Євросоюз посилить санкції прти Росії у відповідь на її масштабну атаку на Київ. Про це сказала президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у екстреній заяві в Брюсселі, повідомляє Європейська правда в четвер, 28 серпня.
“Я обурена атакою на Київ, яка також зачепила наші офіси. Це була найсмертоносніша ракетна атака на столицю з липня”, – заявила фон дер Ляєн і додала, що саме тому “ми продовжуємо чинити максимальний тиск на Росію”.
За її словами, “це означає посилення нашого режиму санкцій”.
“Незабаром ми представимо наш 19-й пакет жорстких санкцій. Паралельно ми просуваємо роботу над замороженими російськими активами, щоб сприяти обороні та відновленню України”, – додала очільниця ЄК.
Як відомо, 28 серпня в результаті нічної російської атаки на Київ була пошкоджена будівля представництва Євросоюзу, офіс Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) та інші установи.
Станом на зараз у Києві відомо про 15 загиблих, серед яких четверо дітей. Також десятки людей отримали поранення.
Позначка: Євросоюз
-
ЄС вирішив посилити санкції після атаки РФ на Київ
-
В Євросоюзі назвали навмисним удар Росії по Представництву ЄС
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн засудила нічну атаку РФ по Києву, внаслідок якої постраждала будівля представництва ЄС. Про це йдеться в її публікації в соцмережі Х.
“Ще одна ніч безжальних бомбардувань Росії вразила цивільну інфраструктуру і забрала життя невинних людей. Вони також уразили наше Представництво ЄС у Києві. Співробітники нашого Представництва безпеці. Росія повинна негайно припинити свої безрозбірливі атаки на цивільну інфраструктуру та приєднатися до переговорів про справедливий і тривалий мир”, – написала вона.
Верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас також засудила нічну атаку РФ по Києву та закликала Кремль припинити вбивства. Вона про це написала вона у соцмережі Х.
“Поки світ шукає шлях до миру, Росія відповідає ракетами. Нічна атака на Київ демонструє навмисний вибір ескалації та глузування з мирних зусиль. Росія повинна припинити вбивства та вести переговори”, – йдеться в її повідомленні.
Своєю чергою міністр закордонних справ Андрій Сибіга відповів на публікацію Каллас, подякувавши за чітку позицію. Він також підтвердив думку європейської чиновниці про те, що Росія робить це навмисно.
“Потрібна скоординована трансатлантична відповідь і тиск на Москву, щоб довести, що вона не може уникнути покарання за таке жорстоке неприйняття мирних зусиль”, – заявив він. -
ЄС розглядає введення вторинних санкцій проти РФ – ЗМІ
Європейський Союз розглядає можливість введення вторинних санкцій проти третіх країн, які допомагають Росії в обході існуючих санкцій. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела.
Зазначається, що міністри закордонних справ ЄС зустрінуться в столиці Данії Копенгагені наприкінці цього тижня і, як очікується, обговорять низку варіантів.
Зокрема,міністри обговорять використання так званого інструменту проти обходу санкцій, який був прийнятий у 2023 році, але ще не застосовувався. Цей інструмент може заборонити експорт, постачання або передачу певних товарів до третіх країн, які, як вважається, сприяють обходу санкцій.
Також розглядається можливість введення додаткових санкцій, спрямованих проти нафтогазового та фінансового секторів Росії, а також подальших обмежень на імпорт та експорт російських товарів, повідомили джерела. Ці обговорення відбудуться в неформальному форматі і не стосуватимуться конкретно нового пакету санкцій.
Зараз ЄС працює над 19-м пакетом санкцій, який, як очікується, буде зосереджений на тих, хто викрадає українських дітей.
Як пише видання, це питання викликало резонанс у президента США Дональда Трампа, коли він востаннє зустрічався з європейськими лідерами в Білому домі для обговорення закінчення війни. -
Трамп вплинув на Орбана щодо України – ЗМІ
Після дзвінка президента США Дональда Трампа прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може послабити свій опір щодо вступу України до Євросоюзу. Про це повідомляє Politico у середу, 27 серпня.
Видання пише, що європейські посадовці розглядають можливість відкриття “переговорного кластера” для Молдови напередодні вересневих виборів у країні. Але без здійснення такого кроку щодо України.
При цьому Україна та її союзники категорично проти такого кроку. Адже в Києві наполягають, що “це дало б українцям неправильний сигнал у розпал мирних переговорів за посередництва США”.
А французький чиновник сказав виданню: “У контексті того, що зараз переживає Україна, є переваги як для кандидатури України, так і для кандидатури Молдови. Рішення в Брюсселі мають прийматися одностайно, і ми маємо діяти в рамках цих принципів”.
“Те, що президент США Дональд Трамп переконав прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який виступає проти членства України в ЄС, але висловив готовність підтримати членство Молдови, зняти свої заперечення проти вступу Києва до блоку, змінило динаміку ситуації”, – пише видання з посиланням на двох дипломатів.
У публікації вказано, що рішення будуть прийняті в “найближчі дні або тижні”. Двоє дипломатів також висловили надію, що в найближчі місяці, з огляду на тиск на Будапешт, вдасться вийти з глухого кута щодо вступу України.
“Тепер у нього (Орбана – ред.) є можливість пом’якшити свою антиукраїнську позицію”, – сказав один дипломат.
Видання нагадує, що Орбан добре знайомий із тим, як змінювати свою позицію. Ба більше, можна сказати, що “він майстер цього – особливо в контексті ЄС”.
Раніше ЗМІ повідомили, що тиждень тому Трамп зателефонував Орбану, щоб з’ясувати, чому прем’єр Угорщини блокує переговори про вступ України до Євросоюзу. Ця розмова відбулася після переговорів лідерів США, України та ЄС у Вашингтоні.
Після цього президент Володимир Зеленський підтвердив, що дійсно звертався до Трампа з проханням вплинути на Орбана. -
США погодили продаж Києву далекобійних ракет – WSJ
Вашингтон надав дозвіл на продаж 3 350 авіаційних ракет Extended Range Attack Munition (ERAM), здатних уражати цілі на дистанції від 240 до 450 кілометрів. Загальна вартість угоди становить близько 850 мільйонів доларів, при цьому основну частину фінансування забезпечують європейські союзники. Про це у неділю, 24 серпня, повідомляє Wall Street Journal.
Очікується, що ракети надійдуть до України, приблизно, через шість тижнів. Водночас їхнє застосування залишатиметься під контролем Пентагону, що гарантує регулювання використання зброї українською стороною. Офіційно про постачання цього озброєння поки не оголошено, оскільки угода тривалий час перебувала в стані “паузи”. Її реалізація була пов’язана з переговорами між президентом США Дональдом Трампом, українським лідером Володимиром Зеленським та російським президентом Володимиром Путіним.
Крім ракет ERAM, Україна також отримає інші види військової допомоги, зокрема системи протиповітряної оборони та реактивні снаряди GMLRS із дальністю до 145 кілометрів. Таке озброєння суттєво посилить обороноздатність української армії та допоможе захистити територію країни від російських атак.
Варто зазначити, що починаючи з весни 2025 року Міністерство оборони США обмежує використання Україною далекобійних ракетних систем для нанесення ударів по території Росії через спеціальний механізм погодження. Таким чином США прагнуть зберегти контроль над загальною стратегією застосування переданого озброєння.
-
ЄС оцінив перспективи фінансування оборонки Києва
У Європейському Союзі висловили оптимізм щодо потенційних інвестицій у розвиток української оборонної промисловості. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс повідомив, що європейські країни активно розглядають можливість використання нового механізму позик, розрахованого на 150 мільярдів євро, для фінансування оборонної сфери України. Про це в суботу, 23 серпня, повідомляє УНІАН.
За словами єврокомісара, вже найближчим часом будуть оголошені дані про кількість країн-членів ЄС, які подали запити на отримання коштів із зазначеного фонду. Він також зазначив, що інтерес до цього механізму досить великий, і очікується, що в листопаді стане відомо, яка частка цих позик буде спрямована на підтримку України.
Кубілюс відзначив, що деякі країни вже висловили намір використовувати позики саме для України. Утім, точних цифр щодо таких запитів наразі немає.
Як повідомляє видання, раніше чиновник закликав європейські країни активніше інвестувати в українську оборонну індустрію та висловлював стурбованість через недостатню кількість заявок на кредити для закупівель українських військових технологій. Тепер же він відзначив помітне покращення ситуації.
“Зараз я значно оптимістичніший”, – підкреслив Кубілюс.
Разом із тим Кубілюс утримався від коментарів щодо перспектив фінансування закупівлі американської зброї на суму 90 мільярдів доларів, про яку раніше згадував президент України Володимир Зеленський після зустрічей у Вашингтоні. За його словами, нині ЄС демонструє більш узгоджені та об’єднані дії у співпраці з партнерами зі США.
Кубілюс також наголосив на взаємному інтересі між українською та європейською оборонними індустріями.
“Українська оборонна індустрія визначна своїми досягненнями. І, думаю, багато європейських країн, бізнес-індустрій мають чимало інтересу посилити свою інтеграцію”, – відзначив Кубілюс.
Раніше повідомлялося, що комітет постійних представників ЄС на рівні послів схвалив мандат для переговорів з Європарламентом щодо запуску Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Вона передбачає виділення загалом €1,5 млрд у вигляді грантів до кінця 2027 року, з яких €300 млн спрямують на підтримку оборонного комплексу України.
Власне виробництво: чи забезпечить Україна себе зброєю
-
У ЄС оцінили інвестиції в оборонну індустрію Києва
У Європейському Союзі висловили оптимізм щодо потенційних інвестицій у розвиток української оборонної промисловості. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс повідомив, що європейські країни активно розглядають можливість використання нового механізму позик, розрахованого на 150 мільярдів євро, для фінансування оборонної сфери України. Про це в неділю, 23 серпян, повідомляє УНІАН.
За словами єврокомісара, вже найближчим часом будуть оголошені дані про кількість країн-членів ЄС, які подали запити на отримання коштів із зазначеного фонду. Він також зазначив, що інтерес до цього механізму досить великий, і очікується, що в листопаді стане відомо, яка частка цих позик буде спрямована на підтримку України.
Кубілюс відзначив, що деякі країни вже висловили намір використовувати позики саме для України. Утім, точних цифр щодо таких запитів наразі немає.
Як повідомляє видання, раніше чиновник закликав європейські країни активніше інвестувати в українську оборонну індустрію та висловлював стурбованість через недостатню кількість заявок на кредити для закупівель українських військових технологій. Тепер же він відзначив помітне покращення ситуації.
“Зараз я значно оптимістичніший”, – підкреслив Кубілюс.
Разом із тим Кубілюс утримався від коментарів щодо перспектив фінансування закупівлі американської зброї на суму 90 мільярдів доларів, про яку раніше згадував президент України Володимир Зеленський після зустрічей у Вашингтоні. За його словами, нині ЄС демонструє більш узгоджені та об’єднані дії у співпраці з партнерами зі США.
Кубілюс також наголосив на взаємному інтересі між українською та європейською оборонними індустріями.
“Українська оборонна індустрія визначна своїми досягненнями. І, думаю, багато європейських країн, бізнес-індустрій мають чимало інтересу посилити свою інтеграцію”, – відзначив Кубілюс.
Раніше повідомлялося, що комітет постійних представників ЄС на рівні послів схвалив мандат для переговорів з Європарламентом щодо запуску Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Вона передбачає виділення загалом €1,5 млрд у вигляді грантів до кінця 2027 року, з яких €300 млн спрямують на підтримку оборонного комплексу України.
Власне виробництво: чи забезпечить Україна себе зброєю
-
Україна отримала від ЄС транш у понад 4 млрд євро
Україна отримала від Євросоюзу транш у 4,05 млрд євро до Дня Незалежності. Про це повідомила Єврокомісія у п’ятницю, 22 серпня.
Вказано, що з цієї суми 1 млрд євро надано у межах програми ERA (Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine), профінансованих із заморожених російських активів, а 3,05 млрд євро – четвертий платіж у межах механізму Ukraine Facility.
“У той час, коли Україна святкує 34 річницю незалежності, ЄС надсилає чіткий сигнал: наша солідарність з Україною є непохитною. Сьогоднішнє виділення понад EUR 4 млрд демонструє нашу тверду прихильність. Це нове фінансування підкреслює нашу прихильність не тільки до відновлення України, але й до її майбутнього як суверенної та демократичної країни. Бо коли Україна сильна, то і Європа сильніша”, – заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Вказано, що з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року ЄС та його держави-члени мобілізували 168,9 млрд євро на гуманітарну, фінансову та військову допомогу Україні та її народу.
Як відомо, Україна мала отримати 4,5 млрд євро від ЄС у межах Ukraine Facility, але обсяг траншу зменшили, бо Київ не виконав необхідні для цього реформи.
Після цього в Кабміні запевнили, що виконають усі реформи для отримання повноцінного фінансування з боку ЄС. -
Євросоюз виключив участь Росії в гарантіях Україні
Країна-агрессор Росія не має права голосу на прийняття рішення про безпекові гарантії для України. Про це сказав верховна представниця Євросоюзу із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас в інтерв’ю естонському суспільному мовнику ERR, оприлюдненому в п’ятницю, 22 серпня.
Так, на прохання прокоментувати заяву росіян про те, що вони не погодяться на розгортання європейських сил в Україні в медах гарантій безпеки, Каллас відповіла: «Це не їхня справа».
“Коли я чую позицію, що європейські гарантії безпеки для України мають бути обговорені з Росією, цим ми надамо Росії ще більший вплив, ніж вона має зараз. Абсолютно не їм це вирішувати, але це знову ж таки показує, що вони жодним чином не серйозно ставляться до мети досягнення миру”, – заявила Каллас.
Вона нагадала, що зараз Європа та США докладають усіх зусиль, щоб президент України Володимир Зеленський міг сісти за стіл перемовин із російським правителем Володимиром Путіним, але зауважила, що главі Кремля не можна довіряти.
“Як ми знаємо, Путін грає в ігри, і йому насправді не можна довіряти. Зараз дуже чітко видно, що Росія насправді не бажає сідати за цей стіл переговорів чи вести будь-які предметні обговорення”, – сказала головний дипломат ЄС.
За її словами, нещодавня заява міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова про те, що мирний договір буде підписаний лише за участі легітимного представника України, є ще одним яскравим прикладом цього.
“У відповідь можна сказати, що Путін також не пройшов через вибори; принаймні в Росії протягом останніх 25 років не було справжніх виборів. Він не є легітимним лідером, і було б неправильно з його боку вести переговори щодо мирної угоди від імені Росії”, – вважає вона.
Каллас нагадала, що ЄС і США мають інструменти, щоб тиснути на Росію для припинення війни.
Для цього існують санкції. Якщо ми застосуємо їх так, щоб не було можливості їх обійти, і насправді великі держави – американці, європейці – застосують їх разом, тоді можна буде тиснути на Росію до такої міри, що вона також захоче миру. Зараз вони ще не на цьому етапі, – сказала дипломатка.
Вона додала, що “Росія досі не дотримувалася жодного договору чи зобов’язання, і з цієї причини ми повинні зробити все, щоб у них не було засобів для ведення цієї війни”. -
Євросоюз та США домовились стосовно майбутньої угоди про торгівлю
Євросоюз та США погодили спільну заяву щодо рамок угоди про взаємну, справедливу і збалансовану торгівлю. Про це свідчить заява опублікована на сайті Єврокомісії.
Сторони засвідчили, що мають намір зробити рамкову угоду, щоб “охопити додаткові сфери, а також продовжувати покращувати доступ до ринку та розширювати їхні торговельні та інвестиційні відносини”.
“Європейський Союз має намір скасувати тарифи на всі промислові товари США та забезпечити преференційний доступ до ринку для широкого спектру морепродуктів та сільськогосподарських товарів США”, в той час як США зобов’язуються застосовувати з 1 вересня або тарифну ставку в розмірі 15% (на більшість товарів із ЄС), або тарифну ставку “режиму найбільшого сприяння” на певні види товарів”, – ідеться в повідомленні.
Сполучені Штати та ЄС також зобов’язуються співпрацювати у забезпеченні безпечних, надійних та диверсифікованих поставок енергоресурсів, зокрема шляхом усунення нетарифних бар’єрів.
Серед іншого, в рамках цих зусиль Європейський Союз має намір закупити американський скраплений природний газ, нафту та продукти ядерної енергії з очікуваним обсягом споживання 750 мільярдів доларів до 2028 року.
Європейський Союз також має намір придбати американські чипи ШІ на суму щонайменше 40 мільярдів доларів для своїх обчислювальних центрів.
Щодо автомобілів, то Сполучені Штати та Європейський Союз мають намір прийняти та забезпечити взаємне визнання стандартів.
ЄС та США також зобов’язуються співпрацювати для вирішення питання нетарифних бар’єрів, що впливають на торгівлю продовольством та сільськогосподарською продукцією, включаючи спрощення вимог до санітарних сертифікатів на свинину та молочні продукти.
Щодо критично важливих мінеральних та інших ресурсів, Європейський Союз та Сполучені Штати зобов’язуються зміцнювати співпрацю та дії, пов’язані з введенням третіми країнами обмежень на їхній експорт.