Президент Ради ЄС Антоніу Кошта заявив, що Євросоюз виконає взяті в жовтні зобов’язання та забезпечить фінансування нагальних потреб України у 2026–2027 роках, включно з військовою та оборонною підтримкою. Про це він зазначив на платформі X у п’ятницю, 12 грудня.
“Готуюся до майбутнього засідання Європейської ради (EUCO) під час телефонних розмов з лідерами. Спільно ми вже постаємо перед важливими зустрічами раніше – і поставатимемо перед ними й надалі. І ми знову готові запропонувати рішення”, – наголосив Кошта.
Він запевнив, що під час підготовчих телефонних розмов з членами Європейської ради “чітко прозвучало одне повідомлення: у жовтні ми зобов’язалися задовольнити фінансові потреби України на наступні два роки. Тепер нам потрібно втілити це зобов’язання в життя”.
Як свідчила інформація у листі-запрошенні лідерам держав-членів ЄС від президента Євроради Кошти, питання стосовно фінансування України буде серед найвищих пріоритетів засідання Європейської ради, яке відбудеться у Брюсселі 18-19 грудня.
“Ми проведемо важливі дискусії, зосередившись пріоритетно на двох питаннях: Україна і безпека на нашому континенті; а також багаторічна фінансова структура Європейського Союзу на 2028-2034 роки”, – заявив Кошта.
Він назвав своїм пріоритетом – виконання важливих рішень, які необхідно прийняти, зокрема щодо фінансування України.
Позначка: Бюджет
-
Кошта запевнив у гарантіях фіндопомоги Україні
-
Уряд Болгарії на тлі масових протестів подав у відставку
Президент Болгарії Росен Желязков оголосив про відставку уряду через масові антиурядові протести в країні. Він зазначив, що влада повинна слухати голос громадян, які вимагають змін. Прем’єр також заявив про досягнення своєї команди, такі як приєднання до єврозони і зростання доходів громадян. Протести були спрямовані проти самовдоволення влади і порушень демократичних цінностей. Уряд пішов у відставку через незрозуміння чи неспостереження за демократією.
-
Перше місто РФ планує “залатати” діру в бюджеті “пожертвами” від росіян
У владі міста Петропавловськ-Камчатський вирішили збирати “добровільні внески” від місцевих жителів та компаній для поповнення міського бюджету. Розмір пожертвувань не обмежений, але кошти приймаються лише безготівково. Гроші повинні переказуватися за допомогою договору безпосередньо до бюджету, з вказанням мети витрат. Якщо ціль не досягнута або кошти не витрачені, вони повертаються на рахунок. Адміністрація міста планує контролювати витрати грошей. Ця ініціатива викликала протести з боку Російської комуністичної партії, яка вважає, що влада перекладає свої обов’язки на громадян, які вже сплачують податки, і закликає будувати місто на громадській власності та контролі.
-
ОПК отримав 1,5 млрд для відновлення виробництва
Виробники оборонно-промислового комплексу отримали понад 1,5 мільярда гривень державної підтримки для відновлення своєї роботи. Про це повідомив глава Міністерства оборони Денис Шмигаль. Літньою цього року відомство запровадило новий механізм фінансування для оборонних підприємств, які постраждали від ворожих атак. Це дозволило швидко виділити кошти на відновлення виробництва та усунення наслідків обстрілів. Міністр також зазначив, що розробляється план заходів для захисту українського оборонного промислу від майбутніх нападів, який включає зміни в географії виробництва, релокацію критично важливих підприємств, перенесення виробництва з районів, де діє російська армія, а також будівництво підземних комплексів. Шмигаль підкреслив, що працюють над створенням безпечних умов для розвитку української оборонної промисловості та забезпечення українських воїнів необхідним.
-
Meta розчарувалася в “метавсесвіті” і скорочує витрати на 30% – ЗМІ
Meta планує суттєво скоротити фінансування свого підрозділу Metaverse – до 30%, повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела, знайомі з ситуацією. За даними видання, потенційні урізання торкнуться не лише проєктів у сфері VR, а й можуть включати чергову хвилю скорочень персоналу.
Як зазначають джерела, ймовірне рішення Meta відображає загальну втому ринку від ідей віртуальних просторів. Платформа Horizon Worlds так і не стала масовою, а VR-гарнітура компанії продається не так активно, як очікувалося.
З моменту гучного ребрендингу у 2021 році Metaverse-проєкти Meta щокварталу приносять багатомільярдні збитки, а аналітики й інвестори дедалі різкіше критикують ці витрати.
Попри це, інші напрями компанії, включно з ШI-ініціативами та смарт-окулярами, виглядають набагато перспективніше. Інвесторів цікавить, чи зможе Meta утримати баланс між високими витратами та реальним попитом.
На тлі новин про можливе скорочення бюджету акції Meta зросли, що свідчить про бажання ринку побачити більш стриману й прагматичну стратегію компанії. -
На дрони скерували додаткові 2,1 млрд – Шмигаль
Міністерство оборони скерувало додаткові 2,1 млрд грн на закупівлю бригадами ЗСУ дронів та іншої необхідної техніки через маркетплейс DOT-Chain Defence. Про це повідомив глава відомства Денис Шмигаль у четвер, 4 грудня.
Як відзначив міністр, загалом від запуску маркетплейсу Міноборони направило на ці закупівлі майже 6,3 млрд грн.
“Це означає реальні, швидкі поставки – без зайвої бюрократії”, – додав він.
Шмигаль додав, що DOT-Chain Defence дає змогу підрозділам обирати саме те, що їм потрібно для виконання завдань, а весь бюрократичний супровід залишається за Агенцією оборонних закупівель Міноборони. -
Держбюджет-2026: чому обурились військові
Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому Закон Про Державний бюджет України на 2026 рік. За документ проголосувало 257 народних депутатів, більшість з них (193) – це представники партії Слуга народу.
В соцмережах від учора розгорівся скандал і найбільше прийнятий держбюджет на наступний рік обурив військовослужбовців – чому далі у сюжеті. Основні статті розходів Зазначимо, що держбюджет-2026 передбачає:- Доходи – 2 трлн 904,6 млрд грн (+402 млрд грн до 2025 року).
- Видатки – 4 трлн 824,1 млрд грн (+121,2 млрд грн).
- Потреба у зовнішній підтримці – 2 трлн 79 млрд грн.
Зазначимо, що ще перед першим читанням до документу було чимало запитань, оскільки: законопроєкт включав рекордний дефіцит у 2,4 трильйона гривень, або 18,4% ВВП, тобто приблизно 45 мільярдів доларів. Також із цієї суми щонайменше половина поки що не має підтверджених джерел.
Основні пріоритети витрат:
▪︎ Оборона і безпека – 2 трлн 807,1 млрд грн (27,2% ВВП) ▪︎ Ветеранська політика – 18,9 млрд грн (+6,3 млрд грн) ▪︎ Соціальний захист – 468,5 млрд грн (+47,6 млрд грн) ▪︎ Освіта – 278,7 млрд грн (+79,8 млрд грн) ▪︎ Наука – 20,1 млрд грн (+5,6 млрд грн) ▪︎ Охорона здоров’я – 258,6 млрд грн (+38,8 млрд грн) ▪︎ Підтримка ВПО – 72,6 млрд грн (+16,5 млрд грн) ▪︎ Демографічні програми – 24,5 млрд грн ▪︎ Підтримка економіки – 51,8 млрд грн ▪︎ Житлова політика – 47 млрд грн ▪︎ Агросектор –14,1 млрд грн (+4,5 млрд грн) ▪︎ Трансферти місцевим бюджетам –283,9 млрд грн ▪︎ Публічні інвестиції – 111,5 млрд грн (+14,5 млрд грн) Збільшення витрат Прийнятий держбюджет передбачає, що з 1 січня зарплати вчителів зростуть на 30%, а з 1 вересня – ще на 20%.
Також із 1 січня підвищуються соціальні стандарти:- мінімальна зарплата – з 8 000 до 8 647 грн;
- прожитковий мінімум – з 2 920 до 3 209 грн;
- для працездатних осіб – з 3 028 до 3 328 грн;
- для людей, які втратили працездатність – з 2 361 до 2 595 грн.
Окрім цього парламент підтримав збільшення щомісячного фінансування для народних депутатів на 120 тисяч гривень. Тобто, з 1 січня кожному нардепу щомісяця виплачуватимуть по 200 тисяч гривень на “роботу з виборцями”, поїздки та канцелярію.
Варто зазначити, що ця сума не є особистою зарплатою депутата, а є фондом на виконання депутатських повноважень. Зарплата (грошове забезпечення) парламентаріїв є окремою статтею. Обурення військових Паралельно з підвищенням видатків на роботу депутатам, зарплата для військових не зросте. Це викликало хвилю хейту в соцмережах, особливо обурились військові.
“Роздавши хотілки в соціальній сфері, жертвуючи підвищення зарплат військових, депутати отримали плюшку у вигляді 200 тисяч гривень… Плюшка невелика по міркам деяких депутатів, але стабільна. І до того ж направлена на те, щоб готуватися до виборів. Моральну складову цього голосування не розглядаю”, – написав Дмитро Биков, виконавчий директор ГО Інститут геополітичного виміру та військовослужбовець ЗСУ. Українська поетеса, волонтерка та військовослужбовиця ЗСУ Ярина Чорногуз звертає увагу, що у військових четвертий рік взагалі не збільшується забезпечення.
“Поки Мирноград у майже повному оточенні через нестачу людей у Силах Оборони, ВР проголосувала бюджет без підвищення базової зп військовослужбовців, про необхідність чого написано стільки статей і дописів різними людьми. На важливості чого наголошували всі кому не лінь. І що – а нічого. Окупація зупинить себе сама”, – написала Чорногуз і піддала сумніву компетентність роботи теперішнього складу Верховної Ради.
Військовослужбовець ЗСУ та журналіст Ігор Луценко також висловив різку критику щодо прийняття бюджету країни на наступний рік.
“…ухвалили бюджет, де базове грошове забезпечення, зі слів окремих нардепів, знову не збільшать протягом усього 2026 року. По-перше, РЕАЛЬНЕ грошове забезпечення військовослужбовців з 2023 року упало більш ніж на 25%. (Я рахую інфляцію з офіційних джерел, котра за підсумками поточного року може сягнути 7.5%, і за 2023 склала 5.1%, а за 2024 – 12%.). Отже, ФАКТИЧНЕ грошове забезпечення військовослужбовця з 2023 року ЗМЕНШИЛОСЯ НА ЧЕТВЕРТЬ”, – зазначив Луценко.
Також він звертає увагу на те, що поки у військовослужбовців грошове забезпечення “стояло на місці”, то середня зарплата по країні зросла – приблизно удвічі.
“Таким чином, ми маємо зниження оплати “праці” солдатів у багатьох вимірах. Ті з них, хто отримує лише “базу”, стали біднішими за ці роки як в абсолютних вимірах, через інфляцію, так і у порівнянні зі своїми співгромадянами, котрі лишилися жити цивільне життя”, – додав військовий.
Ось ще низка коментарів інших українських оборонців: -
Рада прийняла Бюджет-2026
Верховна Рада ухвалила бюджет на 2026 рік, який передбачає збільшення зарплат вчителям. Згідно з рішенням, зарплати вчителів зростуть на 30% з 1 січня та на ще 20% з 1 вересня. Мінімальна зарплата підвищиться з 8 000 грн до 8 647 грн, а загальний прожитковий мінімум також збільшиться. У бюджеті передбачено збільшення видатків на освіту, безпеку та оборону. Для покриття дефіциту бюджету збільшили податок на прибуток банків, а також виділили додаткові кошти на енергоносії та заборгованість за комунальні послуги.
-
Комітет Ради підтримав проєкт бюджету-2026
Бюджетний комітет Верховної Ради України 3 грудня ухвалив проєкт державного бюджету на 2026 рік для другого читання. Тепер народні депутати повинні проголосувати за цей документ. Нардепи Ярослав Железняк та Данило Гетманцев повідомили, що на обговорення бюджету буде виділено до 75 хвилин, а більшість часу буде витрачено на обговорення та прийняття рішення. Гетманцев зазначив, що у проєкті бюджету є кілька нововведень, зокрема, збільшення мінімальної зарплати вчителів до 36 тисяч гривень без збільшення їх навантаження. Також ухвалено рішення щодо частки ПДФО, яка залишається в місцевих бюджетах, що складе 64% від суми сплаченого податку та залишиться у бюджетах громад.
-
Податкові надходження до держбюджету перевищили план
За даними в. о. голови Державної податкової служби Лесі Карнаух, з початку року фактичні надходження до державного бюджету перевищили план на 5,2%, склавши 1,154 трлн грн. Це стало можливим завдяки відповідальності платників податків. Незважаючи на складнощі, зокрема через обстріли та енергетичну кризу, за листопад надходження платежів склали 128,2 млрд грн. Основні джерела надходжень це податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, акцизний податок та рентна плата. Незважаючи на виклики, уряд робить усе можливе для забезпечення фінансової стабільності держави. Також відомо, що дефіцит електроенергії може уповільнити економічне зростання, але доходи держбюджету зросли на 40%.