У Києві двом особам, які торгували оптово тютюновими виробами, пред’явили підозру у тому, що вони не сплатили за товар, який отримали. Це призвело до того, що банк довелося покривати вартість цих товарів. Згідно з угодою, підозрювані отримували продукцію від швейцарської компанії з можливістю розрахунку через два тижні. Однак вони не сплатили за отриманий товар, який був заставним майном банку. Банк витратив понад 128 мільйонів гривень для покриття втрат, які виникли через невиплату за товар.
Позначка: Збитки
-
На Київщині чиновники завдали державі понад 49 мільйонів збитків
На Київщині викрито низку фактів протиправної діяльності у сфері місцевого самоврядування, використання бюджетних коштів та охорони довкілля. Державі завдано понад 49 мільйонів збитків. Про це повідомляє Київська обласна прокуратура.
Зазначається, що слідство встановлює факти неподання в декларації відомостей про майно членів сім’ї та значні витрати. Розбіжність – понад 3 млн грн.
Колишньому голові сільради повідомлено про підозру у підробленні рішень щодо передачі у приватну власність 18 ділянок (понад 32 га). Збитки громаді – понад 1,9 млн грн.
Депутату та трьом посадовцям селищної ВА інкримінують незаконне нарахування компенсації за “зруйнований” будинок, демонтований ще до повномасштабного вторгнення. Збитки державі – понад 2,9 млн грн.
Міському голові Вишгорода та керівнику підрядної структури повідомлено про підозру. Два епізоди: завищена закупівля техніки та оплата невиконаних робіт з днопоглиблення. Орієнтовні збитки – понад 6,6 млн грн.
Колишньому заступнику Ірпінського міського голови інкримінують схему з переоформленням земельної ділянки та будівлі бойлерної, які згодом перетворили на офіс і перепродали на підставних осіб. Орієнтовні збитки громаді – понад 300 тис. грн.
Також повідомляється, що посадовець транспортного підрозділу та підлеглі вносили неправдиві дані у подорожні листи, списуючи пальне за неіснуючими маршрутами. Збитки – майже 100 тис. грн.
Порушення під час ремонтних робіт підприємцями:
• Капремонт дороги у Бориспільському районі: невідповідність робіт проекту, потребують перероблення. Збитки – понад 3,8 млн грн.
• Ремонт покрівлі у Бучанському районі: використання неякісних матеріалів. Збитки – близько 370 тис. грн.
• Ремонт харчоблоку в закладі освіти Броварського району: акти з недостовірними обсягами. Збитки – понад 570 тис. грн.
Крім того, керівник фермерського господарства самовільно зайняв 1,38 га. Збитки державі – понад 4,6 млн грн.
Також виявлено порушення при закупівлях – невідповідне взуття для військових. Постачальник поставив утеплені черевики, що не відповідали ДСТУ та техспецифікації. Збитки громаді – 944 тис. грн.
А в закладі освіти посадовець отримав понад 70 тис. грн за «сприяння» у видачі посвідчень тракториста-машиніста поза процедурою.
Також посадові особи приватного підприємства підозрюються у заволодінні понад 20,5 млн грн, виділених на модульні укриття у закладах освіти громади.
Крім того, виявлено незаконний вилов риби в зоні відчуження. Задокументовано вилов забороненими знаряддями понад 400 особин різних видів та спробу вивезення без дозиметричного контролю. Збитки довкіллю – понад 3 млн грн.
Також викрито групу, яка за винагороду організовувала незаконний виїзд чоловіків призовного віку до сусідньої держави поза пунктами пропуску. Задокументовано отримання 2 тис. доларів США.
Готуються клопотання про обрання запобіжних заходів та відсторонення посадовців від займаних посад. -
Найбільший виробник чипів в РФ став лідером за сумою збитків
За даними російського видання Forbes, державний виробник мікросхем Ангстрем став лідером серед найзбитковіших компаній в Росії. У 2024 році компанія зазнала чистий збиток у розмірі 236,3 млрд рублів. Головною причиною таких втрат стало визнання зобов’язань перед державною корпорацією ВЕБ на суму 238,2 млрд рублів. Ангстрем перевершив за збитковістю інші компанії, такі як банк Траст, Россеті та Московський метрополітен. Загальний обсяг збитку державних компаній у топ-10 склав 652,8 млрд рублів. Історія збитків Ангстрема почалася у 2008 році, коли завод отримав кредит для випуску мікросхем та інших продуктів, але так і не розпочав виробництво. У 2019 році ВЕБ взяв усе обладнання та акції заводу, подавши позов про банкрутство. Влітку того ж року компанія Рутек, належність якої дистанціював від Реймана, отримала державну підтримку та розпочала будівництво нового заводу. Інвестиції оцінюються в кілька мільярдів рублів, а проекти імпортозаміщення включають в себе виробництво смартфонів, комп’ютерів та інших електронних пристроїв.
-
На Кіровоградщині припинили незаконний видобуток гірської породи
Директору, головному інженеру та маркшейдеру гірничовидобувного товариства висунули підозру у завданні мільйонних збитків навколишньому природному середовищу. Згідно з повідомленням Кіровоградської обласної прокуратури, директор ПАТ організував незаконне видобування корисних копалин на території, де було призупинено спецдозвіл на користування надрами. Він продовжував видобувати гірську породу у великих масштабах, у результаті чого було завдано збитків довкіллю на суму 43 мільйони гривень. Дії підозрюваних кваліфікували як незаконне видобування корисних копалин з використанням вибуху.
-
Втрати Європи від екстремальної спеки сягнули понад 40 млрд євро
Екстремальна спека, посухи та повені в цьому літі призвели до значних економічних збитків у Європі. Науковці оцінили, що збитки становлять щонайменше 43 млрд євро. Ця сума може зрости до 126 млрд євро до 2029 року. Країни, які найбільше постраждали від екстремальних погодних умов, включають Кіпр, Грецію, Мальту, Болгарію, Іспанію, Італію та Португалію. Науковці також вказують на зростання ймовірності лісових пожеж у регіоні через глобальне потепління. Дослідження також враховує непрямі наслідки екстремальної погоди, такі як обмеження у робочому часі та перебої в транспортних перевезеннях. Експерти наголошують на важливості врахування всіх аспектів економічних збитків від екстремальних погодних умов.
-
Метінвест відзвітував про падіння продажів і $58 млн збитку
У першому півріччі 2025 року група Метінвест зазнала збитків у розмірі $58 млн, що є значним відхиленням від попереднього року, коли компанія отримала прибуток у розмірі $179 млн. Виручка також зменшилася на 13% і склала $3,55 млрд. Головною причиною втрат стало припинення роботи вугільної групи компанії, що призвело до втрати власного коксівного вугілля та послаблення вертикальної інтеграції. Додатковий негативний вплив справили зупинка Інгулецького ГЗК та зниження світових цін на сталь і руду. Український сегмент компанії відчув найбільші втрати, знизивши продажі на 16% до $1,13 млрд. На зовнішніх ринках виручка також скоротилася, проте в Північній Америці відбулося збільшення через зростання експорту чавуну. Метінвест акцентує увагу на оптимізації витрат і скороченні боргу, проте визнає, що фінансова стійкість компанії перебуває під певним тиском. Капітальні інвестиції скоротилися, але компанія продовжує підтримувати виробництво та енергоефективні проєкти.
-
МВФ назвав втрати Угорщини після відмови ЄС від нафти і газу РФ
Згідно з повідомленням МВФ, Угорщина може втратити понад 4% свого ВВП через відмову Євросоюзу від російських енергоресурсів. Росія є ключовим постачальником газу та нафти для Угорщини, і ця країна вже значно залежить від російських поставок. Якщо ЄС повністю припинить імпорт енергії з Росії до 2027 року, це стане серйозним випробуванням для угорської економіки. МВФ рекомендує Угорщині швидко диверсифікувати джерела енергії, підвищувати енергоефективність та глибше інтегруватися в регіональний ринок електроенергії. Пакет заходів, запропонований МВФ, має допомогти знизити енергетичні ризики для Угорщини на 30% та зменшити витрати на енергію до 10% ВВП протягом п’яти років, а також сприятиме виконанню кліматичних цілей ЄС.
-
Частка збиткових компаній в Росії перевищила 30%
За результатами січня-червня 2025 року в Росії у збиток працювали 30,4% організацій – це найвищий показник із 2020 року, коли через пандемію збитковими були 35% підприємств. Про це повідомляють росЗМІ з посиланням на дані Росстату.
Загалом прибуток у 18,4 трлн рублів отримали 43 тисячі компаній, тоді як 19 тисяч підприємств зафіксували сукупні збитки у понад 5 трлн рублів.
Найбільші втрати зафіксували у вугільній промисловості, виробництві та розподілі гарячої води, водопостачанні та галузі утилізації відходів. Також збитковими залишаються сухопутний пасажирський транспорт і наукові дослідження, де у мінусі до половини компаній.
Аналітики зазначають, що зростання збитковості знижує податкові надходження, гальмує інвестиції та посилює боргове навантаження. Це може призвести до зростання банкрутств і додаткового тиску на банки та державний бюджет РФ.
На думку президента Торгово-промислової палати РФ Сергія Катиріна, ситуація загрожує відтермінуванням інвестиційних проєктів, зупинкою оновлення обладнання й ризиками для зайнятості. -
Австралія приєдналася до міжнародного Реєстру збитків
Австралія завершила офіційні процедури та приєдналася до Реєстру збитків, завданих агресією РФ у війні проти України. Про це поінформувало Міністерство юстиції.
Відтепер Учасниками та Асоційованими членами Реєстру є 44 держави та Європейський Союз.
У відомстві нагадали, що Реєстр є першим елементом міжнародного компенсаційного механізму, необхідність якого була визнана резолюцією Генеральної Асамблеї ООН A/RES/ES-11/5 “Сприяння здійсненню правового захисту і забезпечення відшкодування шкоди у зв’язку з агресією проти України” від 14 листопада 2022 року.
Про створення оголосили на IV Саміті глав держав та урядів Ради Європи, що відбувся у Рейк’явіку, Республіка Ісландія, 16-17 травня 2023 року.
Вже з 2 квітня 2024 року Реєстр приймає заяви про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих російською агресією проти України.
Наразі можливість подання заяв доступна за 11 категоріями. -
Бізнес звернувся до Ради щодо збільшення фінансування Укрзалізниці
Європейська Бізнес Асоціація (EBA) закликала народних депутатів підтримати положення законопроєкту №13439-3, який передбачає додаткове фінансування Укрзалізниці з держбюджету. Про це повідомляєтья на сайті асоціації.
“Найближчим часом у другому читанні планується розгляд законопроєкту №13439-3, який містить положення щодо нарощення Резервного фонду на фоні зростаючих загроз для критичної інфраструктури країни. Це дасть змогу уряду спрямовувати кошти на невідкладні потреби в галузях, критичних для функціонування української економіки – зокрема, передбачити від 8 млрд грн фінансової підтримки для АТ Укрзалізниця, яка в умовах тяжких ворожих обстрілів забезпечує безперебійне функціонування залізничної транспортної системи для потреб військових, економіки та цивільного населення”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що у 2025 році, за прогнозами, збитки Укрзалізниці від пасажирських перевезень сягнуть 22 млрд грн, адже тарифи для населення зафіксовані на час воєнного стану, а витрати постійно зростають.
В асоціації нагадують, що раніше ці збитки покривались шляхом крос-субсидування – з доходів, отриманих від вантажних перевезень. Кошти, які мали б спрямовуватись на розвиток інфраструктури та покращення логістичних сервісів, вимушено витрачались на покриття збитків пасажирського сегменту. Але, із суттєвим падінням обсягів вантажів через окупацію та руйнування промисловості, джерела для такого крос-субсидування вичерпані.
“Вантажовласники вже не можуть витримати додаткового навантаження, критично погіршилась їх конкурентоспроможність, зокрема в ситуації, коли багато підприємств знаходяться у скрутному становищі через вплив повномасштабної війни. З огляду на це Європейська Бізнес Асоціація закликає підтримати законопроєкт №13439-3, адже ухвалення згаданого положення сприятиме підтримці обороноздатності країни, економічної активності та виконання важливих соціальних функцій держави, при цьому не загострюючи критично проблеми для економіки”, – зазначили в EBA.
Раніше народна депутатка Людмила Буймістер зауважила, що профінансувати Укрзалізницю можна за рахунок податків з надприбутків банків. Для цього Верховна Рада має внести зміни, які дозволять дофінансувати УЗ на 8 млрд гривень.