Позначка: Захист

  • НАТО готує відповідь на дрони РФ у Польщі – ЗМІ

    НАТО готує відповідь на дрони РФ у Польщі – ЗМІ

    НАТО планує провести оборонні військові дії відповідно до вторгнення російських безпілотників у Польщу. Також буде прийнята політична реакція. Генеральний секретар Марк Рютте та інші лідери НАТО засудили дії Росії. Військові заходи буде керувати Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкєвич. Наразі НАТО визначає необхідні постачання для реагування на ситуацію. Гринкєвич зазначив, що країни-члени НАТО працюють над покращенням озброєння для зниження витрат на ведення бойових операцій. Альянс планує підсилити свою позицію та протистояти вторгненню.

  • Макрон відправив у Польщу для захисту неба винищувачі Rafale

    Макрон відправив у Польщу для захисту неба винищувачі Rafale

    Президент Франції Еммануель Макрон вирішив підтримати Польщу у забезпеченні безпеки свого неба та направив туди винищувачі Rafale. Це сталося після того, як російські дрони вторглися до Польщі. Макрон заявив про рішення направити три винищувачі Rafale для захисту польського повітряного простору разом з іншими країнами НАТО. Він також обговорив це питання з генеральним секретарем НАТО та прем’єр-міністром Великої Британії. Макрон підкреслив, що безпека Європи – це головний пріоритет, і вони не дозволять Росії залякувати їх. Російська сторона відкинула звинувачення у причетності до атаки дронів на Польщу, але Польща відхилила ці заяви як безпідставні та бездоказові.

  • НАТО розробляє захист від російського глушення GPS

    НАТО розробляє захист від російського глушення GPS

    НАТО розпочало розробку системи захисту від російського глушення GPS після інциденту з літаком голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн. Про це заявив генеральний секретар Альянсу Марк Рютте на пресконференції в Люксембурзі 2 вересня, повідомляє Independent.
    Під час посадки літака в Пловдиві 31 серпня навігаційні системи були виведені з ладу, і пілотам довелося користуватися паперовими картами. Літак благополучно приземлився.
    Рютте назвав інцидент частиною ширшої російської кампанії гібридних загроз, до якої він відніс кібератаки на Національну службу охорони здоров’я Великої Британії та підрив підводних кабелів у Балтійському морі. Генсек Альянсу акцентував, що загроза з боку Росії зростає щодня та може зачепити будь-яку точку Європи.
    “Ми працюємо день і ніч, щоб протидіяти цим загрозам, запобігти їм і гарантувати, що вони не повторяться”, – заявив Рютте.
    Болгарська служба управління повітряним рухом підтвердила факт інциденту та зазначила, що кількість випадків глушення та підміни GPS-сигналів у регіоні значно зросла після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

  • Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будуть криголам

    Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будуть криголам

    Фінляндські корабельні почали працювати над створенням нового криголам для Канади, що матиме назву Polar Max. В майбутньому вони мають посилить оборону Арктики. Про це повідомило агентство АР.
    Росія має значно більше криголамів, ніж США та Канада, тоді ж як зміни клімату роблять віддалену, але стратегічно важливу Арктику доступнішою.
    Програма Icebreaker Collaboration Effort (ICE Pact) покликана використати передові технології та досвід Фінляндії у суднобудуванні, щоб допомогти США та Канаді задовольнити попит на нові криголами.
    Міністр Канади з питань оборонних закупівель Стівен Фур заявив: країна інтегрує берегову охорону у військову сферу, і що інвестиції в Арктику мають вирішальне значення для майбутнього.
    Корпус судна буде побудований на верфі в Гельсінкі, а потім перевезений до Канади, де його планують добудувати у місті Леві, провінція Квебек, до 2030 року.
    Як відомо, в березні російський диктатор Володимир Путін заявляв, що Росія захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
    Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці

  • Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будують криголам

    Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будують криголам

    Фінляндські корабельні почали працювати над створенням нового криголам для Канади, що матиме назву Polar Max. В майбутньому вони мають посилить оборону Арктики. Про це повідомило агентство АР.
    Росія має значно більше криголамів, ніж США та Канада, тоді ж як зміни клімату роблять віддалену, але стратегічно важливу Арктику доступнішою.
    Програма Icebreaker Collaboration Effort (ICE Pact) має використати передові технології та досвід Фінляндії у суднобудуванні, щоб допомогти США та Канаді задовольнити попит на нові криголами.
    Міністр Канади з питань оборонних закупівель Стівен Фур заявив: країна інтегрує берегову охорону у військову сферу, і що інвестиції в Арктику мають вирішальне значення для майбутнього.
    Корпус судна буде побудований на верфі в Гельсінкі, а потім перевезений до Канади, де його планують добудувати у місті Леві, провінція Квебек, до 2030 року.
    Як відомо, в березні російський диктатор Володимир Путін заявляв, що Росія захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
    Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці

  • Литва формує трирівневу лінію оборони на кордоні

    Литва формує трирівневу лінію оборони на кордоні

    Литва переходить від поодиноких інженерних рішень до створення трирівневої, глибоко ешелонованої оборонної системи з протитанковими ровами, блокпостами та інфраструктурою для протиповітряного захисту. Про це повідомив заступник міністра національної оборони Литви Томас Годляускас, передає УНН.
    “Сьогодні ми переходимо від ідеї індивідуальних інженерних контрмобільних заходів, яка була розроблена досі, до розробки єдиної лінії глибоко ешелонованої оборони”, – зазначив він.
    План передбачає три ешелони захисту. Перший – до трьох кілометрів від державного кордону з протитанковими ровами, “зубами дракона” та мінними полями. Другий – у радіусі до 20 км з укріпленими опорними пунктами та блокованими плацдармами. Третій – до 50 км із меліоративними ровами, мостами, підготовленими до бомбардування, та деревами вздовж шляхів, призначеними для вирубки.
    Литва інтегрує план із Балтійською оборонною лінією Латвії та Естонії. Польський проєкт Східний щит планується пов’язати на військово-оперативному рівні вже восени.
    Особливу увагу приділено протиповітряній обороні: системи ППО, боротьба з безпілотниками та радіоелектронна протидія отримають сотні мільйонів євро інвестицій. Загальна програма розрахована на десять років і потребує 1,1 млрд євро, з яких 800 млн призначено на будівництво шахт та укріплень.
    Раніше повідомляли, що уряд Литви ухвалив рішення про встановлення додаткового фізичного бар’єра на кордоні з Білоруссю та Росією в болотистій місцевості.
    Як ми вже писали, Литва встановлює фортифікаційні споруди на кордоні з Білоруссю.

  • Над дорогами Сумщини зводять “антидронові тунелі”

    Над дорогами Сумщини зводять “антидронові тунелі”

    На Сумщині 47 окрема інженерна бригада ЗСУ облаштовують “антидронові тунелі” – спеціальні конструкції з рибальської сітки, що захищають військові та цивільні маршрути від атак FPV-дронів. Генштаб оприлюднив фотозвіт процесу у суботу, 9 серпня.
    “Антидронові тунелі” – спеціально облаштовані конструкції з натягнутих сіток, які дозволяють безпечно переміщати особовий склад, військову техніку, озброєння, поранених, а також цивільний транспорт у прифронтових районах. Вони створюють бар’єр від дронів-камікадзе.
    Найефективнішим матеріалом для побудови таких безпечних коридорів є рибальська сітка, оскільки вона міцна та малопомітна для операторів ворожої техніки.
    “Для облаштування укриття з боковим і верхнім захистом необхідна значна кількість сітчастого матеріалу. Об’єм покриття залежить від довжини та розмірів конструкції, тому загальна площа може сягати кількох тисяч квадратних метрів. Враховуючи стандартні параметри сітки, потрібно заготовити чималу кількість погонних метрів”, – розповідає капітан Віталій Кособуцький, котрий нині перебуває з особовим складом бригади на виконанні завдань.
    Подібні споруди ще називають “коридорами життя”, оскільки служать для зменшення вогневого впливу FPV-дронів.
    За словами Кособуцького, військові інженери спорудили у прикордонні десятки кілометрів коридорів, деякі з яких дозволяють рух тралів з технікою.
    У Генштабі відзначили, що у сучасних умовах війни це один з найефективніших методів забезпечення захищеної логістики, зважаючи на те, що FPV-дрони здатні точно вражати цілі навіть у відкритому просторі.
    Тож, з огляду на зростаючу загрозу з боку дронів, такі споруди є критично важливим елементом сучасної оборонної інфраструктури України.

  • Уряд посилив захист викривачів корупції у війську

    Уряд посилив захист викривачів корупції у війську

    У середу, 6 серпня, Кабінет Міністрів підтримав законопроєкт, який створює додаткові права та захист для військовослужбовців, які розкривають факти корупції або правопорушень, пов’язаних з нею. За цим законопроєктом військові матимуть право надсилати інформацію про корупцію до відповідних органів, обирати канали для повідомлень, включаючи Національне агентство з питань запобігання корупції, і не будуть зобов’язані повідомляти про це своїм безпосереднім начальникам. Головна мета цих змін – підвищити прозорість у Збройних силах, забезпечити безпечний механізм для виявлення корупції та надійний захист від можливих переслідувань чи тиску.

  • НАТО планує в Естонії сформувати об’єднаний корпус

    НАТО планує в Естонії сформувати об’єднаний корпус

    НАТО планує створити союзний корпус в Естонії, який об’єднає військових з Естонії, Німеччини та Нідерландів. Ймовірно, корпус розмістять у місті Пярну. Це рішення ще не остаточне і очікується до кінця року. У цьому корпусі візьмуть участь як іноземні військовослужбовці, так і місцеві військові, у тому числі резервісти. Планується спорудити інфраструктуру для розміщення близько 200 осіб. Також Німеччина вже розгортала свою бригаду в Литві, щоб підтримати східний фланг НАТО. Це все відбувається в контексті загальної політики НАТО з посилення оборони в регіоні. Також варто згадати, що НАТО разом зі США працюють над новим механізмом постачання озброєння Україні. Генеральний секретар НАТО вважає, що наразі Росія не планує нападати на Естонію, але можливість такого сценарію в майбутньому він не виключає.

  • Мовний омбудсман зафіксував понад 500 порушень за пів року

    Мовний омбудсман зафіксував понад 500 порушень за пів року

    У першому півріччі 2025 року мовний омбудсмен виявив 524 випадки порушення закону про державну мову. Пресслужба мовного омбудсмана повідомила, що до 15 липня було проведено 521 захід державного контролю, а ще 135 тривають. В результаті проведених заходів було виявлено 524 порушення, складено 388 протоколів про адміністративні правопорушення та винесено 136 попереджень суб’єктам підприємницької діяльності. Найбільше порушень було виявлено у сферах користувацьких інтерфейсів (36%), обслуговування споживачів (26%) та інформації для загального ознайомлення (22%). Найбільше порушень зафіксовано в Києві, Одеській, Харківській та Дніпропетровській областях.