Міністерство оборони україни випустило заяву, що більша частина фінансування, яке виділяється на озброєння та військову техніку, спрямовується на безпілотні літальні апарати (БПЛА). Проте лише деякі моделі цих дронів демонструють належну ефективність. Перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк пояснив, що більше 500 виробників працює у цій галузі. Однак результати показують, що лише деякі з них відповідають вимогам ефективності на полі бою. Також він зазначив, що є проблеми з тривалим часом виконання замовлень, але вже впроваджено систему DOT-Chain Defence, яка дозволяє швидше забезпечувати війська потрібною технікою. У майбутньому планується здійснювати 70% закупівель безпілотних систем через цю систему. Недавно було оголошено, що Міноборони виділило ще 1,9 млрд грн на закупівлю безпілотників через DOT-Chain Defence. Також було названо обсяг постачань FPV-дронів для Збройних сил України.
Позначка: Бюджет
-
Доходи держбюджету України підскочили на 40%
У жовтні надходження податків та обов’язкових платежів до держбюджету України значно зросли порівняно з минулим роком. Загалом надійшло 181,8 мільярда гривень, що на 41,6% більше. Це пов’язано з отриманням грантової допомоги в розмірі 38 мільярдів гривень. За цей період найбільше надходжень було від податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, акцизного податку, податку на прибуток підприємств та рентної плати. Загалом до бюджету надійшло 251,7 мільярда гривень. Також повідомляється, що дефіцит електроенергії може сповільнити економічне зростання, і уряд РФ визнає уповільнення економіки третій квартал поспіль.
-
Чим відрізняються український та російський бюджети
Верховна Рада проголосувала за проєкт бюджету на 2026 р. у першому читанні. Своєю чергою Держдума РФ ухвалила у першому читанні проєкт федерального бюджету Росії на 2026 р. Чим відрізняються бюджети нашої країни та країни-агресора? Бюджет України: видатки на оборону та підвищення соцстандартів Верховна Рада підтримала проєкт державного бюджету на 2026 р. у першому читанні. Основними будуть видатки на оборону, але після цьогорічної паузи зростуть і соціальні стандарти.
У проєкті держбюджету-2026 закладено видатки на 4,8 трлн грн, доходи – 2,8 трлн грн.
Бюджет підготовлений за другим сценарієм, який передбачає, що війна триватиме увесь наступний рік. Тому усі зібрані податки (2,8 трлн грн) підуть на сектор оборони. Решта видатків (2 трлн грн) будуть профінансовані за рахунок міжнародної допомоги.
Особливістю бюджету-2026 є те, що уряд вирішив підвищити соціальні стандарти, заморожені у 2026 р. “Із позитивного – соціальні стандарти вперше за час повномасштабної війни підвищуються. Ми підвищили мінімальну зарплату, відповідно – буде підвищення прожиткового мінімуму. Це безумовно вплине і на розмір пенсії.”, – сказала народний депутат України, член Комітету ВР з питань бюджету Лариса Забураннав ефірі “Українського радіо”. Згідно з документом, планується встановити з 1 січня 2026 р. мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі – 8 647 грн; у погодинному розмірі – 52 грн. Зараз мінімалка становить 8 тис. грн, наступного року вона зросте на 8,1%.
Водночас Кабмін прогнозує уповільнення зростання заробітних плат українців у 2026 р. до 16%. Середня зарплата становитиме у 2026 р. – 30 032 грн.
Документ рекомендує уряду підняти на 50% зарплати вчителям та викладачам вишів. Також Верховна Рада дала рекомендації уряду опрацювати питання щодо підвищення з 1 січня 2026 р. рівня грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ, інших військових формувань.
Прогноз уряду передбачає зростання споживчих цін наступного року на 9,9%. Саме на цю величину пропонується збільшити прожитковий мінімум, у тому числі для осіб які втратили працездатність (мінімальну пенсію). Документом пропонується установити з 1 січня 2026 р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 грн. А для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років – 2817 грн; дітей віком від 6 до 18 років – 3512 грн; працездатних осіб – 3328 грн; осіб, які втратили працездатність – 2595 грн.
Також відомо, що у проєкті закладений середній курс гривні до долара на рівні 45,7 грн/дол. у 2026 р. Цей курс є розрахунковим і не впливає на валютно-курсову політику НБУ, який встановлює курси за своїми принципами. Курс євро у 2026 р. становитиме – 49,4 грн/євро.
Очікується, що реальний ВВП у 2026 р. зросте на 2,4%, а номінальний ВВП становитиме 10,309 трлн грн. Інфляція (грудень до грудня) прогнозується на рівні 9,9%. Показник відношення державного та гарантованого боргу до ВВП сягне 106% ВВП.
Уряд прогнозує фінансування дефіциту державного бюджету у 2026 р. за рахунок міжнародної допомоги на 44 млрд дол. Джерела для 18 млрд дол. з них поки не визначені.
Далі до листопада Кабінет Міністрів має опрацювати пропозиції і повернути документ до парламенту для голосування в цілому. Бюджет РФ: влада збирається підняти податки Держдума ухвалила у першому читанні проєкт федерального бюджету Росії на 2026 р. Влада збирається наступного року підняти податки і більше позичати у населення – інакше вона ніяк не може впоратися з високим дефіцитом бюджету. Російська економіка у 2025 р. сильно сповільнилася, а уряду через це стає дедалі складніше знаходити гроші на війну та соціальні витрати.
На 2026 р. дефіцит прогнозують вже в 3,7 трлн руб. (1,6% ВВП). “Федеральні видатки наступного року зростуть до 44,869 трлн рублів, але рівень дефіциту залишається прийнятним”,- сказав прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін. Водночас в Рахунковій палаті констатують, що Росія вже зіткнулася з періодом слабкого зростання. В її звіті до бюджету йдеться про те, що таких низьких темпів зростання в російській економіці не відзначалося з 2016 р., за винятком 2020 і 2022 років, коли ВВП знижувався під час локдауну через коронавірус і санкційну кризу.
Загалом, джерело ризиків – це бюджетна політика останніх років. Попри те, що витрати бюджету 2026 р. мають становити 44 трлн руб, уряд може збільшити їх пізніше, як це неодноразово траплялося раніше. Тоді дефіцит знову виявиться вищим, за закладений в бюджеті. Доходи (уряд збирається наступного року отримати понад 40 трлн руб.) також можуть виявитися нижче запланованих, якщо, наприклад, економіка продовжить сповільнюватися.
Тож вже зараз очевидно, що треба буде латати дірку в бюджеті. В Росії вже розпочалася велика податкова реформа. У вересні поточного року Мінфін запропонував підняти податок на додану вартість (ПДВ) з 20% до 22%. Це базовий податок, який сплачують виробники майже всіх товарів та послуг, а також імпортери. “Підвищити податок збираються насамперед, щоб знайти гроші “на фінансування оборони та безпеки”, – йшлося у пресрелізі Мінфіну РФ. Прямий наслідок підвищення ПДВ – це прискорення інфляції. “Підвищення податку може прискорити зростання цін на 0,6-0,7 процентних пунктів”, – вважає заступник голови Банку Росії Олексій Заботкін. Щоправда, Міністерство економічного розвитку не змінює прогноз щодо інфляції: чиновники чекають на темпи зростання цін на рівні 4%. Таким чином, вони припускають, що ціни в 2026 р. зростатимуть набагато повільніше, ніж нинішня ситуація – у вересні інфляція склала майже 8%.
Проте російські експерти вважають, що підвищення податків торкнеться кожного. “Підвищення ПДВ торкнеться кожного. Зростання цін буде ще складніше утриматими. Це означає, що Центробанк проводитиме ще жорсткішу грошово-кредитну політику. Значить, ні про яке суттєве зниження ключової ставки, про яке мріють і говорять багато хто, мова вже навряд чи піде. І, отже, особливого поштовху для зростання економіки від грошово-кредитної політики чекати не доводиться”, – констатує Ольга Шаміна, доцент, кандидат економічних науку Вищій школі журналістики та масових комунікацій СпбДУ в коментарі російській службі Бі-бі-сі. Це друге підвищення податків у Росії після початку війни з Україною. З 1 січня 2025 р. в Росії зросли ПДФО та податок на прибуток. Крім того, влада скасувала деякі податкові пільги, наприклад, ліміти за спрощеною системою оподаткування, а також підвищила акцизи на тютюн, алкоголь і нафтопродукти у 2025 р.
Росіяни нарешті відчують на своїй кишені, скільки коштує війна, яку їх країна розв’язала в Україні.
У коментарі російській службі Бі-бі-сі російський економіст на умовах анонімності сказав, що бюджет, прийнятий у першому ситання – очікуваний у поточних умовах. Вони намагаються виконати всі доручення керівництва: соціальні зобов’язання не на шкоду видаткам на “оборону та безпеку”. Натомість на шкоду економіці та пересічним громадянам. З іншого боку, може, звичайні громадяни раптом усвідомлюють, що платять за геополітику зі своєї кишені.
Вікторія Хаджирадєва -
Депутати підтримали бюджет-2026 у першому читанні
У середу, 22 жовтня, Верховна Рада підтримала у першому читанні проєкт закону про державний бюджет України на 2026 рік. За це рішення проголосували 256 народних депутатів. Згідно з документом, доходи державного бюджету складатимуть 2,4 трлн грн, що на 18,8% більше, ніж у 2025 році. Видатки будуть становити 4,8 трлн грн, що на 415 млрд грн більше, ніж у попередньому році. Серед них виділено значні кошти на оборону та безпеку, а також на соціальні сфери, зокрема на соціальний захист, охорону здоров’я, освіту, науку, ветеранську політику та підтримку економіки. Також депутати підтримали продовження пільг на електромобілі до 2027 року. Попередньо бюджетний комітет Верховної Ради опрацював понад 3,3 тисячі поправок до цього проєкту бюджету на суму понад 7,1 трлн грн.
-
Рада схвалила додаткові 325 млрд на оборону
Верховна Рада прийняла рішення щодо збільшення видатків на оборону вже вдруге цього року. Цього разу видатки зростуть на 324,7 мільярда гривень. Зміни до бюджету підтримали 293 депутати. Гроші будуть спрямовані на Збройні Сили, виробництво зброї, Національну гвардію, закупівлю дронів та інші сфери оборони. Також відомо, що Україна отримає 295 мільярдів гривень від Євросоюзу за програмою G7 ERA. Раніше цього року видатки на оборону вже збільшили на 412 мільярдів гривень. Також було названо суму, яку Україна витратила на оборону за перші дев’ять місяців поточного року.
-
Шість регіонів РФ витратили резерви і тепер на межі бюджетного краху – ЗМІ
У російських регіонах починається бюджетна криза. Деякі з них у 2025 році стикаються зі значним зниженням податкових надходжень і витрачають усі грошові резерви. Наприклад, деякі області мають лише декілька днів видатків у резерві. Наприклад, у Архангельській області залишилося лише 0,03% від потрібних коштів на рік, а в Калмикії – лише 0,1%. У таких регіонах, як Волгоградська область, Білгородська область, Ульяновська область, інші, також спостерігається спад резервів. Це може стати серйозною проблемою для місцевих влад у майбутньому.
-
Шість регіонів РФ на межі бюджетного краху через потрачені резерви – ЗМІ
У російських регіонах починається бюджетна криза, оскільки у 2025 році вони стикаються зі значним зниженням податкових надходжень і вже використали всі свої грошові резерви. Дані російського рейтингового агентства показують, що деякі регіони мають лише дуже малі резерви на банківських рахунках, які покривають лише дуже малу частку витрат на рік. Наприклад, Архангельська область має всього 50 млн рублів резерву, що становить лише 0,03% від річних витрат. Ситуація ще гірша у Калмикії, де залишилося лише 40 млн рублів, або 0,1% від річних витрат. Це може призвести до серйозних фінансових проблем у регіонах.
-
Названо витрати України на оборону з початку року
За перших дев’ять місяців поточного року касові видатки загального фонду державного бюджету України склали 2,82 трлн грн, що на 20,2% більше, ніж за той же період минулого року. Найбільша частина цих грошей була спрямована на оборону – 1,78 трлн грн, що складає 63,3% від усіх видатків. Видатки на оплату праці зросли на 21,6%, до 1130 млрд грн, а на товари і послуги витрачено 397,3 млрд грн. Соціальне забезпечення отримало 474,9 млрд грн, що на 15,3% більше, ніж рік тому. Видатки на субсидії та трансферти підприємствам зросли на 54,5%, до 347,1 млрд грн. Обслуговування держборгу обійшлося у 246,3 млрд грн, а трансферти місцевим бюджетам склали 139,3 млрд грн.
-
Депутати подали до бюджету-2026 поправок на 7 трлн
Голова бюджетного комітету Верховної Ради, Роксолана Підласа, повідомила, що було опрацьовано понад 3,3 тисячі поправок до проєкту держбюджету-2026 на суму понад 7,1 трлн грн, що перевищує обсяг самого бюджету на півтора раза. Депутати пропонують різні ідеї без вказання джерел фінансування, але часто рекомендують використати резервний фонд та кошти на обслуговування державного боргу. За урахування всіх пропозицій, резервний фонд може стати в мінус на 47 млрд грн, а “військовий резерв” – на 224,2 млрд грн. Бюджетний комітет має завдання зберегти баланс бюджету і не збільшувати дефіцит, тому лише ідеї з реалістичними джерелами фінансування будуть повністю враховані. Деякі ідеї будуть передані уряду для подальшого опрацювання.
-
Данія виділяє Україні понад $170 млн на оборону
Данія виділить Україні 1,1 млрд крон (171 млн доларів) на підсилення обороноздатності, зокрема на морське обладнання, обслуговування танків та навчання українських військових. Міністр оборони Троельс Лунд Поульсен зазначив, що ці ініціативи допоможуть зміцнити бойовий потенціал України. Частину коштів виділять на навчальне та тренувальне обладнання, а також на підтримку у сфері реабілітації та постачання пального. Загалом, цей пакет допомоги включає пожертви на майже 2,7 млрд крон упродовж 2025-2028 років, включаючи інвестиції в безпілотники, боєприпаси та ракети, закуплені через українську оборонну промисловість. Данія також інвестує €40 млн в інновації для України на полі бою.