На останньому засіданні Рада Євросоюзу ухвалила рішення виділити Україні 3,056 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко висловила вдячність за цей крок, наголосивши, що це свідчить про довіру до курсу реформ в Україні. Затверджений транш у розмірі 3,2 млрд євро. Рада ЄС визнала, що Україна успішно провела реформи у державному управлінні, економіці, енергетиці та інших сферах. Хоча спочатку планувалося виділити 4,5 млрд євро, суму зменшили через невиконання Україною певних реформ. Уряд України обіцяв виконати всі необхідні реформи для отримання повного фінансування від ЄС.
Позначка: Євросоюз
-
Зеленський дав обіцянку главі ЄК щодо переговорів
Президент України Володимир Зеленський повідомив главу Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн про свою розмову з президентом США Дональдом Трампом та можливості дипломатії. Зеленський висловив подяку за підтримку та наголосив на бажанні України завершити війну чесно та реально. Він також зазначив важливість підтримки Європи на цьому шляху. Урсула фон дер Ляєн обіцяла, що ЄС продовжить грати активну роль у забезпеченні миру в Україні. У той же час, у Кремлі повідомили про можливу зустріч Путіна і Трампа, але Путін відмовився від зустрічі з Зеленським, стверджуючи, що не створені необхідні умови. Росія також проти участі країн Європи у переговорах щодо конфлікту в Україні.
-
Боррель розповів про заморожену допомогу Україні
За останніми відомостями, у Європейському фонді миру заблоковано 6,6 мільярда євро на військову допомогу Україні через Угорщину. Жозеп Боррель, колишній очільник європейської дипломатії, повідомив про це у своєму інтерв’ю EUObserver. Він зазначив, що Україні не була надана жодна нова військова допомога з моменту його відставки. Боррель висловив обурення тим, що Угорщина блокує санкції ЄС проти Росії, що призвело до заморожування фінансування з фонду миру. Він підкреслив, що ця ситуація загрожує подальшій допомозі Україні і може призвести до ускладнення відносин між країнами Європейського Союзу.
-
Газпром скоротив експорт до Європи до мінімуму за 50 років
Російська компанія Газпром втрачає свої позиції на газовому ринку Європи, де раніше була домінанта ще з часів радянського Союзу. За перші сім місяців 2025 року поставки газу в Європу зменшилися на майже половину у порівнянні з попереднім роком – з 18,3 млрд кубометрів до 9,93 млрд кубометрів. Якщо такий темп збережеться, то до кінця року експорт може скласти всього 17 млрд кубометрів, що є найнижчим показником з 1970-х років. Газпром також повністю припинив транзит газу через Україну. Компанія змушена зменшувати видобуток газу через скорочення експорту, а влада Росії шукає способи використання надлишкового газу всередині країни. У такій ситуації Росія не може знайти нові ринки для газу, а спроби розвивати співпрацю з Китаєм і Туреччиною не вдалися.
-
В ЄС почали діяти нові правила для штучного інтелекту
З 2 серпня в Європейському Союзі набули чинності нові обов’язкові вимоги до провайдерів загального штучного інтелекту (GPAI). Ці вимоги спрямовані на забезпечення прозорості, безпеки та відповідальності в розробці та використанні систем штучного інтелекту. Розробники моделей ШІ повинні надавати прозору інформацію про навчальні дані, дотримуватися авторського права та показувати відповідальне ставлення до своєї діяльності. Для найпотужніших моделей передбачені додаткові вимоги, зокрема, інформування Єврокомісії та гарантування безпеки. Це перший крок у впровадженні європейського закону про штучний інтелект, який регулює ШІ-системи за рівнем ризику та встановлює строгі вимоги для високоризикових продуктів, особливо в галузях охорони здоров’я, правосуддя та критичної інфраструктури. Закон також передбачає обов’язкову реєстрацію моделей, які можуть мати значний вплив на громадськість, зокрема ті, що можуть поширювати дезінформацію або порушувати права людини. Регламент повністю набуде чинності до 2026 року, але деякі зобов’язання з прозорості вже стали обов’язковими для компаній, які працюють з ШІ в ЄС.
-
Фон дер Ляєн назвала головну вимогу до України
Україна для вступу до Євросоюзу має продовжувати реформи у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Про це повідомила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у соцмережі X в четвер, 31 липня.
Вона відреагувала на підписання закону про незалежність НАБУ і САП президентом України Володимиром Зеленським і назвала це “позитивним кроком”.
“Реформа верховенства права та боротьба з корупцією в Україні мають тривати. Вони залишаються ключовими для просування України європейським шляхом. ЄС продовжить підтримувати ці зусилля”, – зазначила фон дер Ляєн.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні і обмежила незалежність НАБУ та САП. Це спровокувало акції протесту у Києві та інших містах України. Спочатку люди вимагали ветувати закон, а потім – скасувати.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
А сьогодні Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт №13533 про відновлення незалежності НАБУ і САП. Сьогодні ж глава держави підписав документ. -
Нові правила в’їзду та виїзду з ЄС запрацюють у жовтні
Запуск нової системи в’їзду та виїзду (EES) в ЄС запрацює з 12 жовтня 2025 року. Прикордонні органи будуть поступово реєструвати дані громадян третіх країн, які перетинають кордони. Про це повідомляє Європейська комісія.
“З 12 жовтня держави-члени почнуть поступово впроваджувати EES протягом шести місяців… Наприкінці цього періоду EES буде повністю впроваджена на всіх пунктах перетину кордону”, – мовиться в повідомленні.
Система буде збирати біометричні дані, такі як відбитки пальців, зображення обличчя та іншу інформацію про подорож, поступово замінюючи нинішню систему проставлення штампів у паспортах.
“EES сприятиме запобіганню нелегальній міграції та захисту безпеки європейських громадян. Крім того, завдяки ширшому використанню автоматизованих прикордонних перевірок подорожі стануть більш зручними та безпечними для всіх. Нова система відповідає найвищим стандартам захисту даних та конфіденційності, забезпечуючи захист та безпеку персональних даних мандрівників”, – додали в ЄК. EES – це передова технологічна система, яка буде цифровим чином реєструвати в’їзд і виїзд громадян країн, що не входять до ЄС, які подорожують до 29 європейських країн, включаючи країни, що входять до Шенгенської угоди, з метою короткострокового перебування. -
Зеленський пообіцяв виконати зобовʼязання перед ЄС
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з премʼєр-міністером Данії Метте Фредеріксен і обговорив з нею європейську інтеграцію України. Про це він повідомив у Телеграм у вівторок, 29 липня.
“Звісно, ми говорили про європейську інтеграцію України, про відкриття першого переговорного кластера. Зараз Данія головує в Раді ЄС. Нам потрібно максимально використати цей час, щоб реалізувати всі необхідні рішення”, – написав глава дердави.
Зеленський запевнив, що зі свого боку Україна “робить усе, щоб виконувати зобовʼязання перед ЄС”.
“Президентський законопроєкт, який гарантує незалежність антикорупційних органів, уже зареєстровано у Верховній Раді. Вдячний Данії за його підтримку. Ми погодилися, що парламент має проголосувати за цей законопроєкт невідкладно, уже цього тижня”, – нагадав президент.
Також лідери узгодили двосторонні контакти і в межах ширших міжнародних форматів. -
“Останнє китайське” від ЄС. Рада ризикує допомогою
Європейський союз передав сигнал українському керівництву про готовність заморозити фінансову допомогу. Причина цьому – новий закон щодо Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Про що йде мова Так, видання Frankfurter Allgemeine Zeitung (F.A.Z.) з посиланням на поінформовані джерела в Києві повідомляє, що відповідного листа отримав Кабмін.
За інформацією ЗМІ, йдеться про програму фінансової підтримки України від Європейського Союзу Ukraine Facility. Загалом, вона передбачає виділення Києву до 2027 року 50 млрд євро. Більшість цих коштів надходить безпосередньо до державного бюджету України.
Опозиційна депутатка й колишній міністр з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе підтвердила, що ЄС справді надіслав відповідне повідомлення.
За її словами, в ньому зазначалося, що “фінансова допомога в межах EU Facility буде заморожена, якщо ситуація з антикорупційними органами не буде виправлена”.
Причому йдеться про відміну всіх наступних фінансових траншів, а не лише про частину запланованих надходжень. Звіт європейських експертів Як повідомляє F.A.Z., експерти Єврокомісії підготували великий звіт щодо подій навколо НАБУ і САП, який було передано до посольств країн ЄС у Києві та самій Комісії.
В документі обшуки й арешти в НАБУ описані як “найгрубіша спроба втручання в діяльність антикорупційної системи України з моменту її створення”.
Фахівці ЄС дійшли до висновку, що події навколо НАБУ підривають довіру міжнародних партнерів до українських інституцій і зачіпають “фундаменти” антикорупційної системи. На їхню думку, вона становить «серйозний виклик верховенству права та принципу розподілу влад”. Попередження саме для Ради Меседж від Євросоюзу був адресований саме народним депутатам. Адже саме вони мають знайти голоси для повноцінного скасування норм проєкту 12414, пише Європейська правда з посиланням на джерела в уряді та парламенті.
“Європейські посадовці готуються до сценарію, за якого у четвер 31 липня, під час голосування у Раді, депутати не ухвалять жоден із законопроєктів, що відновлюють незалежність НАБУ і САП, або внесуть у документ поправки, що зроблять це відновлення неповним”, – говориться в статті.
Водночас за інформацією видання, не очікується заморожування виплат за програмою Ukraine Facility, за якою Київ отримує макрофінансову допомогу залежно від проведених реформ. Днями ЄС схвалив 4-й транш за цією програмою в урізаному обсязі. Україна у серпні має отримати 3,05 млрд євро замість очікуваних 4,5 млрд через зрив реформ. Ці кошти нібито не підпадають під можливе заморожування, але вони вже надійдуть у меншому обсязі, ніж планувалося, і у разі зволікання з іншими реформами, що прописані в умовах Ukraine Facility – подальші транші також скоротять. Надія є Паралельно з цим парламентський Антикорупційний комітет сьогодні одноголосно підтримав законопроект щодо відновлення колишніх повноважень НАБУ та САП
Під час розгляду НАБУ підтвердило, що не має зауважень щодо цього законопроєкту, повідомив нардеп Ярослав Железняк.
Завтра документ має ще затвердити правоохоронний комітет, після чого в четвер його внесуть на голосування в парламент. -
ФРН і Франція незадоволені торговою угодою зі США
Німеччина та Франція гостро розкритикували нову торговельну угоду між Євросоюзом та Сполученими Штатами, попередивши, що вона може завдати серйозної шкоди економіці ЄС. Про це у понеділок, 28 липня, повідомило видання The Financial Times.
За укладеною угодою, більшість товарів з Європи у США обкладатимуться митами у 15%, що вже спричинило падіння євро до долара та викликало побоювання щодо наслідків для трансатлантичної торгівлі.
Зокрема канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що домовленість, укладена між президентом США Дональдом Трампом і головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, становить загрозу як для Брюсселя, так і для Вашингтону. За його словами, вона може стимулювати інфляцію й негативно позначитися на ділових зв’язках між двома континентами.
“Це не лише підвищить рівень інфляції, а й завдасть удару по всій системі трансатлантичної торгівлі”, – наголосив Мерц. Водночас він визнав, що в поточних умовах Євросоюз не мав кращих варіантів: “Це був найкращий результат, якого можна було досягти в цій ситуації”.
У свою чергу прем’єр-міністр Франції Франсуа Байру назвав угоду “чорним днем” для ЄС та заявив, що Брюссель фактично змирився з поразкою.
Згідно з домовленостями, оголошеними в неділю, США запроваджують мита в розмірі 15% на більшість європейських товарів, що втім менше від 30%, які Дональд Трамп погрожував застосувати з 1 серпня. Урсула фон дер Ляєн назвала угоду “найбільшою торговельною в історії”, адже вона охоплює майже 44% світового ВВП і дала змогу уникнути відкритої торговельної війни між США та ЄС.
Проте попри домовленості, ринки відреагували негативно. Євро знецінився на понад 1% щодо долара та на 0,7% – щодо фунта стерлінга. Індекси DAX у Німеччині та CAC 40 у Франції втратили 1% та 0,4% відповідно, а акції європейських автовиробників, які підпадають під нові мита, впали на 1,8%.
Торгова палата США в ЄС привітала укладення угоди, але зазначила, що ставка 15% все ще означає суттєве подорожчання торгівлі та закликала розширити перелік секторів зі ставкою нульових мит.