У вівторок, 11 листопада, на Сонці стався потужний вибух, який призвів до радіоперебоїв в Європі та Африці. Виверження відбулося на сонячній плямі AR4274, де вже була помічена активність. Цей вибух виявився найсильнішим серед інших спалахів в цьому році. Він спричинив порушення радіозв’язку та може викликати сильні магнітні бурі на Землі. Корональний викид маси, що виник в результаті цього вибуху, рухається до нашої планети з великою швидкістю. Попередні спалахи в районі AR4274 також супроводжувалися корональними викидами маси. Сонячні спалахи класифікуються за силою на п’ять рівнів, при цьому спалахи класу X є найпотужнішими.
Позначка: Європа
-
Євросоюз заборонив багаторазові візи для росіян
Євросоюз прийняв рішення посилювати візові правила для громадян Росії, скасовуючи можливість отримання багаторазових віз. Тепер росіяни повинні будуть подавати окрему заявку на візу кожного разу, коли планують поїздку до країн ЄС. Це рішення прийнято у зв’язку з безпековими загрозами, спричиненими діями Росії, зокрема в Україні. Євросоюз посилює перевірки та контроль для захисту своїх громадян, але залишає можливість винятків для журналістів та правозахисників. Рішення було ухвалено після консультацій з державами-членами ЄС та враховується в межах Шенгенської зони.
-
ЄС активізує переговори з Бельгією щодо €140 млрд для України – ЗМІ
У п’ятницю Єврокомісія намагатиметься вирішити побоювання Бельгії стосовно ризиків перепрофілювання російських активів. Єврокомісія проводить переговори з урядом Бельгії, щоб забезпечити Україні кредит на репарації в розмірі 140 мільярдів євро, оскільки Україні невистачає грошей. Бельгійський прем’єр-міністр турбується про бюджетні проблеми у своїй країні, що може ускладнити отримання кредиту для України. Єврокомісія намагається розвіяти ці страхи та переконати Бельгію, що всі ризики пов’язані з кредитом будуть усунені. Кредит має надати Україні фінансове покриття на три роки. У разі невдачі уряди ЄС можуть взяти на себе боргові зобов’язання для підтримки України від російської агресії. Бельгія вимагає додаткові гарантії від інших країн ЄС та юридичну основу для використання російських активів. Європарламент також може вплинути на цей процес, що може уповільнити виділення кредиту для України.
-
У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України
Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз під час конференції у Києві висловив обурення тим, що введення Європейського вуглецевого мита (CBAM) може сильно вразити економіку України, починаючи з 2026 року. Він зауважив, що це рішення Євросоюзу більше спрямоване на захист свого внутрішнього ринку, ніж на збереження екології. Водовіз підкреслив, що впровадження CBAM може призвести до скорочення ВВП України на 5% у 2026 році та навіть на 10% у 2030 році, а також до зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів. Він закликав уряд шукати спільні рішення з Євросоюзом, щоб відтермінувати введення CBAM для України через важливість ситуації в країні. Також він висловив необхідність створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю, щоб підтримати українські підприємства у процесі декарбонізації.
-
Швеція знову дозволила видобуток урану
Шведський парламент проголосував за скасування заборони на видобуток урану з 1 січня 2026 року. Це рішення було підтримане урядовими партіями та Шведськими демократами, але опозиція виступила проти нього. Прихильники закону вважають, що для розвитку ядерної енергетики країна повинна мати доступ до видобутку урану. Противники ж стверджують, що це може негативно вплинути на довкілля, сільське господарство та водопостачання. Зараз шахти з невеликими кількостями урану вже не потребують спеціальних дозволів. Уряд також планує позбавити муніципалітети права вето щодо видобутку урану. Заборона на видобуток урану в Швеції була введена у 2018 році, але зараз країна шукає надійні джерела палива для атомних електростанцій. Також є компанії, які висловили готовність долучитися до видобутку урану в Швеції.
-
Орбан має запропонувати щось Україні, а не навпаки – Зеленський
Україна проти того, щоб прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підтримував Росію: блокування України до шляху до ЄС є підтримкою Путіна. Ба навіть більше – Україна не має “щось” пропонувати Орбану. Це радше він мусить запропонувати щось нашій державі, яка захищає всю Європу від Росії. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час саміту розширення ЄС у вівторок, 4 листопада.
“Я не думаю, що я маю щось запропонувати Віктору Орбану. Я думаю, що Віктор Орбан повинен запропонувати щось Україні, яка захищає всю Європу від Росії. І навіть тепер, під час цієї війни, ми не маємо від нього жодної підтримки, підтримки нашого бачення життя…
Ми все одно не хотіли б, щоб Віктор підтримував Росію, тому що блокування України в ЄС є дуже конкретною підтримкою Путіна. І це, на мою думку, точно не дуже добре”, – наголосив голова держави.
За його словами, угорці підтримують українців, так само як й українці поважають будь-яку націю Європи.
“Ми як лідери (країн – ред.) не маємо права думати про себе і про наші вибори, тому що це лиш одна хвилина в історії наших народів. Це ніщо порівняно з тим, що може бути зруйновано, зруйновані відносини між людьми. Найважливіше – не втратити це добросусідство”, – резюмував Зеленський.
Як відомо, антиукраїнська позиція Орбана та його адміністрації активізувалася максимально з 2022 року. Офіційний Будапешт з того часу раз у раз робить недружні заяви або навіть дії проти України. Зокрема, недавно стало відомо, що Угорщина прагне об’єднатися з Чехією та Словаччиною, щоб сформувати в Євросоюзі скептично налаштований до України альянс.
Раніше Орбан заявив, що мирна угода між Росією та Україною буде підписана в Будапешті. Він зазначив, що проведення Будапештського мирного саміту “вже є вирішеним ділом”, проте конкретних термінів він не назвав. -
Зеленський відреагував на звіт Єврокомісії
Президент Володимир Зеленський вважає позитивним звіт Єврокомісії в межах Пакета розширення Євросоюзу, який підтверджує, що Україна впевнено рухається до членства у ЄС. Про це він написав у Телеграм у вівторок, 4 листопада. Зеленський нагадав, що прогрес України на шляху до Євросоюзу досягається завдяки зусиллям мільйонів громадян.
“Я вдячний кожному українцю, хто щоденно працює заради нашої незалежності, нашої держави, усім, хто підтримує ці зусилля, і, безумовно, всім нашим хоробрим воїнам, які б’ються заради України, за своїх побратимів і за саму можливість безпечної, об’єднаної та вільної Європи, у якій Україна є невід’ємною частиною”, – написав він.
За словами президента, тепер Україна очікує “рішучих дій Євросоюзу для подолання всіх штучних перешкод на шляху до сильної та єдиної Європи”.
“Єдність і сила – це два ключові елементи для того, щоб європейський проєкт був успішним і забезпечив безпеку, добробут і гарантований мир для всіх європейських народів, громад і родин. Ми продовжимо спільну роботу задля зміцнення Європи та наших спільних цінностей”, – резюмував Зеленський.
В Офісі президента нагадали, що сьогодні Єврокомісія презентувала звіт у межах Пакета розширення Євросоюзу 2025 року. Україна отримала найкраще за три роки відзначення своєї роботи: у кожному з 36 розділів – позитивний результат.
У звіті йдеться про те, що Україна послідовно просувається в імплементації законодавства відповідно до норм Євросоюзу. Єврокомісія підтвердила, що є готовність до відкриття першого, другого та шостого переговорних кластерів. Такі результати демонструють, що це питання – серед основних пріоритетів роботи президента України, Верховної Ради та уряду. -
ЄС погодив транш у 1,8 млрд євро для України
Рада Євросоюзу схвалила п’ятий платіж Україні на суму понад 1,8 млрд євро в рамках механізму Ukraine Facility. Про це повідомляється на сайті Ради ЄС у вівторок, 4 листопада.
Ця сума відображає успішне виконання Україною дев’яти кроків, необхідних для п’ятого траншу, а також один невиконаний крок з четвертого траншу. Фінансування спрямоване, головним чином, на зміцнення макрофінансової стабільності України та підтримку подальшої роботи її державного управління, – йдеться у повідомленні.
У Раді ЄС нагадали, що виплати в межаї Ukraine Facility тісно пов’язані з Планом України (Ukraine Plan), який окреслює стратегію нашої держави щодо відновлення, реконструкції та модернізації, а також графік впровадження реформ, необхідних для вступу до ЄС протягом наступних років. -
Європа переживає економічний реверс – ЗМІ
Держави південної Європи вражають своїми успіхами, випереджаючи країни півночі регіону. Економіки Іспанії та Греції демонструють помітно вищі темпи зростання, що можна частково пояснити ефектом від програм жорсткої економії, які раніше впроваджувалися в цих країнах, які колись вважали слабкими ланками ЄС. Про це в понеділок, 3 листопада, пише Semafor.
За даними видання, цьогоріч Іспанія зафіксувала 3,5% економічного зростання, Греція – 2,3%, тоді як Франція досягла лише 0,7%, а Німеччина – 0,2%. На додачу, у південних державах спостерігається скорочення бюджетного дефіциту, у той час як у північних країнах він стає більшим, хоча й стартував із нижчих показників.
Як зазначається, цей успіх південних країн значною мірою обумовлений розвитком туризму та активним залученням інвестицій. Греція та Кіпр переживають будівельний бум, що також сприяє зростанню. Водночас північ Європи стикається з труднощами у впровадженні бюджетних скорочень. Наприклад, у Великій Британії уряд відклав плани скорочення витрат на соціальні програми, зокрема виплат за інвалідністю, а у Франції за останній рік уже тричі змінювався кабінет міністрів через несприйняття суспільством жорстких бюджетних заходів.
Раніше повідомлялося про стрімке економічне зростання Польщі, яка навіть в умовах агресивної політики Росії та її погроз продовжує міцніти як стратегічна опора Європейського Союзу. Вперше з часу свого приєднання до ЄС у 2004 році Польща стала лідером за темпами економічного зростання на континенті.
ЄК оцінила рух України в ЄС: відданість і є нюанси
-
ЄК оцінила рух України в ЄС: відданість і є нюанси
Європейська комісія дала оцінку прогресу України на її шляху до вступу в Європейський Союз, відзначивши значну відданість Києва європейській інтеграції. Водночас вказано на необхідність усунення “негативних тенденцій” у боротьбі з корупцією та прискорення реформ у сфері верховенства права. Відповідний документ, підготовлений Єврокомісією, оприлюднило у понеділок, 3 листопада, агентство Reuters.
Звіт є частиною загального аналізу щодо розширення ЄС і має бути затверджений 4 листопада. У тексті наголошується, що Україна, попри труднощі через воєнні дії Росії, продовжує демонструвати значний прогрес в інтеграції до ЄС.
У документі позитивно оцінено реформаторські кроки України, однак підкреслено необхідність додаткових зусиль у питаннях незалежності судової влади, боротьби з організованою злочинністю і підтримки громадянського суспільства. Особливу увагу Брюссель звертає на липневі події, коли виникли спроби встановити більший контроль Генеральним прокурором над антикорупційними органами. Хоча ці заходи були оперативно скориговані через суспільний протест, вони все ж викликали занепокоєння серед європейських дипломатів.
“Нещодавні негативні тенденції, зокрема зростаючий тиск на спеціалізовані антикорупційні органи та громадянське суспільство, необхідно рішуче змінити”, – сказано в проєкті тексту Єврокомісії.
Попри публічну підтримку України з боку майже всіх держав-членів ЄС, її швидке приєднання до блоку наразі не планується. Дипломати визнають, що процес вступу може супроводжуватися суттєвими викликами і перепонами.
Український уряд раніше заявив про намір завершити переговори щодо членства до кінця 2028 року. Єврокомісія зазначає, що для реалізації цієї амбітної мети країна має прискорити проведення реформ, особливо у ключових сферах, таких як верховенство права.
Окрім цього, в документі пропонується зміцнити захист демократичних стандартів у договорі про майбутнє членство. Як зазначено в тексті Комісії, нові умови мають містити більш надійні механізми, які б гарантували продовження виконання зобов’язань після завершення процесу приєднання.
“Щоб гарантувати, що нові держави-члени продовжуватимуть захищати та підтримувати свої досягнення у сфері верховенства права, демократії та основних прав, Комісія вважає, що майбутні договори про приєднання повинні містити більш надійні гарантії проти відступу від зобов’язань, взятих під час переговорів про приєднання”, – сказано в проєкті звіту.
Раніше ми повідомляли, що Єврокомісія у вівторок представить звіт про прогрес України та інших країн-кандидатів на вступ до ЄС. За даними редактора Радіо Свобода з питань Європи Рікарда Йозвяка, очікується, що рейтинг України буде оцінено “здебільшого позитивно”.
Нагадаємо, цієї осені Україна досягла важливої віхи на шляху до вступу до ЄС. Завершено двосторонній скринінг з Єврокомісією, який розпочався у липні 2024 року. Тепер держави-члени блоку отримають звіти, у яких вона може рекомендувати їм розпочати переговори з Україною у різних сферах політики.