Життя у ритмі новин

Позначка: Бюджет

  • Названо витрати України на оборону за сім місяців

    Названо витрати України на оборону за сім місяців

    Видатки загального фонду державного бюджету на безпеку і оборону за січень – липень 2025 року становили 1,4 млрд грн, або 62,5% від усіх видатків загального фонду. У липні було витрачено 185,7 млрд грн, повідомив Мінфін у вівторок, 19 серпня.
    Вказано, що загалом за січень-липень поточного року загальна сума касових видатків загального фонду держбюджету склала 2,2 трлн грн, що на 363,1 млрд грн, або на 20,1% більше проти аналогічного періоду минулого року. У липні було витрачено 295,8 млрд гривень.
    У структурі видатків за економічною класифікацією найбільше спрямовано:

  • на оплату праці з нарахуваннями – 860,6 млрд грн, у тому числі у липні – 126 млрд грн.
  • на оплату використання товарів і послуг – 297,1 млрд грн (у липні – 40,5 млрд грн).

    • Ці кошти переважно пішли на підтримку ЗСУ та інших військових формувань і правоохоронних органів – придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування, оплата комунальних послуг.

  • Чому знизились міжнародні резерви України

    Чому знизились міжнародні резерви України

    Станом на 1 серпня поточного року обсяг міжнародних резервів України, за попередніми оцінками НБУ склав 43,03 млрд дол. У порівнянні з попереднім місяцем, цей показник знизився на понад 2 млрд дол. Чому маємо скорочення та наскільки воно критичне? Причини зниження У липні міжнародні резерви України знизились і станом на 1 серпня становили 43,03 млрд дол., що на 4,5%, або на понад 2 млрд дол. менше, ніж місяць тому. “Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті. Ці операції були лише частково компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів та від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП)”, – кажуть у регулятора. Головною причиною стало активне втручання регулятора на валютному ринку для стримування девальвації гривні. За місяць НБУ продав на міжбанку 3,46 млрд дол. для стабілізації валютного ринку. Викуп валюти в резерви був мінімальним – лише 0,3 млн дол.
    Другий фактор, що вплинув на динаміку резервів, – надходження на користь уряду та виплати за обслуговування держборгу.
    Так, у липні на рахунки уряду надійшло 2,12 млрд дол., з яких: 1,17 млрд – допомога від ЄС у рамках ініціативи G7, понад 513 млн – від МВФ, 414 млн – від продажу валютних ОВДП, майже 24 млн – від Світового банку.
    Паралельно Україна виплатила 793 млн дол. за зовнішніми зобов’язаннями, включаючи обслуговування Облігацій зовнішньої державної позики (ОЗДП) та борг перед міжнародними партнерами. Крім того, 2,6 млн дол. перераховано МВФ.
    Тож, попри те, що країна отримала 2,12 млрд дол. зовнішньої допомоги, ці надходження не перекрили витрати.
    Третьою причиною падіння МР єпереоцінка фінансових інструментів (через зміну ринкової вартості та курсів валют). У липні завдяки цьому фактору вартість фінансових інструментів збільшилася на 101,5 млн дол.

  • Дефіцит бюджету Росії перевищив річний план

    Дефіцит бюджету Росії перевищив річний план

    За даними Мінфіну РФ, федеральний бюджет Росії за січень-липень 2025 року має дефіцит у 4,9 трлн рублів, що перевищує річний план у 3,8 трлн рублів. У липні дефіцит збільшився на 1,2 трлн рублів. Доходи становили 2,7 трлн рублів, а витрати – 3,9 трлн рублів. За сім місяців витрачено 25,2 трлн рублів з запланованих 42,3 трлн рублів на рік. Зростання видатків перевищує зростання доходів. Найбільше спадають нафтогазові надходження через зниження цін на нафту та зміцнення рубля. Уряд готується переглядати бюджет через це. Зниження енергетичних доходів підсилює вразливість російської економіки до зовнішнього тиску. Щоб компенсувати дефіцит, планують використовувати Фонд національного добробуту та скорочувати видатки на інші сфери для фінансування війни проти України. Російський ФНБ також зменшується, що свідчить про погіршення фінансової ситуації країни.

  • ООН у кризовому стані: катастрофа з фінансами, масові звільнення

    ООН у кризовому стані: катастрофа з фінансами, масові звільнення

    Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш представив результати дослідження про ефективність виконання завдань, які ставлять перед організацією. Виявилося, що кількість зустрічей і звітів вже доводить систему до межі. Гутерріш запропонував скоротити їх кількість та зробити їх більш змістовними. Також планується скорочення бюджету ООН на понад 700 мільйонів доларів і звільнення близько 3 тисяч працівників. Ці зміни відбуваються на тлі загрози втрати підтримки США, яка становить значну частку в бюджеті організації. План реформ передбачає об’єднання агентств ООН у чотири основні департаменти та скорочення витрат і персоналу. Гутерріш планує оприлюднити деталі реформ у вересні.

  • Рада схвалила додаткові 412 млрд на оборону

    Рада схвалила додаткові 412 млрд на оборону

    Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому законопроєкт №13573 про зміни до держбюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення видатків на оборону на 412,3 млрд грн. Про це стало відомо під час трансляції засідання парламенту на каналі Рада у четвер, 31 липня.
    Відповідне рішення підтримали 332 депутати. Законопроєкт був поданий сьогодні керівництвом Ради на заміну аналогічному проєкту №13439-3, який раніше ухвалили в першому читанні. З попереднього документа прибрали деякі додаткові видатки.
    Згідно з ухваленим документом, 115 млрд грн спрямовується на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони, 216 млрд грн – на закупівлю та виробництво озброєння, військової техніки і дронів. Решта коштів покриє інші потреби війська.
    Крім того, законопроєкт передбачає новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року: 60% надходжень спрямовуватиметься Міноборони на закупівлю дронів, зброї та військової техніки, 30% – Держспецзв’язку на дрони, 10% – на потреби бригад.
    Фінансування планується забезпечити за рахунок збільшення залучення коштів від ОВДП на 184,9 млрд грн, перевиконання власних доходів бюджету на 147,5 млрд грн, зменшення витрат на погашення ОВДП на 65,1 млрд грн та зменшення видатків на обслуговування боргу на 11,2 млрд грн.

  • Рада розгляне новий законопроєкт на 400 млрд

    Рада розгляне новий законопроєкт на 400 млрд

    Верховна Рада планує розглянути новий законопроєкт №13573 щодо суттєвих змін до державного бюджету-2025. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа у Фейсбук в четвер, 31 липня.
    За її словами, законопроєкт був сьогодні зареєстрований після консультацій керівництва парламенту та фракцій, які відбулись напередодні.
    Законопроєкт передбачає збільшення видатків на сектор оборони на 412,3 млрд грн:

  • 115 млрд грн – на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони;
  • 216 млрд грн — на закупівлю та виробництво озброєння, техніки та дронів;
  • решта – на інші потреби армії.

    • Також в законопроєкті передбачено новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року:

  • 60% – Міністерству оборони на дрони, зброю та техніку;
  • 30% – Держспецзв’язку на дрони;
  • 10% – безпосередньо на потреби бригад ЗСУ.

    • Фінансування змін відбуватиметься за рахунок:

  • додаткового розміщення ОВДП (+184,9 млрд грн),
  • перевиконання доходів бюджету (+147,5 млрд грн),
  • скорочення витрат на погашення та обслуговування боргу (76,3 млрд грн разом).

    • За словами Підласої, цей законопроєкт має вирішити критичну проблему серпневих виплат військовим, оскільки попередній законопроєкт №13439-3 наразі не може бути розглянутий.
    У свою чергу Еконімічна правда з посиланням на джерела в Раді повідомляє, що раніше ухвалений у першому читанні законопроєкт зі змінами до бюджету наразі заблокований, оскільки парламентські фракції відмовляються його підтримувати з різних міркувань.
    “Наприклад, група Довіра вимагає підписання закону з соєвими правками, ЄС – виключити норму про вилучення 8 млрд з міста Києва, Голос – призначення голови митниці”, – пише видання.

  • Рада розгляне новий законопроєкт про оборону

    Рада розгляне новий законопроєкт про оборону

    Верховна Рада планує розглянути новий законопроєкт №13573 щодо суттєвих змін до державного бюджету-2025. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа у Фейсбук в четвер, 31 липня.
    За її словами, законопроєкт був сьогодні зареєстрований після консультацій керівництва парламенту та фракцій, які відбулись напередодні.
    Законопроєкт передбачає збільшення видатків на сектор оборони на 412,3 млрд грн:

  • 115 млрд грн – на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони;
  • 216 млрд грн — на закупівлю та виробництво озброєння, техніки та дронів;
  • решта – на інші потреби армії.

    • Також в законопроєкті передбачено новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року:

  • 60% – Міністерству оборони на дрони, зброю та техніку;
  • 30% – Держспецзв’язку на дрони;
  • 10% – безпосередньо на потреби бригад ЗСУ.

    • Фінансування змін відбуватиметься за рахунок:

  • додаткового розміщення ОВДП (+184,9 млрд грн),
  • перевиконання доходів бюджету (+147,5 млрд грн),
  • скорочення витрат на погашення та обслуговування боргу (76,3 млрд грн разом).

    • За словами Підласої, цей законопроєкт має вирішити критичну проблему серпневих виплат військовим, оскільки попередній законопроєкт №13439-3 наразі не може бути розглянутий.
    У свою чергу Еконімічна правда з посиланням на джерела в Раді повідомляє, що раніше ухвалений у першому читанні законопроєкт зі змінами до бюджету наразі заблокований, оскільки парламентські фракції відмовляються його підтримувати з різних міркувань.
    “Наприклад, група Довіра вимагає підписання закону з соєвими правками, ЄС – виключити норму про вилучення 8 млрд з міста Києва, Голос – призначення голови митниці”, – пише видання.

  • Орбан розкритикував новий семирічний бюджет ЄС

    Орбан розкритикував новий семирічний бюджет ЄС

    Прем’єр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його країна не підтримає новий семирічний бюджет ЄС, назвавши його “побудованим на логіці війни з Росією”.
    За словами Орбана, документ зовсім не відповідає інтересам європейських громадян.
    Прем’єр-міністр Угорщини вважає, що документ побудований за “логікою війни з Росією”.
    Він висловив обурення тим, що великі суми планують виділити на допомогу Україні, а сільське господарство та розвиток країн ЄС, на його думку, отримають набагато менше.
    “Брюссельська еліта представила семирічний бюджетний проєкт, побудований на логіці війни. Мільярди – Україні, крихти – фермерам та розвитку. Їхня мета: перемогти Росію, поставити при владі ліберальних союзників та розширити сферу свого впливу. Ми відкидаємо їхні фантазії, ми відкидаємо їхню пропозицію – європейці заслуговують на Союз, який ставить на перше місце саме їх”, – зазначив Орбан.
    Він додав, що бюджет побудовано так, що його п’ята частина призначена для України.
    “Це бюджет Європейського Союзу, який воює з Росією. Який воює з Росією на українській території. Це бюджет Європейського Союзу, який хоче перемогти РФ на українській території в надії, що військова поразка похитне російську владну систему, проклавши шлях до зміни влади”, – заявив Орбан.
    За його словами, такий сценарій дозволить повернутися до ліберального порядку денного в ЄС і в майбутньому налагодити ділові зв’язки з Росією, але вже за нової влади в Кремлі.
    “Угорщина не зацікавлена у військовому бюджеті. Нам потрібен бюджет, який підтримує мир і розвиток, тому ми навіть не розглядаємо цю пропозицію”, – зазначив прем’єр.

  • Орбан пригрозив ЄС через грошову допомогу Україні

    Орбан пригрозив ЄС через грошову допомогу Україні

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вчергове погрожує Європейському Союзу. Тепер він “буде голосувати проти бюджету ЄС на 2028-2034 роки”, бо там передбачено 100 млрд євро для України. Про це йдеться в його дописі в Facebook.
    За його словами, він, мовляв, не погодиться на бюджет ЄС, бо цей бюджет нібито “направляє гроші угорців до України”, а також начебто “розорить угорських фермерів”.
    Політик також заявив, що новий бюджет Євросоюзу буцімто “зробить Угорщину вразливою для шантажу”, але не уточнив до чийого саме.
    “Я ніколи не погоджуся з тим, що ми, угорці, одержуємо належне нам фінансування лише тоді, коли підкоримося політиці Брюсселя щодо війни, імміграції та гендерної рівності”, – заявив він.
    Орбан стверджує, що в Брюсселі мусять розуміти, що “відповідь Угорщини – “ніколи”: він буде голосувати проти бюджету. Слід зауважити, що рішення щодо бюджету ЄС ухвалюється традиційним способом: кваліфікованою більшістю голосів.
    Таким чином згода або ж незгода Орбана з європейським бюджетом на 2028-2034 роки не має жодного значення.

  • Орбан не підтримує проєкт бюджету ЄС через Україну

    Орбан не підтримує проєкт бюджету ЄС через Україну

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив критику щодо проєкту нового бюджету ЄС, заявивши, що його “єдина мета – приховано прийняти Україну в Євросоюз”. Про це повідомляє Telex у п’ятницю, 18 липня.
    Він наголосив на необхідності налагодження співпраці з Україною, втім, не членства в ЄС.
    “Єдина мета цього бюджету – хитро і непомітно прийняти Україну в Європейський Союз… Спираючись на знання експертів, я можу сказати, що 20-25% нового бюджету ЄС піде в Україну”, – заявив Орбан.
    Проблема бюджетів, за його словами, полягає в тому, що їм бракує реальної стратегічної основи; вони повинні відповідати поставленим цілям.
    Він також додав, що майбутній бюджет і ставлення ЄС до України подібні до міграції.
    “Одного разу впустивши їх, ви вже не зможете їх стримати”, – наголосив глава уряду.
    Так, Орбан переконаний, якби українці увійшли в економічний простір ЄС, гроші безнадійно “пішли б туди”.
    Він також назвав бюджет “бюджетом безнадії”, оцінивши його як “недоречно спрямований на фінансування застою, з низьким рівнем амбіцій і без обнадійливих перспектив”.
    Втім, ркремо зауважив, що приблизно усвідомлює, з якими країнами йому доведеться вести переговори, аби мати можливість прийняти бюджет у Брюсселі.
    Раніше Орбан заявив, що на сьогодні “найбільшою загрозою” для країни є вступ України до Європейського Союзу.