Центробанк Росії прийняв рішення відкрити доступ до золотих резервів для банків, державних компаній та окремих інвестиційних структур. Це важливий крок у фінансовій політиці, оскільки раніше Центробанк лише зберігав золото, отримуючи його від Міністерства фінансів. Тепер же регулятор почав реалізовувати золото, щоб підтримати рубль, забезпечити ліквідність корпорацій та покрити бюджетні потреби в умовах стрімкого вичерпання інших ресурсів. Цей крок може мати серйозні наслідки для економіки і громадян Росії, так як може призвести до інфляції, падіння купівельної спроможності, обмеження соціальних програм і навіть підвищення податків. Міжнародна спільнота спостерігає за цією ситуацією, визнаючи, що цей рух свідчить про фінансові проблеми в Росії та вимушені заходи уряду.
Позначка: Економіка
-
Уряд перегляне умови Національного кешбеку
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства переглядає умови програми Національний кешбек на наступний рік. Міністр економіки Олексій Соболев зазначив, що проводиться оцінка роботи програми, щоб удосконалити її умови у майбутньому. У програмі беруть участь 1885 компаній, яка передбачає компенсацію 10% від вартості українських товарів з максимальним обсягом кешбеку у 3000 гривень на місяць.
-
Наступного року 40% бюджету РФ піде на війну і силовиків
У 2026 році майже 40% російського бюджету піде на армію та силовиків. Тим часом як доля соціальних витрат, та витрат на підтримку економіки рекордно скоротяться. Про це у суботу, 29 листопада, повідомляє The Moscow Times.
Зазначається, що у бюджеті на наступний рік, як і найближчі три роки російський уряд має намір зібрати 40,27 трлн рублів доходів і витратити 44,06 трлн рублів. Таким чином, у скарбниці утворюється дефіцит на 3,78 трлн рублів, або 1,6% ВВП.
Відповідний бюджет вже підписав російський диктатор Володимир Путін.
“Майже 30% бюджету, рекордну з часів СРСР частку, Кремль має намір витратити на армію і закупівлі зброї – 12,93 трлн рублів. Ще 3,91 трлн рублів закладено на статтю “національна безпека”, куди зашиті бюджети МВС, Росгвардії, спецслужб та системи ФСВП. У сумі силовикам дістанеться 16,84 трлн рублів, або 38% бюджету. У порівнянні з довоєнним 2021-м (24%) частка силових витрат стане більшою в 1,6 рази”, – повідомляє видання.
Тим часом частка соціальних витрат скарбниці скоротиться до 25,1% (до війни – 38,1%), а частка витрат на підтримку національної економіки – до 10,9% (до війни 17,6%). Обидва показники стануть найнижчими за 20 років доступної статистики Мінфіну.
Судячи з ухваленого бюджету, нафтогазові доходи, що впали на 20% цього року, наступного суттєво не зростуть: 8,9 трлн рублів проти 8,6 трлн. Нові податки – 2,9 трлн рублів – уряд має намір “вичавити” з несировинного сектора економіки.
З 2026 року в Росії вдруге за сім років підвищується ставка ПДВ (до 22%), а також стартує радикальна податкова реформа для малого бізнесу, в результаті якої сотні тисяч підприємців втратять можливість працювати за спрощеною системою оподаткування. З вересня 2026 року буде запущено “технологічний збір” – фактично податок на техніку та електроніку, що продається в російських магазинах. Планується, що підвищення ПДВ принесе до бюджету 1,2 трлн рублів, загалом податкові новації – 2,6 трлн.
Щоб звести кінці з кінцями в бюджеті, влада пустить “під ніж” низку ключових соціальних програм. Так, фінансування нацпроєкту “Тривале та активне життя” скоротиться на 26%, до 274,2 млрд рублів. Витрати на програму модернізації первинної ланки медичної допомоги будуть урізані в 2,3 рази, федеральний проєкт з розвитку швидкої допомоги втратить 28% грошей, програми боротьби з цукровим діабетом, раком і серцево-судинними захворюваннями “схуднуть” на 13%, 3,1% і 2,5. -
Ціни на нафту у світі почали зростати після місячного мінімуму
Ціни на нафту почали зростати після падіння до місячного мінімуму, але надлишок пропозиції та можлива угода між Росією та Україною обмежили зростання. Ціни на ф’ючерси на нафту марки Brent та West Texas Intermediate трохи піднялися. Аналітики вважають, що ринок залишається нестійким через надлишок пропозиції та відсутність значного попиту. У вівторок ціни впали після заяви президента України про можливий мирний план з Росією. Ринок зараз очікує на подальший розвиток подій, але існує ризик подальшого зниження цін, якщо переговори не вдаються. Також варто відзначити, що російська нафта відправляється менше, а покупці з Китаю, Індії та Туреччини скоротили закупівлі.
-
Уряд спростував інформацію про “скасування” Національного кешбеку
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства спростовує розповсюджену інформацію про те, що державна підтримка програми “Національний кешбек” може бути припинена у 2026 році. Вони заявили, що не розглядали жодних документів щодо цього питання і не планують закривати програму. Зміни, на які посилалися ЗМІ, відносяться до перерозподілу коштів і не означають скорочення фінансування чи скасування програми. Міністерство наголосило, що будь-які рішення, що можуть впливати на програму, будуть повідомлені громадськості заздалегідь. Програма “Національний кешбек” є державною і полягає у частковому поверненні коштів громадянам за покупки українських товарів та послуг. Громадяни можуть отримати назад до 10% вартості покупок, з мінімумом 2 гривень і максимумом 3 000 гривень. В даний час триває підготовка до чергових виплат за вересень і жовтень, а також оновлення списків виробників товарів і послуг.
-
ЗМІ дізнались про підсумки перших 100 днів роботи нового директора БЕБ
За перші 100 днів на посаді директора Бюро економічної безпеки (БЕБ) Олександра Цивінського за результатами досудових розслідувань до бюджету було відшкодовано близько 700 млн грн. Про це у понеділок, 24 листопада, інформують Українські новини з посиланням на відповідь БЕБ, отриману на запит видання.
“Олександр Цивінський відвідав 30 зустрічей з бізнесом, громадськими активістами та іноземними партнерами. Водночас з бюро звільнилось 85 співробітників, 39 – призначено на посади. За результатами досудового розслідування за цей час до бюджету відшкодовано близько 700 млн грн”, – йдеться у публікації.
В оприлюднених даних вказано, що сума відшкодованих збитків у кримінальних провадженнях, направлених до суду з січня по жовтень 2025 року, становить 3,7 млрд грн.
“За офіційними даними, у першому півріччі детективи забезпечили відшкодування понад 3 млрд грн. Тобто середньомісячна сума відшкодувань за останні три місяці зменшилась вдвічі”, – пишуть Українські новини.
Інформагентство вказує, що загалом з початку року детективи відомства розпочали 2869 нових розслідувань та скерували до суду 833 кримінальних провадження. Найбільше з них – 232 справи – стосувались ухилення від сплати податків. Найменше – 15 справ – стосувались контрабанди підакцизних товарів.
На питання про те, скільки було оголошено підозр у кримінальних провадженнях, в БЕБ не відповіли, зазначивши, що “ведення обліку інших статистичних даних, які стосуються сфери здійснення оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування, не передбачено”.
“Також в бюро відмовились надати дані стосовно вилучених товарів й обладнання у підакцизний галузі. Хоча до вересня ця інформація щомісяця публікувалась на офіційному сайті БЕБ, оскільки це передбачено постановою Кабінету Міністрів України”, – пише агенство, та додає, що “раніше Цивінський неодноразово наголошував на відкритості бюро і прагненні змінити підходи в роботі в бік прозорості”.
Також журналісти отримали дані щодо фінансування БЕБ.
“Наразі бюджетний запит інституції на 2026 рік розраховано на 2000 співробітників, тоді як фактично їх 1211. За даними Єдиного державного реєстру декларацій, в середньому зарплата детектива Бюро складає 40-60 тис грн. Водночас у Національній поліції слідчі отримують від 18 000 до 30 000 грн, в ДБР від 70 000 до 100 000 грн. На думку Цивінського, такі умови є дискримінаційними стосовно БЕБ”, – зазначає агентство.
Також в Українських новинах прокоментували перезавантаження бюро: за інформацією інформагентства, за час перебування на посаді Цивінський затвердив склад дисциплінарних та атестаційних комісій, до складу яких увійшли заступники директора БЕБ, адвокати, колишні члени кадрових комісій Офісу Генерального прокурора, громадські активісти та працівники приватних компаній. -
В Україні прискорилася промислова інфляція
У жовтні 2025 року в Україні ціни виробників промислової продукції після сповільнення у вересні знов зросли на 5,5% у річному вимірі. Про це повідомила Державна служба статистики України.
Зазначається, що індекс цін виробників промислової продукції (показник середнього рівня зміни відпускних оптових цін на сировину, матеріали та товари проміжного споживання) порівняно з вереснем збільшився на 4,9%, тоді як місяць тому він демонстрував спадну динаміку.
Також у жовтні прискорився річний показник промислової інфляції: якщо у вересні він склав 1,3%, у жовтні вже дорівнював 5,5%.
За даними Держстату, підвищення цін у жовтні відбулося насамперед через зростання вартості у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря. -
Опитування показало ставлення росіян до війни та її результатам
За даними жовтневого опитування дослідницького проєкту Хроніки, майже дві третини громадян Росії (64%) хотіли б, аби Кремль припинив військові дії проти України і підписав мирну угоду на основі взаємних поступок. Результати дослідження опублікувало видання Re: Russia.
Учасників опитування розділили на дві рівні групи. Одній групі ставили питання щодо їхніх очікувань від дій влади, а другу просили вказати особисті бажання стосовно майбутніх змін.
Результати побажань населення
Серед опитаних другої групи, окрім прагнення укладення мирної угоди, найважливішими пріоритетами називались:
– розв’язання внутрішніх соціальних і економічних проблем – 88%;
– скасування санкцій – 63%;
– нормалізація відносин із західними країнами – 58%;
– завершення спеціальної військової операції після досягнення її цілей – 88%.Експерти зазначили, що між очікуваннями дій влади і бажаннями респондентів у цій групі спостерігається середній розрив у 25 відсоткових пунктів.
Оцінка можливих рішень
У першій групі лише 36% опитаних вважають реалістичним варіант, за якого Кремль погодиться на компромісний мир з Україною. Водночас значна частка респондентів – 78% – очікують подальшого зростання військових витрат, а 35% прогнозують нову хвилю мобілізації.
Ставлення до військових дій
Половина респондентів висловила підтримку так званої спеціальної військової операції. Ще 38% утрималися від відповіді на це питання.
Серед чоловіків 38% заявили, що не готові брати участь у війні. Натомість воювати із наказу погодились би 28%, а добровільно – лише 9%.
Крім того, 55% опитаних негативно поставилися б до рішення своїх близьких укласти контракт для участі у бойових діях. Ще 30% заявили, що скоріше б підтримали такий вибір, а 15% не визначилися з відповіддю.
Згідно з даними травневого опитування Левада-центру, за мирний діалог із Україною висловлювалися також 64% росіян.
Більше половини росіян “дуже втомилися” від війни – опитування
-
Опитування показало ставлення росіян до війни та її результатів
За даними жовтневого опитування дослідницького проєкту Хроніки, майже дві третини громадян Росії (64%) хотіли б, аби Кремль припинив військові дії проти України і підписав мирну угоду на основі взаємних поступок. Результати дослідження опублікувало видання Re: Russia.
Учасників опитування розділили на дві рівні групи. Одній групі ставили питання щодо їхніх очікувань від дій влади, а другу просили вказати особисті бажання стосовно майбутніх змін.
Результати побажань населення
Серед опитаних другої групи, окрім прагнення укладення мирної угоди, найважливішими пріоритетами називались:
– розв’язання внутрішніх соціальних і економічних проблем – 88%;
– скасування санкцій – 63%;
– нормалізація відносин із західними країнами – 58%;
– завершення спеціальної військової операції після досягнення її цілей – 88%.Експерти зазначили, що між очікуваннями дій влади і бажаннями респондентів у цій групі спостерігається середній розрив у 25 відсоткових пунктів.
Оцінка можливих рішень
У першій групі лише 36% опитаних вважають реалістичним варіант, за якого Кремль погодиться на компромісний мир з Україною. Водночас значна частка респондентів – 78% – очікують подальшого зростання військових витрат, а 35% прогнозують нову хвилю мобілізації.
Ставлення до військових дій
Половина респондентів висловила підтримку так званої спеціальної військової операції. Ще 38% утрималися від відповіді на це питання.
Серед чоловіків 38% заявили, що не готові брати участь у війні. Натомість воювати із наказу погодились би 28%, а добровільно – лише 9%.
Крім того, 55% опитаних негативно поставилися б до рішення своїх близьких укласти контракт для участі у бойових діях. Ще 30% заявили, що скоріше б підтримали такий вибір, а 15% не визначилися з відповіддю.
Згідно з даними травневого опитування Левада-центру, за мирний діалог із Україною висловлювалися також 64% росіян.
Більше половини росіян “дуже втомилися” від війни – опитування
-
Росія втрачає статус експортера зброї через війну – ЦПД
Росія через війну в Україні стрімко втрачає позиції на світовому ринку озброєнь, що раніше служив одним із головних інструментів її політичного впливу та суттєвим джерелом доходів. Про це в середу, 19 листопада, повідомляє Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони на своєму Telegram-каналі.
За інформацією ЦПД, обсяги експорту російської зброї впали до історично низького рівня. Як заявив голова корпорації Ростех Сергій Чемезов, експорт скоротився удвічі порівняно з 2022 роком. До повномасштабного вторгнення в Україну Росія стабільно заробляла близько 14 мільярдів доларів щороку на продажу озброєнь, проте тепер ситуація змінилася кардинально.
Відповідно до відкритих даних, у 2024 році Росія змогла експортувати зброю лише на суму близько 1 мільярда доларів, що на 92% менше порівняно з рівнем 2021 року. Загальне падіння експорту за період із 2022 до 2024 років склало 47%, а за останні п’ять років – 64%.
Частка Росії на світовому ринку озброєнь зменшилася з 21% до 7,8%. Це фактично підриває статус країни, яка раніше входила до трійки лідерів серед експортерів зброї та активно формувала власний військовий імідж, особливо у країнах Глобального Півдня.
“Кремль втрачає одразу два ресурси – гроші та вплив. Санкції та війна змусили російський ВПК працювати майже виключно на потреби власної армії. Окрім того, партнери бачать використання російської зброї в умовах реальних бойових дій та розуміють, що вона перестає бути конкурентною”, – підкреслили в ЦПД.
Раніше повідомлялося, що російська економіка продовжує перебувати у стані структурного сповільнення. Її темпи зростання не здатні компенсувати інфляційні втрати, що ще більше погіршує загальну економічну ситуацію.
Крах війни: як стару жабу економіки РФ варять на вогні палаючих НПЗ