У жовтні цього року світові ціни на продовольчі товари впали, як повідомила Організація Об’єднаних Націй. Індекс продовольчих цін зменшився на 1,6 відсотка порівняно з вереснем, особливо це стосується зерна, м’яса та молочних продуктів. Ціни на яловичину трохи піднялися через попит на продукцію з Австралії. Однак ціни на молочні продукти та цукор впали через збільшення поставок. Ціни на олії зросли на 0,9 відсотка, вплив на це мали затримки у збиранні урожаю в деяких регіонах. Також прогнозується, що виробництво зерна зросте вперше до 2 990 мільйонів тонн у 2025 році, а світові запаси зерна також збільшаться.
Позначка: Економіка
-
Резерви України оновили історичний рекорд
У жовтні міжнародні резерви України значно зросли і станом на 1 листопада склали $49,516 млрд, що на 6,4% більше, ніж попереднього місяця. Цей ріст був зумовлений значними надходженнями від міжнародних партнерів, які перевищили валютні операції Національного банку та виплати зовнішнього боргу країни. Уряд отримав фінансову підтримку від ЄС, Світового банку, а також від інших кредиторів. У той же час, Україна витратила понад $600 млн на обслуговування та погашення державного боргу у іноземній валюті. Також було сплачено $83,9 млн Міжнародному валютному фонду. Національний банк здійснив продаж та викуп валюти на ринку, але загальний чистий продаж становив $2,834 млрд. Міжнародні резерви України забезпечують фінансування майже на 5,1 місяців імпорту. Це вже третій місяць поспіль, коли резерви країни зростають, і вони встановили новий історичний рекорд.
-
У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України
Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз під час конференції у Києві висловив обурення тим, що введення Європейського вуглецевого мита (CBAM) може сильно вразити економіку України, починаючи з 2026 року. Він зауважив, що це рішення Євросоюзу більше спрямоване на захист свого внутрішнього ринку, ніж на збереження екології. Водовіз підкреслив, що впровадження CBAM може призвести до скорочення ВВП України на 5% у 2026 році та навіть на 10% у 2030 році, а також до зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів. Він закликав уряд шукати спільні рішення з Євросоюзом, щоб відтермінувати введення CBAM для України через важливість ситуації в країні. Також він висловив необхідність створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю, щоб підтримати українські підприємства у процесі декарбонізації.
-
Голова ВЕФ назвав загрози для світової економіки
Президент Всесвітнього економічного форуму висловив обурення щодо можливої фінансової нестабільності у світовій економіці через три “бульбашки”, які зростають на ринках одночасно. Він назвав ці “бульбашки” криптовалютну, штучного інтелекту та боргову. Бренде застеріг уряди та інвесторів від уваги до цих тенденцій. Він також зазначив, що державний борг у багатьох країнах досяг небезпечно високого рівня, що створює ризики для фінансової стабільності. У той же час, розвиток штучного інтелекту може призвести до соціальних проблем, зокрема в безробітних областях. Проте голова форуму наголосив, що технологічні зміни можуть покращити продуктивність і добробут суспільства в цілому.
-
Європа переживає економічний реверс – ЗМІ
Держави південної Європи вражають своїми успіхами, випереджаючи країни півночі регіону. Економіки Іспанії та Греції демонструють помітно вищі темпи зростання, що можна частково пояснити ефектом від програм жорсткої економії, які раніше впроваджувалися в цих країнах, які колись вважали слабкими ланками ЄС. Про це в понеділок, 3 листопада, пише Semafor.
За даними видання, цьогоріч Іспанія зафіксувала 3,5% економічного зростання, Греція – 2,3%, тоді як Франція досягла лише 0,7%, а Німеччина – 0,2%. На додачу, у південних державах спостерігається скорочення бюджетного дефіциту, у той час як у північних країнах він стає більшим, хоча й стартував із нижчих показників.
Як зазначається, цей успіх південних країн значною мірою обумовлений розвитком туризму та активним залученням інвестицій. Греція та Кіпр переживають будівельний бум, що також сприяє зростанню. Водночас північ Європи стикається з труднощами у впровадженні бюджетних скорочень. Наприклад, у Великій Британії уряд відклав плани скорочення витрат на соціальні програми, зокрема виплат за інвалідністю, а у Франції за останній рік уже тричі змінювався кабінет міністрів через несприйняття суспільством жорстких бюджетних заходів.
Раніше повідомлялося про стрімке економічне зростання Польщі, яка навіть в умовах агресивної політики Росії та її погроз продовжує міцніти як стратегічна опора Європейського Союзу. Вперше з часу свого приєднання до ЄС у 2004 році Польща стала лідером за темпами економічного зростання на континенті.
ЄК оцінила рух України в ЄС: відданість і є нюанси
-
Вкладення українців у держоблігації досягли рекорду
У жовтні 2025 року Міністерство фінансів України залучило 64,7 мільярда гривень в еквіваленті до державного бюджету шляхом розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Про це в понеділок, 3 листопада, Міністерство фінансів повідомило на своєму офіційному сайті.
За даними відомства, з цієї суми 49,9 мільярда гривень становили облігації у національній валюті із середньозваженою дохідністю 16,5% річних, тоді як валютні облігації в розмірі 355 мільйонів доларів мали дохідність 4,06% річних.
Станом на 31 жовтня 2025 року в обігу перебувають державні облігації на загальну суму понад 1,89 трильйона гривень. Найбільшими їхніми власниками залишаються комерційні банки (48,3%) та Національний банк України (35,2%). Частки інших інвесторів розподілені так: юридичні особи – 8,8%, фізичні особи – 5,6%, нерезиденти – 0,8%, страхові компанії – 1,1%, територіальні громади – 0,01%.
За рік інвестиції юридичних і фізичних осіб в ОВДП зросли на 27,5% порівняно з жовтнем 2024 року. Українці наразі тримають облігації на суму понад 106 мільярдів гривень, тоді як юридичні особи володіють паперами на понад 166,7 мільярда гривень.
Крім цього, 22 жовтня Міністерство фінансів організувало четвертий switch-аукціон ОВДП. Попит перевищив очікування: було подано 21 заявку на суму 17 мільярдів гривень, із яких задоволено заявки на 15,5 мільярда гривень.
На аукціоні інвестори обміняли облігації з погашенням 5 листопада 2025 року на нові цінні папери з терміном обігу до 25 липня 2029 року із дохідністю 14,89% річних. Купонний прибуток становить 74,45 гривні кожних пів року. Для погашення попередніх випусків буде зараховано облігації на суму 14,18 мільярда гривень (14 184 871 одиниця). Усі заявки інвесторів задовольнили, а середньозважена дохідність склала 14,89%.
З початку цього року Міністерство фінансів залучило через ОВДП, приблизно, 473,1 мільярда гривень. Це друге найбільше джерело фінансування держбюджету після міжнародної допомоги.
З моменту початку повномасштабного вторгнення обсяг коштів, залучених через державні облігації, перевищив 1,89 трильйона гривень в еквіваленті.
Нагадаємо, попередній рекорд за обсягом інвестицій був у серпні. Міністерство фінансів України повідомило, що портфель облігацій внутрішньої державної позики у власності громадян України станом на 14 серпня 2025 року сягнув 100,2 млрд грн.
Раніше повідомлялося, що державні облігації РФ обвалилися на тлі чуток про підвищення податків. Індекс RGBI, що відображає вартість облігації федерального займу, опустився зі 121 пункту до 117.
-
Заборгованість всіх держав світу наближається до рекордних рівнів
Останній звіт МВФ показує, що глобальний державний борг зростає швидше, ніж очікувалося. Це створює загрозу для світової економіки загалом і для окремих країн, зокрема для України. Висока заборгованість країн може обмежити їх можливість реагувати на економічні кризи, оскільки витрати на обслуговування боргу зростають, що може призвести до скорочення державних видатків або підвищення податків. Зростання боргу також створює ризик фінансової нестабільності та боргових криз.
МВФ особливо хвилюється тим, що збільшення боргів спостерігається не лише у країнах, що розвиваються, але й у розвинених країнах, зокрема у США. Для України важливо підтримувати стійкість свого державного боргу, особливо у воєнний час, коли доводиться фінансувати великий дефіцит бюджету за рахунок зовнішніх запозичень.
Зростання глобальної заборгованості створює несприятливі умови для України через можливе підвищення вартості запозичень на світових ринках, ризик скорочення зовнішньої допомоги та уповільнення світового економічного зростання, що може ускладнити відновлення та розвиток країни.
-
Експорт нафти РФ впав до мінімуму з 2022 року – ЗМІ
У жовтні постачання російських нафтопродуктів морем значно зменшилося, досягнувши найнижчого рівня у 2022 році. Це сталося через атаки українських дронів на нафтопереробні заводи та посилення міжнародних санкцій. Експорт дизельного палива збільшився незначно, але загальний обсяг експорту нафтопродуктів зменшився. Експорт мазуту та сирої нафти також скоротився. Падіння експорту суттєво пошкодило доходи Москви від енергетики. Нові санкції США проти російських нафтових компаній ускладнюють ситуацію для російських експортерів. Українські військові, використовуючи безпілотники, завдали ударів по російських нафтопереробних заводах, що призвело до паливної кризи в Росії. Росія може перетворитися з експортера на імпортера пального до кінця року.
-
В Україні зріс на третину туристичний збір: чверть припадає на Київ
За дев’ять місяців 2025 року туристичний збір українських туристів зрос на третину порівняно з аналогічним періодом минулого року і склав 234,4 млн гривень. Найбільше коштів у бюджети надійшло від Києва, а саме 52,8 млн грн. У цьому році усього надійшло 234,4 млн грн туристичного збору, що на 35,7 % більше, ніж у той же період минулого року. Туристичний збір сплачують громадяни України, іноземці та особи без громадянства перед тимчасовим розміщенням у готелях, хостелах та будинках відпочинку.
-
Сі заявив Трампу, що Китай “готовий протистояти будь-яким викликам”
Голова Китаю Сі Цзіньпін заявив, що Китай має впевненість у своїй економіці і може протистояти різним проблемам і ризикам. Він наголосив на позитивних показниках економічного зростання, зокрема зазначивши, що зростання за перші три квартали цього року становило 5,2%. Сі також зазначив, що Китай не має наміру конкурувати за світове панування, а зосереджується на власному розвитку та співпраці з іншими країнами.