Сенат США проголосував за скорочення федерального бюджету на 9 мільярдів доларів, що є першою великою перемогою американського президента Дональда Трампа. Голосування відбулося після 12-годинної дискусії і закінчилося з рахунком 51 на 48 на користь скорочення бюджету. Ця перемога, хоч і символічна, є важливим кроком до фінансової розсудливості, який відображає обіцянки Трампа зменшити величину федерального уряду. Пакет документів тепер направлений до Палати представників для остаточного голосування.
Позначка: Бюджет
-
ФРН відхилила проєкт бюджету ЄС
Німеччина відхилила пропозицію Єврокомісії щодо бюджету Євросоюзу на суму практично 2 трильйони євро. Представник уряду Німеччини заявив, що збільшення бюджету ЄС неприйнятне в умовах, коли країни-члени стараються покращити свої фінанси. Ця позиція Німеччини підкреслює складність майбутніх переговорів. У новому плані бюджету передбачено створення фонду конкурентоспроможності, процвітання і безпеки на суму 590 млрд євро. План також передбачає зменшення фінансування сільського господарства та виділення 100 млрд євро на підтримку України. Ця пропозиція може спровокувати дискусії серед країн ЄС. Щоб бюджет набрав чинності, його потрібно схвалити Європейському парламенту і усіма країнами-членами до кінця 2027 року.
-
Рада підтримала збільшення видатків на оборону
У Верховній Раді було прийнято законопроєкт, який передбачає зміни до державного бюджету щодо фінансування сектору безпеки і оборони. Зокрема, передбачено збільшення видатків на 412,4 млрд грн, з яких найбільшу частину отримають Міноборони, МВС, ГУР Міноборони, СБУ та інші служби. Ці кошти передбачається виділити на придбання зброї, обладнання та інше необхідне для забезпечення обороноздатності. Збільшені видатки будуть фінансуватися за рахунок збільшення доходів держбюджету, зокрема через перевиконання планових показників та інші джерела доходів.
-
Євросоюз готує найбільший в історії бюджет – ЗМІ
Єврокомісія може погодити рекордний бюджет ЄС на 1,7 трлн євро, з яких 88 млрд надійде Україні. Планується, що централізований бюджет у розмірі 1,717 трлн євро буде розподілений на семирічний період, починаючи з 2028 року. Якщо члени Єврокомісії приймуть цю цифру, то загальні витрати зростуть до 1,23% валового національного доходу протягом наступних семи років. Зазначено, що Україні буде виділено 88 млрд євро в рамках спеціального фонду протягом наступних семи років. Ця сума становитиме частину загальної підтримки ЄС для України, яка складає майже 160 млрд євро з моменту початку конфлікту з Росією. Євросоюз також шукає $19 млрд для України на 2026 рік з метою забезпечення необхідної підтримки та допомоги країні в умовах невизначеності щодо майбутньої допомоги від США.
-
Макрон оголосив про подвоєння оборонного бюджету Франції
Макрон заявив, що у 2027 році оборонний бюджет Франції складе 64 млрд. євро, що вдвічі перевищить витрати у 2017-му. Про це у неділю, 13 липня, повідомляє BFMTV.
Французський лідер розповів, що восени буде представлено “актуалізацію” закону про військове фінансування на 2024-2030 рік. За його словами, поправки передбачають виділення додаткових 3,5 млрд. євро на оборону в 2026 році і ще 3 млрд. євро – роком пізніше.
Макрон у своєму виступі наголосив, що європейці тепер повинні самі забезпечувати свою безпеку і зазначив, що ніколи з 1945 року свобода не була під загрозою, як зараз у зв’язку з російською агресією.Глава держави уточнив, що Франції необхідно подолати слабкі місця в оборонному секторі, особливо щодо запасів боєприпасів, оснащення безпілотниками, посилення протиповітряної оборони та засобів радіоелектронної боротьби, збільшення космічних можливостей.
Французький президент також назвав гарантією свободи країни та опорою її безпеки ядерне стримування.
“Щоб бути вільними, вас повинні боятися, а щоб вас боялися, ви повинні бути сильними”, – наголосив він.
У березні Макрон закликав збільшити оборонні витрати Франції до 3-3,5% ВВП на рік (зараз приблизно 2%). За підрахунками Reuters, для цього Парижу потрібно знайти додаткові 30 млрд. євро на рік.
Раніше президент Литви Гітанас Науседа заявив, що союзники, особливо у Західній і Південній Європі, мають усвідомити: агресивні плани Росії щодо Заходу – це не просто гучні слова, а реальна загроза.
-
В Сенаті США схвалили 500 млн доларів для України
Комітет із питань збройних сил Сенату США в пʼятницю, 11 липня, схвалив виділення 500 мільйонів доларів на безпекову допомогу Україні у межах проєкту оборонного бюджету на 2026 фінансовий рік. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters.
Члени профільного комітету Сенату 26 голосами проти 1 схвалили проєкт Закону про асигнування на національну оборону (NDAA), який визначає рівень фінансування Збройних сил США.
Проєкт NDAA передбачає фінансування на національну оборону в розмірі 925 мільярдів доларів, з яких 878,7 мільярда доларів планується передати Пентагону, а 35,2 мільярда доларів – Міністерству енергетики.
Проєкт закону містить положення про продовження Ініціативи зі сприяння безпеці України (Ukraine Security Assistance Initiative) до 2028 року. Її фінансування збільшується з 300 мільйонів доларів у 2025 фінансовому році до 500 мільйонів доларів.
Поки що невідомо, чи залишиться це положення у фінальному проєкті NDAA, який ще має бути затверджений усім Сенатом, а також Палатою представників і підписаний Дональдом Трампом.
Як відомо, Трамп 8 липня наказав відновити постачання озброєння Україні та розкритикував російського диктатора Володимира Путіна, звинувативши його у масових вбивствах цивільного населення.
Трамп вперше особисто відправить зброю Києву – ЗМІ -
В РФ виявили мільярдні розкрадання на будівництві укріплень
Генпрокуратура РФ подала позов до Останкінського суду Москви про стягнення майже мільярда рублів з організаторів будівництва оборонних споруд в Білгородській області. Перед цим аналогічний скандал виник в Курській області. Про це повідомляє російське провладне видання Комерсант.
Серед відповідачів: заступник губернатора регіону Рустем Зайнуллін, підприємці Сергій Петряков, Іван Новіков і Костянтин Зімін (всі четверо заарештовані в справі про шахрайство), екс-керівник управління капбудівництва регіону Олексій Сошніков, бізнесмен Дмитро Боровльов і і Будінвестрезерв.
У 2022–2024 роках області виділили з федерального бюджету 19,5 млрд рублів на будівництво укріплень на межі з Україною.
Зайнуллін і Сошніков, які займалися проектом, уклали 26 контрактів на 1,14 млрд рублів з компаніями Боровльова та Петрякова – Регіон Сибір та Будінвестрезерв.
З цієї суми майже 925 млн рублів, за версією слідства, були здобуті незаконно – через зловживання службовим становищем. Генпрокуратура вимагає повернути ці кошти державі. -
В РФ виявили мільярдні розкрадання на будівництві укріплень – ЗМІ
Генпрокуратура РФ подала позов до Останкінського суду Москви про стягнення майже мільярда рублів з організаторів будівництва оборонних споруд в Білгородській області. Перед цим аналогічний скандал виник в Курській області. Про це повідомляє російське провладне видання Комерсант.
Серед відповідачів: заступник губернатора регіону Рустем Зайнуллін, підприємці Сергій Петряков, Іван Новіков і Костянтин Зімін (всі четверо заарештовані в справі про шахрайство), екс-керівник управління капбудівництва регіону Олексій Сошніков, бізнесмен Дмитро Боровльов і і Будінвестрезерв.
У 2022–2024 роках області виділили з федерального бюджету 19,5 млрд рублів на будівництво укріплень на межі з Україною.
Зайнуллін і Сошніков, які займалися проектом, уклали 26 контрактів на 1,14 млрд рублів з компаніями Боровльова та Петрякова – Регіон Сибір та Будінвестрезерв.
З цієї суми майже 925 млн рублів, за версією слідства, були здобуті незаконно – через зловживання службовим становищем. Генпрокуратура вимагає повернути ці кошти державі.
ЗСУ прорвали кордон на Бєлгородщині – соцмережі -
Україна назвала потреби на 2026 рік, а ЄС шукає джерела фінансування
Україна наступного року потребуватиме понад 40 млрд дол. зовнішньої фінансової підтримки. ЄС вже терміново шукає кошти для покриття дефіциту бюджету України 2026 р. Звідки можна взяти гроші? На цей рік грошей вистачить Нещодавно в Україні переписали бюджет, аби залатати дірку, яка утворилася через зростання витрат на закупівлю зброї. Гроші перерозподілили таким чином, аби їх вистачило на військові потреби. Наразі в Україні вважають, що коштів на цей рік вистачить. “Уряд наприкінці червня подав зміни до закону про державний бюджет, де передбачив збільшення видатків на обороноздатність країни майже на 10 млрд дол. Це допоможе ефективно протидіяти ворогу”,- сказав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він підкреслив, що завдяки економічному відновленню та проведеним реформам за перші п’ять місяців 2025 р.вдалося перевиконати дохідну частину держбюджету на 1 млрд дол.
Загалом витрати України на оборону та безпеку у 2025 р. складуть близько 50 млрд дол., що становить 26% ВВП. При цьому власні доходи держбюджету очікуються на рівні 48,5 млрд дол. Бюджет на закупівлю зброї так само рекордний і складе 16,4 млрд дол. “Таким чином зовнішнє фінансування критично важливе для нас, адже дозволяє Україні спрямовувати власні ресурси на захист нашої країни”,- сказав він. За даними Шмигаля, Україні вдалося залучити вже 22 млрд дол. міжнародної фінансової допомоги. Скільки грошей потрібно на наступний рік Тож, гроші на цей рік є, час замислитись про наступний. Він буде для нашої країни непростим.
В Україні вже підрахували скільки нам потрібно буде коштів, аби пройти 2026 р.
Шмигаль заявив, що у 2026 р. Україна потребуватиме зовнішньої фінансової підтримки у розмірі понад 40 млрд дол. Про це він повідомив на засіданні Керівного комітету платформи Української платформи донорів (URC-2025) у Римі.
Прем’єр сказав, що 2026 р. стане випробуванням, оскільки потреби країни у зовнішньому фінансуванні і надалі перевищуватимуть 40 млрд дол. Тож ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти.
Він заявив, що уряд активно веде перемовини з міжнародними партнерами щодо підтримки у 2026 р.
За його словами, наступний бюджетний цикл потребуватиме особливої уваги, адже 2026 р., несе багато невизначеності.
Через невпевненість у міжнародній підтримці наступного року, Україна навіть попросила частину траншу, який МВФ мав надати цього року перенести на 2026 р. “Україна звернулась до Фонду із проханням зменшити розмір наступного траншу із раніше запланованих 0,92 млрд дол. до 0,4 млрд дол. Загальний розмір залишку фінансування за програмою від цього не зміниться, різниця буде розподілена під час наступних переглядів. Це вкладається в логіку економії доступних ресурсів “зараз”, через більшу невизначеність із фінансуванням “завтра”, про що неодноразово наголошую останнім часом. Ситуація із залученням коштів партнерів у 2026 р. є набагато більш невизначеною”,– зазначив Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев. Своєю чергою міністр фінансів Сергій Марченко сказав про те, що наступного року треба буде серйозно скоротити бюджет. “Наступного року нам потрібно скоротити за базовим сценарієм дефіцит до 9,9% з 19,4% ВВП. Щоб зрозуміти, наскільки це складно і наскільки це великі цифри – йдеться про сотні мільярдів гривень менше видатків, якщо порівнювати з тим бюджетом, який ми зараз маємо”, – сказав він. ЄС шукає кошти для України ЄС терміново розглядає варіанти покриття потенційного дефіциту бюджету України на наступний рік, який може сягнути 19 млрд дол. Необхідність у пошуку нових джерел фінансування зумовлена зменшенням підтримки з боку США та згасанням надій на швидке припинення вогню у війні з Росією.
Європейська комісія обговорює з країнами-членами ЄС кілька основних варіантів: військова підтримка України у вигляді “позабюджетних” грантів. Прискорення виплат за кредитами за програмою підтримки G7 на 50 млрд дол. Більш ефективне використання знерухомлених у ЄС російських державних активів. “Зростає занепокоєння щодо наступного року. Багато зацікавлених сторін, які розраховували на угоду про припинення вогню цього року, змушені перераховувати свої витрати і усвідомлюють, що існує фінансова діра, як не крути”, – сказав високопосадовець ЄС у коментарі Financial Times. Терміновість пошуку фінансування пов’язана також із розбіжностями в оцінках. МВФ вважає, що потреби України на наступний рік покриті, однак цей прогноз базується на припущенні, що війна завершиться цього року або в середині 2026 р. У Києві та Брюсселі цей сценарій вважають малоймовірним.
Мета ЄС – забезпечити потреби Києва заздалегідь, до настання зими, особливо враховуючи невизначеність щодо подальшої військової підтримки з боку США.
Один із варіантів, запропонований Києвом країнам G7, полягає в тому, щоб європейські союзники надавали військову допомогу у вигляді двосторонніх грантів, які б враховувалися як внесок у досягнення цільового показника НАТО щодо збільшення національних витрат на оборону до 5% ВВП. Це дозволило б одночасно підтримати Україну та виконати власні оборонні зобов’язання.
Усвідомлення того, що війна буде довгою, а підтримка з боку США – ненадійна, змушує ЄС переходити від ситуативних пакетів допомоги до пошуку більш креативних, довгострокових та сталих механізмів фінансування України.
Розглянуті варіанти демонструють готовність ЄС розширювати фінансові та юридичні межі, щоб забезпечити стабільність України. Особливо це стосується ідеї більш агресивного використання заморожених російських активів, що свідчить про посилення позиції “Росія має заплатити”.
Фактично, ЄС намагається збудувати для України фінансовий “захисний мур” на 2026 р. ще до того, як може виникнути криза фінансування через політичні зміни у США чи “втому від війни”. Успіх цих зусиль напряму визначить здатність України продовжувати оборону та підтримувати макроекономічну стабільність протягом наступного року. Де ще можна взяти кошти? Україна зараз має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 р. Це програма МВФ на 15,5 млрд дол., програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро та програма ERA від “Великої сімки” на 50 млрд дол., які погашатимуться коштом заморожених активів РФ.
Але цих коштів не вистачить. Тож варто шукати внутрішні ресурси.
Мінфін вважає, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, на його думку, і так достатньо високі в Україні.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ.
Гетман, своєю чергою, вважає можливим підняття комунальних тарифів наступного року – до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от “Енергоатом”та “Нафтогаз”.
Ще один ресурс -резерви НБУ, які нині становлять 44,5 млрд дол. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету.
Вікторія Хаджирадєва -
Витрати Росії на поповнення армії зросли до 4 трлн рублів – аналітики
Росії стає складніше поповнювати свою армію на тлі вторгнення в Україну. В першій половині поточного року влада РФ витратила на “живу силу” для продовження війни понад 2 трлн руб. Для збереження такої динаміки втрат і набору нових контрактників протягом року витрати на воюючу армію становитимуть понад 4 трлн рублів, що еквівалентно 9,5% всіх запланованих видатків федерального бюджету 2025 року й 2% російського ВВП. Про це свідчать підрахунки аналітиків Re: Russia.
Федеральний та регіональні бюджети витратили 400 млрд руб. на бонуси за підписання контракту з Міноборони РФ.
Іще 865 млрд були спрямовані на грошове забезпечення військових, а 765 млрд – на виплати вбитим і пораненим.
Витрати на військові угруповання в Україні збільшаться на 1 трлн руб. порівняно з липня 2023-го по червень 2024 року через необхідність заповнювати втрати.
За оцінкою Re: Russia, за шість місяців з початку року було підписано близько 200 тис. грн. нових контрактів. Це на 10% менше, ніж у другому півріччі 2024 року, але поки що приблизно відповідає темпам втрат російської армії.
“Ефективний комерційний “контракт на війну” залишається ключовим фактором, який дозволяє Володимиру Путіну проводити наступальні кампанії в Україні другий рік поспіль, попри вкрай високі втрати та невеликий реальний ефект із погляду розмірів захопленої території”, – резюмують аналітики.
Як ми вже писали, співробітникам МВС РФ запровадили систему премій за відправку затриманих на війну проти України. Зокрема, за одного завербованого в різних регіонах “силовики” зможуть одержати від 10 до 100 тис. російських рублів.
У Росії дефіцит бюджету зріс у шість разів