Позначка: Євросоюз

  • В ОП оцінили рішення Євросоюзу щодо активів Росії

    В ОП оцінили рішення Євросоюзу щодо активів Росії

    Рішення Євросоюзу щодо безстрокового знерухомлення активів центробанку Росії є історичними і фактично відкриє двері для запуску так званого репараційного кредиту для України. Про це написала заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра у Фейсбук в суботу, 13 грудня.
    Вона зазначила, що тепер російські активи залишатимуться знерухомленими безстроково, аж до моменту, коли РФ відшкодує Україні збитки, завдані повномасштабною агресією. А раніше знерухомлення мало поновлюватись кожні шість місяців одностайним голосуванням. Це призводило до ризику блокування рішення щодо продовження блокування будь-якою державою з 27 членів ЄС
    “Відтепер такого перегляду не буде. Це рішення ліквідовує будь-які сумніви в незворотності цього курсу, демонструє сталу політичну волю ЄС та готує ґрунт для системного використання цих активів”, – зазначила Мудра.
    За її словами, Євросоюз “фактично відкрив двері для запуску так званого репараційного кредиту — фінансового інструменту, який дозволяє передати Україні активи РФ вже зараз, у вигляді кредиту, якій підлягає поверненню тільки після того як РФ заплатить компенсації”.
    “Таким чином, Україна отримує реальні ресурси на оборону, бюджет та компенсації постраждалим вже наступного року – без очікування закінчення війни. Це рішення результат трирічної системної юридичної та дипломатичної роботи нашої команди, спільно із громадянським суспільством та експертами”, – резюмувала Ірина Мудра і подякувала Євросоюзу та іншим партнерам за послідовну, юридично обґрунтовану і принципову позицію.

  • Україна в ЄС до 2027 року. Нові чутки про мирний план

    Україна в ЄС до 2027 року. Нові чутки про мирний план

    У останньому проєкті мирної пропозиції, який українські та європейські чиновники представили Вашингтону, міститься пункт про те, що Україна має приєднатися до ЄС до 1 січня 2027 року, йдеться у публікації видання Financial Times. План є переглянутою версією пропозицій адміністрації Трампа щодо припинення війни. Остання версія з’явилася в той час, коли Дональд Трамп посилює тиск на президента Володимира Зеленського, щоб той пішов на мирну угоду.
    Революційна процедура
    “Приєднання України до ЄС до 1 січня 2027 року вказано в останньому проєкті мирної пропозиції, який українські та європейські чиновники представили Вашингтону, повідомили Financial Times особи, ознайомлені зі змістом документа”, – йдеться у публікації без уточнень, хто з європейців підтримує такі радикально швидкі терміни вступу України.
    Чиновники, які підтримують прагнення України до вступу в ЄС, заявили, що Європейська комісія тепер розуміє, що не повинна зривати мирний процес, виступаючи проти швидкого членства Києва. Водночас, Україна ще не завершила навіть один із 36 розділів переговорів з ЄС, і такий графік порушив би “заснований на заслугах” підхід Євросоюзу до прийняття нових членів.
    Особи, ознайомлені з мирним планом, заявили, що він змусить Брюссель переглянути весь процес розширення, включно з такими питаннями, як строки доступу до фондів ЄС і право голосу.
    Підтримка плану з боку США означатиме, що Дональд Трамп зможе змусити угорського прем’єра Віктора Орбана, який досі блокував процес вступу України, відмовитися від свого вето.
    Нереальний план?
    Європейські чиновники заявляють, що потенційне вступ України до ЄС до 1 січня 2027 року, що, за даними ЗМІ, фігурує в останньому проєкті мирної пропозиції, нереальне.
    За словами джерел Радіо Свобода, членство України в Європейському Союзі може бути однією з гарантій безпеки в майбутньому, але про конкретні строки мова поки не йде.
    “Під час вчорашньої телефонної розмови “коаліції рішучих” деякі згадували членство України в ЄС як важливу гарантію безпеки на майбутнє, але це питання не було головним під час розмови, і ніхто не згадував 2027 рік як дату для цього”, – сказав він.
    Інший співрозмовник також заявив про нереальність такого строку.
    “І США, і Україну це влаштовує (наявність такого пункту в мирному плані). Просто це їм нічого не коштує – як, до речі, і росіянам, – тож чому б і ні? Але це питання, яке не має нічого спільного з реальністю”, – зазначив високопоставлений чиновник Євросоюзу.
    Особливий шлях
    У четвер на неформальному засіданні Ради з загальних справ (до компетенції цього органу входить також розширення) ЄС оголосив про запуск нового формату технічних переговорів з Україною, які не залежать від угорського вето.
    Данська міністерка з питань ЄС Марі Б’єр висловила жаль через те, що уряд Віктора Орбана так і не скасував свою блокаду, через що інші європейські країни були змушені шукати шляхи її обходу.
    “Багато з нас розчаровані тим, що ми не змогли офіційно відкрити Кластер 1, але я дуже пишаюся тим, що нам вдалося погодити технічний процес – фронтлоудинг (frontloading)”, – заявила міністерка.
    “Сьогодні ми підтвердили цей новий підхід, і наступне головування, головування Кіпру, зможе його продовжити… Це означає, що процес розширення за участю України не зупинився”, – повідомила представниця данського голосування.
    Єврокомісар з питань розширення Марта Кос підтвердила, що тепер Україна і ЄС перейшли на технічний процес, за яким немає небезпеки вето з угорської сторони. “Сьогодні країни-члени ЄС дали чіткий напрям роботи… Є перелік реформ, і ніхто не може накласти вето на проведення Україною цих реформ”, – заявила вона.
    Марі Б’єр уточнила, що цей шлях, по суті, означає обхід угорського вето, але на певний час. Для закриття переговорних глав необхідно отримати згоду всіх членів ЄС, і це неможливо обійти.
    “Процедури розширення вимагають одностайності для відкриття переговорних кластерів. Ми не змогли зняти цю блокаду, але ми обрали інший підхід… Навіть якщо формально блокада є, ми можемо продовжувати технічну роботу, яку потрібно виконати (у рамках переговорів). А потім, коли блокаду буде знято, ми зможемо дуже швидко відкрити переговорні кластери і закрити їх”, – заявила міністерка.

  • Фіцо пообіцяв блокувати “репараційну поизку” Україні

    Фіцо пообіцяв блокувати “репараційну поизку” Україні

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо не погодився з пропозицією Єврокомісії надати Україні репараційну позику з російських активів, які були заморожені. Він заявив, що Словаччина буде блокувати будь-які рішення ЄС про фінансування військової підтримки України. Фіцо вважає, що конфлікт в Україні не має військового рішення і стратегія ЄС стосовно допомоги Києву є неправильною. Він не підтримає виділення коштів на війну, посилаючись на свою мирну політику. Фіцо також похвалив мирні ініціативи президента США Дональда Трампа. Він також висловив критику стосовно України через корупційні скандали та зупинення транзиту газу. Однак Словаччина залишається відповідальним партнером для українських біженців та працює над гуманітарними питаннями. Фіцо підтримав вступ України до ЄС, але зауважив, що серед держав-членів є скепсис стосовно швидкого просування Києва на цьому шляху.

  • Україна узгодила з ЄС план реформ для вступу

    Україна узгодила з ЄС план реформ для вступу

    Україна узгодила план реформ, які мають підтвердити її готовність до вступу до Євросоюзу. Ця угода була оголошена в заяві єврокомісарки Марти Кос та віцепрем’єра з євроінтеграції Тараса Качки. Зазначено, що план був оприлюднений після засідання Ради ЄС, де було запущено “фронтлоудинг” – процес підготовки до закриття переговорних глав ще до зняття вето Угорщини. У документі стверджується, що розширення ЄС є важливим для сильної Європи на основі спільних цінностей, а Україна може стати важливим членом цього об’єднання. Україна підтверджує свою готовність до вступу в ЄС, особливу увагу приділяючи верховенству права та боротьбі з корупцією. Документ містить 10 ключових пріоритетів, включаючи реформи в правосудді, прокуратурі, антикорупційні стратегії та внутрішнього контролю проти корупції. Єврокомісарка підкреслила, що виконання цих пунктів є важливим для успішного вступу України в ЄС.

  • Україна починає рух до ЄС за новою схемою

    Україна починає рух до ЄС за новою схемою

    Європейський союз оголосив про запуск нового формату технічних переговорів з Україною, які не будуть залежати від вето Угорщини. Цю новину оголосили міністр Данії Марі Б’єр та єврокомісар Марта Кос на засіданні Ради з загальних питань у Львові. Вони висловили жаль, що уряд Віктора Орбана не відмінив блокаду, але знайшли інший шлях для продовження розширення з Україною. Тепер Україна та ЄС перейшли на технічний процес, який не буде під загрозою вето Угорщини. Прем’єр-міністр Тарас Качка висловив задоволення цією угодою, яка дозволяє рухатися до вступу в ЄС. Технічний процес розпочато для перших, других та шостих кластерів у майбутніх переговорах з ЄС, а Кіпр планує його продовження.

  • У жорстких тонах: Трамп охарактеризував розмову з європейськими лідерами

    У жорстких тонах: Трамп охарактеризував розмову з європейськими лідерами

    Президент США Дональд Трамп розповів журналістам про свою розмову з канцлером Німеччини, президентом Франції та прем’єр-міністром Великої Британії, яку він описав як складну. Трамп назвав цих лідерів своїми друзями, але сказав, що обговорення України було напруженим. Він зауважив, що чекає на відповіді від партнерів перед тим, як приймати подальші рішення. Трамп також зазначив, що виникли невеликі конфлікти, але загалом співрозмовники пропонували зустрітися у Європі цими вихідними. Він впевнений, що ситуацію вдасться вирішити. Учасники розмови обговорили питання щодо припинення військових дій в Україні, після чого Україна передала США відповідь на останній мирний план.

  • Папа Римський розкритикував заяви Трампа щодо Європи

    Папа Римський розкритикував заяви Трампа щодо Європи

    Папа Римський Лев XIV висловив свою думку щодо заяв американського президента Дональда Трампа, який критикував Європу. Понтифік вважає, що такі висловлювання можуть пошкодити важливий союз між Європою та США. Він зазначив, що відносини між цими регіонами завжди були важливими, і критика Трампа може підірвати цей союз. Папа Лев XIV також утримався від коментарів щодо американського мирного плану для України. Ця новина стала важливою в контексті відносин між Європою, США та Росією.

  • ЄС може пом’якшити мита для китайських електромобілів Volkswagen

    ЄС може пом’якшити мита для китайських електромобілів Volkswagen

    Європейська комісія погодила переглянути умови, за яких на автомобілі Volkswagen Group, виготовлені у Китаї, стягувалися додаткові мита. Volkswagen пропонує ввести імпортну квоту та механізм мінімальної ціни замість стандартного мита. Запит на зміну умов подала фабрика Volkswagen Anhui, яка спільно з китайською JAC виробляє електрокросовер Cupra Tavascan. Компанія стверджує, що існуючі мита становлять серйозну загрозу для їхнього бізнесу. Якщо пропозицію підтримають у Брюсселі, то мита на Tavascan можуть бути знижені на 20,7%. Проте, ще невідомо, чи погодяться європейські посадовці з аргументами компанії. Наразі імпорт електромобілів з Китаю до ЄС обкладається великими податками, які можуть суттєво вплинути на ціну автомобілів.

  • Рада ЄС затвердила програму на 300 млн євро для ВПК України

    Рада ЄС затвердила програму на 300 млн євро для ВПК України

    Європейська Рада затвердила Програму Європейської оборонної промисловості (EDIP), яка передбачає виділення 300 мільйонів євро для спеціального Інструменту підтримки України з метою модернізації та підтримки її оборонної промисловості. Ця програма також передбачає виділення загальної суми грантів у розмірі 1,5 мільярда євро на період з 2025 по 2027 роки, з яких 300 мільйонів євро призначено для України. EDIP спрямована на посилення оборонної промисловості держав-членів ЄС та забезпечення їхньої готовності до майбутніх викликів. Програма також розглядає можливість збільшення бюджету за рахунок добровільних фінансових внесків держав-членів ЄС або інших сторін. Основна увага приділяється спільним закупівлям та розвитку виробничих потужностей для оборонної продукції. Також встановлено вимогу щодо джерел постачання компонентів для Інструменту підтримки України, обмежуючи їх походження з-поза меж ЄС та асоційованих країн. Нова система безпеки поставок має покращити стійкість ланцюгів постачання оборонної продукції та забезпечити швидку реакцію ЄС на кризові ситуації.

  • У Єврокомісії вважають, що “репараційна позика вистоїть у суді”

    У Єврокомісії вважають, що “репараційна позика вистоїть у суді”

    Головна речниця Європейської комісії Паола Пінью заявила, що пропозиція щодо репараційного кредиту для України витримає судову перевірку і відповідає усім вимогам. Вона наголосила, що надаються додаткові гарантії щодо розподілу тягаря і забезпечуються широкі гарантії. Пінью також зазначила, що тривають обговорення для врахування усіх побоювань та впевнена, що пропозиція вистоїть у суді.