Міністерство оборони скерувало додаткові 2,1 млрд грн на закупівлю бригадами ЗСУ дронів та іншої необхідної техніки через маркетплейс DOT-Chain Defence. Про це повідомив глава відомства Денис Шмигаль у четвер, 4 грудня.
Як відзначив міністр, загалом від запуску маркетплейсу Міноборони направило на ці закупівлі майже 6,3 млрд грн.
“Це означає реальні, швидкі поставки – без зайвої бюрократії”, – додав він.
Шмигаль додав, що DOT-Chain Defence дає змогу підрозділам обирати саме те, що їм потрібно для виконання завдань, а весь бюрократичний супровід залишається за Агенцією оборонних закупівель Міноборони.
Позначка: Бюджет
-
На дрони скерували додаткові 2,1 млрд – Шмигаль
-
Держбюджет-2026: чому обурились військові
Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому Закон Про Державний бюджет України на 2026 рік. За документ проголосувало 257 народних депутатів, більшість з них (193) – це представники партії Слуга народу.
В соцмережах від учора розгорівся скандал і найбільше прийнятий держбюджет на наступний рік обурив військовослужбовців – чому далі у сюжеті. Основні статті розходів Зазначимо, що держбюджет-2026 передбачає:- Доходи – 2 трлн 904,6 млрд грн (+402 млрд грн до 2025 року).
- Видатки – 4 трлн 824,1 млрд грн (+121,2 млрд грн).
- Потреба у зовнішній підтримці – 2 трлн 79 млрд грн.
Зазначимо, що ще перед першим читанням до документу було чимало запитань, оскільки: законопроєкт включав рекордний дефіцит у 2,4 трильйона гривень, або 18,4% ВВП, тобто приблизно 45 мільярдів доларів. Також із цієї суми щонайменше половина поки що не має підтверджених джерел.
Основні пріоритети витрат:
▪︎ Оборона і безпека – 2 трлн 807,1 млрд грн (27,2% ВВП) ▪︎ Ветеранська політика – 18,9 млрд грн (+6,3 млрд грн) ▪︎ Соціальний захист – 468,5 млрд грн (+47,6 млрд грн) ▪︎ Освіта – 278,7 млрд грн (+79,8 млрд грн) ▪︎ Наука – 20,1 млрд грн (+5,6 млрд грн) ▪︎ Охорона здоров’я – 258,6 млрд грн (+38,8 млрд грн) ▪︎ Підтримка ВПО – 72,6 млрд грн (+16,5 млрд грн) ▪︎ Демографічні програми – 24,5 млрд грн ▪︎ Підтримка економіки – 51,8 млрд грн ▪︎ Житлова політика – 47 млрд грн ▪︎ Агросектор –14,1 млрд грн (+4,5 млрд грн) ▪︎ Трансферти місцевим бюджетам –283,9 млрд грн ▪︎ Публічні інвестиції – 111,5 млрд грн (+14,5 млрд грн) Збільшення витрат Прийнятий держбюджет передбачає, що з 1 січня зарплати вчителів зростуть на 30%, а з 1 вересня – ще на 20%.
Також із 1 січня підвищуються соціальні стандарти:- мінімальна зарплата – з 8 000 до 8 647 грн;
- прожитковий мінімум – з 2 920 до 3 209 грн;
- для працездатних осіб – з 3 028 до 3 328 грн;
- для людей, які втратили працездатність – з 2 361 до 2 595 грн.
Окрім цього парламент підтримав збільшення щомісячного фінансування для народних депутатів на 120 тисяч гривень. Тобто, з 1 січня кожному нардепу щомісяця виплачуватимуть по 200 тисяч гривень на “роботу з виборцями”, поїздки та канцелярію.
Варто зазначити, що ця сума не є особистою зарплатою депутата, а є фондом на виконання депутатських повноважень. Зарплата (грошове забезпечення) парламентаріїв є окремою статтею. Обурення військових Паралельно з підвищенням видатків на роботу депутатам, зарплата для військових не зросте. Це викликало хвилю хейту в соцмережах, особливо обурились військові.
“Роздавши хотілки в соціальній сфері, жертвуючи підвищення зарплат військових, депутати отримали плюшку у вигляді 200 тисяч гривень… Плюшка невелика по міркам деяких депутатів, але стабільна. І до того ж направлена на те, щоб готуватися до виборів. Моральну складову цього голосування не розглядаю”, – написав Дмитро Биков, виконавчий директор ГО Інститут геополітичного виміру та військовослужбовець ЗСУ. Українська поетеса, волонтерка та військовослужбовиця ЗСУ Ярина Чорногуз звертає увагу, що у військових четвертий рік взагалі не збільшується забезпечення.
“Поки Мирноград у майже повному оточенні через нестачу людей у Силах Оборони, ВР проголосувала бюджет без підвищення базової зп військовослужбовців, про необхідність чого написано стільки статей і дописів різними людьми. На важливості чого наголошували всі кому не лінь. І що – а нічого. Окупація зупинить себе сама”, – написала Чорногуз і піддала сумніву компетентність роботи теперішнього складу Верховної Ради.
Військовослужбовець ЗСУ та журналіст Ігор Луценко також висловив різку критику щодо прийняття бюджету країни на наступний рік.
“…ухвалили бюджет, де базове грошове забезпечення, зі слів окремих нардепів, знову не збільшать протягом усього 2026 року. По-перше, РЕАЛЬНЕ грошове забезпечення військовослужбовців з 2023 року упало більш ніж на 25%. (Я рахую інфляцію з офіційних джерел, котра за підсумками поточного року може сягнути 7.5%, і за 2023 склала 5.1%, а за 2024 – 12%.). Отже, ФАКТИЧНЕ грошове забезпечення військовослужбовця з 2023 року ЗМЕНШИЛОСЯ НА ЧЕТВЕРТЬ”, – зазначив Луценко.
Також він звертає увагу на те, що поки у військовослужбовців грошове забезпечення “стояло на місці”, то середня зарплата по країні зросла – приблизно удвічі.
“Таким чином, ми маємо зниження оплати “праці” солдатів у багатьох вимірах. Ті з них, хто отримує лише “базу”, стали біднішими за ці роки як в абсолютних вимірах, через інфляцію, так і у порівнянні зі своїми співгромадянами, котрі лишилися жити цивільне життя”, – додав військовий.
Ось ще низка коментарів інших українських оборонців: -
Рада прийняла Бюджет-2026
Верховна Рада ухвалила бюджет на 2026 рік, який передбачає збільшення зарплат вчителям. Згідно з рішенням, зарплати вчителів зростуть на 30% з 1 січня та на ще 20% з 1 вересня. Мінімальна зарплата підвищиться з 8 000 грн до 8 647 грн, а загальний прожитковий мінімум також збільшиться. У бюджеті передбачено збільшення видатків на освіту, безпеку та оборону. Для покриття дефіциту бюджету збільшили податок на прибуток банків, а також виділили додаткові кошти на енергоносії та заборгованість за комунальні послуги.
-
Комітет Ради підтримав проєкт бюджету-2026
Бюджетний комітет Верховної Ради України 3 грудня ухвалив проєкт державного бюджету на 2026 рік для другого читання. Тепер народні депутати повинні проголосувати за цей документ. Нардепи Ярослав Железняк та Данило Гетманцев повідомили, що на обговорення бюджету буде виділено до 75 хвилин, а більшість часу буде витрачено на обговорення та прийняття рішення. Гетманцев зазначив, що у проєкті бюджету є кілька нововведень, зокрема, збільшення мінімальної зарплати вчителів до 36 тисяч гривень без збільшення їх навантаження. Також ухвалено рішення щодо частки ПДФО, яка залишається в місцевих бюджетах, що складе 64% від суми сплаченого податку та залишиться у бюджетах громад.
-
Податкові надходження до держбюджету перевищили план
За даними в. о. голови Державної податкової служби Лесі Карнаух, з початку року фактичні надходження до державного бюджету перевищили план на 5,2%, склавши 1,154 трлн грн. Це стало можливим завдяки відповідальності платників податків. Незважаючи на складнощі, зокрема через обстріли та енергетичну кризу, за листопад надходження платежів склали 128,2 млрд грн. Основні джерела надходжень це податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, акцизний податок та рентна плата. Незважаючи на виклики, уряд робить усе можливе для забезпечення фінансової стабільності держави. Також відомо, що дефіцит електроенергії може уповільнити економічне зростання, але доходи держбюджету зросли на 40%.
-
Путін підписав бюджет РФ з 40% витрат на армію
Глава Росії Володимир Путін підписав бюджет на 2026 рік, в якому майже половина всіх витрат спрямована на армію та силові структури, тоді як лише чверть бюджету виділено на соціальні програми. Це вказує на те, що мир не є пріоритетом для Росії, а війна лишається головним завданням Кремля. Завдяки санкціям, доходи країни від нафти та газу суттєво зменшилися, що призвело до великого дефіциту у бюджеті. Для компенсації цього дефіциту, Кремль скорочує соціальні витрати та вводить нові податки, що призведе до збільшення податкового тиску на населення та обмеження соціальних послуг. Новий бюджет Росії свідчить про те, що влада віддає перевагу війні над економічним розвитком та добробутом свого населення.
-
Наступного року 40% бюджету РФ піде на війну і силовиків
У 2026 році майже 40% російського бюджету піде на армію та силовиків. Тим часом як доля соціальних витрат, та витрат на підтримку економіки рекордно скоротяться. Про це у суботу, 29 листопада, повідомляє The Moscow Times.
Зазначається, що у бюджеті на наступний рік, як і найближчі три роки російський уряд має намір зібрати 40,27 трлн рублів доходів і витратити 44,06 трлн рублів. Таким чином, у скарбниці утворюється дефіцит на 3,78 трлн рублів, або 1,6% ВВП.
Відповідний бюджет вже підписав російський диктатор Володимир Путін.
“Майже 30% бюджету, рекордну з часів СРСР частку, Кремль має намір витратити на армію і закупівлі зброї – 12,93 трлн рублів. Ще 3,91 трлн рублів закладено на статтю “національна безпека”, куди зашиті бюджети МВС, Росгвардії, спецслужб та системи ФСВП. У сумі силовикам дістанеться 16,84 трлн рублів, або 38% бюджету. У порівнянні з довоєнним 2021-м (24%) частка силових витрат стане більшою в 1,6 рази”, – повідомляє видання.
Тим часом частка соціальних витрат скарбниці скоротиться до 25,1% (до війни – 38,1%), а частка витрат на підтримку національної економіки – до 10,9% (до війни 17,6%). Обидва показники стануть найнижчими за 20 років доступної статистики Мінфіну.
Судячи з ухваленого бюджету, нафтогазові доходи, що впали на 20% цього року, наступного суттєво не зростуть: 8,9 трлн рублів проти 8,6 трлн. Нові податки – 2,9 трлн рублів – уряд має намір “вичавити” з несировинного сектора економіки.
З 2026 року в Росії вдруге за сім років підвищується ставка ПДВ (до 22%), а також стартує радикальна податкова реформа для малого бізнесу, в результаті якої сотні тисяч підприємців втратять можливість працювати за спрощеною системою оподаткування. З вересня 2026 року буде запущено “технологічний збір” – фактично податок на техніку та електроніку, що продається в російських магазинах. Планується, що підвищення ПДВ принесе до бюджету 1,2 трлн рублів, загалом податкові новації – 2,6 трлн.
Щоб звести кінці з кінцями в бюджеті, влада пустить “під ніж” низку ключових соціальних програм. Так, фінансування нацпроєкту “Тривале та активне життя” скоротиться на 26%, до 274,2 млрд рублів. Витрати на програму модернізації первинної ланки медичної допомоги будуть урізані в 2,3 рази, федеральний проєкт з розвитку швидкої допомоги втратить 28% грошей, програми боротьби з цукровим діабетом, раком і серцево-судинними захворюваннями “схуднуть” на 13%, 3,1% і 2,5. -
Бундестаг ухвалив бюджет з 11,5 млрд євро для України
Бундестаг у п’ятницю, 28 листопада, ухвалив федеральний бюджет на 2026 рік. Про це повідомляє Укрінформ.
Зазначається, що документ підтримали 322 депутати правлячої коаліції, проти проголосували 252 народні обранці з усіх опозиційних партій.
Витрати бюджету передбачені в розмірі 524,54 млрд євро, на 21,54 мільярда євро більше, ніж у 2025 році.
На військову допомогу Україні у бюджеті ФРН на наступний рік передбачені 11,5 млрд євро.
Запозичення передбачені на рівні 98 млрд євро. -
РФ використовує грошову емісію, щоб закрити “дірку” у бюджеті
Російська влада вирішила використовувати грошову емісію через Центральний банк для фінансування дефіциту бюджету, який досягне майже 6 трлн рублів у цьому році. Експерти Інституту Гайдара зазначають, що велика частина дефіциту покривається шляхом випуску державних облігацій федеральної позики (ОФЗ), які щотижня розміщує Міністерство фінансів. Банки, зокрема великі та державні, купують ці облігації, а для цього гроші надає Центральний банк. Внаслідок цього процесу відбувається “опосередковане емісійне фінансування державного боргу з боку Центробанку”. Експерти попереджають, що розширення цієї практики може призвести до збільшення інфляційного тиску. Уряд планує покрити дефіцит бюджету внутрішніми державними позиками, розміщуючи ОФЗ на суми від 4 до 4,7 трлн рублів щороку. Погіршення ситуації у бюджеті зумовлене зниженням доходів від податків та експорту через санкції, а також сповільненням економіки. Експерти вважають, що протягом наступних 12-14 місяців у президента Путіна буде достатньо грошей для продовження війни при поточному рівні витрат, але після цього йому доведеться прийняти складні рішення щодо продовження військових дій або підтримки споживчого рівня.
-
Нафтогазові доходи РФ можуть знизитись на 35% – ЗМІ
У листопаді 2025 року доходи російського бюджету від продажу нафти та газу можуть зменшитися на 35% порівняно з аналогічним періодом минулого року і склали близько 520 млрд рублів (6,59 млрд доларів) через зниження цін на нафту та зміцнення рубля. Ці доходи є важливим джерелом фінансування для Кремля, але їх доля у федеральному бюджеті складає лише чверть. Протягом січня-листопада цього року ціна російської нафти для оподаткування знизилася до 57,3 долара за барель, а курс рубля зміцнився до 81,1 за долар. Загалом за перші 11 місяців 2025 року очікується зниження доходів на 22%.