Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс закликав G7 прискорити виплати за кредитом Україні у розмірі 50 млрд доларів. Заклик пролунав на тлі новин про те, що Бельгія продовжує блокувати схему фінансування з використанням заморожених активів Росії. Про це повідомило європейське видання Euractiv.
За його словами, країни мають прискорити виплати Україні з кредиту G7, узгодженого в червні минулого року, щоб на початку наступного року закрити фінансову діру.
“Ми ведемо переговори з іншими міжнародними донорами, щоб з’ясувати, чи можна перенести їх підтримку на початок року”, – сказав єврокомісар.
За його словами, до числа донорів входять Велика Британія, Канада, Японія і США.
Домбровскіс вважає, що цього може бути досить для покриття фінансових потреб України в першому кварталі наступного року, хоча це “ще належить з’ясувати”.
ЄС вже виплатив свою частку кредиту G7, яка становить 18,1 млрд євро, зазначає ЗМІ. Проте приблизно 14 млрд євро з цього пакета ще не виплачені США, Канадою, Японією і Британією.
В першому кварталі 2026 року Україна зіткнеться з дефіцитом бюджету в розмірі 12 млрд доларів.
Позначка: Євросоюз
-
В ЄС закликали G7 прискорити виділення Україні кредиту в $50 млрд
-
МЗС Литви: Поступки РФ стосовно кордонів загрожують і нам
Дозвіл Росії під час мирних переговорів хоч би мінімально перекроїти кордони України призведе до того, що країна-агресор колись зробить те саме з територією Литви. Необхідно недопустити легітимації окупації захоплених територій. Про це заявив литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс, повідомляє балтійське видання Delfi.
“Якщо ми дозволимо перекроїти кордони в будь-якій, навіть найменшій формі, до нас прийдуть з фломастером і картою, а потім і з танками, щоб перекроїти кордони. Ми не можемо допустити жодної де-юре або де-факто легітимації окупованих територій. Ці принципи дуже важливі”, – підкреслив литовський урядовець.
Украй важливо використовувати наявні важелі в переговорах про справедливий мир в Україні, підкреслив очільник литовського МЗС
“Правила сучасного світу дуже складні для розуміння – вони досить грубі і прямолінійні. Або у вас є важелі та інструменти, які можна викласти на стіл, чим пригрозити, що давати або не давати, або їх немає. Але тоді не скаржся, що тебе немає за цим столом”, – підкреслив урядовець.
Європа має три абсолютно чіткі важелі в переговорах про мир в Україні, які вона повинна використовувати: заморожені росактиви, членство України в ЄС і створення Спеціального трибуналу, наголосив Будріс.
Як відомо, початковий документ передбачав для України такі пропозиції як відмова від частини своїх територій, обмеження чисельності армії та закріплення в Конституції відмови від вступу до Північноатлантичного альянсу.
24 пункти європейського плану проти 28 американських -
“Мирний план”: Каллас вказала на момент, який непокоїть ЄС
Під час позачергової відеоконференції міністрів закордонних справ ЄС висока представниця Кая Каллас повідомила, що перший проєкт “мирного плану” для України, оприлюднений засобами масової інформації, не містить жодних поступок чи зобов’язань з боку Росії як держави-агресора. Вона відзначила, що в документі не було ніяких кроків або обіцянок від російського боку, і закликала Росію виконувати свої зобов’язання за міжнародними угодами, до яких вона раніше підписалася. Каллас також зазначила, що “мирний план” містив пункти, які були вигідні саме Росії, і закликала зберігати фокус на тих, хто здійснює агресію.
-
У ЄС назвали пріоритети щодо мирної угоди для України
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн виступила на пленарному засіданні Європейського парламенту, де визначила п’ять пріоритетів ЄС у вирішенні конфлікту на сході України. Перший пріоритет – укладення справедливої та тривалої мирної угоди, яка гарантуватиме безпеку для України та Європи. Другий – відстоювання суверенітету України та її європейська перспектива. Третій – забезпечення фінансових потреб України, включаючи розгляд варіантів фінансування заморожених російських активів. Четвертий пріоритет – участь України у вирішенні питань, які стосуються не лише її, а й Європи та НАТО. П’ятий пріоритет – повернення украдених дітей з Росії.
-
Каллас оцінила можливість повернення Росії до G8
Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас вважає, що повернення Росії до формату G8 не відбудеться. Вона стверджує, що для припинення війни в Україні потрібно, щоб Росія дотримувалася міжнародних угод і скорочувала свої збройні сили. Каллас наголосила на важливості відповідальності за вторгнення в іншу країну. Вона також відкинула можливість повернення Росії до G8 і підкреслила, що потрібно шукати істинні шляхи до досягнення миру в Україні. Україна згодна на “мирний план” США для врегулювання конфлікту, але є деякі деталі, які ще потрібно узгодити.
-
План миру: 20 європарламентів видали спільну заяву
Очільники комітетів із закордонних справ 20 країн Європи оприлюднили спільне звернення, у якому вони підкреслюють, що жоден мирний план, який виправдовує російську агресію, не може бути прийнятим для Європи. Вони наголосили, що завершення війни між Росією та Україною визначить безпеку Європи на тривалий час, оскільки це стосується інтересів усіх країн регіону. Підписанти заяви вимагають справедливого та сталого миру, що ґрунтується на міжнародному праві та повазі до територіальної цілісності та суверенітету України. Вони підкреслили, що будь-які дії агресора лише підштовхують Росію до нових провокацій. Парламентарі також зазначили, що питання, що стосуються України, повинні вирішуватися з урахуванням думки самої України, а питання європейської безпеки – з урахуванням позиції країн Європи. Вони наголосили, що незалежність та право вибору союзників для України – це недоторканні принципи, які Європа не буде порушувати. У документі також вказано, що гарантії безпеки для України повинні бути закріплені юридично та підтримані військовим компонентом. Парламентарі вважають неприпустимими будь-які обмеження щодо армії чи зовнішньої політики України. Вони закликали Росію повністю вивести свої війська з окупованих територій та співпрацювати з міжнародними органами для розслідування воєнних злочинів.
-
Глави МЗС Євросоюзу обговорять “мирний план” – ЗМІ
Висока представниця ЄС з зовнішньої і безпекової політики Кая Каллас вирішила скликати невідкладне засідання Ради ЄС з питань закордонних справ. Засідання заплановане на середу, 26 листопада, і буде проводитися у віртуальному форматі. Головною темою обговорення стане “мирний план” для України. Метою засідання є обговорення підготовки цього плану та роль ЄС у цьому процесі.
-
Фінляндія скликає саміт семи країн Східного флангу ЄС
Прем’єр Фінляндії Петтері Орпо запросив лідерів семи держав-членів ЄС на саміт Східного флангу, який відбудеться в Гельсінкі 16 грудня. Метою зустрічі буде обговорення оборонної готовності та загроз, які становлять ризик для європейської безпеки, особливо на східному кордоні ЄС. У саміті візьмуть участь країни, які мають спільний кордон з Росією, з метою посилення співпраці в галузі оборони та управління кордонами. Орпо підкреслив важливість посилення оборони на кордоні з Росією через зростання гібридних операцій, кібератак та порушень повітряного простору. Саміт в Гельсінкі відбудеться перед засіданням Європейської ради в Брюсселі.
-
Перемови щодо України: глава ЄК наголосила на важливості участі Євросоюзу
Скоординована участь представників ЄС у переговорах щодо миру для України, які пройшли у неділю в Женеві за участю США, України та ЄС, дозволила досягти значного прогресу. Про це заявила президент Європейської комісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн за результатами неформального засідання лідерів Євросоюзу, яке пройшло в гібридному форматі в Луанді (Ангола), де пізніше стартував саміт ЄС-Африканський союз.
“Хоч іще є над чим працювати, нині є міцна основа для руху вперед. При цьому ми мусимо бути єдиними та й надалі ставити інтереси України в центр наших зусиль. Ідеться про безпеку всього нашого континенту тепер і в майбутньому”, – наголосила вона.
За її словами, слід поважати територію та суверенітет України.
“Тільки Україна як суверенна країна може приймати рішення щодо своїх збройних сил. Вибір їхньої долі в їхніх руках. Я також хочу наголосити на центральній ролі Європи в майбутньому країни. Завтра ми продовжимо співпрацю з нашими партнерами з Коаліції охочих”, – додала вона.
Фон дер Ляєн також повідомила, що вона знову порушила питання тяжкого становища викрадених та зниклих безвісти українських дітей.
“Кожна дитина має повернутися додому. Я була рада, що ця тема турбує лідерів”, – підкреслила президент ЄК.
Як відомо, 23 листопада в швейцарській Женеві відбулися переговори між представниками України, держав Європи та США. За їх підсумками Україна та США підготували оновлений рамковий документ щодо миру.
Держсекретар США Марко Рубіо згодом заявив про “гнучкість” дедлайну, який встановив президент Дональд Трамп для України.
Переговори у Женеві: Зеленський анонсував доповідь -
Затверджено бюджет Євросоюзу на наступний рік
Рада ЄС у понеділок офіційно ухвалила бюджет Євросоюзу на 2026 рік у розмірі 192,8 млрд євро. Про це повідомила пресслужба Ради ЄС у понеділок, 24 листопада.
“Сьогодні ми зробили останній крок до забезпечення сталого і міцного бюджету ЄС, який дає нам можливість продовжити реалізацію наших спільних пріоритетів наступного року. Цей бюджет, що охоплює такі пріоритети, як оборона, міграція, конкурентоспроможність і готовність (до кризових ситуацій – ред.), дозволяє нам рішуче реагувати на потреби європейськи громадян Водночас ми передбачили гнучкість, що дозволяє нам справлятися з кризами, що розгортаються” – заявив Микола Ваммен, міністр фінансів Данії, що зараз головує в Раді ЄС.
Загальний обсяг зобов’язань за бюджетом 2026 року встановлено у розмірі 192,8 млрд євро, а загальний обсяг виплат – у розмірі 190,1 млрд євро.
У комюніке Ради ЄС наголошується, що в рамках лімітів витрат поточних зобов’язань за довгостроковим фінансовим планом як резерв виділено 715,7 млн євро, що дозволяє Євросоюзу реагувати на непередбачені обставини.
Бюджет буде остаточно затверджено після його ухвалення Європарламентом. Очікується, що це відбудеться 26 листопада.
Раніше стало відомо, що ЄС може “влізти в борг” заради України. У Європі розглядають можливість спільного залучення коштів для фінансування України, якщо план передачі заморожених російських активів не вдасться реалізувати через позицію Бельгії.