Повідомлено про підозру заступнику командира однієї з військових частин (особа, уповноважена з питань проведення закупівель) підполковнику Збройних Сил України. Про це 11 липня повідомляє Офіс генпрокурора.
Зазначається, що перевищуючи надані йому службові повноваження, офіцер в межах виконання договору від 20.02.2023 на загальну суму 91,6 млн грн здійснив закупівлю лісоматеріалів у приватної фірми з порушенням вимог чинного законодавства.
Зокрема, він безпідставно включив в договір умови доставки лісоматеріалів до зони проведення активних бойових дій (виключно передній край оборони), а не до військової частини, що спричинило збитки державному бюджету у вигляді зайво використаних і сплачених бюджетних коштів на загальну суму 25,533 млн гривень.
Збитки підтверджуються висновком судової економічної експертизи.
Також проведено обшуки на території військової частини та за місцем проживання підозрюваного військовослужбовця.
Раныше повыдомлялося, що судитимуть екскомбрига бригади ТРО, який привласнили понад мільйон “бойових”.
Також повыдомлялося, що на Дніпропетровщині начальника відділення персоналу штабу військової частини визнано винним у заволодінні майном в особливо великих розмірах та засуджено до 7 років 6 місяців ув’язнення з конфіскацією майна.
Позначка: Збитки
-
Збитки у 25,5 млн грн: підполковнику ЗСУ повідомлено про підозру
-
У РФ підрахували збитки від транспортного колапсу
Транспортний колапс спричинив російським авіакомпаніям збитки у кілька десятків мільярдів рублів тільки за перші два дні. Про це пише Коммерсантъ.
За підрахунками авіакомпаній та експертів, тільки перша доба скасувань рейсів у трьох аеропортах через атаку українських безпілотників обійшлася авіакомпаніям, за підрахунками на основі відкритих даних, щонайменше в 3,9 – 5,9 млрд руб.
За даними Мінтрансу, 5 липня в Шереметьєво, Пулково і Стригіно (Нижній Новгород) було скасовано понад 250 рейсів, затримано – понад 270. Станом на 18:00 6 липня в Шереметьєво, Пулково і Стригіно скасовано 171, 90 і 26 рейсів, затримано більш ніж на дві години – 56, 37 і 13 рейсів відповідно.
“За попередніми оцінками, від скасування рейсу літака розмірності одного з найпоширеніших у РФ типів повітряних суден Boeing 737-800 у двокласному компонуванні на 158 пасажирів (20 місць бізнес-класу і 138 місць економ у компонуванні “Аерофлоту”) авіакомпанія може втратити 15-23 млн руб. залежно від напряму”, – йдеться у публікації.
До суми входять витрати авіакомпанії на аеропортові послуги за усередненими тарифами, витрати на роботу екіпажів, недоотримана виручка тощо.
Зазначається, що відхід одного борту на запасний аеродром обходиться в середньому в 1,5-2 млн руб. на чотири години. Обсяг додаткових витрат авіакомпаній у зв’язку зі збоями розкладу в усій країні за добу може досягати в середньому 20 млрд руб. А розмір таких непрямих збитків тільки за трьома регіонами може становити кілька десятків мільярдів
Крім того, туроператорам доводиться нести додаткові витрати. Авіакомпанії у зв’язку з різким зростанням затримок не завжди встигають забезпечувати розміщення та харчування для пасажирів, у низці випадків не вистачає номерного фонду.
За попередніми даними, за 5-6 липня витрати можуть скласти кілька десятків мільйонів рублів. Будь-які затримки призводять до зсуву розкладу на наступні два-три дні, що ускладнює ситуацію і може кратно збільшувати витрати туроператорів. -
Збитки у 190 млн: на Черкащині незаконно видобували каоліни
У Звенигородському районі Черкаської області директор структурного підрозділу одного з місцевих підприємств організував незаконний видобуток корисних копалин загальнодержавного значення.Державі заподіяно 190 мільйонів гривень збитків. Про це 30 червня повідомляє Офіс генерального прокурора.
Зазначається, що з листопада 2020 року до березня 2023 року посадовець налагодив масштабний видобуток вторинних каолінів з порушенням правил користування надрами. Загалом за цей період у протиправний спосіб видобуто майже 14 тисяч тонн корисних копалин.
Площа видобутку копалин перевищувала межі спецдозволу на надрокористування й контур підрахунку запасів.
Посадовцю повідомили про підозру. Вирішується питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу. -
Роснєфть втратила майже 60% прибутку за рік
Чистий прибуток головної видобувної компанії Росії Роснєфть у першому кварталі 2025 року знизився на 58%. Про це свідчить звітність компанії, передає The Moscow Times.
Зазначається, що за три місяці цьогоріч Роснєфть заробила 170 млрд руб. проти 399 млрд руб. у січні-березні минулого року. Виручка компанії просіла на 12%, до 2,28 трлн руб. За грошовими потоками Роснєфть пішла в мінус: операційна діяльність принесла їй 365 млрд руб., яких не вистачило, щоб сплатити всі капітальні витрати – 403 млрд руб.
Як йдеться у повідомленні компанії, “у звітному періоді компанія працювала в умовах подальшого погіршення макрокон’юнктури, включно зі зниженням ціни російської нафти Urals і розширенням дисконтів, новими санкційними обмеженнями, а також зміцненням рубля”.
Також зіграло роль підвищення ключової ставки Центробанку РФ: витрати на виплату відсотків за кредитами за квартал підскочили в 1,8 раза. Щоб покрити всі витрати, Роснєфть за три місяці залучила 1 трлн руб. боргу – вчетверо більше, ніж у першому кварталі 2024 року. -
Реєстр збитків почав приймати заяви про знищену нежитлову нерухомість
Україна відкрила нову категорію в Реєстрі збитків – для нежитлової нерухомості, яка була пошкоджена або знищена через збройну агресію Росії після 24 лютого 2022 року. Ця можливість дозволяє власникам офісів, складів, магазинів та інших приміщень подати заявки на компенсацію за знищену нерухомість або витрати на її відновлення. Це є ще одним кроком до справедливості у відновленні країни після агресії. Також було відкрито інші категорії заяв, пов’язаних із різними видами збитків, що сталися через конфлікт.
-
Ощадбанк домігся арешту у Франції активів РФ на 87 млн євро
Ощадбанк отримав перемогу в судовому позові проти Росії щодо компенсації за втрачені активи в окупованому Криму. Франція зареєструвала арешт на російські активи на суму приблизно 87 мільйонів євро, як частину рішення Арбітражного трибуналу. Ощадбанк відзначив, що це результат багаторічної роботи і відповідає міжнародному праву. Банк також зазначив, що продовжить вимагати компенсацію за збитки, завдані після 2022 року, і звертатиметься до суду проти країни-агресора.
-
Росії присудили відшкодувати українцям майже трильйон гривень – Опендатабот
Згідно з дослідженням Опендатабот, після повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році, Україні було присуджено відшкодувати 913 мільярдів гривень збитків українським громадянам та бізнесу. Найбільша сума відшкодування, а саме 328 мільйонів гривень, була призначена громадянину з Харкова. Серед бізнесу найбільшу компенсацію отримала агрокомпанія Магнат – 180 мільярдів гривень. Цікавим фактом є позов чоловіка з Хмельниччини на суму 999 квадрильйонів гривень. Загалом, суди вже видали 1 482 рішення щодо відшкодування збитків з Росії, а обсяг прямих збитків інфраструктурі України від вторгнення оцінюється у 170 мільярдів доларів. Також відомо, що збитки довкіллю України від війни склали 85 мільярдів євро.
-
Судитимуть організаторів багатомільярдної схеми у вугільній галузі
Прокурори завершили розслідування та передали до суду обвинувальний акт щодо групи осіб, які утворили злочинну організацію і завдали державі збитків на понад 2,5 млрд гривень. Серед обвинувачених – власник вугільних підприємств, його довірена особа, керівник та бухгалтер підприємства, а також посадовець держпідприємства. Ім їм інкримінують створення та керівництво злочинною організацією, ухилення від сплати податків, легалізацію незаконно нажитого майна та доведення до банкрутства. За допомогою схеми ухилення від податків на майже 1,2 млрд гривень, обвинувачені легалізували кошти, придбавши нерухомість та дорогі автомобілі, серед яких Rolls-Royce. Також вони заблокували видобуток вугілля на держпідприємстві, призводячи його до фінансової неспроможності з метою отримати контроль. Обвинувачені перебувають під вартою.
-
Укрзалізниця завершила рік зі збитком у 4,2 млрд
Укрзалізниця, незважаючи на те, що має найбільший дохід серед усіх транспортних компаній, завершила 2024 рік зі збитком у розмірі 4,2 млрд гривень. Десять провідних компаній у сфері транспорту та поштових послуг в цьому році заробили 243,7 млрд гривень, що на 11,7% більше, ніж рік тому. Проте лише половина з них отримала прибуток. Державні підприємства становлять половину списку, але забезпечили понад 70% загального доходу – 171,9 млрд гривень. У лідерах списку – Укрзалізниці – виручка склала 102,9 млрд гривень, що на 11% більше, але компанія зазнала фінансових втрат у розмірі 4,2 млрд гривень. Нова пошта посіла друге місце з доходом 44,8 млрд гривень, але її прибуток скоротився у 1,6 раза – до 2,5 млрд. Також у списку є Лемтранс із доходом 7,3 млрд гривень.