Президент України Володимир Зеленський призначив Христину Фріланд своєю позаштатною радницею з питань економічного розвитку. Він відзначив, що Христя має значний досвід у залученні інвестицій та проведенні економічних трансформацій. Зазначив також, що важливо збільшувати внутрішню стійкість України для відновлення країни та зміцнення оборони. Христя Фріланд була обрана до парламенту Канади у 2013 році і пройшла чотири перевибори. Раніше вона обіймала посаду спецпредставника з питань відбудови України, але пішла у відставку через суперечки з прем’єр-міністром Джастіном Трюдо.
Позначка: Економіка
-
Україна погодила пакет економічного зростання
Україна спільно з міжнародними партнерами напрацювала та погодила так званий Prosperity Framework – пакет економічного зростання, який є складовою безпекових і майбутніх мирних угод. Про це заявив міністр економіки, довкілля та міського господарства Олексій Соболєв на брифінгу в Офісі президента після зустрічі з радниками з питань національної безпеки, передає РБК-Україна.
“Ми останніми тижнями разом з американською стороною, разом з Світовим Банком і групою Світового Банку напрацьовували документ, який каже, скільки необхідно капіталу для того, щоб відбудувати Україну і сильно наростити економічний рост до України, щоб Україна була самодостатня і люди поверталися в Україну”, – зазначив Соболєв.
Зокрема, було обговорено, які джерела для цього вже сьогодні, які можуть виникнути в наступні 10 років, а також звідки взяти приватні джерела, публічні джерела, а також змішані джерела такого капіталу. І зокрема, через які інструменти цей капітал може надходити в Україну. Тобто, це інструменти, які вже існують, такі як інвестиційні фонди і спеціальні програми, так і інструменти, які потрібно разом побудувати. За словами міністра, це все йде разом з безпековою рамкою.
Соболєв додав, що у вівторок план обговорять з американською стороною.
“Зараз в нас була сесія з безпековими координаторами і цей план ми погодили і ми домовилися далі з ними співпрацювати. Наступні зустрічі будуть вже в Парижі, вже в у вівторок для того, щоб напрацювати спільний план вже зі Штатами, з європейськими країнами, і ще і Канадою, і Норвегією”, – розповів він. -
В Україні змінився розмір пенсій з 1 січня
Розмір мінімальної пенсії за віком для непрацюючих пенсіонерів з повним трудовим стажем із 1 січня становить 2 595 грн (+234 грн). Про це повідомляє Пенсійний фонд.
У повідомленні нагадали, що Законом “Про Державний бюджет України на 2026 рік” передбачено підвищення в 2026 році соціальних стандартів, зокрема, розмірів мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.
Так, з 1 січня мінімальну заробітну плату встановлено на рівні 8 647 грн (до 1 січня – 8 000 грн).
Зміна мінімальної заробітної плати є підставою для перерахунку мінімального розміру пенсії непрацюючим особам, які досягли віку 65 років та мають повний страховий стаж (30/35 років для жінок/чоловіків відповідно): з 1 січня цей розмір не може бути меншим за 3 458,80 грн – 40% мінімальної зарплати.
З урахуванням нового розміру мінімальної заробітної плати, з 1 січня збільшено розмір щомісячної грошової виплати особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, зокрема тим, кому, починаючи з 2014 року, присвоєно звання Герой України з врученням ордена “Золота Зірка”, кавалерам орденів Богдана Хмельницького, “За мужність”, княгині Ольги, тим, кого нагороджено відзнакою Президента України “Хрест бойових заслуг”.
Відповідно держбюджету-2026, із 1 січня зростають розміри прожиткового мінімуму.
Прожитковий мінімум для непрацездатних осіб збільшився із 2 361 грн до 2 595 грн, що є підставою для перерахунку з 1 січня мінімального та максимального розмірів пенсійної виплати та складових пенсій, які обчислюються, виходячи з прожиткового мінімуму (підвищень, надбавок, доплат тощо).
Водночас для непрацюючих пенсіонерів, які мають повний страховий стаж, розмір мінімальної пенсії за віком зростає на 234 грн – до 2 595 грн.
Тоді як у тих непрацюючих пенсіонерів, хто має більш як 30/35 (20/25) років страхового стажу та пенсії яких більші від мінімальних, перераховано доплату за понаднормовий стаж. За кожний повний рік понаднормового страхового стажу пенсія збільшується на 1% від 2 595 грн.
Незалежно від факту роботи з 1 січня перераховано розміри:- мінімальних пенсій шахтарям та сім’ям військовослужбовців у разі втрати годувальника;
- підвищень ветеранам війни (особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам бойових дій, членам сімей загиблих / померлих ветеранів війни, Захисників і Захисниць України);
- підвищень жертвам нацистських переслідувань;
- пенсій за особливі заслуги перед Україною.
-
Економіка РФ увійшла у стагнацію – ЦПД
У листопаді 2025 року ВВП Росії зріс лише на 0,1% у річному вимірі, про що свідчать дані мінекономрозвитку РФ. Це найгірший показник із початку 2023 року і фактичний сигнал про вхід економіки в стагнацію. Про це у четвер, 1 січня, повідомив Центр протидії дезінформації РНБО України (ЦПД).
Зазначається, що вперше за дев’ять місяців промислове виробництво пішло в мінус (-0,7%).
“Очевидно, що йдеться тут не про сезонні коливання, адже саме промисловість була основою “воєнного зростання”, яке формально утримував економічні показники у 2023–2024 роках”, – пише ЦПД.
Відомство зауважує, що навіть лояльні до Кремля аналітики фіксують різке зростання ризику рецесії у 2026 році. Вони констатують: модель економіки, що трималася на трьох опорах – бюджетному накачуванні, імпортозаміщенні та примусовому кредитуванні, – вичерпала себе.
У ЦПД наголосили, що це – прямий наслідок війни та управлінської неадекватності Кремля.
“Влада РФ свідомо продовжує агресію, навіть коли економічної бази для цього уже недостатньо. Економіка рф заходить у глухий кут”, – повідомляє ЦПД, додаючи, що чим довше Кремль ігнорує реальність, тим болючішими будуть наслідки. Раніше повідомлялося, що ймовірність рецесії у російській економіці швидко зростає. Про це повідомив близький до влади РФ аналітичний центр ЦМАКП. Сигнал про високу ймовірність рецесії з’явився за статистикою червня і з того часу з кожним місяцем посилюється.СЗРУ: Економіка РФ входить у фазу керованого хаосу
-
Як у кризовому 1998-му: фондовий ринок РФ падає другий рік поспіль
У 2025 році індекс Московської біржі (MOEX) знизився на 4,04%, завершивши рік на рівні 2766,62 пунктів. Це вже другий рік поспіль із негативною динамікою у Росії: у 2024 році падіння склало 6,97%, тоді річний показник становив 2883,04 пунктів, повідомляє Главком у середу, 31 грудня.
Схожий двоетапний спад востаннє спостерігався у 1997-1998 роках під час фінансової кризи. Наразі ринок перебуває під тиском санкцій, стикається зі скороченням обсягу інвестицій та нестабільністю в енергетичному секторі.
За даними TradingEconomics, зниження індексу протягом 2025 року відображає зменшення попиту на російські активи. Експерти наголошують, що ключовими чинниками падіння стали нестача інвестицій, розрив зв’язків із міжнародними ринками та загальне погіршення економічної ситуації в країні.
Раніше повідомлялося, що ймовірність рецесії у російській економіці швидко зростає. Про це повідомив близький до влади РФ аналітичний центр ЦМАКП. Сигнал про високу ймовірність рецесії з’явився за статистикою червня і з того часу з кожним місяцем посилюється.
СЗРУ: Економіка РФ входить у фазу керованого хаосу
-
Зеленський озвучив план США з відновлення України
План економічного відновлення України, який обговорюють із командою президента США Дональда Трампа, передбачає створення нових робочих місць і суттєве зростання доходів українців. Про це заявив глава держави Володимир Зеленський, передає Економічна правда у вівторок, 30 грудня.
За його словами, йдеться про пакет документів щодо відновлення всієї України, а не окремих регіонів.
За словами Зеленського, Трамп вважає “завданням номер один” створення робочих місць в Україні, і американська сторона “дуже хоче”, щоб завдяки приходу американського бізнесу на спеціальних умовах зарплати українців “були утричі вищими”.
Аналогічні умови планують вибудовувати і для європейського бізнесу – на основі домовленостей між урядами України, США та країн Європи.
Зеленський додав, що на старті Україна потребуватиме значної суми коштів на відбудову, щоб люди поверталися саме на нові робочі місця з вищою оплатою, і в цьому він бачить “велику перспективу” для післявоєнного розвитку.
-
Поставки нафти з РФ в Індію впали до найнижчого рівня за три роки – ЗМІ
Поставки нафти з РФ в Індії в грудні можуть досягти найнижчого рівня за три останні роки. Проте обсяги, можливо, зростуть на початку наступного року після відновлення закупівель найбільшим НПЗ. Про це повідомляє інформагентство Bloomberg.
Аналітики гадають, що поставки у грудні становитимуть близько 1,1 млн барелів на день – найнижчий показник з листопада 2022 року. Це все ж вище прогнозу індійських чиновників на початку місяця після останніх обмежень США на російські енергоносії.
Попит Індії на російську нафту останніми місяцями знизився через посилений контроль США за торгівлею, нагадав ЗМІ.
Поставки впали в липні, а потім частково відновилися, коли деякі нафтопереробні заводи, зокрема Indian Oil Corp. та Bharat Petroleum Corp., повернулися до закупівель за зниженими цінами.
Найбільший імпортер індійська компанія Reliance призупинила закупівлі після санкцій США проти Роснефти та Лукойла наприкінці жовтня, але тепер відновила закупівлі у постачальників, які не входять до санкційного списку.
Російська нафта використовується на заводі Reliance Jamnagar у Гуджараті для внутрішнього ринку. Поставки у другому тижні грудня сповільнилися до 712 тис. барелів на день, а потім зросли. Індійські чиновники прогнозували 800 тис. барелів на день.
“Зниження грудневого імпорту відбулося після паузи з боку Reliance, а також через менші потоки до терміналу Mundra HPCL-Mittal Energy Ltd. і Mangalore Refinery and Petrochemicals Ltd., яка цього місяця вперше з вересня 2022 року не закупила жодної барелі”, – сказано в матеріалі.
Додатковий імпульс поставкам може надати Nayara Energy Ltd., яка планує відкласти планове обслуговування заводу Вадінар, що потенційно дозволить збільшити закупівлі російської сирої нафти. як відомо, чотири з семи найбільших нафтопереробних компаній Індії активно купують російську нафту, бо великі знижки стимулюють шукати “несанкційні” барелі.
Індія продовжує активно закуповувати російську нафту – ЗМІ -
Папа Лев XIV розкритикував “спотворену економіку”
Папа Римський Лев XIV, який у середу, 24 грудня, вперше відслужив вечірню різдвяну месу у Ватикані у статусі Понтифіка виступив із критикою “спотвореної економіки”. Про це повідомляє Deutsche Welle.
Зазначається, що під час проповіді Папа розкритикував економіку, яка, на його думку, “культивує ставлення до людини як до продукту чи товару”.
Також Лев XIV закликав зробити Різдво “святом віри, благодійності та надії”, Він вибачився перед людьми, які не змогли потрапити всередину храму: тисячі людей спостерігали за месою з екранів на площі Святого Петра.
Раніше Лев XIV висловив жаль через відмову Росії від різдвяного перемир’я у війні з Україною.
Папа Римський запропонував посередника у мирних переговорах України і РФ -
Економічні підсумки року
Яким є економічний стан країни, що воює. З якими результатами ми закінчуємо рік? Рівень ВВП покращено На кінець 2025 р. економічна ситуація в Україні характеризується помірним зростанням, яке відбувається в умовах значних безпекових та інфраструктурних викликів. Згідно з уточненими даними Міністерства економіки та НБУ, реальне зростання ВВП за підсумками року очікується на рівні близько 2%. Це дещо нижче за показники попереднього року, що пояснюється насамперед дефіцитом електроенергії та дефіцитом робочої сили на ринку праці. “За оцінками НБУ, зростання економіки України у 2025 р. становитиме 1,9%, а в наступних роках – 2% та 2,8% відповідно. Будь-яке зростання ВВП у нинішніх умовах – це вже позитив для України”,- сказав Андрій Пишний, голова НБУ. У грошовому еквіваленті номінальний ВВП України у 2025 р. прогнозується в межах від 8,8 до 9,1 трлн грн. Завдяки залученню міжнародної фінансової допомоги та відносній стабільності національної валюти, доларовий еквівалент економіки може сягнути позначки понад 200 млрд дол.
Важливим фактором підтримки стали рекордні міжнародні резерви (МР), які на початку грудня склали майже 55 млрд дол., забезпечуючи надійний фундамент для макроекономічної стабільності.
Оцінки міжнародних фінансових інституцій загалом збігаються в очікуваннях. МВФ та Світовий банк прогнозують річне зростання на рівні 2%, тоді як Європейський банк реконструкції та розвитку дає (ЄБРР) дещо оптимістичніший прогноз у 2,5%.
Основною рушійною силою економіки залишається стійкість приватного сектору та безперебійна фінансова підтримка з боку партнерів, що дозволяє утримувати соціальні виплати та фінансувати оборонні потреби держави. Міжнародні резерви України сягнули максимуму Станом на 1 грудня 2025 р. МР країни не лише не скоротилися, а й сягнули історичного максимуму за всі часи незалежності, склавши понад 54,7 млрд дол. “Станом на 1 грудня 2025 р. міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 54 748 млн дол. Такий обсяг є найвищим показником за всю історію незалежної України”, – кажуть в НБУ. Такий потужний приріст став можливим завдяки надходженню безпрецедентних обсягів міжнародної допомоги. Ключовим чинником стало фінансування від ЄС в межах ініціативи країн Великої сімки, яка базується на використанні доходів від заморожених російських активів.
Наявний обсяг резервів на кінець року дозволяє забезпечувати фінансування майбутнього імпорту протягом більш ніж п’яти з половиною місяців. Це створює надійну “подушку безпеки” для української економіки, дозволяючи регулятору ефективно контролювати ситуацію на валютному ринку та нівелювати ризики, пов’язані з воєнною невизначеністю. Як торгувала Україна Зовнішня торгівля України у 2025 р. продемонструвала високу адаптивність до складних безпекових умов, що дозволило загальному товарообігу за перші десять місяців року перетнути позначку у 100 млрд дол. “Попри безпрецедентні безпекові виклики та логістичні обмеження, зовнішня торгівля України у 2025 р. продемонструвала вражаючу адаптивність, що стала результатом як гнучкості приватного сектору, так і розширення альтернативних експортних шляхів, які забезпечили стійкість валютних надходжень до країни”, – сказав Олексій Соболев, заступник міністра економіки України. Попри активну діяльність бізнесу, у торговельному балансі зберігся значний розрив, оскільки обсяги імпорту суттєво перевищували експортні показники. За цей період країна завезла товарів на суму близько 67,8 млрд дол., тоді як на зовнішні ринки було поставлено продукції на 33,2 млрд дол. Така ситуація сформувала від’ємне сальдо у розмірі понад 34 млрд дол., що є характерним для економіки, яка перебуває у процесі відновлення та потребує значних ресурсів з-за кордону.
Структура українського експорту залишається орієнтованою на аграрний сектор, який приніс понад 18 млрд дол. доходу. Важливе місце також посідають металургія та машинобудування. В імпорті ж домінують складне обладнання, транспортні засоби та енергетичні товари, необхідні для підтримання внутрішньої стабільності та відбудови інфраструктури.
Цікаво, що ключовим постачальником товарів в Україну став Китай, тоді як основним ринком збуту для українських виробників залишилася Польща, яка також входить до трійки лідерів за обсягами імпорту разом із Німеччиною. Боргове навантаження Станом на кінець 2025 р. державний борг України продовжує зростати, що зумовлено необхідністю фінансування значного бюджетного дефіциту та отриманням масштабної фінансової допомоги від міжнародних партнерів.
Згідно з офіційними даними Міністерства фінансів та звітами профільних інституцій, станом на листопад 2025 р. загальний державний та гарантований державою борг досяг позначки 8 276 млрд грн., що в еквіваленті становить близько 197 млрд дол. “Зростання державного боргу є очікуваним наслідком залучення масштабного зовнішнього фінансування для покриття дефіциту бюджету в умовах війни, проте завдяки пільговим умовам кредитування від міжнародних партнерів ризики для фінансової стабільності залишаються контрольованими”, – сказав голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. За його словами, основне джерело зростання державного боргу – це довгострокові пільгові позики від ЄС, МВФ та інших партнерів.
Основну частину цієї суми – понад 73% – складає зовнішній борг. Внутрішній борг, що формується переважно через випуск облігацій внутрішньої державної позики, становить близько 45 млрд дол.
Співвідношення державного боргу до ВВП за підсумками 2025 р., за оцінками МВФ очікується на рівні 106-108%. Це перевищення позначки у 100% ВВП є історичним максимумом для України, проте структура боргу залишається відносно керованою. Завдяки домовленостям із кредиторами, значна частина зобов’язань є пільговою: середньозважена ставка обслуговування боргу на кінець року знизилася до 4,74%, а середній термін погашення зріс до 13 років.
Валютна структура запозичень також зазнала змін – вперше в історії частка євро у державному боргу стала найбільшою, досягнувши майже 43%, тоді як частка долара США та гривні становлять приблизно по 22%. Це відображає зміщення фокусу фінансової підтримки у бік європейських інституцій. Попри номінальне зростання цифр, наявність рекордних МР у понад 54 млрд дол. на кінець року дозволяє державі зберігати контроль над фінансовою системою та вчасно виконувати поточні зобов’язання. Курс гривні та інфляція Курс гривні до долара наприкінці року стабілізувався на рівні близько 42 грн за дол. Хоча протягом року спостерігалася певна девальвація, НБУ вдалося уникнути різких стрибків вартості валюти, використовуючи валютні інтервенції для згладжування коливань. Поточний курс відображає адаптацію економіки до воєнних реалій та поступовий перехід до більшої гнучкості валютного ринку.
Ситуація з інфляцією також демонструє позитивну тенденцію до сповільнення. Станом на грудень 2025 р. річна споживча інфляція становить 9,2%, що свідчить про повернення показника до однозначних значень після пікових 15,9% у травні. Основними чинниками стримування цін стали збалансований внутрішній попит, стабільні тарифи на більшість житлово-комунальних послуг та поступове налагодження логістичних ланцюгів. “Основним чинником прискорення інфляції у 2025 р. стало поступове перенесення витрат бізнесу на ціни товарів та послуг, що зумовлено дефіцитом електроенергії та зростанням витрат на оплату праці”, – сказав Пишний. За його словами, інфляційний тиск у 2025 р. залишався значним через вичерпання ефектів високих врожаїв минулих років, подальше зростання витрат бізнесу на енергозабезпечення та оплату праці. Проте завдяки заходам монетарної політики та стабільності валютного ринку нам вдається утримувати інфляційні очікування під контролем.
Вікторія Хаджирадєва -
Стало відомо, в яку суму Україна оцінила втрати від війни
Україна оцінює збитки від розпочатої Росією війни в 800 млрд доларів. Проєкт мирної угоди передбачає, що країна отримає кошти на відновлення з різних джерел. Про це повідомив президент Володимир Зеленський на зустрічі з журналістами, передає Інтерфакс-Україна. Дев’ятий пункт проєкту плану з припинення війни в Україні перебачає створення кілької фондів для вирішення питань відновлення української економіки, метою буде залучення 800 млрд доларів за рахунок акціонерного капіталу, грантів, боргових зобов’язань, внесків приватного сектору.
“800 мільярдів доларів – це наша загальна оцінка втрат від цієї російської війни. Це те, про що ми говоримо з партнерами”, – сказав Зеленський.Згідно з підпунктом А дев’ятого пункту, США та європейські країни створять фонд капіталу і грантів з цільовим розміром 200 млрд доларів для прозорого та ефективного інвестування в Україну. Однак президент, зазначив, що цільовий розмір у 200 млрд доларів є предметом для розмови, оскільки невідомо, чи погодиться Європа.
“Бо коли ми кажемо 200 – Америка з Європою. Тобто Америка має на увазі: вони – 100 і Європа – 100. Ми до кінця не знаємо, як буде. Ми бачимо перемовний процес України і США, і також радників з національної безпеки деяких держав. Але вони за Європу ще їх позицію повністю по всьому не сказали, і це може змінитись”, – пояснив Зеленський.
Згідно з підпунктом B, для післявоєнної відбудови України буде застосовано широкий спектр капіталовкладень та інших фінансових інструментів. У підпункті С йдеться про те, що Україна впроваджує найкращі світові стандарти для залучення прямих іноземних інвестицій. Згідно з підпунктом D, Україна залишає за собою право на компенсацію за завдані збитки.