Міністр фінансів США Скотт Бессент висловив думку, що через 20 років українська економіка може перегнати російську, якщо будуть виконані певні умови. Він наголосив, що економічна безпека кожної країни є частиною національної безпеки. Бессент також зазначив, що партнерство між Україною і США, а також глобальні інвестиції можуть допомогти українській економіці стати сильнішою за російську. Також він закликав Світовий банк сконцентрувати увагу на відновленні України. Бессент підкреслив, що країни, які допомагали російській військовій машині, не матимуть права брати участь у відновленні України.
Позначка: Економіка
-
СБ прогнозує рекордно повільне зростання економіки
Світовий банк погіршив свій прогноз зростання світової економіки на 2025 рік до 2,3%, що менше на 0,4 відсоткових пункта, ніж очікувалося раніше. Це сталося через збільшення напруженості у торгівлі та невизначеність у економічній політиці. Світовий банк прогнозує, що до 2027 року темпи зростання економіки будуть найнижчими за десятиліття, складаючи 2,5%. Це може сповільнити зусилля країн у розвитку створювати робочі місця та зменшувати бідність. Також передбачається зменшення зростання світової торгівлі та збільшення інфляції. У прогнозі також зазначено, що ВВП США, країн єврозони та Японії може зрости менше, ніж очікувалося раніше.
-
СБ прогнозує різке сповільнення глобальної економіки
За аналізом провідних економістів Світового банку, цьогоріч глобальна економіка може зазнати стрімкого збавлення темпів зростання, переважно через міжнародні конфлікти та торговельні війни, спровоковані змінами у торговельній політиці США за керівництва Дональда Трампа. Прогнозується, що ці потрясіння зменшать темпи зростання світового ВВП майже на 0,5%, до 2,3%, що є найнижчим показником за останні 17 років. Економісти підкреслюють, що ця тенденція може тривати, і до 2027 року темпи зростання світового ВВП можуть скласти лише 2,5%, що є найповільнішим темпом з 1960-х років. Фахівці зауважують, що найбільше постраждають від цього найбідніші країни, і розвиваючіся ринки можуть залишитися без розвитку. Щоб уникнути погіршення ситуації, економісти радять відновити нормальні торговельні відносини, відновити фіскальну дисципліну, і прискорити створення робочих місць в умовах демографічних змін. Вони вважають, що за рішучих дій уряди можуть відновити боротьбу з бідністю та забезпечити підвищення рівня життя для майбутніх поколінь.
-
Рівень інфляції сягнув нового піку – Держстат
У травні в Україні зросла інфляція до 1,3%, що є прискоренням порівняно з попереднім місяцем. Річна інфляція сягнула 15,9%. Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої підвищилися на 2,8%, зокрема фрукти подорожчали на 17,6%. Ціни на м’ясо, хліб, овочі, рибу, макаронні вироби та інші продукти також зросли. Однак деякі товари подешевшали, наприклад, яйця, молоко і масло. У той же час ціни на одяг, взуття та транспорт знизилися. За останній рік ціни на продукти харчування зросли в середньому на 22,1%, і серед них найбільше подорожчали яйця, овочі та фрукти.
-
У Росії дефіцит держбюджету зріс четвертий місяць поспіль
У січні-травні поточного року Федеральний бюджет Росії мав дефіцит у розмірі 3,393 трлн рублів, що становить 1,5% ВВП. Доходи бюджету зросли на 3,1% до 14,732 трлн рублів, а видатки – на 20,7% до 18,125 трлн рублів. Це вже четвертий місяць поспіль, коли дефіцит збільшується. Нафтогазові доходи зменшилися на 14,4% через зниження ціни на нафту. Мінфін прогнозує, що у 2025 році недоотримані нафтогазові доходи складуть 447 млрд рублів і планується їх взяття з Фонду національного добробуту. Розмір цього фонду зменшився до 11,7 трлн рублів за підсумками травня, що є мінімумом з 2019 року. Але насправді доступні кошти зменшилися ще більше.
-
Резерви України відступили від рекордної позначки
За підсумками травня міжнародні резерви України впали і станом на 1 червня становили $44,54 млрд, що на 4,6%, або на $2,15 млрд менше, ніж місяць тому. Про це повідомив Нацбанк у п’ятницю, 6 червня.
“Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті”, – йдеться в повідомленні.
Вказано, що ці витрати були лише частково покриті надходженнями від міжнародних партнерів і розміщенням валютних ОВДП.
При цьому регулятор підкреслив, що міжнародні резерви залишаються вищими, ніж на початку року, і є достатніми для підтримки стабільності валютного ринку та забезпечують фінансування 5,4 місяця майбутнього імпорту.
У Нацбанку уточнили, що зміна обсягу резервів також частково пов’язана з його операціями на валютному ринку. У травні НБУ продав $2,96 млрд і купив лише $1,3 млн, тож чистий продаж валюти склав $2,96 млрд.
Також і вплинули резерви надходження на користь уряду та виплати за обслуговування й погашення державного боргу.
У травні на валютні рахунки уряду України у центробанку надійшло $1,35 млрд. З цієї суми: $1,12 млрд – від міжнародних партнерів, у тому числі в межах ініціативи G7 ERA, $0,22 млрд – від розміщення валютних ОВДП.
При цьому Україна спрямувала $310,1 млн за обслуговування та погашення державного боргу, зокрема $184,4 млн – обслуговування та погашення валютних ОВДП, $67,1 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄІБ, $30,2 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄБРР та $28,4 млн – сплата іншим міжнародним кредиторам.
Крім того, Україна сплатила МВФ $296,3 млн.
На зміну обсягу резервів вплинула також переоцінка фінансових інструментів, яка збільшила їх на $55,8 млн. -
Бізнес дивиться в майбутнє з оптимізмом
У травні індекс очікувань ділової активності українського бізнесу підвищився. НБУ вперше за рік зафіксував оптимістичні показники в усіх секторах економіки. В чому причини покращення настроїв та про що кажуть інші опитування? Причини покращення настроїв бізнесу У травні індекс очікувань ділової активності українського бізнесу вперше перевищив нейтральну позначку, сягнувши 50,8 пунктів проти 49,4 у квітні 2025 р. Про це йдеться у щомісячному дослідженні, яке проводить НБУ. “Жвавий споживчий попит, стійка ситуація в енергетиці, надходження міжнародної фінансової допомоги, а також сезонний фактор вплинули на оптимістичні очікування підприємств”, – пояснюють в НБУ. Ще однією гарною новиною є те, що представники усіх секторів економіки прогнозують зростання в майбутньому. “Вперше з травня 2024 р. всі сектори, що беруть участь в опитуваннях НБУ, прогнозують зростання”, – зазначають в НБУ. Водночас на ділову активність продовжують тиснути такі обмежувальні чинники, як посилення атак на критичну інфраструктуру, нестабільність валютних і інфляційних очікувань, а також брак кваліфікованої робочої сили.
Найвищі показники продемонстрували будівельні компанії, завдяки стабільному попиту на внутрішньому ринку.
Щодо цінових очікувань, більшість секторів очікують помірне підвищення цін, за винятком будівництва, де прогнозується незначне прискорення.
Водночас ситуація на ринку праці залишалася неоднорідною. Лише респонденти будівництва налаштовані на збільшення загальної чисельності працівників, підприємства інших секторів очікують на скорочення персоналу. Що допомогло бізнесу адаптуватись? Своєю чергою опитування “Бізнес під час війни”, проведене Європейською Бізнес Асоціацієютеж досить оптимістичне.
Попри складну економічну та безпекову ситуацію, більшість компаній-членів ЄВА продовжуватимуть працювати в Україні, незалежно від тривалості бойових дій. Згідно з результатами нового опитування, 77% компаній заявили про намір залишатися на українському ринку, 19% ще не визначилися, а лише 4% припускають можливий вихід у разі затяжної війни.
Крім того, результати опитування продемонстрували, що за останні шість місяців збільшилася кількість керівників, які позитивно оцінюють стан свого бізнесу – таких уже 40% проти 27% у попередній хвилі опитування. Водночас 46% оцінюють ситуацію як задовільну, а 14% – негативно.
Прогнози щодо динаміки бізнесу також стали більш оптимістичними. Якщо пів року тому 56% очікували погіршення ситуації, то нині ця частка скоротилася до 29%. Водночас кількість компаній, що прогнозують покращення, зросла вдвічі – з 16% до 32%. Ще 39% не очікують суттєвих змін.
Попри складні умови, компанії нарощують фінансові резерви.
Наразі 72% опитаних мають резерви, яких вистачить щонайменше на рік (проти 53% пів року тому).
Ще 22% компаній мають резерви на пів року, 5% – на кілька місяців, а 1% заявили про повну відсутність резервів. “Основними факторами, які сприяли адаптації бізнесу стали налагодженість виробництва, швидкість відновлення ланцюжків постачання, збереження колективів і бізнес-процесів, а також налагодження нової логістики”, – пояснила підгрунтя для оптимістичного настрою бізнесу Оксана Кузяків, виконавча директорка Інституту економічних досліджень (ІЕД) в коментарі Thepage. Які труднощі постають перед бізнесом? Попри покращення настроїв бізнесу, перед ним, як і раніше постають проблеми, викликані передусім повномасштабною війною РФ проти України.
Серед них йдеться, по-перше, про нестачу кваліфікованих кадрів.
За результатами опитування Європейської Бізнес Асоціації, 75 % компаній повідомили про брак працівників через мобілізацію. Інститут економічних досліджень (ІЕД) також зазначає, що дефіцит кадрів – одна з головних перешкод для бізнесу.
По-друге, заважають розвитку бізнесу відсутність безпека та обстріли з боку РФ. Опитування ІЕД показало, що близько 60 % компаній вважають обстріли і ризики для працівників ключовою перешкодою. “Проблеми безпеки включають постійні обстріли, ризики для працівників та обмежений доступ до необхідних ресурсів. Незалежно від кількості обстрілів у місяці – дух небезпеки відчувається постійно.”, – кажуть експерти ІЕД. Бізнес змушений зупиняти роботу під час повітряних тривог – так вчиняють 41 % компаній.
По-третє, наразі бізнес стикається з енергетичною та інфраструктурною нестабільністю. Впродовж війни підприємцям заважають працювати атаки на енергетику й перебої з постачанням. ІЕД називає збої в тепло-, водо-, електропостачанні типовими викликами.
По-четверте, є географічні обмеження бізнесу. Через бойові дії 55 % компаній змушені коригувати регіони своєї діяльності.
По-п’яте, заважають розвитку фінансова невизначеність та податкова політика. Moody’s зберегла кредитний рейтинг України на рівні “Ca”, вказуючи на високі ризики дефолту.
Своєю чергою, представники КSE Instituteі ЦЕС попереджають, що підвищення податків на працю (до 23 %) провокує перехід працівників на ФОП, що створює податкові ризики для бізнесу.
По-шосте, набирати оберти бізнесу заважає психологія невизначеності. “У 2025 р. градус невизначеності не зменшився, загроз і викликів лише додалося, але й з’являються нові можливості”,- каже Катерина Глазкова, виконавча директорка Спілки українських підприємців. Бізнес активно долає труднощі Водночас наскільки б складним не був контекст – український бізнес здатний адаптуватися, шукати нові ринки і продовжувати роботу, про що свідчать результати опитувань самого бізнесу.
Нестабільна ситуація з кадрами змушує бізнес автоматизувати процеси та вкладати кошти в перекваліфікацію, особливо жінок у непрофільні сфери.
Через постійні ризики для безпеки, компанії мінімізують зону дії, адаптують графіки, інвестують у захист об’єктів.
Енергетика та логістика залишаються вразливими, тому бізнес формує енергозапаси та диверсифікує шляхи постачання.
Податкові зміни підприємці намагаються сприймати не лише, як виклик, але і як можливість у нових схемах взаємодії (ФОП, аутсорсинг).
Своєю чергою українських підприємців вирізняє психологічна гнучкість, здатність адаптації до кризи стала конкурентною перевагою.
Експерти сходяться на тому, що український бізнес усіма силами намагається працювати ефективно навіть в “режимі війни”. Адже на тлі кризи з’являються нові можливості: переорієнтація на цифрові рішення, нові ринки, залучення іноземного капіталу.
Згідно з опитуванням ЄБА щодо завершення бойових дій, думки бізнесу розділилися. Лише 32% опитаних вірять, що війна закінчиться у 2025 році, 25% не поділяють цього оптимізму, а 43% не можуть відповісти на це питання.
Серед ключових потреб, які зараз є найбільш актуальними для бізнесу опитування ЄБА показало такі: покращення умов бронювання працівників, пом’якшення валютних обмежень, мораторій на перевірки, покриття військових ризиків.
Загалом результати досліджень НБУ та ЄБА демонструють стійкість українського бізнесу, зростання рівня оптимізму та адаптацію до нових реалій, що сприяє збереженню економічного потенціалу країни в умовах війни.
Вікторія Хаджирадєва -
У НБУ заявили про “локальний максимум” інфляції
Інфляція в Україні у травні, ймовірно, сягнула локального максимуму, але далі почне знижуватися. Про це повідомив Нацбанк в четвер, 5 червня.
Регулятор нагадав, що у квітні інфляція пришвидшилася до 15,1% у річному вимірі.
“Оцінки НБУ свідчать про подальше зростання річної інфляції у травні, яка дещо перевищила поточну прогнозну траєкторію. На цінах на продовольство додатково позначилися весняні заморозки, що вплинули на вартість перших партій овочів і фруктів нового врожаю. Натомість після уповільнення базової інфляції у квітні, за оцінками НБУ, вона продовжила пришвидшуватися в травні близько до прогнозу”, – йдеться у повідомленні.
При цьому як і раніше, фундаментальний інфляційний тиск підживлювався стійким споживчим попитом і подальшим зростанням виробничих витрат бізнесу, зокрема на оплату праці.
Регулятор очікує, що далі інфляція буде знижуватися завдяки новим врожаям, кращій ситуації в енергетиці, здешевленню нафти в світі, впливу монетарної політики. Значний статистичний ефект матиме і висока база порівняння минулого року.
В НБУ підкреслили, що швидкість зниження інфляції також залежатиме від фактичних наслідків весняних заморозків та погоди влітку.
“Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни”, – нагадали в Нацбанку. -
Європейський Центробанк знизив ключові ставки вперше за п’ять років
Правління Європейського центрального банку (ЄЦБ) ухвалило рішення знизити три ключові процентні ставки на 25 базисних пунктів. Зокрема депозитна ставка, яка є головним інструментом грошово-кредитної політики, з 11 червня становитиме 2,00%. Про це повідомляє пресслужба ЄЦБ у четвер, 5 червня.
У рішенні наголошується, що коригування ставки відбулося на основі оновленої оцінки інфляційних перспектив, динаміки базової інфляції та ефективності впливу монетарної політики.
Додамо, Рада керуючих встановила основну ставку рефінансування на рівні 2,15%, депозитну ставку – 2%, а ставку маржинального кредитування – на рівні 2,40%.
“Інфляція наближається до середньострокової цілі у 2% і, згідно з базовим сценарієм нових макроекономічних прогнозів Євросистеми, становитиме в середньому 2,0% у 2025 році, 1,6% у 2026-му та 2,0% у 2027-му”, – мовиться у повідомленні.
Прогноз реального зростання ВВП для єврозони становить 0,9% у 2025 році, 1,1% у 2026-му та 1,3% у 2027-му. Очікується, що зростання підтримуватиметься державними інвестиціями в інфраструктуру й оборону, а також підвищенням реальних доходів і стійким ринком праці.
Перегляд у бік зниження порівняно з березневими прогнозами на 0,3% як для 2025, так і для 2026 років в основному відображають очікування нижчих цін на енергоносії та зміцнення євро.
Водночас ЄЦБ наголосив, що рішення ухвалюватимуться “від зустрічі до зустрічі”, залежно від економічних даних. Інструменти регулятора залишаються гнучкими в разі потреби забезпечити цільову інфляцію. -
Європейський Центробанк увосьме знизив процентні ставки
Правління Європейського центрального банку (ЄЦБ) ухвалило рішення знизити три ключові процентні ставки на 25 базисних пунктів. Зокрема депозитна ставка, яка є головним інструментом грошово-кредитної політики, з 11 червня становитиме 2,00%. Про це повідомляє пресслужба ЄЦБ у четвер, 5 червня.
У рішенні наголошується, що коригування ставки відбулося на основі оновленої оцінки інфляційних перспектив, динаміки базової інфляції та ефективності впливу монетарної політики.
Додамо, Рада керуючих встановила основну ставку рефінансування на рівні 2,15%, депозитну ставку – 2%, а ставку маржинального кредитування – на рівні 2,40%.
“Інфляція наближається до середньострокової цілі у 2% і, згідно з базовим сценарієм нових макроекономічних прогнозів Євросистеми, становитиме в середньому 2,0% у 2025 році, 1,6% у 2026-му та 2,0% у 2027-му”, – мовиться у повідомленні.
Прогноз реального зростання ВВП для єврозони становить 0,9% у 2025 році, 1,1% у 2026-му та 1,3% у 2027-му. Очікується, що зростання підтримуватиметься державними інвестиціями в інфраструктуру й оборону, а також підвищенням реальних доходів і стійким ринком праці.
Перегляд у бік зниження порівняно з березневими прогнозами на 0,3% як для 2025, так і для 2026 років в основному відображають очікування нижчих цін на енергоносії та зміцнення євро.
Водночас ЄЦБ наголосив, що рішення ухвалюватимуться “від зустрічі до зустрічі”, залежно від економічних даних. Інструменти регулятора залишаються гнучкими в разі потреби забезпечити цільову інфляцію.