Країни Європейського Союзу домовилися посилити тиск на осіб, які подали заяву на притулок, але отримали відмову. Починаючи з літа 2026 року, планується відхилення таких заяв прямо на кордоні. Ця угода була досягнута на зустрічі міністрів внутрішніх справ країн-членів ЄС. Особам без права на перебування в ЄС доведеться виконувати нові зобов’язання, а в разі недостатньої співпраці їм можуть скоротити соціальні виплати. Ці заходи є частиною реформи європейської системи надання притулку, яку країни-члени мають запровадити до червня 2026 року. Також в майбутньому країни матимуть можливість проводити швидші процедури розгляду заяв на притулок. Крім того, є ініціатива створення центрів повернення до третіх країн для осіб, які не можуть повернутися до своєї країни походження. Також, Польщі надали виняток від механізму солідарності в міграційному пакті ЄС, що означає, що вони не обов’язково прийматимуть мігрантів або платитимуть фінансові внески.
Позначка: Євросоюз
-
ЄС заморозить активи Росії безстроково – ЗМІ
Єврокомісія знайшла спосіб, який дозволить замороженим російським активам залишатися в Європі без обмежень, навіть без одностайної підтримки країн ЄС. За допомогою спеціального положення в договорах ЄС, що дозволяє банкам утримувати кошти в періоди економічних труднощів, Єврокомісія планує залишити російські активи замороженими через війну на сході України. Це означає, що санкції не потрібно буде продовжувати що півроку, і це дозволить обійти вето Угорщини, яка часто блокує рішення щодо Росії. Цей механізм є важливим, оскільки ЄС пропонує надати Україні фінансову допомогу, користуючись замороженими російськими активами як джерелом коштів. Це спрямовано на захист активів від можливого повернення їх Росією у майбутньому. Економісти визнають, що ця схема складна, але вона може допомогти Україні в умовах фінансових труднощів. Це питання також буде обговорено на наступному саміті Європейської Ради.
-
Маск запропонував “ліквідувати” Євросоюз
Американський мільярдер Ілон Маск висловив думку про те, що Євросоюз слід розпустити, а суверенітет повернути окремим країнам, щоб уряди могли краще представляти свої народи. Це сталося після того, як Єврокомісія оштрафувала його соцмережу X за порушення вимог прозорості. Маск вважає, що бюрократія Європи шкодить їй. Також учасником обговорення став державний секретар США Марко Рубіо, який назвав штраф Єврокомісії “нападом” на американські компанії. Єврокомісія наклала на X штраф у €120 млн за порушення вимог Digital Services Act.
-
Німеччина намагається врятувати ДВЗ від європейської заборони
Європейська заборона на продаж нових авто з двигунами внутрішнього згоряння з 2035 року більше не виглядає непорушною. Як повідомляє Carscoops, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц надіслав лист президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн із закликом дозволити європейським автовиробникам продавати нові моделі з ДВЗ і після 2035 року.
За словами єврокомісара з питань сталого транспорту та туризму Апостолоса Ціцікостаса, цей лист “дуже добре сприйняли в Брюсселі”. Він також наголосив, що ЄС має захищати власних виробників та зберігати промислову конкурентоспроможність.
У розмові з Handelsblatt Ціцікостас також підтвердив, що ухвалення оновлених екологічних норм, заплановане на 10 грудня, відкладено на кілька тижнів – Єврокомісія досі допрацьовує регуляторний пакет. У ньому буде “все – від перегляду вуглецевих цілей до норм для автопарків і багатьох інших пунктів”.
Комісар зазначив, що документ враховуватиме сучасні технологічні тенденції, включно з потенціалом “нульових та низьковикидних палив” – синтетичного пального та передових біопалив.
Хоч він і не підтвердив напряму, що ДВЗ на таких видах палива дозволять після 2035-го, тенденція свідчить: це дедалі більш імовірно. Незважаючи на це, він наголосив, що амбіції ЄС залишаються незмінними, але їх потрібно адаптувати до реальності: “Ми хочемо дотримуватися своїх цілей, але мусимо враховувати геополітичні зміни. Не можна підривати нашу конкурентоспроможність, водночас допомагаючи європейській індустрії зберегти технологічне лідерство”. -
ЄС та G7 готують повну заборону морських перевезень російської нафти – ЗМІ
Євросоюз та країни “Великої сімки” обговорюють радикальне посилення санкцій проти російської нафти. Замість чинного механізму “цінового порогу” розглядають повну заборону на надання послуг, пов’язаних із перевезеннями морем нафти з РФ. Про це повідомляє Reuters із посиланням на шість знайомих із проєктом джерел.
Ця ідея має увійти до нового пакета європейських санкцій, який очікується на початку 2026 року.
Наразі західним танкерним та страховим компаніям дозволено обслуговувати торгівлю російською нафтою, якщо ціна бареля перебуває нижче “цінової стелі”: спершу він становив $60 за барель, після чого ЄС та Канада знизили поріг до $47,6 за барель. У результаті близько третини російської нафти перевозять західні танкери – передусім грецькі, а також кіпрські та мальтійські.
Нові санкції покладуть край такій практиці. За словами джерел, європейські посадовці спершу хочуть обговорити ідею з представниками G7, перш ніж включати її до пакета санкцій, і вже заручилися підтримкою Великої Британії та США. Водночас остаточне рішення адміністрації Дональда Трампа залежатиме від переговорів щодо України та обраної тактики.
За даними CREA, у жовтні 38% російського експорту нафти перевозили танкери країн G7. Решту барелів транспортував “тіньовий флот”, який Кремль створив для обходу західних санкцій.
Нагадаємо, попри те що Росія продовжує відвантажувати нафту з портів у колишніх обсягах, знайти покупців їй стає дедалі складніше. За даними Bloomberg, восени обсяг сировини, що накопичується на танкерах, зріс більш ніж на 20%, а час у дорозі до китайських портів збільшився у півтора раза.
ЄС затвердив відмову від російського газу до 2027 року -
Роль Європи має бути сильною і дієвою – Зеленський
Зараз Європа виробляє нову глобальну роль для себе, вона має бути дійсно сильною і дієвою. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час візиту в Україну лідера Кіпру Нікоса Христодулідіса в четвер, 4 грудня.
“Цей візит відбувається напередодні кіпрського головування в ЄС, яке розпочнеться в січні. Сприймаємо його і як знак підтримки України, і як знак подальшої нашої спільної готовності працювати разом – заради обох наших держав та всієї Європи”, – сказав президент. Глава держави поінформував президента Кіпру про ситуацію в Україні. Сторони детально обговорили спільний європейський порядок денний. “Зараз Європа виробляє нову глобальну роль для себе – усі події, які відбуваються протягом уже майже чотирьох років, вказують на те, що роль Європи має бути дійсно сильною і дієвою… Ми розраховуємо, що найближчі місяці дадуть більше прогресу для шляху України у Євросоюз, і кіпрське головування може стати важливим з точки зору відкриття кластерів для України та інших необхідних рішен”, – заявив Зеленський. -
Заморожені активи РФ. Чого боїться Бельгія
Євросоюз запропонував перетворити російські державні активи на суму 140 млрд євро (163 млрд доларів), що зберігаються в Бельгії, на репараційний кредит для фінансової допомоги Києву наступного року. За нього активно виступає канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Але проти такого плану виступає Бельгія. Там стверджують, що такий крок у короткостроковій перспективі поставить під загрозу мирну угоду і може призвести до судових позовів з боку Росії в майбутньому.
Глухий кут
Росія засудила пропозицію ЄС, а один із провідних російських банкірів пригрозив Євросоюзу 50-річними судовими тяжбами, якщо ідею буде реалізовано.
Європейська комісія має намір запропонувати способи виходу з цієї глухої ситуації, але міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево вважає, що в документі, який комісія збиралася опублікувати цієї середи, побоювання бельгійців не враховані в достатній мірі.
Країни ЄС уже витрачають на допомогу Україні відсотки, які накопичуються на приблизно 210 млрд євро (245 млрд доларів) заморожених російських активів. Але питання, чи використовувати самі ці активи, виявилося значно складнішим.
Страх Бельгії
Лідери країн Євросоюзу планують винести ідею репараційного кредиту на голосування на саміті ЄС 18-19 грудня. Однак перспективи домовленості залишаються вкрай невизначеними.
Бельгія виступає головним критиком цієї схеми, тому що більша частина заморожених ЄС активів — 185 млрд євро (216 млрд доларів) — зберігається в Euroclear, брюссельському центральному депозитарії цінних паперів.
На думку бельгійської влади, у разі ускладнень через кредит, забезпечений замороженими активами, саме Бельгія опиниться під ударом можливих позовів з боку Росії.
“Якщо Росія подасть на нас до суду, у неї будуть усі шанси виграти, а ми, Бельгія, не зможемо повернути ці 200 млрд євро (233 млрд доларів), бо ця сума дорівнює цілому річному федеральному бюджету країни, — заявив Максим Прево. — Для Бельгії це буде банкрутство”.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер надіслав листа голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, у якому заявив, що вважає пропозицію ЄС «в корені неправильною».
Вевер заявив, що країни ЄС мають надати Бельгії юридичну гарантію, що у разі провалу кредиту Україні або скасування санкцій проти Росії вони розділять із Бельгією фінансові ризики.
Ситуація ускладнюється тим, що Європейський центральний банк заявив, що не зможе в такому разі надати країнам ЄС екстрену фінансову підтримку.
Бельгійський прем’єр запропонував Євросоюзу виділити Україні 45 млрд євро (52 млрд доларів) у вигляді кредиту на наступний рік, використовуючи механізми, які можна задіяти в рамках існуючого спільного бюджету 27 країн-членів ЄС.
Однак канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що це не найкращий вихід.
Він заявив, що використання заморожених російських активів для підтримки України стає дедалі нагальнішим питанням і закликав лідерів ЄС об’єднатися навколо цієї ініціативи. Верховний представник ЄС з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас погоджується з Мерцем. Вона стверджує, що репараційний кредит посилить позиції Європи у протистоянні з Москвою і підштовхне Володимира Путіна до мирних переговорів.
Росія пообіцяла вжити відповідних заходів, якщо Євросоюз вирішить використати заморожені російські державні активи для надання кредиту Україні. -
Шахрайство з грошима ЄС. Гучний скандал в Брюсселі
У вівторок затримали колишню головну дипломатичну службу Європейського Союзу Федеріку Могеріні разом з двома іншими підозрюваними під час обшуків дипломатичної служби ЄС в Брюсселі та університету в Брюгге. Розслідування стосується шахрайської схеми Європейської служби зовнішніх дій та Коледжу Європи. Обшуки проводилися в будинках підозрюваних. Поки не доведена винуватість, підозру не оголошують. Розслідування фокусується на програмі навчання для молодших дипломатів та тендерному процесі у 2021-2022 роках. Є серйозні підозри щодо порушення правил конкуренції та передачі конфіденційної інформації. Федеріка Могеріні раніше працювала як Верховний представник ЄС з 2014 по 2019 рік і має багатий дипломатичний досвід. Вона була звільнена після допиту, а рішення про подальші дії поки не ухвалено. Розслідування може вплинути на президентку Єврокомісії та викликати серйозний скандал в ЄС.
-
В Бельгії проводять обшуки через шахрайство з фондами ЄС
Бельгійська поліція здійснила обшуки у Європейській службі зовнішніх дій і Коледжі Європи в Брюсселі та Брюгге у зв’язку з розслідуванням можливого шахрайства з коштами ЄС. Поліцейські шукали докази можливого неправомірного використання коштів ЄС, зокрема у зв’язку з придбанням будівлі вартістю 3,2 млн євро для проживання учасників дипломатичної академії. Розслідування також охоплює можливі зловживання бюджетними коштами ЄС у 2021-2022 роках. Обшуки проводилися спільно з Європейським антикорупційним бюро OLAF та прокуратурою ЄС. У центрі уваги також опинилася Федеріка Моґеріні, яка очолює як Коледж Європи, так і новостворену Дипломатичну академію. OLAF вже допитав кілька осіб у рамках розслідування, а матеріали передано EPPO.
-
ЄС розвиватиме оборонну співпрацю з Україною
Європейський Союз підтвердив свою готовність продовжувати співпрацю в галузі оборони з Україною. Міністр оборони Денис Шмигаль висловив подяку за підтримку та лідерство ЄС у наданні допомоги Україні. Сторони обговорили спільні оборонні ініціативи, які мають підсилити обороноздатність України та Європи, зокрема участь в проєктах SAFE. Також було обговорено використання заморожених російських активів на користь України. Міністр висловив вдячність Євросоюзу за підтримку та співпрацю. Нагадаємо, що раніше було оголошено про запуск спільного виробництва безпілотників з Нідерландами та Норвегією.