Китай міг у 2025 році закупити вдесятеро більше золота, ніж офіційно повідомлялося. Скупка велася для заміни доларів у валютних резервах та могла сприяти стрімкому зльоту цін на золото, яке з початку року подорожчало на 55%. Про це повідомляє видання Financial Times.
Всесвітня рада з золота (WGC) полічила, що у 2022-2024 роках центробанки щорічно купували для резервів понад 1000 тонн. Цього року цифра нині перевищує 600 тонн.
У Китаї програму купівлі золота реалізує Державне валютне управління (SAFE), підрозділ Народного банку Китаю; цього року воно офіційно придбало 25 тонн. Але здійснювати покупки можуть також посередники SAFE, суверенний китайський інвестфонд CIC і навіть військові.
За підрахунками Societe Generale, насправді Китай міг купити цього року близько 250 тонн. Такий обсяг перевищує третину від усіх покупок цьогорічними центробанками.
Societe Generale проаналізував торгові дані, зокрема, постачання золота до Китаю з Лондона – головного ринку золотих злитків, які вважають за краще зберігати центробанки.
Китай купує золото в межах стратегії дедоларизації, намагаючись знизити частку долара у своїх резервах, вважають аналітики.
Тієї ж стратегії йдуть і багато інших центробанків. За останнє десятиліття частка золота в резервах за межами США зросла з 10% до 26%, і тепер воно посідає друге місце після доларів.
При цьому центробанки були головною рушійною силою на ринку золота після початку війни в Україні, вважає Йон Трісі, видавець інвестиційного бюлетеня Fuller Treacy Money: заморожування російських валютних резервів спонукало їх диверсифікувати вкладення, щоб уникнути надмірної залежності від долара та казначейських облігацій.
Як мив же писали, на тлі рекордного зростання цін на золото в торговельному центрі Global Harbor у Шанхаї з’явився перший в місті автомат для переробки ювелірного золота.
У Китаї виявили запаси золота вартістю близько 83 млрд доларів
Позначка: Економіка
-

Реальні закупки золота Китаєм перевищують офіційні в 10 разів – ЗМІ
-

“По всій країні”: польські фермери анонсували чергові протести
Протести фермерів розпочнуться в 41 місті Польщі вже з 14 листопада і триватимуть до 14 грудня. Про це повідомляє Польське радіо.
За словами рільників, протести мають на меті привернути увагу громадськості до зростання різноманітних проблем: низьких закупівельних цін на аграрну продукцію, високих витрат на енергоносії та паливо, імпорт продуктів харчування, що “витісняють польську продукцію з ринку”.
“Ми дуже великі кошти вкладаємо в цей гектар і ми їх не повертаємо. І потрапляємо у фінансові проблеми не з власної провини. Маємо картоплю по 20 грошів, привезену з Німеччини у дуже великих кількостях. У магазині кортопля й надалі коштує 2-3 злотих. Це ненормально. Польські фермери не мають, де продавати”, – пояснив один із землеробів-активістів.
Фермери визнають, що “форма протесту обтяжлива… але це не блокади, а радше уповільнення руху”.
“Ми хочемо таким чином привернути увагу до масштабів проблеми”, – запевняють аграрії.
Трактори перекриють дороги в 41 населеному пункті по всій Польщі. Найбільші перебої чекають у Західнопоморському воєводстві.
Як відомо в січні цього року, для того, щоб унеможливити або обмежити можливі спроби блокади українсько-польського кордону у майбутньому, польський уряд вніс прикордонну інфраструктуру до переліку критичної.
Перепало й Україні: у Польщі пройшли масові протести проти мігрантів -

Центробанк РФ спрогнозував падіння економіки
Після трьох кварталів уповільнення зростання, економіка Росії наприкінці 2025 року може перейти до падіння. В чому причини, чого очікувати далі та, як це може вплинути на здатність РФ воювати? Курс на падіння ЦБ РФ знизив прогноз – і в четвертому кварталі очікує річну динаміку ВВП від мінус 0,5% до плюс 0,5%. У липні російський регулятор не допускав спаду і прогнозував у жовтні-грудні зростання від 0% до 1%.
Спад за підсумками кварталу в річному вираженні стане для Росії першим із січня-березня 2023 р.: тоді економіка впала на 1,6%, після чого працювала лише в плюс.
Зростання ВВП у третьому кварталі поточного року виявилося набагато нижчим, ніж очікував ЦБ РФ: ще в серпні він прогнозував 1,6% у річному вираженні. “Напруженість на ринку праці, стійкі показники інфляції вище 4%, а також модельні розрахунки говорять про те, що перегрів може бути більшим, ніж прогнозувалося, і закінчитися пізніше, ніж очікувалося раніше”, – зазначили у ЦБ РФ. Глибокі системні проблеми Прогноз ЦБ РФ свідчить про глибокі системні проблеми, а не просто про тимчасові труднощі. Хоча російська влада часто говорить про “перегріту” економіку і необхідність її охолодження для досягнення “збалансованого зростання”, такий термін насправді є евфемізмом, щоб уникнути слова “стагнація’ або визнання довготривалого руйнівного ефекту повномасштабної війни та міжнародних санкцій. “Ми росли два роки досить високими темпами через те, що були задіяні вільні ресурси. Нам треба розуміти, що багато з цих ресурсів дійсно вичерпані”, – визнала насамкінець Ельвіра Набіулліна, голова ЦБ РФ. Вона пояснила, що під “вичерпаним ресурсами” маються на увазі: робоча сила (рівень безробіття впав до історичного мінімуму), виробничі потужності (завантаження заводів перевищило 80%) та ліквідні активи Фонду національного добробуту, які активно використовувалися для фінансування бюджетного дефіциту.
Також, пояснюючи необхідність підтримання високої ключової ставки для стримування інфляції, Набіулліна попереджала про ризик перегріву, який може перерости у стагфляцію, тобто поєднання стагнації зі стійко високою інфляцією.
Зокрема вона казала, що коли економіка досягає меж своїх виробничих можливостей, але при цьому попит продовжує зростати, виникає стагфляція. Причини погіршення стану економіки РФ Ключова причина криється у фінансуванні війни в Україні та боротьбі з його наслідками. Значні державні витрати на ВПК та соціальні виплати учасникам бойових дій та їхнім сім’ям виливаються на ринок у вигляді “живих грошей”, які негайно підживлюють попит, зокрема на імпортні товари, спричиняючи інфляційний тиск та девальвацію рубля. Для стримування цієї інфляції ЦБ РФ змушений тримати надзвичайно високі ключові ставки, що, своєю чергою, є прямою причиною уповільнення.
Високі ставки обмежують доступ компаній до кредитів та роблять фінансування їхньої діяльності значно дорожчим. Це призводить до того, що бізнес, особливо малий та середній, змушений витрачати свої запаси, оскільки у них виникають труднощі з фінансуванням поточної діяльності та інвестиціями. Як наслідок, ділова активність знижується, а в деяких секторах, як-от промисловість та автомобільна галузь, фіксується значне падіння.
Ще одним критичним фактором є дефіцит робочої сили. Через мобілізацію, людські втрати та масову еміграцію з країни економіка зіткнулася з гострим браком працівників. Щоб залучити робочі руки, компанії змушені підвищувати зарплати, що знову ж таки призводить до збільшення грошової маси та інфляції.
Крім того, навантаження на економіку посилюється через рекордний бюджетний дефіцит, який свідчить про виснаження фінансових резервів держави і змушує владу готувати громадян до подальшого погіршення рівня життя. Наразі російський бюджет продовжує втрачати доходи від сировинної ренти через падіння цін на нафту, міцний рубль і посилення санкцій. У жовтні він отримав 888,6 млрд руб. податків від нафтогазових компаній – на 27% менше, ніж у тому ж місяці роком раніше.
Таким чином, прогнозоване падіння є кульмінацією цього замкнутого кола проблем, спричинених пріоритетом військових витрат над стійкістю економіки. Міжнародні прогнози Прогнози щодо економіки Росії від ключових світових фінансових інституцій, як-от МВФ та Світовий банк значно гірші за російські.
Так МВФ прогнозує, що високе зростання ВВП Росії, яке спостерігалося у 2024 р. (близько 4,3%) і було спричинене вливанням державних коштів у військовий комплекс, різко сповільниться, що підтверджує його нестійкий характер. Цей військовий бум призвів до перегріву економіки, зростання інфляції та дефіциту ресурсів. Як наслідок, МВФ прогнозує, що у 2025 р. зростання реального ВВП впаде до критично низького рівня – лише 0,6%. Це скорочення є прямим наслідком жорсткої монетарної політики ЦБ РФ, який змушений утримувати високі процентні ставки, щоб стримати інфляцію, яка, за оцінками Фонду, сягне 9% у цьому році. На довгострокову перспективу МВФ не очікує відновлення: зростання у 2026 р. прогнозується на рівні лише 1%, і навіть до 2030 р. економіка РФ навряд чи перевищить показник 1,1%. Таким чином, прогноз МВФ вказує на те, що після закінчення військового циклу країну очікує тривала структурна стагнація.
Своєю чергою Світовий банк підтверджує очікування значного уповільнення економіки Росії, хоча його показники трохи вищі, ніж у МВФ. Згідно з останнім доповіддю Світового банку “Глобальні економічні перспективи”, організація прогнозує зростання ВВП Росії у 2025 р. на рівні 1,4%, а у 2026 р. – на 1,2%. Хоча ці цифри й відображають зростання, вони різко контрастують із високими показниками 2024 р. і свідчать про вступ економіки в етап стриманої експансії або застою. “Дефіцит робочої сили, ускладнюваний негативними демографічними тенденціями, а також обмеженість доступу до ринків і технологій, як очікується, продовжать обмежувати довгостроковий потенціал зростання економіки РФ”, – пояснюють у Світовому банку. Економічні експерти з відомих світових видань ще більш песимістичні. “Прогнози повного краху стають дедалі реальнішими… жорсткіші санкції можуть остаточно зруйнувати російську економічну модель”,- пишевидання The Economist. Як стан економіки РФ впливає її здатність воювати Здоровий стан економіки забезпечує необхідні фінансові ресурси для безперебійного виробництва зброї та утримання армії, не викликаючи при цьому краху внутрішньої фінансової системи. Однак, коли економіка стикається з вичерпанням ключових ресурсів, як-от робоча сила та виробничі потужності, а також страждає від високої інфляції та бюджетного дефіциту, вона втрачає здатність нескінченно розширювати військове виробництво. Економічна стагнація, посилена технологічною ізоляцією, змушує країну використовувати старі запаси і обмежує її можливість вести сучасну війну, перетворюючи довгостроковий конфлікт на змагання на виснаження, яке країні зі слабкою економікою виграти складно. “Коли йде війна на виснаження, то російське суспільство також опиняється в цій ситуації. Кажуть, що в Росії завжди будуть гроші на війну. Так, гроші вони знаходитимуть… Але фінансування війни в країні… це не тільки фінансування зброї, солдатів, це фінансування певного рівня життя населення. Путін хоче бути гарантом такої стабільності. Це означає, що в нього має бути достатньо грошей і на гармати, і на масло. І ось з цього боку в Росії дуже підгоряє.”, – резюмує Володимир Власюк, голова промислового комітету Торгово-промислової палати України. Вікторія Хаджирадєва -

Закордонні активи Лукойлу мають попит серед покупців – ЗМІ
Міжнародні активи російського нафтового гіганта Лукойл приваблюють потенційних покупців від Єгипту до Казахстану з наближенням дати набрання чинності американських санкцій – до 21 листопада потрібно встигнути укласти угоди. Про це повідомляє Reuters.
Як відомо, США у жовтні ввели санкції проти Лукойлу і вже заблокували одну спробу російської компанії продати закордонні активи трейдеру Gunvor. Санкції призвели до перебоїв в операціях дочірніх підприємств Лукойлу в Іраку, автозаправних станцій у Фінляндії та болгарського НПЗ.
Зазначається, що Казахстанський держхолдинг КазМунайГаз вивчає можливість придбання місцевих активів Лукойлу.
Лукойл володіє часткою у Карачаганаку, одному з найбільших у світі газоконденсатних родовищ, разом з Eni, Shell, Chevronта КазМунайГазом. Рішення про нове партнерство буде ухвалено учасниками проекту з урахуванням санкцій, повідомило у своїй заяві міністерство енергетики Казахстану.
Shell цікавлять глибоководні родовища Лукойлу в Гані та Нігерії, сказали двоє інших джерел. Shell відмовилася надати коментар.
Лукойл повідомив уряд Єгипту, де Лукойл володіє трьома концесіями, про можливий продаж активів, повідомило п’яте джерело, знайоме із ситуацією. Міністерство нафти Єгипту не відповіло на запит щодо коментарів.
Крім того, молдавський уряд розпочав переговори про націоналізацію інфраструктури Лукойлу в аеропорту Кишинева. Про це повідомив директор аеропорту Серджіу Спояла.
Також повідомляється, що президент Болгарії Румен Радєв наклав вето на поправки до законодавства, які б дозволили уряду взяти під контроль нафтопереробний завод у Бургасі, що належить Лукойлу, і продати його. Азербайджанська державна компанія Socar та турецька Cengiz Holding спільно подавали заявку на купівлю НПЗ ще до запровадження санкцій.
За даними турецьких ЗМІ, Cengiz не має наміру відкликати пропозицію. Компанія не дала негайної відповіді на прохання про коментар.
Як зазначили Сергій Вакуленко та Ігор Юшков із Фінансового університету при уряді РФ, Лукойл стоїть перед складним вибором. Якщо компанія продасть свої активи, виручені гроші можуть виявитися заморожені Мінфіном США.Однак якщо затягувати з рішенням, то, швидше за все, частина активів перейде під контроль місцевої влади або їхньої заморозки.
За словами Юшкова, Лукойл не має причин поспішати. Заморожені активи залишаться замороженими і можуть повернутися до російської компанії у разі завершення конфлікту в Україні та послаблення санкцій.
Можливо, Лукойл скористається досвідом Роснафти, три НПЗ якої було передано під управління Німеччини у 2022 році. Хоча контроль над активами здійснює Берлін, право власності зберігається за Роснефтью. -

Росія зміцнює економічні зв’язки з Кенією – ЦПД
Росія збільшує свою економічну присутність в Кенії, щоб підвищити свій вплив у Східноафриканському регіоні. Вони планують спільні проєкти з торгівлею, логістикою та інфраструктурою, що може дати російським компаніям доступ до важливих портів і ринків Східної Африки. Росія використовує економічну співпрацю як інструмент для своїх геополітичних цілей, включаючи вербування громадян африканських країн для участі у конфлікті з Україною. Також згадується, що президенти України та Кенії обговорювали ці питання в минулому.
-

ЄС і Бельгія не домовились щодо росактивів – ЗМІ
Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії, яка відбулася 8 листопада, не привела до узгодження щодо передачі заморожених російських активів для допомоги Україні. Брюссель висловив занепокоєння через відсутність альтернативних пропозицій щодо використання цих активів для фінансування України. Бельгія вимагає ретельного вивчення всіх варіантів та вказує на необхідність швидкої угоди, в той час як Європейська комісія відзначає, що часу на узгодження вже мало.
-

Світові ціни на продовольство знизилися – ООН
У жовтні цього року світові ціни на продовольчі товари впали, як повідомила Організація Об’єднаних Націй. Індекс продовольчих цін зменшився на 1,6 відсотка порівняно з вереснем, особливо це стосується зерна, м’яса та молочних продуктів. Ціни на яловичину трохи піднялися через попит на продукцію з Австралії. Однак ціни на молочні продукти та цукор впали через збільшення поставок. Ціни на олії зросли на 0,9 відсотка, вплив на це мали затримки у збиранні урожаю в деяких регіонах. Також прогнозується, що виробництво зерна зросте вперше до 2 990 мільйонів тонн у 2025 році, а світові запаси зерна також збільшаться.
-

Резерви України оновили історичний рекорд
У жовтні міжнародні резерви України значно зросли і станом на 1 листопада склали $49,516 млрд, що на 6,4% більше, ніж попереднього місяця. Цей ріст був зумовлений значними надходженнями від міжнародних партнерів, які перевищили валютні операції Національного банку та виплати зовнішнього боргу країни. Уряд отримав фінансову підтримку від ЄС, Світового банку, а також від інших кредиторів. У той же час, Україна витратила понад $600 млн на обслуговування та погашення державного боргу у іноземній валюті. Також було сплачено $83,9 млн Міжнародному валютному фонду. Національний банк здійснив продаж та викуп валюти на ринку, але загальний чистий продаж становив $2,834 млрд. Міжнародні резерви України забезпечують фінансування майже на 5,1 місяців імпорту. Це вже третій місяць поспіль, коли резерви країни зростають, і вони встановили новий історичний рекорд.
-

Голова ВЕФ назвав загрози для світової економіки
Президент Всесвітнього економічного форуму висловив обурення щодо можливої фінансової нестабільності у світовій економіці через три “бульбашки”, які зростають на ринках одночасно. Він назвав ці “бульбашки” криптовалютну, штучного інтелекту та боргову. Бренде застеріг уряди та інвесторів від уваги до цих тенденцій. Він також зазначив, що державний борг у багатьох країнах досяг небезпечно високого рівня, що створює ризики для фінансової стабільності. У той же час, розвиток штучного інтелекту може призвести до соціальних проблем, зокрема в безробітних областях. Проте голова форуму наголосив, що технологічні зміни можуть покращити продуктивність і добробут суспільства в цілому.
