Понад половина дорослих чоловіків і жінок в Україні, які не проходять військову службу, виявили готовність захищати країну та приєднатися до Сил оборони зі зброєю в руках. Результати опитування показали, що 63% чоловіків і 46% жінок виявили таку готовність. Це вище, ніж у багатьох інших країнах, включаючи Польщу, США, Німеччину та Велику Британію. Більшість українців виступає за мирне врегулювання конфлікту, але мало хто очікує його закінчення найближчим часом. В опитуванні також було вказано, що більшість громадян підтримують швидке припинення війни через переговори.
Позначка: Захист
-

Вбивство Чарлі Кірка: Білий дім просить $58 млн на безпеку чиновників
Адміністрація президента США Дональда Трампа звернулася до Конгресу з проханням виділити ще 58 мільйонів доларів на посилення безпеки виконавчої та судової гілок влади. Це стало відомо після того, як активіст Чарлі Кірк загинув у результаті стрілянини. Білий дім підтримує ідею збільшення ресурсів для захисту законодавців, але деталі плану мають визначити члени Конгресу. Цей крок був зроблений після нещодавньої стрілянини на університетському заході в Юті, яка підняла питання про безпеку громадських осіб, особливо після минулорічної спроби замаху на самого Трампа. Також стало відомо, що ФБР оприлюднило знімки чоловіка, якого підозрюють у вбивстві Чарлі Кірка.
-

У НАТО відповіли щодо інтеграції Східного вартового з ППО України
НАТО оголосило про місію під назвою “Східний вартовий”, яка спрямована на захист території Альянсу і не передбачає інтеграції з системою протиповітряної оборони України. Верховний головнокомандувач Об’єднаних Збройних сил НАТО в Європі, генерал Алексус Гринкевич, зазначив, що місія має охопити весь східний фланг Альянсу та посилити здатність НАТО ефективно захищати свою територію. Він підтримав ідею створення “стіни дронів” на східному кордоні НАТО. Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте відзначив високорозвинену оборонно-промислову базу України та її досвід у перехопленні безпілотників. Ця ініціатива стала актуальною після порушення польського повітряного простору з боку Росії, і підтримується країнами Балтії та Європейською комісією.
-

НАТО готує відповідь на дрони РФ у Польщі – ЗМІ
НАТО планує провести оборонні військові дії відповідно до вторгнення російських безпілотників у Польщу. Також буде прийнята політична реакція. Генеральний секретар Марк Рютте та інші лідери НАТО засудили дії Росії. Військові заходи буде керувати Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкєвич. Наразі НАТО визначає необхідні постачання для реагування на ситуацію. Гринкєвич зазначив, що країни-члени НАТО працюють над покращенням озброєння для зниження витрат на ведення бойових операцій. Альянс планує підсилити свою позицію та протистояти вторгненню.
-

Макрон відправив у Польщу для захисту неба винищувачі Rafale
Президент Франції Еммануель Макрон вирішив підтримати Польщу у забезпеченні безпеки свого неба та направив туди винищувачі Rafale. Це сталося після того, як російські дрони вторглися до Польщі. Макрон заявив про рішення направити три винищувачі Rafale для захисту польського повітряного простору разом з іншими країнами НАТО. Він також обговорив це питання з генеральним секретарем НАТО та прем’єр-міністром Великої Британії. Макрон підкреслив, що безпека Європи – це головний пріоритет, і вони не дозволять Росії залякувати їх. Російська сторона відкинула звинувачення у причетності до атаки дронів на Польщу, але Польща відхилила ці заяви як безпідставні та бездоказові.
-

НАТО розробляє захист від російського глушення GPS
НАТО розпочало розробку системи захисту від російського глушення GPS після інциденту з літаком голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн. Про це заявив генеральний секретар Альянсу Марк Рютте на пресконференції в Люксембурзі 2 вересня, повідомляє Independent.
Під час посадки літака в Пловдиві 31 серпня навігаційні системи були виведені з ладу, і пілотам довелося користуватися паперовими картами. Літак благополучно приземлився.
Рютте назвав інцидент частиною ширшої російської кампанії гібридних загроз, до якої він відніс кібератаки на Національну службу охорони здоров’я Великої Британії та підрив підводних кабелів у Балтійському морі. Генсек Альянсу акцентував, що загроза з боку Росії зростає щодня та може зачепити будь-яку точку Європи.
“Ми працюємо день і ніч, щоб протидіяти цим загрозам, запобігти їм і гарантувати, що вони не повторяться”, – заявив Рютте.
Болгарська служба управління повітряним рухом підтвердила факт інциденту та зазначила, що кількість випадків глушення та підміни GPS-сигналів у регіоні значно зросла після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. -

Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будуть криголам
Фінляндські корабельні почали працювати над створенням нового криголам для Канади, що матиме назву Polar Max. В майбутньому вони мають посилить оборону Арктики. Про це повідомило агентство АР.
Росія має значно більше криголамів, ніж США та Канада, тоді ж як зміни клімату роблять віддалену, але стратегічно важливу Арктику доступнішою.
Програма Icebreaker Collaboration Effort (ICE Pact) покликана використати передові технології та досвід Фінляндії у суднобудуванні, щоб допомогти США та Канаді задовольнити попит на нові криголами.
Міністр Канади з питань оборонних закупівель Стівен Фур заявив: країна інтегрує берегову охорону у військову сферу, і що інвестиції в Арктику мають вирішальне значення для майбутнього.
Корпус судна буде побудований на верфі в Гельсінкі, а потім перевезений до Канади, де його планують добудувати у місті Леві, провінція Квебек, до 2030 року.
Як відомо, в березні російський диктатор Володимир Путін заявляв, що Росія захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці -

Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будують криголам
Фінляндські корабельні почали працювати над створенням нового криголам для Канади, що матиме назву Polar Max. В майбутньому вони мають посилить оборону Арктики. Про це повідомило агентство АР.
Росія має значно більше криголамів, ніж США та Канада, тоді ж як зміни клімату роблять віддалену, але стратегічно важливу Арктику доступнішою.
Програма Icebreaker Collaboration Effort (ICE Pact) має використати передові технології та досвід Фінляндії у суднобудуванні, щоб допомогти США та Канаді задовольнити попит на нові криголами.
Міністр Канади з питань оборонних закупівель Стівен Фур заявив: країна інтегрує берегову охорону у військову сферу, і що інвестиції в Арктику мають вирішальне значення для майбутнього.
Корпус судна буде побудований на верфі в Гельсінкі, а потім перевезений до Канади, де його планують добудувати у місті Леві, провінція Квебек, до 2030 року.
Як відомо, в березні російський диктатор Володимир Путін заявляв, що Росія захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці -

Литва формує трирівневу лінію оборони на кордоні
Литва переходить від поодиноких інженерних рішень до створення трирівневої, глибоко ешелонованої оборонної системи з протитанковими ровами, блокпостами та інфраструктурою для протиповітряного захисту. Про це повідомив заступник міністра національної оборони Литви Томас Годляускас, передає УНН.
“Сьогодні ми переходимо від ідеї індивідуальних інженерних контрмобільних заходів, яка була розроблена досі, до розробки єдиної лінії глибоко ешелонованої оборони”, – зазначив він.
План передбачає три ешелони захисту. Перший – до трьох кілометрів від державного кордону з протитанковими ровами, “зубами дракона” та мінними полями. Другий – у радіусі до 20 км з укріпленими опорними пунктами та блокованими плацдармами. Третій – до 50 км із меліоративними ровами, мостами, підготовленими до бомбардування, та деревами вздовж шляхів, призначеними для вирубки.
Литва інтегрує план із Балтійською оборонною лінією Латвії та Естонії. Польський проєкт Східний щит планується пов’язати на військово-оперативному рівні вже восени.
Особливу увагу приділено протиповітряній обороні: системи ППО, боротьба з безпілотниками та радіоелектронна протидія отримають сотні мільйонів євро інвестицій. Загальна програма розрахована на десять років і потребує 1,1 млрд євро, з яких 800 млн призначено на будівництво шахт та укріплень.
Раніше повідомляли, що уряд Литви ухвалив рішення про встановлення додаткового фізичного бар’єра на кордоні з Білоруссю та Росією в болотистій місцевості.
Як ми вже писали, Литва встановлює фортифікаційні споруди на кордоні з Білоруссю. -

Над дорогами Сумщини зводять “антидронові тунелі”
На Сумщині 47 окрема інженерна бригада ЗСУ облаштовують “антидронові тунелі” – спеціальні конструкції з рибальської сітки, що захищають військові та цивільні маршрути від атак FPV-дронів. Генштаб оприлюднив фотозвіт процесу у суботу, 9 серпня.
“Антидронові тунелі” – спеціально облаштовані конструкції з натягнутих сіток, які дозволяють безпечно переміщати особовий склад, військову техніку, озброєння, поранених, а також цивільний транспорт у прифронтових районах. Вони створюють бар’єр від дронів-камікадзе.
Найефективнішим матеріалом для побудови таких безпечних коридорів є рибальська сітка, оскільки вона міцна та малопомітна для операторів ворожої техніки.
“Для облаштування укриття з боковим і верхнім захистом необхідна значна кількість сітчастого матеріалу. Об’єм покриття залежить від довжини та розмірів конструкції, тому загальна площа може сягати кількох тисяч квадратних метрів. Враховуючи стандартні параметри сітки, потрібно заготовити чималу кількість погонних метрів”, – розповідає капітан Віталій Кособуцький, котрий нині перебуває з особовим складом бригади на виконанні завдань.
Подібні споруди ще називають “коридорами життя”, оскільки служать для зменшення вогневого впливу FPV-дронів.
За словами Кособуцького, військові інженери спорудили у прикордонні десятки кілометрів коридорів, деякі з яких дозволяють рух тралів з технікою.
У Генштабі відзначили, що у сучасних умовах війни це один з найефективніших методів забезпечення захищеної логістики, зважаючи на те, що FPV-дрони здатні точно вражати цілі навіть у відкритому просторі.
Тож, з огляду на зростаючу загрозу з боку дронів, такі споруди є критично важливим елементом сучасної оборонної інфраструктури України.
