Життя у ритмі новин

Позначка: Економіка

  • Резерви України знову почали зростати

    Резерви України знову почали зростати

    За підсумками червня міжнародні резерви України зросли і станом на 1 липня становили $45,07 млрд, що на 1,2%, або на $53о млн більше, ніж місяць тому. Про це повідомив Нацбанк у понеділок, 7 липня.
    “Така динаміка зумовлена значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті”, – йдеться у повідомленні.
    Так, на валютні рахунки уряду в Національному банку у червні надійшло $4,09 млрд в межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA). З цієї суми:

  • $1,69 млрд – від уряду Канади;
  • $1,25 млрд – через рахунки Світового банку;
  • $1,15 млрд – від Євросоюзу.

    • Водночас на обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті у червні спрямували $524 млн, з яких:

  • $226,8 млн – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
  • $4,7 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄБРР;
  • $4,3 млн – обслуговування валютних ОВДП;
  • $1,6 млн – обслуговування боргу перед ЄС;
  • $286,6 млн – сплата іншим міжнародним кредиторам.

    • Крім того, Україна сплатила $426,2 млн Міжнародному валютному фонду.
    При цьому НБУ у червні продав на валютному ринку $2,96 млрд, а викупив до резервів – лише $1,3 млн. В результаті чистий продаж валюти у червні склав $2,96 млрд.
    Також на обсяг резервів вплинула переоцінка фінансових інструментів (через зміну ринкової вартості та курсів валют) – резерви збільшилися на $337,8 млн.
    “Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,6 місяця майбутнього імпорту”, – додали у Нацбанку.

  • Словаччина вкотре заблокувала санкції проти Росії

    Словаччина вкотре заблокувала санкції проти Росії

    Словаччина знову заблокувала ухвалення 18-го пакету санкцій проти Росії в Європейському Союзі. Уряд під керівництвом прем’єра Роберта Фіцо вважає, що без належних гарантій від Єврокомісії, спрямованих на захист інтересів Словаччини, не можна підтримувати ці санкції. Ініціатива RePowerEU, яка передбачає припинення імпорту російського газу до ЄС з 2028 року, може негативно вплинути на економіку Словаччини, тому країна висловлює свої застереження. Представники Єврокомісії прибули до Словаччини для обговорення цієї проблеми, проте поки що домовленостей не досягнуто. МЗС Словаччини підкреслює готовність до конструктивного діалогу з Єврокомісією для знаходження компромісу. Уряд Братислави стурбований можливими наслідками для енергетичної безпеки та економічної конкурентоспроможності країни в результаті ініціативи RePowerEU.

  • В Росії почалась промислова криза

    В Росії почалась промислова криза

    У Росії загострюється криза в промисловому секторі, що призвело до повномасштабної промислової кризи. У червні виробництво впало найшвидшими темпами з часів вторгнення в Україну. Російські компанії масово скорочують персонал і припиняють розвиток через відсутність попиту та проблеми з експортом. Вугільна промисловість на межі краху, а металургійна галузь також зазнає великих проблем. Навіть “Газпром” стикається з втратами і шукає шляхи виживання. Все це призводить до збитків у будівельній, целюлозно-паперовій, хімічній та харчовій промисловості. продажі автомобілів впали, а будівництво житла зменшується. Урожай зернових також знизився через погодні аномалії та обмеження на експорт.

  • Нафтові доходи РФ впали на 30%

    Нафтові доходи РФ впали на 30%

    У червні 2025 року доходи Росії від продажу нафти впали до дворічного мінімуму через падіння світових цін на нафту. Згідно з даними Мінфіну РФ, доходи від нафтової галузі скоротилися майже на 30% до 415,6 млрд рублів. Це найнижчий показник з червня 2023 року. Сукупні доходи Росії від податків на нафту і газ також зменшилися на третину порівняно з попереднім роком, майже до 495 млрд рублів. Сильніший рубль означає, що країна та її виробники нафти отримують менше рублів за кожен барель, що впливає на їхню прибутковість. Це також негативно впливає на федеральний бюджет РФ, який залежить від податків на нафту і газ на третину своїх доходів. Зниження податкових надходжень може підточувати фінансову стійкість РФ, особливо в умовах війни в Україні. Для покриття дефіциту бюджету країна використовує свій фонд добробуту.

  • Зростання ВВП України уповільнилося

    Зростання ВВП України уповільнилося

    Зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України за підсумками першого кварталу 2025 року уповільнилося до 0,9%, порівняно з першим кварталом минулого року. Про це повідомляє Держстат.
    Порівняно з четвертим кварталом 2024 року, реальний ВВП зріс на 0,7% (з урахуванням сезонного фактору).

  • Голова Сбєрбанку попередив про складні часи в російській економіці

    Голова Сбєрбанку попередив про складні часи в російській економіці

    Голова Сбербанку РФ Герман Греф заявив, що проблеми в російській економіці, спричинені зростанням військових витрат, інфляцією та підвищенням ключової ставки, не вдасться швидко вирішити. Про це повідомляє The Moscow Times у понеділок, 30 червня.
    “Наступний, 2026 рік, також, схоже, буде не з найпростіших”, – заявив він у понеділок на щорічних зборах акціонерів банку.
    За його словами, на ситуацію впливатимуть геополітичні чинники, динаміка ВВП та ставки Центрального банку РФ.
    Глава Сбербанку також визнав погіршення якості кредитного портфеля банку. За його словами, зростає кількість звернень щодо реструктуризації боргів як від бізнесу, так і від фізичних осіб.
    “Сподіваюся, як завжди, ми зможемо знайти спільні плани проходження цих складних часів”, – сказав він.
    За інформацією Bloomberg, російські банкіри в неформальних розмовах попереджають про загрозу банківської кризи протягом 12 місяців через зростання заборгованості за кредитами.
    Співрозмовники агентства оцінили обсяг потенційної проблеми у трильйони рублів. У статистиці ЦБ РФ ця криза поки не відображена: офіційно проблемні кредити становлять близько 4% у бізнесу та трохи понад 5% – у фізичних осіб. Проте багато позичальників просто відтерміновують платежі, тож проблеми не потрапляють до звітності.
    Навіть аналітики близького до уряду РФ Центру макроекономічного аналізу і короткострокового прогнозування, попереджають, що у у зоні ризику перебувають підприємства, на які припадає 17% загальної виручки економіки.
    Серед найбільш вразливих галузей аналітики назвали: рибну та добувну промисловість, виробництво одягу та шкіряних виробів, автомобільну промисловість і торгівлю, нафтопереробку, інженерне будівництво, водний транспорт і поштовий зв’язок.
    Окрім банківських боргів, в РФ фіксується також зростання неплатежів між компаніями. Із жовтня минулого року до березня 2025-го їх обсяг зріс на 11,6%, тоді як в обробній промисловості – майже на 40%. Це рекордні показники з часів пандемії.
    Раніше Греф заявив, що російська економіка опинилася в умовах “ідеального шторму”, сформованого низкою проблем.

  • Уряд схвалив Бюджетну декларацію на три роки

    Уряд схвалив Бюджетну декларацію на три роки

    Кабінет міністрів затвердив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. Про це напередодні повідомила пресслужба Мінфіну.
    “Цей комплексний документ визначає головні параметри та орієнтири бюджетної політики на середньострокову перспективу. Бюджетна декларація має на меті забезпечення сталості та передбачуваності державної фінансової політики, раціонального управління обмеженим бюджетним ресурсом. В той же час, враховує всі ключові пріоритети держави і євроінтеграційні прагнення України”, – йдеться у повідомленні.
    Декларацію підготували спільно з головними розпорядниками коштів після консультацій з МВФ. Вона є основою для складання проєкту держбюджету на 2026 рік.
    “Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики”, пояснили в Мінфіні.
    Декларація передбачає два сценарії з 2026 року: покращення безпекової ситуації або продовження повномасштабної агресії РФ. У другому сценарії видатки на безпеку й оборону залишаться не меншими, ніж у 2025 році.
    При цьому зазначається, що видатки на оборону залишатимуться пріоритетом бюджету за будь-якого розвитку подій. Наступним кроком стане подання декларації на розгляд Верховної Ради.
    Раніше стало відомо, що в бюджеті України утворилася величезна “дірка” і зміни в головному фінансовому документі треба внести до вересня. розбирався з причинами виникнення дефіциту і як його будуть закривати.
    А 25 березня повідомлялося, що уряд вирішив збільшити видатки на 449 млрд гривень. Більшість цих грошей підуть на оборонні потреби.

  • США та Китай узгодили постачання рідкісноземельних мінералів

    США та Китай узгодили постачання рідкісноземельних мінералів

    США та Китай досягли домовленостей щодо постачання рідкісноземельних мінералів і магнітів до Сполучених Штатів, розв’язавши суперечку, яка затримувала завершення шіирокої торговельної угоди між найбільшими світовими економіками. Про це у п’ятницю, 27 червня, заявив міністр фінансів Скотт Бессент, повідомляє Reuters.

    Міністр підкреслив, що впевнений у забезпеченні безперебійного постачання магнітів, як і було попередньо передбачено.

    Зусилля щодо врегулювання спору включали розмову між президентом Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Після цього делегації обох країн провели переговори в Лондоні, спрямовані на узгодження основних положень торговельної угоди.

    Нагадаємо, що Трамп запровадив додаткові тарифи на китайські товари, що спонукало Китай призупинити постачання до США низки критично важливих мінералів і магнітів. Це рішення серйозно вплинуло на глобальні ланцюги постачань у ключових секторах економіки.

    Раніше 27 червня повідомлялося, що США підписали торговельну угоду з Китаєм і планують укласти аналогічний договір з Індією.

  • Президент анонсував мораторій на перевірки бізнесу

    Президент анонсував мораторій на перевірки бізнесу

    Президент Володимир Зеленський доручив підготувати рішення про введення тривалого мораторію на проведення перевірок бізнесу в країні. Про це він сказав на заході під назвою Форум влади та бізнесу: від діалогу до партнерства у Києві в п’ятницю, 27 квітня.
    “Я вже доручив готувати рішення щодо тривалого мораторію на перевірки бізнесу. Так, щоб убезпечити бізнес від будь-якого тиску недобросовісних людей на різних посадах”, – заявив він.
    Зеленський висловив переконання, що Україна може бути значно сильнішою в економічному плані, але для цього потрібні рамки з регулювання.
    “Потрібні умови, чіткі рамки для державного втручання, мінімальне та раціональне регулювання, сильне державне лобіювання українського бізнесу в світі”, – додав глава держави.
    Також Зеленський повідомив, що буде продовжено роботу ради Держава – бізнес і для цього її розширять.

  • Лукашенко допрацювався до картопляної кризи у Білорусі – ЗМІ

    Лукашенко допрацювався до картопляної кризи у Білорусі – ЗМІ

    Запроваджене владою Білорусі державне регулювання цін призвело до дефіциту картоплі навесні 2025 року. Противники режиму Олександра Лукашенка звинувачують його в економічному провалі, що призвів до нестачі головного харчового продукту країни. Про це повідомляє Politico.
    Цінові обмеження, встановлені ще в жовтні 2022 року з метою стримати інфляцію, зробили вирощування картоплі малоприбутковим для фермерів. Це, за словами критиків, знизило мотивацію аграріїв, які почали продавати врожай до Росії, де ціни були вищими.
    “Якщо ви знаєте історію Радянського Союзу, то розумієте, що коли люди не мають мотивації, змусити їх добре працювати неможливо”, – зазначив Лев Львовський, науковий директор аналітичного центру BEROC.
    У 2024 році Білорусь зібрала 3,1 млн тонн картоплі – на мільйон менше, ніж роком раніше. За даними BEROC, у березні ціни на картоплю в Росії були більш ніж удвічі вищими, ніж у Білорусі. Країна експортувала близько 200 тис. тонн картоплі до РФ, ставши її головним постачальником.
    Втім, у грудні 2024 року влада запровадила тимчасову заборону на експорт картоплі. За словами Львовського, багато фермерів почали маркувати здорову картоплю як зіпсовану, щоб і далі продавати її до Росії.
    У результаті, білоруські магазини в березні-квітні заполонила дрібна, рідкісна і часто гнила картопля.
    “Це показує, як Лукашенко та його адміністрація можуть штучно створювати дефіцит товарів, яких раніше було вдосталь”, – заявив Алесь Алахнович, економічний радник лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської.
    Втім, офіційна позиція інша.
    “Ми кілька разів вносили зміни до урядової постанови, враховуючи реальну ситуацію. Отже, всі негативні тенденції у торгівлі й виробництві були припинені в зародку. Цінове регулювання не спричинило жодних дисбалансів. Товарів на полицях достатньо, ціни прийнятні”, – мовилося у заяві першого заступника міністра антимонопольного регулювання РБ Івана Вежновця в березні.
    У квітні влада РБ підвищила граничну ціну звичайної картоплі, а наприкінці травня скасувала заборону на імпорт продовольства з країн ЄС, класифікованих як “недружні”.
    У червні Лукашенко заявив, що картопляний дефіцит був спровокований навмисно, зокрема безконтрольним експортом до Росії.
    “Це ще раз доводить неефективність політики, яку проводить Лукашенко”, – наголосив Володимир Астапенка, представник Об’єднаного перехідного кабінету Тихановської у Брюсселі.
    Раніше ми писали, що білоруське підприємство Агропродукт використовує сировину, вивезену з тимчасово захоплених росіянами частини Херсонської області, і постачає готову продукцію у вигляді ріпакової олії країнам ЄС.
    Лукашенко визнав, що затримався на посаді