Світовий ринок дронів до 2030 року зросте майже втроє – з 32,2 млрд доларів в 2024 до майже 90 млрд доларів. Уже в 2025 році комерційні безпілотники обженуть військові та стануть найбільшим сегментом ринку. Про це заявило галузеве видання Offshore Technology, посилаючись на дослідження Global Data.
“Нафтогазова галузь є однією з ключових галузей, що визначають це зростання, оскільки оператори все частіше використовують БпЛА для інспекцій, контролю викидів і морської логістики…”, – пояснили аналітики.
Такі гравці, як Saudi Aramco, BP, Chevron, Shell та TotalEnergies, розширюють свій парк БпЛА для планових перевірок трубопроводів, факельних установок, резервуарів та морських платформ, зазначають експерти.
Існуючі обмеження корисного навантаження, термін служби акумуляторів і відмінності в нормативно-правовій базі, які стримують масштаби використання дронів.
Питання, пов’язані з безпекою повітряного простору та керування даними, створюють перешкоди для більш широкого впровадження БпЛА.
Експерти впевнені, що роль дронів у перетворенні нафтогазової галузі зростатиме.
Позначка: Економіка
-
Світовий ринок дронів до 2030 року зросте втроє – ЗМІ
-
РФ уперше витратила на війну половину зібраних податків – ЗМІ
Фінансування російської армії та закупівлі зброї вперше з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну “з’їли” кожен другий рубль, зібраний з платників податків до федерального бюджету РФ. Про це повідомляє The Moscow Times, посилаючись на розрахунки наукового співробітника німецького Інституту проблем міжнародної безпеки Яніса Клюге, зроблених на основі даних системи Електронний бюджет.
Частка витрат на війну в доходах казни в першому кварталі 2025 року становила 50,1%, а на кінець другого – 48,2%.
Тягар війни стає для бюджету все важчим: у 2022 році військова машина “спалила” 24,4% надходжень від податків; у 2023 році – 32,05%, у 2024-му – вже 39,05%. Попередній рекорд був зафіксований у першому кварталі 2023 року – 45,4%.
Частка військових статей у видатках нижча, оскільки самі видатки перевищують доходи, а бюджет – дефіцитний.
За січень-червень Мінфін РФ зібрав 17,584 трлн рублів, а витратив – 21,278 трлн. З суми витрат на війну пішло 39,9% за півріччя, а в першому кварталі – 41,2%.
Такі значення – абсолютні рекорди в сучасній історії Росії, зазначає ЗМІ. -
Атаки на термінал Усть-Луга в РФ позбавили його половини потужностей – ЗМІ
Експортний термінал Усть-Луга працюватиме у вересні на рівні близько 350 тисяч барелів на добу. Це показник становить приблизно половину його звичайної потужності, повідомляє Reuters з поси.
Зниження пов’язане з пошкодженням трубопровідної інфраструктури внаслідок атак українських дронів. Пошкодження ускладнили експорт російської нафти і загрожують перебоями з поставками.
Проблеми в Усть-Лузі почалися після ударів по нафтоперекачувальній станції в Унечі Брянської області раніше в серпні. Унеча є ключовим транзитним вузлом для нафти, що йде в Усть-Лугу.
Атаки також торкнулися прокачування нафтопроводом Дружба, що постачає нафту в Білорусь, Словаччину та Угорщину. У Словаччині заявили, що цього тижня поставки трубопроводом відновилися в тестовому режимі.
Падіння потужності в Усть-Лузі призведе до перенаправлення обсягів нафти в російські порти Приморськ і Новоросійськ.
Російська влада публічно не коментує масштаб пошкоджень і наслідки для графіка експорту.
Оператор трубопроводів і терміналу, компанія “Транснефть”, відмовилася від коментарів. -
Путіну озвучили невтішні прогнози щодо економіки РФ
Зростання російської економіки у 2025 році може сповільнитися до 1,5%. Про це сказав на зустрічі з російським правителем Володимиром Путіним голова мінфіну РФ Антон Сілуанов, повідомила пресслужба Кремля у середу, 27 серпня.
За його словами, такою є оцінка міністерства економічного розвитку, на цифрах якого грунтується бюджет.
За початковими оцінками відомтва, російський ВВП мав би додати 2,5% цього року. Таким чином, офіційний прогноз знижений у 1,7 раза, а порівняно із зростанням минулого року (4,1%) економіка може сповільнитись майже втричі.
При цьому зростання несировинної промисловості, яке минулого року досягало 8,5%, за підсумками “минулих місяців” склало 4,2%, а до кінця року очікується лише 3%, повідомив Путіну віце-прем’єр Денис Мантуров.
Загальне зростання промислового виробництва становитиме 2%, сказав він. Це більш ніж удвічі нижче за показники 2023-24 рр., коли Росстат фіксував збільшення випуску на фабриках і заводах на 4,3% і 4,6% відповідно.
Як пояснив Силуанов, далися взнаки “досить жорсткі умови грошово-кредитної політики” Центробанку РФ. А Мантуров додав, що потрібно і далі знижувати ключову ставку – це “прискорюватиме власне зростання і забезпечуватиме відновлювальну тенденцію для обробних галузей промисловості”. -
Росії загрожує довічна втрата великих НПЗ після атак дронів – ЗМІ
Удари українських дронів по російських нафтозаводах, які відновилися в серпні і були завдані по щонайменше семи великих НПЗ Росії, можуть призвести до непоправної шкоди нафтопереробці РФ. Про це заявив старший науковий співробітник Carnegie Endowment for International Peace Сергій Вакуленко, повідомляє Financial Times.
З початку місяця через атаки БПЛА в Росії повністю стали Сизранський, Новокуйбишевський, Саратовський і Волгоградський НПЗ. Половину потужностей зупинив Рязанський завод “Роснефти”, що постачає паливом Москву та область. Атакам безпілотників зазнали також Слов’янський, Афіпський та Новошахтинський НПЗ.
Торік нальоти українських дронів уже відкинули нафтопереробку в Росії до 12-річного мінімуму – 267 млн. тонн. Але тоді удари хоч і численні, та все ж були розрізнені й торкалися, як правило, одного заводу за раз. Тепер же кампанія спрямована на всі заводи у ключових регіонах споживання та переробки.
Під удари БПЛА потрапили заводи, що входять до топ найбільших у країні – Волгоградський (Лукойл, 14,8 млн. тонн на рік) та Рязанський (Роснефть, 13,8 млн. тонн на рік). В результаті трохи більше ніж за два тижні дрони вибили не менше 10% потужностей з нафтопереробки.
Щоб покрити дефіцит, уряд запровадив повну заборону вивезення бензину з Росії. Це має додати близько 150 тисяч тонн палива на АЗС.
Нестача бензину виникла в Криму, де влада повернулася до радянської практики продажу палива за талонами. Зник бензин із заправок у Забайкаллі, на Курилах та в Примор’ї, де водії, щоб заправитися, змушені стояти у багатогодинних чергах. Біржові ціни на бензин підскочили з початку року на 40-50% і весь серпень переписують історичні рекорди: вартість Аі-92 досягала 72,6 тисяч рублів за тонну, а Аі-95 – 82,2 тисяч.
Ситуація посилюється тим, що ніхто не знає, скільки бензину в Росії виробляється реальності, бо ще торік уряд РФ засекретив статистику з НПЗ.
Проблеми на заводах пов’язані ще й із санкціями, які заважають їхньому нормальному ремонту. Майже всі великі російські НПЗ будувалися та модернізувалися за участю європейських та американських компаній. Проте західне обладнання для НПЗ одразу потрапило під санкції — у рамках першого пакету за вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Перейти на вітчизняні заводи так і не змогли, попри державну політику імпортозаміщення.
Як ми вже писали, на тім тижні продаж бензину по талонах запровадили у Забайкальському краї, а також в окупованій АР Крим.
Росія змушена терміново купувати пальне в Білорусі – розвідка -
Казахстан витісняє Росію ринку вугілля в Європі – ЗМІ
Казахстан значно збільшив експорт свого вугілля в Європу та Азію через територію Росії. У січні-липні 2025 року транзитні постачання зросли на 38% рік до року – до 6,7 млн т – максимальний показник з 2017 року. Для порівняння: за весь 2024 рік транзит становив близько 9 млн т. Про це свідчать дані агентства Argus, які наводять російські провладні Ведомости.
Казахстанський експорт через порти Північного Заходу Росії за перші сім місяців 2025-го зросли на 19% рік до року — до 4,1 млн. т. Це сталося завдяки збільшенню перевалки через порти Усть-Луга, Санкт-Петербург та Виборг.
При цьому постачання через порт Тамань зросло рік до року майже вдвічі — до 2,3 млн т. Ще 300 тис. т вугілля Казахстан поставив через мережу РЗ до латвійського порту Вентспілс.
Значне зростання транзиту з Казахстану спостерігається на тлі скорочення відвантажень російського вугілля в портах Північного Заходу та Півдня.
Експортні ціни на російське енергетичне вугілля наприкінці червня цього року досягли мінімумів з кінця 2020 – початку 2021 років, свідчать дані Центру цінових індексів (ЦЦІ). Так, вартість тонни вугілля калорійністю 6000 ккал/кг із навантаженням на судно в порту Тамані наприкінці червня впала на 22% з початку року, до $63, а в портах Балтійського моря — на 26%, до $55. Падіння експортних цін призвело до зниження рентабельності постачання.
При цьому у казахстанських експортерів зберігається позитивна рентабельність постачання як через порти Балтійського моря, так і через Тамань.
Зростанню транзиту також сприяє те, що Казахстан виключений з санкційних списків Євросоюзу, які заборонили угоди з російськими портами.
Експерти гадають, серпні-грудні зростання транзиту вугілля з Казахстану продовжиться і за підсумками цього року перевищить 10 млн т. -
Опендатабот: Кожен п’ятий банк в Україні – збитковий
Українські банки за перше півріччя 2025 року заробили 100,06 млрд грн до сплати податків. Це практично той самий результат, що й торік, повідомляє Опендатабот.
Податкові витрати склали 21,99 млрд грн – або 22% прибутку, а ісля сплати податків залишилось 78,07 млрд грн, мовиться в аналітиці.
Утім, не всі фінустанови вийшли в плюс за результатами першого півріччя: 13 банків повідомили про збитки: сьогодні кожен п’ятий банк в країні є збитковим.
Навіть ті, хто у плюсі, не завжди показують зростання: понад третина прибуткових банків покращили показники, йдеться в дослідженні.
Лідер за динамікою – Метабанк, який виріс у 118 разів. Стабільний приріст у Приватбанку: +14%.
Топ-10 найбільших банків залишився незмінним. Разом вони згенерували 68,05 млрд грн — 87% прибутку всього сектору.
Практично половина прибутку всіх українських банків припадає на Приват: 34,88 млрд грн прибутку та 11,09 млрд грн податків. Серед держбанків “у мінусі” тільки Перший інвестиційний (-29,43 млн грн).
У іноземних банків навпаки прибуток просів майже на чверть — до 16,57 млрд грн. Лідером залишається Райффайзен: +10% приросту, 4,74 млрд грн прибутку та 1,66 млрд грн податку.
Банки з приватним капіталом теж у мінусі на чверть, їх прибуток склав 10,06 млрд грн. ПУМБ залишається першим із 3,57 млрд грн — це −7% до минулого року. Разом з Універсал банком (Монобанк) вони отримали 59% прибутку групи.
Понад чверть приватних банків країни закрили перше півріччя 2025 року зі збитками.
Як ми вже писали, банки України за 2024 рік отримали 103,7 млрд гривень прибутку після оподаткування. Це на 24,9% більше, ніж уточнені дані за 2023 рік (83,0 млрд гривень).
Названо найприбутковіші банки України -
В Україні уповільнилася промислова інфляція
У липні ціни виробників промислової продукції зросли на 4,7% у річному вимірі. Тоді як показник за червень становив 13,1%. Про це поінформувала Державна служба статистики у четвер, 21 серпня. За даними Держстату, індекс цін виробників у липні склав 100,7% показника за червень. Основним чинником зростання стала ситуація в добувній промисловості.
Зокрема, добування сирої нафти та природного газу подорожчало на 8,3% проти минулого місяця. Тоді як вартість добування металевих руд зменшилася проти червня цього року на 1,3%, виробництва коксу і продуктів нафтоперероблення – на 3,4%. -
Падіння у прірву: чому Китай не зможе врятувати економіку РФ
Катастрофа – вже на горизонті Про те, що економіка РФ тріщить по швах, не написав останнім часом лише лінивий. Але для того, аби осягнути всю глибину прірви, у яку вона вже летить, потрібні цифри, а не здогадки чи припущення.
Отже, дефіцит бюджету Російської Федерації за перше півріччя 2025 року склав 3,7 трильйона рублів, що в шість разів перевищує показник аналогічного періоду 2024 року, повідомляє The Moscow Times з посиланням на дані російського Мінфіну.
При цьому зазначається, що за підсумками другого кварталу 2025 року “діра” у бюджеті країни-агресора була на 78% більшою, ніж у першому – через зниження нафтогазових доходів. “Дефіцит держбюджету встановив антирекорд у другому кварталі”, – цитує УНІАН провідного аналітика Freedom Finance Global Наталю Мільчакову. Видання також констатує, що за шість місяців поточного року російський Мінфін витратив приблизно половину з того, що запланував на рік: 21,3 із 42,3 трильйонів рублів. А щодо доходів, то їх отримано менше половини – 17,6 трлн рублів із закладених у бюджеті 38,5 трлн рублів.
Тож за півроку дефіцит виявився таким, який Мінфін запланував за підсумками всього року (3,8 трлн руб., або 1,7% ВВП). На початку року він сподівався звести бюджет з “дірою” втричі меншою: 1,2 трлн руб., або 0,5% ВВП, але восени збирається знову правити його з урахуванням актуальних даних.
Втім ще більш вражаючою новиною є та, що у липні поточного року дефіцит держбюджету країни-агресора через зростаючі військові витрати перебільшив сукупний дефіцит, зафіксований у першому півріччі-2025.
За даними того ж The Moscow Times, за липень він збільшився на 1,2 трлн руб. Видання пише, що у липні доходи становили 2,7 трлн руб., але витрати виявилися більшими, ніж зазвичай: 3,9 трлн руб. після 3,2 трлн руб. у червні.
На думку економістів, це дуже багато. Проте Мінфін РФ запевняє, що витрачає гроші за графіком: після січневого сплеску, коли витрати були на 64% вищими, ніж роком раніше, вони сповільнилися і в наступні шість місяців були лише на 15% більше, ніж у лютому-липні 2024 року.
За законом економіки, виробництво зброї – це той актив, котрий потім не створює додаткової вартості, це просто спалювання інвестицій і грошей, пояснює ці події у коментарі РБК-Україна президент Центру глобалістики Стратегія ХХІ Михайло Гончар.
Та все ж, за даними Гончара, поки що цей маховик воєнної машини РФ продовжує працювати. “І переважною мірою тому, що продовжується фінансування цієї машини. Якраз мова йде про експорт енергоресурсів, передусім нафти, за рахунок якого Росія продовжує отримувати доходи. Це не ті доходи, які вона могла б отримувати в умовах без санкцій. Але це все рівно фінансування бюджету війни”, – зауважив експерт. Сила і слабкість Китаю Звичайно, Китай – як безпосередній вигодонабувач від ослаблення керованої ним Росії – намагається якось стабілізувати це падіння.
Зокрема, КНР отримує нафту з Росії, використовуючи іранських посередників. За словами економіста Василя Невмержицького, ще у 2019 році іранська компанія Ocean Glory Giant створила хитромудру схему, вигадавши, як замаскувати фінансування цих поставок.
Зазвичай торгівля нафтою потребує банківських гарантій чи акредитивів. Але великі банки, дотримуючись санкцій, відмовлялися обслуговувати іранські або російські вантажі. Тоді компанія пішла іншим шляхом – почала оформлювати іпотеки на самі судна у швейцарських банках.
Формально це виглядало як звичайне кредитування флоту, але насправді було фінансовою ширмою, що приховувала розрахунки за нафтові партії. Виглядало все законно: є договір іпотеки, судно, кредитор – а отже міжнародні платежі не виглядали як санкційні. У результаті танкер ставав не лише транспортом, а й “банківською заставою”, що маскувала нафтоторгівлю.
Цей механізм дозволив провести понад 130 мільйонів барелів нафти – приблизно на 9,6 млрд долл. – перш ніж Ocean Glory Giant сама потрапила під американські санкції.
Паралельно Китай активно збільшував закупівлі: коли Індія скоротила імпорт через тиск США, китайські НПЗ замовили п’ятнадцять великих партій сорту Urals. Часто така нафта надходила до невеликих незалежних заводів teapots. Вони працювали на “сірій” нафті, котра у документах фігурувала як малайзійська чи оманська, але реально походила з Росії чи Ірану. “Завдяки цим схемам Китай сьогодні отримує понад 1,3 млн барелів іранської нафти щодня і близько 2 млн барелів російської. Для Пекіна це не лише вигідно економічно, а й критично для енергетичної безпеки”, – підкреслив експерт. При цьому економіст Борис Кушнірук зазначає, що це Китай допомагає Ірану і Росії обходити санкції. І це питання не тільки економічної вигоди, хоча вона, звісно, присутня. Це значить, що Китай за часів керівництва Сі Цзіньпіна перетворюється на лідера світу автократій, який протистоїть демократичним державам, – додає він.
Проте у Заходу, а точніше у США, є чим скоригувати всі можливі зусилля Китаю. Так, політолог та соціолог Віктор Небоженко відзначив декілька цікавих, але непомітних з першого погляду моментів, що були “фоном” зустрічі президента США Дональда Трампа з кремлівським диктатором Путіним під час візиту останнього на Аляску.
На його думку, обидва очільники держав під час цієї зустрічі “прикривалися Україною, аби вирішувати інші задачі”. І не останньою з них був важливий сигнал Сполучених Штатів на адресу Китаю. “Сполучені Штати закінчили тихо, тихою сапою фундаментальний геополітичний проект – повне закриття світових транснаціональних трансатлантичних каналів: Суецький, Гібралтар, Панамський, Берингова протока. Все. Американці тепер на 30 або навіть 50 відсотків перемогли Китай, тому що якщо почнуться конфлікти, то ці канали одразу перекриваються, миттєво. І Китаю нікуди подіти свою продукцію”, – зауважив Небоженко. І демонстрація Путіну та прибулим журналістам десятків F-35, “чомусь припакованих” на Алясці, на його думку, була зроблена саме для того, щоб показати миттєві можливості американців по контролю над Беринговою протокою.
Тобто, Китай сам тепер опиняється у підвішеному стані, коли будь-який його крок вправо чи вліво може бути швидко “скоригований” блокуючими заходами Штатів. І тут вже не до економіки оскаженілого агресора, хоч би самим якось вижити.
Таким чином, справа порятунку російської економіки – у руках самих потопельників. Росіянам для цього треба просто якнайшвидше припинити війну з Україною, чому допомогли б сильніші антиросійські санкції.
Ірина Носальська -
Бізнес РФ готовий на будь-яку “перемогу” Путіна – The Economist
Російська еліта виснажена війною і готова прийняти будь-який варіант “перемоги”, який запропонує Путін. Про це напередодні повідомило видання The Economist.
У статті зазначається, що президент Росії продовжує прагнути до розколу єдності Західних країн, однак його найближчі соратники, насамперед багаті бізнесмени, готові на будь-який мирний результат. Це пов’язано з бажанням припинити затяжний конфлікт з Україною.
За даними аналітиків, на раптово організованій нараді Путіна з представниками еліти 16 серпня в Кремлі російський президент мав на меті продемонструвати успіхи, пов’язані із самітом на Алясці. Та замість цього зустріч показала готовність учасників прийняти будь-який сценарій завершення війни, який Путін оголосить перемогою. Як зазначає видання, цей настрій чітко виражають слова одного з інформованих бізнесменів: “Всім байдуже, як це закінчиться, головне – щоб це закінчилося. Путін може назвати перемогою що завгодно”.
Як повідомляється, під час зустрічі тон Путіна звучав примирливо: “Ми поважаємо бажання США завершити бойові дії якнайшвидше. Ми також хочемо цього”.
Втім, саміт на Алясці був організований не стільки для американського і російського президентів, скільки як демонстрація для російської еліти і громадськості. Як показують соціологічні опитування, 70% росіян вірять в успіх країни на полі бою, але водночас 60% підтримують ідею переговорів. Хоча страх перед поразкою вже згас, ентузіазму щодо продовження війни явно бракує, – йдеться у статті.
Проте вимоги Путіна на мирні переговори залишається амбіційними: від визнання окупації Криму і сухопутного коридору до виходу України з НАТО і організації нових президентських виборів у Києві.
У той же час російська економіка стикається з ростом проблем. Дефіцит бюджету у 2023 році вже перевищив запланований показник на 2025-й рік через значне збільшення державних витрат. Зокрема, щонайменше 5% видатків спрямовується на утримання контрактної армії для бойових дій в Україні. Нестача кадрів також негативно впливає на цивільний сектор.
Сила армії РФ теж залишається під питанням: навіть через три літніх сезони війни Росія не змогла прорвати фронт в Україні. Масова мобілізація чи продовження бойових дій ще рік виглядають ризиковими для Путіна. Величезні втрати лише підтвердили б неспроможність його військ здолати українські сили.
Хоча у суспільних настроях переважає бажання припинення війни, Путін не планує зупинятися. Російський президент сподівається досягти значного прориву на полі бою протягом наступних кількох місяців, посилити політичну нестабільність в Україні і послабити підтримку Заходу. Попри невдачі в цих аспектах досі, навіть можливе завершення активної фази війни не припинить його спроб зруйнувати єдність Західних партнерів, впевнені аналітики.