Життя у ритмі новин

Позначка: Економіка

  • Європа переживає економічний реверс – ЗМІ

    Європа переживає економічний реверс – ЗМІ

    Держави південної Європи вражають своїми успіхами, випереджаючи країни півночі регіону. Економіки Іспанії та Греції демонструють помітно вищі темпи зростання, що можна частково пояснити ефектом від програм жорсткої економії, які раніше впроваджувалися в цих країнах, які колись вважали слабкими ланками ЄС. Про це в понеділок, 3 листопада, пише Semafor.

    За даними видання, цьогоріч Іспанія зафіксувала 3,5% економічного зростання, Греція – 2,3%, тоді як Франція досягла лише 0,7%, а Німеччина – 0,2%. На додачу, у південних державах спостерігається скорочення бюджетного дефіциту, у той час як у північних країнах він стає більшим, хоча й стартував із нижчих показників.

    Як зазначається, цей успіх південних країн значною мірою обумовлений розвитком туризму та активним залученням інвестицій. Греція та Кіпр переживають будівельний бум, що також сприяє зростанню. Водночас північ Європи стикається з труднощами у впровадженні бюджетних скорочень. Наприклад, у Великій Британії уряд відклав плани скорочення витрат на соціальні програми, зокрема виплат за інвалідністю, а у Франції за останній рік уже тричі змінювався кабінет міністрів через несприйняття суспільством жорстких бюджетних заходів.

    Раніше повідомлялося про стрімке економічне зростання Польщі, яка навіть в умовах агресивної політики Росії та її погроз продовжує міцніти як стратегічна опора Європейського Союзу. Вперше з часу свого приєднання до ЄС у 2004 році Польща стала лідером за темпами економічного зростання на континенті.

    ЄК оцінила рух України в ЄС: відданість і є нюанси

  • Вкладення українців у держоблігації досягли рекорду

    Вкладення українців у держоблігації досягли рекорду

    У жовтні 2025 року Міністерство фінансів України залучило 64,7 мільярда гривень в еквіваленті до державного бюджету шляхом розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Про це в понеділок, 3 листопада, Міністерство фінансів повідомило на своєму офіційному сайті.

    За даними відомства, з цієї суми 49,9 мільярда гривень становили облігації у національній валюті із середньозваженою дохідністю 16,5% річних, тоді як валютні облігації в розмірі 355 мільйонів доларів мали дохідність 4,06% річних.

    Станом на 31 жовтня 2025 року в обігу перебувають державні облігації на загальну суму понад 1,89 трильйона гривень. Найбільшими їхніми власниками залишаються комерційні банки (48,3%) та Національний банк України (35,2%). Частки інших інвесторів розподілені так: юридичні особи – 8,8%, фізичні особи – 5,6%, нерезиденти – 0,8%, страхові компанії – 1,1%, територіальні громади – 0,01%.

    За рік інвестиції юридичних і фізичних осіб в ОВДП зросли на 27,5% порівняно з жовтнем 2024 року. Українці наразі тримають облігації на суму понад 106 мільярдів гривень, тоді як юридичні особи володіють паперами на понад 166,7 мільярда гривень.

    Крім цього, 22 жовтня Міністерство фінансів організувало четвертий switch-аукціон ОВДП. Попит перевищив очікування: було подано 21 заявку на суму 17 мільярдів гривень, із яких задоволено заявки на 15,5 мільярда гривень.

    На аукціоні інвестори обміняли облігації з погашенням 5 листопада 2025 року на нові цінні папери з терміном обігу до 25 липня 2029 року із дохідністю 14,89% річних. Купонний прибуток становить 74,45 гривні кожних пів року. Для погашення попередніх випусків буде зараховано облігації на суму 14,18 мільярда гривень (14 184 871 одиниця). Усі заявки інвесторів задовольнили, а середньозважена дохідність склала 14,89%.

    З початку цього року Міністерство фінансів залучило через ОВДП, приблизно, 473,1 мільярда гривень. Це друге найбільше джерело фінансування держбюджету після міжнародної допомоги.

    З моменту початку повномасштабного вторгнення обсяг коштів, залучених через державні облігації, перевищив 1,89 трильйона гривень в еквіваленті.

    Нагадаємо, попередній рекорд за обсягом інвестицій був у серпні. Міністерство фінансів України повідомило, що портфель облігацій внутрішньої державної позики у власності громадян України станом на 14 серпня 2025 року сягнув 100,2 млрд грн.

    Раніше повідомлялося, що державні облігації РФ обвалилися на тлі чуток про підвищення податків. Індекс RGBI, що відображає вартість облігації федерального займу, опустився зі 121 пункту до 117.

  • Заборгованість всіх держав світу наближається до рекордних рівнів

    Заборгованість всіх держав світу наближається до рекордних рівнів

    Останній звіт МВФ показує, що глобальний державний борг зростає швидше, ніж очікувалося. Це створює загрозу для світової економіки загалом і для окремих країн, зокрема для України. Висока заборгованість країн може обмежити їх можливість реагувати на економічні кризи, оскільки витрати на обслуговування боргу зростають, що може призвести до скорочення державних видатків або підвищення податків. Зростання боргу також створює ризик фінансової нестабільності та боргових криз.

    МВФ особливо хвилюється тим, що збільшення боргів спостерігається не лише у країнах, що розвиваються, але й у розвинених країнах, зокрема у США. Для України важливо підтримувати стійкість свого державного боргу, особливо у воєнний час, коли доводиться фінансувати великий дефіцит бюджету за рахунок зовнішніх запозичень.

    Зростання глобальної заборгованості створює несприятливі умови для України через можливе підвищення вартості запозичень на світових ринках, ризик скорочення зовнішньої допомоги та уповільнення світового економічного зростання, що може ускладнити відновлення та розвиток країни.

  • Експорт нафти РФ впав до мінімуму з 2022 року – ЗМІ

    Експорт нафти РФ впав до мінімуму з 2022 року – ЗМІ

    У жовтні постачання російських нафтопродуктів морем значно зменшилося, досягнувши найнижчого рівня у 2022 році. Це сталося через атаки українських дронів на нафтопереробні заводи та посилення міжнародних санкцій. Експорт дизельного палива збільшився незначно, але загальний обсяг експорту нафтопродуктів зменшився. Експорт мазуту та сирої нафти також скоротився. Падіння експорту суттєво пошкодило доходи Москви від енергетики. Нові санкції США проти російських нафтових компаній ускладнюють ситуацію для російських експортерів. Українські військові, використовуючи безпілотники, завдали ударів по російських нафтопереробних заводах, що призвело до паливної кризи в Росії. Росія може перетворитися з експортера на імпортера пального до кінця року.

  • В Україні зріс на третину туристичний збір: чверть припадає на Київ

    В Україні зріс на третину туристичний збір: чверть припадає на Київ

    За дев’ять місяців 2025 року туристичний збір українських туристів зрос на третину порівняно з аналогічним періодом минулого року і склав 234,4 млн гривень. Найбільше коштів у бюджети надійшло від Києва, а саме 52,8 млн грн. У цьому році усього надійшло 234,4 млн грн туристичного збору, що на 35,7 % більше, ніж у той же період минулого року. Туристичний збір сплачують громадяни України, іноземці та особи без громадянства перед тимчасовим розміщенням у готелях, хостелах та будинках відпочинку.

  • Сі заявив Трампу, що Китай “готовий протистояти будь-яким викликам”

    Сі заявив Трампу, що Китай “готовий протистояти будь-яким викликам”

    Голова Китаю Сі Цзіньпін заявив, що Китай має впевненість у своїй економіці і може протистояти різним проблемам і ризикам. Він наголосив на позитивних показниках економічного зростання, зокрема зазначивши, що зростання за перші три квартали цього року становило 5,2%. Сі також зазначив, що Китай не має наміру конкурувати за світове панування, а зосереджується на власному розвитку та співпраці з іншими країнами.

  • Уряд РФ констатував уповільнення економіки третій квартал поспіль

    Уряд РФ констатував уповільнення економіки третій квартал поспіль

    У Росії третій квартал поспіль спостерігається сповільнення темпів економічного зростання. За даними Мінекономрозвитку, у липні-вересні російський ВВП зросли лише на 0,6% порівняно з попередніми періодами. Загалом за 9 місяців економіка додала лише 1%, що в чотири рази менше, ніж рік тому. Промисловість також показала сповільнення зростання. Найбільше втратили виробництво продуктів харчування, одягу, взуття та меблів. Нафтопереробка теж постраждала через нальоти безпілотників. Експерти вказують на те, що економіка Росії піддавалася впливу великих витрат на військове виробництво, але зараз ресурси вичерпані. Це призвело до зупинки економічного зростання. Бізнес також відчуває втрати, що ускладнює фінансову ситуацію країни. Уряд планує підвищення ПДВ та радикальну податкову реформу, що може призвести до зниження ВВП на наступний рік.

  • Оновлена торговельна угода Україна-ЄС набула чинності

    Оновлена торговельна угода Україна-ЄС набула чинності

    Набула чинності оновлена торговельна угода між Україною та Європейським союзом. Про це повідомила Європейська комісія в прес-релізі, опублікованому в середу, 29 жовтня.
    “Відсьогодні ЄС та Україна матимуть вигоду від покращеної, стабільної, справедливої та постійної торговельної системи з набранням чинності Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною”, – мовиться в повідомленні.
    Оновлена ПВЗВТ забезпечує додаткову, взаємовигідну лібералізацію торгівлі, водночас повністю враховуючи чутливість певних сільськогосподарських секторів ЄС.
    “Вона дуже відчутно ілюструє непохитну відданість ЄС підтримці України. Водночас вона обмежує імпорт чутливої сільськогосподарської продукції в ЄС”, – наголошується в заяві.
    Оновлена угода спрямована на розширення торговельних потоків. Угода забезпечує баланс між забезпеченням чіткої системи правил для підтримки вирішальної торгівлі України з ЄС.
    “Для найбільш чутливих товарів, таких як цукор, птиця, яйця, пшениця, кукурудза та мед спостерігається лиш незначне збільшення порівняно з початковою Угодою про повну та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Для інших продуктів було внесено покращення на користь обох сторін, виходячи з наших взаємодоповнюючих ринків. І, нарешті, для деяких нечутливих продуктів було погоджено повну лібералізацію”, – деталізували в ЄК.
    Ще одним важливим напрямком зазначено узгоджені стандарти виробництва: новий доступ до ринку обумовлений поступовим приведенням України до стандартів виробництва ЄС, таких як добробут тварин, використання пестицидів та ветеринарних препаратів.
    “Україна щорічно звітуватиме про свій прогрес у цьому відношенні. Цей підхід відповідає логіці процесу вступу України до ЄС та прийняття acquis ЄС”, – наголошується в пресрелізі.
    Обидві сторони домовилися про вивчення заходів, спрямованих на допомогу українським експортерам у виході на їхні традиційні ринки в третіх країнах.

  • Росія починає скорочувати військове виробництво – ЦПД

    Росія починає скорочувати військове виробництво – ЦПД

    У Челябінській області РФ Ашинський металургійний завод закриває цех із виробництва нержавіючої сталі. Він є одним із найбільших виробників спецсплавів для військово-промислового комплексу Росії, повідомив Центр протидії дезінформації при РНБО.
    “Один із найбільших виробників спецсплавів для військово-промислового комплексу Росії – Ашинський металургійний завод (АМЗ) у Челябінській області – закриває цех із виробництва нержавіючої сталі та звільняє понад 300 працівників. В інших підрозділах підприємства також є проблеми – людей відправляють у неоплачувані відпустки або переводять на скорочений графік”, – йдеться у повідомленні.
    У ЦПД зазначили, що скорочення на АМЗ свідчить про поширення проблем і на російську військову економіку. Починаючи з вересня, військово-промисловий комплекс, який упродовж останніх трьох років був головним драйвером російської економіки завдяки величезним бюджетним вливанням, почав різко втрачати позиції. Економісти пояснюють це виснаженням бюджету та скороченням державних замовлень.
    У Центрі підкреслили, що закриття цеху Ашинського заводу є показовим сигналом: Кремль більше не може безкінечно фінансувати війну. Навіть оборонні підприємства не витримують перевантаження, спричиненого війною. ВПК, який упродовж повномасштабного вторгнення утримував економіку від падіння, тепер поступово перетворюється на її баласт.

  • ЦБ прогнозує найгірше з 1990-х років падіння економіки РФ

    ЦБ прогнозує найгірше з 1990-х років падіння економіки РФ

    Російська економіка вперше з середини 1990-х років може скоротитися два роки поспіль, інфляція розженеться до 10-річного рекорду, громадянам доведеться різко скоротити споживання, а бізнесу – інвестиції.Таким є “ризиковий сценарій” Центрального банку РФ щодо розвитку економіки, який включає падіння цін на нафту до $30-35 та посилення західних санкцій.
    Центробанк опублікував “Основні напрями єдиної державної грошово-кредитної політики на 2026 рік і період 2027 і 2028 років”. За прогнозами, російський ВВП знижується на 2,5-3,5% наступного року і ще 2-3% через рік. При цьому на піку – у четвертому кварталі 2026 року – темпи спаду досягають 6-7%.
    Економіка в такому сценарії втрачає $108 млрд експортних доходів у 2026 році та ще $51 млрд у 2027-му. У результаті їхній загальний обсяг опускається до $255 млрд – найнижчого рівня з 2005 року. Для порівняння: минулого року на експорті Росія заробила $434 млрд, а цього року отримає $414 млрд (за прогнозом ЦП).
    Як зазначає ЦБ, “ризиковий” сценарій передбачає посилення зовнішньоторговельних протиріч, наростання процесів деглобалізації, суттєвіше, ніж у базовому сценарії, підвищення імпортних мит у світі та різке зниження темпів зростання найбільших економік.
    Інфляція у цьому сценарії прискорюється до 10,5-12,5% (найвищого рівня з 2005 року), а Центробанк змушений знову підвищувати ключову ставку – до 17,5-19,5% у 2026 році та 18-20% у 2027-му.
    Обсяги приватного споживання домогосподарств скорочуються на 0,5-1,5% в перший рік кризи, та на 6-7% в другий. Бізнес радикально скорочує інвестиції – на 11-13% у 2026 році та ще 5-7% у 2027-му.
    На додаток до погіршення умов торгівлі посилення санкційного тиску призведе до розширення дисконту на російські товари, а також до скорочення експорту та видобутку нафти. При цьому на тлі значного падіння сировинних цін на нафту це призведе до інтенсивного використання ліквідної частини ФНБ, що створює ризики швидкого вичерпання коштів фонду за підсумками 2026 року.
    Уряд у цих умовах буде змушений запустити секвестр бюджету, скорочуючи витрати “у відносному вираженні”.