Зараз Європа виробляє нову глобальну роль для себе, вона має бути дійсно сильною і дієвою. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час візиту в Україну лідера Кіпру Нікоса Христодулідіса в четвер, 4 грудня.
“Цей візит відбувається напередодні кіпрського головування в ЄС, яке розпочнеться в січні. Сприймаємо його і як знак підтримки України, і як знак подальшої нашої спільної готовності працювати разом – заради обох наших держав та всієї Європи”, – сказав президент. Глава держави поінформував президента Кіпру про ситуацію в Україні. Сторони детально обговорили спільний європейський порядок денний. “Зараз Європа виробляє нову глобальну роль для себе – усі події, які відбуваються протягом уже майже чотирьох років, вказують на те, що роль Європи має бути дійсно сильною і дієвою… Ми розраховуємо, що найближчі місяці дадуть більше прогресу для шляху України у Євросоюз, і кіпрське головування може стати важливим з точки зору відкриття кластерів для України та інших необхідних рішен”, – заявив Зеленський.
Позначка: Євросоюз
-
Роль Європи має бути сильною і дієвою – Зеленський
-
Заморожені активи РФ. Чого боїться Бельгія
Євросоюз запропонував перетворити російські державні активи на суму 140 млрд євро (163 млрд доларів), що зберігаються в Бельгії, на репараційний кредит для фінансової допомоги Києву наступного року. За нього активно виступає канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Але проти такого плану виступає Бельгія. Там стверджують, що такий крок у короткостроковій перспективі поставить під загрозу мирну угоду і може призвести до судових позовів з боку Росії в майбутньому.
Глухий кут
Росія засудила пропозицію ЄС, а один із провідних російських банкірів пригрозив Євросоюзу 50-річними судовими тяжбами, якщо ідею буде реалізовано.
Європейська комісія має намір запропонувати способи виходу з цієї глухої ситуації, але міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево вважає, що в документі, який комісія збиралася опублікувати цієї середи, побоювання бельгійців не враховані в достатній мірі.
Країни ЄС уже витрачають на допомогу Україні відсотки, які накопичуються на приблизно 210 млрд євро (245 млрд доларів) заморожених російських активів. Але питання, чи використовувати самі ці активи, виявилося значно складнішим.
Страх Бельгії
Лідери країн Євросоюзу планують винести ідею репараційного кредиту на голосування на саміті ЄС 18-19 грудня. Однак перспективи домовленості залишаються вкрай невизначеними.
Бельгія виступає головним критиком цієї схеми, тому що більша частина заморожених ЄС активів — 185 млрд євро (216 млрд доларів) — зберігається в Euroclear, брюссельському центральному депозитарії цінних паперів.
На думку бельгійської влади, у разі ускладнень через кредит, забезпечений замороженими активами, саме Бельгія опиниться під ударом можливих позовів з боку Росії.
“Якщо Росія подасть на нас до суду, у неї будуть усі шанси виграти, а ми, Бельгія, не зможемо повернути ці 200 млрд євро (233 млрд доларів), бо ця сума дорівнює цілому річному федеральному бюджету країни, — заявив Максим Прево. — Для Бельгії це буде банкрутство”.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер надіслав листа голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, у якому заявив, що вважає пропозицію ЄС «в корені неправильною».
Вевер заявив, що країни ЄС мають надати Бельгії юридичну гарантію, що у разі провалу кредиту Україні або скасування санкцій проти Росії вони розділять із Бельгією фінансові ризики.
Ситуація ускладнюється тим, що Європейський центральний банк заявив, що не зможе в такому разі надати країнам ЄС екстрену фінансову підтримку.
Бельгійський прем’єр запропонував Євросоюзу виділити Україні 45 млрд євро (52 млрд доларів) у вигляді кредиту на наступний рік, використовуючи механізми, які можна задіяти в рамках існуючого спільного бюджету 27 країн-членів ЄС.
Однак канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що це не найкращий вихід.
Він заявив, що використання заморожених російських активів для підтримки України стає дедалі нагальнішим питанням і закликав лідерів ЄС об’єднатися навколо цієї ініціативи. Верховний представник ЄС з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас погоджується з Мерцем. Вона стверджує, що репараційний кредит посилить позиції Європи у протистоянні з Москвою і підштовхне Володимира Путіна до мирних переговорів.
Росія пообіцяла вжити відповідних заходів, якщо Євросоюз вирішить використати заморожені російські державні активи для надання кредиту Україні. -
Шахрайство з грошима ЄС. Гучний скандал в Брюсселі
У вівторок затримали колишню головну дипломатичну службу Європейського Союзу Федеріку Могеріні разом з двома іншими підозрюваними під час обшуків дипломатичної служби ЄС в Брюсселі та університету в Брюгге. Розслідування стосується шахрайської схеми Європейської служби зовнішніх дій та Коледжу Європи. Обшуки проводилися в будинках підозрюваних. Поки не доведена винуватість, підозру не оголошують. Розслідування фокусується на програмі навчання для молодших дипломатів та тендерному процесі у 2021-2022 роках. Є серйозні підозри щодо порушення правил конкуренції та передачі конфіденційної інформації. Федеріка Могеріні раніше працювала як Верховний представник ЄС з 2014 по 2019 рік і має багатий дипломатичний досвід. Вона була звільнена після допиту, а рішення про подальші дії поки не ухвалено. Розслідування може вплинути на президентку Єврокомісії та викликати серйозний скандал в ЄС.
-
В Бельгії проводять обшуки через шахрайство з фондами ЄС
Бельгійська поліція здійснила обшуки у Європейській службі зовнішніх дій і Коледжі Європи в Брюсселі та Брюгге у зв’язку з розслідуванням можливого шахрайства з коштами ЄС. Поліцейські шукали докази можливого неправомірного використання коштів ЄС, зокрема у зв’язку з придбанням будівлі вартістю 3,2 млн євро для проживання учасників дипломатичної академії. Розслідування також охоплює можливі зловживання бюджетними коштами ЄС у 2021-2022 роках. Обшуки проводилися спільно з Європейським антикорупційним бюро OLAF та прокуратурою ЄС. У центрі уваги також опинилася Федеріка Моґеріні, яка очолює як Коледж Європи, так і новостворену Дипломатичну академію. OLAF вже допитав кілька осіб у рамках розслідування, а матеріали передано EPPO.
-
ЄС розвиватиме оборонну співпрацю з Україною
Європейський Союз підтвердив свою готовність продовжувати співпрацю в галузі оборони з Україною. Міністр оборони Денис Шмигаль висловив подяку за підтримку та лідерство ЄС у наданні допомоги Україні. Сторони обговорили спільні оборонні ініціативи, які мають підсилити обороноздатність України та Європи, зокрема участь в проєктах SAFE. Також було обговорено використання заморожених російських активів на користь України. Міністр висловив вдячність Євросоюзу за підтримку та співпрацю. Нагадаємо, що раніше було оголошено про запуск спільного виробництва безпілотників з Нідерландами та Норвегією.
-
У ЄС назвали нову умову для вступу України
Щоб стати частиною Євросоюзу Україна повинна боротися проти корумпованих політиків і бізнесменів для того. Про це в інтерв’ю Politico заявив комісар ЄС з питань юстиції Майкл Макграт.
За його словами, уряди країн-членів ЄС не підтримуватимуть Україну в її прагненні вступити до блоку, якщо вона не зможе довести, що має ефективну систему боротьби зі злочинністю на рівні вищих ешелонів суспільства.
Єврокомісар зауважив, що хоч процес реформ в Україні є “довгим шляхом”, Київ докладає максимальних зусиль для боротьби з корупцією.
“У кожній країні-кандидаті має бути надійна система для розгляду передбачуваних випадків високорівневої корупції. Повинна існувати дієва система розслідування і, в кінцевому підсумку, судового переслідування і винесення вироків, і демонстрація результативності в цій сфері – те, що ми вимагаємо від усіх наших держав-членів і, безумовно, від тих, хто хоче приєднатися до Європейського союзу”, – зазначив Макграт.
Він додав, що “одні й ті самі стандарти застосовуються до всіх країн-кандидатів”, додавши, що “верховенство права і реформи у сфері правосуддя лежать в основі процесу вступу”.
“У нас дуже відкриті та чесні відносини з українською владою щодо того, які вимоги існують”, – заявив єврокомісар.
Він наголосив, що якщо стандарти верховенства права не виконуються, підтримки з боку держав-членів ЄС щодо питання вступу не буде. -
Дві країни ЄС розкритикували поїздку Орбана до Путіна
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розкритикував угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана за його поїздку до російського диктатора Володимира Путіна. Про це повідомляє німецький журнал Spiegel.
Голова німецького уряду нагадав про посилення російських авіаударів по Україні після візиту Орбана до Путіна торік у липні.
Удари відбулися безпосередньо після того, як головування у Раді Європейського Союзу на наступні пів року перейшло до Угорщини, наголосив Мерц.
“Цей візит був не тільки невдалим. Через кілька днів після нього російська армія розпочала одні з найжорстокіших атак на цивільну інфраструктуру та цивільні об’єкти в Україні”, – нагадав урядовець.
Мерц висловив надію, що цього разу Росія не відреагує так само, а також додав, що Орбан “подорожує без європейського мандата і без консультацій з нами”.
Прем’єр-міністр Словенії Роберт Голоб, що був на прес-конференції з Мерцом також розкритикував дії угорського колеги. Голоб заявив, що Орбан вже деякий час “не грає за європейську команду”.
“Ми не чекаємо від цього візиту жодних вигод чи переваг”, – резюмував Голоб.
Як ми вже писали, Віктор Орбан на світанку 28 листопада вилетів до Москви на зустріч з Володимиром Путіним.
Додамо, що Орбан під час візиту до Путіна заявив, що Будапешт готовий надати майданчик для мирних переговорів щодо війни в Україні. -
В ЄС відповіли Путіну на закид про “нелегітимність” Зеленського
Володимир Зеленський є демократично обраним президентом України, але російський диктатор Володимир Путін має деякі труднощі з визнанням цього. Таку позицію Європейського союзу озвучила головна речниця Європейської комісії Паула Пінью (також трапляється варіант написання Піньйо та Піньо) під час брифінгу в п’ятницю, 28 листопада.
“Президент Зеленський є демократично обраним українським народом президентом України”, – наголосила Пінью.
За її словами, ЄС працює разом із Зеленським та підтримує його “численні зусилля, спрямовані на те, щоб остаточно покласти край цій жахливій війні та досягти миру”.
“Очевидно, що президент Путін має певні труднощі з визнанням демократично обраного президента своєї сусідньої країни – України”, – резюмувала головна речниця Єврокомісії. -
В ЄС закликали G7 прискорити виділення Україні кредиту в $50 млрд
Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс закликав G7 прискорити виплати за кредитом Україні у розмірі 50 млрд доларів. Заклик пролунав на тлі новин про те, що Бельгія продовжує блокувати схему фінансування з використанням заморожених активів Росії. Про це повідомило європейське видання Euractiv.
За його словами, країни мають прискорити виплати Україні з кредиту G7, узгодженого в червні минулого року, щоб на початку наступного року закрити фінансову діру.
“Ми ведемо переговори з іншими міжнародними донорами, щоб з’ясувати, чи можна перенести їх підтримку на початок року”, – сказав єврокомісар.
За його словами, до числа донорів входять Велика Британія, Канада, Японія і США.
Домбровскіс вважає, що цього може бути досить для покриття фінансових потреб України в першому кварталі наступного року, хоча це “ще належить з’ясувати”.
ЄС вже виплатив свою частку кредиту G7, яка становить 18,1 млрд євро, зазначає ЗМІ. Проте приблизно 14 млрд євро з цього пакета ще не виплачені США, Канадою, Японією і Британією.
В першому кварталі 2026 року Україна зіткнеться з дефіцитом бюджету в розмірі 12 млрд доларів. -
МЗС Литви: Поступки РФ стосовно кордонів загрожують і нам
Дозвіл Росії під час мирних переговорів хоч би мінімально перекроїти кордони України призведе до того, що країна-агресор колись зробить те саме з територією Литви. Необхідно недопустити легітимації окупації захоплених територій. Про це заявив литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс, повідомляє балтійське видання Delfi.
“Якщо ми дозволимо перекроїти кордони в будь-якій, навіть найменшій формі, до нас прийдуть з фломастером і картою, а потім і з танками, щоб перекроїти кордони. Ми не можемо допустити жодної де-юре або де-факто легітимації окупованих територій. Ці принципи дуже важливі”, – підкреслив литовський урядовець.
Украй важливо використовувати наявні важелі в переговорах про справедливий мир в Україні, підкреслив очільник литовського МЗС
“Правила сучасного світу дуже складні для розуміння – вони досить грубі і прямолінійні. Або у вас є важелі та інструменти, які можна викласти на стіл, чим пригрозити, що давати або не давати, або їх немає. Але тоді не скаржся, що тебе немає за цим столом”, – підкреслив урядовець.
Європа має три абсолютно чіткі важелі в переговорах про мир в Україні, які вона повинна використовувати: заморожені росактиви, членство України в ЄС і створення Спеціального трибуналу, наголосив Будріс.
Як відомо, початковий документ передбачав для України такі пропозиції як відмова від частини своїх територій, обмеження чисельності армії та закріплення в Конституції відмови від вступу до Північноатлантичного альянсу.
24 пункти європейського плану проти 28 американських