Життя у ритмі новин

Позначка: Економіка

  • Бюджетна “діра” в російському бюджеті встановила рекорд з часів пандемії

    Бюджетна “діра” в російському бюджеті встановила рекорд з часів пандемії

    Федеральний бюджет Росії в 2025 році четвертий рік поспіль був зведений з дефіцитом: доходи уряду виявилися нижчими за витрати на 5,645 трильйона рублів. Про це звітував російський Мінфін у понеділок, 19 січня.

    Проти 2024 року (3,471 трлн рублів) “діра” в бюджеті РФ зросла у 1,6 раза, тоді як у відносному вимірі – 2,6% ВВП, встановивши рекорд із 2020 року (3,8% ВВП).

    Нафтогазові доходи РФ за рік обвалилися на 24% – до 8,393 трлн рублів. Російьский бюджет формували з розрахунку, що ціна нафти становитиме $70 за барель, однак через посилення санкцій у грудні вона впала нижче $40, а середня ціна за рік становила $52. Ненафтогазові доходи зросли на 13% у річному вимірі – до 28,807 трлн рублів, втім, виявилися нижчими за початковий план Мінфіну РФ майже на 552 млрд рублів.

    Доходи всієї бюджетної системи Росії – включно з регіональними бюджетами, Пенсійним фондом і фондом ОМС – майже не зростають третій рік поспіль, наголошують економічти. Торік вони становили 91 трлн рублів, роком раніше – 89 трлн, у 2023 році – 87 трлн.

    Фактичні надходження за ключовими статтями виявилися значно нижчими за план через “погіршення економічних умов”. Темпи зростання економіки сповільнилися майже до нуля, корпоративні прибутки почали скорочуватися, тоді як доходи від зовнішньої торгівлі просіли через посилення санкцій.

    У результаті замість скорочення дефіцит бюджету РФ збільшився і за співвідношенням до розміру економіки увійшов до числа рекордних за минулі два десятиліття.

    Раніше повідомлялося, що ціни на партії російської нафти з відвантаженням із портів Чорного моря та Тихого океану впали до мінімуму з початку війни проти України. Центробанк РФ спрогнозував падіння економіки

  • Російська економіка входить у фазу “дорогих грошей” – розвідка

    Російська економіка входить у фазу “дорогих грошей” – розвідка

    У 2026 році економіка Російської Федерації переходить у період “дорогих грошей”, що стає новим стандартом через війну з Україною та економічну нестабільність. Висока вартість капіталу змушує бізнес відмовлятися від пасивного планування, скорочувати інвестиції та контролювати оборотні кошти. Російські компанії повинні переглядати умови проєктів і позик, оскільки навіть при стабільному попиті зростає обережність і зменшується готовність до розвитку. Підвищена ставка ПДВ ускладнює розрахунки з контрагентами та збільшує ризики податкових спорів, особливо для малих та середніх підприємств. На ринку праці триває напруженість, існує більше вакансій, ніж працівників, що призводить до конкуренції за персонал і тиск на зарплату. Проблеми також виникають у логістиці через обов’язковий електронний документообіг та посилення регулювання перевезень. Всі ці фактори свідчать про зростаючі економічні труднощі в Росії через війну з Україною. Компанії змушені фокусуватися на виживанні та мінімізації ризиків, що може призвести до деградації економіки в майбутньому.

  • Мінекономіки оцінило зростання ВВП України за рік

    Мінекономіки оцінило зростання ВВП України за рік

    Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України попередньо оцінило зростання реального ВВП країни у 2025 році на рівні 2,2%. Вони зазначили, що економіка України минулого року працювала в умовах атак на енергетичну інфраструктуру та інших складнощів, але зростання підтримували ключові сектори, такі як внутрішня торгівля, будівництво та переробна промисловість. Міністр економіки Олексій Соболев відзначив важливу роль державних програм підтримки бізнесу та інвестицій у відновлення інфраструктури. Серед факторів, що сприяли економічному зростанню, були програми відновлення бізнесу за рахунок міжнародної фінансової допомоги, збільшення споживання населення та зростання заробітних плат. У той же час, на зростання економіки вплинули негативні фактори, такі як ракетні атаки на інфраструктуру та погодні умови, які призвели до скорочення врожаю деяких культур.

  • Арабські країни відмовили Трампа атакувати Іран – ЗМІ

    Арабські країни відмовили Трампа атакувати Іран – ЗМІ

    Президент США Дональд Трамп відмовився від військової операції проти Ірану після того, як арабські країни, зокрема Саудівська Аравія, Катар і Оман, вплинули на нього, попросивши не допускати конфлікту через його можливі наслідки для регіону. Дипломатичні зусилля призвели до зниження напруги в Перській затоці, а іранський режим запевнив Трампа, що не буде страти протестувальників. Також Тегеран відмовився від ударів на США через повітряний простір країни.

  • Економіка Німеччини вийшла з рецесії

    Економіка Німеччини вийшла з рецесії

    У 2025 році економіка Німеччини показала зростання на 0,2%, після двох років рецесії. Це було вперше після 2023 року, коли ВВП країни скоротився на 0,9%, а у 2024-му – на 0,5%. Незважаючи на це позитивне зростання, економічна ситуація залишається складною, оскільки ВВП поки що залишається на рівні 2019 року. Високі ціни на енергоносії, війна в Україні та перебудова промисловості продовжують стримувати економіку, особливо в промислових регіонах. Економісти прогнозують, що в найближчі роки зростання може збільшитися, досягнувши 1% у 2026 році, а повне відновлення можливе не раніше 2027 року. Державні інвестиції в інфраструктуру та оборону грають важливу роль у цьому процесі. Також відомо, що німецький експорт до України зрос на третину у першому півріччі минулого року.

  • Глава МВФ прибула з візитом у Київ – ЗМІ

    Глава МВФ прибула з візитом у Київ – ЗМІ

    Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва прибула до Києва на переговори на високому рівні. Вона планує зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським, прем’єр-міністром Юлією Свириденко та іншими високопосадовцями. Деталі візиту трималися в таємниці через проблеми безпеки. Глава МВФ має родинні зв’язки з Україною, і вже раніше відвідувала країну. Україна та МВФ раніше уклали угоду про кредитування на $8,2 млрд, проте фінансування залежить від виконання умов, включаючи прийняття бюджету та підтримку фінансування від донорів.

  • Ціни на золото і срібло оновили рекордні максимуми

    Ціни на золото і срібло оновили рекордні максимуми

    Світові ціни на золото та срібло злетіли до рекордних максимумів на початку нового робочого тижня. Про це повідомляє Reuters у понеділок, 12 січня.
    Так, спотова ціна на золото станом на 11:30 за Києвом зросла на 2,34% до $4606,10 за трійську унцію. Раніше під час сесії вони піднімалися до рекордних $4612,70 за унцію.
    “На тлі подій в Ірані, можливого втручання США, а також можливого кримінального розслідування проти голови ФРС Джерома Пауелла ф’ючерси на американські фондові індекси пішли в мінус, що стало зеленим світлом для зростання золота”, – заявив Тім Уотерер, головний аналітик з KCM Trade.
    Напередодні Джером Пауелл заявив, що адміністрація Дональда Трампа погрожувала йому кримінальним звинуваченням через свідчення в Конгресі, що голова ФРС назвав “приводом” для подальшого тиску на центральний банк, щоб той знизив ставки. Це призвело до зниження долара та ф’ючерсів на акції США.
    Срібло злетіло в ‍ціні на 6,17% до $84,2350 за унцію, теж оновивши історичний максимум. “Якщо ситуація не зміниться, то, на мою думку, срібло скоро спрямується до $90 за унцію, – зазначила Соні Кумарі з ANZ. – Зберігається невизначеність у політиці і почали діяти нові обмеження, ‍введені урядом Китаю, ‍ефекту від яких ми поки що не побачили”. Паладій подорожчав на 3,50% до $1935 за унцію, а платина – на 4,13% до $2391.

  • Держстат оцінив рівень інфляції за рік

    Держстат оцінив рівень інфляції за рік

    У грудні 2025 року зростання споживчих цін в Україні уповільнилось до 0,2% проти попереднього місяця. А в річному вимірі темпи інфляції сповільнилися до 8%, повідомив Держстат у п’ятницю, 9 січня.
    Відомство нагадало, що у грудні 2024 року зростання споживчих цін становило 1,4%, тому у річному вимірі інфляція за підсумками грудня цього року зменшилася до 8% з 9,3% за підсумками листопада та виявилася нижчою за інфляцію за 2024 рік, яка становила 12%.
    Зазначається, що у грудні базова інфляція також впала до 0,1% з 0,3% у листопаді та 0,6% у жовтні. З урахуванням того, що в грудні-2024 вона становила 1,3%, у річному вимірі базова інфляція уповільнилася за підсумками року також до 8% з 9,3% за підсумками листопада та 10,2% за підсумками жовтня.
    На споживчому ринку в грудні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в цілому не змінилися. При цьому на 5,6-0,7% зросли ціни на яйця, продукти переробки зернових, рибу та продукти з риби, хліб, соняшникову олію, сало, овочі, яловичину, молоко.
    Водночас на 4,1-0,2% знизилися ціни на фрукти, цукор, м’ясо птиці, свинину, рис, кисломолочну продукцію, безалкогольні напої, масло.
    Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,0%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,9%.
    Одяг і взуття подешевшали на 3,9%, зокрема, взуття – на 4,4%, одяг – на 3,6%.
    Ціни на транспорт зросли на 0,7% в основному через подорожчання проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 1,3% і палива та мастил на 1,1%.

  • Рекордний курс долара: чому падає гривня

    Рекордний курс долара: чому падає гривня

    Національний банк України на четвер, 8 січня, встановив офіційний курс долара на рівні 42 гривні 71,55 копійки. Це вже третє поспіль оновлення історичного мінімуму нашої національно валюти щодо американської цього тижня. Чому гривня зараз переживає послаблення – далі у сюжеті. Тенденція знецінення гривні Поступове знецінення української валюти почалось з початку тижня. Так, в понеділок, 5 січня, після підсумків торгів вперше цього року було зафіксовано новий мінімум – на 6 січня курс становив 42 гривні 42,08 копійки за долар. На 7 січня офіційний курс склав 42 гривні 56,34 копійки за долар.
    За інформацією Bloomberg, на українському міжбанківському ринку станом на 7 січня торгова сесія завершилася на позначці 42 гривні 87 копійок за долар. Таким чином, офіційний курс гривні вперше змінився після тривалого періоду стабільності, який тривав понад 14 місяців – із 21 липня 2022 року курс залишався на позначці 36 гривень 57 копійок за долар. Курс долара і євро Станом на 8 січня на готівковому ринку України спостерігається тенденція до зростання курсів основних валют.
    За даними моніторингу Мінфін, середні котирування становлять: долар купують за 42,65 грн, а продають 43,25; євро можна купити за 50,53, а продати за 49,80. Таким чином, на готівковому ринку середній курс долара зріс на 20 копійок у купівлі та на 30 копійок у продажу. Євро подорожчало на 25 копійок у купівлі та продажу.
    В обмінниках курс продажу долара подекуди сягає 43,65 грн, а євро – 50,85 грн.
    У ПриватБанку курс купівлі долара становить приблизно 42,56 грн, євро – 49,80 грн. Ощадбанк пропонує подібні умови з невеликою різницею в маржі. Чому гривня б’є антирекорди Незважаючи на те, що Нацбанк встановив рекордний офіційний курс долара, коливання вартості американської валюти та євро наприкінці та на початку року мають передусім сезонний характер, розповів директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
    За його словами, така ситуація відбувається майже щороку й пов’язана з бюджетним циклом: значна частина державних виплат припадає на останні тижні грудня. Ці кошти поступово розходяться по економіці – доходять до бізнесів і громадян, які, зокрема, спрямовують їх на імпорт, купівлю валюти для розрахунків або заощаджень.
    Додатковий фактор, за словами Вишлінського, – це різдвяно-новорічні поїздки за кордон. Експерт зазначає, що навіть в умовах війни частина українців подорожує або їде до сімей, що перебувають за межами країни. Це збільшує попит на валюту через банківські розрахунки з іноземними фінансовими установами.
    “Якщо зростання курсу відбувається навіть на 50 копійок при курсі долара 42-43 гривні, то ця різниця становить близько одного відсотка. Це суттєво менше, ніж можливі денні коливання, наприклад, курса євро щодо долара”, – розповів Вишлінський в ефірі Радіо Хартія.
    Загалом у своїх прогнозах на 2026 рік українські експерти прогнозують, що гривня перебуватиме під тиском і нагадують, що в державному бюджеті середньорічний курс закладено на рівні 45,7 грн/дол, проте стрімкого зростання курсу долара аналітики не очікують.

  • Економіка Росії заходить у глухий кут

    Економіка Росії заходить у глухий кут

    Економіка Російської Федерації поглиблюється у кризу, що підтверджують як українські, так і закордонні експерти. Спостерігається ризик рецесії, коли економіка може зазнати не лише зупинки, а й спаду. Основні проблеми полягають у вичерпанні ресурсів для росту, жорсткій монетарній політиці та структурному дисбалансі. Промислове виробництво Росії вже впав у мінус, що є прямим наслідком війни та неадекватного управління. Економічна криза загрожує банкрутством підприємств, зростанням боргів та знеціненням рубля. Експерти прогнозують, що війна з Україною може стати важчою для РФ через економічний спад, який обмежить її можливості фінансувати військові потреби. Кремлю доведеться зробити важкий вибір між війною та соціальними проблемами всередині країни.