифу прямо вказується, що рішення про збільшення тарифів прийнято у зв’язку зі “зменшенням обсягів передачі та відпуску електричної енергії”. Простими словами, українські підприємства почали менше купувати електроенергії, тому виникла необхідність компенсувати недоотриманий прибуток за рахунок тих, хто поки що тримається на плаву”, – йдеться у публікації.
Загалом, за попередніми розрахунками Українських новин, додаткове навантаження на бізнес сягне понад 12,6 млрд грн.
“Це не просто цифри – це зменшення інвестицій, скорочення виробництва, втрати робочих місць і зростання цін на товари”, – пишуть журналісти.
За їхніми оцінками, в першу чергу, це відіб’ється на металургії, машинобудуванні, хімічній промисловості, “що і так працюють на межі рентабельності”.
“З огляду на те, що рішення про піднятті тарифів несе системні ризики для економіки, необхідно дуже серйозно підійти до питання перегляду тарифів”, – пропонують автори публікації.
На їхню думку, по-перше, до кінця військового стану необхідно встановити мораторій на підняття тарифів. А по-друге, державний регулятор НКРЕКП “повинен детально перевірити обґрунтованість розрахунків тарифу та дослідити діяльність НЕК Укренерго, провести аудит її витрат для виявлення резервів оптимізації”.
“Якщо не провести ці заходи, то вітчизняні металургія, хімпром, машинобудівники та інші енергоємні підприємства банально не зможуть продовжувати свою роботу, а Україна за рік-два вийде з “індустріального клубу” держав”, – прогнозує видання.
Позначка: Економіка
-
ЗМІ оцінили наслідки можливого підняття тарифів Укренерго
-
АвтоВАЗ перевів робітників на прибирання
На тлі падіння продажів і скорочення робочого тижня АвтоВАЗ перевів частину працівників на підсобні роботи – замість виробництва вони прибирають цехи й ремонтують конвеєри. Про це повідомляє СЗРУ.
Ці “госпроботи по п’ятницях” з’явилися після хвилі звільнень, що почалася в жовтні на тлі скорочення зарплат і переходу автогіганта на чотириденний робочий тиждень.
Російська компанія пропонує досвідченим робітникам “підробіток”: за 32 години – близько 16 тисяч рублів, за 40 – до 32 тисяч. Утім, за словами працівників, заробити вдається лише “обраним”, решта чекає черги.
Ті, хто потрапив на підсобні роботи, скаржаться на небезпечні умови: старі, непровітрювані приміщення, зламані конвеєри, витік охолоджувальної рідини, яку необхідно збирати вручну.
З 29 вересня АвтоВАЗ, де працює близько 40 тисяч людей, офіційно перейшов на чотириденку, пояснюючи це спробою “зберегти колектив”. Наслідком стало масове звільнення робітників – після скасування бонусів і переплат їхні доходи впали з 100-120 до 45-50 тисяч рублів.
За дев’ять місяців 2025 року продажі Lada в Росії впали на 24,9 %, до 237,7 тис. машин. Частка бренду на ринку скоротилася до 26,5 %.
Як ми вже писали, ринок нових автомобілів у Росії за перше півріччя скоротився на 26,3% – до 530 375 машин. Натомість продажі нових люксових авто зросли на 19% – з січня по червень у країні було продано 320 таких машин.
Лідером преміального сегменту стала марка Rolls-Royce – продано 100 авто, що на 56% більше за аналогічний період минулого року. Частка в сегменті становить 31%. Друге місце посів Bentley з 90 проданими машинами (+4%). Далі йдуть Lamborghini (72 авто, -5%), Ferrari (43 авто, +115%), Aston Martin (11 авто, +83%) та Maserati (4 авто, -75%).
Російський автогігант програє ринок китайським брендам -
У РФ обвалюється виробництво ВПК
Російський військово-промисловий комплекс після трирічного зростання раптово дав збій. Пов’язані з ВПК галузі вперше з початку війни перейшли до стагнації або скорочення виробництва після двозначних темпів зростання. Про це у п’ятницю, 24 жовтня повідомило The Moscow Times із посиланням на дані Росстату.
Видання нагадало, що в останні роки ВПК став головним двигуном російської економіки, завдяки трильйонним видаткам на держоборонзамовлення з бюджету.
“Виробництво готових металевих виробів”, що злетіло року на 31,6% у 2024-му і показувало зростання на 21,2% у серпні, у вересні несподівано пішло в мінус – на 1,6% рік до року.
Випуск “інших транспортних засобів”, до яких статистика відносить танки та БМП, сповільнив зростання більш ніж у 10 разів – 6% у вересні проти 61,2% у серпні. Минулого року виробництво в цій категорії злетіло на 34,2%, а в 2023-му – на 29%.
Порівняно із серпнем обидві галузі показали обвальний спад – на 6% та 20% відповідно, за оцінкою Райффайзенбанку.
Видання наводить думку аналітиків MMI, які назвали дані з військової промисловості “шокуючими”. Зазначається, що галузі ВПК, які раніше тягли економіку вгору, цього разу потягли індекс обробних галузей вниз: у вересні він додав лише у 8 разів менше, ніж у серпні (2,4%).
“Судячи з усього, те, що відбувається в промисловості, – результат проблем у бюджеті”, – не виключає Наталія Орлова, головний економіст Альфа-банку. Залежний від держзамовлень машинобудівний комплекс у вересні впав на 0,1%, хоча ще в серпні бурхливо зростав, завдяки ВПК – на 15,7% рік до року.
Нагадаэмо, на початку жовтня Світовий банк прогнозував, що економіку Росії чекає трирічний застій.
Прогнози краху російської економіки стають все більш реальними -
В Україні обмолочено 73% зернових площ
Українські аграрії станом на 24 жовтня намолотили 37,560 млн тонн зернових та зернобобових культур з 8,400 млн га, що складає 73% площ, засіяних цими культурами. Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства.
Торік на аналогічну дату було намолочено 45,1 млн тонн зернових з 9,7 млн га, тобто цьогорічні показники відповідно нижчі на 16,7% та 13,4% переважно через більш пізній початок збирання кукурудзи.
Нині намолочено 7,71 млн тонн кукурудзи з 1,31 млн га, тоді як торік приблизно на цю дату – 15,4 млн тонн з 2,7 млн га.
Водночас врожай пшениці трохи більше минулорічного – 22,80 млн тонн з 5,05 млн га порівняно 22,30 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю менший – 5,37 млн тонн з 1,35 млн га порівняно із 5,50 млн тонн з 1,41 млн га.
Врожай гороху значно більший – 662,3 тис. тонн з 271,5 тис. га порівняно із 465,3 тис. тонн з 212,2 тис. га минулого року, тоді як гречки та проса поки суттєво менший – відповідно 83,3 тис. тонн проти 126,9 тис. тонн та 61,5 тис. тонн проти 159,5 тис. тонн.
Врожай інших зернових та зернобобових цього року на 24 жовтня досяг 876,7 тис. тонн із 317,6 тис. га, тоді як минулого року він на цю дати становив 1,1 млн тонн.Серед лідерів збору:
- Одеська область – 3 798,8 тис. тонн з площі 1 144,1 тис. га.
- Полтавська область – 2 860,8 тис. тонн з площі 603,3 тис. га.
- Хмельницька область – 2 546,1 тис. тонн з площі 365,2 тис. га.
- Чернігівська область – 2 519,6 тис. тонн з площі 407,7 тис. га.
Олійних культур на 23 жовтня зібрано 1 1156,7 млн тонн. Зокрема:
- Соняшнику – 7 837,9 тис. тонн на площі 4 235,7 тис. га.
- Сої – 3 502,1 тис. тонн на площі 1 515,1 тис. га.
- Ріпаку – 3 318,8 тис. тонн на площі 1 275,6 тис. га.
Загалом, соняшнику зібрано з 82% засіяних площ, сої – 70%, збір ріпаку завершений.
Цукрових буряків накопано вже 5 642,7 тис. тонн на площі 108,1 тис. га, що складає 55% засіяних площ.
-
Стало відомо, які плани Росії зірвали удари по НПЗ
Українські удари по нафтопереробних заводах поставили під сумнів плани Росії щодо зниження ключової ставки. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 24 жовтня.
За даними видання, Росія може зупинити або уповільнити цикл зниження процентних ставок цього тижня, оскільки українські атаки на НПЗ та майбутнє підвищення податків посилюють інфляційні ризики.
Попри те, що економіка потерпає від високих витрат на запозичення, які Центральний банк почав знижувати лише в червні, команда голови ЦБ Ельвіри Набіулліної сигналізує про зростаючу обережність перед п’ятничною нарадою з питань політики.
Думки економістів щодо результатів зустрічі розділилися. Близько половини прогнозують зниження ключової ставки з поточного рівня 17%, тоді як решта не передбачає змін. За словами експертів, нещодавнє прискорення зростання цін та зростання інфляційних очікувань обмежують можливості для зниження ставок. На їхню думку, Центральний банк або залишатиметься на місці, або діятиме обережніше, знизивши ставку на півпункта після повного зниження у вересні.
-
Міністерка економіки Німеччини прибула до Києва
Міністерка економіки Німеччини Катерина Райхе у п’ятницю, 24 жовтня, прибула до Києва, щоб оцінити потреби України у відновленні енергетичної інфраструктури після атак Росії. Про це повідомляє Reuters.
“Україна стикається зі своєю четвертою зимою під час війни, і наразі Росія посилила атаки на енергопостачання України, що значно загрожує забезпеченню електрики та тепла взимку”, – заявила Рейхе.
За її словами, Україні потрібна термінова допомога для відновлення енергетичних об’єктів та забезпечення стабільного постачання електроенергії. Міністерка пообіцяла під час візиту вивчити можливості надання більш конкретної та ефективної підтримки з боку Німеччини.
Окрім відновлення енергетичної інфраструктури, Рейхе має намір зосередитися на розширенні німецько-української оборонної співпраці. “Політика безпеки завжди також є економічною політикою”, – зазначила Рейхе.
-
Нацбанк погіршив прогноз зростання економіки
Національний банк України оновив свій прогноз щодо економічного зростання країни. За словами голови НБУ Андрія Пишного, реальний ВВП в 2025 році зросте на 1,9%, що менше, ніж очікувалося раніше. Проте прогноз щодо інфляції покращився – очікується 9,2% у 2025 році, 6,6% у 2026 році та 5,0% у 2027 році. Голова НБУ вказав, що економіка України продовжує зростати завдяки активізації жнив, стійкому споживчому попиту та покращенню ситуації в енергосекторі. Очікується, що у майбутніх роках економіка буде зростати швидше завдяки нарощуванню врожаїв, інвестиціям у відбудову та іншим факторам. НБУ планує знизити інфляцію до 5% за рахунок гарних врожаїв, стабільності валютного ринку та інших заходів, але попереджає, що додаткові витрати бізнесу на енергію можуть ускладнити цей процес.
-
НБУ вп’яте поспіль зберіг облікову ставку
Національний банк України вирішив залишити облікову ставку на рівні 15,5% річних через посилення проінфляційних ризиків. Це рішення призначене для підтримки попиту на гривневі інструменти для заощаджень та збереження стабільності валютного ринку. НБУ попереджає, що несмотря на зниження інфляції, інфляційні очікування залишаються високими, а проінфляційні ризики зростають. Банк покращив прогноз інфляції на 2025 рік, але залишив його на 2026 рік на попередньому рівні. НБУ планує почати зниження облікової ставки в І кварталі 2026 року, але може відтермінувати цей крок у разі погіршення ситуації з ціновою динамікою. У поточному році НБУ вже тричі підвищував облікову ставку, але зараз вирішив не змінювати її. Облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів, тому її збереження на поточному рівні може вказувати на певні ризики для економіки країни.
-
МВФ оцінив стан світової економіки, як “гірше, ніж потрібно”
МВФ підняв прогноз щодо стану світової економіки, вказавши, що ситуація не така погана, як очікувалося раніше. Глобальне економічне зростання вважається стабільним, але є певні ризики. Приватний сектор демонструє гнучкість у реакції на виклики, але є певні обмеження, які гальмують зростання. МВФ попереджає про поступове сповільнення економічного зростання в середньостроковій перспективі. Є певні проблеми з державним боргом та фіскальними дисбалансами. Щодо окремих країн, ЄС підніметься, але в США існують проблеми з дефіцитом бюджету. Китай і Росія також мають свої особливості в економічному розвитку. Україна може відчути наслідки цих тенденцій через зниження попиту на експорт, ускладнення фінансової підтримки та уповільнення прямих іноземних інвестицій. Є також загроза з посиленням протекціонізму та торговельних дисбалансів, що може ускладнити український експорт.
-
Україна під тиском МВФ через курс гривні – ЗМІ
З посиланням на власні джерела агентство Bloomberg повідомило, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) тисне на Національний банк України щодо девальвації гривні. МВФ вважає, що контрольована девальвація гривні може допомогти зміцнити фінансову ситуацію в Україні шляхом збільшення доходів бюджету. У той же час НБУ виступає проти цього кроку через ризики для інфляції та громадської думки. Україна вже отримала значну частину коштів за програмою МВФ, і зараз ведуться переговори про новий пакет фінансування. Директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва планує відвідати Київ, щоб підтримати Україну у її амбіціях отримати додаткову допомогу. Деякі експерти вважають, що девальвація може зростити номінальні доходи бюджету, але такий крок також може призвести до інфляції, що загрожує фіскальній стійкості.