Росія посилює гібридний вплив на країни Європи, нарощуючи мережі інформаційних агентів і використовуючи тему мирних перемовин як інструмент дестабілізації. Про це заявив представник ГУР Міноборони України генерал-майор Вадим Скібіцький під час міжнародного форуму в Брюсселі, передає Укрінформу у п’ятницю, 19 грудня. Скібіцький навів дані щодо зростання активності проросійських агентів впливу в європейському інформаційному просторі. “В лютому 2025 року ГУР зафіксувало 75 осіб, які поширювали російську пропаганду в країнах Європи. В травні таких було 121 особа – саме тоді відбулась зустріч контактних груп України та росії в Стамбулі. В листопаді, коли розпочались перемовини щодо умов миру між Україною та США, таких осіб зафіксовано вже 169 осіб”, – зазначив він.
Окремо представник ГУР наголосив, що інформаційні операції є лише одним із елементів ширшої гібридної війни, яку Москва веде проти європейських держав.
“Російська Федерація веде гібридну війну проти Європи — є відповідні індикатори, зокрема, це дрони, які з’являються над цивільними аеропортами та військовими об’єктами. Можна стверджувати, що Росія не просто веде гібридну війну, а й нарощує засоби та намагається посилити свій вплив на країни Європи”, – акцентував Скібіцький.
Також на форумі обговорили тему системних злочинів РФ проти власних громадян і жителів тимчасово окупованих територій України.
Так, за словами секретаря Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Дмитра Усова, російська держава послідовно знищує не лише українську ідентичність, а й ідентичність малих та корінних народів самої РФ.
“Понад третина військовополонених з російського боку, які знаходяться в Україні, – не росіяни. Зокрема, 16% – це примусово мобілізовані українські громадяни, 12% – представники корінних народів рф, ще 6% – іноземці”, – наголосив Усов.
Він також додав, що до лав російської армії з тимчасово окупованих територій України було примусово мобілізовано 46 127 українських громадян.
Водночас про інформаційні пріоритети російської пропаганди та фокус на дискредитації європейських інституцій розповіла директорка Інституту національної стійкості та безпеки Рена Марутян.
“За час повномасштабного вторгнення Росії в Україну частка згадувань Європейського Союзу в російському інформаційному просторі зросла на 50% – це близько 1 млн публікацій. Це пов’язано з тим, що країни ЄС активно включились у допомогу Україні, з цим і пов’язана така медійна активність”, – зазначила вона.
Позначка: Європа
-
Росія активізувала агентів впливу в Європі – ГУР
-
Унікальний план. Як ЄС може передати гроші Росії
Європейський Союз стоїть на порозі важливого рішення щодо того, чи використовувати заморожені російські активи для фінансування підтримки України. Цей безпрецедентний план, який спричинив зіткнення між багатьма державами-членами ЄС, що його підтримують, та Бельгією, де знаходиться левова частка активів.
Європейські лідери мають ухвалити рішення щодо цього заходу на вирішальному саміті, запланованому на четвер і п’ятницю.
Як пише CNN, критики плану стверджують, що це юридично сумнівно та ризикує помстою з боку Москви. Що саме лежить на столі Як просто пояснює ЗМІ: зараз ЄС хоче позичити заморожені російські кошти, що зберігаються у фінансових установах Європи, та використовувати їх для надання позик Україні, доки РФ не виплатить репарації.
Як відомо, ЄС заблокував місцеві активи російського центрального банку у 2022 році в рамках санкцій через війну Москви в Україні. Досі блок використовував відсотки від активів, які здебільшого є облігаціями, для фінансування частини своєї підтримки Києва.
Але 3 грудня Європейська комісія оприлюднила пропозицію піти далі та ефективно використовувати самі активи для надання позики Києву. Виконавчий орган ЄС називав основну частину активів, або основну суму боргу, а також відсотки та інші доходи від них “залишками готівки”, оскільки, коли облігації погашаються та настає термін їх погашення, вони перетворюються на готівку.
Комісія зазначила, що через санкції ЄС будь-які виплати основної суми боргу та доходу від активів центральному банку Росії заборонені, і стверджувала, що отримані в результаті залишки готівки не є власністю банку.
“Ми беремо залишки готівки, надаємо їх Україні як позику, і Україна має повернути цю позику, якщо і коли Росія виплачуватиме репарації”, – сказала журналістам президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Активи російського центрального банку, що зберігаються в блоці, оцінюються приблизно в 210 мільярдів євро . Протягом наступних двох років комісія хоче позичити Україні 90 мільярдів євро з цієї суми, що покриє дві третини того, що, за оцінками Міжнародного валютного фонду, країні знадобиться у 2026 та 2027 роках на цивільні та військові цілі.
Так званий репараційний кредит має бути схвалений “кваліфікованою більшістю”, – сказала фон дер Ляєн, а це означає, що понад половина держав-членів ЄС повинні проголосувати “за”. Чому Бельгія проти Euroclear – депозитарій цінних паперів у Бельгії, зберігає більшість російських активів, іммобілізованих в ЄС. Оцінки суми в країні різняться – у вересні Європейський парламент оцінив її в 180 мільярдів євро. За оцінками, 176 мільярдів євро з цієї суми зараз перетворилися на готівку.
Бельгійський уряд висловив занепокоєння щодо репараційного кредиту. Ключовими з них є те, що Росія розглядатиме його як незаконне перепрофілювання своїх суверенних активів.
“Ми неодноразово говорили, що вважаємо варіант репараційного кредиту найгіршим з усіх, оскільки він ризикований – такого ще ніколи не робили”, – заявив 3 грудня міністр закордонних справ і віце-прем’єр Бельгії Максим Прево.
Європейська комісія спробувала залучити Бельгію, звернувшись до країн-членів ЄС з проханням надати гарантії щодо кредиту. Ці гарантії можуть стосуватися “будь-якої держави-члена, якщо вона буде змушена сплатити претензію Росії”. Але бельгійський уряд вважає ці гарантії “занадто обмеженими”, побоюючись, що вони не покриють інші потенційні витрати.
Російський центральний банк вже подав позов з вимогою відшкодування збитків на мільярди доларів проти Euroclear, заявивши, що це превентивний захід проти плану Європейської комісії передати активи “третім особам”. Кремль також може конфіскувати більше іноземних активів у Росії у відповідь.
Інші країни ЄС, такі як Італія та Чехія, також висловили стурбованість щодо цього плану. Прем’єр-міністр Чехії заявив, що його країна не погодиться надати фінансові гарантії, оскільки їй потрібно резервувати свої кошти для громадян Чехії.
СNN додає, що ширше занепокоєння в Європі полягає в тому, що використання заморожених активів може перешкодити іноземним інвестиціям у Європі. Країна, така як Китай, усвідомлюючи, що їй можуть загрожувати європейські санкції у разі вторгнення на Тайвань, може неохоче інвестувати в регіоні. “Так само як у наркоторговців” Президент України Володимир Зеленський сьогодні на засіданні Європейської ради в Брюсселі заявив, що рішення про використання активів Росії Є “одним із найясніших і морально обґрунтованих рішень, які будь-коли могли бути ухвалені”.
“Так само як влада конфіскує гроші у наркоторговців і забирає зброю у терористів, російські активи мають використовуватися для захисту від російської агресії та для відбудови того, що було знищене російськими атаками. Це морально. Це справедливо. І це легально – підтверджено експертизою багатьох професіоналів”, – передає слова президента Радіо Свобода.
Глава української держави вважає, що виділення Києву репараційної позики коштом заморожених активів РФ може наблизити завершення війни.
“Якщо ми знаємо – і якщо Путін знає – що ми можемо залишатися стійкими ще принаймні кілька років, тоді його причина затягувати цю війну стає значно слабшою. І саме так має працювати тиск на агресора – тиск, що приносить мир”, – наголосив президент України. -
Зеленський озвучив перспективи без грошей ЄС
Якщо Україна до весни не отримає необхідне фінансування від Європи, зокрема репараційну позику, то вона буде змушена в рази скоротити виробництво дронів. Про це сказав президент Володимир Зеленський на пресконференції у Брюсселі в четвер, 18 грудня.
“Якщо на весні Україна не отримує відповідний транш, який в разі миру Україна буде використовувати на відновлення нашої держави, а в разі продовження війни Україна буде використовувати на наступні пріоритети, передусім виробництво дронів. В Україні буде зменшено в рази виробництво дронів”, – заявив він.
За словами Зеленського, доведеться значно скоротити виробництво не лише дешевих бойових дронів, але і далекобійних, які працюють над зменшенням енергоресурсу Росії.
“Всього цього просто не буде”, – попередив глава держави.
Він додав, що європейські партнери України заявили про можливість прийняття рішення про фінансування її потреб до кінця поточного року.
Також Зеленський розповів, що в ЄС є кілька країн, які виступають проти репараційного кредиту для України.
“Є кілька країн, які скептичні з різних причин… Є якісь внутрішні питання, у когось є внутрішня політика, ну а хтось просто проти України. І що б Україна не робила, все одно дехто буде проти. Це їхні політичні вже забобони”.
Раніше Володимир Зеленський попередив Європу щодо активів Росії. Глава Кремля Володимир Путін точно не піде на діалог, якщо Євросоюз не погодить репараційну позику для України, вважає український лідер.
Також Зеленський заявляв, що Україна прагне одержати 45 млрд євро з активів РФ вже в 2026 році. -
Зеленський розповів, як його звернення з Куп’янська вплинуло на США
Президент України Володимир Зеленський заявив, що його звернення, зроблене з частково звільненого міста Куп’янськ Харківської області, про “взяття” якого раніше заявив кремлівський режим, суттєво вплинуло на переговори з європейською та американською сторонами. Про це голова держави повідомив, відповідаючи на запитання журналістів у четвер, 18 грудня.
“Дуже вплинуло і на американців, і на європейців. Всі це високо оцінили. І наших воїнів, що вони тримають Куп’янськ. І те, що я був там особисто, це поставило крапку, що Путін знов бреше про окуповані нові території. Це вплинуло на мої розмови з американцями, це вплинуло дуже сильно на розмови з європейцями. Мені здається, що також дуже важливо, що я хотів особисто в такий день нагородити наших воїнів”, – наголосив президент.
Як відомо, 12 грудня, Зеленський прибув у Купʼянськ на тлі боїв української армії з російськими окупантами. Голова депржави тоді відвідав бійців Збройних сил України на куп’янському напрямку, наголосив на важливості “досягати результатів на фронті, щоб Україна могла досягати результатів у дипломатії” та записав відеозвернення з міста.
Раніше корпус Національної гвардії Хартія повідомив 12 грудня, що українські військові провели успішну операцію на Куп’янському напрямку та в місті Куп’янськ.
ЗСУ знищили трубу, якою ворог проникав у Куп’янськ -
Зеленський прибув з візитом у Брюссель
Президент України Володимир Зеленський прибув до Брюсселя. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в четвер, 18 грудня.
“Приземлились”, – сказав журналістам радник президента з комунікацій Дмитро Литвин.
Відомо, що сьогодні у Брюсселі почнеться засідання Європейської ради, на якому розглядатиметься питання фінансової підтримки України на 2026-2027 роки.
Єврокомісія запропонувала два варіанти – зовнішні запозичення ЄС та репараційний кредит з основою іммобілізованих активів РФ.
Варіант із запозиченнями вимагає ухвалення рішення всіма 27 країн-членів ЄС, що блокує Угорщина. Щодо репараційного кредиту, то для ухвалення цього рішення потрібна кваліфікована більшість. Але вирішальною буде позиція Бельгії, адже саме в цій країні в установі Euroclear зберігається основна частина заморожених російських активів. Бельгійській уряд вимагає надійних гарантій та справедливого розподілу фінансового тягаря у випадку позовів з боку РФ.
Засідання Європейської ради розпочнеться з традиційного обміну думками з президентом Європарламенту Робертою Мецолою. Після цього до лідерів звернеться Зеленський. Далі робота лідерів ЄС продовжиться у складі 27 учасників.
Раніше Володимир Зеленський попередив Європу щодо активів Росії. Глава Кремля Володимир Путін точно не піде на діалог, якщо Євросоюз не погодить репараційну позику для України, вважає український лідер. -
Зеленський оцінив заяви РФ про продовження війни
Президент Володимир Зеленський закликав партнерів, зокрема США, звернути увагу на сигнали Кремля про наміри продовжувати війну у 2026 році та наголосив на необхідності безпекових, фінансових та політичних рішень для захисту України. Про це він заявив у відеозверненні у середу, 17 грудня.
“Ми почули з Москви чергові сигнали, що наступний рік вони готують роком війни. І це сигнали не тільки для нас. Важливо, щоб партнери це бачили. І важливо, щоб вони не тільки бачили, а й реагували, зокрема партнери в Сполучених Штатах Америки, які часто кажуть, що Росія начебто хоче закінчити війну. Проте, з Росії звучить зовсім інша риторика, інші сигнали”, – зазначив глава держави.
Президент закликав “реагувати” на такий настрій Росії.
“А коли в них саме такий настрій, то і дипломатію вони будуть підривати, намагаючись різними дипломатичними формулюваннями, тиском по тому чи іншому пункту в документах просто прикривати своє бажання знищити Україну, українців, бажання добитися легітимізації крадіжки Росією нашої землі”, – пояснив Зеленський.
За його словами, нині потрібні безпекові та фінансові рішення, зокрема по російських активах, а також політичні рішення, щоб захиститися від РФ.
“І потрібна сміливість усіх наших партнерів бачити правду, визнавати правду та діяти відповідно”, – додав він.
Також він висловив вдіячність “кожному, хто саме так підтримує Україну та роботу на досягнення безпеки”.
Зауважимо, міністр оборони РФ Андрій Бєлоусов заявив, що “ключовим завданням” для Москви на наступний рік є зберегти та наростити “набрані темпи наступу”. Він наголосив, що політика країн Європи та НАТО “створює реальні передумови” для продовження воєнних дій у 2026 році. -
Новий штам грипу створює навантаження на медиків Європи – ВООЗ
Новий штам грипу суттєво впливає на роботу служб охорони здоров’я у Європі, заявив у середу директор європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я Ганс Клюге. Про це повідомляє The Guardian.
“Грип приходить у зимовий час щороку, але цього року все трохи по-іншому. Ситуація показує, що навіть невелика генетична мутація захворювання може створити величезний тиск на наші служби охорони здоров’я”, зазначив Клюге.
За його словами, сезон грипу, ймовірно, досягне піку наприкінці грудня або на початку січня. Водночас він наголосив, що хоча ситуація “серйозна”, вона не досягає “того рівня глобальної надзвичайної ситуації, який був під час пандемії COVID-19”.
Згідно з даними ВООЗ, близько 90% підтверджених випадків грипу у Європі припадає на вірус A(H3N2).
У системі охорони здоров’я Франції раніше повідомляли про “значно вищу” активність цього штаму серед різних вікових категорій. В Іспанії, за даними місцевих ЗМІ, кількість випадків захворювання грипом цього року вже перевищила показники минулого року. Медичні служби Німеччини зазначають, що сезон грипу цього року розпочався на дві-три тижні раніше, ніж зазвичай.
Нагадаємо, Національна служба охорони здоров’я Британії повідомила, що британські лікарні працюють в умовах “безпрецедентної хвилі супергрипу”, кількість шпиталізованих пацієнтів зросла на 55% протягом тижня.
-
В ЄС схвалили повну відмову від газу Росії до кінця 2027 року
Європейський парламент остаточно офіційно схвалив поступову відмову від імпорту російського газу до кінця 2027 року після відповідної угоди з Радою ЄС. Про це повідомили на сайті Європарламенту в середу, 17 грудня.
“Російський скраплений природний газ (ЗПГ) на спотовому ринку буде заборонено в ЄС після набрання чинності регламенту на початку 2026 року, тоді як імпорт трубопровідного газу буде поступово припинено до 30 вересня 2027 року”, – мовиться в повідомленні Європарламенту.
Законодавці ЄС “прискорили терміни поступового припинення імпорту для більшості імпортних контрактів”.
Нове законодавство встановлює штрафи, які держави-члени блоку мусять застосовувати до операторів за порушення.
Законодавство, яке вже було узгоджено з Радою ЄС, було ухвалене у Європарламенті 500 голосами “за”, 120 “проти” та 32 “утрималися”.
Тепер воно має бути офіційно схвалене Радою ЄС перед публікацією в Офіційному журналі ЄС.
Депутати Європарламенту, під час переговорів з данським головуванням у Раді ЄС, “наполягали на забороні всього імпорту російської нафти та заручилися зобов’язанням Європейської комісії представити законодавство з цього питання на початку 2026 року, щоб ефективна заборона могла набути чинності якомога швидше, але не пізніше кінця 2027 року”.
Вони також наполягали “на суворіших умовах, за яких може відбуватися тимчасове призупинення заборони на імпорт, у надзвичайних ситуаціях, пов’язаних з енергетичною безпекою ЄС”.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук позитивно відреагував на рішення Європейського парламенту. -
Путін нахамив на адресу європейців
Глава російського режиму Володимир Путін назвав європейських політиків “підсвинками”, які нібито сподівалися отримати вигоду з розвалу Росії. Про це він сказав під час розширеного засідання колегія міноборони РФ у середу, 17 грудня.
За словами Путіна, “всі вважали, що за короткий період часу Росію вони зруйнують, розвалять”.
“Європейські підсвинки відразу включилися в цю роботу колишньої американської адміністрації, сподіваючись поживитися на розвалі нашої країни, повернути собі щось, що було втрачено в колишні історичні періоди, і спробувати взяти реванш. Як тепер усім стало очевидно, всі ці спроби та деструктивні плани щодо Росії повністю провалилися”, – заявив кремлівський диктатор.
Також Путін назвав “брехнею” заяви про “якусь уявну російську загрозу європейським країнам”. -
Кремль зробив несподівану заяву щодо армій Європи
Плани щодо розміщення в Україні європейських військових для контролю за дотриманням мирної угоди можуть бути предметом переговорів. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков в середу, 17 грудня.
“Щодо іноземних військових контингентів на території України наша позиція добре відома. Вона формулювалася і президентом (Володимиром Путіним – ред.), і на інших робочих рівнях. Вона добре відома, абсолютно послідовна, зрозуміла”, – сказав Пєсков.
“Але знову ж таки, це предмет для обговорення”, – додав він, коментуючи повідомлення про плани коаліції охочих відправити в Україну військовий контингент.
Напередодні прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що коаліція охочих завершила підготовку планів щодо розгортання військ на українській території і посилення обороноздатності України. Військові спланували забезпечення безпеки в повітрі, на морі та на суші.
А за даними The New York Times, європейські війська мають стати частиною гарантій безпеки, які американські та українські чиновники обговорювали на початку тижня на переговорах у Берліні.
Передбачається, що солдати європейських країн базуватимуться на заході України, далеко від ймовірної демілітаризованої зони, але служитимуть засобом стримування можливої майбутньої агресії з боку Росії.