Життя у ритмі новин

Позначка: Економіка

  • Бізнес РФ готовий на будь-яку “перемогу” Путіна – The Economist

    Бізнес РФ готовий на будь-яку “перемогу” Путіна – The Economist

    Російська еліта виснажена війною і готова прийняти будь-який варіант “перемоги”, який запропонує Путін. Про це напередодні повідомило видання The Economist.

    У статті зазначається, що президент Росії продовжує прагнути до розколу єдності Західних країн, однак його найближчі соратники, насамперед багаті бізнесмени, готові на будь-який мирний результат. Це пов’язано з бажанням припинити затяжний конфлікт з Україною.

    За даними аналітиків, на раптово організованій нараді Путіна з представниками еліти 16 серпня в Кремлі російський президент мав на меті продемонструвати успіхи, пов’язані із самітом на Алясці. Та замість цього зустріч показала готовність учасників прийняти будь-який сценарій завершення війни, який Путін оголосить перемогою. Як зазначає видання, цей настрій чітко виражають слова одного з інформованих бізнесменів: “Всім байдуже, як це закінчиться, головне – щоб це закінчилося. Путін може назвати перемогою що завгодно”.

    Як повідомляється, під час зустрічі тон Путіна звучав примирливо: “Ми поважаємо бажання США завершити бойові дії якнайшвидше. Ми також хочемо цього”.

    Втім, саміт на Алясці був організований не стільки для американського і російського президентів, скільки як демонстрація для російської еліти і громадськості. Як показують соціологічні опитування, 70% росіян вірять в успіх країни на полі бою, але водночас 60% підтримують ідею переговорів. Хоча страх перед поразкою вже згас, ентузіазму щодо продовження війни явно бракує, – йдеться у статті.

    Проте вимоги Путіна на мирні переговори залишається амбіційними: від визнання окупації Криму і сухопутного коридору до виходу України з НАТО і організації нових президентських виборів у Києві.

    У той же час російська економіка стикається з ростом проблем. Дефіцит бюджету у 2023 році вже перевищив запланований показник на 2025-й рік через значне збільшення державних витрат. Зокрема, щонайменше 5% видатків спрямовується на утримання контрактної армії для бойових дій в Україні. Нестача кадрів також негативно впливає на цивільний сектор.

    Сила армії РФ теж залишається під питанням: навіть через три літніх сезони війни Росія не змогла прорвати фронт в Україні. Масова мобілізація чи продовження бойових дій ще рік виглядають ризиковими для Путіна. Величезні втрати лише підтвердили б неспроможність його військ здолати українські сили.

    Хоча у суспільних настроях переважає бажання припинення війни, Путін не планує зупинятися. Російський президент сподівається досягти значного прориву на полі бою протягом наступних кількох місяців, посилити політичну нестабільність в Україні і послабити підтримку Заходу. Попри невдачі в цих аспектах досі, навіть можливе завершення активної фази війни не припинить його спроб зруйнувати єдність Західних партнерів, впевнені аналітики.

  • В Україні скоротилося виробництво агропродукції на понад 18%

    В Україні скоротилося виробництво агропродукції на понад 18%

    Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у січні-липні 2025 року знизився на 18,5% проти аналогічного періоду торік. Про це повідомляє Держстат.
    Це зумовлено насамперед скороченням випуску продукції рослинництва.
    Серед основних причин називають:

  • сезонність виробництва продукції рослинництва;
  • несприятливі погодні умови, наслідком яких стало більш пізнє збирання зернових та олійних культур і зниження їх врожайності.

    • Згідно з розрахунками, з початку року індекс сільськогосподарської продукції становив 81,5% до січня-липня торік. За видами продукції найбільше постраждало рослинництво – скорочення до 74,5%, тоді як тваринництво продемонструвало стабільніший результат – індекс становить 95,3%.
    Як зазначається, спад більше зачепив сільгосппідприємства – де за сім місяців виробництво скоротилося до 77,7% від минулорічного рівня. Тоді як у господарствах населення показники вищі – 89,7% минулорічного обсягу за цей період.
    Значне падіння обсягів сільгосппродукції зафіксували на Хмельниччині (46,3% від відповідного показника торік) та на Донеччині (47,8%).
    Та, разом з тим, окремі області демонструють зростання сільськогосподарського виробництва. Зокрема, у Запорізькій, Закарпатській та Одеській областях аграріям вдалося перевищили рівень минулого року. Тоді як абсолютним лідером стала Миколаївщина, – там індекс сільгосппродукції сягнув 106,7%.

  • Названо витрати України на оборону за сім місяців

    Названо витрати України на оборону за сім місяців

    Видатки загального фонду державного бюджету на безпеку і оборону за січень – липень 2025 року становили 1,4 млрд грн, або 62,5% від усіх видатків загального фонду. У липні було витрачено 185,7 млрд грн, повідомив Мінфін у вівторок, 19 серпня.
    Вказано, що загалом за січень-липень поточного року загальна сума касових видатків загального фонду держбюджету склала 2,2 трлн грн, що на 363,1 млрд грн, або на 20,1% більше проти аналогічного періоду минулого року. У липні було витрачено 295,8 млрд гривень.
    У структурі видатків за економічною класифікацією найбільше спрямовано:

  • на оплату праці з нарахуваннями – 860,6 млрд грн, у тому числі у липні – 126 млрд грн.
  • на оплату використання товарів і послуг – 297,1 млрд грн (у липні – 40,5 млрд грн).

    • Ці кошти переважно пішли на підтримку ЗСУ та інших військових формувань і правоохоронних органів – придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування, оплата комунальних послуг.

  • Ціни на бензин в Росії побили новий історичний рекорд – ЗМІ

    Ціни на бензин в Росії побили новий історичний рекорд – ЗМІ

    Оптові ціни на бензин у Росії продовжують бити історичні рекорди після серії ударів БПЛА по нафтопереробних заводах, з яких щонайменше три повністю зупинили виробництво. Про це повідомляє The Moscow Times.
    На Санкт-Петербурзькій товарно-сировинній біржі вартість бензину Аі-92 у понеділок, 18 серпня, досягла 71,5 тисяч рублів за тонну, а Аі-95 – 80,43 тисяч рублів за тонну. За день котирування зросли на 1,33% та 2,2% відповідно, а з початку року ціна 92-го бензину злетіла на 38%, а 95-го – на 49%.
    Уряд РФ запровадив повну заборону на вивіз бензину з країни до кінця серпня, а потім вирішив продовжити його до кінця вересня.
    В Росії з початку місяця через нальоти БпЛА зупинилися Новокуйбишевський НПЗ Роснефти (2 серпня), Саратовський НПЗ Роснефти (11 серпня) та Волгоградський НПЗ Лукойла – найбільший на півдні Росії і входить до топ-10 країни. Їхня сумарна потужність становить 29,8 млн тонн на рік — а це 11% від фактичного обсягу нафтопереробки в Росії, який минулого року, за оцінками Reuters, становив 267 млн тонн.
    З 2 серпня половину потужностей зупинив Рязанський НПЗ – найбільший у Роснефти, паливо якого постачає зокрема московський регіон. Атак дронів зазнали також Сизранський НПЗ, Слов’янський НПЗ та Афіпський НПЗ
    Через брак бензину щонайменше в двох регіонах Росії паливо на АЗС вже почали продавати лишень підприємствам та організаціям за картками.
    В окупованому Криму бензин АІ-95 зник з більшості заправок, а на тих, де він ще є, продаж здійснюється переважно за талонами.
    Повністю зник із продажу Аі-95 у містах Краснокаменськ та Борзя Забайкальського краю.
    Міненерго РФ запевняє, що ситуація “перебуває під контролем”: обсяги виробництва, що випали через ремонти на нафтозаводах, компенсує загальне збільшення нафтопереробки.

  • Білоруська політика загострює торговельну напругу з РФ – розвідка

    Білоруська політика загострює торговельну напругу з РФ – розвідка

    У першому кварталі 2025 року частка білоруських товарів у роздрібі знизилася до рекордно низьких 53,5 % попри обмеження західного імпорту. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у неділю, 17 серпня.
    Зауважується, що Мінськ прагне довести показник до 63 % до кінця року, використовуючи адміністративний ресурс і пряму роботу з ритейлерами.
    За другий квартал частка зросла лише на 1,1 в. п., харчових товарів – на 1,9, непродовольчих – на 2,2. Найгірше виконання плану – у верхньому одязі (11,7 % за плану 34,5 %) та взутті (23,5 % за плану 36,5 %).
    Водночас імпорт прискорюється: за півріччя постачання зросли на 17,5 %, до $7,24 млрд. Міністерство антимонопольного регулювання і торгівлі проводить зустрічі з виробниками й торговими мережами, шукаючи нові канали збуту.
    “Наприклад, виробнику трикотажу Полісся запропоновано продавати пледи й декоративні подушки на автозаправках. Серед інших ідей – “дні відкритих дверей” у магазинах з акцентом на білоруську продукцію, а також пропозиції бізнес-асоціацій щодо вирівнювання торгових націнок і правил викладки товарів для вітчизняних та імпортних постачальників”, – зазначили у повідомленні.
    І пояснили, що політика “купуй своє” б’є передусім по російському імпорту.
    “Москва відповідає дзеркально: розглядає обмеження білоруського цементу, а продажі автобусів МАЗ у РФ за сім місяців скоротилися на 58 %. У липні взагалі реалізовано лише два автобуси – попри запуск нового заводу в Білорусі”, – розповіла розвідка.

  • В Україні зростають зарплати та за прогнозами продовжать збільшуватись

    В Україні зростають зарплати та за прогнозами продовжать збільшуватись

    В Україні зросла середня зарплата. Кому платять найбільше, в яких регіонах найвищі зарплати та які є прогнози, щодо зростання в майбутньому? Чому зростають зарплати Рівень зарплат українців поступово зростає. Державна служба статистики зафіксувала підвищення середньої заробітної плати за перший квартал 2025 р. на 24,1% – до 23,5 тис. грн. Дані кадрового порталу Work.ua також свідчать про зростання окладів у розміщених вакансіях на 22% – з 20,5 тис. грн минулого року до 25 тис. грн станом на липень 2025 р.Своєю чергою, згідно з підрахунками НБУ, реальна зарплата у першому кварталі зросла на 9,2%, у другому – на 5,9%. “Така динаміка пояснюється дефіцитом кадрів на ринку праці та відновленням економічної активності”, – кажуть у регулятора. Своєю чергою в Мінекономіки до факторів, що стимулюють зростання зарплати відносять зростання економічної активності, а також, те, що значна кількість людей працездатного населення перебуває за кордоном або в лавах ЗСУ. Це створює значні структурні дисбаланси на ринку праці й дефіцит кадрів. Стримуючими факторами є значна затратність виробництва через суттєві перманентні руйнування фондів, енергетичної інфраструктури, дороговартісну логістику. Хто заробляє найбільше Найвищі зарплати, згідно з інформацією Держстату, традиційно платять у сфері інформаційних технологій та телекомунікацій. У першому кварталі 2025 р. вони сягнули 65,6 тис. грн. Це на 32,6% більше, ніж роком раніше. Водночас у галузі IT наразі спостерігається спад: конкуренція висока, а кількість вакансій просідає.
    На другому місці – фінансова та страхова діяльність. Середня зарплата у цій галузі становить 50,3 тис. грн, а зростання за рік – 28,6%.
    Далі йде професійна, наукова та технічна діяльність – 30,9 тис. грн (+17,3%). У державному управлінні та обороні середня зарплата становить 28,2 тис. грн (+20,6%).
    Для порівняння, низькими залишаються зарплати в освіті. Середній рівень оплати в цій сфері складає 14,3 тис. грн. Річне зростання – 13,1%.
    Серед найбільш високооплачуваних професій (окрім керівників, ІТ-фахівців і військових) на сайті Work.ua за підсумками минулого місяця були: ендодонтист (60 тис. грн), рієлтор, трейдер, водій-міжнародник (до 55 тис. грн), медіабаєр (50,5 тис. грн), ортодонт (50 тис. грн), бізнес-аналітик (47,5 тис. грн).
    Найбільш популярні вакансії на кадровому порталі також показали зростання за останній рік: продавець-консультант (до 20,5 тис. грн), менеджер з продажу (до 35 тис. грн), кухар (до 26,5 тис. грн), касир (до 20 тис. грн), водій (до 32 тис. грн), вантажник (до 22,5 тис. грн), бариста (до 20,5 тис. грн).
    Своєю чергою в Моніторингу Мінекономіки йдеться про те, що переважно зростання зарплат стосувалося сегментів топменеджменту та керівництва вищої ланки, страхування, сільського господарства та агробізнесу.
    Найвищими темпами в І кварталі 2025 р. порівняно з І кварталом 2024 р. зростали зарплати за такими категоріями: “Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство” (на 42,7%), “Будівництво” (на 35,3%), “Інформація та телекомунікації” (на 32,6%). Водночас трійка лідерів по рівню заробітної плати за перші квартали 2025-2024 рр. не змінились – це “Інформація та телекомунікації”, “Фінансова та страхова діяльність”, “Професійна, наукова та технічна діяльність”. Керівники стали отримувати ще більше Українські компанії впродовж останніх років стикаються з високим дефіцитом керівників вищої ланки. На підбір, адаптацію та утримання таких спеціалістів бізнес витрачає найбільше ресурсів. Не дивно, що їх зарплати, як основний мотивуючий фактор, збільшилися за останній рік. Як показало дослідження кадрового порталу GRC.UA, порівняно з минулим роком три чверті топ-менеджерів стали отримувати більше. Зростання зарплат керівників було швидшим за середній темп зарплат по країні. За даними Держстату, в першому кварталі 2025 р. середня заробітна плата стала вищою на 24,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Проте зарплати керівників у фінансовому секторі, в ІТ, агробізнесі та страхуванні зросли на 30-40% у порівнянні з 2024 р. В яких регіонах платять більше Серед українських міст найбільша середня зарплата традиційно в Києві – 30 тис. грн на місяць. Також високі зарплати отримують мешканці Львову (26,5 тис. грн), Ужгорода (25 тис. грн), та Чернівців (24 тис. грн). “Зростання середньої зарплати в західних областях пояснюється релокацією бізнесу з територій, які знаходяться під більш масованими атаками РФ.”,- каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Низькі зарплати – в Сумах (18,5 тис. грн), Запоріжжі (20 тис. грн). Це пов’язано з безпековою ситуацією цих регіонів. Зростання продовжиться В НБУ у свіжому інфляційному звіті, прогнозують, що за рік середня зарплата зросте на 19,0% (р/р).
    Причина – вирівнювання ситуації на ринку праці та конкуренція між роботодавцями, що ґрунтується не лише на зарплаті. Водночас зростання зарплат обмежується кількома чинниками. “Брак кваліфікованих працівників підтримує номінальне зростання зарплат. Але через високу інфляцію реальні доходи зростають повільніше.”, – кажуть у регулятора. Фахівці вважають, що зростання реальних зарплат в Україні спостерігатиметься й надалі, що пов’язано з нестачею робочої сили та загальним пожвавленням економічної активності в країні. Однак темпи зростання становитимуть 4-5% на рік “з огляду на поступове вирівнювання дисбалансів на ринку праці та нецінову конкуренцію роботодавців”.
    Своєю чергою, за оцінками українського уряду, упродовж найближчих трьох років очікується стабільне зростання заробітних плат – приблизно на 5 тис. грн щороку. Якщо ці прогнози справдяться, то вже до 2028 р. середній рівень зарплати в Україні може перевищити 39 тис. грн.
    Про це йдеться в постанові № 946 “Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2026-2028 рр.”. Документ передбачає два варіанти розвитку подій. Оптимістичний сценарій: починаючи з 2026 р., очікується суттєве покращення ситуації у сфері безпеки. Песимістичний сценарій: зберігається ризик продовження повномасштабної військової агресії з боку РФ.
    Оптимістичний варіант розвитку подій передбачає поступове зростання середньої номінальної зарплати: у 2026 р. – приблизно до 30 240 грн на місяць; у 2027 р. – до 35 268 грн; у 2028 р. – орієнтовно 39 758 грн. Альтернативний сценарій передбачає трохи нижчі показники: 2026 р. – близько 30 032 грн; 2027 р. – до 34 808 грн;
    2028 р. – на рівні 39 436 грн.
    За базовим сценарієм очікується поступове покращення ситуації на ринку праці. Кому підвищать зарплату Згідно з опитуванням НБУ, найбільші очікування щодо підвищення зарплат у 2025 р. можливі на середніх підприємствах, у переробній промисловості та серед компаній, що працюють виключно на експорт. У дослідженні вказано, що близько 35% компаній готові підвищувати зарплати у 2025 р. Серед них найбільший відсоток відстежувався в: сільському господарстві (51,7%); видобувній промисловості (46,7%); переробній промисловості (44,2%). Найменший відсоток таких планів спостерігався серед роботодавців у сферах мистецтва, розваг та спорту (17%), державного управління (18,2%) та освіти (24%).
    Вікторія Хаджирадєва

  • Російський експорт падає п’ятий місяць поспіль – Bloomberg

    Російський експорт падає п’ятий місяць поспіль – Bloomberg

    У червні експорт Росії скорочувався п’ятий місяць поспіль. Причиною стало зниження цін на нафту, що негативно впливає на торгівлю. Про це у четвер, 14 серпня, повідомило агентство Bloomberg.
    Згідно з даними ЦБ Росії, опублікованими в четвер, експорт за кордон знизився приблизно на 8% порівняно з минулим роком після майже 10%-го падіння у травні. У другому кварталі експорт впав на 5,9% порівняно з тим самим періодом минулого року, що відповідає темпам скорочення, зафіксованим у першому кварталі.
    Цей спад відображає тиск на зовнішню торгівлю Росії через погіршення ситуації на товарних ринках. У липні Центральний банк зазначив, що падіння цін було основним чинником цього скорочення.
    Ціни на експортну нафту Росії, яка на початку року коштувала понад 70 доларів за барель, у другому кварталі в середньому становили 56 доларів за барель, за оцінками банку.
    Очікується, що ціни знизяться ще більше в другій половині року через погіршення балансу попиту та пропозиції, зокрема через прискорення зростання видобутку в рамках ОПЕК+.
    Центральний банк тепер прогнозує середню ціну на нафту Росії цього року на рівні 55 доларів за барель, знижуючи попередній прогноз у 60 доларів.
    Проте останні санкції ЄС, що називаються “одними з найсильніших”, поки що не мали значного впливу. Кроки президента США Дональда Трампа проти покупців російської нафти і загрози нових тарифів не призвели до значних збоїв у потоках, пише Bloomberg.
    Знижка на російську нафту щодо світових цін звузилась до найнижчого рівня з початку війни в Україні, попри спроби ЄС знизити граничну ціну на російську нафту з 60 доларів за барель.
    Напередодні повідомлялося, що РФ змушена знижувати ціну на нафту після втрати ринку в Індії.
    Також стало відомо, що доходи Росії від експорту нафти впали на 20%, що стало наслідком низки факторів, таких як зниження світових цін на енергоносії, посилення податкового тиску та вплив міжнародних санкцій.

  • Торговий дефіцит України перевищив $18,5 млрд

    Торговий дефіцит України перевищив $18,5 млрд

    За перші шість місяців 2025 року Україна експортувала товарів на 20,0 млрд доларів, що на 4,2% менше проти аналогічного періоду минулого року. Імпорт становив 38,6 млрд дол. Про це повідомила Державна служба статистики.
    “За І півріччя 2025р. експорт товарів становив 20044,9 млн.дол., або 95,8% порівняно із І півріччям 2024р., імпорт – 38557,1 млн.дол., або 115,6%”, – мовиться у повідомленні.
    Негативне сальдо за півріччя становило 18,51 млрд дол., тоді як у першому півріччі 2024-го – 12,43 млрд дол. Коефіцієнт покриття експортом імпорту знизився до 0,52 проти 0,63 роком раніше.
    Зовнішньоторговельні операції здійснювалися з партнерами з 221 країни світу.
    Найактивніше протягом півріччя Україна нарощувала проти періоду минулого року експорт електричних машин – на 12,9% (до 1,25 млрд дол.), чорних металів – на 5,0% (до 1,54 млрд дол.), жирів та олій тваринного або рослинного походження – на 2,6% (до 3,16 млрд дол.).
    Тоді як експорт зернових культур скоротився на 24,2% проти першого півріччя 2024 року (до 3,99 млрд дол.).
    Зауважується, що основний приріст імпорту до показника минулого року забезпечили постачання електричних машин – на 70,7% (на загальну суму 5,56 млрд дол.), палива мінерального, нафти і продуктів переробки – на 21% (5,14 млрд дол.), засобів наземного транспорту, крім залізничного, – на 7,7% (4,19 млрд дол.), ядерних реакторів, котлів і машин – на 7,3% (3,35 млрд дол.).

  • РФ втратила прибуток від нафти на 20% – розвідка

    РФ втратила прибуток від нафти на 20% – розвідка

    За даними Служби зовнішньої розвідки України, доходи Росії від експорту нафти зменшилися на 20% через спад світових цін на енергоносії, посилення податкового тиску та вплив міжнародних санкцій. З початку року прибутки від нафти і газу в російському бюджеті скоротилися на 18,5%, досягнувши 69,2 млрд доларів. Компанія Газпромнефть також зафіксувала значне зниження фінансових показників, зокрема чистий прибуток склав лише 2,9 млрд доларів у першій половині року. Ситуація у Ханти-Мансійському окрузі, одному з ключових нафтових регіонів Росії, залишається складною через спад доходів та збитки місцевих компаній. Влада Росії шукає способи адаптації до нових економічних умов, спричинених спадом цін на нафту.

  • У ГУР пояснили плани РФ на закінчення війни

    У ГУР пояснили плани РФ на закінчення війни

    Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило, що Росія планує вирішити “українське питання” до 2026 року з метою зменшення економічних втрат від війни. Російське керівництво усвідомлює, що продовження конфлікту може призвести до втрат геополітичного впливу та погіршення економічної ситуації країни. Українська розвідка також приділяє увагу позиції Білорусі, яка намагається зберегти баланс між відносинами з Заходом і Росією. Ця ситуація може змусити Кремль шукати компроміси для стабілізації економіки та політичного балансу. У п’ятницю, 15 серпня, президент США Дональд Трамп має зустрітися з російським лідером Володимиром Путіним на військовій базі в Анкориджі, Аляска.